Ce diaporama a bien été signalé.
Nous utilisons votre profil LinkedIn et vos données d’activité pour vous proposer des publicités personnalisées et pertinentes. Vous pouvez changer vos préférences de publicités à tout moment.

Ситуація успіху

1 520 vues

Publié le

Ситуація успіху

Publié dans : Sciences
  • Soyez le premier à commenter

Ситуація успіху

  1. 1. Створення “ситуації успіху” на уроках інформатики Підготував вчитель інформатики Годилівського НВК Назарак Михайло Степанович
  2. 2. Дати дітям почуття власної гідності. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здатні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, яке породжує енергію для подолання труднощів, бажання вчитися. В.О. Сухомлинський
  3. 3. «Ситуація успіху» – поєднання умов, які забезпечують успіх як результат цієї ситуації. «ситуація успіху» – це те, що може організувати вчитель для успішного навчання учня і досягнення ним радості. При неправильному впровадженні ситуації успіху можливі: 1. Стан неадекватного оптимізму – значна переоцінка своїх сил, можливостей. Може виникнути після низки успіхів, що дістали суспільне визнання. 2. Стан тривожного очікування – такий стан дитини, при якому вона перебуває в постійному процесі очікування події, невідомої за результатом. Він виникає не миттєво, а формується поступово, підсвідомо, в результаті постійного накопичування будь-яких невдач, конфліктів, які можна попередити або швидко ліквідувати. Якщо скерувати «ситуацію успіху» правильно, то очікуваним буде успіх (це удача в діяльності, досягнення бажаних результатів, суспільне визнання особистості).
  4. 4. Аналізуючи теоретичне підґрунтя цієї технології можна виділити основні правила, дотримуючись яких найімовірніше учитель отримає позитивний результат в процесі спілкування з учнями при навчанні інформатики: 1. «Ситуація успіху» – це задоволення наслідком, тобто бажано, щоб був кінцевий результат навчально-практичної діяльності учня, наприклад, власноруч створений веб-сайт, чи презентація типу навчальний фільм. 2. Головна мета учительської діяльності дати можливість кожному учню відчути радість досягнення успіху, підштовхнути до усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили, дати зрозуміти, що без зусиль нічого у житті не дається. 3. Вчителю потрібно використовувати мовленнєві конструкції типу: Це дуже важливо, і у тебе неодмінно вийде ... Саме ти і міг би зробити таку справу ... Починай же! Ти це добре зробиш! Ось цей блок вийшов дуже гарно! ..
  5. 5. У педагогічній технології “Створення ситуації успіху” учнів умовно поділяють на групи: 1) Надійні. 2) Впевнені. 3) Невпевнені. 4) Зневірені.
  6. 6. Категорія учнів «Надійні» – це школярі різного віку, які мають добрі здібності, сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків, активні у громадській роботі, самостійні, впевнені у собі. У класі такі діти почуваються спокійно, впевнено, захищено. Взаємини у сім’ї, зазвичай, добрі.
  7. 7. У «Впевнених» – здібності можуть бути і вищими, ніж у «надійних», але система не злагоджена. Періоди підйому, злету змінюються розслабленням; спадом. Діти дуже емоційно реагують і на досягнення, і на поразки. У класі викликають симпатію і в однокласників, і у вчителів. Недоліки таких учнів: швидке звикання до успіхів, переростання впевненості у самовпевненість. Ростуть такі діти у дружніх, дбайливих сім’ях.
  8. 8. Учні третьої категорії – «Невпевнені» – цілком успішні школярі, пізнавальні інтереси яких пов’язані, зазвичай, з навчанням. Мають добрі здібності і відповідально ставляться до справи, але невпевнені у своїх силах. Причинами можуть бути: занижена самооцінка, нестійкий настрій, складна атмосфера в сім’ї, епізодичні поразки тощо. Найбільш хворобливо такі діти реагують на упередженість вчителів і необ’єктивне їх оцінювання. Вибір прийомів роботи вчителя з учнем категорії «невпевнені» залежить і від особистості учня, і від стилю міжособистісних взаємин та конкретної ситуації.
  9. 9. «Зневірені» мають непогану підготовку, здібності, успіхи в навчанні. Однак, після відчутої колись радості сподівань, що здійснилися, з різних причин втратили її. Причини відчаю: серія поразок, безтактність педагога, позиція в сім’ї. Педагогам слід знати, що чим менше у дитини надії на успіх, тим швидше вона закривається у собі і виставляє щодалі більш глибокий захист проти втручання. Така дитина легко стає «вигнанцем» через свою вразливість, нестандартність, небажання змінювати свій світогляд. Основні методи роботи з такими дітьми – створення ситуації успіху через виконання посильних завдань. Треба правильно добирати слова, щоб допомогти їм спрямувати думки та дії в потрібному руслі.
  10. 10. Аспекти виховання
  11. 11. Аспекти виховання
  12. 12. Основні правила: треба добре знати психологію дитини, її вікові та індивідуальні особливості; пам’ятати, що в кожної дитини є задатки, завдання педагога – розвинути їх здібності; любити дитину, ставитися до неї, як до рівної, виключити грубість, різкість, образливий тон; оцінювати результати навчальної діяльності учнів на основі індивідуального та диференційованого підходів; урок або проведений захід повинен викликати позитивні емоційні почуття.
  13. 13. ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ “СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ”
  14. 14. Принцип навчання у співпраці: надаю учням можливість досягнути високого рівня взаєморозуміння, взаємоспілкування, а також розвивати здібності працювати і навчатися самостійно, створюю ситуації, щоб діти працювали по черзі, слухали один одного і обмінювалися думками, матеріалами, організовую роботу дітей в групах, парах, для того, щоб вони отримували ширшу перспективу через обмін знаннями, ідеями, думками, даю можливість школярам нести відповідальність за спільну діяльність, у класній кімнаті розміщую різні матеріали, що регулюють спільну роботу дітей, чітко формулюю вимоги до поведінки учнів в процесі спільної діяльності, визначаю конкретні завдання, інструкції, адаптую матеріал і навчальні прийоми для того, щоб врахувати індивідуальні запити, інтереси та особливості дітей, використовую різні методи і наочність з метою задоволення потреб школярів.
  15. 15. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! ...дитина потребує діяльності неперервно і втомлюється не від діяльності, а від її одноманітності. К.Д. Ушинський

×