2.
Росія: контроль над Східною Галичиною,
Північною Буковиною і Закарпаттям.
Австро-Угорщина: панування на Волині та
Поділлі.
Німеччина: захоплення всієї України та поділ її
між союзниками.
Для України – це братовбивча війна. Українці у
складі російської та австро-угорської армій мусили
воювати по обидва боки фронту.
Плани країн-учасниць
щодо України:
3.
ГУР (Головна
Українська Рада)
СВУ (Союз визволення
України)
ЗУО (Загальна Українська
Організація )
1 серпня 1914 р.
Львів
4 серпня 1914 р.
Львів
5 травня 1915 р.
Відень
К. Левицький,
М. Павлик,
М. Ганкевич
А. Жук, Д. Донцов,
В. Дорошенко,
М. Меленевський та ін.
К. Левицький
• Підтримка
австрійського
уряду у війні.
• Активне
формування
легіону
Українських
січових
стрільців.
• Співпраця з Німеччиною та
Австро-Угорщиною з
метою визволення України.
• Утворення самостійної
української держави у
формі Конституційної
Монархії.
• Заснування
демократичного
суспільства.
• Самостійність української
церкви.
• Створення незалежної держави
на території підросійської
України.
• Поділ Галичини та створення в
її східній частині широкої
української автономії, в яку
ввійдуть Буковина і Закарпаття.
Політично активні українці в
Західній Україні
4.
Суспільний рух в
Наддніпрянщині
НАЗВА ПРОГРАМА
ТУП (Товариство
українських
поступовців)
Підтримка Росії, сподівання на автономію
(самоврядування), але пізніше перейшли до нейтральної
позиції.
УСДРП (Українська
соціал-демократична
робітнича партія)
Не було єдиного погляду на війну. Група на чолі з С.
Петлюрою була на боці Росії. Група на чолі з В.
Винниченко засудила війну та відстоювала ідею
автономії.
Карпато-руський
визвольний комітет
Створений у Києві емігрантами з Галиччини. Підтримка
Росії та обєднання всіх українських земель під ії владою.
Комітет Південно-
Західного фронту
Всеросійського
союзу міст
Підтримка Росії.
5.
Основні битви на
території України
«У Галичині.Кавалерист» восени 1914 р.
«Бій під Ярославом,
Галицький фронт»
восени 1914 р.
Січові стрільці в окопах під Галичем. 1915 р.
«Легіон Українських січових стрільців»
1914 р.
Галицька битва (18 серпня – 21 вересня 1914 р.)
Тривала 33 дні. У ній взяли участь близько 700 тис.
чол. російських військ і понад 830 тис. чол. австро-
угорської армії.
Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли
всю Східну Галичину, частину Західної і майже всю
Буковину з м. Чернівці. Австрійська армія втратила 400
тис. чол., в тому числі 100 тис. полоненими, і 400
гармат. Плани німецького командування утримати
Східний фронт лише зусиллями Австро-Угорщини
зазнали краху.
Було створено генерал-губернаторство «Галицько-
Буковинське», на чолі граф Бобринський.
6.
Австро-Німецький наступ на Галичині
19 квітня 1915 р. німецько-австрійські війська в
Галичині почали контрнаступ. Застосувавши на вузькій
дільниці фронту масований артилерійський вогонь,
вони прорвали фронт в районі Горлиці і змусили
російську армію відступати. 21 травня вона залишила
Перемишль і перейшла за Дністер. 9 червня російські
війська залишили Львів, а на кінець червня —
переважну частину Галичини. Контрнаступ було
зупинено лише восени 1915 р. на лінії Кам’янець-
Подільський–Тернопіль–Кременець–Дубно.
«Австро-німецькі війська окупували Львів» 1915 р.
«Російські війська у Львові та Бучачі» 1915 р.
«Російський військовий патруль у Львові» 1915
р.
8.
Наприкінці вересня 1914 р. стрілецькі сотні вступили в перші бої з російськими частинами в районі
Верецького та Ужоцького перевалів. У жовтні 1914 р. січовики у складі 55-ї австрійської дивізії перейшли у
контрнаступ, подолали перевали і відбили у противника Борислав, Дрогобич і Стрий. Тільки коли російське
командування перекинуло з-під Перемишля резерви, «усусам» довелося відійти до Карпат.
На початку березня 1915 р. січові стрільці зайняли позиції на схилах гори Маківка. Російська армія
генерала М. Іванова в цей час розгорнула наступ через Карпати з метою прорватись до Угорщини. Штурм
російськими підрозділами позицій ЛУСС розпочався в ніч з 28 на 29 квітня. Аж до 2 травня тривали
запеклі бої, внаслідок яких російські війська були відкинуті за річку Головчанку. На Маківці загинули 42
січовики, 72 зазнали поранень, 35 потрапило в полон. Наприкінці серпня 1915 р. галицькі курені знову
втягнулися в запеклі бої в подільських степах між Серетом і Стрипою.
2 листопада зусиллями стрілецьких куренів було ліквідовано прорив росіян на Бережани.
Зиму 1915–1916 рр. полк УСС перебував у тилу, займаючись військовою підготовкою і культурно-
освітньою роботою. У ході Брусиловського прориву влітку 1916 р. австрійське командування знову
прикрило січовими стрільцями найважливіший відрізок фронту — шлях із Підгаєць на Бережани. На горі
Лисоні полк УСС втратив 150 чоловік убитими і декілька сотень стрільців потрапили у російський полон,
до таборів Симбірська і Царицина.
Отже, у ході воєнних дій 1914–1916 pp. легіон УСС значно скоротився через втрати. В 1916 р. полк УСС,
що виконував бойове завдання під Тернополем, був оточений переважаючими силами противника. Лише
150 бійців вийшли з оточення, їх було виведено в тил і переформовано. Восени 1916 р. стрілецькі старшини
на чолі з Д. Вітовським розпочали велику культурно-освітню місію на Волині. За допомогою громадських
діячів Львова К. Студинського,
П. Мишуги січовики придбали для волинських шкіл 1500 підручників, чимало приладів. На фронт під
Бережани вже оновлений полк повернувся у лютому 1917 р.
У березні–жовтні 1918 р. полк УСС під командуванням сотника О. Микитки, згідно з умовами
Берестейського миру 1918 р., у складі австро-німецьких військ здійснив похід на Наддніпрянську Україну
(Жмеринка—Бірзула—Херсон—Нікополь—Олександрівськ).
На початку жовтня 1918 р. УСС було передислоковано з Херсонщини на Буковину, в Чернівці. Після
утворення Західноукраїнської Народної Республіки в листопаді 1918 р. полк передислоковано до Львова, де
він став ядром Української Галицької армії.
9.
10.
«Брусилівський прорив» (22 травня – початок червня)
Брусиловський прорив (Лу́цький прори́в) — наступальна операція
Південно-Західного фронту російської армії проти австро-
угорських і німецьких військ під час Першої світової війни.
Проведена чотирма російськими арміями під командуванням
генерала від кавалерії Олексія Брусилова від 22 травня (4 червня
за новим стилем) до 7 вересня (20 вересня) 1916 року на фронті
від Луцька до Чернівців.
У ході операції було завдано серйозної поразки австро-угорській
армії та зайнято Галичину і Буковину.
Генерал Олексій Брусилов
(1853-1926)
11.
Новий наступ
російських військ (червень
1916 р.), поразка Росії, вона
втратила Західні землі України,
вийшла з війни.
«Росіяни в Галичині» 1916 р.
«У боях за Галичину» 1916 р.
«Вихід Росії з війни»
