Recommandé
вивих і переломyanaoffer
травми 1pr1nc1k
вивих і переломYana Aleksii
Урок 09.3 Тимчасова зупинка кровотечі при пораненняхКовпитська ЗОШ
компресійно ішемічні нейропатії (тунельні синдроми) в ділянці тазу та нкIgor68
Урок 09.5 Перша медична допомога при травмах, закритих пошкодженнях внутрішні...Ковпитська ЗОШ
Contenu connexe
Tendances
хвороби суглобівdemon4ik demon4ik
хвороби суглобівdemon4ik demon4ik
Random 151124203437-lva1-app6891Dzheriko Feed
тема 5Кременчуцький педагогічний коледж імені А. С. Макаренка
хвороби кістокdemon4ik demon4ik
опорно руховий.балик світланаsvitlanabalik
Similaire à травми
Перша допомога при ударах, вивихах, переломах, розтягненні зв'язок. Припиненн...ssuser91ca10
Перша допомога при ушкодженні опорно-рухової системиlabinskiir-33
76705Владимир Воронюк
перша допомогаira irina
Види кровотеч (2).pptxssuserc9d863
тема 6Кременчуцький педагогічний коледж імені А. С. Макаренка
Plus de Andrey Goroshko
3Andrey Goroshko
5Andrey Goroshko
4Andrey Goroshko
2Andrey Goroshko
1Andrey Goroshko
план роботи 1Andrey Goroshko
травми
- 2. Перша медична допомога являє собою комплекс термінових заходів, які проводяться при нещасних випадках чи невідкладних станах, пов'язаних з різноманітними захворюваннями.
- 3. Обсяг цих заходів визначається метою першої медичної допомоги, яка спрямована на припинення дії шкідливого фактора, на усунення явищ, що загрожують життю, на запобігання можливих ускладнень, на полегшення страждань потерпілого і на підготовку його до транспортування в лікувальну установу. Ці завдання вирішуються простими заходами, для виконання яких не потрібно спеціальних знань чи навичок. Вони нескладні, і їх може виконати кожен.
- 4. В більшості випадків явища, що загрожують життю потерпілого, швидко наростають і зволікання в наданні допомоги може коштувати потерпілому життя. Тому перша медична допомога повинна надаватися негайно та на місці події.
- 5. Травма - це ушкодження органа або тканин в результаті зовнішнього впливу. В залежності від характеру чинника травми підрозділяють на механічні, фізичні, хімічні та психічні.
- 6. Механічні травми бувають відкритими (рани), з порушенням шкірних покривів, і закриті — без ушкодження останніх. До закритих ушкоджень відносяться забиття, розриви внутрішніх органів (селезінки, нирок, печінки) і ушкодження кістяка: переломи кісток та вивихи.
- 7. Фізичні ушкодження виникають під час впливу високих чи низьких температур (опіки, тепловий удар, відмороження), електричного струму (електротравми). Хімічні порушення виникають під впливом хімічно активних речовин: кислот, лугів.
- 8. Психічні травми виникають у результаті рефлекторного подразнення центральної нервової системи сильними або несподіваними подразниками (переляк).
- 9. Рани – це відкриті ушкодження, при яких порушується цілісність шкіри або слизової оболонки, а іноді й більш глибоких тканин. Залежно від характеру предмета, що ранить, вони підрозділяються на різані, колоті, рубані, забиті, рвані та ін. Рани з пошкодженням цілісності порожнин тіла (грудної, черевної, черепа або суглобів) називаються проникаючими. Вони можуть ускладнюватися випадінням внутрішніх органів, глибоким інфікуванням тощо.
- 10. Різані рани найбільш виражено зяють і кровоточать. Колоті рани небезпечні можливістю ушкодження внутрішніх органів (серця, великих судин, органів черевної порожнини і т.д.) з наступною сильною кровотечею й важким інфекційним ускладненням.
- 11. Рубані рани бувають різної глибини та характеризуються забиттям м'яких тканин, а іноді їх розплющенням і ушкодженням кісток. Забиті рани мають нерівні просочені кров'ю краї, які є сприятливим середовищем для розвитку інфекції. Рвані рани відрізняються відшаруванням фрагментів шкіри, ушкодженням судин, сухожиль і м'язів.
- 12. При наявності рани будь-якого характеру перша допомога спрямована на зупинку кровотечі та захист рани від вторинного зараження.
- 13. Кровотеча – вихід крові із кровоносного русла в зовнішнє середовище в результаті ушкодження судин. Розрізняють артеріальні, венозні та капілярні кровотечі.
- 14. Артеріальна кровотеча виникає при ушкодженні артерій. При цьому вихід крові має пульсуючий характер, а колір – яскраво-червоний. Це найбільш небезпечний вид кровотечі, тому що він може швидко призвести до великої втрати крові та смерті.
- 15. Венозна кровотеча - це результат поранення вен і характеризується повільним струменем темно-вишневого кольору.
- 16. Капілярна кровотеча виникає при поверхневому пораненні капілярів і дрібних судин. Вона, як правило, зупиняється мимовільно.
- 17. Найбільш надійним методом тимчасової зупинки артеріальної кровотечі є накладення джгута. Якщо його немає, використовуються підручні засоби, наприклад, ремінь, мотузка. Кровоспинний джгут накладається на кінцівці вище місця кровотечі. Для того щоб виключити омертвіння шкіри, під нього необхідно підкласти підбивку з бинта, м'якого матеріалу, хустки і т.д.
- 18. Джгут накладається на строк не більш двох годин, інакше можливе відмирання тканин кінцівки. При цьому щопівгодини його необхідно на кілька хвилин послабляти, а потім знову затягувати. На шкірі кінцівки вище накладеного джгута або на чолі хворого обов'язково робиться запис про строк накладення джгута (години, хвилини).
- 19. Невеликі кровотечі зупиняються давлючою пов'язкою. При цьому шкіру навколо рани змазують настойкою йоду. А саму рану накривають декількома стерильними марлевими серветками та туго прибинтовують. Після цього кінцівці доцільно надати підняте положення.
- 20. При ушкодженні середніх і великих судин тимчасову зупинку кровотечі роблять пальцевим притисненням. При артеріальній кровотечі притиснення проводиться вище місця поранення судини, а при венозному - нижче.
- 21. Кровотечу з носа зупиняють пальцевим притисненням або вводять у ніс змочений перекисом водню ватний (марлевий) тампон, причому він повинен щільно прилягати до стінок носа.
- 22. Перш ніж проводити будь-які маніпуляції з раною, її необхідно звільнити від одягу.
- 23. Це маніпуляція, що є вихідним моментом і проводиться там, де надається перша медична допомога. Роздягання та вдягання постраждалого повинні проводитися обережно, не викликаючи зайвої болючості і небезпеки вторинних ушкоджень.
- 24. Зняття одягу при ушкодженні кінцівки полягає в почерговому знятті її спочатку зі здорової кінцівки і тільки потім із хворої. Вдягання в цьому випадку проводиться у зворотному порядку. У випадках поранення грудної клітки та живота, а також ушкодження хребта і кісток таза одяг краще розпороти по швах. У потерпілих з термічними опіками оголюють лише уражені ділянки;обвуглені та прилиплі шматки одягу обережно обрізають ножицями як можна коротше, але не ушкоджуючи шкіру. Взуття при необхідності розрізають.
- 25. Забиття — це закрите ушкодження м'яких тканин і кровоносних судин з утворенням синців. Вони виникають при ударі об твердий тупий предмет. Ознаки. Біль звичайно незначний, виникає в момент удару або скоріше після нього, однак при забитті живота він може навіть набувати характеру больового шоку. Набряк утворюється незабаром після удару, він буває обмеженим або розлитим, залежно від властивостей тканини та ступені її ушкодження. Синець з'являється через кілька годин при поверхневому забитті або через 2-3 дня при травмі глибоких тканин.
- 26. Перша допомога спрямована на зменшення крововтрати та зняття болі. Для зупинки внутрішньої кровотечі накладають давлючу пов'язку, надають підняте положення та накладають холод на місце забиття. Для охолодження використовують міхур з льодом, холодний компрес і інші доступні засоби місцевого охолодження (мокра серветка, холодний предмет і т.д.); при великому підшкірному крововиливі тривалість дії холоду слід обмежити через небезпеку омертвіння шкіри.
- 27. Болі зменшують шляхом надання забитому органу спокою — руку підвішують на косинку, суглоб фіксують пов'язкою або накладенням шини. При важких забиттях, особливо голови, грудної клітки та живота постраждалому необхідно до приїзду швидкої допомоги забезпечити спокій.
- 28. Вивих — стійкий ненормальний зсув кінців кісток, що входять до складу будь-якого суглоба, який відбувається при розриві суглобної сумки. Вивихи трапляються при падінні, ударі, а іноді й при неспритному русі в суглобі. Ознаки. Скарги на різкий біль у момент травми та інтенсивний біль в першу годину після неї. Функція кінцівки порушена; звичайні рухи в суглобі неможливі. Відзначається змушене типове положення кінцівки: вивихнута в плечі рука зігнута в лікті та злегка відведена від тулуба; нога при вивиху в тазостегновому суглобі зігнута й повернена носком усередину (рідко назовні).
- 29. Перша допомога спрямована на зменшення болі та на затримку розвитку набряку. Для цього на ушкоджений суглоб кладуть холод і фіксують кінцівку: руку підвішують на косинку або прибинтовують до грудей, а ногу обкладають м'якими предметами в тому положенні, у якім вона знаходиться.
- 30. У випадку відкритого вивиху ( при наявності кровотечі) на рану накладається стерильна пов'язка. Евакуація в лікарню термінова, причому з вивихом руки – в сидячому положенні, а при вивиху ноги тільки лежачи на м'якій підстилці з обкладеною ногою. Не можна намагатися вправляти вивихи самостійно!
- 31. Перелом кістки — порушення її цілісності травматичного походження. Переломи бувають закритими — без порушення шкірних покривів і відкритими з їхнім розривом. Ознаки. Скарги на болі в ушкодженій кінцівці, що підсилюються при спробі до руху, і порушення функції. Зовні відзначається неприродна форма кінцівки — припухлість у місці перелому, зміна осі кінцівки і її вкорочення, рухливість кісткових відломків у місці перелому. При відкритих переломах завжди є рана, у якій іноді видний кінець відломка кістки.
- 32. Перша допомога при закритих переломах спрямована на припинення подальшого зсуву відломків, на зменшення травмування ними м'яких тканинна та ослаблення болючих відчуттів. Вирішуються ці завдання накладенням нерухливої шинної пов'язки, що фіксує відломки кісток і суглоби вище й нижче перелому. При переломах стегна і плеча фіксуються три суглоби, а у всіх інших випадках — два.
- 33. Перша допомога при відкритих переломах має також захистити рани від вторинного зараження. У цих випадках шкіра навколо рани обробляється настойкою йоду і накладається стерильна пов'язка. Потім проводиться фіксація кінцівки шиною. Щоб уникнути заносу інфекції в глиб тканин не можна вправляти перелом. Кінцівка фіксується до шини в тому положенні, у якому перебуває.
- 34. Потерпілий з відкритим переломом підлягає негайній евакуації в лікувальну установу. Для полегшення страждань ушкоджена рука в шині укладається на груди і прибинтовується або під неї підкладається подушка. Тілу надається нахил у здорову сторону, ушкоджену кінцівку слід підтримувати. Ногу в шині кладуть на подушку, складену ковдру і т.п. Потерпілий лежить або на спині, або на хворій стороні.
- 35. Іммобілізація (створення нерухомості) ушкодженої кінцівки проводиться або стандартними шинами або підручними засобами.
- 36. Стандартні транспортні шини бувають металеві (шина Крамера і сітчасті шини) і дерев'яні (шина Дитерихса і фанерні шини). Однак у якості шини можна використовувати будь-які підручні матеріали: фанеру, дошку, металевий дріт, лижний ціпок. У крайньому випадку, щоб доставити до лікарні потерпілого з переломом плеча, руку можна прибинтувати до тулуба. У випадку перелому стегна, якщо немає імобілізаційних засобів, хвору ногу прибинтовують до здорової.
- 37. Техніка накладення передбачає загальні заходи, які підходять для всіх шинних пов'язок. Вона включає захист кісткових виступів кінцівки, її надійну фіксацію до шини та, звичайно, запобіжні заходи при накладенні останньої. Для заповнення нерівностей кінцівки використовується вата, шматки одягу. Фіксується кінцівка до шини марлевими бинтами, косинками, хустками, ременями, мотузкою, смужками матерії.
- 38. У всіх випадках переломів кісток верхньої кінцівки їй надається щадне положення фізіологічного спокою: рука, незначно відведена в плечовому суглобі, згинається в ліктьовому під прямим або гострим кутом. Долоня повинна бути звернена до живота, кисть трохи відведена, а напівзігнуті пальці охоплюють м'яч або ватно-марлеву кульку. Фіксувати пальці у випрямленому стані неприпустимо!
- 39. Після накладення шинної пов'язки руку підвішують на косинку або перев'яз. Крім того, необхідно враховувати наступні положення. При переломі плеча в пахвову область підкладають ватяний валик, який зміцнюється бинтом через надпліччя здорової руки, а на задню частину шиї під шину кладеться ватяна подушечка або шматок м'якої тканини.
- 40. Шина повинна починатися від плечового суглоба здорової руки, лежати в підлопатковій області і спускатися на ушкоджену руку по задньо-зовнішній поверхні плеча та передпліччя. Закінчується вона біля основи пальців. Кут згинання в ліктьовому суглобі руки з переломом передпліччя залежить від місця перелому. Він робиться гострим, якщо перелом у нижній третині, або тупим, якщо перелом біля ліктьового суглоба.
- 41. При переломі кисті та пальців шина накладається з долонної поверхні від ліктьового згину до кінчиків пальців.
- 42. У всіх випадках накладення шинної пов'язки на нижню поверхню стопи потрібно обов'язково бинтувати під кутом 90 до гомілки. Необхідно також мати на увазі наступне. Ногу з переломом стегна фіксують шиною із двох частин: довгої, яка накладається зовні від пахової западини до підошви стопи, і внутрішньої, що йде від паху до підошви. Бинтуються вони до тулуба і до ноги. Шина для кісток гомілки також складається із двох частин, і вони накладаються із зовнішньої та внутрішньої сторони. Якщо немає спеціальних металевих шин, їх можна замінити двома фанерними або картонними.
- 43. Перелом ребер буває від різкого удару або здавлювання. Частіше відзначається перелом 5-8 ребра. Ознаки. Скарги на біль під час дихання та натиснення в місці перелому, на різкі і болісні приступи кашлю. Зовні відзначається змушене положення потерпілого, поверхневий подих і напруга м'язів грудної клітки. Перша допомога спрямована на зменшення рухів грудної клітини. Це досягається шляхом тугого бинтування за допомогою лейкопластирної стрічки, бинта або рушника та надання постраждалому сидячого або напівсидячого положення, якщо у нього немає інших ушкоджень. Потерпілому бажано дати знеболювальний засіб, наприклад, анальгін.
- 44. Переломи хребта викликають здавлювання спинного мозку в результаті зсуву кісткових відломків у просвіт спинного каналу або зсуву тіл хребців. Ознаки. Скарги на різкі болі в області травми, що підсилюються при русі. Зовні звичайно відзначається випинання ушкодженого хребця. Нижче перелому розвиваються параліч кінцівок і втрата чутливості, а також порушуються функції тазових органів - з'являється затримка сечі та калу; переломи в спинному відділі супроводжуються знерухомленням ніг, а в шийному відділі — і рук. Переломи хребта часто супроводжуються шоком.
- 45. Перша допомога спрямована щадну евакуацію постраждалого в лікарню. Хворий повинен перебувати тільки в положенні лежачи, його не можна повертати і не можна дозволяти йому сідати. Його необхідно укласти на тверду плоску основу (дошку) обличчям нагору. Для перекладання краще використовувати сильних натренованих людей, які можуть обережно та зладжено (по команді) підняти його. Бажано дати знеболювальне.
- 46. При пошкодженні у шийному відділі голову та шию фіксують обкладанням м'якими предметами. Потерпілого потрібно добре вкутати. Транспортують таких хворих на носилках з підкладеною під матрац дошкою на спині обличчям нагору. Щоб уникнути болючих рухів або випадкового падіння потерпілого прибинтовують до дошки.
- 47. До черепно-мозкових травм відносяться струс головного мозку та переломи кісток склепіння або основи черепа. Струс головного мозку — серйозне ушкодження. Виникає при закритих травмах черепа тупими предметами та часто сполучається із забиттям головного мозку. Ознаки. Скарги на головний біль, шум у вухах, запаморочення та нудоту. Зовні відзначається блідість шкірних покривів, млявість і сонливість. Про наявність струсу мозку свідчить одна з наступних ознак: втрата свідомості в момент травми навіть на кілька секунд, блювота – одно- або багаторазова, втрата пам'яті про події, що передують травмі.
- 48. Перша допомога спрямована на попередження потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи при блювоті. Постраждалому обов'язково надається лежаче положення та кладеться холод на голову. Транспортування в лікарню необхідно проводити в супроводі медичного працівника.
- 49. Переломи кісток черепа за локалізацією травми підрозділяються на переломи кісток основи черепа та склепіння черепа, а залежно від ушкодження шкірних покривів — на закриті та відкриті.
- 50. Відкриті переломи кісток черепа, залежно від ушкодження твердої мозкової оболонки, підрозділяються на непроникаючі та проникаючі. Останні небезпечні можливістю інфікування мозкової тканини з наступними ускладненнями менінгітом, абсцесом головного мозку та ін.
- 51. Переломи склепіння черепа бувають у вигляді втиснень, тріщин і їх комбінацій з одночасним ушкодженням однієї або декількох кісток. Цілісність зовнішньої пластинки кістки не виключає переломів внутрішньої, а тріщина зовнішньої пластинки часто супроводжується великими осколковими переломами внутрішньої. Її відломки здавлюють головний мозок, порушують його цілісність і ушкоджують мозкові кровоносні судини, а внутрішня кровотеча викликає стиснення головного мозку.
- 52. Ознаки. Зовні відзначається незначна набряклість або рана. Хворий скаржиться на наростаючий головний біль і на втрату свідомості в момент травми. Відзначається вповільнення пульсу, а іноді - втрата мови, порушення дихання та параліч кінцівок.
- 53. Дякую за увагу!