Конференція “Парламентські вибори 2012р. в Україні ”, Київ, 14-15 березня,2013р. Юрій Мацієвський НаУОА

1. Політичні партії і політичний
режим після виборів 2012р.
Конференція “Парламентські вибори 2012р.
в Україні ”, Київ, 14-15 березня,2013р.
Юрій Мацієвський
НаУОА

2. Мета
• Оцінити вплив парламентських виборів на стан
політичних партій, партійної системи і
політичного режиму
• Питання: Чому попри низьку довіру до влади,
опозиційні партії і кандидати не змогли
перемогти на виборах?
• Чим є українські партії і чому вони не
виконують своїх функцій?
• Як результати виборів впливають на поведінку
ключових політичних гравців, і які це буде
мати наслідки для виживання режиму?

3. Цифри
• ВР оновилась на 52%, або 236 депутатів
вперше зайшли у парламент (213 депутатів за
партійними списками, 22 самовисуванці і один
з ЄЦ)
• Фракції: Більшість ПР- 208 +КПУ 31=239
• Опозиція: Батьківщина 98 + Удар 42 + Свобода
36= 176 (185)
• Не приєднані 27
• Починаючи з 12 грудня 2012р. ВР працювала
не більше двох тижнів

4. Партійна система
• Повернення до змішаної системи проведення виборів зупинило
рух партійної системи від атомізованої до конкурентної двох-
полюсної системи, що складалася протягом 2002 -2012рр.
Рік Індекс ЕКП (Лааксо- Індекс фракційності
Таагепера) (Д.Рае)
2002 4,67 0,79
2006 3,44 0,71
2007 3,3 0,69
2012 4,28 0,77
• Поява “Свободи” і посилення комуністів у парламенті призведе до
поляризації парламенту і посилить фрагментацію партійної
системи як на парламентському, так і на загальнодержавному
рівні.

5. Чому опозиція програла? Чи могло бути інакше
• Ще листопаді 2011р. опозиція підтримала закон про змішану
систему виборів. (Якби вибори відбулись за пропорційною
системою, три опозиційні сили разом отримали б 241 мандат)
• Уже напередодні виборів опозиція не змогла погодити єдиних
кандидатів в округах, чим дозволила перемогти щонайменше 30
провладним кандидатам
• Висновок: Опозиція не бажала брати на себе відповідальність за
долю країни на порозі кризи і за два роки до президентських
виборів.
• Крім риторики, опозиція мало чим відрізняється від влади;
Вирішення питання щодо персонального голосування покаже чи здатна
опозиція не тільки злагоджено протистояти владі (у питанні вступу України до
Митного союзу), а й підштовхувати владу до виконання вимог ЄС задля
підписання Угоди про асоціацію
• опозиція не здатна демонструвати іншу якість політики,
тобто вести гру з позитивною сумою;
• Опозиційні партії залишаються такими ж вождистсько-
клієнтелістськими у структурі і бізнес-політичними у
спрямуванні як і владні.

6. Чим є українські партії?
• Функції партій: прихід до влади задля
реалізації програмних засад,
представництво інтересів суспільних груп,
відбір еліт до органів управління.
• Наші партії не виконують цих функцій. Це не
партії, а замінники (субститути) партій, які
«грають» на політико-бізнесовому ринку

7. Що заважає українським партіям стати
справжніми партіями?
• три вади: ідейна слабкість, «вождизм» і
клієнтелістська структура.
• Відсутність позитивних ідей виявляється у
вторинності програм, а це не дозволяє виборцям
визначитися на ідеологічних полюсах.
• «Вождизм» виявляється у змаганні за лідерство у
верхівці партії з одного боку і суперечностях між
публічними лідерами і «власниками» партій з
іншого. Це призводить до розколів («Громада», СПУ
чи НРУ)
• Перші дві вади мають причину - клієнтелістська
структура і клієнтелістський тип відносин

8. Чому так?
• Україна є прикладом “суспільства обмеженого
доступу”
• У таких суспільствах формальні інститути -
держава, політична система чи партії тільки
зовні нагадують інститути, які діють у
суспільствах «відкритого доступу».
• Формальні інститути поглинаються
неформальними. Причина: неформальні
практики – корупція, непотизм, клієнтелізм є
звичними, сильнішими і більш тривкими.
• Логіка збереження і відтворення тут проста –
кожен інституційний уклад намагається себе
зберегти і підтримати, а виживає той, який
сильніший.

9. Наслідки виборів
• Добрі для суспільства:
• збереження політичного плюралізму (185 місць в опозиції)
• Плюралізм буде й далі “вимушеним”
• Нездатність Януковича, як і раніше Кучми, маргіналізувати
опозицію свідчить не так про її силу, як про організаційну
слабкість режиму.
• друга половина президентського терміну Януковича буде
періодом підвищеної політичної турбулентності.
• Чим пояснити успіх Свободи? (з 0,76 в 2007р. до 10,44 в 2012р)
• Це розчарування у НУНС і БЮТ (НУНС у 2002р. – 26,6%, 2006-
14%, у 2007р. – 12,9%, а у 2012р. лише 1,11%.)
• Загальна слабкість політичного центру, відсутність програмних
національно-демократичних і соціально-демократичних
партій, одну частину виборців підштовхнула до підтримки
умовно радикальної «Свободи», а іншу – до підтримки відверто
популістської КПУ.
• Успіх «Свободи», як і КПУ, треба розглядати паралельно з
провалом НУНС і початком занепаду ПР.

10. Погані
• Висунення В.Рибака на посаду голови ВР та
збереження М.Азарова на чолі уряду вказують
не три речі: перша – спроба пом’якшити
невдоволення у партії, друга - підготовка до
передачі влади «младореформаторам», третя
- зовнішньополітичний вибір Януковича.
• Конфлікт між «сім’єю» і Партією регіонів рано
чи пізно вийде на поверхню. Можливий
розкол у ПР і створення нового проекту
напередодні виборів 2015р.
• Можливі санкції з боку США
• Можливий вступ до МС

11. Зовнішньополітичний контекст
• Вибори були визнані “брудними”, але санкцій
не було. Чому?
• У США і ЄС різні мотиви, але не тільки
геополітичні.
• В оцінках виборів переважив результат, а не
процес - збереження вимушеного плюралізму
в парламенті;
• У тактичних кроках політика “залучення”
переважила роздратування від дій Януковича.
• Санкції залишаються як відтягнутий у часі
інструмент тиску на українську владу. Погроза
санкцій може бути більш важливою ніж самі
санкції.

12. Політичний режим
• Чи є режим авторитарним?
Установа /Показник 1997 2004 2005 2006 2010 2011 2012
Freedom House/Шкала 4,00 4,88 4,50 4,21 4,39 4,61 4,82
демократизації (від 7 до 1)
Economist Intelligence Unit/ - 6.94 6.30 5.94 -
Індекс демократії (від 1 до
10)
Bertelsman Foundation - - 7.1 7.00 - 6.10
Political Transformation Index 2008-
(від 1 до 10) 7.35
Стан демократії в - - - - 4,75 -
Україні/експертне
опитування (від 1 до 10)

13. Ознаки консолідованого авторитаризму
наявність/ Ознаки консолідованого авторитаризму
відсутність
так концентрація и централізація влади в руках однієї політичої сили
так відсутність конституціоналізму (Rule of Law) и вибіркове
використання закону (Rule by Law)
так постійні спроби обмежити громадянські права і діяльність опозиції
так не прозоре прийняття рішень (необраними) чиновниками
частково маніпульовані вибори
частково ослаблення "громадянського суспільства "
частково низька масова, але прихована висока елітарна конкуренція
ні керівництво є само призначеним або навіть вибраним , але таким,що
не може бути зміненим громадянами в результаті конкурентних
виборів
ні невизначений час повноважень правителя чи правлячої партії
ні забезпечення політичної стабільності з допомогою контролю над і
при підтримці військових/ спецслужб

14. Структурні обмеження
• західний демократичний тиск
• низька економічна ефективність режиму
• регіональні поділи
• фрагментовані еліти
• відсутність соціальної опори авторитаризму
• відсутність інструментальної опори (дієвої
бюрократії і силових структур)
• Отже “вимушений плюралізм” у парламенті і
наявність структурних обмежень будуть
ускладнювати перетворення квазі-
авторитарного (гібридного )режиму в
авторитарний.

15. Достатні умови консолідованого авторитаризму
• Закріплення практики маніпульованих виборів у наступних
парламентських і президентських виборах.
• Монополізація політичного простору Партією
Регіонів, перетворення змагальної партійної системи
(обмеженого плюралізму) на не змагальну (однопартійну
або систему з домінуючою партією).
• Монополізація економічного простору. Поглинання
кількох конкуруючих між собою політико-економічних
груп (ПЕГ) однією.
• Маргіналізація і поступове знищення опозиції за
російським чи білоруським сценарієм.
• Ліквідація плюралізму в інформаційній сфері.
Монополізація політичного простору провладними ЗМІ.
• Атомізація суспільства. Розщеплення острівців
громадянського суспільства і перетворення громадян на
спостерігачів.

16. Сценарії
• Збереження статус-кво
• “Білорусизація” – сповзання до диктатури
• нейтралізація праламенту
• Референдум (про відміну депутатської
недоторканості, вступ до МС)
• Введення надзвичайного стану
• Реакція: Заходу (санкції),опозиції –
заклик до протестів.
• Чи буде мобілізація знизу?

17. Загрози і перспективи виживання
Януковича
• Головне питання - з ким будуть олігархи і
як поведуть себе маси?
• Якщо логіка політичного циклу збережеться,
нас чекає новий політичний скандал (розвиток
справи Тимошенко) розкол в оточенні
Януковича і збереження м’якої ізоляції чи
накладання «цільових» санкцій.
• Політичне виживання Януковича в Україні
можливе, якщо б він показав хоча б видимість
прогресу у трьох, визначених ЄС сферах,
знайшов спосіб звільнити Тимошенко,
викрутився від вступу до МС, а також знайшов
наступника, який би влаштовував Росію.

18. висновки
• Збереження “вимушеного плюралізму ” у парламенті і
низка структурних обмежень будуть ускладнювати
перетворення гібридного, квазі-авторитарного режиму на
повністю авторитарний.
• Відсутність позитивної програми суспільних змін у трьох
опозиційних партій в парламенті, їх клієнтелістський
характер, потенційний конфлікт між лідерами з приводу
кандидата на посаду президента і в цілому
опортуністичний стиль діяльності опозиції може посилити
системну уразливість не тільки владного угрупування, а й
країни.
• Підписання угоди про асоціацію з ЄС означатиме втрату
Януковичем посади президента, тому – малоймовірне.
• «М’яка» міжнародна ізоляція і важка економічна ситуація
штовхають В. Януковича в бік Росії, але приєднання до МС
теж малоймовірне - ризики надто високі (не лише втрату
суверенітету, але й небезпека фізичної дезінтеграції
держави)