11. 1. У релігійному культі -
надприродна істота, посланець,
вісник бога; зображується
звичайно у вигляд юнака з
крилами.
2. Захисник або заступник;
охоронець.
12. (праслов. - гуля, грудка) - один з
українських козацьких клейнодів:
символ влади гетьмана України;
полковника, кошового отамана
Запорозької Січі. Складається з дерев'яного
чи металевого руків'я завдовжки 50-80 см,
деякого кріпиться куля 10-15 см у діаметрі.
(тюрк.-прапор)- один з українських
козацьких клейнодів. Має вигляд палиці
заввишки 2 м, увінчаної вістрям або кулею
з жовтого металу, з-під якої звисає
фарбований кінський волос. Бунчук -
символ влади гетьмана і кошового отамана
Запорозької Січі.
13. 1. Офіційна назва козацьких збройних сил
та українського війська у 15-18 ст. Первісне
складалося з загонів. За гетьмана Богдана
Хмельницького налічувало до 100 тисяч і
більше вояків. Головною бойовою силою
була піхота. Козаки вміли майстерно
будувати військові табори з возів для
захисту від несподіваних нападів. Військо
Запорозьке уславилося морськими
походами, для яких використовувалися
човни-чайки.
2. Назва української держави з 1648 р. до
80-х рр. 18 ст.
14. мати в собі якесь твердження; говорити,
стверджувати.
(прасл., з давньоінд. - натовп, община) -
група, товариство, людська спільнота,
суспільство.
16. - козацький помічник і зброєносець,
молодший товариш, який разом з
козаками ходив у похід.
виборний військовий службовець у
запорожців; відав військовими литаврами,
якими скликав козаків на раду.
17. військова чи військово-адміністративна
посада. В Україні у 16-17 ст. гетьманом
називали кошового отамана Запорозької
Січі. 3 1648 р гетьман - виборний
державець і воєначальник України.
19. стародавній верхній одяг, переважно з
сірого сукна. У 16-17 ст. жупани носили
запорожці; у 19 ст. - міщани.
20. 1. Місце в'їзду до міста (території,
військового табору тощо) або виїзду,
яке охороняється.
2. Військовий охоронний загін, охоронна
варта.
загальна назва пристроїв та знарядь,
створених людиною для ведення
боротьби, війни.
упряж; предмети для запрягання, сідлання
коней.
21. відзнака, атрибути і символи військової
влади й окремих військових та цивільних
урядів в Україні у 15-18 ст.: булава, бунчук,
корогва (прапор), печатка, литаври
(тулумбаси), гармати, сурми, пернач
(шестопер), значок (малий прапор),
тростина (комишина). Клейноди були
військові (державні), січові, полкові,
паланкові, сотенні, курінні тощо.
22. 1. Хід розвитку людства, цивілізації,
всесвіту, природи;
2. Наука, яка досліджує діяльність людей у
всіх галузях життя протягом усього
існування цивілізації.
25. народні співці і музики особливо
популярними були у козацькі часи. Вони
супроводжували козаків у походах,
складали думи і пісні про події, свідками
яких були.
вільна, незалежна озброєна людина.
Вперше українські козаки згадуються
наприкінці 15 ст., коли вони почали
оселятися на українських землях у
Подніпров'ї, нижче порогів (за порогами -
запорожці).
26. історичний твір, що описує події в
хронологічній послідовності.
Починалися літописи фразою "в літо", від
чого й дістали свою назву. Вітчизняне
літописання розпочалося в Київській
державі наприкінці 9 ст. Найдавніші з
літописів збереглися в пізніших копіях у
складі літописних зведень, на основі яких
створено "Повість минулих літ».
27. звертання людини до Бога, частина релігійних
культів, зокрема літургії у православній і греко-
католицькій церквах.
важка потужна рушниця, яка набула
поширення в Україні з 17 І століття. Зброя мала
довжину понад 1,5 м і калібр приблизно 20
мм. Далекобійність - до 250 м.
28. 1. Населення держави, жителі країни.
2. Форма національної та етнічної єдності
(нація, народність, іноді плем'я).
3. Певна кількість людей, що мають щось
спільне (у поведінці або зовнішньому
вигляді).
29. своєрідна зачіска запорозьких козаків:
голова вибрита і збоку на голові
запишається чуб, який, коли відростає,
заправляється за вухо.
виборний або призначений військовий
кошовий отаман; курінний отаман -
керівник куреня; наказний отаман -
керівник військового загону.
30. вид булави, клейнод полковника України,
інша назва - шестопер. Складається зі
срібної, позолоченої або виконаної з
іншого металу ручки з навершям у вигляді
шести пластин складної форми. Загальна
довжина - 50-70 см.
поширений з часів родового ладу звичай,
за яким двоє або декілька осіб, що не були
кровними родичами, вступали у спілку з
метою допомоги і взаємної підтримки у
скрутних випадках життя.
старшинська посада
31. орган влади на Запорозькій Січі.
Утворилася наприкінці 15 ст. До ради
входила військова старшина на чолі з
кошовим отаманом. Розглядала,
обговорювала та приймала рішення з усіх
питань, що стосувалися Січі. Проіснувала
до знищення Січі (1775 р.).
32. найвища посада в сотні; спершу обирався
на сотенній раді, з 1687 р. призначався
гетьманом України. Підпорядковувався
полковникові, в окремих випадках -
безпосередньо гетьманові України.
36. острів на Дніпрі (нині територія
М.Запоріжжя). У 1556 р. на Хортиці було
зведено першу козацьку фортецю Січ, яку у
1557 р. зруйнувало турецько-татарське
військо.
(від хорогва, корогва) – прапороносець.
37. 1. Релігійна організація, до якої входить
духівництво та віруючі.
2. Споруда, де відбуваються релігійні
відправи.
Запорожці своєю покровителькою і
заступницею вважали земну матір Ісуса
Христа Діву Марію. День Покрови
Пресвятої Богородиці (14 жовтня) козаки
вважали своїм найбільшим святом.
38. човен запорозьких козаків у 15-18 ст.
Довжина - 18-20 м, ширина - 3-3,5 м, висота
- 3,5-4 м. Основу чайки складав корпус,
видовбаний з суцільної колоди, оббитий
дошками. По ньому кріпився пояс з сухого
очерету, що захищав човен від затоплення.
Чайка мала два керма
- ззаду і спереду, а також щоглу і вітрило,
вміщала 50-60 озброєних козаків, інколи
ще й гармату.
39. холодна зброя динамічного кінного бою.
З'явилася на Русі у IX-Х ст. Мала довжину
леза до 80 см. З розвитком важких
озброєнь з ХIV-ХV ст. шабля стає довшою -
до 117 см, шириною - до 5 см, важчою,
потужнішою. У XVI ст. з'являється поняття
козацька шабля.
40. святкується в Україні напередодні старого
Нового року (з 13 на 14 січня). В ритуалах
його святкування - залишки далеких
язичницьких традицій слов'ян.
41. 1. Військово-територіальна одиниця у
Запорозькій Січі в 16-18 ст. На Січі
налічувалося до 38 куренів. На чолі
куреня стояв виборний курінний
отаман. Назви куренів пов'язані з
назвами населених пунктів, звідки
прибивалися на Січ перші козаки.
2. Житлове приміщення козаків на Січі, у
якому жили козаки одного куреня.
Продовгуваті курені будували з дерева,
глини, очерету, облаштовували піч, лежаки,
лави тощо.
42. суп рибний, м'ясний, картопляний і т. ін.;
щерба, зупа, юха, крупник.
Для приготування рибної юшки козаки
спочатку брали мілку рибу (йоржів, окунів
тощо), а також рибні відходи. Все те клали
в казан, заливали холодною водою і
варили протягом 20-30 хвилин. Затим
проціджували і в готову рибну юшку
кидали зелень - цибулю, петрушку та ще
солили. 15-20 хвилин варили, знімали піну,
потім кидали шматки більшої риби
(коропа, линя) і варили до готовності.
43. рубляча та ріжуча зброя, яка відома ще у
монгольських воїнів.
Ятагани були різних розмірів і правили за
кинжал або шаблю. Лезо цієї зброї має
оригінальну конструкцію - у верхній і
середній частині воно вигнуте у бік ріжучої
кромки, а в нижній частині - у бік обуха.
При нанесенні колючого удару вектор сили
припадає на кінцівку леза. Піші козаки
часто були озброєні ятаганами.
45. СІРКО ІВАН
(між 1605 і 1610-1680 рр.) - був вінницьким
полковником, а також полковником
Ніжинського полку та Харківського полку;
успішно керував численними походами
проти татар і турків; брав участь у
Визвольній війні українського народу під
проводом гетьмана Хмельницького;
найбільше число разів обирався кошовим
отаманом Запорозької Січі. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН ЗІНОВІЙ
(1595-1657 рр.) - гетьман України з 1648 р.
Здійснив державну реформу в Україні, увів
полковий устрій держави, створив могутнє
військо, упорядкував збирання податків,
налагодив карбування власної грошової
одиниці, установив зовнішньополітичні
стосунки з прикордонними державами -
Туреччиною, Швецією, Московією,
Польщею, Кримом. Резиденція
Б. Хмельницького у 1648-1657 рр.
знаходилася в м.Чигирин на ріці Тясмин
(нині Черкаська область). Похований
Б.Хмельницький у Суботові поблизу
Чигирина.
46. ПЕТРО-КОНАШЕВИЧ САГАЙДАЧНИЙ
бл. 1570-1622 рр.
Народився в с. Кульчиці на Львівщині,
навчався в Острозькій академії, був на
службі в київського судді Аксапа, а згодом
опинився серед запорожців.
З 1616 р. І до кінця свого життя він був
гетьманом Війська Запорозького. Ставши
гетьманом, П.Конашевич-Сагайдачний
велику увагу звертав на зміцнення війська.
П.Конашевич-Сагайдачний відомий і
своєю просвітницькою діяльністю. Він з
усім військом був вписаний до Київського
братства, підтримував з ним тісні стосунки,
постійно опікувався цим культурним і
духовним центром.
ІВАН ВИГОВСЬКИЙ
Іван Виговський – видатний український
державний діяч, тонкий і розумний
політик, військовий спеціаліст, визнаний
дипломат, людина високого розуму та
європейської освіченості.
Походив з українського шляхетського роду
на Київщині. Закінчив Києво-Могилянську
академію, був прихильником православ’я.
Перебуваючи на службі у польському
війську, потрапив у полон до татар на
Жовтих водах.
47. ІВАН САМОЙЛОВИЧ
Іван Самойлович – високоосвічена
людина. Він проводив курс на створення
аристократичної, з міцною гетьманською
владою держави. Рішуче протидіяв
спробам Запорожжя здобути політичну
самостійність. Під час його гетьманства
утвердився адміністративний поділ
Лівобережної України, сформувалися
судові та адміністративні установи.
ІВАН МАЗЕПА
Іван Мазепа – видатний політичний і
культурний діяч України. Його
гетьманування – це час відродження
України, епоха політичного, економічного й
культурного розвитку.
Він робив дуже багато для розвитку
культури, освіченості України. Власним
коштом він будував і реставрував багато
храмів.