Психологічна культура педагога

1. Психологічна культура
як умова професійної
успішності педагога
Кепканова Олена,
завідувач НМЦ практичної
психології і соціальної роботи
ІППО КУ імені Бориса Грінченка

2. Психологічна культура
• розвинений механізм особистісної
саморегуляції, який забезпечує ефективну,
безпечну і гуманну взаємодію з людьми
• здатність протистояти зовнішньому тиску
• здатність стримати негативні емоційні впливи
і сильні переживання
• здатність не допускати зривів діяльності при
значному психічному і фізичному
навантаженні
• самоконтроль, витримку, наполегливість у
пропаганді моральних цінностей і
відстоювання моральних принципів

3. Структура психологічної
культури педагога
• когнітивний компонент
• афективний компонент
• мотиваційного компонент
• поведінковий компонент

4. Компонент Наповнення
Когнітивний комплекс психологічних знань (важливо
знання вікової психології), самопізнання,
розуміння інших людей
Афективний емоційна лабільність та
емоційна стійкість
Мотиваційний система ціннісних орієнтацій,
спрямованість особистості (насамперед
спрямованість на особистість учня)
Поведінковий комунікативні вміння, здатність до
саморегуляції

5. Основа професійної діяльності
педагога
• Зовнішня оцінка діяльності педагога
визначається двома сторонами: учнями, які
є основним об'єктом діяльність педагога, і
керівниками шкіл
• Внутрішня оцінка ступень задоволення
педагогічною діяльністю

6. Результати дослідження
1. Респонденти з високим рівнем
психологічної культури, успішні в
професійній діяльності
2. з високим рівнем психологічної культури,
неуспішні в професійній діяльності;
3. з низьким рівнем психологічної культури,
успішні в професійній діяльності;
4. з низьким рівнем психологічної культури,
неуспішні в професійній діяльності

7. Результати дослідження
Група № 1
• Когнітивний компонент: спрямованість на
отримання нових знань, спираються на наукові
психологічні знання; краще усвідомлюють свої
потреби і почуття, мають високий рівень
чутливості та рефлексії, в той же час розуміння
оточуючих, знання психології сформовано на
низькому рівні;
• Афективний компонент: характерна швидка
реакція на ситуацю; сформовано позитивне
ставлення до себе навіть всупереч оцінки
оточуючих;

8. Група №1
• Мотиваційний компонент: самостійні у виборі
мотивів життєдіяльності, в той же час вони
приймають цінності професійної організації; на
жаль спрямованості на учня в них не
зазначено;
• Поведінковий компонент встановлено наявність
комунікативних навичок, тоді як здатності до
саморегуляції не виявлено.

9. Група № 2
• недостатньо сформований афективний,
мотиваційний і поведінковий компоненти;
• не бачать своє життя цілісно, відсутність
бачення минулого і майбутнього як єдиного
цілого, що ускладнює побудову і планування
професійної діяльності;
• в меншій мірі присутні такі якості, як
розуміння оточуючих, здатність до
самоконтролю;
• в професійній діяльності не спрямовані на
позитивне емоційне сприйняття оточуючих.

10. Кореляційний аналіз
• на успішність професійної діяльності вчителів
більшою мірою впливає афективний
компонент психологічної культури
• спонтанність у професійній діяльності
педагога ускладнює виконання поставлених
виробничих завдань
• гнучкість трактується як негативна
характеристика, тому що не сприймається
школою як здатність змінювати свою
поведінку для отримання або забезпечення
відповіді від іншої людини

11. • у педагогів школи присутня здатність
приймати своє роздратування, гнів і
агресивність як природний прояв що значно
знижує професійну успішність;
• чим вище задоволення собою у педагога
школи, тим вище його емоційна стійкість;
• чим вище педагог оцінює соціальні об'єкти і
події, тим нижче його спрямованість на
придбання нових знань.

12. Для психологічної культури
педагога школи характерна
• спрямованість на придбання теоретичних
знань без практичного застосування
(когнітивний компонент);
• Самосприйняття, емоційна стійкість
(афективний компонент);
• прийняття цінностей організації
(мотиваційний компонент);
• здатність до комунікації (поведінковий
компонент).

13. Для професійної успішності
вчителя значимим є
афективний і мотиваційний компоненти, а
саме:
• емоційна стійкість,
• самоповага,
• самосприйняття,
• прийняття цінностей організації.