Проблемне питання

3. «У дитячому віці гра – це норма,
І дитина повинна завжди гратися,
Навіть коли робить серйозну
справу.»
А.С.Макаренко.

4.  вивчення особливостей
застосування ігор в пізнавальному
розвитку дітей;
 здійснення цілеспрямованої роботи
з використання ігор.

5. проаналізувати психолого-педагогічну
літературу з проблеми пізнавального
розвитку дітей;
визначити роль дидактичних ігор як
засобу пізнавального розвитку дітей;
провести діагностику пізнавального
розвитку дітей;
оцінити ефективність використання ігор
як засобу пізнавального розвитку дітей .

6. «Гра - це могутній виховний засіб, який виробило людство і тому в
ній істотна потреба людської природи»
К.Д. Ушинський
«У дитини є жага гри, і потрібно її задовольняти. Необхідно не
тільки дати їй час пограти, а й заповнити цією грою все життя
дитини. Все її життя – це гра».
А.С.Макаренко .
«Гра – це іскра, яка запалює вогник допитливості, цікавості»
В.О.Сухомлинський

7. •«Гра – це величезне світле вікно, через яке в
духовний світ дитини вливається живлющий
потік уявлень, понять про навколишній світ.
Гра – це іскра, яка запалює вогник
допитливості та зацікавленості.»
•« …у грі розкривається перед дітьми світ,
творчі можливості особистості. Без гри немає
і не може бути повноцінного дитячого
розвитку.»
В.Сухомлинський

8.  гра залучає до активної пізнавальної діяльності кожного учня
окремо і всіх разом, тим самим, є ефективним засобом управління
навчальним процесом;
 навчання у грі здійснюється за допомогою власної діяльності учня,
що є особливим видом практики, в процесі якого засвоюється до
90% інформації;
 гра – вільна діяльність, що дає можливість вибору, самовираження,
саморозвитку для її учасників;
 гра має певний результат і стимулює учня до досягнення
мети(перемоги) й усвідомлення шляху досягнення мети;
 у грі команди або окремі учні спочатку рівні(немає поганих і
гарних учнів, а тільки гравці); результат залежить від самого
гравця, рівня його підготовленості, здібностей, витримки, умінь і
характеру;
 безосібний процес навчання у грі набуває особистого значення;
 змагальність – невід’ємна складова гри – приваблива для учнів;
задоволення, отримане від гри, створює комфортний стан на уроках
і підсилює бажання вивчати предмет.

9. Гра як вид навчальної діяльності в умовах
конкретної ситуації спрямована на засвоєння
соціального досвіду, в якому формуються й
удосконалюються вміння і навички учнівського
самоуправління. Гра дозволяє дитині усвідомити
себе як особистість. Під час гри учні не лише
навчаються самі, а й навчають один одного,
мають змогу оцінити людські якості інших
учасників, вчаться розв'язувати проблеми,
відстоювати інтереси

10. Гра, будучи розвагою, відпочинком, здатна перерости в
навчання, у творчість, у терапію, у модель типу людських
відносин і проявів у праці.
У сучасній школі ігрова діяльність використовується в
таких випадках:
 як самостійні елементи в технології для
засвоєння поняття, теми та навіть розділу
навчального предмета;
 як елемент більш загальної технології;
 як урок або його частини (введення,
контроль);
 як технологія позакласної роботи.

11. Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при
визначеній формі занять відбувається за
такими основними напрямами:
дидактична мета ставиться перед
учнями у формі ігрового завдання;
навчальна діяльність підкоряється
правилам гри;
навчальний матеріал використову-
ється в якості її засобу;
у навчальну діяльність уводиться
елемент змагання, що переводить
дидактичне завдання в ігрове;
успішне виконання дидактичного
завдання пов'язується з ігровим
результатом.

12. У грі немає джерела знань, що
пізнається легко, немає учнів.
Процес навчання розвивається
мовою дій, учаться й учать усі
учасники гри в результаті
активних контактів один з
одним. Ігрове навчання
ненав'язливе. Гра здебільшого
добровільна й бажана.

13.  Соціокультурне призначення гри.
 Функція самореалізації людини у грі.
 Комунікативна гра.
 Ігротерапевтична функція гри.
 Функція корекції у грі.
 Розважальна функція гри

14. Ігрові форми навчання, як жодна інша
технологія, сприяють використанню різних
способів мотивації.
Мотиви спілкування:
•учні, спільно вирішуючи завдання, беручи
участь у грі, учаться спілкуватися, ураховувати
думку товаришів;
•при рішенні колективних завдань
використовуються різні можливості учнів;
•спільні емоційні переживання під час гри
сприяють зміцненню міжособистісних відносин.

15. Використовуючи на уроках ігрові форми навчання, сприяю використанню
різних способів мотивації:
 учні, спільно вирішуючи завдання, беручи участь у грі, вчаться
спілкуватися, ураховувати думку товаришів;
 при рішенні колективних завдань використовуються різні
можливості учнів;
 спільні емоційні переживання під час гри сприяють зміцненню
міжособистісних відносин;
 учні вчаться управляти власною навчальною діяльністю
Кінцева мета гри – навчити дитину самостійно
орієнтуватися в складній і суперечливій обстановці, швидко
ухвалювати правильні рішення, уміння адекватно оцінювати
ситуацію й дії інших людей

16. Гра, будучи розвагою, відпочинком, здатна
перерости в навчання, у творчість, у терапію, у
модель типу людських відносин і проявів у праці.
У грі немає джерела знань, що пізнається легко,
немає учнів. Процес навчання розвивається мовою
дій, учаться й учать усі учасники гри в результаті
активних контактів один з одним. Ігрове навчання
ненав'язливе. Гра здебільшого добровільна й
бажана.

17. * Вибір гри в першу чергу залежить від того,
яка дитина, що їй необхідно, які виховні
завдання вимагають свого розв'язання. Якщо
гра колективна, необхідно добре знати, який
склад граючих, їх інтелектуальний
розвиток, фізична підготовленість,
особливості віку, інтереси, рівні спілкування
й сумісності тощо. Вибір гри залежить від
часу її проведення, природно-кліматичних
умов, довжини часу, світлового дня й місяця її
проведення, від наявності ігрових аксесуарів,
від конкретної ситуації, що склалася в
дитячому колективі.

18.  Гра стимулює краще запам'ятовування і розуміння
матеріалу, що вивчається, а також гра сприяє
підвищенню мотивації і дозволяє навчати комплексно
використовувати органи чуття при сприйнятті
інформації, самостійно і неодноразово відтворювати
її в нових ситуаціях
 Гра належить до традиційних і визнаних методів
навчання і виховання молодших школярів. Цінність
цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності
освітня, розвиваюча й виховна функція діють у
тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання
організовує, розвиває учнів, розширює їхні
пізнавальні можливості, виховує особистість.

19. Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і
давала бажані результати, необхідно нею керувати,
забезпечивши виконання таких вимог:
ігри мають відповідати навчальній програмі; ігрові
завдання мають бути не надто легкими, проте й не
дуже складними;
відповідність гри віковим особливостям учнів;
правила гри прості і чітко сформульовані;
дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти,
спрямовувати;
справедливий підсумок уроку.
. Використання ігор на уроках допомагає формувати в
учнів певні навики, розвиває мовні уміння, навчає
мистецтву спілкування. Гра є широким полем для
колективної діяльності учнів

20.  гра залучає до активної пізнавальної діяльності
кожного учня окремо і всіх разом;
 навчання у грі здійснюється за допомогою власної
діяльності учня, що є особливим видом практики, в
процесі якої засвоюється до 90% інформації;
гра – вільна діяльність, що дає можливість вибору,
самовираження, саморозвитку для її учасників;
 гра має певний результат і стимулює учня до
досягнення мети й усвідомлення шляху досягнення
мети; у грі всі учні рівні;
результат залежить від самого гравця, рівня його
підготовленості, здібностей, витримки, умінь та
характеру;
змагальність – невід'ємна складова гри – приваблива
для учнів

21. Доступність
Новизна
Поступове зростання складності
Урахування індивідуальних та вікових особливостей
учнів
Зв’язок ігрової діяльності з іншими формами роботи
на уроці
Вивчення нового матеріалу
Повторення і закріплення вивченого
Форсування умінь та навичок
Використання знань на практиці

22. • Виховні (виховання самостійності,
колективізму, відповідальності, волі,
навичок співробітництва).
Розвиваючі
(розвиток пам’яті, мови, розумових процесів –
аналізу, синтезу, співставлення; творчих
здібностей).
Дидактичні(формування й застосування
нових ЗУН, розширення кругозору тощо).

23. Компоненти гри
Результат
Ігрова задумка
Дидактичні
завдання
Правила гри
Обладнання Ігрові дії

24. 1. Підготовчий етап
2. Етап проведення гри
3. Етап узагальнення, аналізу результатів
.
1. Учні повинні мати певні знання.
2. Розроблений підхід в оцінюванні
знань учнів.
3. Кожен учень забезпечений
необхідним дидактичним матеріалом.
4. Розроблена структура гри та
складено конспект уроку

26. Мотивація
навчальної
діяльності
Вивчення
нового
матеріалу
Актуалізація
опорних
знань
Закріплення
, контроль
знань
Домашнє
завдання
Інформатичнамазайка
«Ловипомилку»
Інформатичнийкрос
Відстроченазагадка
«Практичністьтеорії»
«Проблемнепитання»
Творчалабораторія
Конкурсзапитань
Дереворішень
Прес-конференція
Інформатичний
практикум
«Власніприклади»
Диференційованед/з
Випержальнед/з
Дужекориснед/з

27.  Бути гнучким, мобільним, конкурентоздатним.
 Уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на
ринку праці.
 Критично мислити.
 Використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих
проблем.
 Генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести
за них відповідальність.
 Володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді.
 Вміти запобігати будь – яким конфліктним ситуаціям та виходити з
них.
 Уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з
різних джерел, застосувати її для індивідуального
розвитку і самовдосконалення .
 Бути здатним до вибору численних альтернатив, які
пропонує сучасне життя.

28. 1. Готовність учнів до участі у грі(кожний учень повинен засвоїти
правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність
дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).
2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.
3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.
4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих
дій, а далі можна пропонувати всю гру та її різні варіанти.
5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати,
оцінювати.
6. Не можна допустити приниження гідності дитини(образливі
порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування).
7. Доцільно розсадити учнів(звісно, непомітно для них) так, щоб за
кожною партою отримати пару «сильніший – слабший». Розсадити
учнів по рядах парт потрібно так, щоб рівень їхніх знань і розумового
розвитку був приблизно однаковим, щоб кожен ряд учнів мав шанс
виграти.
8. Гра на уроці не повинна відбуватися стихійно, вона має бути чітко
організованою і цілеспрямованою.

29. 1. Сприяти розвитку інтересів учнів, і як результат - підвищення
якості і освіти в цілому.
2. Показати реальні здобутки учнів.
3. Заохотити учнів до активності й самостійності.
4. Підтримувати високу навчальну мотивацію школярів,
створювати ситуацію успіху для кожного учня.
5. Підвищувати самооцінку та впевненість в особистих
можливостях.
6. Формувати навички вчитися – ставити мету, планувати й
організовувати особисту навчальну діяльність.
7. Прищеплювати навички рефлексії.
8. Формувати вміння аналізувати особисті інтереси, прихильності,
потреби та співвідносити їх з можливостями, що існують.
9. Розширювати можливості самоосвіти.
10.Оцінити досягнення учня і доповнити його результатами інших
форм контролю.
11.Розвивати навички оцінної діяльності учнів

30. Створення позитивного настрою для навчання
Відчуття рівного серед рівних
Забезпечення позитивної атмосфери в
колективі для досягнення спільних цілей
Усвідомлення особистістю цінності
колективно зроблених умовиводів
Можливість вільно висловлювати свою думку
і вислуховувати свого товариша
Вчитель не є засобом «похвали і покарання», а
є другом, порадником, старшим товаришем

31. Вивчення нового матеріалу
Повторення і закріплення вивченого
Формування умінь та навичок
Використання знань на практиці

32. Поняття
включає досить велику групу
методів і прийомів організації педагогічного
процесу у формі різних педагогічних ігор. На
відміну від ігор взагалі, педагогічна гра має
істотну ознаку - чітко поставлену мету
навчання й відповідні їй педагогічні результати,
які можуть бути обґрунтовані, виділені в
явному вигляді й характеризуються навчально-
пізнавальною спрямованістю.

33. Режисерські,
сюжетно-
рольові
(сімейні,
побутові,
суспільні),
будівельно-
конструкційні,
ігри на теми
літературних
творів
(драматизації,
інсценування).
рухливі (великої,
середньої, малої
рухливості;
сюжетні, ігри з
предметами; з
переважанням
основного руху:
бігу, стрибків тощо;
ігри-естафети) та
дидактичні ігри
(словесні, з
іграшками,
настільно-
друковані).
(забави,
рухливі,
дидактичн
і,
обрядові)

35. *
розвивальні дидактичні виховні дозвільні

36. Навчальні та пізнавальні- гри із
формуванням предметних ключових
компетенцій
Розвивальні та виховні-ігри із
формуванням особистісних рис
характеру
Ігри із розвитком моторики, сенсорики
Репродуктивні Творчі
Предметні
Сюжетні
Ролеві
Імітаційні
Ділові
Драматизації
Ігри-подорожі
Ігри-інсценізації Ігри-конкурси
Ігри - діалоги
рухові
інтелектуальні

37. Саме дидактична гра, запобігаючи психічному
перевантаженню дитини, допомагає реалізувати
навчальну мету значно швидше й міцніше, ніж будь-який
інший педагогічний засіб
Гра - складне педагогічне явище, призначення якого полягає в
імітації й моделюванні навчальних ситуацій через гру.

38. Словесні
Настільно-друковані
Ігри з предметами

39. Заняття Самостійна ігрова діяльність
Індивідуальна робота Прогулянка

40. Дидактична гра дає змогу педагогу
здійснювати:
- навчання
- вправляння
- розвиток розумових здібностей
- формування цінних рис особистості і
взаємин дітей в доступній і привабливій
для них ігровій формі

41. зосереджуватися;
 самостійно думати, розвивати увагу;
 захопившись грою, діти не
помічають, що навчаються;
до активної діяльності залучаються
навіть найпасивніші учні.

42. • бути тільки в словесній формі;
• поєднувати слова і практичні дії;
• поєднувати слова й наочність;
• поєднувати слова та різні
предмети

43. *органічне залучення до навчального процесу;
захоплюючі назви;
*наявність справді ігрових елементів, зокрема
зачинів, римування;
*обов'язковість правил, що не можна
порушувати;
*використання лічилок;
*емоційне ставлення самого вчителя до ігрових
дій (його слова й рухи цікаві, несподівані для
дітей).

44. а) вибір теми гри;
б) визначення мети й завдань гри;
в) підготовка і проведення гри (повідомлення учням
теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри,
підбиття підсумків).
а) ігри мають відповідати навчальній програмі;
б) ігрові завдання мають бути не надто легкими,
проте й не дуже складними;
в) відповідність гри віковим особливостям учнів;
г) різноманітність ігор;
д) залучення до ігор учнів усього класу.

45. *

46. *
Головна мета її – розвивати здібності школярів, прищеплювати
уміння приймати правильні рішення. У рольових іграх
виявляються особистість учня, його здібності та перспективи
на майбутнє.

47. Варіант багатопланової сюжетно-рольової гри –
Гра-мандрівка “ По Зимовій країні “
(узагальнення за темою «Зима. Зміни у живій та неживій природі»)
Обладнання: Плакат-карта Зимової країни, плакат для гри «Фотооко»,
ребус, жетони, набори листівок: «Птахи України», «Пташиний двір»,
«Кішки».
Мета: узагальнити знання учнів з теми “ Зима. Зміни у живій та неживій
природі ”; формувати основи екологічних знань, розвивати почуття
дбайливого ставлення до природи, навколишнього світу; створення
умов для самостійного пошуку виважених рішень у цій ситуації.

48. *
1. Підготовчий етап був у систематизації знань, отриманих
на попередніх уроках.
2. Створення ігрової ситуації:
Хлопці отримують листа від Сороки та Лісовичка, який визначає
необхідність і важливість майбутньої подорожі. Лист знайомить
дітей із героїнею гри – Зимовою Країною та її супротивницею –
Сніговою Королевою, чари якої варто перемогти.
Утворюються три команди, які починають мандрівку до Зимової
Країни, допомагають Лісовичку та Сороці у звільненні Красуні
Весни. Мандруючи відповідно до вказівок на карті, виконують
завдання Снігової Королеви.

49. 3. Ігрові дії :
Перша станція «В гостях у негоди» (фенологічні
спостереження за змінами в природі)
Друга станція «Сніг і лід» (загадка про сніг, властивості
снігу, стан снігу – поземка, пороша, крупка, паморозь,
пластівці.)
Гра «Фотооко»: а) Сфотографуйте очима якнайбільше
сніжних слів і запам'ятайте;
б) «Зимовий ліс»;
- Як змінилися дерева взимку?
- Хто працює у лісі?
- Яку роль грає сніг у житті рослин? Як
зимують журавлина, суниця, озимина?
Привал «Пташиний»: а) загадки про птахів;
б) набір листівок, вгадай пташку.
Ребус: учні дізнаються, кого заточила у своєму замку
Снігова Королева

50. *
– це ігри на розвиток уваги, пам’яті і мислення,
уяви, логічного мислення, просторове
мислення, мовлення в дітей.
*Геоборд (математичний планшет) – це багатофункціональна
геометрична дошка для конструювання плоских зображень.

52. Гра – потреба
зростання,
всебічного розвитку
дитини
Гра – перший
щабель
діяльності
дитини
Гра – школа
виховання
дитини
Гра – створює
умови для
соціальної
творчості
Гра – головна
сфера
спілкування дітей
Гра – умови для
саморозкриття,
саморозвитку,
самоствердження
дитини
Гра – шлях
пошуку
дитиною
власного “ я”

53. *
Вибір гри в першу чергу залежить від того, яка
дитина, що їй необхідно, які виховні завдання
вимагають свого розв'язання. Якщо гра
колективна, необхідно добре знати, який склад
гравців, їх інтелектуальний розвиток, фізична
підготовленість, особливості віку, інтереси, рівні
спілкування й сумісності тощо. Вибір гри
залежить від місця та часу її проведення,
природно - кліматичних умов, наявності ігрових
аксесуарів, конкретної ситуації, що склалася в
дитячому колективі.

54. як самостійні елементи під час уроку
для засвоєння, закріплення, повторення
чи перевірки знань з теми чи навіть
розділу навчального матеріалу;
як елемент більш загальної технології;
як урок або його частину;
як технологію позакласної роботи.

55. “Назви одним словом” “Що зайве?”
“Проведи лінію”

56. “Знайди пару”
“Хто де живе?”

57. “Чого не стало?”
“Що змінилось?”

58. “Знайди предмет такої форми”
“Знайди пару”

60. “Домалюй чого не вистачає” “Що побачиш у калюжі?”

61. ГРА «Додай слово»
Квіточку роса умила,
а тебе умиє МИЛО
І дивись, не барись,
в школу швидко, швидко
МЧИСЬ
Але, й тут не поспішай,
подивись спочатку,
Чи нічого не забув,
чи в портфелі все в
ПОРЯДКУ
В школі, в класі небрудни,
сміття бачиш
ПРИБЕРИ
Не носи в кишені жуйки,
крейду, яблука і булки,
Кнопки, цвяхи, сірники, а
носиНОСОВИКИ
Будь охайним завжди сам,
уникай дірок і
ПЛЯМ
Гра « КРАМНИЦЯ»
Які продукти ще потрібно купити

62. Гра „Покажи „стільки ж”, „більше”,
„менше””
Матеріали гри: у вчителя і учнів набір
карток з числами і різні предмети.
Гра „Складемо візерунок”

63. Гра «Чарівні клітинки»

64. Гра “Пори року”
Гра “Знайди свій вітамін”
Гра “Зварим компот для Аліни”

65. Казка “Рукавичка” Казка “Вовк та семеро козенят”

66. Вікторина «З якої казки»

67. Гра “Бездомний заєць”
Мета: розвивати уважність, мислення,
швидкість і витривалість.
Опис: З усіх учасників вибираються мисливець і
бездомний заєць. Решта гравців – зайці,
креслять кожен собі коло і встають в нього.
Мисливець намагається наздогнати бездомного
зайця.
Заєць може врятуватися від мисливця, має
втекти в будь-яке коло – дім. При цьому, той
учасник, який стоїть в цьому колі, повинен
відразу ж тікати, так як тепер він стає
бездомним зайцем, і мисливець ловить тепер
його. Якщо мисливець зайця зловив, то
спійманий стає мисливцем.
Рухлива гра “Ноги від землі”
Завдання: вчитися дотримуватися правил гри.
Опис: Ведучий разом з іншими хлопцями ходить по залу. Як тільки
вихователь скаже: «Лови!», всі учасники розбігаються, намагаючись
піднятися на будь-що “на висоті”, де можна підняти ноги над землею.
Зловити можна тільки тих, у кого ноги на землі. Після закінчення гри
підраховується кількість тих, хто програв і обирається новий ведучий.
Гра “Пусте місце”
Завдання: розвивати швидкість реакції,
спритність, уважність, сприяти поліпшенню
бігових навичок.
Опис: Учасники утворюють коло, а ведучий
розташовується поза колом. Торкаючись до
плеча одного з гравців, він тим самим
викликає його на змагання. Після цього
ведучий і той учасник, якого він вибрав,
біжать уздовж кола в протилежних напрямках.
Той з них, хто першим займе порожнє місце,
залишене обраним гравцем, залишається в
колі. Що залишився без місця стає ведучим
Рухлива гра “Третій зайвий”
Завдання: розвивати спритність, швидкість, виховувати почуття
колективізму.
Опис: Учасники прогулюються по колу парами, взявшись за руки.
Відстань між парами 1,5 – 2 метри. Двоє ведучих, один з яких тікає,
інший доганяє. Той гравець, що тікає в будь-який момент може встати
попереду будь-якої пари. В цьому випадку, задній гравець пари, перед
якою він встав, стає тим, кого наздоганяють. Якщо все ж гравця вдалося
наздогнати і торкнутись, то ведучі міняються ролями.
Гра “Перестрілка”
Завдання: розвивати спритність, уважність, швидкість реакції.
Опис: Проводиться на волейбольному майданчику. Відступивши на 1,5
метра від лицьової лінії всередину, проводиться паралельна їй лінія,
щоб утворилося щось на кшталт коридору. На іншій стороні також
проводиться додаткова лінія.
Учасники діляться на дві команди, кожна з яких розміщується на своїй
половині майданчика від середньої лінії коридору. В обох командах
необхідно вибрати капітана. Заходити на територію суперника не
можна. Кожен гравець, у якого виявився м’яч, намагається потрапити
їм в свого суперника, не заходячи при цьому за середню лінію.
“Застрелений” гравець відправляється в полон і знаходиться там до
тих пір, поки гравці його команди не перекинуть йому в руки м’яч. Після
цього гравець повертається в команду.

69. Дрібна моторика – це сукупність
скоординованих дій м’язової, кісткової і нервової
систем людини, часто в поєднанні із зоровою
системою у виконанні дрібних, точних рухів
кистями і пальцями рук і ніг.

70. Згідно з міжнародної класифікації
пальчикові ігри поділяють на:
З предметами
Ігри-імітації
На основі казок
Кінезіологічні ігри
З елементами самомасажу
З музичним супроводом
З віршованим супроводом

72. Від пальчикових ігор у дитини обов’язково має
скластися враження легкості та емоційного
підйому.
Надзвичайно цікавими та розвивальними для дітей є
різноманітні пальчикові театри:
паперові, фетрові, в’язані крючком, з гіпсокартону,
пластиліна -усі вони розвивають мислення, мовлення,
уяву, фантазію, формують моральні якості та
артистичні здібності.

73. З кожним конкретним героєм дитина
переживає конкретні почуття, виявляє
певні емоції, робить відповідні висновки,
встановлює причинно-наслідкові зв’язки,
навчається правилам життя.

74.  Ігри з пластиліном: мнемо і відщипуємо;
натискаємо і розмазуємо; скачуємо кульки,
розкачуємо ковбаски; ріжемо на шматочки; ліпимо
картинки. Пластилін дає унікальні можливості
проводити цікаві ігри для загального розвитку
дитини.Покажіть малюкові всі чудеса
пластилінового світу,зацікавити його,і ви
здивуєтеся,як швидко дитячи пальчики почнуть
створювати спочатку незграбні,а потім і досконалі
витвори.

75.  Ігри з папером
Папір можна рвати, м'яти, складати, розрізати ножицями. Ці
ігри та вправи допоможуть дитині дізнатися, як звичайний
папір перетворюється в гарні аплікації і забавні об'ємні
іграшки.
Розвитку точних рухів і пам'яті допомагають плетіння
килимків з паперових смуг, заняття в техніці «орігамі»:
складання корабликів, літачків, квітів, тварин та інших
фігурок.

76. Ігри з лічильними паличками
У цих іграх хорошими помічниками стануть звичайні лічильні палички,
олівці або соломинки, гілочки (якщо гра відбувається на вулиці).
Нехитрі завдання допоможуть розвинути увагу, уяву, познайомитися з
геометричними фігурами і поняттям симетрії.
- побудова простих фігур;
- побудова складних фігур;
- перебудова фігур (різноманітні головоломки – забери, або добав
паличку)

77.  Ігри з конструктором і мозаїкою, пазлами
Ці ігри розвивають просторове мислення, дрібну
моторику, уяву а також сприяють розвиткові
посидючості, терпінню.

78.  Ігри з гудзиками, намистинками.
Дітям пропонується сортувати гудзики,
вгадувати з закритими очима, викладати
різноманітні узори. Намистинки нанизувати на
шнурочок.

79. Ігри з прищіпками, мотузкою
Як і будь-яка гра, що вимагає концентрації уваги, ігри з прищіпками
та мотузкою виробляють психотерапевтичний ефект, дозволяючи
відключатися на час від турбот повсякденності. Лікарі-фізіотерапевти
переконуються, що вправи з мотузкою сприяють більш швидкому
відновленню моторики пальців після отриманих травм рук.

80. Ігри з природним матеріалом,водою.
Гуляючи з дитиною у дворі,у парку,в лісі,зверніть увагу на те,як
щедро може обдарувати природа навколишнім людину.
З камінчика і паличок можно створити цікаві творчи композиції ,зі
снігу та глини лупити великі і маленькі фігури,хлюпатися у воді.
Все це дозволяє розвивати тактильно-рухове сприйняття дитини.

81. Нетрадиційні прийоми
розвитку дрібної моторики
 Ігри з природним матеріалом.
Діти дуже полюбляють ігри з природнім матеріалом (шишками,
жолудями, камінцями). Вони допомагають зняти емоційне
напруження, розвивають тактильно-рухові сприйняття дитини.
Шишки можна стискати і розтискати обома руками одночасно
або по черзі, впливати на кінчики пальців і долоні постукуванням
та обертальними рухами, прокачування шишки від кінчиків
пальців до зап'ястя, ліктя і назад.

82. Метод Су-Джок терапії.
Використання тренажерів Су-Джок спільно з роботою з розвитку
пальчикової моторики благотворно впливає на мовну активність
дітей і позитивно позначається на корекції у них мовних порушень.

83. Самомасаж
Для самомасажу подушечок пальців і долонь рук можна
використовувати голчасті килимки Ляпко і іпплікатор Кузнєцова.

84. перемотування ниток, зав'язування і розв'язування вузликів;
 водні процедури, переливання води (миття посуду, прання
лялькової білизни (пояснити і показати попередньо всі процеси:
змочування, намилювання, перетирання, полоскання, віджимання));
 розбір круп і т.д.
 викладати з паличок візерунки за зразком і за бажанням;
 м'яти руками поролонові кульки, губки;
 малювати, розфарбовувати, штрихувати, обводити по точках,
виконувати графічні завдання в зошитах;
 різати (вирізати) ножицями;
 плести з паперу килимки, кошики, косички;
 виконувати аплікації.

85. В.О.Сухомлинський говорив: "Витоки здібностей і
обдарування дітей на кінчиках пальців. Від пальців,
образно кажучи, йдуть найтонші нитки – струмочки, які
живлять джерело творчої думки. Іншими словами, чим
більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша
дитина".
Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно,
адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних
вправ.
Завдання з розвитку рухів пальців рук
повинні приносити дитині радість, не
повинні викликати перевтомлення.

86. *
Гра сприяла
- моральному та естетичному вихованню учнів;
- розвитку у дітей творчих та комунікативних здібностей,
активності;
- допомагала виявляти індивідуальні особливості учнів та
залучати до їх співпраці ;
- - підвищенню емоційно-позитивного тонусу, доброзичливому
ставленню один до одного;
- -розв’язанню конкретних завдань виховання й навчання;
- -формуванню умінь і навичок в учнів підключати власний
життєвий досвід;
--застосуванню на практиці вмінь і навичок , отриманих на
уроках;
- формуванню умінь працювати з різними джерелами,
організовувати свою роботу та роботу в парах чи групах