2. Серед численних біологічних наук існує така, що
вивчає поведінку живих організмів - етологія.
Її засновниками вважають Конрада Лоренца, Ніколаса
Тінбергена та Карла фон Фріша, які у 1973 році
отримали Нобелівську премію з медицини й фізіології
за відкриття, пов’язані зі створенням і встановленням
моделей індивідуальної й групової поведінки тварин.
Наука про поведінку тварин
3. Поведінка тварин - сукупність пристосувальних
виявів зовнішньої активності, спрямованої на
встановлення життєво необхідних зв'язків організму
з довкіллям.
В основі формування поведінки лежить
подразливість як здатність організму
реагувати на впливи довкілля.
Прикладами поведінки тварин можуть бути й
реакція маленької гідри й великої медузи на дотик;
полювання хижаків та захист їх потенційної здобичі;
шлюбні ігри та турбота про нащадків; міграції та
кочування...
Поведінка тварин
4. Поведінка тварин за своїми проявами є більш
різноманітною й складною, ніж у рослин чи грибів. Це
зумовлено здатністю до активного руху й пошуку
оптимальних умов існування. Наприклад, наявність
збудливості в клітин, функціонування м’язових й
нервових тканин, спеціалізація органів на функціях,
розвиток опорно-рухової й нервової систем та органів
чуття - прояви поведінки тварин.
Найчастіше в поведінці тварин виділяють природжені
та набуті форми (у рослин лише природжені).
Складність поведінки тварин залежить від рівня
розвитку їхньої нервової системи.
Поведінка тварин
5. Базовим і найпростішим методом науки про
поведінку тварин є спостереження в природних
умовах існування, сутністю якого є цілеспрямоване й
організоване дослідження організмів та їх життя.
У етології застосовуються два основних способи опису
поведінки: опис за допомогою ілюстрацій (малюнків,
фотографій) і письмовий опис. Вони доповнюють
один одного. Значно полегшують спостереження й
описування сучасна аудіо- й відеоапаратура, яка
здійснює прискорене й сповільнене, постійне й
періодичне, денне й нічне фіксування різних проявів
поведінки.
Методи вивчення поведінки
6. Вивчати поведінку тварин у
природі досить важко й
потребує великих затрат, тому
серед методів етології мають
місце й лабораторні
дослідження із залученням
експериментів. Відомими є
дослідження поведінки
шимпанзе, дельфінів,
восьминогів на виявлення в
них проявів розумової
діяльності.
Методи дослідження
7. Поведінка тварин дуже різноманітна, тому
розібратися в її формах допомагає метод
класифікації. Форми поведінки класифікують за
функціями, за причинами, за походженням тощо.
Найпоширенішою є класифікація, згідно з якою
виділяють інстинкти, научіння та розумову
діяльність.
Метод класифікації
8. Особлива увага в етології приділяється методам
мічення. Найпоширенішим та найдавнішим методом
мічення є кільцювання мітками, на яких нанесено
адресу організації та порядковий номер. У такий
спосіб відбувається мічення птахів, кажанів,
ссавців, плазунів, амфібій, риб.
Мітки у вигляді смужок алюмінієвої фольги
або кольорової плівки, що наклеюються на крила,
використовують для вивчення пересування денних
метеликів та бабок.
Найсучаснішим методом мічення є використання
радіопередавачів та іншої аналогічної апаратури.
Методи мічення
9. Дослідження поведінки тварин є дуже важливими для
різних галузей діяльності людини. Наприклад, у
селекції для того, щоб створювати нові породи тварин
з корисними особливостями поведінки як для
людини, так і для самої тварини.
Етологічні знання потрібні не лише
для виведення порід, але й для
догляду за ними, для утримання,
лікування й розмноження наших улюблених
домашніх тварин.
Значення вивчення поведінки
10. Людина, досліджуючи реакції тварин на зміну
погоди, способи орієнтації в просторі, сприйняття
впливів середовища, навчається й пізнає принципи та
механізми явищ, які використовуються чи можуть
бути використані в техніці для створення технічних
систем і приладів. Так, у багатьох тварин відкриті
особливі, невластиві людині види чутливості: у слонів
- здатність за допомогою ніг сприймати
низькочастотні коливання ґрунту, у ящірок -
здатність сприймати слабкі підземні поштовхи, у
бджіл та раків-богомолів - здатність сприйняття
ультрафіолетових променів та поляризованого світла.
Значення вивчення поведінки
11. Особливе значення знання
поведінки тварин мають для
охорони природи.
Відновлення фауни, яка
постраждала від людської
діяльності, можна
здійснювати шляхом
вирощування тварин у
штучних умовах з
подальшим переміщенням
їх у дику природу.
Значення вивчення поведінки
12. Якби людина вивчила «мови» тварин, вона
могла б отримувати масу корисної інформації:
- спілкування з китами допомогло б
зрозуміти життя морських глибин;
- розуміння мови птахів може допомогти
розкриттю таємниць їхнього вміння
орієнтуватися під час перельотів;
- дослідження мови комах допомогло б
зрозуміти можливості спілкування за
допомогою невеликої кількості хімічних
речовин.
Значення вивчення поведінки
13. Поведінка тварин є основою їх пристосованості до
середовища і являє собою різноманітні активні дії, що
є реакціями на впливи середовища.
Для вивчення поведінки тварин використовуються
найрізноманітніші класичні й сучасні методи
дослідження.
Знання поведінки тварин
мають значення в найрізно -
манітніших галузях діяльності
людини.
Висновки
