1. Предмет, завдання та методи медичної
психології. Предмет, основні завдання та
структура медичної психології. Методи
дослідження в клінічній психології. Розвиток
медичної психології в світі та в Україні.
Підготував: Каращук Ярослав
М2001
3. 01
Медична психологія - самостійна наука, що знаходиться на
стику медицини та психології. Це прикордонна галузь знання.
Блейхер: «Медична психологія, одночасно виступає в ролі
психологічної та медичної науки відповідно до розв'язуваних
нею проблемами і завданнями, що стоять вона є медичною. А
відповідно до теоретичних передумов і методів дослідження
вона має бути віднесена до психології»
4. 05
01 02 03
04 06
Вивчення характеру відносин
хворої людини з медичним
персоналом і навколишнім
мікросередовищем.
Вивчення психологічних
проявів різних хвороб у їх
динаміці.
Цілі
Вивчення психологічних
факторів, що впливають на
розвиток хвороби, їх
профілактику та лікування.
Вивчення впливу хвороби
на психіку.
Розробка принципів та
методів психологічного
дослідження у клініці.
Розробка та вивчення
психологічних методів
впливу на психіку людини в
лікувальних та
профілактичних цілях.
5. Предмет
Предметом медичної психології є психологічні
чинники пов'язані з виникненням,
діагностикою, лікуванням та профілактикою
лікування.
Медична психологія вивчає не хвороби
власними силами, які вплив на особистість,
сім'ю, психологічне добробут хворого.
Медична психологія розглядає психіку людини,
виходячи з уявлення про функціонування
здорової психіки.
7. Основні завдання медичної психології
Вивчення зміни окремих
психічних функцій при
соматичних та психічних
захворюваннях
Дослідження типів
особистості пацієнта
(акцентуації та аномалії)
визначальних реакцію
пацієнта на хворобу
Вивчення психології
лікувальної взаємодії
медичної етики та
деонтології
Дослідження
психічного профілю
хворих за різних
патологій
Вивчення відхиляється
(дивіантної) поведінки
Психокорекція,
психотерапія та
психологічне
консультування
Дослідження вікової та
клінічної психології
8. 1) Психологічне
медичне середовище
середовища;
2) Клінічна
психологія:
Патопсихологія;
нейропсихологія;
психосоматика; +
теорія та практика
психологічної
допомоги.
Патопсихологія – галузь психологічної науки,
вивчає особливості психічної діяльності при
патологічному стані мозку, що з психічними чи
соматичними захворюваннями.
Нейропсихологія - галузь психологічної науки,
яка вивчає закономірності порушення та
відновлення психічних функцій, при різних
ураженнях головного мозку.
Психосоматика вивчає роль психологічних
чинників у розвитку соматичних захворювань.
Структура медичної психології
10. Дослідження в медичній
психології включають:
спостереження, бесіду,
експериментально-
психологічний метод
(психодіагностика): якісні
методики, психометричні
методики, вербальні,
невербальні, вивчення
психофізіологічних
особливостей пацієнта.
12. 04
Історія психологічної науки з особливою
рельєфністю відображує еволюцію
поглядів на природу свідомості і всього
духовного життя людини. На зорі науки (VI-
IV ст. до н.е.) у філософії вже чітко звучав
натуралістичний напрямок думки. Про це
можна судити по працях Демокріта,
Емпедокла, Лукреція, Епікура й ін. Уже тоді
багато хто вважав, що мозок є "осередком
душі" (Алкмеон із Кротону), "осередком
психічної діяльності" (Піфагор), а психічні
хвороби – результатом порушення роботи
мозку (Гіппократ, Гален).
13. Problem & Solution
Франц Месмер (1734 – 1815) стверджував,
що людина наділена якимись особливими
магнітними флюїдами, звільнення яких
приводить до разючого зцілювального
ефекту. Ці флюїди він позначив як
«тваринний магнетизм». Можна вважати,
що його роботи послужили своєрідною
основою як для розвитку сугестивных
методів, так і для розробки технік
групових сеансів, будучи предтечією
сучасних методів групової психотерапії.
14. Герман Роршах (1884 – 1922) розробляє одну з основних проективних технік
психодіагностики. Особливий внесок у розвиток медичної психології вніс Е.
Кречмер, що одержав світову популярність своєю роботою про зв'язок будови
тіла і характеру. Його книга «Медична психологія», що вийшла російською
мовою в 1926р., була першою роботою по медичній психології, що містить
систематизоване зведення фізіологічних і психологічних даних, необхідних
як лікареві, так і психологові в роботі з хворими.
15. I.П. Павлов (1849-1936) – видатний нейрофiзiолог, засновник матерiалiстичного вчення
про вищу нервову дiяльнiсть. Розробив учення про нервiзм, першу та другу сигнальнi
системи, фазовi стани. Пiдняв рефлекторну теорiю на принципово новий рiвень.
Теоретичнi гiпотези I.М. Сєченова про рефлекторну природу дiяльностi мозку
розвинув до експериментально обгрунтованого вчення. Довiв динамiчний характер
локалiзацiї функцiй у корi великих пiвкуль, внiс чiткiсть до розумiння фiзiологiчної
сутностi типiв нервової системи.
16. Розвиток медичної психології в Україні
Гізель був перший з професорів Києво-Могилянської академії,
хто в своїх лекціях знайомив студентів з новітніми
досягненнями в науці, зокрема - вченням Коперніка.
Значну увагу Гізель приділяв проблемі людини, її моральності,
де як прибічник християнської моралі намагався обґрунтувати
ідеї громадянського гуманізму. Цим питанням присвячена
праця Гізеля "Мир з Богом чоловіку".
Гізель зробив дуже великий внесок в розвиток психологічної
думки в Україні. Сучасники називали його Арістотелем. Курс
психології він читав в 1645-47 роках. В основу своєї психології
вчений поклав знаменитий афоризм:
"Нічого немає в інтелекті, чого б не було у відчуттях", однак він
далекий від думки вважати психологічні якості відчуттями.
Він поступово розкриває своєрідність психічних здібностей.
Стверджує, що їх не можна зводити до вихідного чуттєвого
досвіду.
17. Яворському належить одна з видатних розробок пси-
хологічно! системи академічного ґатунку, яка дотримується
Арістотелевої традиції. Це була психологія, яку викладали
саме як систему психологічних знань не тільки в Європі, айв
арабському світі. Логічна схема психологічної системи
залишилась в цілому без змін, але вона охоплювала все нові і
нові спостереження. Було узагальнено велику кількість
фактів, які поставали в практиці спілкування, медицини,
етнічних традицій, усіх знань, які стосувались життя
людського тіла і душі. Вчення Яворського про душу, як і
інших видатних вчених - представників Києво-Могилянської
колегії, розширювалось до меж антропології., Перед ним
ставали не тільки теоретичні проблеми, а й ряд практичних,
що мусили давати поради, як доцільно і морально поводити
себе в тих або інших обставинах.
Розвиток медичної психології в
Україні
