З досвіду роботи гуртка "Екологічний дизайн"

1. РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „СТАНЦІЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ”
РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Матеріали підготувала:
Дужук Сніжана Андріївна,
керівник гуртків-методист
комунального закладу
„Станція юних натуралістів‖
Рівненської обласної ради
Рівне

2. 2
ПЛАН
ВСТУП ……………………………………………………………….. 3 с.
І. Технологія продуктивного навчання ………………………… 4 с.
1. 1. Принципи, педагогічна ідея продуктивного навчання ……. .. 4 с.
1. 2. Особливості продуктивного навчання ……………………… 5 с.
1.3. Продуктивне навчання в гуртковій роботі ………………….. 6 с.
II. Реалізація продуктивного навчання в гуртку „Екологічний
дизайн” комунального закладу „Станція юних натуралістів” Рівненської
обласної ради
2.1. Організація гурткової роботи в системі продуктивного навчання...
…………………………………………………………………………. 9 с.
2.2. Етапи діяльності у системі продуктивної освіти (на прикладі
гуртка „Екологічний дизайн‖ комунального закладу „Станція юних
натуралістів‖ Рівненської обласної ради) ………………………………… 10 с.
2.3. Методи продуктивного навчання в гуртковій роботі ………. 11 с.
2.4. Структура продуктивного гурткового заняття ……………… 14 с.
ВИСНОВКИ …………………………………………………………. 16 с.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………. 17 с.
ДОДАТКИ:
 Програма гуртка „Екологічний дизайн‖
 Проект „Створення флораріуму‖
 Проект „Вирощування орхідей з насіння на борту космічного
корабля‖
 Інструкційні картки

3. 3
Вступ
Екологічний дизайн є важливим аспектом у вирішенні соціальної
проблеми „відходів життєдіяльності людини‖. Вирішити цю проблему можна
вторинним використанням відходів, раціональним споживанням усіх
ресурсів та формуванням свідомого ставлення до навколишнього
середовища у дітей, починаючи з молодшого шкільного віку, а то й раніше.
Свідоме ставлення до питань екології, зменшення числа відходів,
пошук шляхів корисного
застосування сьогодні
набуває першочергового
вирішення.
Тому, в комунальному
закладі „Станція юних
натуралістів‖ Рівненської
обласної ради створено
гурток „Екологічний дизайн‖.
Програму гуртка створено з
метою виховання екологічно
свідомого покоління,
знайомства дітей з
формоутворенням з
урахуванням ―життєвого циклу продукту‖ та впливу на навколишнє
середовище усіх матеріалів та технологій.
Створення навчальної програми обумовлено необхідністю пошуку
відновлення гармонійної взаємодії суспільства з природою, що є життєво
необхідним для людини внаслідок екологічних проблем, що були породжені
у ХХ ст. та продовжують спричинювати негаразди у ХХІ столітті.
Екологічне виховання школярів у гуртку здійснюється засобами
дизайну, тобто через творчу діяльність вихованців. Учні знайомляться з
традиційними і сучасними напрямками декоративно-прикладного мистецтва,
в яких наголос робиться на утилітарне, практичне пізнання світу.
Переробляючи, використовуючи в новій якості старі речі та предмети, діти
водночас навчаються дбайливому ставленню до довкілля, протистоять
забрудненню своєї оселі, подвір’я, міста.
Програма розроблена на основі особистісно-орієнтованого навчання
естетико-екологічного спрямування. Передбачаються теоретичні й практичні
заняття, різноманітні форми їх проведення.
У роботі гуртка використовується продуктивне навчання, яке націлене
на набуття гуртківцями життєвих умінь і навичок, ініціює особистісне
зростання та індивідуальний розвиток, міжособистісний розвиток і
взаємодію, самовизначення та самореалізацію.

4. 4
І. Технологія продуктивного навчання
1. 1. Принципи, педагогічна ідея продуктивного навчання
Продуктивне навчання (Productive Learning) як цілісна концепція
виникла порівняно нещодавно. Першим освітнім проектом, який пов’язують
з продуктивним навчанням, була програма нью-йоркської школи „City-as-
School” („Місто-як-школа‖, або „Школа без стін‖), що виникла на початку
70-х років. Основна мета полягала у створенні освітньої системи, яка б
забезпечила одержання загальної професійної освіти та адаптацію
особистості до нових соціально-економічних умов.
Сьогодні послідовне утвердження нових принципів навчання активно
здійснюється Міжнародною асоціацією продуктивних шкіл (International
Network of Productive Learning Projects – INEPS), яка об’єднує понад 60
колективних проектів та індивідуальних членів у 20-ти країнах, що в свою
чергу є національними мережами продуктивних шкіл. Проекти адресовані
15-17-літнім учням, які не приймають традиційну школу.
Отже, продуктивне навчання – це освітній процес, що призводить до
розвитку ролі особистості в соціумі одночасно із змінами в самому соціумі.
Цей процес реалізується у вигляді маршруту, орієнтованого на одержання
продукту в ситуаціях реального життя за допомогою групового освітнього
досвіду, набуття та осмислення якого полегшується участю педагогів.
Кількість шкіл продуктивного навчання як альтернативних в різних
країнах дедалі збільшується, але оскільки на сьогоднішній момент до проекту
долучаються і загальноосвітні школи, одним з можливих шляхів розвитку
продуктивної освіти є введення її прийомів та практик як доповнення до
звичайного навчання у загальноосвітній старшій школі без скасування
класно-урочної системи. Такий підхід пропонує наш співвітчизник Іван
Підласий. Вважаємо доречним використання цього підходу і в позашкільній
оствіті.
Для ефективної інтеграції ідеї продуктивного навчання в існуючу
систему середньої освіти виникає необхідність розробити продуктивну
педагогічну технологію, яка б дозволила досягти високоякісного результату
при розумному сполученні індивідуального навчання з груповим та
одержати продукт максимальної кількості і якості за мінімальний час.
Сьогодні продуктивне навчання в позашкільній освіті – це спроба
вийти на новий рівень творчо організованої освіти, заснованої на інтересах
підлітка, який навчається самостійно та взаємодіє з педагогами та
психологами лише для консультації. Таким чином гуртківець стає суб’єктом,
конструктором і продуктом своєї власної освіти. Він – організатор своїх
знань, проектувальник етапів саморозвитку.
Головна ж особливість даного підходу до навчання – створення
учасниками особистісної освітньої продукції: інтелектуальних відкриттів,
винаходів та конструкцій, віршів, задач, гіпотез, правил, досліджень, творів,
програм навчання, проектів тощо.

5. 5
1.2. Особливості продуктивного навчання
Риси продуктивного навчання:
• орієнтованість на кінцевий продукт — чіткі формулювання завдань і
наведення прикладів на основі існуючого досвіду з метою забезпечення усві-
домлення кінцевого продукту та постановки завдань для його створення;
• осмислення учнем власної діяльності та діяльності інших —
упровадження самооцінювання та практики критичного аналізу діяльності всіх
суб’єктів групи з метою усвідомлення досягнутих результатів і проблем, прийняття
рішення про подальші дії;
• спрямування на набуття життєвих умінь — залучення до реальних
життєвих ситуацій, планування та реалізація індивідуальної освітньої програми,
осмислення й узагальнення свого досвіду в різних аспектах (власне навчальному,
культурному, політичному);
• діяльнісний підхід до навчання — забезпечення учнів інформацією та
інструкціями, достатніми для ініціації власної діяльності, спрямованої на здобуття
нових знань, умінь і навичок (навчання через дію);
• спрямованість на успішну діяльність — створення фізичних,
педагогічних, психологічних і матеріальних умов для сприяння успішній діяльності
учня;
• створення умов для мотивованого, самостійного, практично
орієнтованого навчання — забезпечення високого рівня мотивації через
стимулювання власного інтересу учня та надання консультаційної або практичної
допомоги для організації самостійної роботи школярів;
• орієнтованість на конкретний соціально значимий продукт —
постановка завдань, що мають конкретизоване соціальне значення з урахуванням
особливостей самоусвідомлення учня, його розуміння власного призначення та
цінності його діяльності для мікро- й макросоціуму.
Цілями продуктивного навчання є:
- створення комплексу оптимальних умов для розвитку особистості учня;
- створення умов для розумової діяльності;
- створення у навчально-виховному процесі цілісної системи знань, умінь, навичок;
- максимально пристосувати освіту до потреб людини;
- міжсуб'єктивні, партнерські взаємини педагога і учня;
- набуття учнями життєвих умінь, що ініціюють особистісне зростання та
індивідуальний розвиток, міжособистісне спілкування, взаємодію та
самовизначення;
- отримання конкретного продукту в результаті самостійної предметної
діяльності учня згідно із загальними вимогами навчання;
- конкретний соціально значимий продукт;
- організація мотивованого, самостійного практично орієнтованого
навчання;
- створення діяльнісного підходу до навчання, формування у учнів умінь
утверджувати себе через постійну продуктивну діяльність;
- орієнтація на практичне дослідження успіхів у самоосвітній діяльності.

6. 6
Щоб справді отримати результат і він був ефективним, необхідна
інтеграція теоретичного навчання в практичний досвід.
Позашкільний заклад максимально реалізовує головні принципи
продуктивної освіти:
- служіння дитині;
- глибоке знання природи дитини законів її розвитку і виховання;
- демократизація;
- гуманізація;
- національний характер;
- вільний вибір;
- самоосвіта;
- індивідуальність;
- продуктивність, результативність.
1.3. Продуктивне навчання в гуртковій роботі
В системі продуктивного навчання здійснюється якісне оцінювання
індивідуального освітнього процесу, що фіксує особисте просування кожного
гуртківця відповідно до персональних завдань і якості продукту. Акцент при
оцінці робиться на умінні використовувати знання, інформацію в різних
видах діяльності. У зв'язку з цим актуальними є методи, що оцінюють уміння
і здатність використовувати одержанні знання в реальній діяльності
(автентичне тестування, есе (реферати), портфоліо, проектна діяльність.
Під час продуктивного навчання у вихованців починає діяти
установка поліпшити, досягти, взаємодіяти.
Поняття діяльності є
центральним у
продуктивному навчанні.
Завдяки залученню до
реальних життєвих ситуацій,
учні стають активними в тій
сфері діяльності, яку вони
обрали самі (як у нормальній
ситуації у професійному
житті). Разом із керівником
гуртка вони планують та
реалізовують індивідуальну
освітню програму,
осмислюючи і узагальнюючи свій досвід у різних аспектах (власне
навчальному, культурному, політичному).
В рамках продуктивного навчання програмовий матеріал та
навчальний план індивідуалізуються відповідно до особистісних потреб
учнів. Таке самостійне навчання та реалізація індивідуальної програми на

7. 7
основі практичної діяльності й досвіду гуртківців відбувається за
педагогічного сприяння та супроводу з боку керівника гуртків.
Педагог підтримує самостійне учіння й самостійне виготовлення
продукту. Тут дуже важливо
розвинути здатність
консультування на основі
непрямого підходу Карла
Роджерса.
Необхідність
індивідуалізації
доповнюється груповим
навчанням, значення якого
продуктивному навчанні не
менш важливе. Молоді люди
здобувають досвід
елементарної комунікації з
однолітками, для того, щоб
самовизначитися й віднайти почуття особистої гідності.
Самоосвіта потребує презентації результатів кожного члена гуртка, а також
формування навичок ведення дискусії, щоб особистий досвід, погляди,
продукти діяльності можна презентувати, критично проаналізувати,
скоригувати та щоб вони стали корисними для інших.
 наставник;
 співробітник;
 компетентний консультант-універсал;
 тренер;
 особистий радник, вчитель життя;
 науковий керівник індивідуального проекту;
 менеджер;
 партнер у плануванні, аналізі й оцінці навчання;
 співрозмовник;
 організатор навчання пізнання);
 організатор учіння (індивідуальної пізнавальної
діяльності учня через колективні форми роботи);
 посередник між дитиною, учнівським колективом,
загалом та засобами інформації;
 керівник групи;
 координатор;
 фасилітатор.
Основніпозиціїкерівникагуртківв
системі
продуктивногонавчання:

8. 8
- суб'єкт діяльності;
- дослідник проблеми;
- учень-творець;співрозмовник;
- учень-споживач;
- самостійне отримання знань;
- створення умов саморозвитку у взаємодії з педагогом;
- рецензент;
- проектувальник свого життя.
Основні продукти вихованців:
Основні позиції гуртківця в системі продуктивного навчання
гіпотези, дослідження, твори, правила,
живописні картини, комп'ютерні
програми, вироби з різних матеріалів,
рекомендації щодо виготовлення
будь яких речей тощо розробки гуртківців, рекомендації як
поліпшити, досягти, зберегти,
взаємодіяти, вдосконалювати
відкриття (суб'єктивно нове знання)
науково-дослідницькі
роботи, експериментальні
вправи
знання, навички, досвід, ідеї,
практичний результат
праця: результативна, плідна,
обміркована

9. 9
II. Реалізація продуктивного навчання в гуртку „Екологічний
дизайн” комунального закладу „Станція юних натуралістів” Рівненської
обласної ради
2.1. Організація гурткової роботи в системі продуктивного
навчання.
В гуртку „Екологічний дизайн‖ застосувуються сучасні
продуктивні технології навчання, побудовані на основі активних методів
та інтерактивних технік в організації навчально – виховного процессу.
Продуктивне навчання передбачає таку форму навчальної діяльності
як навчальна майстерня. Відрізняється таке місце навчання від традиційного
класу насиченістю навчальним матеріалом, обладнанням (інформаційно-
комунікативне забезпечення):
 бібліотека;
 медіатека з кімнатою для перегляду;
 результати творчої праці учнів (проекти, наукові роботи, прилади,
тощо);
 наочні посібники,
комп'ютерне забезпечення;
 колекції робочих
матеріалів;
 дидактичні матеріали;
 різноманітні ігри і засоби
стимулювання креативності та
комунікативності;
 експонати;
 довідкова література;
 репродукції;
 карти.
В комунальному закладі
„Станція юних натуралістів‖ Рівненської обласної ради створено усі умови
для реалізації цього підходу.
Вікна та стіни навчального кабінету використовують для
демонстрації документації навчальної діяльності та нових розробок
гуртківців. Приміщення обладнані необхідними меблями для розміщення
матеріалів.
Навчальна майстерня виступає в ролі моста між практичним і
теоретичним, індивідуальним і груповим навчанням. Вона – це деякою мірою
практична лабораторія, де визначають і осмислюють питання й теми, що
випливають з аналізу практичної діяльності. Це – місце, де готуються до
роботи за різними темами.

10. 10
Навчальна майстерня - це місце, де рефлексія та осмислення
досвіду поєднується з практичною діяльністю й спрямованістю на
майбутню діяльність. Учні мають змогу для групової рефлексії з приводу
свого колишнього досвіду і підготовки до нового досвіду.
2.2. Етапи діяльності у системі продуктивної освіти (на прикладі
гуртка „Екологічний дизайн” комунального закладу „Станція юних
натуралістів” Рівненської обласної ради)
В роботі гуртка „Екологічний дизайн‖ ми спираємось на наступні
етапи діяльності в системі продуктивної освіти:
1. Діяльність у соціумі, в процесі якої гуртківець розвиває особисті
вміння, виявляє точки „стопору‖, без подолання яких він не зможе діяти,
зростати в даній справі. (Так, вихованці можуть роботи щось вагоме одне для
одного, для родичів, для інших гуртківців закладу. Вони активно шукають
поле діяльності в середині навчального закладу і починають виходити за її
межі).
Гуртківці „Екологічного дизайну‖ організовують „індивідуальні
благодійні акції‖. Тобто допомагають у різних напрямках сусідам та
знайомим, а, інколи, і незнайомим людям.
Ситуація постійного вільного вибору дозволяє учням відчувати
результати своєї діяльності.
2. Обговорення результатів і проблем з керівником, що водночас є
діяльнісним оцінюванням і формою педагогічної підтримки; таке
оцінювання допомагає учневі усвідомити досягнуті результати й
проблеми, прийняти рішення про подальші дії.
3. Обговорення проблеми з іншими вихованцями Станції, завдяки
чому діти можуть виявити походження особистих проблем, допомогти одне
одному вирішувати спільні важливі питання.
4. Вихід на нову, більш усвідомлену діяльність як у соціумі, так і в
навчальному закладі. Ознайомлюючись з технологією виробництва,
досліджень в природі під час екскурсій та експедицій діти виявляють
бажання більше дізнатись про певні напрямки діяльності.
Досвід роботи педагогів з використанням методики продуктивного
навчання дає підстави говорити про поглиблення мотивації учнів та
керівників гуртків до продуктивної самоосвітньої діяльності, активізації
творчої енергії.
Використання особистого досвіду з користю для інших, аналіз
досягнутих результатів, вибір форм і місця діяльності, відповідальність за
свій вибір не тільки перед собою, а й перед іншими, мотивація до творчої,
інноваційної діяльності – все це є результатами запровадження
продуктивного навчання.

11. 11
В процесі продуктивного навчання вихованець гуртка:
- набуває прикладного досвіду практичної роботи;
- починає дивитись на систему знань через призьму практичного досвіду;
- завдяки новому досвіду роботи визначає й фіксує мету поведінки та дій, що
ведуть до підвищення життєвої компетентності;
- розвиває впевненість та відповідальність, здібності міжособистісного
спілкуання, поєднуючи практичну роботу та навчальну програму;
- набуває творчої самостійності та здатності ефективно включатися в
оточення людей;
- набуває мотивації для вдосконалення комунікативних навичок;
- набуває можливостией прикладати свої здібності в співтоваристві;
- отримує інтелектуальні стимули, необхідні для культурного входження в
співтовариство;
- набуває цінних для нього професійних та ділових контактів у сфері, яка
може згодом стати корисною для роботи;
Продуктивне навчання – це процес створення гуртківцем і керівником
гуртків певного продукту, процес набуття життєвих компетентностей, які
забезпечують самовизначення та особистісний розвиток.
Воно передбачає навчання дітей у ситуаціях, максимально наближених до
реального життя, коли матеріал не повідомляється педагогом, а знання
здобуваються в процесі певних практичних прийомів. Адже
експериментально встановлено, що в пам’яті людини залишається до 90 %
інформації, яку вона здобуває сама, до 50% того, що вона бачить, і лише 10%
того, що чує.
2.3. Методи продуктивного навчання в гуртковій роботі
1. Метод емпатії (перевтілення) означає осягнення почуттів іншої
людини, перевтілення в стан іншого об’єкта. Цей метод може бути
застосований для „вселення‖ учнів в об’єкти навколишнього світу, що ними
вивчаються, щоб краще відчути та зрозуміти його зсередини. Це дає змогу
краще зрозуміти і висловити власні почуття, без побоювання розкритися і
бути висміяним навколишніми. Учні мають чудову можливість для
практичного відпрацювання навичок у ситуаціях, близьких до реальності.
Наприклад: при вивчені теми „Екологічний слід‖ пропонуємо перевтілитися
в учня, який живе великому будинку в центрі міста з басейном і тенісним
кортом.
2. Метод змістовного (смислового) бачення – цей метод є
продовженням попереднього. Заключається у концентрації (одночасній)
свого зору і набутих знань на освітньому об’єкті, дозволяє гуртківцям
зрозуміти внутрішню суть об’єкта. Виділяють питання, які керівник гуртка
може запропонувати учням:
а) Яке походження об’єкта?

12. 12
б) Яка зовнішня (внутрішня) будова об’єкта? Які процеси
відбувається у нього в середині?
в) Чому він саме такий, а не інший?
Під час використання цього методу в учнів розвивається інтуїція.
3. Метод евристичного спостереження – спостереження як цілеспрямоване
сприйняття гуртківцем різних об’єктів є підготовчим етапом у формуванні
його теоретичних знань.
Під час спостережень учень отримує попередню інформацію від
керівника, а також здобуває нову інформацію і конструює нові знання.
Метою евристичного спостереження є навчання дітей здобувати та
конструювати знання за допомогою спостережень. Наприклад:
поспостерігавши за перельотом певного виду птахів, скласти карту.
4. Метод фактів – це етап пізнання, пошук фактів, відмінність їх від
„не фактів‖.
Наприклад: факти і міфи про ВІЛ⁄СНІД.
5. Метод досліджень – обирається об’єкт досліджень.
Учням пропонується дослідити цей об’єкт за планом:
а) мета дослідження
б) план роботи
в) факти про об’єкт
г) досліди, малюнки дослідів
д) нові факти, версії, гіпотези
е) висновки, результати
Наприклад: дослідницькі роботи еколого-натуралістичного напряму
(зразки робіт наведено у додатках)
6. Метод конструювання понять, правил, теорій. Спочатку поняття
формується на основі актуалізації вже набутих, відомих уявлень.
Порівнюючи і обговорюючи уявлення учнів про поняття, керівник допомагає
довести їх до деяких форм. Результатом такої роботи виступає колективний
творчий продукт – сформульоване спільно поняття, правила.
Наприклад: розробка правил поведінки в гуртку, під час екскурсій (Додаток 1.
„Правила поведінки під час екологічних експедицій‖).
7. Метод гіпотез – учням
пропонується завдання – сконструювати
версії відповідей на поставлене
керівником гуртка запитання або
проблему. УВихованці пропонують
вихідні позиції або точки зору на
проблему, застосовують різноплановий
підхід до конструювання гіпотез.
Цей метод використовується під
час рішення прогностичних завдань типу
„Які рослини можна вирощувати в
космосі?‖ (Додаток 3 „Вирощування орхідей в космосі‖)

13. 13
8. Метод прогнозування – застосовується до реального процесу, або
процесу, що планується. Наприклад: при вивчені теми „Фотосинтез‖, учні
прогнозують, що цей процес протікає при певних умовах (наявність
вуглекислого газу, світла...). Потім прогноз порівнюють з реальністю,
проводиться обговорення результатів, робляться висновки. Пропонуємо
перевірити цю гіпотезу і спробувати вирощувати рослини у закритих
ємкостях (Додаток 4. Проект „Створення флораріуму‖).
9. Метод помилок – цей метод передбачає зміну негативного
ставлення до помилок. Вона розглядається як джерело протиріч, феноменів,
виняток із правил, джерело нових знань. Помилка не тільки виправляється, а
й з’ясовуються її причини.
На заняттях гуртка „Екологічний дизайн‖ використовуємо креативні
методи навчання, тобто методи орієнтовані на створення вихованцями
власних освітніх продуктів. Пізнання при цьому можливе, але воно
відбувається саме під час та за рахунок творчої діяльності учня. Головним
результатом є отримання нового продукту.
До креативних методів належать методи, які у традиційному
розумінні є інтуїтивними: метод „мозкового штурму‖, метод емпатії,
педагогічні методи учня, що виконує роль педагога.
Такі методи спираються на нелогічні дії учнів, які мають інтуїтивний
характер. Інший вид креативних методів навчання базується на виконанні
алгоритмічних приписів та інструкцій. Їх мета – побудова логічної опори для
створення учнями освітньої продукції.
Метод придумування – це спосіб створення невідомого учням раніш
продукту за результатами їх певних розумових дій. Метод реалізується за
допомогою таких прийомів:
а) заміщення якості одного об’єкта якостями іншого з метою створення
нового об’єкта;
б) пошук властивостей об’єкта в іншому середовищі;
в) зміна елемента об’єкта, що вивчається, та опис властивостей нового
об’єкта, який здобуто за результатами цієї
зміни.
Метод „Якби...”. Учням
пропонується скласти опис та намалювати
малюнок про те, що відбувається, якщо у світі
щось зміниться, наприклад: „Середня
температура взимку підніметья до +15 С‖.
Виконання учнями подібних завдань не
тільки розвине їх здатність уявляти, а й
дозволить краще зрозуміти будову реального
світу, взаємозв’язок його складових,
фундаментальні основи різних наук.
Метод аглютинації. Учням
пропонується поєднати непоєднувані у
реальності якості, властивості, частини

14. 14
об’єкта та зобразити, наприклад: прозорі листки рослин, рідкий лід тощо.
Метод гіперболізації. Збільшується чи зменшується об’єкт пізнання,
його окремі частини або якості: зображують тварин з великими головами або
маленькими ногами тощо. Особливий ефект таким уявленням може надати
Книга рекордів Гіннеса, у якій досягнення балансується на межі реальності
та фантазії.
Метод планування – це планування учнями освітньої діяльності на
певний період часу (заняття, день, тиждень), або на період вивчення теми,
розділу, виконання творчого завдання. План може бути усний та письмовий,
простий чи складний, головне, щоб він позначав основні етапи та види
діяльності учня щодо реалізації його цілей. Під час роботи план може
змінюватися, доповнюватися.
Метод створення освітніх програм – вимагає ретельної підготовки
учнів, а саме: змістового бачення предмета своїх знань; уміння
встановлювати головну мету та напрямки діяльності. Наприклад: створити
інструкційну картку виготовлення виробу (Додаток 5).
Метод нормотворчості – це розробка
учнями норм індивідуальної й колективної
діяльності. У його основу покладено
евристичний процес, що допомагає
встановлювати суб’єкти діяльності та їх
функціональні права, формування правил та
законів (правила групи, сценарії свят).
Метод контролю – особистісно
зорієнтоване навчання змінює зміст і критерії
оцінки освітньої діяльності. На відміну від
традиційного навчання, в особистісно
зорієнтованому навчанні освітній продукт учня
оцінюється за ступенем відмінності від
заданого (реферати, проекти...).
Метод рефлексії – освітнім результатом навчання є тільки той, що
усвідомлений учнем. Мета рефлексивного методу – методологічний каркас
здійсненої предметної діяльності, на основі нього продовжувати предметну
діяльність.
Метод взаємонавчання – передбачає роботу в парах, групах або під
час проведення колективних занять, де учні виконують роль керівника
гуртків, застосовуючи доступний їм набір педагогічних прийомів.
Метод рецензії – виробляє вміння критично сприймати освітній
продукт товариша, його усну відповідь.
2.3. Структура продуктивного гурткового заняття
1. Мотивація
Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й
викликати інтерес до обговорюваної теми, мотивувати їхню пізнавальну

15. 15
діяльність. Прийомами навчання можуть бути обговорення малюнка і
читання діалогу на початку параграфа, виконання відповідного завдання за
підручником або постановка цікавого питання за темою уроку, цитата,
коротка жвава історія, розминка тощо. Займає не більш як 5% часу заняття.
2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних
результатів
Мета – забезпечити розуміння учнями їхньої діяльності, тобто того, що вони
повинні досягти в результаті уроку і що від них очікує керівник. Часом буває
доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів
(приблизно 5% часу).
Для того щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів
навчання, в початковій частині
заняття потрібно:
- назвати тему заняття або
запропонувати комусь з гуртківців
прочитати її;
- якщо назва теми містить
нові слова або проблемні питання,
звернути увагу на це учнів;
- запропонувати комусь з
гуртківців оголосити очікуванні
результати за записом керівника
гуртків на дошці (плакаті),
зробленими заздалегідь. Пояснити
необхідне, якщо мова йде про нові поняття, способи діяльності тощо;
- нагадати учням, що наприкінці заняття ви перевірятимете їх
відповідно до того, яких вони досягли результатів, треба ще пояснити учням,
в який спосіб ви оцінюватимете їхні досягнення.
3. Надання необхідної
інформації
Мета – дати учням достатньо
інформації для того, щоб на її основі
виконувати практичні завдання. Це
може бути стисле пояснення (3-5
хвилин), бесіда, інформаційне
повідомлення. На цей елемент
витрачається не більше ніж 5-10
хвилин. Загалом на опанування
новою для учнів інформацією
відводимо близько 20% часу.
4. Інтерактивні та інші вправи – центральна частина заняття
Мета – засвоєння й застосування навчальних досягнень учнів відповідно до
очікуваних результатів уроку. Послідовність проведення цього елемента:

16. 16
- інструктування – керівник розповідає учасникам про мету вправи
або порядок виконання завдання, про правила, про послідовність
дій, і кількість часу на виконання; чи все зрозуміло учням;
- відбувається об’єднання в пари чи групи і розподіл ролей, якщо це
передбачено;
- виконання завдання, в якому педагог виступає як організатор,
помічник, ведучій дискусії, намагаючись дати учням максимум
можливостей для самостійної роботи і навчання в співробітництві
одне з одним;
- презентація виконання вправи або завдання.
5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку
Мета – рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на занятті,
чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати отримане на занятті в
майбутньому. Підбиття підсумків бажано проводити у формі запитань,
дискусій. Важливо, щоб самі учні змогли сформулювати відповіді на всі
запитання.
Висновки
Державним стандартом загальної освіти в Україні визначено ключові
життєві компетентності, такі, як готовність учнів використовувати засвоєні
знання, уміння та способи діяльності в реальному житті для розв’язання
практичних завдань.
Існує дуже багато підходів до формування ключових
компетентностей. Але українські вчені виділяють інтегроване навчання як
результат, пов'язаний з умінням використовувати знання та власний досвід у
конкретних життєвих ситуаціях.
Продуктивне навчання – особливий вид діяльності. Продуктивна
технологія передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на
„ключові компетентності‖, оволодіння якими дозволить учням вирішити
різні проблеми в професійному, соціальному, повсякденному житті.
Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та вмінь,
володіючи якими учень знаходить підґрунтя для свого подальшого життя.
Продуктивні-означає необхідні, дієві, міцні, постійно актуальні, сформовані
на належному рівні знання та вміння.
Вважаємо доцільним використання технології продуктивного
навчання у роботі гуртків еколого-натуралістчиного напряму.

17. 17
Література:
Бьом І., Шнейдер Й. Складові системи продуктивного
навчання//Завуч, №14, 2004р.;
І.0 Леонтьєва. Місто як школа //„Завуч‖, № 14,2004р.,с.13;
Модель датских продуктивних школ / „Школьные технологии‖ №4,
1999р.;
Уніфікація природничо-математичної освіти в контексті
європейського виміруМатеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції 30-31 жовтня, 2007 р.;
Л.М.Забродська, О.В.Онопрієнко. Інформаційно-методичне
забезпечення проектно-технологічної діяльності вчителя. К.Основа, 2004р.
В.Д.Щарко. Сучасний урок. К. 2007р.;
А.Кроуфор, В.Саул. Технологія розвитку критичного мислення учнів.
К. Плеяди, 2006р.;
Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та
українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.
Овчарук. -.: „К.І.С.‖, 2004. –112с.
Продуктивне навчання як основа стратегії розвитку інноваційної
особистості //„Управління школою‖, Основа, №3, січень, 2008р.
Пометун О.І. Теорія і практика послідовної реалізації
компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн /О.І.Пометун//
Компетентнісний підхід в сучасній освіті: світовий досвід та українські
перспективи. К.:К.І.С., 2004.

18. 18
Додаток 1
РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „СТАНЦІЯ ЮНИХ НАТУРАЛІСТІВ‖
РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
ПОГОДЖЕНО
Протокол засідання науково-
методичної ради Рівненського
обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти
__.___.2013 № _____
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ управління освіти і науки
Рівненської обласної державної
адміністрації
__.___.2013 № _____
Навчальна програма з позашкільної освіти
еколого-натуралістичного напряму
гурток „Екологічний дизайн‖
2 роки навчання
м. Рівне-2013

19. 19
Автор:
Дужук Сніжана Андріївна – завідувач методичного відділу, керівник гуртків
комунального закладу „Станція юних натуралістів‖ Рівненської обласної
ради.
Рецезенти:
Давидюк Наталія Юріївна – методист Рівненського обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук;
Ровкач Ангеліна Василівна – головний спеціаліст відділу виховної роботи та
соціального захисту дітей управління освіти і науки Рівненської обласної
державної адміністрації.
Остафійчук Тетяна Василівна – директор, керівник гуртка-методист
комунального закладу „Станція юних натуралістів‖ Рівненської обласної
ради;
Мороз Євдокія Павлівна – методист комунального закладу „Станція юних
натуралістів‖ Рівненської обласної ради;

20. 20
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програма гуртка „Екологічний дизайн‖ створена на основі програм
гуртків „Виготовлення сувенірів‖, „Технічний дизайн‖, рекомендованих
Міністерством освіти і науки у 2007 році для гуртків художньо-технічного
спрямування, у яку внесено зміни і доповнення. Програму адаптовано до
умов позашкільного навчального закладу еколого-натуралістичного
спрямування.
Створення навчальної програми обумовлено необхідністю пошуку
відновлення гармонійної взаємодії суспільства з природою, що є життєво
необхідним для людини внаслідок екологічних проблем, що були породжені
у ХХ ст. та продовжують спричинювати негаразди у ХХІ ст.
Сьогодні є необхідність виділення в окремий напрямок дизайну
середовища екологічний дизайн, який вирішує проблему сприятливого
впливу на людину проектованого навколишнього середовища.
З метою виховання екологічно свідомого покоління потрібно
знайомити дітей з формоутворенням з урахуванням ―життєвого циклу
продукту‖, що враховує вплив на навколишнє середовище усіх матеріалів та
технологій як можна раніше.
Мета програми – формування всебічно-розвиненої особистості в
процесі вивчення екологічного дизайну.
Основні завдання:
- надати спеціальні знання з питань екологічного дизайну, народних
ремесел; навчити використовувати натуральні матеріали у поєднанні з
сучасними техніками і технологіями; ознайомити учнів з напрямком у
дизайні, який сприяє утилізації використаних матеріалів;
- сприяти усвідомленню вихованцями функцій природи в житті людини
та її самоцінності;
- формувати: вміння і навички працювати з різними природними та
штучними матеріалами; почуття прекрасного; свідоме та відповідальне
ставлення до праці; почуття особистої причетності до збереження природних
багатств, відповідальності за них; здатність особистості гармонійно
співіснувати з природою, поводитися компетентно, екологічно безпечно;
- створити умови для самореалізації, творчого розвитку дітей та молоді;
- пропагувати здоровий спосіб життя та відповідальне ставлення до
свого здоров’я та навколишнього природного середовища.
- виховувати культуру праці і спілкування.
Екологічне виховання школярів у гуртку здійснюється засобами
дизайну, тобто через творчу діяльність вихованців. Учні знайомляться з
традиційними і сучасними напрямками декоративно-прикладного мистецтва,
в яких наголос робиться на утилітарне, практичне пізнання світу.
Переробляючи, використовуючи в новій якості старі речі та предмети, діти
водночас навчаються дбайливому ставленню до довкілля, протистоять
забрудненню своєї оселі, подвір’я, міста.

21. 21
Національно-культурне відродження України передбачає формування
національної самосвідомості, творчого мислення особистості. Заняття у
студії залучають дітей до творчості, розвивають їхні інтереси, підвищують
пізнавальну активність, розвивають допитливість, творчі здібності, навички
гуртківців.
Програма розрахована на роботу з вихованцями віком 9-15 років.
Вона передбачає навчання дітей у групах основного рівня і розрахована
на 2 роки навчання: перший рік — 180 год. на рік (5 год. на тиждень), другий
— 216 год. (6 год. на тиждень). Кількісний склад навчальної групи —12- 15
учнів.
Робота творчого об’єднання тісно пов'язана з українським народним
мистецтвом, відомими промислами та ремеслами — бісероплетінням,
лозоплетінням, писанкарством, ліпленням, флористикою, паперопластикою
та ін.
Програма розроблена на основі особистісно-орієнтованого навчання
естетико-екологічного спрямування. Передбачаються теоретичні й практичні
заняття, різноманітні форми їх проведення.
Значна увага приділяється розробці вихованцями власних
дизайнерських проектів. Учні вчаться застосовувати природні матеріали у
поєднанні з сучасними технологіями; утилізації використаних матеріалів;
використовують матеріали, які раніше вважались відходами людської
цивілізації. Програмою передбачено захист учнівських проектів, що
стимулює їх діяльність та збільшує вартість виготовлених композицій.
Під час першого року навчання вихованці поступово опановують різні
техніки, прийоми виготовлення різноманітних виробів. Вони отримують
початкові знання про взаємозв'язок матеріалу, форми й декорування виробів,
їхню залежність від призначення, поняття про ритм, рапорт, симетрію,
асиметрію, кольорову гармонію.
На заняттях другого року навчання учні закріплюють набуті навики та
вміння, опановують нові. Вони самостійно складають план роботи над
виробом, працюють з ескізами, кресленнями, розробляють інструктивні
картки.
Програма інтегрує знання гуртківців з екології, технології, історії,
народознавства, біології, креслення.
Корисними є екскурсії до місцевих музеїв, зустрічі з народними
умільцями.
Контроль знань і навиків передбачає такі форми: усне опитування у
вигляді діалогу з педагогом або іншими вихованцями; різноманітні вікторини
та ігри; врахування результатів участі вихованців гуртка у різних конкурсах і
виставках.

22. 22
Основний рівень, перший рік навчання
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№
№
пп
Розділ, тема теоретичних практичних усього
Вступ.
Мета та завдання роботи
творчого об’єднання.
Основні теоретичні поняття.
Організаційні питання
4 - 4
1. Природна скарбниця 10 22 32
2. Основи композиції 6 16 22
3. Витинанки 2 8 10
4. Святкування Новорічних і
Різдвяних свят в Україні
4 10 14
5. Основи формотворення.
Вироби з солоного тіста
2 8 10
6. Бісероплетіння 10 20 30
7. Сувенірна майстерня.
Писанка, як сувенір до
Великодня
2 12 14
8. З бабусиної скрині. Друге
життя речей.
16 26 42
Підсумкове заняття. - 2 2
Разом 56 124 180
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Вступ (4 год.)
Цілі, мета та завдання творчого об’єднання. Ознайомлення з основними
термінами: екологія, дизайн, екологічний дизайн, творчість, виріб, візерунок,
декор, зображення, контур, модель, силует. Художні промисли в Україні та
їхні види. Правила поведінки в закладі, правила техніки безпеки,
організаційні питання. Екскурсія в краєзнавчий музей.
1. Природна скарбниця (32 год.)
Теоретична частина. Компоненти довкілля (Повітря. Вода. Ґрунт.
Біологічне різноманіття). Взаємодія людини з природою. Біорізноманіття
рослинного і тваринного світу України. Червона книга України. Охорона
дикорослих квіткових рослин місцевої флори. Природно-заповідний фонд
України. Біоніка. Біоформи в художньому конструюванні і дизайні. Заготівля
і зберігання природного матеріалу, підготовка до роботи. Пресована
флористика, флористичний колаж. Легенди про рослини. Підбір рослин для

23. 23
озеленення приміщень. Методи розташування рослин у приміщеннях.
Флораріуми для різних видів рослин. Екскурсії в парк, сад, до озера.
Практична частина. Оформлення картотеки рідкісних квітково-
декоративних рослин регіону. Замальовки природних форм рослинних
елементів. Екскурсія в природу. Заготівля природного матеріалу.
Виготовлення площинної композиції з природного матеріалу. Виготовлення
флористичного колажу. Виготовлення об’ємної композиції з природного
матеріалу. Оздоблення інтер’єрів виробами з природних матеріалів.
Виготовлення флораріуму.
2. Основи композиції (22 год.)
Теоретична частина. Основні закони композиції. Правило „золотого
перетину‖. Композиційний елемент. Стилізація природних елементів. Основи
кольорознавства. Об'єднання елементів композиції. Особливості оформлення
композицій.
Практична частина. Стилізація рослинних елементів. Тематичне
малювання. Виконання композиції за задумом вихованців. Екскурсія в
природу.
3. Витинанки (10 год.)
Теоретична частина. Витинанки — художнє вирізування з паперу.
Історія виникнення паперу. Вторинне використання паперу. Історія
виникнення і сучасне застосування витинанок. Правила виготовлення
витинанок. Симетрія і асиметрія. Матеріали й інструменти.
Практична частина. Виготовлення витинанок. Виготовлення паперу
ручної роботи.
4. Святкування Новорічних і Різдвяних свят в Україні (14 год.)
Теоретична частина. Історія виникнення та традиції святкування
Нового року і Різдва в Україні. Новорічні прикраси, матеріали для їхнього
виготовлення. Використання вторинних ресурсів для виготовлення
новорічних декорацій..
Практична частина. Виготовлення новорічних і різдвяних листівок.
Виготовлення новорічних іграшок з матеріалів вторинного використання.
Виготовлення масок. Колективна робота „Вертеп‖. Екскурсія до Центральної
міської ялинки. Святкування Нового року.
5. Основи формотворення. Вироби з солоного тіста (10 год.)
Теоретична частина. Особливості формотворення в природі.
Пластичні можливості різних матеріалів. Технологія виготовлення виробів з
солоного тіста. Традиції виготовлення ритуальних виробів із тіста в Україні.
Практична частина. Приготування солоного тіста для ліплення.
Проектування виробів з тіста. Дослідження властивостей тіста в залежності
від технології приготування і складників. Ліплення птаха. Ліплення
сюжетного панно „Моя сім'я‖ за власним задумом кожного з вихованців,
випікання (висушування) та лакування готових виробів із тіста.

24. 24
6. Бісероплетіння (30 год.)
Теоретична частина. Походження бісеру його виробництво та
застосування. Порядок розробки виробу, матеріали, інструменти,
пристосування. Композиція, орнамент і колір у виготовленні бісерних
виробів. Види технік плетіння. Біжутерія. Історія створення бісерних
прикрас. Техніка низання прикрас. Способи виконання сучасних прикрас.
Різнотипне поєднання бісеру та намиста у сучасних прикрасах. Вишивка
бісером. Виховна година до Дня свята матері.
Практична частина. Замальовки схем для паралельного плетіння.
Поєднання кольорів при створенні схем. Виготовлення квітів технікою
паралельного плетіння. Виготовлення іграшок технікою паралельного
плетіння. Виготовлення виготовлення дерев з бісеру (бонсай). Створення
букетів із виплетених квітів. Оформлення картин із бісеру. Кольорове
вирішення силянкових прикрас. Виготовлення силянок: хрестик, ліхтарик.
Виготовлення святкової прикрас. Використання та збереження прикрас із
бісеру, виготовлення шкатулки для бісеру.
7. Сувенірна майстерня. Писанка, як сувенір до Великодня (14
год.)
Теоретична частина. Призначення сувенірів. Писанка, як сувенір до
Великодня. Тематичні писанки. Новітні тенденції у виготовленні українських
писанок. Техніка виготовлення писанок. Технологія клеєння бісеру.
Виховна година: „Великий піст, Страстний тиждень‖ (про особливості
постування українцями).
Практична частина. Розробка ескізів писанки. Виготовлення клеєної
бісером писанки на дерев'яній заготовці. Виготовлення сувенірів з бісеру
технікою інкрустації. Екскурсія в художній салон.
9. З бабусиної скрині. Друге життя речей (42 год.)
Теоретична частина. Діяльність людини. Матеріали та відходи.
Відходи людської діяльності. Переробка відходів. „Екологічний слід‖,
„Екологічна мода‖. Елементи матеріалознавства. Групи швейних матеріалів.
Види переплетень. Штучні матеріали та способи їх розрізнення. Декорування
одягу ручними швами. Квіти з тканини.
Практична частина. Розрахунок „екологічного сліду‖ споживання
людиною природних ресурсів. Визначення типів волокон. Розробка ескізів
колекції „екологічної моди‖. Робота з журналами мод. Виготовлення
елементів декорування одягу (ґудзиків, обтягнутих тканиною, квітів з
тканини, аплікацій, драпіровок, накладних кишень тощо). Виготовлення
виробів з вторинної текстильної сировини („екологічні сумки‖, біжутерія).
Екскурсія в Рівненський зоологічний парк загальнодержавного значення.
Святкування Дня довкілля.
Підсумкове заняття (2 год.)
Творчий звіт — виставка робіт вихованців. Відзначення кращих учнів.

25. 25
Прогнозований результат.
Вихованці мають знати:
- екологічні тенденції ХХ і ХХІ ст.;
- історію формування поняття "екологічний дизайн";
- основні види народної творчості;
- головні напрями і принципи формотворення у сучасному дизайні;
- сучасний стан народних промислів і ремесел в Україні, відомі центри
народної творчості;
- основні види орнаментів, характерних для регіону;
- значення символіки на вишивках, декоративному розписі, писанках;
- основні властивості кольорів та їхнє співвідношення;
- властивості різних матеріалів: бісеру, паперу, соломки, тканини тощо;
- прийоми роботи з різними матеріалами;
- види декоративного оформлення готових виробів;
- правила поведінки та безпеки під час занять.
Вихованці мають вміти:
- здійснювати аналіз екологічної проблематики в дизайні;
- працювати з різноманітними джерелами інформації
- складати план роботи над виробом;
- виконувати малюнки та ескізи виробу;
- користуватися схемами, кресленнями виробів, технологічними
картками;
- застосовувати головні принципи біодизайну, циклічності,
енергозбереження;
- підбирати необхідні матеріали для виготовлення виробів;
- виготовляти нескладні вироби з природного матеріалу та матеріалів
вторинного використання.
- самостійно аналізувати якість виконання своєї роботи.
Вихованці мають набути досвід:
- виготовлення сувенірів з використанням природних та штучних
матеріалів;
- створення творчих проектів;
- участі у Всеукраїнських конкурсах „Букет замість ялинки‖,
„Український сувенір‖;
Основний рівень, другий рік навчання
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№
пп Розділ, тема
Кількість годин
теоретичні
заняття
практичні
заняття усього
Вступ. Організаційні питання. 6 - 6
1. Поєднання природних і штучних 12 27 39

26. 26
матеріалів у декоративних
композиціях
2. Еко-дизайн в інтер’єрі 6 36 42
3. Паперопластика 9 12 21
4. Декоративні вироби з шкіри 6 15 21
5. Біжутерія 9 24 33
6. Художня вишивка 9 15 24
7. Українська народна іграшка 6 21 27
Підсумкове заняття - 3 3
Разом 63 153 216
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Вступ. (6 год)
Організаційні питання. Ознайомлення з програмою гуртка на рік.
Аналіз виробів гуртківців, виконаних під час канікул. Бесіда „Професія
дизайнера – „за‖ і „проти‖. Екскурсія в художній салон.
Поєднання природних і штучних матеріалів у декоративних
композиціях (39 год.)
Теоретична частина. Людські цінності. Культура споживання.
Здоров’я та довкілля. «Зелена» промисловість. Парки, ліси, сквери та
рекреаційна діяльність. Виживання у лісі. Правила збору рослинної
сировини. Червона книга України. Види декоративних композицій. Ікебана –
японське мистецтво створення квіткових композицій. Основи флористичного
дизайну, фітодизайн. Технологія виготовлення флористичних композицій.
Технологія виготовлення флористичних композицій з сухоцвітів, природних
матеріалів, живих та штучних квітів.
Практична частина. Розробка правил поведінки в природі. Заготівля
рослинної сировини. Виготовлення флористичних композицій з сухоцвітів,
природних матеріалів, живих та штучних квітів. Проектна діяльність.
Екскурсія в природу.
Еко-дизайн в інтер’єрі (42 год.)
Теоретична частина. Поняття екологічного дизайну в інтер’єрі, його
переваги. Енергозбереження. Вироби з лози в інтер’єрі. Правила заготівлі
матеріалів для лозоплетіння. Основні види плетення з лози. Сучасні
напрямки в лозоплетінні. Утилітарне й декоративне значення виробів із лози.
Плетені вироби з лози у інтер’єрі.
Практична частина. Екскурсія в природу з метою заготівлі лози,
обробка лози. Плетення простим і пошаровим плетенням. Виготовлення
плетених виробів (підставка, панно, ваза, кашпо). Екскурсія в художній
салон, зустріч з майстрами лозоплетіння.

27. 27
Паперопластика (21 год.)
Теоретична частина. Пластичні особливості паперу. Технологія
виготовлення паперу. Дизайнерський папір ручної роботи. Квілінг. Декупаж.
Кірігамі. Айріс фолдінг.
Практична частина. Проектування виробів. Виготовлення елементів
для композиції у техніці „квілінг‖. Колективна робота на задану тему у
техніці „квілінг‖. Декорування виробів у техніці „декупаж‖. Виготовлення
листівки-кірігамі. Вмготовлення листівки в техніці „айріс фолдінг‖.
Декоративні вироби з шкіри вироби з шкіри (21 год.)
Теоретична частина. Технологія обробки шкіри. Народні традиції
обробки шкіри. Аплікація з шкіри. Елементи декору одягу. Прийоми роботи.
Способи з'єднання деталей зі шкіри. Інструменти.
Практична частина. Аплікація зі шкіри. Виготовлення футляру для
телефону, бутон'єрки, гаманця.
Біжутерія (33 год.)
Теоретична частина. Авторська біжутерія. Матеріали та інструменти.
Полімерна глина. Джинсові фантазії. Фелтінг. Сухе та мокре валяння.
Практична частина. Екскурсія в художній салон. Зустріч з майстрами
декоративно-прикладного мистецтва. Основа для браслета в техніці пап’є-
маше. Декорування браслета. Виготовлення бутоньєрки з повсті.
Виготовлення виробів з джинсу (кольє, підвіска, брелок). Виготовлення
прикрас з полімерної глини.
Художня вишивка (24 год.)
Теоретична частина. Історичні дані про українську народну вишивку.
Характерні особливості вишивок різних регіонів України. Вишивка у побуті
та фольклорі українців. Об'ємні вишиті вироби, їхні види, призначення та
особливості. Технологія виготовлення об'ємних вишитих виробів.
Виготовлення об'ємних вишивок атласними стрічками. Екскурсія у відділ
етнографії обласного краєзнавчого музею.
Практична частина. Виконання елементарних видів вишивки (бантик,
ромб, квадрат). Виготовлення об'ємних вишитих виробів за схемами. Робота
з креслярськими інструментами, виготовлення схем. Розробка та
виготовлення об'ємних вишитих виробів за власним задумом.
Українська іграшка (27 год.)
Теоретична частина. Характерні ознаки української народної іграшки.
Виникнення української народної іграшки. Зв'язок народної іграшки з
образами усної народної творчості. Умовність, своєрідний примітивізм,
узагальненість, лаконічність, досконала стилізація іграшки. Екскурсія в
художній салон.
Лялька — модель людини. Сучасна авторська лялька. Лялька з
природних матеріалів. Гра дитини з лялькою — підготовка до майбутнього
дорослого життя. Одягання ляльки — набуття уявлень про історію одягу.
Практична частина. Підготовка креслень для іграшки. Виготовлення
іграшки зі штучного хутра кулястої форми. Виготовлення ляльки з соломи.
Виготовлення шитої авторської ляльки за власним задумом.

28. 28
Підсумкове заняття (3 год)
Творчий звіт — виставка робіт вихованців. Відзначення кращих учнів.
ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ
Вихованець має знати:
- процес утилізації сміття та технологію вторинного використання
матеріалів;
- застосування в процесі формотворення матеріалів вторинного
використання;
- традиційні і сучасні види декоративно-прикладного мистецтва в
Україні;- властивості основних матеріалів, що використовуються у дизайні;
- перспективи розвитку екологічного дизайну в Україні.
Вихованець має вміти:
- виготовляти вироби у різних техніках декоративно-ужиткового
мистецтва; розробляти дизайнерські проекти, що забезпечують екологічно
прийнятний розвиток культури і технологій;
- аналізувати перспективи розвитку екологічного дизайну (вторинне
використання матеріалів, використання сучасних технологій в дизайні);
- аналізувати перспективність екологічного дизайну, як із точки зору
екологічності, так і щодо технологічності, економічної доцільності.
Вихованці мають набути досвід:
- проектування виробів за власними ескізами;
- створення виробів декоративно-прикладного мистецтва за власними
ескізами;
- виготовлення виробів з використанням вторинної сировини.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
РОБОТИ ГУРТКА ЕКОЛОГІЧНОГО ДИЗАЙНУ
Основне обладнання та матеріали
Клей силікований 90 шт. Природна скарбниця
Клей ПВА 15 шт. Скляні ємкості для
флораріуму
15 шт.
Олівці 30 шт. Кімнатні рослини для
флораріуму
В асортименті
Гумка 15 шт. Сухоцвіти, висушені
листки, ягоди
В асортименті
Лінійка 15 шт. Рамки формату А4 15 шт.
Картон 240 шт. Витинанки
Білий папір щільністю
120 г/м
480 шт. Серветки паперові 6 упаковок
Кольоровий папір
щільністю 120 г/м
480 шт. Фольга 10 м.
Папір для замальовок і
ескізів
480 шт. Дошка дерев’яна формату
А4
15 шт.

29. 29
Папір для замальовок і
ескізів
120 шт. Новорічні прикраси
Калька 20 м. Пластикові пляшки 15 шт.
Мотузка 30 м. Солома 1 кг.
Дріт 50 м. Клаптики тканини, повсті,
мережива
5 м.
Нитки капронові 15 котушок Вироби з солоного тіста
Жилка 15 котушок Мука 3 кг.
Фарби акрилові 15 наборів Крохмал 1 кг.
Фарби гуашеві 15 наборів Ємкості для замісу тіста 7 шт.
Фарби акварельні 15 наборів Стеки для роботи з
пластиліном
5 наборів
Ємкості для води 15 шт. Бісероплетіння
Пензлик 30 шт. Набір бісеру 15 наборів
Клейовий пістолет 15 шт. Набір стеклярусу 15 наборів
Ножиці 15 шт. Голка бісерна 30 шт.
Ніж канцелярський 15 шт. Верстат для ткацтва 15 шт.
Голки 15 наборів Схеми плетіння виробів із
бісеру
15 шт.
Наперсток 15 шт. Сувенірна майстерня
Пензлик для клею 15 шт. Дерев’яні заготовки яєць 15 шт.
Шпильки швейні 15 наборів Набір паєток 15 шт.
Кусачки 15 шт. Набір бісеру 15 шт.
Плоскогубці 15 шт. Набір стеклярусу 15 шт.
З бабусиної скрині Еко-дизайн в інтер’єрі
Клаптики тканини 10 м. Лоза 10 кг.
Клаптики шкіри 5 м. Ємкість для замочування
лози об’ємом 20 л.
2 шт.
Ґудзики 120 шт. Декоративні вироби з шкіри
Хутро штучне 5 м. Клаптики кольорової
шкіри
10 м.
Стрічки атласні 30 м. Набір шаблонів 15 шт.
Мереживо 30 м. Пробійник для шкіри 5 шт.
Набір контурних фарб
для текстилю
5 шт.
Біжутерія
Поєднання природних і штучних
матеріалів у декоративних
композиціях
Набір фурнітури для
біжутерії
15 шт.
Живі квіти в асортименті Набір бусин 15 шт.
Штучні квіти в асортименті Набір дерев’яних
заготовок для біжутерії
15 шт.
Флористична сітка 15 м. Клаптики тканини 15 шт.
Флористичний дріт 15 м. Українська народна іграшка
Художня вишивка Тканина „бязь‖ 15 м.
Канва 15 шт. Тканина лляна 10 м.

30. 30
Тканина „бязь‖ 15 шт. Набір фурнітури для
іграшок
15 шт.
Набір ниток „муліне‖ 15 шт. Синтапон 10 м.
Набір ниток
акрилових
15 шт. Солома 1 кг.
Набір схем для
вишивки
15 шт. Нитки акрилові кольорові 2 мотки
П’яльця 15 шт. Хутро штучне 2 м.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.
1. Артамонова Е. Бисер. — М: Эксмо, 2000. – 280 (124)c.
2. Бардина Р.А. Изделия народных художественных промыслов и сувениры.
— М.: Высшая школа, 1990.
3. Ворочай О. Звичаї нашого народу. — К.: 1998.
4. Гура Л. П. Прикрась свій дім. — К.: Техніка, 1990.
5. Дизайн. Иллюстрированный словарь-справочник / под общ. ред. Г.Б.
Минервина и В.Т. Шимко. – М. : Изд-во „Архитектура-С‖, 2004. – 288 с.
6. Ковальчук О.В. Українське народознавство. — К.: Освіта, 1994.
7. Кочережко О. Сонячні барви. — К.: Веселка, 1978.
8. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів : Світ, 2000. – 500 с.
9. Легенький Ю.Г. Від ремесла до творчості. — К.: Час, 1990.
10. Лепим из солѐного теста: украшения, сувениры, поделки, декор. — М.,
2003.
11. Литвинец Е. Изготовление украшений из бисера и стекляруса. — СПб,
1992.
12. Литвинець Є. Голки, нитки, намистинки. — К.: Веселка, 1989.
13. Парулина О. Мир игрушек и поделок. — Смоленск, 2000.
14. Прусак В.Ф., Лук'янчук Н.Г., Кріль Д.Я., Кохалевич М.І. Екологічний
дизайн: конспект лекцій. – Львів : НЛТУ України, 2007. – 190 с.
15. Туниця Ю. Екологічна Конституція Землі. Ідея. Концепція. Проблеми. –
Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. – 298 с.
16. Рейли С. Лепка. — СПб.: Эксмо-пресс, 2002.
17. Сувениры из кожи. — Донецк, 2005.
18. Українська народна іграшка. — Львів, 1980.
19. Уроки для стійкого розвитку: Як організувати позакласну роботу.
Методичний посібник - Київ, 2011
20. Уолтер Х. Популярный квиллинг: цветы, птицы, животные из бумажных
лент/ Пер. с англ. – М. Ниола-Пресс, 2008. – 104 с.
21. Художественная аппликация и узоры из бумаги. — Донецк, 2005.
22. Художні промисли України. — К.: Мистецтво, 1979.
23. Череда Н.С. Цветы из ткани: Техника. Приемы. Изделия: Энциклопедия. -
М.: АСТ- пресс книга, 2007 – 136 с.
24. Чиотти. Фантазии из бисера. — М.: Континент, 2003.
25. Програми з позашкільної освіти. Художньо-естетичний напрям/ - Київ:
„Грамота‖, 2007.
26. Зелений пакет/ посібник для вчителя. – Київ: ТОВ „Видавничий будинок
„Аванпост-Прим‖, 2010 – 256 с.