The article examines the theoretical and methodological problems of definition and study the asymmetry of the business sector as part of sustainable economic development of Ukraine and the proposed structure of the study.

1. Shlafman N.L.
Doctor of Economic Sciences, Senior Researcher
Bondarenko E.V.
postgraduate
Institute of Market Problems and Economic and Ecological Research of NAS of
Ukraine, Ukraine
THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BASES OF RESEARCH
ASYMMETRY OF THE BUSINESS SECTOR UKRAINE
Шлафман Н.Л.
д.е.н., с.н.с.
Бондаренко О.В.
аспірант
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України,
Україна
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АСИМЕТРІЇ
РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ
The article examines the theoretical and methodological problems of definition and study the asymmetry of the
business sector as part of sustainable economic development of Ukraine and the proposed structure of the study.
Key words: asymmetry of the business sector, sustainable economic development, theoretical and
methodological problems, structure
У статті розглянуто теоретико-методичні проблеми визначення та дослідження асиметрії розвитку
підприємницького сектору як складової сталого розвитку економіки України і запропоновано структуру такого
дослідження.
Ключові слова: асиметрія підприємницького сектора, сталий економічний розвиток, теоретичні та
методологічні проблеми, структура

2. Дослідження змісту поняття «симетрія» проводились на протязі багатьох
століть. Однак у науку воно увійшло на початку ХХ століття, коли метод
симетрії став інструментом теоретичних досліджень у природознавстві. Тим не
менш, дослідження поняття «асиметрія» як антипода «симетрії» почались ще у
ХІХ ст., що було пов’язане з відкриттям Луї Пастером асиметричності
органічнихсполук [1]. Питанням визначення поняття «асиметрія» в економічних
дослідженнях присвячено не так багато праць. Але, можна виділити декілька
напрямів таких досліджень.
1. Дослідження асиметрії економічного розвитку в контексті відносин у
суспільстві. Федорищев Д.В. [2] довів, що основою асиметрії розвитку
економічної системи є рентні відносини між суспільством і індивідуальним
суб'єктом з приводу розподілу суспільного продукту а також визначив основні
форми реалізації асиметрії розвитку економічної системи на мікро-
(диспропорції відтворення, засновані на диференціальній, монопольній,
технологічній ренті) мезо- (диспропорції в розвитку галузей і регіонів) і
макрорівні (диспропорції між сукупним попитом і сукупною пропозицією
економічної системи); сформулював гіпотезу про існування закону асиметрії
розвитку економічної системи, що визначає взаємозв'язок між основними
функціями асиметрії розвитку економічної системи: розподільчою,
диференціюючою, інтегруючо-дезінтегруючою, стимулюючо-дестимулюючою.
2. Дослідження асиметричності економічного розвитку в просторовому
контексті. Як приклад, можна навести концепцію периферійної економіки Р.
Пребіш, С. Фуртаду (Бразилія), М. Бальбоа, А. Феррер (Аргентина), В. Уркіді,
Х. Нойола (Мексика), Х. Майобре (Венесуела), Х. Аумада, А. Пінто, О.
Сункель, П. Вушкович, Ж. Чончоль (Чилі), сенс якої полягає у тому, що саме
індустріалізація в країнах, що розвиваються, призведе до структурної
перебудови, що дозволить не тільки прискорити економічне зростання, а й
вирішити проблему внутрішньодержавної диференціації доходів населення і
міжрегіональної диференціації за рівнем економічного розвитку [3].
3. Дослідження асиметрії та дисбалансів у глобалізованій економіці. Як

3. приклад, можнанавести праці, як закордонних(Н.Бердсолл, Д.Гелд, Дж.Стігліц,
П.Кругман, I.Wallerstein, T. Hopkins), так і вітчизняних (О.Г. Білорус, Д. Г.
Лук’яненко, Я. М. Столярчук, В. І. Чужиков, В.О.Дергачов) вчених, які
присвячені вивченню тенденцій посилення нерівності та дисбалансів у
глобалізованій економіці [4-12]. Однак, огляд вітчизняної і закордонної
літератури за темою дослідження дозволяє констатувати, що, незважаючи на
отримані знання і результати, проблема подолання структурних диспропорцій у
підприємницькому секторі (ПС) для забезпечення збалансованого розвитку
економіки України вимагає додаткових досліджень.
На нашу думку, асиметрія розвитку ПС виникає внаслідок неузгодженості
(тобто порушення рівноваги) економічних інтересів держави і суб’єктів
підприємницької діяльності (СПД). В умовах сучасної економіки, де
пріоритетними напрямками розвитку економічної системи є подолання
періодично виникаючих криз, оптимальне розміщення виробництва і його
інфраструктури, вирішення проблеми стійкого і динамічного функціонування,
дослідження цих питань важливо, насамперед, у методологічному відношенні.
Це пов'язано з тим, що багато задач економічної теорії і практики залишаються
невирішеними в силу недостатньої дослідженості структури і специфіки
взаємодії системи економічних інтересів і структурних змін у ринкових умовах.
Трактування змісту економічного інтересу як діалектичної єдності приватного і
суспільного початків дозволяє реалізувати механізм координації приватного і
суспільного інтересів у сфері підприємництва, як сукупність методів і
інструментів, що мінімізують витрати інтеграції приватних інтересів у єдину
соціальну систему, величина яких визначає ступінь протиріччя приватного і
суспільного інтересів у сфері підприємництва.
Асиметрії у розвитку ПС вітчизняної економіки (структурна – частка
малого підприємництва (як підприємств, так і фізичних осіб) складає 98-99%, а
частка обсягуреалізованої ними продукції в загальному обсязіне перевищує 15-
16%; галузева  превалювання у галузевій структурі торгівлі та послуг (50%), а
також дуже низька частка виробничих видів діяльності (14% сумарно

4. промисловість, будівництво, сільське, лісове та рибне господарство); критично
високий ступінь диспропорційності щодо дисбалансу структури джерел
фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств; диспропорція
між структурою, обсягамиіпрофілями підготовки кадрів у навчальних закладах
професійної освіти і структурою попиту на робочу силу; розшарування
населення за доходами, причому «новими бідними» стають працездатні особи;
асиметрія інфляційного навантаження на різні верстви населення (на чверть
вища на бідних); зміна ринкового попиту на товари та послуги; асиметрія
податкового навантаження) й є, на наш погляд, формою прояву
розбалансованості системи економічних інтересів сучасного українського
суспільства.
Методологія узгодження інтересів є базою сталого розвитку, оскільки
стійкість розвитку забезпечується досягненням відносної згоди всіх суб'єктів
економіки на основі принципу соціальної справедливості не тільки в межах
окремих економік країн, але й у міжнародних взаємодіях, що вимагає
забезпечення прав громадян усіх країн на вільну економічну діяльність,
політичну й особистубезпеку при дотриманні ними встановлених міжнародним
правом норм соціально-відповідального поводження. На думку ж експертів
ОЕСР, стійкий розвиток  це концепція про рух світу до цілісності і
збалансованості; процес повсюдного застосування інтеграції при прийнятті
рішень; мета щодо фіксації і вирішення проблем дефіциту ресурсів, зміцнення
здоров'я, подолання соціальних конфліктів, бідності, безробіття. При цьому
ключовими умовами розвитку, згідно з Декларацією тисячоріччя ООН, визнані:
гідний рівень життя, освіта, рівноправність, довге і здорове життя, екологічно
сталий розвиток, сприятливі глобальні економічні умови. Однак, на думку
авторів Доповіді про людський розвиток 2011 «Стійкий розвиток і рівність
можливостей: Краще майбутнє для всіх», яку ми цілком поділяємо, ключовою
проблемою в понятті стійкого розвитку повинна бути, насамперед, проблема
соціальної справедливості:«…несправедливоеразвитиеникогданесможетбыть
устойчивым.» [13].

5. Таким чином, дослідження асиметрії розвитку ПС як складової сталого
розвитку економіки України доцільно проводити за такою структурою: аналіз
структурних диспропорцій: аналіз структури ПС  частки великих, середніх,
малих (у т.ч. мікро-) підприємств та фізичних осіб – підприємців; частки
означенихелементів ПС у ВВП та обсягахреалізованої продукції; розподілення
кількості зайнятих по елементах ПС; аналіз фінансових результатів діяльності;
виявлення диспропорцій і дисбалансів по кожному напрямку; аналіз галузевих
диспропорцій ПС: аналіз галузевої структури; аналіз частки підприємницьких
структур різних видів діяльності у ВВП, обсягах реалізованої продукції,
зайнятості, тощо; аналіз фінансових результатів діяльності; виявлення
диспропорцій і дисбалансів по кожному напрямку; визначення диспропорцій у
розподіленні податкового навантаження у ПС: проведення дослідження за 3
етапами процесу суспільного відтворення  асиметрія оподаткування на етапах
організації виробництва, розподілу та споживання; аналіз асиметрії в розвитку
фінансово-кредитної системи та деформацій фінансово-кредитної політики
підтримки підприємництва: аналіз правової бази фінансово-кредитної політики
підтримки підприємництва; аналіз структури джерел фінансування
підприємницьких структур; виявлення диспропорцій і дисбалансів по кожному
напрямку; аналіз асиметрії розвитку соціального потенціалу підприємництва:
дослідження соціального потенціалу за 3-ма складовими: освіта, охорона
здоров’я та добробут; виявлення диспропорцій і дисбалансів по кожному
напрямку; аналіз диспропорцій розвитку інноваційно орієнтованого
підприємництва: аналіз стану і структури діяльності інноваційно орієнтованого
ПС; класифікація факторів, що стримують розвиток інноваційно орієнтованого
підприємництва; визначення структурних і галузевих диспропорцій розвитку
інноваційно орієнтованого ПС; аналіз диспропорцій між попитом та
пропозицією на ринку праці: аналіз структури попиту на робочу силу; аналіз
структури, обсягів і профілів підготовки кадрів у навчальних закладах
професійної освіти; виявлення дисбалансуміж попитом і пропозицією на ринку
праці.

6. Література:
1. Акопян И.Д. Содержание понятия асимметрии.  [Електронний ресурс]. 
Режим доступу: http://lraber.asj-oa.am/5525/1/37.pdf
2. Федорищев Д.В. Асимметрия развития экономической системы.  Дисс.
к.э.н.  Саратов, 2003.  136 с.
3. Большой экономический словарь. М.: Институт новой экономики, 1997.
4. Бердсолл Н. Усиление неравенства в новой глобальной экономике / Н.
Бердсолл // Вопросы экономики.  2006.  № 4.  С. 84–89.
5. Wallerstein I. Age Transition: Trajectory World-System, 1945–2025/
I.Wallerstein, T. Hopkins.  London: Collinns, 1996.
6. Гелд Д. Глобалізація / антиглобалізація / Дейвід Гелд, Ентоні Мак-Грю /
Пер. з англ. І. Андрущенко.  К.: К.І.С., 2004.  180 с.
7. СтиглицДж. Крутоепике: Америка иновыйэкономическийпорядокпосле
глобального кризиса / Джозеф Стиглиц; [пер. с англ. В. Лопатка].  М.: Эксмо,
2011.  512 с.
8. Krugman P. The Return of Depression Economics and the Crisis of 2008 / Paul
Krugman.  New York: WW Norton & Co, 2008.  224 p.
9. Глобалізація і безпека розвитку: монографія / За ред. О.Г. Білоруса, Д. Г.
Лук’яненка.  К.: КНЕУ, 2001.  733 с.
10. Спільний європейський економічний простір: гармонізація
мегарегіональних суперечностей: Монографія / За заг. редакцією Д. Г.
Лук’яненка, В. І. Чужикова.  К.: КНЕУ, 2007.  544 с.
11. СтолярчукЯ. М. Глобальніасиметрії економічного розвитку:монографія
/ Я. М. Столярчук.  К.: КНЕУ, 2009.  302 с.
12. Чужиков В. Глобальна регіоналістика: історія та сучасна методологія:
Монографія / В. І. Чужиков.  К.: КНЕУ, 2008.  272 с.
13. Strange T., Bayley A. Sustainable Development: linking economy, society,
environment. – P.: OECD, 2008.