7. 1.Завдання морального виховання — це оволодіння нормами й
правилами моральної поведінки, формування почуттів та
переконань, вироблення умінь і навичок моральної, адекватної
поведінки в процесі суспільних відносин. Основою морального
виховання є етика.
Етика (від rpe. ethika — звичка, норов, звичай) — наука, об'єктом
вивчення якої є мораль. Як філософська наука етика уже з доби
давнини відігравала роль "практичної філософії'*. В етиці
вирізняють дві низки проблем: по-перше, питання про те, як має
чинити людина (нормативна етика), і, по-друге, теоретичні
питання про походження і сутність моралі.
Мораль (від лат. moras — звичай) — це система поглядів і
уявлень, норм, оцінок, що регулюють моральну поведінку людей
у суспільстві. Мораль регулює поведінку людини у всіх сферах
суспільного життя — праці, побуті, політиці, науці, сімейних,
особистісних, колективних, міжнаціональних та міжнародних
стосунках.
8. 2. У чому полягає зміст морального виховання?
В основу змісту морального виховання покладено загальнолюдські морально-
духовні цінності.
Загальнолюдські моральні цінності — це набуті попередніми поколіннями
незалежно від расової, національної чи релігійної належності морально-духовні
надбання, які визначають основу поведінки та життєдіяльності окремої людини
або певних спільнот.
Національні моральні цінності — це історично зумовлені і створені народом
погляди, переконання, ідеали, традиції, звичаї, обряди, практичні дії, які
ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, але вирізняються національними
проявами, своєрідностями у поведінці і є основою соціальної діяльності людей
певної етнічної групи. Наприклад, у християнському світі загальнолюдські
цінності виокремлені в Біблії як заповіді Божі: "Шануй свого батька та матір
свою... Не вбивай! Не чини перелюбу! Не кради! Не свідчи неправдиво проти
ближнього свого! І не бажай жони ближнього свого, і не бажай дому ближнього
свого, ані поля, ані раба його, ані невільника його, ані осла його, ані всього, що
є в ближнього твого!" та ін.
На основі загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей можна
окреслити коло якостей особистості, які становлять зміст морального виховання.
Це гуманізм, доброта, чесність, працелюбність, повага до батьків і людей
взагалі, чуйність, милосердя, дисциплінованість, совісність, доброзичливість,
національна гідність, скромність, справедливість, почуття колективізму,
інтелігентність, почуття патріотизму, інтернаціоналізму, материнства,
екологічна та правова культура.
9. Провідні якості моральності формуються в ранньому дитячому віці на
основі так званого "соціального успадкування". Вирішальну роль у цьому
процесі відіграють батьки: їх власна поведінка на засадах високої
моральності, цілеспрямований вплив на особистість дитини закладають
основи моральних чеснот особистості. Можна визначити своєрідний
кодекс моральних доброчинностей дитини дошкільного та молодшого
шкільного віку, які є аксіоматичними засадами цивілізації:
1. Люби і шануй батьків своїх.
2. Бережливо стався до навколишнього природного світу.
3. Не вбивай нічого живого.
4. Будь милосердним, з повагою стався до інших, намагайся допомагати
їм.
5. Стався до інших так, як хотів би, щоб ставилися до тебе.
6. Прагни сумлінно працювати.
7. Не кради.
8. Не зраджуй: ти завжди відповідальний затих, кого наблизив до себе.
9. Уникай неправди, не свідчи на когось брехливо.
10. Остерігайся шкідливих звичок.
10. 3. Особливості та умови морального виховання молодших
школярів
Вчені в галузі педагогіки виявили, що в різні вікові періоди
існують неоднакові можливості для морального виховання.
Дитина, підліток і юнак, по-різному ставляться до різних
засобів виховання. Знання обліку досягнутого людиною в
той чи інший період життя допомагає проектувати у
вихованні його подальше зростання. Моральний розвиток
дитини посідає провідне місце у формуванні всебічно
розвиненої особистості. Працюючи над проблемами
моральної вихованості молодших школярів, слід
враховувати їх вікові та психологічні особливості:
11. 1) Схильність до гри. У разі ігрових відносин дитина
добровільно вправляється, освоює нормативне поведінку. В
іграх, більш ніж де-небудь, потрібно від дитини вміння
дотримуватися правил. Порушення їх діти з особливою
гостротою помічають і безкомпромісно висловили осуд
порушника. Якщо дитина не підкориться думку більшості, то
йому доведеться вислухати багато неприємних слів, а може, і
вийти з гри. Так дитина навчається рахуватися з іншими,
отримує уроки справедливості, чесності, правдивості. Гра
вимагає від її учасників вміння діяти за правилами. «Який
дитина в грі, такий багато в чому він буде в роботі, коли
виросте» - говорив А. С. Макаренко.
2) Неможливість довго займатися монотонною діяльністю. Як
стверджують психологи, діти 6-7-річного віку не можуть
утримувати свою увагу на одному якому-небудь предметі
більше 7-10 хвилин. Далі діти починають відволікатися,
перемикати свою увагу на інші предмети, тому необхідна
часта зміна видів діяльності під час занять.
12. 3. Моральне виховання - процес формування моральних якостей, рис
характеру, навичок і звичок поведінки. Основна базова категорія
морального виховання - поняття морального почуття (постійного
емоційного відчуття, переживання, реальних моральних відносин і
взаємодій).
Моральна свідомість - активний процес відображення дитиною своїх
моральних відносин, станів. Суб'єктивною рушійною силою розвитку
моральної свідомості є моральне мислення-процес постійного
накопичення і осмислення моральних фактів, відносин, ситуацій, їх
аналіз, оцінка, прийняття етичних рішень, здійснення відповідальних
виборів.
4. Результатом морального виховання є моральна вихованість. Вона
матеріалізується в суспільно цінні властивості і якості особистості,
проявляється у відносинах, діяльності, спілкуванні. Моральне
виховання ефективно тоді коли його наслідком стає моральне
самовиховання (цілеспрямоване вплив індивіда на самого себе з метою
вироблення бажаних рис характеру) і самовдосконалення (процес
поглиблення загального морального стану особистості, піднесення
всього способу життя, підняття його на щабель вищої якості) школярів
13. 5. Виховна робота по моральному вихованню
У моральному вихованні учнів початкових класах досить
актуальним є формування гуманних відносин між дітьми,
виховання у них дієвих моральних почуттів. У цьому плані в школі
з дітьми проводиться чимало різних заходів: бесіди на етичні
теми, читання художньої літератури, обговорення позитивних і
негативних вчинків дітей. Однак, щоб вся ця система виховних
заходів була ефективною, необхідно, щоб кожне вплив педагога
мало силу формуючого. Важливим механізмом, що забезпечує
успішне входження дитини в шкільне життя, є психологічна
готовність, яка включає певний рівень інтелектуального і
особистісного розвитку дитини, в тому числі і комунікативні
компоненти готовності до шкільного навчання
6. Краєзнавство - одна з форм виховання духовно-моральної
особистості
14. 7. Робота з батьками
Сучасні батьки вже звикли до особистої безвідповідальності,
яку в нас виховали протягом останніх десятиліть. Але не
можна давати згоду на цю руйнівну роботу. У кінці кожного
навчального року вчителі підводять підсумки, чи було цікаво
жити дітям у школі. Для цього запропонували дітям анкету.
Перший запитання було таке: "Які наші спільні справи тобі
здалися цікавими і найбільше запам'яталися? Діти
перерахували багато заходів, проведених за рік, а ті діти, які
прийшли знову, написали: "Я дізналася, що в школі можна не
нудьгувати, а жити цікаво і весело". На питання "Чому навчили
тебе наші справи?" Діти написали, що вони навчилися любити
Батьківщину, своє місто, навчилися охороняти природу,
сумлінно працювати, дізналися ціну чесності та доброти,
ввічливості, навчилися допомагати один одному і не залишати
товариша в біді.
15.
16. 9.Висновок
Проблему морального виховання досліджували і філософи, і психологи, і
педагоги - вчені. Але і зараз вона актуальна. На основі результатів дослідження
нами зроблено такі висновки. Ефективність морального виховання школярів
можлива при створенні педагогічних умов: мотиваційної, змістовної, операційної.
Психологи встановили, що саме молодший шкільний вік характеризується
підвищеною сприйнятливістю до засвоєння моральних правил і норм. Це дозволяє
своєчасно закласти моральний фундамент розвитку особистості. Стрижнем
виховання, що визначає моральний розвиток особистості в молодшому шкільному
віці, є формування гуманістичного відношення і взаємини дітей, опора на почуття,
емоційну чуйність.
Педагогічний зміст роботи по моральному становленню особистості молодшого
школяра полягає в тому, щоб допомагати йому просуватися від елементарних
навичок поведінки до більш високого рівня, де потрібно самостійність ухвалення
рішення і моральний вибір. Успішність даного виду діяльності у формуванні
моральних якостей школяра залежить від грамотності педагога, розмаїтості
застосовуваних їм методів і емоційному відгуку дітей. Крім педагогічного впливу
на формування моральних якостей особистості впливають багато чинників:
соціальне середовище, різні види діяльності, провідні типи спілкування, статево-
рольові відмінності дітей, при цьому кожен вік вносить свій внесок у формування
моральної свідомості особистості; соціальна обстановка, що склалася в нашій
країні, накладає відбиток на формування особистості.