1. Бухгалтерський облік в
управлінні підприємством
Д.е.н., професор Н.М.Сіренко
К.е.н. І.В.Баришевська

2. Модуль І
Інформаційна система в управлінні
підприємством
Тема 5 «Збалансована система показників у
формуванні обліково-аналітичного
забезпечення управління підприємством»

3. ПЛАН
1. Збалансована система показників як
інструментарій управління підприємством
2. Визначення механізму взаємозв’язків у
збалансованій системі показників
3. Стратегічні карти як інформаційні носії для
оцінки діяльності підприємства

4. • Збалансована система показників (BSC,
Balanced Scorecard, ЗСП) – це система
стратегічного управління підприємством на
основі виміру й оцінки його ефективності
щодо набору оптимально дібраних
показників, що відбивають усі аспекти
діяльності підприємства: фінансові,
виробничі, маркетингові, інноваційні,
інвестиційні, управлінські і т. ін.

5. • Основне призначення системи полягає в
забезпеченні функцій збору, систематизації
та аналізу інформації, необхідної для
прийняття стратегічних управлінських
рішень. Balanced Scorecard не можна
назвати просто обліковою системою, вона є
складовою частиною системи управління
підприємства та може бути її основним
ядром.

6. • До основних напрямів використання
збалансованої системи показників можна
віднести такі:
• оцінка ефективності діяльності підприємства;
оптимізація організаційної структури
підприємства;
• побудова адекватної системи мотивації;
• поєднання стратегії з оперативною діяльністю та
бюджетом;
• мінімізація витрат на адміністрування
підприємства, яке реалізує стратегію
інтеграційного зростання, підвищення
ефективності управління інноваційними
проектами підприємства тощо.

7. • Найбільш відомою із систем збалансованих
показників є концепція Balanced Scorecard (BSC),
яку розробили Р. Каплан і Д. Нортон, яку вперше
репрезентовано у 1992 р. (R.S. Kaplan and D.P.
Norton "The Balanced Scorecard: Measures That
Drave Performance", Harvard Business Review,
1992).
• За своєю базовою основою і концептуально-
функціональною спрямованістю її сформовано
як оцінно-аналітичний інструментарій визначення
рівня ефективності функціонування публічних
компаній (вимірники, що управляють
ефективністю).

8. Правила впровадження збалансованої системи показників
на підприємстві:
1. По-перше, це не проект і сфері «заходів і зважування», а
програма, розрахована на зміни.
2. По-друге, система орієнтована не на розробку стратегії,
а на її реалізацію. Отже, у підприємства вже повинна
бути чітко сформульована стратегія.
3. По-третє, ЗСП не обмежується постановкою цілей перед
підрозділами й окремими співробітниками. Її
впровадження припускає використання управлінських і
виробничих механізмів, що дозволяють ці цілі досягати.
4. По-четверте, побудову ЗСП можна починати тільки тоді,
коли менеджери підприємства приходять до спільного
бачення перспектив і способів розвитку організації

9. Ключові переваги ЗСП оцінки ефективності діяльності
підприємства:
1. Сприяє розробці стратегії підприємства.
2. Реалізація стратегії підприємства в конкретних тактичних
діях, що супроводжуються контролем його показників.
3. Простота сприйняття виконавцями.
4. Можливість графічної інтерпретації фінансових і
нефінансових сторін діяльності підприємства.
5. Доведення стратегії компанії до конкретних цілей для
кожного співробітника.
6. Універсальність застосування.
7. Ініціація позитивних процесів у компанії в процесі
розробки та впровадження ЗСП.
8. Прив'язка до системи мотивації персоналу залежно від
досягнутих результатів

10. Слабкі сторони збалансованої системи показників:
1. Відсутність розробленої стратегії розвитку на
більшості українських підприємств.
2. Розмитість упровадження ЗСП.
3. Відсутність швидких результатів.
4. Дефіцит кваліфікованих кадрів, що володіють
стратегічним баченням.
5. Ініціатива розробки ЗСП може належати тільки
топ-менеджерам.
6. Труднощі оцінки важливості ключових показників

13. Р. Каплан, Д. Нортон та П. Нивен розглядають
стратегічні карти з точки зору:
• відображення взаємозв'язків й залежностей між
окремими цілями;
• пояснення взаємних ефектів, що виникають у
процесі досягнення цілей;
• формування в керівників розуміння залежностей
і значення окремих цілей;
• сприяння єдиному розумінню стратегії;
• пояснення значення управлінських показників

14. Етапи впровадження стратегічних карт на підприємстві:
1. Визначення особливостей і тенденцій розвитку галузі та позиціонування підприємства: мета цього етапу – формування
загальних рис і вимог конкретної галузі, а також чітке визначення поточного стану підприємства та його позиції.
2. Формування місії підприємства: стратегічні карти сприяють акумуляції ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових) на
основних напрямках діяльності.
3. Визначення ключових аспектів діяльності підприємства: після того як сформульована й розроблена місія, необхідно
проаналізувати діяльність підприємства з метою визначення його основних топ-характеристик.
4. Формулювання основних завдань діяльності підприємства й визначення стратегічних цілей: завдання цього етапу –
трансформація місії підприємства в практичну площину з метою забезпечення балансу між довгостроковими й
короткостроковими цілями.
5. Визначення ключових факторів розвитку підприємства: на цьому етапі визначаються засоби реалізації стратегії
підприємства з урахуванням факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ.
6. Розробка системи показників, виявлення причинно-наслідкових зв'язків, узгодження короткострокових і довгострокових
цілей: на цьому етапі розробляється адекватна система ключових показників для використання на наступних етапах.
7. Розробка стратегічної карти: на цьому етапі формується стратегічна карта корпоративного рівня й надається для
затвердження.
8. Розробка системи показників для стратегічних карт окремих підрозділів: залежно від масштабів підприємства і його
організаційної структури визначається алгоритм розробки стратегічних карт для окремих підрозділів у ході адаптації
змісту корпоративної карти до їхніх особливостей.
9. Визначення конкретних цілей: для кожного показника, який входить до стратегічної карти, необхідно встановити
прогнозне значення.
10. Розробка плану заходів: для завершення розробки стратегічних карт необхідно визначити конкретні заходи, яких
вживають для реалізації поставлених завдань і місії підприємства в цілому.
11. Впровадження стратегічних карт

15. Шаблон стратегічної карти – це
загальний перелік основних
компонентів (стратегічних та
оперативних цілей, показників) і їх
взаємодія, що передбачає наявність усіх
елементів, а інакше стратегія
підприємства буде визначена
неправильно

16. Рисунок 2 - Загальний шаблон стратегічної карти за Каплоном
та Д.Нортоном

17. Рисунок 3 – Концептуальний зміст стратегічної карти
ЗСП

18. Таблиця 2 Загальний перелік можливих короткострокових
цілей діяльності підприємства у розрізі чотирьох складових
ЗСП

19. Перевагами застосування стратегічних карт є:
• ЗСП встановлює чіткі причинно-наслідкові зв'язки між
стратегічними картами та цілями підприємства. Моделі
якості можуть бути локальними, тактичними та
незалежними (незв'язаними). Стратегічна карта, навпаки,
формулює цілі, а потім визначає ініціативи й процеси їх
вдосконалювання.
• ЗСП сприяє формуванню довгострокової стратегії
підприємства.
• ЗСП виявляє резерви підвищення ефективної діяльності
підприємства.
• ЗСП визначає стратегічні пріоритети розвитку підприємства з
урахуванням факторів зовнішнього та внутрішнього
середовища. Вона пропонує підприємствам допомогу у
перерозподілі обмежених людських і фінансових ресурсів.