док

1. Проект
Вноситься Президентом України
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України"
щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України
______________________________________________________________
Верховна Рада Українип о с т а н о в л я є:
1. Внести до Закону України "Про громадянство України" (Відомості
Верховної Ради України, 2001 р., № 13, ст. 65 із наступними змінами) зміни,
виклавши його в такій редакції:
"ЗАКОН УКРАЇНИ
Про громадянство України
Цей Закон відповідно до Конституції України визначає правовий зміст
громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення,
повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань
громадянстваУкраїни, порядокоскарження рішень з питань громадянства, дій
чи бездіяльностіорганів державної влади, їх посадовихосіб.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:
громадянство України – правовий зв’язок між фізичною особою і
Україною, що знаходить свій прояв у їх взаємних правах та обов’язках;
особа– фізична особа;
дитина – особавіком до 18 років;

2. 2
громадянин України – особа, яка набула громадянство України в
порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами
України;
законні представники – батьки, усиновлювачі, батьки-вихователі,
прийомні батьки, опікуни, піклувальники, представники закладів, які
виконують обов’язкиопікунів, піклувальників;
іноземець – особа, яка не перебуває у громадянстві України і є
громадянином (підданим) іноземної держави (іноземних держав);
особа без громадянства – особа, яка не розглядається як громадянин
будь-якоюдержавоюв силу дії її закону;
особи, якімають визначні заслуги перед Україною, або прийняття яких
до громадянстваУкраїнистановить державнийінтерес для України – іноземці
та особи без громадянства, які мають визначні заслуги перед Україною в
економічній, гуманітарній сферах, зокрема в галузі освіти, науки, культури,
мистецтва, спорту, соціальної сфери та сфери охорони здоров’я, державного
управління, у сферах національної безпеки та оборони, боротьбі зі
злочинністю, захисті конституційних прав і свобод громадян, зміцненні
міжнародного авторитету України, здійснюють визначну благодійницьку,
гуманістичну та громадську діяльність в інтересах України або становлять
державний інтерес для України у відповідних сферах діяльності;
міжнародний договір України – міжнародний договір, згода на
обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
перебування на території України – перебування в Україні іноземця чи
особибез громадянства, яків установленому законодавством України, у тому
числіміжнародним договором України, порядкув’їхалив Українута постійно
або тимчасово проживають на її території, або які перебувають на території
України протягом дії візи або на період, установлений законодавством
України, у тому числі міжнародним договором України, або якщо строк їх
перебування на території Українипродовжено в установленомупорядку;
постійне проживання на території України – проживання в Україні
іноземця чи особи без громадянства на підставі виданої (виданого) в
установленому порядку дійсної (дійсного) посвідки на постійне проживання,
або на підставі військового квитка, виданого іноземцю чи особі без
громадянства, яків установленому порядкууклали контракт про проходження
військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України,
або на підставі посвідчення біженця чи документа, що підтверджує надання
притулку в Україні;
безперервне проживання на території України – постійне проживання
на території України особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних
справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік – 180 днів. Не є порушенням
вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове

3. 3
відрядження, на навчання, на лікування, що підтверджується відповідним
документом підприємства, установи, організації, закладу освіти, закладу
охорони;
тимчасове проживання в Україні – проживання в Україні іноземця чи
особи без громадянства на підставі виданої в установленому порядку дійсної
посвідки на тимчасовепроживання в Україні;
декларація про визнання громадянином України – документ, у якому
іноземець, який подає заяву про набуття громадянства України, або його
законний представник засвідчує, що в разі набуття громадянства України у
правових відносинах з Україною особа визнає себе лише громадянином
України на території України;
декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе
лише громадянином України – документ, що засвідчує відмову іноземця від
громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших
держав, що подається іноземцем: а) якому надано статус біженця в Україні чи
притулок в Україні; б)який в установленомузаконодавством Українипорядку
проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України,
Національній гвардії України, або є одним із подружжя такої особи, або є
дитиною такої особи; в) який в установленому законодавством України
порядкупроходив військовуслужбузаконтрактом уЗбройнихСилахУкраїни,
Національній гвардії України, контракт якого припинено (розірвано), та якого
звільнено з військової служби з підстав, передбачених підпунктами "а", "б"
пунктів 1 – 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий
обов’язок і військову службу", у тому числі нагороджено державною
нагородоюУкраїни, або єодним із подружжя такої особи,або є дитиноютакої
особи;г) який отримав посвідкуна тимчасовепроживання на підставі частини
двадцятої статті 4 Закону України "Про правовийстатус іноземців та осіб без
громадянства", або є одним із подружжя такої особи, або є дитиною такої
особи; ґ) який має визначні заслуги перед Україною або прийняття якого до
громадянстваУкраїнистановить державний інтерес для України, або є одним
із подружжя такої особи, або дитиною такої особи; д) який є громадянином
держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або
державою-окупантом, та зазнав у країні своєї громадянської належності
переслідувань через політичні мотиви, що підтверджується документом,
передбаченим цим Законом, або є одним із подружжя такої особи, або є
дитиною такої особи; е) який узяв зобов’язання припинити іноземне
громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання
документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або
іноземних громадянств (підданств) або є дитиною такої особи; є) який є
громадянином держави, законодавство якого передбачає автоматичне
припинення особами громадянства (підданства) цієї держави одночасно з
набуттям громадянстваіншої держави або є дитиною такої особи;

4. 4
декларація про відсутність іноземного громадянства – документ, в якому
особа без громадянства повідомляє про відсутність у неї іноземного
громадянства (підданства) або громадянств (підданств) з обґрунтуванням
причинтакої відсутності;
документ, що підтверджує переслідування через політичні мотиви, –
довідка Міністерства закордоннихсправ України, посольствачиконсульської
установи України, видана у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів
України, про те, що іноземець, який є громадянином держави, визнаної
Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом,
зазнав у країні своєї громадянськоїналежності переслідувань через політичні
мотиви;
заява про зміну громадянства – документ, що подається іноземцем, який
є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що
передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з
набуттям громадянстваУкраїни;
зобов'язання припинити іноземне громадянство – документ, у якому
іноземець, який подає заяву про набуття громадянства України, або її (його)
законний представник, який є громадянином (підданим) держави, включеної
Кабінетом Міністрів України до переліку держав міграційного ризику,
засвідчує, що у разі набуття громадянства України він припинить
громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства)
інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства
України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої
держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому
тимчасовепосвідчення громадянинаУкраїни;
незалежна від особи причина неотримання документа про припинення
іноземного громадянства – невидача особі, у якої уповноважені органи
держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення
іноземного громадянства(підданства), уповноваженим органом такої держави
документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений
законодавством іноземної держави строк (за винятком випадків, коли особі
було відмовлено у припиненні громадянства (підданства)) чи протягом двох
років від дня подання клопотання, якщо строкне встановлено, або відсутність
у законодавствііноземної держави процедури припинення її громадянства за
ініціативою особичиякщо така процедура не здійснюється;
законні джерела існування – заробітна плата, прибуток від
підприємницької діяльності або власності, пенсія, стипендія, аліменти,
соціальні виплати та допомога, власні фінансові заощадження або фінансова
допомогавід членів сім’ї;
політичні мотиви – порушення кримінальної справи, незаконне
затримання, незаконний арешт, незаконне тримання або іншим чином
незаконне позбавлення особистоїсвободи, здійснене правоохоронними та/або

5. 5
судовими органами держави, визнаної Верховною Радою України державою-
агресором або державою-окупантом, або іншою державою, визначеною у
частині сьомій статті 9 цього Закону, здійснене з порушенням
фундаментальних гарантій, встановлених у Конвенції про захистправ людини
і основоположнихсвобод тапротоколахдо неї, у зв’язкузіздійсненням такою
особою діяльності, спрямованої на вираження поглядів, цінностей, позицій
щодо відстоювання державного суверенітету України, її незалежності,
територіальної цілісності і недоторканності, демократичногоконституційного
ладу та інших національних інтересів України;
реєстрація громадянства України – внесення інформації про особу до
Єдиного державногодемографічногореєстру, що підтверджує фактприйняття
спеціальними уповноваженими органами рішень про набуття особою
громадянстваУкраїни, видання Президентом України відповідного указу про
прийняття іноземця чи особибез громадянствадо громадянстваУкраїни;
тимчасове посвідчення громадянина України – документ, який
посвідчує особуі підтверджує її належність до громадянстваУкраїни.
2. Інші терміни у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених
відповідно у законах України "Про правовий статус іноземців та осіб без
громадянства", "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або
тимчасового захисту", "Про Єдиний державний демографічний реєстр та
документи, що підтверджують громадянствоУкраїни, посвідчують особучиїї
спеціальний статус".
Стаття 2. Принципи законодавстваУкраїнипро громадянство
1. Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких
принципах:
1) єдиного громадянства – громадянствадержави Україна, що виключає
можливість існування громадянстваадміністративно-територіальних одиниць
України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство)
іноземної держави (іноземних держав), то у правових відносинах з Україною
він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув
громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається
лише громадяниномУкраїни;
2) запобігання виникненню випадків безгромадянства;
3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства
України;
4) визнання права громадянинаУкраїни на зміну громадянства;
5) неможливості автоматичного набуття громадянства України
іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з
громадянином України або набуття громадянства України його дружиною

6. 6
(чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із
подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства
України іншим з подружжя;
6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав,
порядкуі моменту набуття ними громадянстваУкраїни;
7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання
громадянинаУкраїни.
Стаття 3. Належність до громадянстваУкраїни
1. ГромадянамиУкраїниє:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення
незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території
України;
2) особи незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та
інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового
стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання
чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада
1991 року) проживали в Україні і не були громадянамиінших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після
13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР
зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис
"громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в
Українуі на момент прибуття в Українуне досяглиповноліття, якщо зазначені
особиподализаяви про оформлення належності до громадянстваУкраїни;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів
України та міжнародних договорів України.
2. Особи, зазначеніу пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами
України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті
– з 13 листопада 1991 року, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті – з
дати внесення відмітки про громадянствоУкраїни.
Стаття 4. Законодавство про громадянствоУкраїни
1. Питання громадянства України регулюються Конституцією України,
цим Законом, міжнародними договорамиУкраїни.
2. Якщо міжнародним договором Українивстановлено іншіправила, ніж
ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного
договору.

7. 7
Стаття 5. Документи, що підтверджують громадянствоУкраїни
1. Документами, що підтверджують громадянство України, є:
1) паспортгромадянинаУкраїни;
2) паспортгромадянинаУкраїни для виїздуза кордон;
3) дипломатичний паспортУкраїни;
4) службовийпаспортУкраїни;
5) посвідчення особиморяка;
6) посвідчення члена екіпажу;
7) посвідчення особина повернення в Україну;
8) тимчасовепосвідчення громадянинаУкраїни.
Розділ II
НАБУТТЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ
Стаття 6. Підстави набуття громадянстваУкраїни
1. ГромадянствоУкраїнинабувається:
1) за народженням;
2) за територіальним походженням;
3) унаслідок прийняття до громадянства;
4) унаслідок поновлення у громадянстві;
5) унаслідок усиновлення;
6) унаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування,
влаштування дитини до закладу охорони здоров’я, закладу освіти або іншого
дитячого закладу, дитячого будинкусімейного типу чи прийомної сім’ї;
7) унаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною,
опіки;
8) у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох
батьків дитини;
9) унаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення
факту батьківства чи материнства;
10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами
України.

8. 8
Стаття 7. Набуття громадянстваУкраїниза народженням
1. Особа, батьки або один із батьків якої на момент її народження були
громадянамиУкраїни, є громадянином України.
2. Особа, яка народилася на території України або за її межами від
іноземців, якіна моментїї народження є особами, яків розумінні цього Закону
постійно проживають на території України, і не набула за народженням
громадянстваіншої держави, є громадяниномУкраїни.
3. Особа, яка народилася на території України або за її межами від
іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього
Закону постійно проживає на території України, і особи, яку на момент її
народження визнано біженцем або якій надано притулок в Україні, і не набула
за народженням громадянстваіншої держави, є громадяниномУкраїни.
4. Особа, яка народилася на території України або за її межами від
іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього
Закону постійно проживає на території України, і особи без громадянства,
визнаної в Україні, яка на момент її народження постійно або тимчасово
проживала на території України, і не набула за народженням громадянства
іншої держави, є громадянином України.
5. Особа, яка народилася на території України або за її межами від
іноземця, який на момент її народження є особою, яка в розумінні цього
Закону постійно проживаєна території України, і особибез громадянства, яка
на момент її народження постійно проживаланатериторії України, іне набула
за народженням громадянстваіншої держави, є громадяниномУкраїни.
6. Особа, яка народилася на території України або за її межами від осіб,
яких на момент її народження визнано в Україні біженцями або яким надано
притулок, є громадянином України.
7. Особа, яканародилася натериторії Україниабо заїї межамивід особи,
яку на моментїї народження визнано в Українібіженцем або надано притулок,
і особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження
тимчасово або постійно проживала на території України, є громадянином
України.
8. Особа, яканародилася натериторії Україниабо заїї межамивід особи,
яку на момент її народження визнано в Україні біженцем або якій надано
притулок, і особи без громадянства, яка на момент її народження постійно
проживала на території України, є громадяниномУкраїни.
9. Особа, яка народилася на території України або за її межами від осіб
без громадянства, визнанихв Україні, які на момент її народження тимчасово
або постійно проживалина території України, є громадянином України.
10. Особа, яка народилася на території України або за її межами від
особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження

9. 9
тимчасово або постійно проживала на території України, і особи без
громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території
України, є громадянином України.
11. Особа, яканародилася на території України або за її межами від осіб
без громадянства, які на момент її народження постійно проживали на
території України, є громадяниномУкраїни.
12. Новонародженадитина, знайденанатериторії України, обоє з батьків
якої невідомі (знайда), є громадянином України.
13. Особа, яка має право на набуття громадянства України за
народженням, є громадянином Україниз моменту народження.
14. Для набуття громадянства України за народженням батьками або
одним із них, або законними представниками особи або одним із них, яка
набуває громадянство України за народженням, крім особи, батьки якої або
один із них на момент її народження були громадянами України, подається
заява про набуття громадянства України, а після досягнення особою
повноліття – заява подається нею особисто.
15. Для оформлення набуття громадянства України за народженням в
установленому порядку разом із заявою про набуття громадянства України
подається декларація про визнання громадянином України або зобов’язання
припинити іноземне громадянство, або декларація про відмову від іноземного
громадянства та визнання себе лише громадянином України, або декларація
про відсутність іноземного громадянства.
Стаття 8. Набуття громадянства України за територіальним
походженням
1. Особа(іноземець або особабез громадянства), якасамачихочаб один
із її батьків або її дід чи баба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи
сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися до 24 серпня 1991 року на
території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про
правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її
дід чибаба, або її рідні(повнорідніта неповнорідні) братчисестранародилися
до 24 серпня 1991 року на інших територіях, що входили на момент їх
народження до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської
Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної
Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської
Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її діти мають право на набуття
громадянстваУкраїниза територіальним походженням.
2. Для набуття громадянства дитиною, один із батьків якої або її дід чи
баба народилися на територіях, зазначених у частині першій цієї статті, яка є
особою без громадянства або іноземцем, стосовно якого подано декларацію
про визнання громадяниномУкраїни, батьками або одним із них, або іншими

10. 10
законними представниками або одним із них, подається заява про набуття
громадянстваУкраїни.
3. Дитина, яка народилася на території України після 24 серпня
1991 року від іноземців, які на момент її народження постійно проживали на
території України, або іноземця, який на момент її народження постійно
проживав на території України, і особи, яку на момент її народження визнано
біженцем або якій надано притулок в Україні, або іноземця, який на момент її
народження постійно проживав на території України, і особи без
громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження постійно або
тимчасово проживала на території України, або іноземця, який на момент її
народження постійно проживав на території України, і особи без
громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території
України, і не набула за народженням громадянство України та є іноземцем,
стосовно якого подано декларацію про визнання громадянином України,
набуває громадянстваУкраїниза заявою одного з її законних представників.
4. Громадянство України за територіальним походженням не набуває
особа, якавідповідно до частини шостої статті 9 цього Законуне приймається
до громадянства України (крім випадку, передбаченого частиною сьомою
статті 9 цього Закону), та особа, стосовно якої рішення про оформлення
набуття громадянстваУкраїнискасовано на підставі статті 22 цього Закону.
5. Для оформлення набуття громадянства України в установленому
порядку разом із заявою про набуття громадянства України іноземцем
подається декларація про визнання громадянином України або зобов’язання
припинити іноземне громадянство, або декларація про відмову від іноземного
громадянства та визнання себе лише громадянином України, або декларація
про відсутність іноземного громадянства.
6. Датою набуття громадянстваУкраїни у випадках, передбачених цією
статтею, є дата прийняття спеціальними уповноваженими органами рішення
про набуття особоюгромадянстваУкраїни.
Стаття 9. Прийняття до громадянстваУкраїни
1. Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх заявою
прийняті до громадянстваУкраїни.
2. Умовами прийняття до громадянстваУкраїниє:
1) визнання і дотримання Конституції України та законів України, що
засвідчується особоюуподаній в установленомупорядкузаяві про прийняття
до громадянстваУкраїни;
2) подання іноземцем декларації про визнання громадянином України
або зобов’язання припинити іноземне громадянство, або декларації про

11. 11
відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином
України, або декларації про відсутність іноземного громадянства;
3) безперервне проживання на території України протягом останніх
п'яти років.
Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства, які
перебувають у шлюбі з громадянином Українипонад три роки, і на іноземців
чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад три
роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті. Трирічний строк
перебування у шлюбі з громадянином Українине застосовується до іноземців
і осіб без громадянства, яким було надано дозвіл на імміграцію відповідно до
пункту 1 частинитретьої статті 4 Закону України "Про імміграцію".
Для осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні,
строк безперервного проживання на території України має становити останні
три роки на дату подання заяви про прийняття до громадянства України з
моменту визнання біженцем або надання притулку в Україні, а для осіб без
громадянства – останні три роки на дату подання такої заяви з моменту в'їзду
в Україну в статусі особи без громадянства, або з моменту визнання особою
без громадянствав Україні.
Для іноземців та осіб без громадянства, які в установленому
законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом
у Збройних Силах України, Національній гвардії України, термін
безперервного проживання на території України має становити останні три
роки на момент подання заяви про прийняття до громадянства України з дня
набрання чинності контрактом про проходження військової служби у
ЗбройнихСилах України, Національній гвардії України;
4) наявність дозволуна імміграцію.
Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні
або притулок в Україні, та на іноземців і осіб без громадянства, які в
установленому законодавством Українипорядкупроходятьвійськовуслужбу
у Збройних Силах України, Національній гвардії України, або які прибули в
Україну на постійне проживання до набрання чинностіЗаконом України"Про
імміграцію" (7 серпня 2001 року) і мають у паспортігромадянинаколишнього
СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на
постійне проживання в Україні;
5) володіння державною мовою відповідно до встановленого
законодавствомрівня;
6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на
осіб, яких визнано біженцями або яким надано притулок в Україні.
3. Положення, передбачені пунктами 3 – 6 частини другої цієї статті, не
поширюються на іноземців і осіб без громадянства, які в установленому
законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних

12. 12
Силах України, Національній гвардії України та нагороджені державною
нагородою України, та інших осіб, які мають визначні заслуги перед
Україною, а також осіб, прийняття яких до громадянства України становить
державний інтерес для України.
Для прийняття до громадянства України осіб, які мають визначні
заслуги перед Україною (крім осіб, які в установленому законодавством
України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України,
Національній гвардії України та нагородженідержавною нагородою України)
або прийняття якихдо громадянстваУкраїнистановить державнийінтерес для
України, міністерствами України, які забезпечують формування державної
політики у відповідних сферах, в установленому порядку готуються подання
на ім’я Президента України.
4. Положення, передбаченіпунктами 3, 4, 6 частини другої цієї статті, не
поширюються на осіб, які отримали посвідку на тимчасове проживання на
підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус
іноземців та осіб без громадянства".
5. Прийняття до громадянстваУкраїнидитини, яка проживає в Україні і
один із батьків якої або її законний представник має посвідку на постійне
проживання в Україні, здійснюється без урахування умов, передбачених
пунктами 3 – 6 частини другої цієї статті.
6. До громадянстваУкраїнине приймається особа:
1) яка вчинила злочинпроти людства чи здійснювала геноцид;
2) засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого
злочину(до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрозидля
національної безпеки держави;
3) яка вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано
законодавствомУкраїнитяжким або особливо тяжким злочином;
4) дії якої безпосередньо створюють загрозу національній безпеці та
національним інтересам України.
7. Положення пунктів 1, 3 частини шостої цієї статті не застосовуються
до іноземців та осіб без громадянства, якізазначеніу частинах дев'ятнадцятій,
двадцятій статті 4 Закону України "Про правовийстатус іноземців та осіб без
громадянства",або якімають визначнізаслугиперед Україною, або прийняття
яких до громадянства України становить державний інтерес для України
(стосовно яких у поданні на ім'я Президента України містяться відомості, що
такі особи брали безпосередню участь в антитерористичній операції,
забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах
антитерористичної операції у період її проведення, та/або брали участь у
виконанні бойовихабо службовихзавдань антитерористичної операції, та/або
брали (беруть) участь у здійсненні заходів із забезпечення національної
безпеки і оборони,відсічі і стримування збройноїагресії Російської Федерації

13. 13
у Донецькій та Луганській областях), за умови якщо органи державної влади
за переліком та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України,
встановлять, що такі рішення прийняті з політичних мотивів
правоохоронними та/або судовими органами держави, визнаної Верховною
Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або держави,
яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України або
відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність
та суверенітет України, зокрема голосувала проти Резолюції Генеральної
Асамблеї Організації Об'єднаних Націй "Про територіальну цілісність
України" від 27 березня 2014 року № 68/262.
8. Датою набуття громадянстваУкраїни у випадках, передбачених цією
статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.
Стаття 10. Поновлення у громадянствіУкраїни
1. Особа, яка припинила громадянство України і є особою без
громадянства таподалазаявупро поновлення угромадянствіУкраїни, набуває
громадянства України незалежно від того, проживає вона постійно в Україні
чи за кордоном, за відсутності обставин, передбачених частиною шостою
статті 9 цього Закону.
2. Особа, яка після припинення громадянства України набула іноземне
громадянство (підданство) іноземної держави (іноземних держав),
повернулася в Українуна постійне проживання і подала заявупро поновлення
у громадянстві України, набуває громадянство України за відсутності
обставин, передбачених частиною шостою статті 9 цього Закону.
3. У громадянствіУкраїни не поновлюються:
1) особи, які відповідно до частини шостої статті 9 цього Закону не
приймаються до громадянства України (крім випадку, передбаченого
частиноюсьомоюстатті 9 цього Закону);
2) особи, які втратили громадянство України на підставі пункту 2
частини першої статті 20 цього Закону;
3) особи, стосовнояких рішення про оформлення набуття громадянства
України скасованіна підставі статті 22 цього Закону.
4. Для оформлення поновлення угромадянствіУкраїнив установленому
порядку разом із заявою про поновлення у громадянстві України іноземцем
подається декларація про визнання громадянином України або зобов’язання
припинити іноземне громадянство, або декларація про відмову від іноземного
громадянства та визнання себе лише громадянином України, або декларація
про відсутність іноземного громадянства.

14. 14
5. Датою набуття громадянстваУкраїни у випадках, передбачених цією
статтею, є дата прийняття спеціальними уповноваженими органами рішення
про набуття особоюгромадянстваУкраїни.
Стаття 11. Набуття громадянстваУкраїни внаслідок усиновлення
1. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і яку
усиновлюють громадяниУкраїниабо подружжя, одинз якого є громадянином
України, а другий – особою без громадянства, стає громадянином України з
моменту набрання законної сили рішенням про усиновлення, незалежно від
того, проживаєдитинапостійно в Українічизакордоном. Такадитинанабуває
громадянствоУкраїнизазаявою усиновлювача, якийє громадянином України.
2. Дитина, яка є особою без громадянстваабо іноземцем і яку усиновлює
подружжя, один з якого є громадянином України, а другий – іноземцем, стає
громадянином України з моменту набрання законної сили рішенням про
усиновлення, незалежно від того, проживає дитина постійно в Україні чи за
кордоном. Така дитина набуває громадянство України за заявою
усиновлювача, який є громадянином України.
3. Повнолітня особа, якає особою без громадянства, постійно проживає
на території України і усиновлена громадянамиУкраїниабо подружжям, один
з якого є громадянином України, набуває громадянства України за її
особистою заявою з моменту набрання законної сили рішенням суду про
усиновлення.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, не може бути
зареєстрована громадянином України, якщо відповідно до частини шостої
статті 9 цього Закону така особа не приймається до громадянства України
(крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 9 цього Закону), або
стосовно якої рішення про оформлення набуття громадянства України
скасовано на підставі статті 22 цього Закону.
4. Повнолітня особа, яка набула громадянство України до досягнення
нею вісімнадцяти років на підставі частин першої, другої цієї статті, проте
щодо якої не було здійснено реєстрації громадянства України, реєструється
громадянином Українизаїї особистою заявою.
5. Для оформлення набуття громадянства України в установленому
порядку разом із заявою про набуття громадянства України іноземцем
подається декларація про визнання громадянином України.
Стаття 12. Набуття громадянстваУкраїнивнаслідок встановлення над
дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад
охорониздоров’я, заклад освіти або інший дитячий заклад,
у дитячийбудинок сімейного типу чи прийомнусім’ю
1. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою
встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено

15. 15
громадянинаУкраїниабо осіб, одна з яких є громадянином України, а друга є
особою без громадянства, стає громадянином України з моменту прийняття
рішення про встановлення опіки чи піклування або з моменту набрання
законної сили рішенням суду про встановлення опіки чи піклування. Така
дитина набуває громадянствоУкраїнизазаявою опікуна або піклування, який
є громадяниномУкраїни.
2. Дитина, яка є особою без громадянства або іноземцем, над якою
встановлено опіку чи піклування та опікуном або піклувальником призначено
осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – іноземцем, стає
громадянином Україниз моменту прийняття рішення про встановлення опіки
або піклування чи з моменту набрання законної сили рішенням суду про
встановлення опіки або піклування, якщо така дитина у зв’язку із
встановленням опіки або піклування не набуває громадянства опікуна чи
піклувальника, який є іноземцем. Така дитина набуває громадянство України
за заявоюопікуна або піклувальника, який є громадянином України.
3. Дитина, яка є особою без громадянстваабо іноземцем івлаштована до
закладу охорони здоров'я, закладу освіти або іншого дитячого закладу,
адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника, стає
громадянином Україниз моменту влаштування в такий заклад, якщо її батьки
померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи
недієздатними, оголошені померлими або якщо батьки дитини, розлученої із
сім'єю, не знайдені. Така дитина набуває громадянство України за заявою
адміністрації закладу, на яку покладено функції опікуна (піклувальника) щодо
дитини.
4. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в
дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, якщо хоча б один із
батьків-вихователів чи прийомних батьків є громадянином України, стає
громадянином України з моменту влаштування дитини до дитячого будинку
сімейного типу чи прийомної сім'ї, якщо її батьки померли, позбавлені
батьківських прав, визнані безвісно відсутніми чи недієздатними, оголошені
померлими або якщо батьки дитини, розлученої із сім'єю, не знайдені. Така
дитина набуваєгромадянствоУкраїнизазаявою тогоз батьків-вихователів або
прийомнихбатьків, який є громадянином України.
5. Повнолітня особа, яка у випадках, передбачених цією статтею, на
момент встановлення над нею до досягнення повноліття опіки чи піклування,
або влаштування в заклад охорони здоров'я, заклад освіти, інший дитячий
заклад, у дитячийбудиноксімейного типу, прийомнусім'ю булаіноземцем або
особою без громадянства і стосовно якої рішення про набуття громадянства
України оформлено не було, набуває громадянства України за її особистою
заявою.
6. Для оформлення набуття громадянства України у випадках,
установлених цією статтею, разом із заявою про набуття громадянства
Україниіноземцем подається декларація про визнання громадянином України.

16. 16
Стаття 13. Набуття громадянстваУкраїниособою, визнаною судом
обмежено дієздатною або недієздатною, унаслідок
встановлення над нею піклування, опіки громадянином
України
1. Іноземець або особа без громадянства, які перебувають на території
України, у тому числі тимчасово або постійно проживають на території
України, визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними, над якими
встановлено опіку або піклування громадянина України, набуває
громадянства України з моменту набрання законної сили рішенням про
встановлення піклування або опіки.
2. Для оформлення набуття громадянства України в установленому
порядку разом із заявою про набуття громадянства України подається
декларація про визнання громадянином України.
Стаття 14. Набуття громадянстваУкраїнидитиною у зв’язку
з перебуванням у громадянствіУкраїни її батьків
чи одного з них
1. Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, обоє батьків
якої або один із батьків є громадянином України, набуває громадянства
України за заявоютого з батьків, який є громадянином України.
2. Для оформлення набуття громадянства України дитині, зазначеній в
частині першій цієї статті, в установленому порядку разом із заявою про
набуття громадянства України батьками або одним із них подається
декларація про визнання громадянином України.
3. Датою набуття громадянстваУкраїни у випадках, передбачених цією
статтею, є дата прийняття спеціальними уповноваженими органами рішення
про набуття особоюгромадянстваУкраїни.
Стаття 15. Набуття громадянстваУкраїнивнаслідок визнання
батьківства чи материнства або встановлення
факту батьківства чи материнства
1. У разівизнання батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою
без громадянства, абатьком визнано громадянинаУкраїни, дитина незалежно
від місця її народження та місця проживання набуває громадянствоУкраїни.
2. У разі визнання материнства дитини, батько якої є іноземцем або
особою без громадянства, а матір’ю визнано громадянку України, дитина
незалежно від місця її народження тамісця проживання набуває громадянство
України.

17. 17
3. У разі встановлення факту батьківства дитини, мати якої є іноземкою
або особою без громадянства, якщо батько дитини перебував у громадянстві
України, дитина незалежно від місця її народження та місця проживання
набуває громадянствоУкраїни.
4. У разі встановлення факту материнства дитини, батько якої є
іноземцем або особою без громадянства, якщо мати дитини перебувала у
громадянстві України, дитина незалежно від місця її народження та місця
проживання набуває громадянствоУкраїни.
5. Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту
батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття,
така особа, яка є особою без громадянства, набуває громадянство України
незалежно від місця народження та місця проживання за умов, передбачених
частинами першою – четвертою цієї статті, якщо вона подала заяву про
набуття громадянстваУкраїни.
6. Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту
батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття,
така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України незалежно від
місця її народження та місця проживання за умов, передбачених частинами
першою – четвертою цієї статті, якщо вона подала заяву про набуття
громадянстваУкраїни.
7. Для оформлення набуття громадянства України разом із заявою про
набуття громадянства України іноземцем подається декларація про визнання
громадянином України або зобов’язання припинити іноземне громадянство,
або декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе
лише громадянином України, декларацію про відсутність іноземного
громадянства.
8. Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених
частинами першою – четвертою цієї статті, є дата народження дитини (особи)
або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, батьківство чи
материнство яких визнано або щодо яких встановлено факт батьківства чи
материнства, якщо такі батько чи мати набули громадянство України після
народження дитини (особи).
9. Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених
частинами п’ятою та шостою цієї статті, є дата прийняття спеціальними
уповноваженими органами рішення про набуття особою громадянства
України.
Стаття 16. Необхідність згодидітей під час набуття
громадянстваУкраїни
1. Набуття громадянства України дітьми віком від 14 до 18 років
здійснюється лише за їхньою згодою.

18. 18
Стаття 17. Особливостінабуття громадянства України та поновлення у
громадянствіУкраїнидеякими категоріями іноземців
1. Для оформлення набуття громадянства України або для прийняття у
громадянство України або поновлення у громадянстві України особа, яка є
громадянином (підданим) держави, включеної Кабінетом Міністрів України
до переліку держав міграційного ризику, разом із заявою про набуття,
прийняття або поновлення у громадянстві України подає зобов’язання
припинити іноземне громадянство.
2. Особа, яка перебуває у громадянстві (підданстві) кількох держав,
включених Кабінетом Міністрів України до переліку держав міграційного
ризику, подає зобов’язання припинити громадянство (підданство) всіх цих
держав.
3. Подання зобов’язання припинити іноземне громадянство не
вимагається від осіб, які є громадянами (підданими) держави, включеної
Кабінетом Міністрів України до переліку держав міграційного ризику,
законодавство якої передбачає автоматичне припинення особами
громадянства (підданства) цієї держави одночасно з набуттям громадянства
іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами,
громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами
громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства
України. Така особаразом із заявою про набуття, прийняття або поновлення у
громадянстві України подає декларацію про відмову від іноземного
громадянства (підданства) та визнання себе лише громадянином України або
заяву про зміну громадянства відповідно.
4. Іноземці, які подали зобов’язання припинитиіноземне громадянство,
повинні подати документ про припинення іноземного (іноземних)
громадянства(громадянств)(підданства, підданств), виданий уповноваженим
органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом
двох років з моменту реєстрації їх громадянами України.
Іноземець, який набув громадянство України та який узяв зобов’язання
припинити іноземне громадянство, і в якого існують незалежні від нього
причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства
(підданства) або іноземних громадянств (підданств), подає декларацію про
відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином
України.
5. Декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання
себе лише громадянином України для оформлення набуття, прийняття або
поновлення у громадянствіУкраїнизамість зобов’язання припинитиіноземне
громадянство подає іноземець, який є громадянином (підданим) держави,
включеної Кабінетом Міністрів України до переліку держав міграційного
ризику:
1) якого визнано біженцем або якому надано притулок в Україні;

19. 19
2) який є іноземцем із числа осіб, зазначених у частині двадцятій
статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без
громадянства";
3) якийв установленомузаконодавствомУкраїнипорядкупроходить
військову службу за контрактом у Збройних Силах України або в
установленому законодавством України порядку проходив військову службу
за контрактом у Збройних Силах України, Національній гвардії України,
контракт якого припинено (розірвано), та звільнений з військової служби з
підстав, передбачених підпунктами "а", "б" пунктів 1 – 3 частини п’ятої
статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", у
тому числі який нагороджений державною нагородою України;
4) який має визначнізаслуги перед Україною або прийняття якого до
громадянства України становить державний інтерес для України;
5) який є громадянином держави, визнаної Верховною Радою
України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнав у країні
своєї громадянської належності переслідувань через політичні мотиви, що
підтверджується документом, передбаченим цим Законом.
6. Для набуття, у тому числі прийняття або поновлення у громадянстві
України одним із подружжя, який є громадянином (підданим) держави,
включеної Кабінетом Міністрів України до переліку держав міграційного
ризику, замість зобов’язання припинити іноземне громадянство подається
декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише
громадянином України за умови, що інший з подружжя має право на подання
декларації про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише
громадянином України, відповідно до підпунктів 2 – 5 частини п’ятої цієї
статті.
7. Для набуття, прийняття або поновлення у громадянстві України
дитини, одним із батьків якої або одним із законних представників якої є
громадянин (підданим) держави, включеної Кабінетом Міністрів України до
переліку держав міграційного ризику, і має право на подання декларації про
відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином
України відповідно до підпунктів 2 – 5 частини п’ятої цієї статті, замість
зобов’язання припинити іноземне громадянство подається декларація про
відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином
України.
8. Для оформлення набуття громадянства України особі, зазначеній в
частині шостій статті 15 цього Закону, яка є громадянином (підданим)
держави, включеної Кабінетом Міністрів України до переліку держав
міграційного ризику, разом із заявою про набуття громадянства подається
зобов’язання припинити іноземне громадянство.
9. Іноземці, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою
України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнали у країні

20. 20
своєї громадянської належності переслідувань через політичні переконання,
замість зобов’язання припинити іноземне громадянство подають декларацію
про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише
громадянином України разом з документом, що підтверджує таке
переслідування через політичні мотиви.
Розділ III
ПРИПИНЕННЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ ТА СКАСУВАННЯ
РІШЕНЬ ПРО НАБУТТЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ
Стаття 18. Підстави припинення громадянстваУкраїни
1. ГромадянствоУкраїниприпиняється:
1) внаслідок виходу з громадянстваУкраїни;
2) внаслідок втрати громадянства України;
3) за підставами, передбаченими міжнароднимидоговорамиУкраїни.
Стаття 19. Вихід із громадянстваУкраїни
1. Громадянин України, який відповідно до чинного законодавства
України є таким, що постійно проживає за кордоном, може вийти з
громадянства Україниза його заявою.
2. Якщо дитина виїхала разом з батьками на постійне проживання за
кордон і батьки виходять із громадянства України, разом з батьками за їх
заявоюз громадянстваУкраїниможе вийти і дитина.
3. Якщо один із батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання
за кордон і виходить із громадянства України, а другий залишається
громадянином України, дитина може вийти із громадянства України разом з
тим із батьків, який виходить із громадянстваУкраїни, за його заявою.
4. Якщо один із батьків виїхав разом з дитиною на постійне проживання
за кордонівиходить із громадянстваУкраїни, адругийє іноземцем чиособою
без громадянства, дитина може вийти із громадянстваУкраїниразом із тим із
батьків, який виходить із громадянстваУкраїни, за його заявою.
5. Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон і її батьки
вийшли з громадянства України, дитина може вийти з громадянства України
за заявоюодного із батьків.
6. Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із
батьків і він вийшов із громадянства України, а другий є громадянином
України, дитина може вийти з громадянстваУкраїниза заявою того з батьків,
який вийшов із громадянстваУкраїни.

21. 21
7. Якщо дитина виїхала на постійне проживання за кордон з одним із
батьків і він вийшов із громадянстваУкраїни, адругий є іноземцем чи особою
без громадянства, дитина може вийти з громадянства України за заявою того
з батьків, який вийшов із громадянстваУкраїни.
8. Дитина, яка відповідно до чинного законодавстваУкраїнивважається
такою, що постійно проживає за кордоном, може вийти з громадянства
України за заявоюодного з батьків.
9. Дитина, яка набула громадянство України за народженням, якщо на
момент її народження батьки або хоча б один із них були іноземцями чи
особами без громадянства, може вийти з громадянства України за заявою
одного з батьків незалежно від місця проживання дитини.
10. Дитина, яка усиновлена подружжям, один із якого є громадянином
України, а другий є іноземцем або особою без громадянства, може вийти з
громадянстваУкраїниза заявою усиновлювача, який є іноземцем або особою
без громадянства.
11. Дитина, усиновлена іноземцямиабо особамибез громадянства, може
вийти з громадянстваУкраїниза заявою одного з усиновлювачів.
12. Вихід із громадянства України допускається, якщо особа набула
громадянство іншої держави або отримала документ, виданий
уповноваженими органами іншої держави, про те, що громадянин України
набуде її громадянство,якщо вийде з громадянстваУкраїни.
13. Вихід дітей віком від 14 до 18 років із громадянства України
здійснюється лише за їхньою згодою.
14. Вихід із громадянства України не допускається, якщо особа, яка
клопоче про вихід із громадянства України, в Україні є підозрюваною у
вчиненні кримінального правопорушення, обвинуваченоюабо стосовноякої в
Україні є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає
виконанню, або у зв’язкуз обмеженнями, встановленими законодавством про
державну таємницю.
15. Датою припинення громадянстваУкраїниу випадках, передбачених
цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.
Стаття 20. Підстави для втрати громадянстваУкраїни
1. Підставами для втрати громадянстваУкраїниє:
1) використання повнолітнім громадянином України, який має
громадянство (підданство) іноземної держави, на території України
паспортного документа іноземця, наслідком якого є створення загроз
національній безпеці, національним інтересам України;

22. 22
2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього
Закону внаслідок подання неправдивих відомостей, підроблених документів,
приховування особоюбудь-якого суттєвого факту, занаявностіякого стосовно
особи не могло бути прийнято рішення про прийняття до громадянства,
обману, утому числіневиконання зобов’язання, взятогоособою в зобов’язанні
припинити іноземне громадянство, в декларації про відмову від іноземного
громадянства та визнання себе лише громадянином України;
3) встановлення факту проходження військової служби за контрактом у
державі, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або
державою-окупантом, особами, якінамомент проходження військовоїслужби
мали (мають) громадянствоУкраїни.
2. Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених
частиною першою цієї статті, є дата видання відповідного указу Президента
України.
Стаття 21. Правосуб’єктність громадянинаУкраїни, якийподав
заяву про вихід із громадянстваУкраїниабо щодо
якого оформлюєтьсявтрата громадянства
1. Громадянин України, який подав заяву про вихід із громадянства
Україниабо щодо якого оформлюється втратагромадянства, до видання указу
Президента України про припинення громадянства України користується
всіма правами і несе всі обов’язкигромадянинаУкраїни.
Стаття 22. Скасування рішень про встановлення,
оформлення належності до громадянстваУкраїни,
оформлення набуття громадянстваУкраїни
1. Рішення про встановлення належності до громадянства України,
оформлення належності до громадянстваУкраїнивідповідно до статті 3 цього
Закону скасовується рішенням спеціального уповноваженого органу, якщо
таке рішення прийнято внаслідок подання неправдивих відомостей,
підроблених документів, приховування особою будь-якогосуттєвогофакту, за
наявностіякого стосовно особине могло бути прийнято рішення про набуття
громадянства, або обману, у тому числі невиконання зобов’язання, взятого
особою в зобов’язанні припинити іноземне громадянство, в декларації про
відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином
України.
2. Рішення про оформлення набуття особою громадянства України
відповідно до статей 7, 8, 10, 14, 15 цього Закону скасовується рішенням
спеціального уповноваженого органу, якщо громадянство України набуто
внаслідок подання неправдивих відомостей, підроблених документів,
документів, що втратили чинність, або документів, які не підтверджують
наявності підстав для набуття громадянства України, а також приховування

23. 23
особою або її законним представником будь-якого суттєвого факту, за
наявності якого особане могла набути громадянство України, обману, у тому
числі невиконання зобов’язання, взятого особою в зобов’язанні припинити
іноземне громадянство, в декларації про відмову від іноземного громадянства
та визнання себе лише громадянином України.
3. Не може бути скасовано рішення про оформлення набуття
громадянстваУкраїнистосовноособи, якувизнано недієздатною або цивільна
дієздатність якої обмежена.
4. Датою скасування громадянства України у випадках, передбачених
цією статтею, є дата прийняття рішення про скасування рішення стосовно
встановлення, оформлення належності до громадянстваУкраїни, оформлення
набуття громадянстваУкраїни.
Стаття 23. Обробкаперсональнихданих при вирішенні
питань громадянства
1. Обробка персональних даних під час розгляду та вирішення питань
громадянства України здійснюється з дотриманням вимог Закону України
"Про захист персональнихданих".
2. Особа, яка звертається для вирішення питань громадянства України,
або її законний представник надає письмову згоду на отримання інформації
щодо такої особи та копій документів від уповноважених органів іноземної
держави, міжнародних організацій.
Стаття 24. Подання іноземцями та особами без громадянства
біометричних даних
1. Іноземці та особи без громадянства під час подання заяв про
встановлення, оформлення належності до громадянстваУкраїни, оформлення
набуття громадянства України, поновлення у громадянстві України,
прийняття до громадянства України зобов’язані подавати свої біометричні
дані.
2. Біометричні дані іноземців та осіб без громадянства обробляються з
метою:
ідентифікації іноземців та осіб без громадянствазасобаминаціональної
системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України,
іноземців та осіб без громадянства, які подають заяви про встановлення,
оформлення належності до громадянства України, оформлення набуття
громадянства України, поновлення у громадянстві України, прийняття до
громадянстваУкраїни;
запобігання фальсифікації персональних даних іноземця чи особи без
громадянства;