2. Взаємозв’язки у природі
існують не лише на рівні
всієї географічної оболонки.
Вони простежуються й на
значно менших територіях.
Не можливо собі уявити
місцевість, де існували б
лише рослини, або повітря
чи гірські породи, а інші
складові були б відсутні. На
будь-якій ділянці нашої
планети існують всі
компоненти природи: гірські
породи, рельєф, атмосферне
повітря, поверхневі та
підземні води, ґрунти,
рослини й тварини. Всі вони
впливають один на другий.
3.
4. Найбільшим природним
комплексом на нашій планеті
є географічна оболонка. Її
компонентами є всі зовнішні
оболонки Землі. У її межах
відбувається
взаємопроникнення й
взаємодія між нижніми
шарами атмосфери, верхньою
частиною літосфери,
гідросферою та живими
організмами (біосферою).
Адже літосфера, гідросфера й
атмосфера формувалися на
Землі одночасно, вони
постійно впливали одна на
одну.
5. Зональні та
азональні
природні
комплекси
Умовно всі природні комплекси Землі можна
поділити на дві основні групи:
зональні – це ті, що сформувалися внаслідок
закономірної зміни компонентів природи від
екватора до полюсів. До зональних природних
комплексів належать географічні пояси і
природні зони. Вони послідовно змінюють один
одного з півночі на південь за широтою.
азональні – ті, що утворилися з порушенням
зональної закономірності в результаті
відмінностей у будові земної кори та у рельєфі.
До найбільших азональних комплексів
належать материки і океани.
6. Природні зони
Значними за площею природними
комплексами є природні зони. Вони
являють собою великі природні комплекси,
що мають спільні кліматичні умови, ґрунти,
рослинність і тваринний світ. Формування
природних зон насамперед зумовлено
типом клімату. Його зміни одразу
позначаються на характері рослинного
покриву. Саме тому назви природних зон
збігаються з пануючим типом рослинності.
Наприклад, зона мішаних лісів, степів,
пустель тощо.
7. Малі природні
комплекси
Прикладами більш дрібних, ніж природні
зони, комплексами можуть бути яр, озеро,
річкова долина. Природні комплекси Землі
дуже швидко змінюються під впливом
господарської діяльності людини:
розорювання земель, видобування
корисних копалин, вирубування лісів,
освоєння шельфової зони. Все це
призводить до перетворення або навіть
руйнування окремих природних комплексів.
Як наслідок утворюються так звані
антропогенні комплекси. Це – поля, сади,
міста, кар'єри, шляхи сполучення,
водосховища, ставки тощо. Для
збереження рівноваги в природі необхідно
дуже обережно ставитись до використання
її багатств та ресурсів.
Notes de l'éditeur
Зміна одного з природних компонентів обов’язково призводить до зміни всіх інших, а врешті й до зміни всього природного комплексу на інший ПК. Наприклад, вирубування лісу не лише впливає на рослинність, але й призводить до зміни лісових тварин на мешканців відкритих просторів. Зведення дерев пливає на рівень ґрунтових вод та мікроклімат місцевості. Врешті-решт, природних комплекс лісу замінюється природним комплексом луків.
Проте, географічна оболонка неоднорідна, тобто в її межах можна виділити більш дрібні природні комплекси, кожний з яких має свої межі поширення, вирізняється єдністю і зовнішнім виглядом. Частина природного комплексу, яку можна побачити зовні, називається ландшафтом. Якщо з високого місця подивитися довкола, все, що ми побачимо, — це ландшафт. Назва ландшафтів найчастіше відображає пануючий тип рослинності: степ, ліс, лука, болото і т. і.
Кожний природний комплекс можна уявити як своєрідну страву з меню нашої планети. Цю страву приготувала сама природа з наявних компонентів з додаванням приправи у вигляді сонячного тепла і вологи. Все це замішано у різних пропорціях і варіантах.
Україна розміщена в межах таких азональних комплексів: материка Євразія та природних країн — Східноєвропейської рівнини, Кримських гір і Карпат. Її територію перетинають три основні зональні комплекси: мішані ліси, лісостеп і степ.