Досвід роботи заступника з НВР Степненської зш І-ІІІ ступенів Полонської О.С. "Шляхи формування компетентнісної особистості учня"

1. Семінар № 2
Шляхи формування компетентнісної
особистості учнів
Мета:
- визначити які основні труднощі постають перед педагогами при розвитку
компетенцій;
- з’ясувати оптимальні шляхи розвитку компетенцій;
- спонукати педагогів до пошуку власних оптимальних шляхів розвитку
компетенцій.
Хід заняття
І. Виступ ведучого семінару: Зміни у суспільному житті і свідомості вимагають
від нас, педагогів, визначити нову мету навчання та виховання – розвиток
інноваційної особистості, здатної до життєвої творчості та самореалізації у
нових соціальних умовах. Якщо говорити про дитину, то їй сьогодні потрібні
не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності для успішної
адаптації в швидкозмінному соціумі та сучасному світі, враховуючи те, що за
останні кілька років нові інформаційні технології повели людську цивілізацію
на багато кроків уперед і стали невід’ємною частиною нашого життя.
Ми вчимося жити самі та навчаємо жити дітей.
Ми повинні підготувати дитину не до окремого уроку «на завтра», а до
самостійного життя, тобто, створити умови для розвитку особистості, виявити
творчий потенціал учнів, формувати вміння висловлювати власну думку,
розв’язувати проблеми, розвивати здатність самостійно займатися власною
освітою, швидко адаптуватися до інформаційного середовища. Іншими
словами – сформувати такі особистісні якості, які допоможуть дитині знайти
своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань,
розвинути їх, стати активним членом суспільства, компетентною, упевненою у
власних силах людиною.
Сьогодні відбувається модернізація освіти, методологічна перебудова
навчального процесу на принципах гуманізації і демократизації, спрямування
його на особистісний розвиток школярів, формування в них основних
компетентностей, в тому числі і компетентну орієнтацію в інформаційному
світі та використання його для загального розвитку дитини. Тому дуже
важливим є особистісно зорієнтований та компетентнісний підхід вчителя до
педагогічної діяльності з школярами. Важливе завдання сучасного
викладання предметів - забезпечити засвоєння учнями предмета на рівні
функціональної грамотності, а у профільних класах - на рівні освітньої
компетентності.

2. Під компетентністю ми розуміємо гармонійну систему рис особистості,
набуту в навчально-виховному процесі, що являє собою сплав мотивів, знань, умінь та
здібностей якісно виконувати певний вид діяльності.
Розминка
Записати 10 слів що починаються на ко- та закінчуються на –ція.
Компетенція ко……………ція
Концепція
Конкуренція
Корекція
Координація
Консультація
Комунікація
Комп’юторизація
Комплектація
Конкретизація
Формування компетентності учня на сьогоднішній день є однією із
актуальних проблем освіти і може розглядатися як вихід із проблемної
ситуації, що виникла через протиріччя між необхідністю забезпечити якість
освіти та неможливістю вирішити цю проблему традиційним шляхом.
Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією
відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних сучасних новітніх
методів та технологій навчання, застосування яких безпосереднім чином
впливає на досягнення такого результату навчання як компетентність.
Шляхи формування компетентностей:
 Через зміст освіти (навчальні програми, Державний стандарт базової та
повної загальної середньої освіти, підручники тощо)
 Через методи і форми навчання, які ґрунтуються на організації активної
власної діяльності школярів
 Через засоби навчання, метою яких є спонукання учнів мислити.
На своїх уроках вчителі повинні діяти так, щоб учні не просто
запам'ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили,
розв'язували, заперечували, співставляли, інтерпретували та дебатували за його
змістом. Тобто формували свою компетентність.
Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні
засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну і розвивальну
функції.
З метою забезпечення мотивації учіння уроки вчителів насичені
різноманітними дидактичними іграми, вправами, що передбачають цікавий

3. для учнів процес виконання, завданнями, що спонукають до пошуку
значимих для учня результатів.
З метою забезпечення мотивації навчання, в навчальних засобах мають бути
використані:
 цікавий текстовий матеріал;
 ілюстрації;
 дидактичні ігри;
 вправи, що передбачають цікавий для учнів процес виконання;
 завдання, що спонукають до пошуку значущих для учня результатів
тощо.
Для реалізації розвивальної функції сучасні навчальні засоби мають
містити систему завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних здібностей
учнів, а саме, на оволодіння мисленнєвими операціями (аналіз, порівняння,
узагальнення, доведення тощо), а також на формування здатності
застосовувати набуті знання, способи дій, досвід у нових нестандартних
ситуаціях. Крім того, компетентнісно орієнтовані навчальні засоби повинні
готувати дітей до самонавчання. З цією метою в них мають бути алгоритми
міркувань, пам'ятки, схеми, таблиці, зразки виконання завдань і т. ін.
Крім того, необхідно, щоб навчальні засоби містили:
 цілісну систему завдань і вправ, доступних для учнів певної вікової
категорії;
 диференційований матеріал з урахуванням рівнів розвитку дітей;
 раціональне співвідношення завдань для тренування і творчого
використання;
 завдання, що передбачають роботу в парі й групі, фронтальну та
індивідуальну;
 завдання на вільний вибір тощо.
Важливим фактором успішної реалізації компетентнісного підходу в
навчанні є добір ефективних методів, прийомів навчання і форм організації
навчальної діяльності.
Компетентнісно орієнтоване навчання вимагає застосування методів, які
передбачають активну діяльність учнів. До таких належать:
 продуктивні (вивчений мовний матеріал застосовується в мовленнєвій
практиці);
 евристичні або частково-пошукові (окремі елементи нових знань учень
знаходить завдяки розв'язанню пізнавальних завдань);
 проблемні (учень усвідомлює проблему і знаходить шляхи її вирішення);

4.  інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, під час якої кожний школяр
осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність).
Кожному методу відповідають ті чи інші прийоми навчання. Крім
загальнодидактичних (пояснення, зіставлення, аналіз, узагальнення,
систематизація знань тощо), у практиці навчання використовуються
предметні прийоми, які визначаються конкретною темою і метою
навчального матеріалу. Цінними є прийоми, що спонукають учнів до активної
діяльності, пошуку шляхів вирішення поставлених завдань чи проблем.
Комунікативно спрямоване навчання вимагає урізноманітнення форм
організації навчальної діяльності. При цьому перевага надається формам, які
створюють таку мовленнєву ситуацію, коли кожний учень має можливість
висловитись, виявити себе в комунікативному процесі. Найбільш цінними з
точки зору компетентнісного підходу є індивідуальна навчальна діяльність,
робота в парах, групах.
Дуже важливо, щоб використання тих чи інших методів, прийомів, форм
навчання не було "даниною моді". Їх добір і використання слід
підпорядковувати змісту і меті навчального предмета, враховуючи при цьому
вікові особливості учнів молодшого шкільного віку, їх можливості і здібності.
Потрібно використовувати такі педагогічні засоби, які спрямовані на
різноманітні способи взаємодії з іншими учнями: встановлення контакту,
вибір певної соціальної позиції у відносинах з оточенням, отримання їх
схвалення.
Найефективнішим засобом у вирішенні питання формування
компетентної особистості, більшість дослідників вважає групову навчальну
діяльність школярів, організація якої забезпечує включення учнів в активне
спілкування та співробітництво. Цей вид діяльності заохочує учнів до
самостійного дослідження змісту навчального матеріалу, взаємного
використання один одного як джерела навчальної інформації. Можна
успішно використовувати групову навчальну діяльність учнів під час роботи з
опорно-логічними схемами, при проведенні навчального експерименту,
самостійних робіт, моделювання, комбінованих семінарських занять, захисті
проектів тощо.
Групова діяльність учнів повинна будуватися на основі діяльнісного
підходу, який враховує типологічні особливості засвоєння знань різними
учнями. Завдання для самостійної роботи потрібно добирати з урахуванням
рівневої диференціації і переважно практичного спрямування. Наприклад:
 проблемні запитання;
 тести;
 вправи зростаючої складності;
 комбіновані та творчі завдання;
 уявний експеримент;

5.  експериментальні та розрахункові задачі;
 моделювання тощо.
Одним із способів активізації пізнавальної діяльності учнів є проведення
на навчальних заняттях дидактичних ігор, які збуджують думку та
стимулюють творчу ініціативу. Психологи вважають, що засвоєння матеріалу
під час дидактичних ігор не вимагає довільного запам'ятовування, що
підвищує емоційне сприйняття, дозволяє уникнути перевантаження учнів.
Ігрова модель навчання сприяє формуванню різких компетентностей, тому
що:
 надає можливості у самовизначенні;
 розвиває творчу уяву;
 формує навички співпраці;
 створює умови для вільного висловлювання учнями власної думки,
визначення певної аргументованої позиції.
Важливим елементом у процесі формування компетентної особистості є
реалізація проблемного навчання. Навчити вчитися - це значить навчити
вирішувати проблеми, вбудовані у структуру навчально-пізнавальної
діяльності школяра. Тому у зміст завдань для самостійної роботи учнів можна
включати навчальні проблеми пізнавального та практичного характеру.
Проблемно-пошукова діяльність, в яку учні включаються у процесі вирішення
проблеми, - важливий фактор набуття ключових та предметних
компетентностей.
Активні форми навчання (проблемні лекції та семінари), на відміну від
звичайного уроку, забезпечують прискорений темп навчання, підвищують
його теоретичний рівень, формують в учнів старших класів уміння самостійно
та критично мислити, виробляють у них навички самоосвіти, а також
спонукають до ініціативності.
Використання інтерактивних технологій також є одним із шляхів
розвитку ключових компетентностей. Саме така форма організації навчально -
виховного процесу створює комфортні умови, за яких кожен учень відчуває
свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивні методи сприяють
опануванню учнями усіх рівнів пізнання, розвивають критичне мислення,
уміння розмірковувати, розв'язувати проблемні ситуації. Використання на
різних етапах уроків інтерактивної дошки, мультимедійних технологій, це
один і з найбільш ефективних засобів навчання, за допомогою якого
реалізується давній, але до сьогодні правильний принцип методики
викладання – краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Використання
мультимедії з метою вивчення нового, повторення, узагальнення та
систематизації матеріалу сприяє формуванню інформаційної компетентності.

6. Реалізація компетентнісного підходу в навчанні буде успішною за умови
комплексного забезпечення усіх складових навчального процесу, а саме: чіткого
визначення цілей навчання, добору відповідного змісту навчання, оновлення навчально-
методичного забезпечення, добору ефективних методів, прийомів навчання і форм
організації навчальної діяльності, відповідної професійної підготовки вчителя.
Практичне завдання.
Спробуємо з’ясувати оптимальні шляхи розвитку компетенцій? Використайте
шляхи розвитку компетенцій подані нижче та власні і заповніть таблицю.
(формування випадкових груп із вчителів)
Завдання:
1 група – визначити оптимальні шляхи розвитку соціальних компетенцій
2 група – визначити оптимальні шляхи розвитку професійних компетенцій
3 група - визначити оптимальні шляхи розвитку інформаційних компетенцій
Група 1 група 2 група 3 група
Група
компетенцій
Соціальні Професійні Інформаційні
Шляхи розвитку
компетенцій
Шляхи розвитку компетенцій
1.Ігрові заняття.
2.Соціально-психологічний тренінг.
3.Моделювання ситуацій.
4.Факультативи.
5.Мозковий штурм.
6.Дискусії.
7.Цільові твори.
8.Самопрезентація
9.Реалізація моделей допрофесійної підготовки й профільної школи.
10Аналіз життєвих ситуацій.
11.Профорієнтація
12.Участь у профільних та економічних проектах.
13.Дебати.
14.Ділові ігри.
15.Учнівські презентації.
16. Розробка індивідуальної траєкторії розвитку і саморозвитку учня.
17.Реалізація соціальних проектів.
18. Участь у інформаційних проектах.

7. Робота груп над завданням. ( за комп’ютером )
Застосуванням окремого методу навчання чи навіть реалізацією певної
технології з відомих та наявних нині повною мірою охопити формування всіх
груп компетентностей навряд чи можливо. Шляхи формування
компетентності як загальної здатності учнів, як інтегрованого результату
навчання також мають бути відповідними. По-друге, названі технології не
вичерпують арсеналу можливостей формування компетентності.
Практичне завдання. Спробуємо з’ясувати ознаки компетентнісного
випускника (пропуски у реченнях)
Компетентнісний випускник школи - це особистість, яка вміє:
 гнучко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях, самостійно
здобуваючи необхідні знання, вміло використовуючи їх на практиці
для вирішення різноманітних проблем;
 самостійно критично мислити, бачити в реальній дійсності проблеми
та шукати шляхи їх раціонального вирішення, використовуючи
сучасні технології, чітко усвідомлювати де та яким чином набуті
знання можуть бути застосовані в довкіллі;
 генерувати нові ідеї, творчо мислити;
 грамотно працювати з інформацією (вміти збирати необхідні для
розв'язання певної проблеми факти, аналізувати їх, пропонувати
гіпотези, робити необхідні узагальнення, співставлення з аналогічними
чи альтернативними варіантами вирішення, встановлювати
статистичні закономірності, робити аргументовані висновки,
застосовувати отримані висновки для виявлення і розв'язання нових
проблем);
 бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти
працювати у групах у різноманітних сферах діяльності, у різних
ситуаціях, запобігаючи і вміло виходячи з конфліктних ситуацій;
 самостійно працювати над розвитком власної моралі, інтелекту,
культурного рівня;
 аналізувати власну діяльність і діяльність інших.

8. Підсумки: отже, ми можемо зробити висновки, що тільки вибір оптимальних
шляхів розвитку компетенцій може сприяти компетентному ставленню
особистості до життя. Повинні враховуватись і особливості класу, і обізнаність
та підготовленість вчителя, а також потреби, можливості та тип навчального
закладу.

9. Компетентнісний випускник школи - це особистість, яка вміє:
 гнучко …… в мінливих життєвих ситуаціях, …… здобуваючи необхідні знання, вміло
………. їх на практиці для вирішення різноманітних проблем;
 самостійно ……. мислити, бачити в реальній дійсності проблеми та шукати шляхи їх
раціонального вирішення, використовуючи сучасні технології, чітко усвідомлювати де
та яким чином набуті знання можуть бути застосовані в житті;
 генерувати нові ідеї, ……. мислити;
 ……… працювати з інформацією (вміти збирати необхідні для розв'язання певної
проблеми факти, аналізувати їх, пропонувати гіпотези, робити необхідні узагальнення,
співставлення з аналогічними чи альтернативними варіантами вирішення,
встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки,
застосовувати отримані висновки для виявлення і розв'язання нових проблем);
 бути ………, контактним у різних соціальних групах;
 самостійно працювати над ……. власної моралі, інтелекту, культурного рівня;
 …….. власну діяльність і діяльність інших.
Завдання:
1 група – визначити оптимальні шляхи розвитку соціальних компетенцій
2 група – визначити оптимальні шляхи розвитку професійних компетенцій
3 група - визначити оптимальні шляхи розвитку інформаційних компетенцій
Група 1 група 2 група 3 група
Група
компетенцій
Соціальні Професійні Інформаційні
Шляхи розвитку
компетенцій
Шляхи розвитку компетенцій
1.Ігрові заняття.
2.Соціально-психологічний тренінг.
3.Моделювання ситуацій.
4.Факультативи.
5.Мозковий штурм.
6.Дискусії.
7.Цільові твори.
8.Самопрезентація.
9.Реалізація моделей допрофесійної підготовки й профільної школи.
10.Аналіз життєвих ситуацій.
11.Профорієнтація
12.Участь у профільних та економічних проектах.
13. Дебати.
14.Ділові ігри.
15.Учнівські презентації.
16. Розробка індивідуальної траєкторії розвитку і саморозвитку учня.
17.Реалізація соціальних проектів.
18. Участь у інформаційних проектах.