1. ЙОСИП
СТАЛІН

2. Сталін (справжнє прізвище - Джугашвілі) Йосип
Віссаріонович, (народився 21.12.1879, м. Горі,помер 5.03.1953, м.Москва). Народився в сім'ї
кустаря-шевця. У 1894 р. закінчив Горійсське
духовне училище і вступив в Тбіліську
православну семінарію.

3. Під впливом російських марксистів, які
проживали в Закавказзі, включився в
революційний рух; в нелегальному гуртку
вивчав праці К. Маркса, Ф.
Енгельса, В.І. Леніна , Р. В. Плеханова.
З 1898г. член ЦК. Перебуваючи в соціалдемократичної групи «Месаме-дасі», вів
пропаганду марксистських ідей серед
Тбіліських робітників залізничних
майстерень. У 1899р. виключений з
семінарії за революційну
діяльність, перейшов на нелегальне
становище, став професійним
революціонером. Входив до складу
Тбіліського, Кавказького союзного і
Бакинського комітетів РСДРП, брав участь
у виданні газет «Брдзола»
(«Боротьба»), «Пролетаріатіс Брдзола»
(«Боротьба пролетаріату»), «Бакинський
пролетар», «Гудок», «Бакинський
робітник». Був активним учасником
Революції 1905-1907гг. у Закавказзі.

4.  23 квітня 1900 року Йосип
Джугашвілі, Вано Стуруа і Закро
Чодришвили організували робочу
маївку, на яку зібралося 400-500
робітників. На мітингу серед інших
виступив сам Йосип. Цей виступ був
першим появою Сталіна перед
великим зібранням людей. У серпні
того ж року Джугашвілі брав участь
у підготовці та проведенні великого
виступи робітників Тифлісу страйку в Головних залізничних
майстернях. В організації протестів
робітників взяли участь робітникиреволюціонери: М. І. Калінін
(висланий з Петербурга на
Кавказ), С. Я. Аллілуєв, а також М. З.
Бочоридзе, А. Р. Окуашвили, В. Ф.
Стуруа. З 1 до 15 серпня в страйку
взяло участь до чотирьох тисяч
осіб. В результаті більше п'ятисот
страйкарів були арештовані.

5.  21 березня 1901 року поліція провела обшук у фізичної обсерваторії, де
жив і працював Джугашвілі. Сам він, проте, уникнув арешту і перейшов
на нелегальне становище, ставши революціонером-підпільником. У
березні 1913 року Сталін був заарештований на вечірці, влаштованій
Петербурзьким комітетом більшовиків в залі Калашнікова біржі і
поміщений у в'язницю і по етапу в липні висланий в Туруханський край
Єнісейської губернії під гласний нагляд поліції терміном на чотири
роки, де провів до кінця осені 1916 року.

6. Після повалення самодержавства
Сталін 12(25) березня 1917р.
повернувся в Петроград, був
введений до складу Бюро ЦК РСДРП
(б) і в редакцію «Правди», брав
діяльну участь у розгортанні
роботи партії в нових умовах.
Сталін підтримав Ленінський курс
на переростання буржуазнодемократичної революції в
соціалістичну.

7. Після закінчення Громадянської війни
Сталін брав активну участь у боротьбі
партії за відновлення народного
господарства, за здійснення нової
економічної політики, за зміцнення
союзу робітничого класу з селянством.
Під час дискусії про
профспілки, нав'язаної партії
Троцьким, захищав Ленінську платформу
про роль профспілок у соціалістичному
будівництві. У квітні 1922 р. на
Пленумі ЦК Сталін був обраний
Генеральним секретарем ЦК і перебував
на цій посаді понад 30 років. Після
смерті Леніна Сталін брав активну
участь у розробці і здійсненні політики
КПРС, планів господарського і
культурного будівництва, заходів по
зміцненню обороноздатності країни та
проведення внешнеполитическогого курсу
партії і Радянського держави. При
проведенні колективізації сільського
господарства були допущені помилки і
перегини. Відповідальність за ці
помилки несе і Сталін.

8. У післявоєнний період Сталін продовжував працювати Генеральним
секретарем ЦК партії і головою Ради Міністрів СРСР. У ці роки партія і
Радянський уряд провели величезну роботу по мобілізації радянського
народу на боротьбу за відновлення і подальший розвиток народного
господарства, здійснювали зовнішньополітичний курс, спрямований на
зміцнення міжнародний позицій СРСР.

9. Сталін був членом Політбюро ЦК ВКП (б) у 1919-1953гг., Президії ЦК КПРС в 19521953гг., членом Виконкому Комінтерну в 1925-1943гг., членом ВЦВК з 1917р., ЦВК
СРСР з 1922р., депутатом Верховної Ради СРСР 1-3-го скликань. Йому було присвоєно
звання Героя Соціалістичної Праці (1939), Героя Радянського Союзу (1945), Маршал
Радянського Союзу (1943), вище військове звання - Генералісимус Радянського Союзу
(1945). Він нагороджений 3 орденами Леніна, 2 орденами Леніна, 3 орденами
Червоного Прапора, орденом Суворова 1-го ступеня, а також медалями. Похований
Йосип Віссаріонович Сталін на Червоній площі.

10. На похоронах Сталіна 9 березня 1953 через велику кількість людей, охочих
попрощатися зі Сталіним, виникла тиснява. Точна кількість жертв досі
невідомо, хоча оцінюється як значна. Зокрема, відомо, що одна з невпізнаних жертв
тисняви отримала номер 1422; нумерація ввелася тільки для тих загиблих, яких не
можна було впізнати без допомоги родичів або друзів. Забальзамоване тіло Сталіна
було поміщено на загальний огляд в Мавзолей Леніна, який в 1953-1961 іменувався
«Мавзолей в. І. Леніна і В. В. Сталіна». 30 жовтня 1961 р. XXII з'їзд КПРС
постановив, що «серйозні порушення Сталіним ленінських заповітів... роблять
неможливим залишення труни з його тілом в Мавзолеї». В ніч з 31 жовтня на 1
листопада 1961 тіло Сталіна було винесено з Мавзолею і поховано в могилі біля
Кремлівської стіни. Згодом на могилі було відкрито пам'ятник (бюст роботи Н. Ст.
Томського).