ююююю

1. Перше покарання для
винного полягає в тому, що
він не може виправдатися
перед власним судом.
Ювенал
«Воскресіння в нове життя…»
Біблійні мотиви. Особливості
індивідуального стилю
письменника. Поліфонізм твору

2. Символічність назви роману
Ф. Достоєвського «Злочин і
кара»
ЗЛОЧИН
Преступление Пре = Пере
ПЕРЕСТУПИТЬ
мораль,
Божі заповіді,
посягнути на життя людини
КАРА
Наказание - НАКАЗ -
Наказ = ПОРАДА
про щире покаяння шлях до
ПОРЯТУНКУ
ДУХОВНОГО ВІДРОДЖЕННЯ

3. Тема духовного відродження в
романі пов’язана з ідеєю Христа
Біблійні мотиви
в романі «Злочин і кара»
Соня Мармеладова читає Раскольнікову історію про
воскресіння Лазаря:
«Промовив до неї Ісус: «Я воскресіння й життя.
Хто вірує в Мене, — хоч і вмре, буде жити. І
кожен, хто живе та хто вірус в Мене, — повіки
не вмре».

4. Які уривки з твору свідчать, що Раскольніков
знаходиться під впливом своєї теорії?
Як ви думаєте, чим є зізнання
Раскольникова: чистосердечним
каяттям, відмовою від власної теорії,
як наслідок відчаю і бажання знайти
спокій?
Яку роль у зізнанні Раскольнікова
зіграв Свідригайлов?

5. Психологічний стан Раскольнікова на каторзі
Чим відрізнявся Раскольніков від
інших каторжан?
Як поводить себе Соня? Як до неї
ставляться каторжани?
Чому був байдужим до життя, не мріяв,
не планував майбутнє?
Як відноситься Раскольніков до Соні?

6. Це попередження людству, філософський
підсумок роману: герой усвідомлює згубні
наслідки, які мали б для суспільства
індивідуалістичні ідеї, теорії, попрання
моральних зв'язків між людьми.
Ці рядки навіяні сторінками з
Одкровення св. Іоанна
Богослова, гл. 8-17
«Всі і все гинуло», «моровиця» росла, «…
марилось у хворобі, ніби весь світ
приречений на жертву якійсь страшній
нечуваній і небаченій моровиці…»
Сон Раскольнікова

7. Особливості індивідуального стилю
письменника Ф. Достоєвського
Герої Достоєвського
 не визнають поміркованості в
душевних поривах;
 не бояться перейти край,
втратити рівновагу;
 порушують прийняті норми і
межі;
Авторський погляд на духовне
життя людини
 титанічні злети духа і
катастрофічні падіння;
 випробовування самих себе,
 дослідження в собі людини.

8. Поліфонізм роману «Злочин і кара»
 ґрунтовний, скрупульозний аналіз найтонших порухів душі
героїв – «психологізм Достоєвського» у моменти найвищого
напруження душевних сил;
 велика кількість діалогів і монологів героїв;
 відсутність авторського «голосу» з його прямими звертаннями
до читача.
 кожний персонаж має свій неповторний голос, свій тип
свідомості:
 письменник зіштовхує думки різних героїв, створює їхні
діалоги або полілоги, де звучать рівноправні голоси.

9. Домашнє завдання
Повторити вивчене за розділом
«Роман ХІХ століття».
Підготуватися до контрольної
роботи.