2. Контроль знань у мережевому
навчанні
- Контроль в освітньому процесі полягає в
перевірці ходу і результатів теоретичного
і практичного засвоєння навчального
матеріалу.
- Вивчення курсу без контролю знань — це
лише знайомство з ним.
3. Поточний контроль
Призначення - допомагати перевірити і оцінити
ступінь засвоєння матеріалу на даний момент часу
графіку навчального процесу.
Важливе зауваження. У випадку відсутності
телекомунікаційного зв'язку частка балів із
загальної кількості, що виділяється на поточний
контроль має бути мінімізована, хоча може бути і
доходити до 25% відсотків
4. Модульний контроль
- Вид контролю, що охоплює
зміст достатньо великого
розділу курсу.
- Під час вибору форми контролю
враховується специфіка
предмету при формуванні
тестових завдань
6. правознавство
електронний контроль дуже
ефективний! (особливістю
вивчення цього предмету є
ознайомлення студента із
величезною базою нормативних
документів і набором стандартних
ситуацій, які можна легко
перевірити тестами -
7. філософія
електронний контроль не
ефективний: (особливістю
філософії є неоднозначність
відповідей на прямі питання, не
лаконічність висловлювань,
тому дуже важко вкласти зміст
філософії у тести).
8. Хореографія
– електронний контроль знань дуже не
ефективний!, хоча якщо використовувати
відео - чи аудіо-фрагменти, може бути
корисним як допоміжний матеріал.
9. Математика
електронний контроль знань ефективний,
однак є дві проблеми:
1.Якщо іде перевірка, виведення теореми,
то перевірка за ключовими словами
запрограмованими, не завжди спрацьовує.
Тоді скоріше відмовляються.
2. проблема – це технічно довго
створювати - писати самі математичні
вирази.
11. українська і іноземна мова
– ефективний контроль більшої частини мови
можливий і дуже необхідний (приклад,
електронні диктанти!).
12. Дефекти пов’язані з досвідом у тестуванні
- Граматичні підказки
один чи більше дистракторів не відповідає умові ТЗ (алогічні
дистрактори)
- Логічні підказки
частина варіантів відповіді вичерпує всі можливі варіанти
- Абсолютні терміни
використання у варіантах відповідей таких термінів, як
завжди або “ніколи”
- Найдовша правильна відповідь
правильна відповідь більш конкретна, більш точна чи більш
повна, ніж інші варіанти відповідей
- Повторення слів
слово чи фраза із умови включені до правильної відповіді
Технічні дефекти ТЗ
13. Дефекти пов’язані з надмірною складністю
- Варіанти відповіді є довгими, складними або подвійними.
- Цифрові показники подані безсистемно (не в єдиному
форматі) .
- Стилістична неоднорідність варіантів відповідей,нелогічний
порядок цих варіантів.
- Використання фрази “нічого з вище зазначеного” у якості
варіанта відповіді.
- Умови ТЗ складні або заплутані.
Технічні дефекти ТЗ
14. Психометричний аналіз тестового
завдання
Класичні психометричні характеристики
тестового завдання:
Складність тестового завдання
(індекс складності Pdiff )
Розподільна здатність тестового завдання
(індекс дискримінації ID, p-bis)
15. Складність тестового завдання
Складність тестового завдання
(індекс складності Pdiff, Р-величина) встановлює,
наскільки конкретне тестове завдання є складним для
студентів
Дорівнює % студентів, що правильно відповіли на
дане тестове завдання. Коливається від 0 до +1,0.
Pdiff ≤ 0,20 відгадування
0,20 < Pdiff ≤ 0,36 надто складне
0,36 < Pdiff ≤ 0,84 середньої складності
0,84 < Pdiff надто легке
16. Розподільна здатність
тестового завдання: 1
Розподільна здатність тестового завдання (індекс
дискримінації ID, point biserial).
Бісеріальний індекс дискримінації – коефіцієнт кореляції між
балом за весь тест і балом за дане тестове завдання (яке
оцінюється 1 або 0). Вказує, наскільки добре дане тестове
завдання розрізняє екзаменованих з високим балом і
екзаме-нованих з низьким балом. Може коливатися від –1
до +1.
P-bis = 0 - всі екзаменовані відповідали однаково (добре або
погано)
17. Розподільна здатність
тестового завдання: 2
Найпростіший метод розрахунку (“ручний”): встановити
різницю між складністю тестового завдання для групи
сильних (Hi) і групи слабких (Lo) студентів.
ID= Pdiff (Hi) - Pdiff (Lo)
ID≤ 0,0 сильні студенти відповідають гірше за слабких
ID≤ 0,2 недостатньо (або погане) розподіляє студентів
ID≥ 0,2 добра розподільна здатність
18. Приклади тестових завдань
Результат навчального закладу:
A B C D E F
Hi 0,400 0,400 0,200 0,000 0,000 0,000
Lo 0,100 0,200 0,200 0,400 0,100 0,000
Усі 0,333 0,381 0,095 0,143 0,048 0,000
Індекс складності: 0,333
Індекс дискримінації: 0,30
Національний результат:
A B C D E F
Hi 0,750 0,154 0,049 0,017 0,025 0,005
Lo 0,346 0,206 0,147 0,162 0,131 0,008
Усі 0,543 0,193 0,098 0,081 0,079 0,006
Індекс складності: 0,543
Індекс дискримінації: 0,40
19. Висновок
Модульний контроль має
більшу виділену кількість
балів, вимагає ідентифікації
особи, і повинен бути великим
за кількістю запитань і різними
рівнями складності (з різною
вагою). Здебільшого - закриті
тести.
21. Проблема автентичності при
проведенні мережевого контролю
коли слухачі вмотивовані на отримання
знань, а не тільки на отримання
кваліфікаційного документу, система
контролю забезпечує самоконтроль як
елемент освітньої технології
поєднання контактних і не контактних фаз
контролю
22. Розв'язання проблеми
автентичності особи:
застосування біометричних пристроїв
визначення ідентичності людини
Біометрика базується на положенні, що
будь-який людський організм є достатньо
складною системою і володіє
неповторністю
23. Системи ідентифікації і верифікації
людини
Верифікація користувача підтверджує
введення пароля власними біометричними
даними. При цьому пристрій перевіряє, чи
дійсно пароль введений тією людиною,
якій він належить.
При ідентифікації - система сама "впізнає"
користувача, використовуючи унікальність
його біометричних параметрів
24. Висновок
При розпізнаванні користувачів із
застосуванням додаткового апаратного
забезпечення досягається можливість
здійснювати ідентифікацію за
біометричними характеристиками людини
25. Біометричні характеристики
відбитки пальців;
форма кисті руки;
сітківка та візерунок веселкової оболонки
ока;
параметри голосу;
геометрія обличчя.
26. Висновок. Розв'язання
проблеми лежить у площинах:
1. Введення телекомунікаційних технологій.
2. Зміна у ставленні до навчання.
3. Створення спеціального програмного
забезпечення.