Шляхи оптимізації мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку

1. Відділ освіти виконкому Жовтоводської міської ради
комунальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)
комбінованого типу № 32 «Чебурашка»
Оптимізація роботи з
мовленнєвого розвитку
дитини дошкільного віку
Виступ на семінарі керівних кадрів:
“ Шляхи оптимізації роботи з мовленнєвого
виховання дітей дошкільного віку”
Вчитель-логопед: Долгополова Г.М.
Спеціаліст ІІ категорії
2015р.

2. Мовленнєвий розвиток - це один з основних
чинників становлення особистості
в дошкільному дитинстві.

3. В нашому дошкільному навчальному
закладі основною формою організації навчання
мови є заняття:
пропедевтичні, або вступні, (заняття -“занурення”);
заняття на поглиблення знань;
заняття на систематизацію й узагальнення знань;
заняття з контролю за знаннями, вміннями та
навичками.

4. Комунікативно-мовленнєві здібності можна
характеризувати як індивідуальні психологічні й
психофізіологічні особливості, які сприяють швидкому і
якісному засвоєнню умінь та навичок застосовувати
засоби спілкування в конкретній ситуації взаємодії з
оточуючим.

5. Оптимізація мовленнєвої роботи з дітьми в
розвивальному середовищі дошкільного
навчального закладу
• На кожному занятті нашими педагогами
створюються умови, які сприяють тому, що кожна
дитина вчиться слухати, думати, бути готовою дати
відповідь. За таких умов формуються у малюків навички
організованої суспільної мовленнєвої поведінки:
 вміння слухати інших,
 висловлюватися, коли його запитують,
 слухати й розуміти мовлення, звернене до всіх.
Водночас і педагоги вдосконалюють свою
майстерність ставити запитання до дітей так, щоб
спонукати їх до розмірковування, пошуку точної
відповіді на запитання зіставлення й свідомої оцінки
кількох варіантів розв'язання мовленнєвого завдання .

6. Переважна більшість педагогів майстерно та
доцільно використовують такі прийоми як запитання,
спонукання, уточнення, вказівки тощо.
Навчитися формулювати, ставити запитання, які
б стимулювали мисленнєву діяльність дітей, — одне з
актуальних завдань сучасного педагога, який прагне
бути успішним.

7. Для забезпечення активності дітей на занятті
дотримуємось загально-дидактичних вимог:
формулювати запитання так, щоб спонукати дітей
до відповіді;
запитання адресувати всім дітям, а вже потім
викликати одного з них для відповіді;
запитувати вихованців почергово, не працювати
довго з одним;
не звертатися кілька разів підряд до однієї дитини;
викликати дітей не в тому порядку, в якому вони
сидять;
розсаджувати малят на заняттях таким чином, щоб
усі добре бачили вихователя,
не відволікати надміру їхню увагу дисциплінарними
зауваженнями;

8. проводити заняття спокійно, впевнено, в живому
темпі, водночас надаючи дітям можливість поміркувати;
залучати дітей до контролю за своїм мовленням і
мовленням тих, хто відповідає ("Чи правильно він
сказав? Чи про все розповів? Чи по порядку
розповідав?") і до оцінювання відповіді ("Що тобі
подобається?").
Потрібно також пам'ятати:
надмір наочності переключає увагу дітей і гальмує
мовленнєву активність, а тому на мовленнєвих заняттях
не варто зловживати технічними засобами навчання,
демонструванням репродукцій художніх картин, різних
картинок, іграшок тощо. Але й відмова від наочного
супроводу заняття — груба помилка, оскільки, як
стверджував класик К.Д.Ушинський, діти мислять
кольорами, звуками, формами, відчуттями, образами
взагалі.

9. Для забезпечення позитивного емоційного тла
заняття використовуємо доцільну зміну видів дитячої
діяльності. Поєднуємо різні засоби і способи відтворення
навчального змісту: так віночок, можна визначити
словесно ("Що це?"), описати, вживаючи засоби
образності ("Який він?"), показати за допомогою
долоньок, скласти з ґудзиків, намалювати тощо.
Залучаємо дітей до активних дій, що забезпечує
передусім їхню інтелектуально-мовленнєву активність.
Активності дітей сприяють також творчі завдання,
звертання до їхнього особистого досвіду, оскільки, чим
більше розмовляють діти на занятті, тим воно
ефективніше.
Щирість почуттів, емоційність, позитивний
настрій, добрий гумор педагога передаються
вихованцям, що підвищує їхній інтерес до навчання,
активізує мовлення.

10. Кожне мовленнєве заняття має давати дітям
почуття задоволення. Досягаємо цього завдяки
використанню доступних і цікавих прийомів навчання,
створенню атмосфери емоційного комфорту для кожної
дитини, доброзичливості, зацікавленості в найменшому
успіхові. На мовленнєвих заняттях слід відводити
належне місце гумору, жартам, прислів'ям, приказкам,
загадкам, забавлянкам тощо.

11. Ще одна з умов успішності мовленнєвої роботи на
занятті — використання ігрових прийомів навчання.
Наші педагоги в своїй роботі активно використовують
дидактичні, народні, рухливі ігри з текстом та діалогом,
ігрові вправи, сюрпризи, забавки, ігрові життєві
ситуації спілкування, в яких дитина виконує роль
активного мовця. На сьогоднішній день педагогами
нашого закладу напрацьовано багатющий арсенал
ігрових засобів навчання мови й розвитку мовлення.

12. Щодо просторових меж заняття з розвитку
мовлення, використовуємо:
розташування дітей, зручне для ведення розмови (очі в
очі) не лише з педагогом, а й з ровесниками (по колу,
півколом або по-іншому);
чергуємо різні види дитячої активності, а також різні
способи організації дітей для виконання мовленнєвих
завдань (розповідання командами, індивідуальні
відповіді, колективне сюжетоскладання).
Всі ці методи допомогають зберегти ініціативність дітей
та їх інтерес до матеріалу заняття.

13. Орієнтиром для визначення часових меж заняття,
єдиний критерій оцінки його оптимальності —
збереження працездатності та інтересу дітей протягом
усього заняття: воно має завершитися за мить до того,
як діти самі, про це попросять. Затверджені нормативи
терміну занять у різних вікових групах слугують
педагогам орієнтиром для визначення доцільної
тривалості заняття з розвитку мовлення.

14. Також не втратили своєї актуальності та активно
впроваджуються в роботу накопичені протягом
тривалої історії розвитку суспільної дошкільної освіти
традиційні методи та засоби розвитку мовлення
дошкільників та навчання їх рідної мови. Серед яких:
бесіда за змістом картини і розповідання за картиною;
читання літературних творів з подальшим
літературно-художнім аналізом;
екскурсії та спостереження;
дидактичні ігри;
мовленнєві завдання і вправи тощо.

15. В своїй роботі насамперед надаємо пріоритет
творчому характеру мовленнєвих завдань і вправ,
реалізації принципу багатоваріантності в процесі їх
виконання.
Разом із традиційними методами активно
використовуються інноваційні методи і засоби розвитку
мовлення дошкільників. Серед них — побудова заняття
у вигляді словесних подорожей (у світ казки, фантазії,
природи, мистецтва, звуків, фарб, книги тощо), які
можна проводимо у формі як діалогу, так і полілогу.

16. Полілог— проблемна, нерепродуктивна бесіда (у
репродуктивній бесіді відповіді майже на всі
запитання, які ставить педагог, дітям уже відомі, тож
мета — виявити лише, наскільки діти засвоїли
навчальний матеріал). Нерепродуктивна бесіда — це
спільний пошук відповідей на проблемні запитання у
процесі обговорення.
Кожен учасник полілогу має рівні права, зокрема
й найголовніше право — право помилитися,
усвідомити свою помилку та виправити її самостійно.
У репродуктивній бесіді (основній формі діалогу з
дітьми в дошкільному закладі) вихователь — ведучий,
у полілозі він — режисер. Тут кожен має право мати й
висловлювати свою думку, навіть якщо вона не
збігається із загальною, традиційною. Будь-яка
відповідь приймається як можливе розв'язання
проблеми.

17. Педагог, як авторитетна особа може викласти у
кінці розмови свою аргументовану позицію, надавши
проте дітям право вибору — залишитися при своєму чи
прислухатися до думки досвідченої людини, як
здебільшого і буває. Але тепер це вже не нав'язана
думка, а власне рішення дітей. Така форма спілкування
та навчання сприяє формуванню в дошкільнят
прагнення мати свою власну позицію, звички до
самостійного мислення, розвиває здібність
формулювати та аргументувати свою думку, обстоювати
її на рівні можливостей свого віку.

18. Полілог — один з методів розвитку словесної
творчості дітей у процесі пізнавальної діяльності.
Важлива організаційна умова його проведення —
спілкування "очі в очі", тобто розміщення учасників по
колу, на одному рівні з дорослим, щоб створити довірчу
атмосферу щирості та участі кожного. Полілог може
бути використаний як на заняттях з розвитку мовлення,
так і на інших заняттях.

19. Щоб полілог відбувся, має також бути
реалізований принцип партнерства, тобто педагог не
ставить завданням дати знання, а шукає істину разом з
дітьми, демонструючи їм способи народження розумних
розв'язань інтелектуальних та життєвих проблем,
допомагає вихованцям опанувати ці способи,
відкриваючи для себе невідомі грані дитячої
особистості.

20. Системності.
Варіативності.
Принципи
Домінанти.
Комунікативно-діяльнісний підхід навчання мови,
розвитку мовлення і мовленнєвого спілкування.
(Крутій К.Л. )
Урахування індивідуально-
психологічних особливостей
дитини (провідна роль –
особистісний аспект).
Функціональний підхід до
добору й презентації мовного та
мовленнєвого матеріалу на всіх
рівнях.
Ситуативність процесу
навчання мови.
Принцип новизни ситуацій і
мовленнєвомисленнєвих
завдань, прийомів роботи,
подання мовної інформації, що
міститься в дискурсі.
Діяльнісні
кроки
Прогнозовані
валивості
Систематичність презентації
лексико-граматичного матеріалу
на всіх етапах його засвоєння.
Наступність лексико-граматичного
матеріалу на смисловому та
комунікативному рівнях,
володіння комунікативними
навичками.
Вихід на більш високий щабель
мовленнєвого спілкування як
прикінцевої мети технології.
Сполучуваність системно-мовного
(фонетика, лексика, граматика),
функціонально-мовленнєвого
(зв’язне мовлення) і
комунікативного аспектів в
навчанні

21. Концептуальна модель організації занять із навчання
мови, розвитку мовлення і мовленнєвого спілкування
дітей на основі комунікативно-діяльнісного підходу
(Крутій К.Л. )
Основу становлять три базисних принципи:
принцип системності,
принцип домінанти,
принцип варіативності.
Принцип системності. Заняття як педагогічна система
зберігає всі основні компоненти з відповідним рівнем
ієрархії, провідним з яких є мета. Досягнення мети
забезпечується рішенням комплексу завдань певної
спрямованості з відповідним змістом, що дозволяє одержати
прогнозований результат. Під метою заняття з навчання
мови, розвитку мовлення і мовленнєвого спілкування
розуміються насамперед якісні зміни в мовленні дитини.

22. Принцип домінанти. Реалізується, коли вихователь
приділяє увагу якомусь питанню, проблемі, розділу, тобто
робиться акцент тільки на одному (будь-якому) виді
діяльності з дітьми (цей вид домінує). Інші види діяльності
виступають як допоміжні.
Принцип варіативності. До засобів навчання ми
відносимо: культурне мовленнєве середовище, спілкування
дорослого і дитини, спеціально організовані заняття.
Ця обставина дає вихователеві унікальну можливість,
зберігаючи на занятті єдину цільову установку, варіювати
для цього різні засоби навчання. Тому при визначенні й
формулюванні мети, крім пріоритетної мети – навчання
мови і розвиток мовлення, – вихователеві необхідно
задавати характер ігор і вправ, що обов’язково повинні
мінятися від заняття до заняття, дозволяючи
урізноманітнити мовленнєву діяльність дитини, зберігаючи
й підтримуючи її позитивні емоції.

23. Розроблена послідовність діяльнісних кроків
називається комунікативно-діяльнісною технологією
навчання мови, розвитку мовлення і мовленнєвого
спілкування в дітей дошкільного віку (далі – КДТ).
КДТ навчання мови, розвитку мовлення і
мовленнєвого спілкування передбачає:
урахування індивідуально-психологічних особливостей
дитини (провідна роль – особистісний аспект);
функціональний підхід до добору й презентації
мовного та мовленнєвого матеріалу на всіх рівнях;
ситуативність процесу навчання мови;
принцип новизни ситуацій і мовленнєвомисленнєвих
завдань, прийомів роботи, подання мовної інформації, що
міститься в дискурсі.

24. Запропонована технологія дозволяє забезпечити:
наступність лексико-граматичного матеріалу на
смисловому та комунікативному рівнях, володіння
комунікативними навичками;
систематичність презентації лексико-граматичного
матеріалу на всіх етапах його засвоєння;
сполучуваність системно-мовного (фонетика, лексика,
граматика), функціонально-мовленнєвого (зв’язне
мовлення) і комунікативного аспектів в навчанні;
вихід на більш високий щабель мовленнєвого
спілкування як прикінцевої мети технології.

25. Реалізація КДТ дає:
достатньо високу гарантію позитивного результату;
опис досвіду у тому вигляді, який можна перенести в
умови роботи з дітьми (незалежно від досвіду вихователя,
його освіти тощо).
Запропонована концептуальна модель організації
заняття з навчання мови, розвитку мовлення і
мовленнєвого спілкування дошкільників на основі
комунікативно-діяльнісного підходу дозволяє
вихователеві вибудувати свою роботу відповідно до
вимог освітнього процесу, зробити її більш
прогнозованою, ясною й структурно зрозумілою, бачити
й коректувати стратегію індивідуального мовленнєвого
розвитку кожної дитини.

26. Розвиток мовлення у повсякденні
В умовах розвивального середовища робота з
розвитку мовлення, на прикладі роботи нашого закладу,
виходить за межі організованого навчання, набуває
різних форм індивідуальної роботи, мета якої —
закріпити мовленнєві вміння та навички, набуті дітьми
на заняттях. Закріпити, наприклад, вимову певного
звука, його артикуляцію тощо. Індивідуальна робота з
тією самою дитиною проводиться кілька разів, допоки
не зникне мовленнєва вада.
Для успішного розвитку мовлення велике значення
має повсякденне мовленнєве вправляння дітей під час
гри, праці, різних режимних побутових процесів,
прогулянок.

27. Мовленнєве спілкування дітей здійснюється в
різних видах діяльності: у грі, у праці, у навчанні, – і
виступає як одна із сторін кожного виду. Ось чому для
розвитку мовлення дитини дошкільного віку ми
активно використовувати кожну нагоду під час будь-
якого виду діяльності. Для мовленнєвого розвитку
використовуємо всі види ігрової діяльності. Проте не
кожна гра позитивно впливає на формування
правильності мовлення дитини.

28. Зауважимо, що в не керованій дорослим грі,
найчастіше закріплюються неправильні форми
слововживання, мовленнєві стереотипи, іноді
спостерігається повернення до неправильних
граматичних форм тощо.
Позитивно впливають на формування граматично
правильного мовлення рухливі ігри, ігри-драматизації,
ігри-діалоги та ін.

29. Поєднання організованих занять з різними
формами дитячої діяльності допомагають закріплювати
мовленнєві вміння та навички, привчають дошкільнят
застосовувати набуті знання та навички у
повсякденному житті, збагачують їх мовленнєву
практику.
В своїй роботі велику увагу приділяємо
створенню умов для максимальної реалізації потреби
дитини в мовленнєвому спілкуванні з дорослими й
однолітками.

30. Завважимо: програма лишається орієнтиром щодо
базового рівня мовленнєвого розвитку дитини на
кожному віковому етапі. Педагогу надається право
вільно використовувати програмовий матеріал з
розвитку мовлення у межах однієї програми чи з інших
варіативних програм, які отримали експертне
оцінювання.