SlideShare une entreprise Scribd logo
1  sur  4
Миколаївський національний аграрний
університет
МОДУЛЬ 7
РОЗ’ЄМНІ З’ЄДНАННЯ РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Лекція № 2.
“Шпонкові з’єднання. Класифікація. Особливості розрахунку.”
Шпонкові з'єднання служать для з'єднання вала зі ступицею (зубчатих коліс, шківів,
зірочок та ін.) і передачі обертаючого моменту. Шпонка закладається в пази вала і ступиці.
З'єднання можу бути напруженими і ненапруженими. Напружені з'єднання утворюються
клиновими шпонками, мають за довжиною форму клина, робочими гранями біля них є
верхня і нижня, а по бічних площинах зазор. При запресовки шпонки, вона зміщує центр
ступиці щодо центру вала і перекошує поверхню торця ступиці щодо осі вала. Все це
викликає згині коливання вала. Шпонки стандартизовані, але знаходять обмежене
застосування.
Ненапружені шпонкові з'єднання здійснюються призматичними (рис. 2.1) і
сегментними шпонками (рис. 2.4). Призматичні шпонки широко застосовують у всіх
галузях машинобудування. Простота конструкції і низька вартість – головні переваги
з'єднання. Проте з'єднання ослабляє вал і ступицю шпонковими пазами; міцність
з'єднання нижче міцності вала і ступиці; навантаження, що передається концентрується в
зоні шпонки; з'єднання вимагає ручного пригону шпонки по пазу.
Виконання А Виконання В Виконання С Рис. 2.2
Призматичні шпонки мають прямокутний перетин з висотою h і шириною b. Вони
визначаються за ГОСТ 23360-78 залежно від діаметра вала d. Довжина шпонки l
приймається, узгоджуючись з розміром ступиці (звичайно шпонка має довжину на 5...10
мм менше) і округляється до стандартного значення.
За формою торців розрізняють шпонки з округлими торцями – виконання А (рис. 2.1,
а), з плоскими торцями – виконання В (рис. 2.1, б) і з одним плоским, а іншим округлим
торцем – виконання С (рис. 2.1, в). Осьову фіксацію шпонки на валу найбільш просто
здійснюють застосуванням глухого паза, виготовленого кінцевою (пальцевою) фрезою
(рис 2.1, а). Переважно виготовлення шпонкового паза на вали дисковою фрезою (рис.
2.1, б), при цьому досягається більш висока точність виконання розміру b шпонкового паза
і менша концентрація напружень. Пази в ступиці виконують долбленням (струганням) або
простяганням одношліцьовою протяжкою.
Діючий на з'єднання обертаючий момент Т викликає напруження зрізу τзр в шпонці та
напруження зминання σзм на бічних гранях шпонки і пазів ступиці та валу. При
стандартизації розмірів b і h, а також глибини урізування шпонок прийнято, щоб несучу
здатність з'єднання визначали напруження зминання (рис. 2.3)
де Т – обертаючий момент, Нм; d – діаметр, мм; lр – робоча довжина шпонки, мм; для
шпонки з плоскими торцями lр = l; з округлими торцями lр = l – b; k – глибина урізування
шпонки в ступицю, мм; f – фаска шпонки; f = 0,06h.
Призматичними шпонками можна виконувати рухомі і нерухомі з'єднання. Нерухомі
з'єднання утворюються спільно з посадками з натягом. Рухомі в осьовому напрямі
з'єднання утворюються довгими шпонками, які кріпляться до вала гвинтами, щоб сили
тертя при переміщенні ступиці не порушили її положення. В деяких конструкціях рухомих
з'єднань доцільно застосовувати короткі шпонки, прикріплені до ступиці.
( )
[ ]змзм
fkld
T2
σσ ≤
−⋅
=
Сегментні шпонки (рис. 2.3), виготовляються за ГОСТ 24071-80 і подібно
призматичним, працюють бічними гранями.
Рис. 2.3
Недоліки: необхідність глибокої канавки під шпонку на валу ослабляє вал, а мала
довжина шпонок обмежує здатність навантаження з'єднання.
Сегментні шпонки характеризуються двома основними параметрами шириною b і
дожиною заготівки d1. Висота шпонки h = 0,4d1; довжина l = lp = d1. Розрахунок сегментних
шпонок проводиться так само, як призматичних.
Стандартні шпонки виготовляють з чистотягнутих сталевих прутків – вуглецевої або
легованої сталі з межею міцності не нижче 500 МПа. Значення допустимих напружень
залежить від режиму роботи, міцності матеріалу вала і ступиці. Для нерухомих з'єднань
допускають: при перехідних посадках σзм = 80…150 МПа;
при посадках з натягомх σзм = 110…200 МПа;
в рухомих зєднанняхках σзм = 20…30 МПа.
Для сегментних шпонок пази на валах обробляють
дисковими, каліброваними по ширині фрезами з
точністю і продуктивністю більшої, ніж для
призматичних шпонок. Шпонки виготовляють з
чистотягнутих сегментних профілів. Перевагами
з'єднань з сегментними шпонками є: простота
конструкції, взаємозамінність і технологічність.
Стійке положення шпонки в глибокому пазу вала
виключає можливість її перекосу.

Contenu connexe

Tendances

Модуль 7 , Лекція №2
Модуль 7 , Лекція №2Модуль 7 , Лекція №2
Модуль 7 , Лекція №2
Ch1ffon
 
Modul 7 lektsiya_3
Modul 7 lektsiya_3Modul 7 lektsiya_3
Modul 7 lektsiya_3
Ch1ffon
 
Модуль 8 , Лекція №2
Модуль 8 , Лекція №2Модуль 8 , Лекція №2
Модуль 8 , Лекція №2
Ch1ffon
 
Модуль 8 , Лекція №1
Модуль 8 , Лекція №1Модуль 8 , Лекція №1
Модуль 8 , Лекція №1
Ch1ffon
 
Modul 8 lektsiya_2
Modul 8 lektsiya_2Modul 8 lektsiya_2
Modul 8 lektsiya_2
Ch1ffon
 
Modul 9 lektsiya_2
Modul 9 lektsiya_2Modul 9 lektsiya_2
Modul 9 lektsiya_2
Ch1ffon
 
Модуль 8 , Лекція №2
Модуль 8 , Лекція №2Модуль 8 , Лекція №2
Модуль 8 , Лекція №2
Ch1ffon
 
Модуль 6, лекція №1
Модуль 6, лекція №1Модуль 6, лекція №1
Модуль 6, лекція №1
Ch1ffon
 
Модуль 8 , Лекція №3
Модуль 8 , Лекція №3Модуль 8 , Лекція №3
Модуль 8 , Лекція №3
Ch1ffon
 
Modul 9 lektsiya_3
Modul 9 lektsiya_3Modul 9 lektsiya_3
Modul 9 lektsiya_3
Ch1ffon
 
Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1
Ch1ffon
 
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Ch1ffon
 

Tendances (18)

Модуль 7 , Лекція №2
Модуль 7 , Лекція №2Модуль 7 , Лекція №2
Модуль 7 , Лекція №2
 
Modul 7 lektsiya_3
Modul 7 lektsiya_3Modul 7 lektsiya_3
Modul 7 lektsiya_3
 
Модуль 8 , Лекція №2
Модуль 8 , Лекція №2Модуль 8 , Лекція №2
Модуль 8 , Лекція №2
 
Модуль 8 , Лекція №1
Модуль 8 , Лекція №1Модуль 8 , Лекція №1
Модуль 8 , Лекція №1
 
Modul 8 lektsiya_2
Modul 8 lektsiya_2Modul 8 lektsiya_2
Modul 8 lektsiya_2
 
Modul 9 lektsiya_2
Modul 9 lektsiya_2Modul 9 lektsiya_2
Modul 9 lektsiya_2
 
Модуль 8 , Лекція №2
Модуль 8 , Лекція №2Модуль 8 , Лекція №2
Модуль 8 , Лекція №2
 
тема 15
тема 15тема 15
тема 15
 
17 Гвинтові передачі
17 Гвинтові передачі17 Гвинтові передачі
17 Гвинтові передачі
 
Лекція № 3. «Перевірочний розрахунок валів»
Лекція № 3. «Перевірочний розрахунок валів»Лекція № 3. «Перевірочний розрахунок валів»
Лекція № 3. «Перевірочний розрахунок валів»
 
Модуль 6, лекція №1
Модуль 6, лекція №1Модуль 6, лекція №1
Модуль 6, лекція №1
 
Модуль 8 , Лекція №3
Модуль 8 , Лекція №3Модуль 8 , Лекція №3
Модуль 8 , Лекція №3
 
Modul 9 lektsiya_3
Modul 9 lektsiya_3Modul 9 lektsiya_3
Modul 9 lektsiya_3
 
Лекція № 2. “Ланцюгові передачі. Класифікація. Методика розрахунку.”
Лекція № 2. “Ланцюгові передачі. Класифікація. Методика розрахунку.”Лекція № 2. “Ланцюгові передачі. Класифікація. Методика розрахунку.”
Лекція № 2. “Ланцюгові передачі. Класифікація. Методика розрахунку.”
 
Ch04
Ch04Ch04
Ch04
 
Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курса
 
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
 

En vedette (8)

Модуль 8 , Лекція №1
Модуль 8 , Лекція №1Модуль 8 , Лекція №1
Модуль 8 , Лекція №1
 
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин».
 
Modul 7 lektsiya_4
Modul 7 lektsiya_4Modul 7 lektsiya_4
Modul 7 lektsiya_4
 
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
Лекція № 2. “Розрахунок косозубих циліндричних передач. Допустимі контактні і...
 
Модуль 8 , Лекція №3
Модуль 8 , Лекція №3Модуль 8 , Лекція №3
Модуль 8 , Лекція №3
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курса
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курса
 
Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1Modul 6 lektsiya_1
Modul 6 lektsiya_1
 

Similaire à Модуль 7 , Лекція №2

Модуль 7 , Лекція №1
Модуль 7 , Лекція №1Модуль 7 , Лекція №1
Модуль 7 , Лекція №1
Ch1ffon
 
теоретичний матеріал по темі з’єднання деталей н
теоретичний матеріал по темі з’єднання деталей нтеоретичний матеріал по темі з’єднання деталей н
теоретичний матеріал по темі з’єднання деталей н
cdecit
 
теорія.docx.pdf
теорія.docx.pdfтеорія.docx.pdf
теорія.docx.pdf
ssuser867943
 

Similaire à Модуль 7 , Лекція №2 (17)

Lr6n
Lr6nLr6n
Lr6n
 
Лекція № 1. “Зубчасті передачі. Класифікація. Геометричні та кінематичні пара...
Лекція № 1. “Зубчасті передачі. Класифікація. Геометричні та кінематичні пара...Лекція № 1. “Зубчасті передачі. Класифікація. Геометричні та кінематичні пара...
Лекція № 1. “Зубчасті передачі. Класифікація. Геометричні та кінематичні пара...
 
Lab 7
Lab 7Lab 7
Lab 7
 
Модуль 7 , Лекція №1
Модуль 7 , Лекція №1Модуль 7 , Лекція №1
Модуль 7 , Лекція №1
 
Lr6n
Lr6nLr6n
Lr6n
 
Lab 7 (2)
Lab 7 (2)Lab 7 (2)
Lab 7 (2)
 
будова токарного стд 120 м верстата
будова токарного стд 120 м верстатабудова токарного стд 120 м верстата
будова токарного стд 120 м верстата
 
теоретичний матеріал по темі з’єднання деталей н
теоретичний матеріал по темі з’єднання деталей нтеоретичний матеріал по темі з’єднання деталей н
теоретичний матеріал по темі з’єднання деталей н
 
урок №2 токарний верстат по обробці деревини
урок №2 токарний верстат по обробці деревиниурок №2 токарний верстат по обробці деревини
урок №2 токарний верстат по обробці деревини
 
Семинар «Расчет стальных конструкций в соответствии с Еврокодами». Тема 5.
Семинар «Расчет стальных конструкций в соответствии с Еврокодами». Тема 5.Семинар «Расчет стальных конструкций в соответствии с Еврокодами». Тема 5.
Семинар «Расчет стальных конструкций в соответствии с Еврокодами». Тема 5.
 
теорія.docx.pdf
теорія.docx.pdfтеорія.docx.pdf
теорія.docx.pdf
 
Lr1 2 n
Lr1 2 nLr1 2 n
Lr1 2 n
 
Lr3n
Lr3nLr3n
Lr3n
 
Lr3n
Lr3nLr3n
Lr3n
 
Kr10 01
Kr10 01Kr10 01
Kr10 01
 
Дугове зварювання пластин однобічними та двобічними швами
Дугове зварювання пластин однобічними та двобічними швамиДугове зварювання пластин однобічними та двобічними швами
Дугове зварювання пластин однобічними та двобічними швами
 
Lr1 1 n
Lr1 1 nLr1 1 n
Lr1 1 n
 

Plus de Ch1ffon (10)

Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курса
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курса
 
Презентация курса
Презентация курсаПрезентация курса
Презентация курса
 
Modul 8 lektsiya_4
Modul 8 lektsiya_4Modul 8 lektsiya_4
Modul 8 lektsiya_4
 
Modul 8 lektsiya_3
Modul 8 lektsiya_3Modul 8 lektsiya_3
Modul 8 lektsiya_3
 
Modul 6 lektsiya_4
Modul 6 lektsiya_4Modul 6 lektsiya_4
Modul 6 lektsiya_4
 
Modul 6 lektsiya_3
Modul 6 lektsiya_3Modul 6 lektsiya_3
Modul 6 lektsiya_3
 
Modul 6 lektsiya_2
Modul 6 lektsiya_2Modul 6 lektsiya_2
Modul 6 lektsiya_2
 
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин»
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин»Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин»
Вступна лекція: Предмет і завдання курсу «Деталі машин»
 
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”
Лекція № 2. “Проектний розрахунок валів”
 

Модуль 7 , Лекція №2

  • 1. Миколаївський національний аграрний університет МОДУЛЬ 7 РОЗ’ЄМНІ З’ЄДНАННЯ РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Лекція № 2. “Шпонкові з’єднання. Класифікація. Особливості розрахунку.”
  • 2. Шпонкові з'єднання служать для з'єднання вала зі ступицею (зубчатих коліс, шківів, зірочок та ін.) і передачі обертаючого моменту. Шпонка закладається в пази вала і ступиці. З'єднання можу бути напруженими і ненапруженими. Напружені з'єднання утворюються клиновими шпонками, мають за довжиною форму клина, робочими гранями біля них є верхня і нижня, а по бічних площинах зазор. При запресовки шпонки, вона зміщує центр ступиці щодо центру вала і перекошує поверхню торця ступиці щодо осі вала. Все це викликає згині коливання вала. Шпонки стандартизовані, але знаходять обмежене застосування. Ненапружені шпонкові з'єднання здійснюються призматичними (рис. 2.1) і сегментними шпонками (рис. 2.4). Призматичні шпонки широко застосовують у всіх галузях машинобудування. Простота конструкції і низька вартість – головні переваги з'єднання. Проте з'єднання ослабляє вал і ступицю шпонковими пазами; міцність з'єднання нижче міцності вала і ступиці; навантаження, що передається концентрується в зоні шпонки; з'єднання вимагає ручного пригону шпонки по пазу. Виконання А Виконання В Виконання С Рис. 2.2
  • 3. Призматичні шпонки мають прямокутний перетин з висотою h і шириною b. Вони визначаються за ГОСТ 23360-78 залежно від діаметра вала d. Довжина шпонки l приймається, узгоджуючись з розміром ступиці (звичайно шпонка має довжину на 5...10 мм менше) і округляється до стандартного значення. За формою торців розрізняють шпонки з округлими торцями – виконання А (рис. 2.1, а), з плоскими торцями – виконання В (рис. 2.1, б) і з одним плоским, а іншим округлим торцем – виконання С (рис. 2.1, в). Осьову фіксацію шпонки на валу найбільш просто здійснюють застосуванням глухого паза, виготовленого кінцевою (пальцевою) фрезою (рис 2.1, а). Переважно виготовлення шпонкового паза на вали дисковою фрезою (рис. 2.1, б), при цьому досягається більш висока точність виконання розміру b шпонкового паза і менша концентрація напружень. Пази в ступиці виконують долбленням (струганням) або простяганням одношліцьовою протяжкою. Діючий на з'єднання обертаючий момент Т викликає напруження зрізу τзр в шпонці та напруження зминання σзм на бічних гранях шпонки і пазів ступиці та валу. При стандартизації розмірів b і h, а також глибини урізування шпонок прийнято, щоб несучу здатність з'єднання визначали напруження зминання (рис. 2.3) де Т – обертаючий момент, Нм; d – діаметр, мм; lр – робоча довжина шпонки, мм; для шпонки з плоскими торцями lр = l; з округлими торцями lр = l – b; k – глибина урізування шпонки в ступицю, мм; f – фаска шпонки; f = 0,06h. Призматичними шпонками можна виконувати рухомі і нерухомі з'єднання. Нерухомі з'єднання утворюються спільно з посадками з натягом. Рухомі в осьовому напрямі з'єднання утворюються довгими шпонками, які кріпляться до вала гвинтами, щоб сили тертя при переміщенні ступиці не порушили її положення. В деяких конструкціях рухомих з'єднань доцільно застосовувати короткі шпонки, прикріплені до ступиці. ( ) [ ]змзм fkld T2 σσ ≤ −⋅ =
  • 4. Сегментні шпонки (рис. 2.3), виготовляються за ГОСТ 24071-80 і подібно призматичним, працюють бічними гранями. Рис. 2.3 Недоліки: необхідність глибокої канавки під шпонку на валу ослабляє вал, а мала довжина шпонок обмежує здатність навантаження з'єднання. Сегментні шпонки характеризуються двома основними параметрами шириною b і дожиною заготівки d1. Висота шпонки h = 0,4d1; довжина l = lp = d1. Розрахунок сегментних шпонок проводиться так само, як призматичних. Стандартні шпонки виготовляють з чистотягнутих сталевих прутків – вуглецевої або легованої сталі з межею міцності не нижче 500 МПа. Значення допустимих напружень залежить від режиму роботи, міцності матеріалу вала і ступиці. Для нерухомих з'єднань допускають: при перехідних посадках σзм = 80…150 МПа; при посадках з натягомх σзм = 110…200 МПа; в рухомих зєднанняхках σзм = 20…30 МПа. Для сегментних шпонок пази на валах обробляють дисковими, каліброваними по ширині фрезами з точністю і продуктивністю більшої, ніж для призматичних шпонок. Шпонки виготовляють з чистотягнутих сегментних профілів. Перевагами з'єднань з сегментними шпонками є: простота конструкції, взаємозамінність і технологічність. Стійке положення шпонки в глибокому пазу вала виключає можливість її перекосу.