3. 1. “Нематеріальність” об’єктів зумовлює
специфіку складу злочину (об’єктивна
сторона та кваліфікуючі ознаки).
2. Відсутність належної практики і розуміння
специфіки інтелектуальної власності.
3
4. 1. Ст. 176 ККУ «Порушення авторського права і
суміжних прав»
2. Ст. 177 ККУ «Порушення прав на винахід корисну
модель, промисловий зразок, топографію
інтелектуальної мікросхеми, сорт рослин,
раціоналізаторську пропозицію»
3. Ст. 229 ККУ «Незаконне використання знака для
товарів і послуг, фірмового найменування,
кваліфікованого зазначення походження товару»
4. Ст. 232 ККУ “Розголошення комерційної або
банківської таємниці”
4
5. Комерційною таємницею є інформація, яка є
секретною в тому розумінні, що вона в
цілому чи в певній формі та сукупності її
складових є невідомою та не є
легкодоступною для осіб, які звичайно
мають справу з видом інформації, до якого
вона належить, у зв'язку з цим має
комерційну цінність та була предметом
адекватних існуючим обставинам заходів
щодо збереження її секретності, вжитих
особою, яка законно контролює цю
інформацію
5
7. 1. Об’єкт
- Щодо ст.ст. 176, 177 ККУ – відносини
щодо особистих прав людини
- Щодо ст. 229, 232 ККУ –
господарські відносини
7
8. 1. Суб’єкт
- об’єкти інтелектуальної власності, про які йдеться в ст.ст. 177 та
229 ККУ відносяться до промислової власності, а отже,
суб’єктами цих злочинів можуть бути або СПД або
керівники підприємств. Стосовно керівників підприємств, то
відразу має місце кваліфікуюча ознака, яка дозволяє
застосовувати відразу частини 3 цих статей, та по сукупності
ст. 364 “Зловживання владою” (яка сама по собі дуже
розпливчаста).
- що стосується суб’єкта відповідальності по ст. 176
“Авторське право” то ним можуть бути будь-які особи.
Проте, оскільки передбачається певна система. То також
можна говорити про підприємницьких осіб.
- - субєкти або власник чи директор підприємства чи його
працівники.
8
9. 1. Об’єктивна сторона
1.1. Використання об’єктів інтелектуальної власності.
- доказування або заперечування потребує проведення
судової експертизи.
- захист потребує збору чималої кількості доказів (які
необхідні будуть експертизі).
1.2. Незаконність використання.
- право попереднього користування.
- наявність чи відсутність необхідних договорів у
“обвинуваченого” (виключна чи невиключна ліцензія).
- 1.3. Наявність матеріальної шкоди.
9
10. - збір необхідних фінансових документів
- встановлення особи потерпілого.
- наявність чи відсутність договорів у
потерпілого (виключна чи невиключна
ліцензія),
- проведення експертизи (увага на ПДВ).
10
11. 3. Суб’єктивна сторона
УМИСЕЛ (прямий чи непрямий)
Головне питання суб’єктивної сторони:
“Чи знала особа про те, що незаконно
використовується об’єкт ІВ?”
11
12. 1. Справи приватного звинувачення
Порушуються за заявою потерпілого.
2. Підслідність і підсудність
Що таке місце порушення
3. Судова експертиза
Специфіка призначення і проведення.
4. Збирання доказів
Специфіка збирання і надання доказів.
5. Цивільний позов в кримінальному
провадженні
12
13. 1. Оспорювання охоронного документу
2. Якщо продукт виготовлений з
використанням різних обєктів
3. Відшкодування шкоди у випадку
закриття провадження або
постановлення виправдовувального
вироку.
13
14. О. Чернобай
Адвокат, Керуючий партнер
(050) 331 06 68
o.chernobay@chtplaw.com
Юридична компанія «ЧЕРНОБАЙ ТА ПАРТНЕРИ»
15. Особа є автором малюнку
(зареєстрований як обєкт АП), який
може бути використаний в “побутовому
дизайні” (плитка, багети, меблі тощо).
Інша особа виготовляє меблі з таким
малюнком.
Завдання:
Сформулювати оптимальні шляхи
захисту прав художника
15
16. Особа виготовляє меблі специфічного
власного дизайну. На деякі з них має
патенти на промислові зразки.
Інша особа виготовляє меблі з таким же
дизайном.
Завдання:
Сформулювати оптимальні шляхи
захисту прав “власника дизайну”
16