Аналітичні звіти за результатами соціологічних досліджень засад взаємодії органів влади та громад з ВПЛ

1. UKRAINE EARLY RECOVERY
PROJECT
Проект експертної підтримки Надзвичайної кредитної програми
Європейського інвестиційного банку для відновлення України
АНАЛІТИЧНІ ЗВІТИ
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ЗАСАД ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ І ГРОМАД
З ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
Київський міжнародний інститут соціології
жовтень - листопад 2015 року

2. ЕКСПЕРТНА ПІДТРИМКА НАДЗВИЧАЙНОЇ КРЕДИТНОЇ
ПРОГРАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО БАНКУ
ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ
Ця публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах
проекту «Експертна підтримка Надзвичайної кредитної програми Європейсько-
го інвестиційного банку для відновлення України: розробка планів соціального
менеджменту і залучення зацікавлених сторін» (Грантова угода ENPI #2015/362-
383). Зміст цього документу є виключною відповідальністю Міжнародного фонду
«Відродження» і ні в якому разі не може розглядатися як такий, що відображає
позицію Європейського Союзу.
Ця публікація створена для Міністерства регіонального розвитку, будівництва
та житлово-комунального господарства України та виконавців субпроектів Над-
звичайної кредитної програми з відновлення України, що фінансується Європей-
ським інвестиційним банком (ЄІБ).

3. 2 АналітичнізвітизарезультатамисоціологічнихдослідженьзасадефективноївзаємодіїмісцевихорганіввладиігромадзВПО
ЗМІСТ
Довідка про Надзвичайну кредитну програму Європейського
Інвестиційного Банку для відновлення України 3
Список скорочень 5
Аналітичний звіт по дослідженню
«Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 6
Вступ 7
Методологія дослідження 8
Обставини переселення та плани на майбутнє 14
Проблеми, з якими довелось зіштовхнутися ВПО після переселення 19
Взаємодія з державними установами. Складнощі та проблеми 26
Відчуття безпеки або тривоги у ВПО 32
Взаємовідносини ВПО з місцевими жителями 36
Відносини ВПО між собою 40
Ідентичність ВПО 45
Взаємодія з громадськими організаціями 49
Джерела допомоги та інформації 52
Основні висновки 56
Аналітичний звіт по опитуванню постійного населення в 5 областях,
прилеглих до зони конфлікту 63
Вступ 64
Методологія дослідження 65
Соціально-демографічний профіль опитаних 66
Проблеми та потреби міста 68
Безпека та сприйняття ймовірності настання негативних подій 71
Довіра до людей та інституцій 74
Відносини між постійним населенням та внутрішньо переміщеними особами 75
Громадянська активність 84
Політичні погляди 86
Джерела інформації про місцеві новини 88
Основні висновки 90
Аналітичний звіт по експертному опитуванню місцевої влади та
представників місцевої громади і ВПО 92
Вступ 93
Загальні висновки 94
Слов’янськ 95
Сєвєродонецьк 103
Бердянськ 111
Нікополь 120
Чугуїв 127
Дергачі 137
Додаток 1. Списки учасників фокус-груп та глибинних інтерв’ю 143

4. АналітичнізвітизарезультатамисоціологічнихдослідженьзасадефективноївзаємодіїмісцевихорганіввладиігромадзВПО 3
ДОВІДКА ПРО НАДЗВИЧАЙНУ КРЕДИТНУ ПРОГРАМУ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО БАНКУ
ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ
В грудні 2014 року Європейський Інвестиційний Банк (ЄІБ) та Уряд України уклали
Рамкову угоду про Надзвичайну кредитну програму відбудови Сходу України на 2015-
2017 рр, що передбачає виділення Україні кредиту у розмірі 200 млн євро на проекти
відновлення. У квітні 2015 року Верховна Рада України ратифікувала цей документ і
Фінансова Угода набула чинності.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства було визначено головним виконавцем цього Проекту. Проект має
допомогти місцевим громадам, органам виконавчої влади та місцевого самоврядування,
державним та муніципальнальним підприємствам регіонів України, що зазнали впливу
військового конфлікту та прийняли велику кількість вимушених переселенців (ВПО),
покращити соціальну інфраструктуру та доступність публічних послуг для населення.
Міжнароднийфонд«Відродження»запідтримкиЄвропейськогоСоюзуздійснюєпілотний
проект експертного супроводу в рамках Надзвичайної програми Європейського
Інвестиційного Банку для відновлення України. Ця ініціатива виконується спільно
з партнерами, серед яких – аналітичні центри, місцеві громадські організації, а
також Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України і Робоча група проекту, що працює при міністерстві.
Мета експертного супроводу полягає у посиленні внеску Програми ЄІБ «Надзвичайна
кредитна програма для відновлення України» у зміцнення соціальної згуртованості та
інтеграції в Україні. Ініціатива сприяє залученню громадськості, покращенню гласності
та звітності щодо реалізації Проекту «Надзвичайна кредитна програма для відновлення
України». Залучаються зацікавлені сторони, зокрема громадянське суспільство та органи
влади, задля їх спільної роботи над місцевими проектами реконструкції та відновлення.
Надаються рекомендації щодо зниження можливих соціальних ризиків, пов’язаних із
потенційними конфліктами між ВПО та громадами, які їх приймають.
Цілі проекту:
•• Розробка і затвердження Плану залучення зацікавлених сторін (ПЗЗС) на
підставі консультацій з представниками громадянського суспільства, керуючись
принципами недискримінації, прозорості та залучення усіх груп населення, в тому
числі ВПО, для поінформованого прийняття рішень
•• Розробка і затвердження Плану соціального менеджменту (ПСМ), що передбачає
аналіз соціально-економічної ситуації та аналіз потреб громад. Розробка заходів
для зменшення конфліктного потенціалу, проведення навчання для підвищення
інституційної спроможності органів влади та громадських організацій у регіонах,
де реалізується Надзвичайна кредитна програма
•• Пілотування ПСМ та ПЗЗС у чотирьох цільових громадах – у місті Бахмут (колишній
Артемівськ) Донецької області, місті Сєвєродонецьк Луганської області, місті
Харків та місті Запоріжжя. Метою пілотного застосування цих документів є, перш
за все, тестове запровадження усіх процесів, передбачених у ПСМ та ПЗЗС, а також
виявлення можливостей коригування цих документів з метою більш ефективного
їх застосування на практиці під час другого та подальших траншів проекту
•• Інформування населення регіонів, які зазнали негативного впливу військового
конфлікту, про допомогу та нові механізми впливу на прийняття рішень, що
доступні в рамках Програми.

5. 4 АналітичнізвітизарезультатамисоціологічнихдослідженьзасадефективноївзаємодіїмісцевихорганіввладиігромадзВПО
Дослідження засад ефективної взаємодії місцевих органів влади і громад з внутрішньо
переміщеними особами проведено у жовтні-листопаді 2015 року Київським міжнарод-
ним інститутом соціології (КМІС) в областях України, прилеглих до зони конфлікту.
Основна мета – створення плану дій, що сприяє вибору найбільш необхідних інфра-
структурних проектів, уникненню конфліктів між внутрішньо переміщеними особами
та місцевим населенням, а також ефективному інформуванню про проекти Європей-
ського Інвестиційного Банку та залученню усіх зацікавлених сторін до їх реалізації.
Компоненти дослідження:
•• оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців;
•• опитування постійного населення в п‘яти областях, прилеглих до зони конфлікту;
•• опитування місцевої влади, представників місцевої громади і ВПО, де ймовірно
реалізуватиметься програма Європейського Інвестиційного Банку з відновлення
соціальної інфраструктури.

6. АналітичнізвітизарезультатамисоціологічнихдослідженьзасадефективноївзаємодіїмісцевихорганіввладиігромадзВПО 5
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
АТО – антитерористична операція
БО / БФ – благодійна організація / благодійний фонд
ВПО – внутрішньо переміщені особи (у текстах відповідей респондентів
також як ВПЛ)
ГО / НДО – громадська організація / недержавна організація
ДЛНР / ДНР / ЛНР – так звані Донецька і Луганська народні республіки
ЖЕК – житлово-експлуатаційна контора
МНС – Міністерство надзвичайних справ
ОВЦА – обласна військово-цивільна адміністрація
ОДА – обласна державна адміністрація
СБУ – Служба безпеки України
ТЕС / АЕС – теплоелектростанція / атомна електростанція
ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю
УСЗН – управління праці та соціального захисту населення (в текстах від
повідей респондентів також як СЗН / ОСЗН / собес)
Скорочення назв міжнародних структур, що згадуються у звітах:
ВКБ ООН – Верховний комісаріат ООН у справах біженців
ЄІБ – Європейський інвестиційний банк
ОБСЄ – Організація з безпеки і співробітництва в Європі
ООН – Організація об’єднаний націй
ADRA – Адвентистське агентство допомоги і розвитку
OCHA – Офіс координації гуманітарних справ при ООН
UNDP – Програма розвитку ООН (ПРООН)
UNICEF – Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ)

7. Аналітичний звіт по дослідженню
«Оцінка потреб та умов життя
вимушених переселенців»
Жовтень 2015

8. Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 7
ВСТУП
Збройний конфлікт на Сході України суттєво вплинув не лише на життя на
непідконтрольних українському уряду територіях, а й на соціально-економічну
ситуацію в областях, близьких до зони конфлікту. Бойові дії спричинили руйнування в
містах, близьких до лінії розмежування, і потік внутрішньо переміщених осіб, що чинять
додаткове навантаження на соціальну інфраструктуру та ринок праці, котрий переживає
важкі часи через економічну кризу. І вимушені переселенці, і мешканці населених
пунктів, що їх приймають, потребують системної підтримки, що полегшила б їх непросте
становище.
Надзвичайна програма Європейського Інвестиційного Банку для відновлення України,
що буде реалізуватися сумісно з Урядом України, передбачає фінансування невеликих
локальних проектів з відновлення інфраструктури в областях, прилеглих до зони
конфлікту, що прийняли найбільшу кількість внутрішньо переміщених осіб з Донбасу,
забезпечення доступу населення до публічних послуг, створення нових робочих місць.
Міжнародний фонд «Відродження» надає експертну підтримку цій програмі з питань
інформування та залучення зацікавлених сторін до реалізації проектів та забезпечення
соціальної згуртованості та злагоди у спільнотах, де вони будуть втілюватись.
В рамках проекту експертної підтримки Надзвичайної програми Європейського
Інвестиційного Банку Київський міжнародний інститут соціології на замовлення
Міжнародного фонду «Відродження» провів соціологічне дослідження «Оцінка потреб
та умов життя вимушених переселенців» у декількох містах, попередньо вибраних для
реалізації пілотних проектів з відбудови інфраструктури.
Основні завдання дослідження:
•• З’ясувати нинішню життєву ситуацію, першочергові потреби та актуальні проблеми
внутрішньо переміщених осіб;
•• Описати досвід взаємодії ВПО з державними установами, та проблеми, що при цьому
виникають;
•• Дізнатись особливості взаємодії ВПО з місцевим населенням та між собою; наявність
конкуренції за ресурси, конфліктів; рівень інтеграції ВПО в місцеву спільноту;
•• Описати самоідентифікацію ВПО (вужча регіональна vs. ширша національна); причини
вибору певного місця проживання після переїзду; плани щодо подальшої міграції;
•• Виокремити лідерів думок у середовищі ВПО, а також людей, організації та установи,
з якими вони взаємодіють, отримують від них інформацію та підтримку, зокрема
об’єднання ВПО заради самодопомоги.
Результатидослідженнямаютьлягтивосновупланудій,щосприятимеуспішнійінтеграції
ВПО в місцеву спільноту, уникненню конфліктів усередині спільноти, ефективному
інформуванню про проекти Європейського Інвестиційного Банку та залученню ВПО до
їх реалізації.

9. 8 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Протягом польового етапу дослідження було опитано 425 внутрішньо переміщених
осіб віком від 18 років, які виїхали з Криму з березня 2014 року або з Донбасу з травня
2014 року. Респонденти могли як мати офіційний статус внутрішньо переміщеної особи
(довідку, реєстрацію з державних установах), так і не мати.
Опитування було заплановано в 7 містах, але через дуже малу кількість переселенців
у Приморську Запорізької області польові роботи були перенесені в Бердянськ. У
Дергачах Харківської області також виникли складнощі з пошуком цільової групи, тому
основний масив інтерв’ю був узятий у Чугуєві. Розподіл інтерв’ю по містах та областях
наведений у таблиці нижче.
Таблиця 1.1. Кількість інтерв’ю по містах
Слов’янськ (Донецька область) 80
Нікополь (Дніпропетровська область) 81
Дергачі (Харківська область) 20
Чугуїв (Харківська область) 66
Приморськ (Запорізька область) 3
Бердянськ (Запорізька область) 95
Сєвєродонецьк (Луганська область) 80
Разом 425
Надалі у звіті інтерв’ю, взяті у Приморську, завжди аналізуються разом з інтерв’ю з
Бердянська. Інтерв’ю з Дергачів та Чугуєва також аналізуються разом, якщо не вказано
інше.
Точки, на яких відбувався пошук та опитування респондентів, - місця колективного
проживання, волонтерські та благодійні організації. Третій спосіб пошуку – «снігова
куля» (коли контакти ВПО надавали інші переселенці) або списки адрес проживання або
роботиВПО,яківдавалосьотримативідмісцевихустановабоволонтерськихорганізацій.
Розподіл інтерв’ю за методом пошуку респондента по містах наведений у таблиці нижче.

10. Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 9
Таблиця 1.2. Методи пошуку респондентів по містах
Слов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв Приморськ Бердянськ
Сєверо-
донецьк
Разом
«Снігова
куля», за
місцем
роботи чи
проживання
за списками
0 1 18 6 2 33 0 60
Місця
колективного
проживання
(модульне
містечко,
бази
відпочинку,
гуртожитки)
5 46 0 19 1 39 0 110
Волонтерські,
благодійні
організації
75 34 2 41 0 23 78 253
Для більш збалансованої за віком, статтю та родом занять вибірки були встановлені
нежорсткі квоти: не менше 30% чоловіків, не менше 20% осіб віком від 18 до 30 років, не
менше30%працюючих.Квотибуливитриманінескрізьпопричиніособливостейцільової
групи в певному місті. Наприклад, за звітами інтерв’юерів, у Нікополі Дніпропетровської
області знаходиться модульне містечко, куди переважно селять старших людей та жінок
з дітьми, а чоловіки з їх сімей лишаються працювати у Дніпропетровську або деінде;
тому ВПО Нікополя більшою мірою представлені старшими людьми та жінками.
Польові роботи тривали з 11 по 27 жовтня.
Метод опитування – F2F з елементами напівструктурованих глибинних інтерв’ю.
Деякі розділи анкети були повністю закритими та структурованими, в той час як інші
передбачали, що респондент відповідає на питання як на відкриті (списки альтернатив,
якщо вони є, відомі тільки інтерв’юеру і використовуються для кодування відповіді), а
інтерв’юер має право задавати уточнюючі запитання.
З кожним інтерв’юером перед початком роботи було проведено брифінг по методології
та інструментарію та контрольне інтерв’ю з супервізорами із центрального офісу.
Соціально-демографічний профіль опитаних
Протягом польового етапу дослідження було опитано 124 чоловіка та 301 жінка (29%
та 71% відповідно). Менша представленість чоловіків у вибірці пояснюється їх меншою
пропорцією в цільовій групі, важчою досяжністю та значно меншою готовністю брати
участь в дослідженні.
Найменше чоловіків – серед опитаних у Дніпропетровській та Харківській області,
найбільше – в Луганській.

11. 10 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»
Таблиця 2.1. Стать (% від опитаних)
Слов’янськ Нікополь Дергачі, Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Чоловіча 33% 22% 20% 33% 39% 29%
Жіноча 68% 78% 80% 67% 61% 71%
Вибірка внутрішньо переміщених осіб включає 100 респондентів віком від 18 до 30 років
(24%), 167 - віком від 31 до 45 років (39%), 87 - віком від 46 до 59 років (20%), 71 - старше
60 років (17%).
У Луганській області був опитаний більший відсоток 18-30-річних переселенців
(35%) і менший – людей старше 46 років (18%) порівняно з іншими областями. У
Дніпропетровській області, навпаки, понад половина ВПО старше 46 років.
Таблиця 2.2. Вік. (% від опитаних)
Слов’янськ Нікополь Дергачі, Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
18-30
років 21% 11% 21% 29% 35% 24%
31-45
років 38% 25% 45% 42% 46% 39%
46-59
років 23% 27% 23% 18% 11% 20%
60+
років 19% 37% 10% 11% 8% 17%
55% опитаних до початку збройного конфлікту проживали у Донецькій області, 44% - у
Луганській, і менш ніж 1% - в Криму. У Слов’янську, Нікополі, Бердянську переважають
ВПО з Донецької області (від 70% до 85%), а у Сєвєродонецьку, Чугуєві та Дергачах – з
Луганської (63%-95%).
Таблиця 2.3. Місце проживання до початку збройного конфлікту
(% від опитаних)
Слов’янськ Нікополь Дергачі, Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Крим 0% 1% 0% 0% 1% 0%
Донецька
область 85% 70% 37% 76% 4% 55%
Луганська
область 15% 28% 63% 24% 95% 44%
Більшість респондентів-ВПО покинули свої домівки з березня по серпень 2014 року
(35%) або з вересня 2014 по лютий 2015 року (41%). Ще 19% переїхали відносно недавно
– весною чи літом цього року, а 4% - цієї осені.

12. Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 11
Серед тих респондентів, що зараз проживають у Слов’янську та Бердянську, найбільше
таких, що покинули своє помешкання в першій-другій хвилі міграції, а серед тих, хто
мешкає у Дергачах та Чугуєві, більше переселенців цього року.
Таблиця 2.4. Період переселення (% від опитаних)
Слов’янськ Нікополь
Дергачі,
Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
З березня по
серпень 2014 року
46% 38% 19% 39% 33% 35%
З вересня 2014 по
лютий 2015 року
38% 25% 50% 47% 43% 41%
З березня по
серпень 2015 року
14% 32% 21% 12% 19% 19%
З вересня 2015
року
3% 4% 10% 1% 5% 4%
35% респондентів мають вищу освіту, 26% - неповну вищу або середню спеціальну, 23%
- середню професійно-технічну. 16% мають повну загальну середню або нижче.
В областях, де більше старших респондентів, більше ВПО з нижчим освітнім рівнем.
Таблиця 2.5. Освіта (% від опитаних)
Слов’янськ Нікополь
Дергачі,
Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Базова загальна
середня чи
нижче
9% 6% 6% 3% 1% 5%
Повна загальна
середня
19% 16% 12% 0% 9% 11%
Середня
професійно-
технічна
26% 23% 22% 22% 23% 23%
Неповна вища
/ середня
спеціальна
15% 20% 30% 40% 22% 26%
Базова або
повна вища
31% 35% 30% 35% 44% 35%
Серед респондентів понад половина була економічно активною до вимушеного
переміщення: 42% як наймані працівники, 8% - як зайняті індивідуальною трудовою
діяльністю, по 1% - як роботодавці або військовослужбовці. 26% знаходились на пенсії,
16% займались домашнім господарством, а 4% були безробітними.
Після переселення економічно активними залишились тільки 26% респондентів. Рівень
безробіття зріс із 4% до 22%, також на декілька відсотків зросли категорії пенсіонерів та
зайнятих домашнім господарством.
Найбільше безробітних – у Нікополі та Сєвєродонецьку, а найменше – у Слов’янську
та Бердянську, але в останніх двох найвищий відсоток домогосподарок(-ів). Якщо

13. 12 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»
рахувати ці два види (не)зайнятості разом, області мають більш-менш подібну ситуацію
із незайнятістю ВПО працездатного віку.
Найменший відсоток зайнятих – у Нікополі (4%).
Таблиця 2.6. Основний рід занять до та після переселення (% від
опитаних)
Слов’янськ Нікополь
Дергачі,
Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
До Після До Після До Після До Після До Після До Після
Найманий
працівник
35% 22% 43% 2% 45% 24% 26% 15% 65% 29% 42% 18%
Інд. трудова
діяльність
9% 4% 3% 2% 3% 3% 20% 17% 4% 0% 8% 6%
Роботодавець 0% 0% 0% 0% 1% 1% 1% 1% 3% 1% 1% 1%
Військово-
службовець
0% 0% 0% 0% 1% 0% 0% 1% 3% 3% 1% 1%
Домашнє
господарство,
декрет
20% 27% 6% 10% 17% 20% 23% 23% 9% 16% 16% 19%
Пенсіонер 31% 34% 43% 51% 22% 27% 23% 24% 10% 10% 26% 29%
Учень,
студент
0% 0% 0% 0% 3% 0% 1% 0% 1% 1% 1% 0%
Безробітний 5% 14% 3% 33% 5% 23% 4% 14% 4% 29% 4% 22%
Інше 0% 0% 3% 1% 1% 1% 1% 2% 0% 9% 1% 3%
Якщо порівняти професійні категорії зайнятих до та після переселення, видно, що
структура зайнятості в цілому лишилась подібною, але дещо зріс відсоток зайнятих у
найпростіших професіях та у категорії робітників з обслуговування технологічного
обладнання, машин (включає в себе водіїв), в той час як зменшилась частка зайнятих
у категоріях професіоналів, спеціалістів, допоміжного персоналу, працівників сфери
торгівлі та послуг, кваліфікованих робітників з інструментом. Це вказує на те, що ті з
внутрішньо переміщених, хто спромігся знайти роботу, знайшли таку саму або гіршу.

14. Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 13
Таблиця 2.7. Професійна категорія до та після переселення
(% від опитаних)
До Після
Законодавці, керівники, менеджери 4% 4%
Професіонали 16% 15%
Спеціалісти та допоміжний персонал 17% 14%
Службовці, офісні працівники 3% 3%
Працівники сфери торгівлі та послуг 27% 26%
Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарства 2% 0%
Кваліфіковані робітники з інструментом 18% 17%
Робітники з обслуговування технологічного обладнання,
машин
9% 10%
Найпростіші професії 5% 12%
60% респондентів проживає в орендованому житлі, 29% - в приміщеннях, наданих під
потреби внутрішньо переміщених осіб, 10% - у родичів, друзів, знайомих. У Слов’янську
та Сєвєродонецьку переважна більшість орендує помешкання, в Бердянську та Нікополі,
окрім орендованих приміщень, значна частка опитаних живе в гуртожитках, санаторіях,
модульному містечку. У містечках Харківської області майже кожен четвертий проживає
з родичами.
Таблиця 2.8. Де Ви проживаєте? (% від опитаних)
Слов’янськ Нікополь
Дергачі,
Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Орендоване житло 79% 27% 53% 58% 84% 60%
Житло родичів,
друзів, знайомих
(не сплачує оренду)
5% 7% 23% 0% 14% 10%
Гуртожиток,
санаторій, хостел,
лікарня тощо
15% 62% 23% 40% 3% 29%
Власне житло 0% 0% 0% 1% 0% 0%
Де доведеться 1% 0% 0% 1% 0% 0%
Інше 0% 4% 0% 0% 0% 1%

15. 14 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»
ОБСТАВИНИ ПЕРЕСЕЛЕННЯ ТА ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
Основна причина вибору певного населеного пункту як місця проживання після виїзду
з окупованих територій – соціальні зв’язки, а саме, наявність у ньому родичів, друзів,
знайомих, що проживають там постійно або раніше вимушено переселились до цього
міста. У 30% опитаних в місці їх нинішнього проживання мешкають близькі та знайомі,
а 28% вказали, що до цього міста раніше переїхав хтось з їх соціального оточення. Ще
20% пояснили своє рішення тим, що у місті вже проживало чимало переселенців (що
вказувало на наявність можливостей для поселення).
Друга поширена причина вибору певного міста – близькість до покинутого дому. Цей
фактор мав значення для 20% опитаних. 8% також вказали на те, що з їх нового місця
проживання легше їздити додому.
Найменш поширеною причиною з перерахованих була наявність роботи або перевід на
нове місце роботодавцем.
Вплив різних чинників на вибір респондентів неоднаковий в різних областях.
Наприклад, наявність родичів і друзів, що постійно мешкають у населеному пункті, -
найбільш популярна причина вибору респондентами Слов’янська, Нікополя, Чугуєва
та Дергачів як нового місця проживання, але майже не грає ролі для Бердянська.
Натомість переселенці в Бердянську частіше за інших керувались тим, що в це місто
раніше вже переїхали їх родичі та знайомі. Близькість до дому мала значення для тих, хто
зупинився в Бердянську та Сєвєродонецьку, значно менше – для Слов’янська, і майже не
відігравала ролі для ВПО Нікополя й містечок Харківської області. Для Сєвєродонецька,
єдиного міста з усіх, також має певну вагу причина «роботодавець перевів на роботу в
цей населений пункт».
Таблиця 3.1. Розкажіть, будь ласка, як Ви опинились в цьому місті, чим
обумовлений Ваш вибір? (% від опитаних)
Слов’янськ Нікополь
Дергачі,
Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
В цьому місті постійно
проживають родичі,
знайомі, друзі
38% 44% 45% 2% 26% 30%
В це місто раніше вже
вимушено переселились
родичі, друзі, знайомі
18% 6% 19% 60% 33% 28%
Місто знаходиться
близько до населеного
пункту, де респондент
проживав до
переселення
14% 6% 2% 35% 43% 20%
В цьому місті вже
проживала значна
кількість внутрішньо
переміщених осіб
19% 18% 22% 28% 13% 20%
З цього міста простіше
їздити додому
5% 0% 0% 16% 19% 8%
В цьому місті було
безкоштовне житло
6% 15% 13% 0% 3% 7%
Роботодавець перевів на
роботу в це місто
0% 0% 2% 0% 15% 3%

16. Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 15
Заздалегідь знайшли
роботу в цьому місті
0% 1% 3% 0% 0% 1%
Інше 28% 26% 27% 55% 33% 34%
Важко сказати, не знаю 1% 0% 0% 0% 1% 0%
Інші чинники, що вплинули на вибір, про які розповіли респонденти:
«Ехали где не стреляли, куда люди ехали, туда и мы» (Слов’янськ)
«Вавгустевывозилииянеспрашивалкуда,япростособралсяивыехалвАртемовск,
а там волонтерские служители вели распределение Славянск, Изюм» (Слов’янськ)
«Ближний город после освобождения» (Слов’янськ)
«Начала в Хмельницкой области, искали жильё, жили в детском лагере в Ровенской
области, через интернет нашла в Никополе модульный городок» (Нікополь;
такий довгий ланцюжок переміщень по країні часто зустрічається в розповідях
респондентів з цього міста)
«Жила в Марганце на квартире, узнала с новостей по телевизору, приехала
попросилась и меня приняли» (Нікополь)
«Позвонили, чтоб переезжала, сначала жила у них, а потом перешла в Благодать»
(Нікополь)
«Училась раньше в Харькове» (Харківська область)
«Привезли украинские войска» (Харківська область)
«Из Харькова направили, сказали что тут есть еще жилье» (Харківська область)
«В Интернете нашли - сдается дом, и поехали» (Харківська область)
«Приехали летом отдохнуть и переждать боевые действия» (Бердянськ)
«Отдыхали здесь часто» (Бердянськ)
«Перевезли из церкви Благая весть» (Бердянськ)
«Выбор делали родители, университет, в котором я учусь, переехал в
Северодонецк» (Сєвєродонецьк)
«Из всех городов Луганской области, самый удобный и комфортный город для
жизни с развитой инфраструктурой» (Сєвєродонецьк)
14% усіх опитаних розглядали інші варіанти щодо того, куди переїхати. В досліджуваних
містах Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей таких було 21-23%, а в
Запорізькій та Луганській – всього по 4%. Із 49 респондентів, які відповіли на питання,
які інші варіанти вони розглядали, тільки 5 назвали Росію, а 3 – інші країни (Білорусію,
Ізраїль, Німеччину). Всі інші вибирали між містами в межах України. Основними
бар’єрами виявилась відсутність безкоштовного або недорогого житла в іншому місті та
невпевненість у тому, що там вдасться влаштуватись.
Значна частина внутрішньо переміщених осіб розглядає свій статус як тимчасовий і має
намір повернутися туди, звідки вони приїхали. Більш ніж половина від усіх опитаних
збирається повернутися додому в найближчі декілька років. 26% не збираються, а 20%
не можуть відповісти.

17. 16 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»
Частка тих, хто не збирається повертатись, найменша у Бердянську (5%), дещо більша
в Слов’янську та містечках Харківської області (17-18%), ще більша в Нікополі (36%) та
досягає 56% у Сєвєродонецьку.
Таблиця 3.2. Чи збираєтесь Ви повернутись додому на постійне місце
проживання в найближчі декілька років? (% від опитаних)
Слов’янськ Нікополь
Дергачі,
Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Так 54% 51% 67% 82% 11% 54%
Ні 18% 36% 17% 5% 56% 26%
Важко сказати,
не знаю /
відмова
29% 14% 15% 13% 33% 20%
Основні причини того, що люди не збираються додому:
•• Зруйноване житло: «Дом разбит и квартира - прямое попадание»;
•• Бойові дії: «Продолжаются военные действия»;
•• Проблеми з сусідами: «Мой дом разбит, страх, что оставшиеся люди в Авдеевке не
примут нас назад, будут гнобить»;
•• Небажання жити в ДЛНР: «Не разделяю политических взглядов той стороны, могу
попасть под репрессии», «Психологический барьер, не могу забыть того, что
происходило там»;
•• Бажання дати дітям українську освіту: «Дети посещают школу, хочу, чтобы они
получили украинское образование», «Хочу чтобы мой будущий ребенок родился и
жил на территории Украины»;
•• Певна вкоріненість на новому місці: «Уже работаю, не хочу все переживать заново»,
«Дети ходят в школу, привыкли к коллективу»;
•• Лояльність до України: «Я буду жить только на Украине»;
•• Відсутність можливостей для нормального життя, перспектив: «Не хочу жить в
бардаке», «Там стало дорого жить, по слухам знаю, что там цены высокие».
На ймовірність того, що людина збираються повернутись, впливає вік: люди старше 46
років частіше відповідають, що хотіли б додому, аніж молодші ВПО. Натомість наявність
дітей, всі з яких ходять у шкільні чи дошкільні навчальні заклади, та членів сім’ї, всі з
яких працюють, підвищує шанси того, що респондент повертатись не хоче. При цьому
наявність роботи у самого респондента не збільшує його прив’язаність до теперішнього
місця проживання. Склад сім’ї та наявність родичів, що лишились на окупованих
територіях, не продемонстрували очевидного впливу на плани повернутися додому.
Більш ніж половина опитаних не можуть сказати, коли б вони хотіли повернутися
додому. Це скоріше залежить від виконання декількох умов: припинення бойових
дій, повернення Донбасу під контроль української влади та налагодження умов для
нормального життя на цих територіях.
Важливість цих умов є неоднаковою в різних областях. Зокрема, в Харківській області
повернення Донбасу в склад Україні є необхідною умовою тільки для 27% опитаних. В
Сєвєродонецьку тільки 3% назвали умовою припинення бойових дій, а 41% не змогли
відповісти взагалі.

18. Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 17
Таблиця 3.3. За яких умов Ви б повернулись додому на постійне місце
проживання? (% від опитаних)
Слов’янськ Нікополь
Дергачі,
Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Припинення
бойових дій
60% 62% 42% 96% 3% 54%
Поверення Донбасу
під контроль
української влади
41% 53% 27% 96% 41% 53%
Перехід Донбасу під
контроль Росії
0% 1% 0% 1% 0% 0%
Налагодження умов
для нормального
життя на Донбасі
49% 28% 43% 28% 14% 32%
За будь-яких умов 1% 0% 3% 2% 0% 1%
За жодних умов 1% 6% 8% 0% 8% 4%
Інше 29% 9% 2% 0% 6% 9%
Важко сказати, не
знаю
3% 17% 12% 2% 41% 14%
Тільки 4% від всіх респондентів збираються переїхати в інше місто чи країну в найближчі
декілька років (не додому). Необхідні умови – наявність житла та/або роботи.
У 44% опитаних ВПО вдома лишились члени їх родини. Переважно це старші покоління,
які не хочуть покидати домівки, але дехто називав чоловіків (стережуть помешкання) і
рідше – дітей (навчаються).
У 18% деякі члени родини виїхали в інший населений пункт (в Нікополі у цілих 41% є такі
родичі). Це переважно представники того ж покоління, до якого належить респондент
(брати, сестри, чоловіки), рідше – молодшого (дорослі діти).
У 59% тих, хто проживає з працездатними дорослими віком від 18 до 60, є працюючі серед
членів родини. 72% тих, хто живе з неповнолітніми, вказали, що діти відвідують шкільні
та дошкільні навчальні заклади. Це вказує на те, що значна частка ВПО в досліджуваних
містах встигла до певної міри вкоренитися.
Таблиця 3.4. Місцезнаходження та заняття інших членів родини
(% від опитаних; питання про працюючих членів родини - % від тих,
хто переїхав з працездатними людьми віком від 18 до 60;
питання про дітей - % від тих, хто переїхав з неповнолітніми)
Слов’янськ Нікополь
Дергачі,
Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Хтось із членів сім’ї
лишився в тому
населеному пункті,
звідки переїхали
33% 50% 64% 34% 41% 44%
Хтось із членів
сім’ї виїхав в інший
населений пункт
або країну
11% 41% 14% 18% 8% 18%

19. 18 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»
Слов’янськ Нікополь
Дергачі,
Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Хоча б один з
інших членів
родини працює,
окрім самого
респондента ( з
тих, хто живе з
респондентом)
67% 46% 49% 52% 82% 59%
Хоча б одна
дитина відвідує
навчальні заклади
( з тих, хто живе з
респондентом)
74% 87% 78% 57% 75% 72%

20. Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 19
ПРОБЛЕМИ, З ЯКИМИ ДОВЕЛОСЬ ЗІШТОВХНУТИСЯ ВПО
ПІСЛЯ ПЕРЕСЕЛЕННЯ
Переважній більшості опитаних внутрішньо переміщених осіб доводилось переживати
нестачу грошей на побутові товари, одяг, взуття та на харчування з моменту переселення
– про це повідомили 77-78% респондентів. 61% доводилось сплачувати значну для них
суму за житло, 54% бракувало коштів на ліки. 41% не могли знайти добре оплачувану
роботу, а 39% - просто вакантне місце, яке б підходило. 34% зіштовхувалися з відсутністю
вільного житла, 31% - з незадовільними житловими умовами. 21% опитаних не міг
оплатити необхідне лікування. Проблема з нестачею місць у шкільних та дошкільних
закладах менш поширена, але вона виникала у 7% респондентів. 3% не могли більше
сплачувати за навчання, а 1% - продовжувати його.
Найбільше труднощів виникало у тих респондентів, що проживають наразі у Бердянську:
в середньому на одну людину припадає 6-7 проблем. Частіше, ніж в інших містах, перед
переселенцями з цього міста стояли проблеми з пошуком роботи, нестачею грошей
на харчування та побутові товари, вартістю та відсутністю вільного житла, житловими
умовами, нестачею місць в школах і дитсадках.
Внутрішньо переміщені особи у Слов’янську та Нікополі мали в середньому по 4-5
проблем. Серед специфічних для цих населених пунктів проблем – нестача грошей
на ліки, неможливість оплатити лікування. Натомість в Слов’янську майже не було
проблем з відсутністю вільного житла, а в Нікополі – з його вартістю (дякуючи наявності
модульного містечка).
У Дергачах, Чугуєві, Сєвєродонецьку переселенцям доводилось вирішувати по 2-4
проблеми. Основна проблема невеликої спільноти у Дергачах – нестача вільного житла.
В Сєвєродонецьку в основному потерпали від нестачі коштів на харчування та побут,
високої плати за житло. У Чугуєві основною проблемою також були фінансові складнощі.
Таблиця 4.1. З якими проблемами Вам та членам Вашої родини
довелось зіштовхнутися з моменту переселення? (% від опитаних)
Слов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Брак грошей
на побутові
товари, одяг,
взуття
83% 68% 35% 59% 96% 90% 78%
Брак грошей
на харчування
83% 74% 45% 65% 89% 76% 77%
Житло
обходиться
занадто дорого
73% 20% 25% 46% 89% 81% 61%
Брак грошей
на ліки
74% 65% 5% 46% 57% 40% 54%
Відсутність
добре
оплачуваної
роботи
38% 25% 10% 35% 79% 29% 41%
Відсутність
вакантних
робочих місць
30% 32% 25% 26% 77% 23% 39%

21. 20 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»
Слов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Відсутність
вільного житла
6% 35% 50% 24% 84% 4% 34%
Незадовільні
житлові умови
38% 33% 0% 33% 51% 5% 31%
Неможливість
оплатити
необхідне
лікування
30% 30% 0% 12% 23% 11% 21%
Брак місць
в школах,
дитсадках
6% 1% 0% 0% 23% 0% 7%
Неможливість
оплатити
навчання
3% 7% 0% 0% 6% 0% 3%
Неможливість
продовжувати
навчання
1% 2% 0% 0% 3% 0% 1%
Інше 6% 30% 25% 9% 0% 1% 10%
ЖОДНИХ
ПРОБЛЕМ 1% 5% 5% 0% 0% 3% 2%
ВАЖКО
СКАЗАТИ, НЕ
ЗНАЮ
0% 1% 0% 0% 0% 0% 0%
Порядок проблем, які залишились у переселенців на момент опитування, практично не
змінився. Топ-3 проблем – нестача грошей на харчування та побут, дороге житло.
Якщо порівняти відсоток внутрішньо переміщених осіб, які зустрічалися з певною
проблемою з моменту переїзду, та відсоток тих, в кого вона залишилась, можна зробити
висновок, які проблеми вирішуються найважче та найповільніше.
Як показує діаграма нижче, частіше вирішуються проблеми з браком грошей на побутові
товари,одяг,взуттятахарчування.Окрімтого,зчасомпокращуєтьсяситуаціязнаявністю
житла та житловими умовами. Від третини до половини тих, хто мав перераховані
труднощі, зуміли з ними справитись.
Складніше вирішуються проблеми зі здоров’ям (брак грошей на ліки, неможливість
оплатити необхідне лікування) та роботою (відсутність вакантних робочих місць,
відсутність добре оплачуваної роботи), а також завеликими витратами на житло. Ці
проблеми минули тільки у кожного четвертого – кожного п’ятого респондента, який з
ними зіштовхувався, у решти вони залишились.
Стратегії вирішення проблем у внутрішньо переміщених осіб здебільшого пасивні.
Проблему з харчуванням, одягом, побутовими товарами в основному вирішують завдяки
гуманітарній допомозі від волонтерів та благодійних організацій. Іншою практикою є
оформлення соціальних виплат, які частково компенсують фінансові труднощі. З житлом
нерідкодопомагаютьродичі,знайомі,волонтери,прихожаницерков,аледехтознаходив
його сам. Роботу знаходять по-різному – через старі зв’язки, оголошення, майже ніхто
не згадував Центр зайнятості.

22. Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 21
Діаграма4.1.Проблеми,щобули,іпроблеми,щозалишилисьнасьогодні
(% від всіх опитаних).
11
Діаграма 4.1. Проблеми, що були, і проблеми, що залишились на сьогодні (% від всіх опитаних).
Значна кількість проблем в Бердянську вирішилась, особливо це стосується нестачі грошей на різні
потреби та незадовільних житлових умов. На даний момент більше половини опитаних ВПО мають
проблеми з вартістю житла, відсутністю вільних помешкань та вакантних робочих місць. Наразі складнощі з
роботою найбільше поширені саме серед переселенців у Бердянську.
В Сєвєродонецьку пом’якшилась проблема з наявністю житла, дехто також знайшов роботу, але
лишаються практично невирішеними фінансові труднощі переселенців у цьому місті, передусім, стосовно
вартості житла та нестачі грошей на ліки й побут. Проблеми з дорогим житлом і нестачею фінансів на
побутові товари в Сєвєродонецьку є найбільш поширеними серед ВПО, порівняно з іншими містами.
В Слов’янську проблеми залишаються практично такими ж гострими, що й були. Майже нічого не
змінилось щодо наявності добре оплачуваної роботи, високої оплати за житло. Більший відсоток ВПО у
цьому місті порівняно з іншими заявляє про нестачу грошей на ліки та харчування.
В Нікополі близько половини респондентів знайшли прийнятне по ціні житло, але інші проблеми
вирішуються погано. Мінімально змінився відсоток тих, хто відчуває нестачу грошей на ліки та побутові
товари, а також не може дозволити собі необхідне лікування.
В Чугуєві близько половини тих, хто відчував брак коштів на харчування, побут та ліки, зуміли вирішити
для себе ці труднощі. Але кількість ВПО, які не мають добре оплачуваної роботи, не можуть лікуватись і
живуть в незадовільних умовах, змінилась несуттєво.
У Дергачах пом’якшились проблеми з нестачею грошей на побут та відсутністю добре оплачуваної
роботи, але, як і раніше, є складнощі з дорогим житлом, відсутністю вільних помешкань і дорогими ліками.
Таблиця 4.2. Які проблеми залишились на сьогодні? (% від опитаних)
Слов'янськ Нікополь Дергачі Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Брак грошей на побутові товари, одяг,
взуття
72% 64% 19% 28% 19% 87% 52%
Житло обходиться занадто дорого 66% 9% 25% 34% 51% 82% 48%
Брак грошей на харчування 67% 61% 31% 31% 7% 60% 43%
Брак грошей на ліки 58% 60% 6% 28% 22% 41% 40%
Відсутність добре оплачуваної роботи 37% 21% 6% 32% 46% 19% 31%
Відсутність вакантних робочих місць 24% 25% 19% 19% 55% 17% 29%
Відсутність вільного житла 0% 23% 44% 19% 52% 1% 22%
Незадовільні житлові умови 32% 25% 0% 31% 7% 4% 18%
Неможливість оплатити необхідне
лікування
27% 27% 0% 11% 12% 12% 17%
78% 77%
61%
54%
41% 39%
34% 31%
21%
7%
3% 1%
10%
52%
43%
48%
40%
31% 29%
22%
18% 17%
4% 1% 1%
8%
Всі проблеми, що були Проблеми, що залишились
Значна кількість проблем в Бердянську вирішилась, особливо це стосується нестачі
грошей на різні потреби та незадовільних житлових умов. На даний момент більше
половини опитаних ВПО мають проблеми з вартістю житла, відсутністю вільних
помешкань та вакантних робочих місць. Наразі складнощі з роботою найбільше
поширені саме серед переселенців у Бердянську.
В Сєвєродонецьку пом’якшилась проблема з наявністю житла, дехто також знайшов
роботу, але лишаються практично невирішеними фінансові труднощі переселенців
у цьому місті, передусім, стосовно вартості житла та нестачі грошей на ліки й побут.
Проблеми з дорогим житлом і нестачею фінансів на побутові товари в Сєвєродонецьку
є найбільш поширеними серед ВПО, порівняно з іншими містами.
В Слов’янську проблеми залишаються практично такими ж гострими, що й були. Майже
нічого не змінилось щодо наявності добре оплачуваної роботи, високої оплати за житло.
Більший відсоток ВПО у цьому місті порівняно з іншими заявляє про нестачу грошей на
ліки та харчування.
В Нікополі близько половини респондентів знайшли прийнятне по ціні житло, але інші
проблеми вирішуються погано. Мінімально змінився відсоток тих, хто відчуває нестачу
грошей на ліки та побутові товари, а також не може дозволити собі необхідне лікування.
В Чугуєві близько половини тих, хто відчував брак коштів на харчування, побут та ліки,
зуміли вирішити для себе ці труднощі. Але кількість ВПО, які не мають добре оплачуваної
роботи, не можуть лікуватись і живуть в незадовільних умовах, змінилась несуттєво.
У Дергачах пом’якшились проблеми з нестачею грошей на побут та відсутністю добре
оплачуваної роботи, але, як і раніше, є складнощі з дорогим житлом, відсутністю вільних
помешкань і дорогими ліками.

23. 22 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»
Таблиця 4.2. Які проблеми залишились на сьогодні? (% від опитаних)
Слов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Брак грошей
на побутові
товари, одяг,
взуття
72% 64% 19% 28% 19% 87% 52%
Житло
обходиться
занадто дорого
66% 9% 25% 34% 51% 82% 48%
Брак грошей на
харчування
67% 61% 31% 31% 7% 60% 43%
Брак грошей на
ліки
58% 60% 6% 28% 22% 41% 40%
Відсутність
добре
оплачуваної
роботи
37% 21% 6% 32% 46% 19% 31%
Відсутність
вакантних
робочих місць
24% 25% 19% 19% 55% 17% 29%
Відсутність
вільного житла
0% 23% 44% 19% 52% 1% 22%
Незадовільні
житлові умови
32% 25% 0% 31% 7% 4% 18%
Неможливість
оплатити
необхідне
лікування
27% 27% 0% 11% 12% 12% 17%
Брак місць
в школах,
дитсадках
8% 0% 0% 0% 9% 0% 4%
Неможливість
оплатити
навчання
1% 4% 0% 0% 0% 0% 1%
Неможливість
продовжувати
навчання
0% 3% 0% 0% 1% 0% 1%
Інше 6% 29% 13% 6% 0% 0% 8%
Однієї, однозначно найбільш болючої проблеми для всіх опитаних ВПО немає. Частіше за
все згадували дороговизну оренди житла (27% від всіх опитаних), при цьому ця проблема
стоїть найбільш гостро для переселенців у Сєвєродонецьку, а найменш актуальна вона
для мешканців Нікополя. На другому місці – відсутність добре оплачуваної роботи
(12%). Частіше за інших про цю проблему згадували ВПО у Слов’янську та Чугуєві. 10%
найбільш болючою проблемою вважають брак грошей на ліки (особливо у Слов’янську
та Нікополі), стільки ж – відсутність вільного житла (дуже актуальна проблема для
Дергачів). Відсутність вакантних робочих місць назвали 9%, передусім це турбує
переселенців у Дергачах та Бердянську. Брак грошей на харчування, побутові товари,
одяг,взуття,необхіднелікування,незадовільніжитловіумовивважаютьпершочерговими
проблемами від 5% до 8% респондентів. Зокрема, неможливість лікуватися турбує ВПО
Нікополя, а житлові умови не влаштовують мешканців Чугуєва.

24. Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 23
Таблиця 4.3. Назвіть, будь ласка, найбільш болючу та важливу
проблему (% від опитаних)
Слов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Житло
обходиться
занадто дорого
20% 4% 18% 14% 34% 58% 27%
Відсутність
добре
оплачуваної
роботи
20% 1% 0% 17% 11% 14% 12%
Брак грошей на
ліки
18% 19% 6% 6% 6% 3% 10%
Відсутність
вільного житла
0% 12% 35% 11% 16% 1% 10%
Відсутність
вакантних
робочих місць
3% 5% 18% 3% 23% 4% 9%
Брак грошей на
харчування
13% 8% 12% 15% 0% 6% 8%
Брак грошей на
побутові товари,
одяг, взуття
16% 8% 0% 6% 2% 8% 8%
Неможливість
оплатити
необхідне
лікування
4% 11% 0% 6% 4% 5% 6%
Незадовільні
житлові умови
3% 5% 0% 17% 2% 1% 5%
Брак місць
в школах,
дитсадках
1% 0% 0% 0% 1% 0% 0%
Неможливість
оплатити
навчання
0% 0% 0% 0% 0% 0% 0%
Неможливість
продовжувати
навчання
0% 0% 0% 0% 0% 0% 0%
Інше 3% 21% 12% 3% 0% 0% 5%
84% опитаних внутрішньо переміщених осіб вказали, що потребують фінансової
допомоги на даний момент. На другому місці – гуманітарна допомога, в ній відчувають
потребу 72% ВПО. Менше половини (44%) ВПО не відмовились би від допомоги з житлом,
а 40% прийняли б допомогу з працевлаштуванням. Приблизно кожен третій опитаний
(36%) вказав, що потребує медичної допомоги. Що стосується професійної юридичної
та психологічної підтримки, їх бракує на даний момент приблизно кожному десятому
респонденту або його родині (12% та 11% відповідно).
Окремо деякі респонденти вказували на гостру потребу в зимовому одязі та взутті.
Дехто також потребує вугілля та дров для опалення помешкання. Повторювались також
прохання допомогти з постільною білизною та медикаментами. Ті, хто мають намір
залишитись надовго, висловлювали потребу у меблях та побутовій техніці. («Хотела бы
обосноваться жить здесь - где взять элементарную мебель, посуду и предметы жилья»,
«Я имею нужду в финансовой помощи, чтобы оплачивать аренду жилья и коммунальных

25. 24 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»
услуг, а так же помощь всякого рода (особенно кухонная мебель и техника), а также
ноутбук для работы»).
Деякі види допомоги більш потрібні одним містам, аніж іншим. Фінансова допомога дуже
затребувана скрізь, крім Дергачів, де 40% відчувають необхідність в ній, що є порівняно
невеликим показником. Гуманітарна допомога менш потрібна переселенцям з Дергачів
та Чугуєва, аніж іншим. Нагальна потреба у допомозі з житлом є у ВПО Бердянська,
але майже відсутня у Сєвєродонецьку. Працевлаштування потребують передусім
переселенці в Бердянську, дещо меншою мірою – у Слов’янську та Сєвєродонецьку.
Медична, юридична та психологічна допомога найбільш затребувана у Нікополі і
практично не потрібна у Дергачах.
Діаграма 4.2. Чи потребуєте Ви або члени Вашої сім’ї допомоги на
даний момент? (% від опитаних)
13
потребують передусім переселенці в Бердянську, дещо меншою мірою – у Слов’янську та Сєвєродонецьку.
Медична, юридична та психологічна допомога найбільш затребувана у Нікополі і практично не потрібна у
Дергачах.
Діаграма 4.2. Чи потребуєте Ви або члени Вашої сім’ї допомоги на даний момент? (% від
опитаних)
Найстарші респонденти віком від 60 років виявились найменш проблемною категорією внутрішньо
переміщених: серед них менший відсоток, аніж в інших вікових групах, зіштовхувався з різними
проблемами, окрім медичних. Вони також меншою мірою потребують допомоги на даний момент (окрім
медичної та психологічної). Натомість наймолодші ВПО віком від 18 до 30 років більш ніж інші категорії
стверджують, що потребують фінансової та гуманітарної допомоги, що їм бракує грошей на побутові товари
та одяг, а житло обходиться занадто дорого. Ця ситуація може бути пов’язана з тим, що старші респонденти
отримують пенсію, мають право на гуманітарну допомогу як вразлива категорія, а також на поселення в
центри колективного проживання. Молодші працездатні люди не завжди мають змогу користуватись
пільгами та допомогою, особливо якщо в них ще немає дітей.
У кожного п’ятого ВПО є в сім’ї чи серед знайомих переселенців люди з особливими потребами, чиї
проблеми загострились після переїзду, або ж респондент сам до таких належить.
Найбільше таких у Нікополі (31% знають людей знають людей з особливими потребами, чиї проблеми
загострились) та Бердянську (34%), найменше – у Дергачах (5%) та Сєвєродонецьку (1%), ймовірно, тому, що
в останніх двох містах найменший відсоток людей старше 60 років серед опитаних.
Діаграма 4.3. Чи є серед членів Вашої родини, чи серед знайомих ВПО люди з особливими
потребами? (% від опитаних)
19%
31%
5%
12%
34%
1%
20%
25%
9% 10% 12% 12%
19%
15%
53% 53%
85%
74%
54%
76%
62%
Слов'янськ Нікополь Дергачі Чугуїв Бердянськ, Приморськ Сєверодонецьк Разом
Так, є такі люди, і їх проблеми загострились
Так, є такі люди, але їх проблеми лишились такими, як були
Немає таких людей
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
Слов'янськ Нікополь Дергачі Чугуїв Бердянськ,
Приморськ
Сєверодонецьк Разом
Фінансова допомога Гуманітарна допомога Допомога з житлом
Допомога з працевлаштуванням Медична допомога Юридична допомога
Психологічна допомога Інше
Найстарші респонденти віком від 60 років виявились найменш проблемною категорією
внутрішньо переміщених: серед них менший відсоток, аніж в інших вікових групах,
зіштовхувався з різними проблемами, окрім медичних. Вони також меншою мірою
потребують допомоги на даний момент (окрім медичної та психологічної). Натомість
наймолодші ВПО віком від 18 до 30 років більш ніж інші категорії стверджують, що
потребують фінансової та гуманітарної допомоги, що їм бракує грошей на побутові
товари та одяг, а житло обходиться занадто дорого. Ця ситуація може бути пов’язана з
тим, що старші респонденти отримують пенсію, мають право на гуманітарну допомогу як
вразлива категорія, а також на поселення в центри колективного проживання. Молодші
працездатні люди не завжди мають змогу користуватись пільгами та допомогою,
особливо якщо в них ще немає дітей.
У кожного п’ятого ВПО є в сім’ї чи серед знайомих переселенців люди з особливими
потребами, чиї проблеми загострились після переїзду, або ж респондент сам до таких
належить.
Найбільше таких у Нікополі (31% знають людей знають людей з особливими потребами,
чиї проблеми загострились) та Бердянську (34%), найменше – у Дергачах (5%) та
Сєвєродонецьку (1%), ймовірно, тому, що в останніх двох містах найменший відсоток
людей старше 60 років серед опитаних.

26. Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 25
Діаграма 4.3. Чи є серед членів Вашої родини, чи серед знайомих ВПО
люди з особливими потребами? (% від опитаних)
13
в останніх двох містах найменший відсоток людей старше 60 років серед опитаних.
Діаграма 4.3. Чи є серед членів Вашої родини, чи серед знайомих ВПО люди з особливими
потребами? (% від опитаних)
19%
31%
5%
12%
34%
1%
20%
25%
9% 10% 12% 12%
19%
15%
53% 53%
85%
74%
54%
76%
62%
Слов'янськ Нікополь Дергачі Чугуїв Бердянськ, Приморськ Сєверодонецьк Разом
Так, є такі люди, і їх проблеми загострились
Так, є такі люди, але їх проблеми лишились такими, як були
Немає таких людей
Дослідницька гіпотеза полягала в тому, що люди, які належать до особливо вразливих
груп з хронічними захворюваннями – інваліди, ВІЛ-інфіковані, хворі на туберкульоз,
діабет, онкохворі – після вимушеного переселення опиняються у гіршій ситуації, аніж
були до того, наприклад, перестають отримувати необхідну медичну допомогу через
відсутність спеціалістів потрібного профілю, програм безкоштовного або пільгового
лікування, брак коштів.
Як з’ясувалось, вимушене переміщення негативно впливає на стан здоров’я осіб з будь-
якими гострими чи хронічними захворюваннями, від гіпертонії та алергії до злоякісних
утворень, цукрового діабету чи перенесених інфарктів та інсультів. На лікування
часто потрібні гроші, яких у вимушених переселенців вкрай бракує. Буває, що люди
не отримують необхідної їм медичної допомоги, оскільки просто не можуть її собі
дозволити.
«Дорогостоящее лечение гепатита С - у меня нет денег на лечение, ухудшилось
финансовое положение после переезда».
«Затраты на лечение сахарного диабета у ребенка, никто не работает, в семье
денег нет».
«Операция желудка - деньги на операцию мне, мужу деньги на слуховой аппарат,
лечение после инсульта, нет денег (мы не работаем), а бесплатно не лечат».

27. 26 Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців»
ВЗАЄМОДІЯ З ДЕРЖАВНИМИ УСТАНОВАМИ.
СКЛАДНОЩІ ТА ПРОБЛЕМИ
Найчастіше вимушено переміщені особи взаємодіяли з Управліннями праці та
соціального захисту населення (94% від усіх опитаних в 5 областях) та з підрозділами
Державної міграційної служби / паспортними столами (97% від усіх опитаних). До
«собесів»переважнозверталисязаотриманнямдовідокпереселенцятазаоформленням
пільгтасоціальнихвиплат.УМіграційнійслужбіВПОоформлювалидовідкипереселенця,
а також продовжували термін їх дії, ставили печатку на довідку та реєстрували місце
перебування згідно з постановами уряду. Дещо рідше з тих же питань (довідок та
реєстрації) звертались до підрозділів Міністерства надзвичайних ситуацій (24% від всіх
опитаних, з них абсолютна більшість проживає у Бердянську). В Нікополі окремі особи
реєструвались як ВПО у міській раді.
76% опитаних з моменту вимушеного переїзду отримували допомогу у медичних
закладах. 36% влаштовували дітей у школи, 17% - у дитячі дошкільні заклади.
40% переселенців (98% від усіх опитаних пенсіонерів) зверталися до Пенсійного фонду
з питань переоформлення пенсії.
24% опитаних ВПО зверталися до Державної служби зайнятості з метою пошуку роботи
та взяття на облік. Взаємодіяли з цією установою 57% тих, хто наразі є безробітним, 28%
найманих працівників, 8% самозайнятих. Найменше до служби зайнятості звертались
ВПО, що проживають у Дергачах та Бердянську – 5% та 11% відповідно.
Серед ВПО, що проживають у Дергачах, 15% не взаємодіяли з державними установами
взагалі – це найбільший показник серед усіх населених пунктів, що входили в
дослідження. Окрім Служби зайнятості, менший відсоток респондентів з цього міста
звертався до Міграційної служби, Управління праці та соціального захисту, медичних
закладів порівняно з іншими містами.
Суттєвих відмінностей між населеними пунктами, окрім вищезазначених, щодо взаємодії
ВПО з державними установами немає. Ті, що залишились, пов’язані із соціально-
демографічним профілем респондентів, опитаних у певному населеному пункті.
Наприклад, у Сєвєродонецьку до пенсійного фонду зверталось всього 13%, а в Нікополі
цей показник складає 62%, оскільки перше місто представлене здебільшого людьми
працездатного віку, а друге – пенсіонерами.
Таблиця 5.1. З якими державними установами Вам доводилось
взаємодіяти з моменту переселення? (% від опитаних)
Слов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Міграційна
служба
98% 98% 80% 97% 98% 100% 97%
Управління
праці та
соціального
захисту
населення
96% 95% 80% 89% 93% 100% 94%
Медичні
заклади
66% 79% 35% 71% 91% 78% 76%
Пенсійний
фонд
49% 62% 30% 36% 43% 13% 40%

28. Аналітичний звіт по дослідженню «Оцінка потреб та умов життя вимушених переселенців» 27
Слов’янськ Нікополь Дергачі Чугуїв
Бердянськ,
Приморськ
Сєверо-
донецьк
Разом
Школи 31% 33% 35% 35% 47% 33% 36%
Державна
служба
зайнятості
26% 33% 5% 33% 11% 25% 24%
Підрозділи
Міністерства
надзвичайних
ситуацій
3% 1% 0% 3% 98% 0% 24%
Дитячі садки 23% 19% 0% 27% 12% 13% 17%
ЖЕКи 10% 5% 0% 6% 0% 0% 4%
Міліція 0% 4% 0% 2% 0% 0% 1%
Суди 3% 1% 0% 2% 0% 0% 1%
Інше 3% 14% 5% 0% 0% 1% 4%
Не
взаємодіяли з
державними
установами
1% 1% 15% 2% 2% 0% 2%
Внутрішньо переміщені особи переважно оцінюють якість наданих їх державними
установами послуг як добру та дуже добру. Найбільше вони задоволені роботою
шкіл (середня оцінка – 4,4 з 5), пенсійного фонду (4,4 ) та дитячих садків (4,2). Послуги
Державної міграційної служби, Управління праці та соціального захисту населення та
медичних закладів також оцінюються як добрі (4,0-4,1).
Більш проблемною є робота Державної служби зайнятості – якість її послуг була оцінена
на 3,5.
Нечисельні респонденти, що мали справу з ЖЕКами, судами та міліцією, лишились
скоріше незадоволеними, особливо досвідом взаємодії з правоохоронними органами
(3,6, 3,0 та 1,8 відповідно).
У різних населених пунктах присутні певні відмінності у тому, як респонденти оцінюють
якість наданих державними установами послуг.
Внутрішньо переміщені особи, що проживають у Слов’янську, найменше задоволені
роботою державних закладів у порівнянні з мешканцями інших міст. Вони переважно
оцінюють якість послуг як середню. Зокрема, це стосується послуг Державної служби
зайнятості, Управлінь праці та соціального захисту, Міграційної служби, медичних
установ. Добре респонденти оцінили тільки роботу шкіл, дитсадків та пенсійного фонду.
Основна проблема, яку називають ВПО Слов’янська, - величезні черги у державних
установах, де вони отримують довідку, реєструються та оформляють соціальні виплати,
незручний графік роботи та тривале оформлення. В Державній службі зайнятості немає
вакансій, що підходили б, а також вимагають трудову книжку, якої у деяких ВПО немає.
Щодо медичних закладів респонденти жалілися, що лікування дороге, немає потрібних
спеціалістів або їх кваліфікація низька, не вистачає ліків.
В Сєвєродонецьку ситуація краща, аніж у Слов’янську, але трохи гірша, ніж в інших
містах, в тому, що стосується оцінки якості послуг Міграційної служби, Державної служби
зайнятості, Пенсійного фонду.
Як і в Слов’янську, є скарги на великі черги в Міграційній службі та Управліннях праці
та соціального захисту, погану організацію процесу, а також дехто відзначав нечемність
співробітників цих установ.