Застосування Гайду безбар’єрності в роботі закладів культури громад Одещини.pdf
вечорниці Радченко
1. Слов'янська ЗОШ І-ІІІ ст. № 4
Слов'янської міської ради
Донецької області
Сценарій виховного
заходу
«Андріївські вечорниці»
Ідея
класного керівника
Радченко Наталії Володимирівни
2. Сценарій свята «Андріївські вечорниці»
Мета: познайомити учнів з давнім народним звичаєм проводити вечорниці
та обрядами ворожіння й кусання калити;виховувати в учнів повагу та любов до
традицій рідного народу, до української народної пісні; пробуджувати інтерес до
вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти народні звичаї та обряди;
розвивати творчі акторські здібності учнів.
Українська світлиця прикрашена вишитими рушниками, домотканими
килимами, іконою з рушником. Збоку — піч, посередині — стіл, застелений
вишиваною скатертиною, лавки, вкриті килимами. Дівчата й хлопці
одягнені в український національний одяг.
Виходять ведучі
В. 1Багата Україна своїми лісами, ріками, дібровами, багата на хліб і пісню. А ще
наше багатство –це наші традиції і обряди. У наших предків були релігійні свята,
які вони розділили за трьома видами світла.
В.2 Свята взимку означали народження світла. У народі кажуть: «Зима прийшла і
празників привела!» Була у наших предків чудова традиція – вечорниці!
В.1 Беручи усе найкраще у наше сьогодення, віддаючи шану минулому, ми
відроджуємо усе найкраще, що було у нашого народу: нашу мову, пісню, історію.
В.2 Взимку наставала пора відносного перепочинку: зібрано врожай, зроблено
припаси для домашніх тварин. Спочивала примерзла нива, а, отже, можна
зібратися в гурт, повеселитися, поспівати та потанцювати.
В.1 Тож давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекають
добра господиня і весела молодь.
Виходять три дівчини
3. Дівчина 1. Ото взяли та й сказали, куди ми помандрували, нині всі дівчата
гадають, хлопці ж їм лиш заважають.
Дівчина 2. Тож ходімо, дівчатонька, до тітоньки в хату та будемо гадати, долю
закликати!
Дівчина 3. Ходімо!
Виходить з пирогом у руках господиня, співаючи пісню, поправляє рушники,
зазирає у віконце.
Нарешті ми з моєю донечкою все поприбирали, стало гарно, вечерю приготували
смачну, тепер можна й гостей чекати.
Підходить дочка
- Мамонько, рибонько, пустіть на вулицю.
- Наталочко, донечко, та яка ж зараз вулиця? Скоро ж гості прийдуть!
- Мамо, та я ж на хвилиночку, не встигнете й оком моргнути, як я вже вдома
буду.
- Ну, добре, доню, йди, тільки недовго, бо скоро ж дівчата і хлопці прийдуть.
- Добре, мамочко, добре, голубонько, якраз з дівчатами і зустрінемось по
дорозі.
- Вже вечоріє, а ні дівчат, ні хлопців немає. Що то за молодість! Ех, мені б
пісні та музику, то я б до ночі гуляла. А я ж люблю співати. Літа, літа…
Летять як орли сизокрилі.
Чується сміх і розмови дівчат
- Д.1 Добрий вечір у вашій хаті!
- Д.2 Добрий вечір, господине!
- Д.3 Добрий вечір, тіточко, наша люба квіточко!
4. - Господиня. Доброго дня, дівоньки, ясні мої зіроньки!
- Д.4 Доброго вечора!
- Господиня. Доброго!
- Д.5 Ви за нами сумували? Дівчаточок виглядали?
- Господиня. Звісно, люба, я сумувала, вам вечерю готувала. І варенички, й
узвар, ще й отих трав відвар, поспішайте все дістати, та пора нам вечорниці
вже починати.
- Д.6 Наваримо вареничків біленьких, смачненьких,
запросимо до нас в гості парубків гарненьких.
Щоб вони разом із нами гарно погуляли,
Андріївські вечорниці піснею стрічали.
- Д.7 Улянко, що ти вишиваєш?
- Д.8 Серветку, подивись, які красиві голуби!
- Д.9 А я рушник собі на весілля.
- Д.10 А я для свого нареченого сорочку вишиваю.
- Господиня. Ой, молодець.
- Д.11 Дівчатонька, сестриці, годі щебетати,
А давайте спробуємо пісню заспівати!
Дівчата погоджуються. Звучить українська пісня
- Д.12 Ой, а де ж наші хлопці, може, вони взагалі не прийдуть?
5. - Дівчатонька, та годі вам сумувати, давайте краще погадаємо! Я гілки з
вишні принесла (бере глечик з вишнями і роздає дівчатам).
Господиня. А гілки з вишні ми поставимо і на них все загадаємо:
Як розпустяться листочки, заміж вийде чиясь дочка,
Якщо пустить пагінець – через рік йде під вінець,
А як зів'яне – то погано.
Але в нас буде все гарно, мерщій гілочки беріть, і зі мною говоріть: «Ух, ух, ух,
йди із хати злий дух» (всі разом: «Ух, ух, ух, йди із хати злий дух, ставлю
гілочку вишневу я для щастя свого, ух, ух, ух, хай тут буде добрий дух, злий
дух відступися, святий Андрію, заступися, дай, Боже, вишні зацвітати, а
мені долю чекати» )
У воду гілочку макайте, до Різдва тепер чекайте (дівчина збирає назад гілочки в
горщик).Мерщій, дівчата, мерщій!
- Д.14 Ой, а я з чобітком сьогодні на святі, і знаю, що з ним можна погадати:
Чобіточку мій новенький, теплий, гарний і сіренький, вкажи халявкою дорогу, хто
посланий мені від Бога (повертається задом і кидає через голову чобіт)
- Д.15 А я свій поставлю гарненько, хай розшукує пару рідненьку
- Д.1 І я той рік чобіток кидала, та долю свою не впіймала,
Так хай тепер оцінять люди, а, може, й доля не забуде.
- Д.2 Нема чобіт, то що робити,
У мене валянки підшиті,
Поставлю просто, навмання
Нехай долю поганя.
- Д.3 Може, пощастить цього року, вийдеш заміж, чуєш? (всі: «Чуєш?»)
6. Господиня. Дівчатонька, а відгадайте-но загадку: «З квітів його виплітають, ним
голівоньки прикрашають, щоб дівчиноньку зберіг український оберіг». Що це?
Усі: «Вінок»
Господиня. Молодці, дівчата!
(Виходить дівчина із вінком на підставці)
Сплели ми із квітів і сонечка вінок,
Любі мої подруженьки, станьмо у танок!
Нехай завжди лунає дівчат веселий сміх,
А наш вінок чарівний єднає в танець всіх.
(Виходять дівчата із стрічками різного кольору)
- Я прикрашу вінок рожевою стрічкою, символом вірності й чистоти.
- А прикрашу вінок зеленою стрічкою, це символ оновлення та зародження
життя.
- А я причеплю синю стрічку, це символ мудрості.
- Блакитна стрічка - символ блакитного неба, нехай таким буде небо завжди
над нашою Україною.
- Зав'яжу я золоту стрічку, символ багатства та благополуччя, щоб наша
Україна процвітала.
- А я прикрашу наш віночок червоною стрічкою, символом прекрасного
почуття, символом кохання, без якого не існує життя на землі.
(Лунають перші акорди пісні «Ой говорила чиста вода», дівчата прив'язують
стрічки, танцюють)
- Господиня. Стало в хаті холодати, по дровця когось послати?
- Д.4 Я піду, давайте, тітко, наберу дровець берідку.
7. - Д.5 Треба дрова рахувати, парна кількість – буде в парі, а як ні – хай
зачекає!
(Дівчина кладе дрова)
Д.6 - Де ти довго так блукала? Що, коноплі засівала? Давай дрова порахуєм,
Бути тобі в парі тобі, чи ні? Один, два, три, чотири – бути!
(Всі: «Бути в парі!», дівчина соромиться)
- Господиня. Дівчата, пора калиту випікати, замісимо тісто швиденько. Ти,
Надійко, будеш мені допомагати, а ти, Марійко, зубчиками, промінчиками
будеш калиту прикрашати. А ти, Наталочко, навхрісний хрест в печі став.
Навхрісний хрест у нашого народу є символом сонця і вогню.
- Д.7 Гори, вогонь, ясно, спечи нам калиту красно, щоб ми її кусали і горя не
знали.
- Д.8 Водиця-студениця, окропи калиті дорогу від печі до порогу, від порогу
до стелі, щоб ми були щасливі та веселі.(дівчина кропить)
- Д.9 А поки калита печеться, може, б ми заспівали чи станцювали щось?
- Дівчата, ось і калита вже спеклася,(господиня виймає і дає дівчатам)
прикрашайте, калиту, прикрашайте, і бажання промовляйте.
- Д.10У небо, наша калита, у небо, а ти, сонечко, підіймись і на нас подивись,
ми калиту чіпляємо, до себе радість закликаємо(прив'язують калиту на
підвищену поверхню стрічкою)
(Чується пісня «Розпрягайте, хлопці, коней», заходять хлопці, дівчата
радісно реагують)
- Х.1Добрий вечір, господине, славна молодице,
чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці.Сонце заходить, а калита сходить.
- Господиня. Що ж, заходьте, любі хлопці, просим до світлиці,
може, з вами веселіші будуть вечорниці .
- Х.2 Авжеж, будуть веселіші, бо ми на язик гостріші,
8. А ви, як ті миші. сидите у тиші.
(хлопець підходить до столу і каже)
- Х.3 Що це у вас так смачненько пахне?
- Д.11 Еге, Грицю, куди лізеш? Ти ще не заслужив, щоб їсти. Ну добре,
Грицю , я покажу тобі, що там смачненьке, проте ти спочатку повинен чи
приказку розказати, чи пісню заспівати, домовились?
- Х.3 Добре, добре, показуй!
(дівчина піднімає рушник з тарілки, всі хлопці: «О, ковбаса!»)
- Х.4 А щоб тобі та ковбаса та до носа приросла!
- Д.12 Не мели язиком, як та лисиця хвостом, ти, Лесю такий мудрий, як той
дід.
- Х.5А послухайте, що я сьогодні бачив, їхав козак дорогою, дівку надибав та
й читає: «І прочеє, прочеє по сєму указу козак повинен цілувати кожну
дівку по разу, чуєш, дівко, що в указі написано? Чую, чую, козаче, а вже
рада та красуня, аж мало не плаче, а за мене, козаче, щоб іще по разу »
(йде і цілує дівчину, та соромиться)
- Х.6 А ви вже ворожили? Ми такі гарні парубки, то ,може, виберете
серед нас нареченого? Оксано, вибирай серед нас собі жениха! (підходить
до дівчини і виводить на центр)
- Х.7 Оксано, може, вибереш мене? Мене звати Степан.Я хазяйський син.
Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться, зате
бачить добре. Маю землі – видимо-невидимо, скільки б не дивився і не
придивлявся – не побачиш.А що вже худоби ... І павуки, і комахи, і мухи, а що
вже мурашок – світу білого не видно! Чим я не жених!
- Д.13 Ні, хлопче, не хочу я тебе, ти хоч і багатий,але я хочу роботящого.
- Х.8 Оксано, чим я тобі не жених, може, й не зовсім гарний, але роботящий,
якщо вже я за щось візьмусь, то і за вуха не відтягнеш. Спати можу до
обіду, і обідати люблю - обідав би до самого сніданку. Вибереш мене –
горя не знатимеш .
- Д.13 Ні, хлопче, не хочу я тебе, я хочу роботящого, розумного і гарного.
9. - Х.9 Оксано, то, може, за мене підеш заміж? Мама кажуть, що я гарний , як
той місяць, а розумний, як п'ять писарів укупі. Мені б ще таку жінку, як
я…Ти не дивись, що я такий замурзаний, не причесаний, ти мене вмий,
причеши - і під вінець можна шкандибати. А цілуватися я й зараз можу
(лізе цілуватися до дівчини, вона відштовхує його)
- Д.13 Ні, хлопче, не хочу я тебе !
- Х.10 Може, за мене підеш? У мене є своя кузня (показує намальовану
кузню «У Вакули»)
- Д.13 Може, й піду, але якщо дістанеш мені черевички, які були у самої
цариці!
- Х.10 Ех, черевички, як у самої цариці! (зітхає і йде, а дівчина здвигує
плечима і посміхається)
- Одарко, що ще смачненьке є ?
- Д.11 Ти, що, Грицю, забув, як ми домовлялись? (відкриває знову тарілку
під рушником)
Хлопці всі разом: «О, сало»
Виходить дівчина:
- Д.14 Дівчата, а давайте щось смішне про хлопців скажемо!
(один із хлопців):- Давайте, давайте, ми теж не ликом шиті
Дівчина розказує, а хлопець підходить, нахиляючись, слухає, і в кінці говорить:
«Брехня!»
Д.14 ІшовГриць з вечорниць вночі слободою,
Сидить сова на воротях, крутить головою.
Він , сердега, як побачив – та й через городи,
Заплутався в бур’яни та й наробив шкоди.
Х.1 У Хмелівці густо хати, вітер не провіє,
Сама мати ложки миє, бо донька не вміє.
Дівчата: «Ні-ні-ні!»
10. Д.15 Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,
Сидить гуска над водою, вирячила очі,
Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,
Коли б не втік осокою, була б Гриця з’їла..
Дівчата сміються, махають руками, голос хлопця:
- Дівчата, та годі вже брехати, краще давайте пісню будемо співати!
- Давайте,
всі виходять і співають, виконуючи танцювальні рухи «Як у нас на Україні»
Господиня: Ну й розвеселили ж ви мене, ми ж про калиту забули!
- Х.2 О, нарешті калита, наче сонце золота
Хто укусить калиту хоч раз, буде першим серед нас!
- Х.3 Хто буде писарем?
- Х.4 Я!
- Х.3 Нумо, хлопці, дівчата, хто з нас буде починати?
- Х.5 Ой, громадо, чесні люди, я найпершим хочу бути!
Їду, їду я до річки, дайте калити вкусити хоч трішки! (стрибає на коцюбі,
намагається вкусити калиту, але не втримується, писар маже сажею )
- Х.6 Калита смачна, рум'яна, подивлюсь, аж голос в'яне,
Як тебе дістати, як таємницю розгадати?! Ще ні разу не стрибав, калити не
куштував!
- Х.6 Діду, діду, калиту кусати їду!
- Х.3 Звідки ти?
- Х.6 З Калитви!
11. - Х.3 Чого хочеш?
- Х.6 Калити!
- Х.3 А не боїшся чорноти?
- Х.6 Ні!
- Х.3 Що ж повеселились і досить, мій живіт вже їсти просить!
(кусає калиту, розламує і дає по шматочку хлопцям і дівчатам )
- Д. 1 Милі гості, просим сісти, варенички будем їсти,
Варенички непогані, варенички у сметані! (з горщиком і варениками)
Вас чекають в макітрі варенички дуже ситні
Білобокі, круглолиці, з української пшениці.
- Д. 2 Їжте, їжте, просим щиро, варенички наші з сиром!
Пісня «А мій милий вареничків хоче»
Господиня Дякуємо всім, хто завітав до нашої хати. Хай і ваша хата буде
багата і хлібом, і сіллю, і великим добром, і дітьми хорошими, здоров’ям і піснею,
злагодою і сімейним теплом.
Виходять усі
Х.4 У Всевишнього та святого Андрія просимо благодаті
Щоб у всіх збулась надія, найзаповітніша мрія.
А для цього має бути сильна віра.
Д.3 Ми співали, веселились і всім весело було,
Вечорниці закінчились і ,здається, все пройшло.
Х.5 Ні, так просто не проходить, в серці струночка бринить
Спогад про цей вечір в нашім серці буде жить.
Д.4 Дякуємо господині за теплу хату
Х.6 Молодим нашим дівчатам за цей стіл багатий.
12. УСІ: Бажаємо усім миру і добра.
Усі співають:
Наші вечорниці вже кінчати час
Кращі побажання ви прийміть від нас
І в вас, і в нас хай буде гаразд
Щоб ви і ми щасливі були.
Прощавайте, друзі, низький вам уклін
Доброго здоров’я зичим вам усім,
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були