2. Народився Віктор в родині дяка 18 лютого 1852 р. в Тудорковичах.
Батько, дяк Григоріій, як на тодішні часи, був серед селян освіченою
людиною. Він зумів хлопцеві прищепити любов до співу й музики
в дуже молодому віці. Вже на другому році свого життя
маленький Віктор утратив матір, і його вихованням
зайнялася бабуня Варвара. Часто брала вона свого внука з собою на
принагідні весілля й вечорниці з музикою, на фестини,
які відбувалися в селі і це сприяло подальшому
закріпленню музичного вподобання обдарованого хлопця.
Спочатку Віктор вчився в рідному селі, а згодом в Сокалі, в дяковчительській школі у Перемишлі. Саме тоді він пізнав душу нашої пісні і в
пісні душу українського народу.
3. Завершивши загальну освіту В. Матюк у
львівській та перемиській гімназіях
та згодом вступив у Духовну семінарію у
Львові, а закінчив її в Перемишлі,
де і був в 1882 р. висвящений.
Душпастирські чинності виконував у
Перемишлі, Крехові, біля Рави Руської,
Маковиську на Ярославщині, Чесанові на
Любачівщині.
Від червня 1889 р. до смерті був парохом в
селі Карів.
4. Віктор добре знався на українському
мистецтві,
особливо на фольклорі і народній та
церковній музиці.
В. Матюк став дописувати
до «Руського співаника для шкіл
народних» та до невеличкого підручника
з музичної грамоти «Малий катехиз
музики». В коротці Віктор стає
співредактором хорового збірника «Боян»
(1884), у якому він сприяв помістити
твори М. Вербицького, І. Лаврівського, І.
Воробкевича та свої власні. Допиc до
«Малого катехизму музики» (1882),
«Короткого начерку з гармонії і
композиції» (1906), допомагав видати
«Співаник церковно-народний для шкіл
народних» (1911) та інші.
5. В.Г. Матюк –
як композитор
найбільше відзначився в
солоспіві, створивши майже
50 пісень цього жанру,
покладених на слова М.
Шашкевича, В. Масляка, І.
Гушалевича й А. Міцкевича.
Його «Веснівка» увійшла до
золотого фонду української
вокальної музики.
автор музично-теоретичної
праці «Короткий начерк з
гармонії і композиції»
вокально-хорові твори,
серед яких кантата «До
весни» (для хору з
оркестром), «До руської
пісні», «Чом так скрито»,
«Крилець», «Під осінь»,
«Болеслав Кривоустий
під Галичем»,
«Прощальна пісня», «Ти
маєш брильянти і
перли»,
6. солоспіви
«Із сльозою в оці відійду».
«Капрал Тимко» і «Наші
поселенці»
«Інвалід»,
«Нещасна любов»,
«До весни» (кантата).
«Три князі на один престол»
(до драми І. Франка)