6. Антропогенний вплив на довкілля
Зміна кругообігу речовин у природі
Зміна структури компонентів природи
Зміна енергетичного балансу
і буферних властивостей Землі
Знищення біологічного розмаїття4
1
2
3
7. Екологічні проблеми на місцевому рівні
Основні проблеми Обмеження
Фінансова неспроможність
розв'язати екологічні
проблеми
Відсутність необхідного
досвіду
Нерозуміння важливості
проблем
Місцевий характер
розвитку, поведінки та
міжособистісних відносин
Несанкціоновані звалища відходів
Надмірне використання хімічних
засобів у сільському господарстві
Несанкціонована вирубка
Знищення екологічного каркасу ОТГ
Самовільне відведення стічних вод
Енергозбереження
Браконьєрство
Поява інвазійних біологічних видів
8. Що треба розуміти під
екологічною модернізацією
розвитку територій?
Екологічна модернізація соціально-економічного
розвитку регіонів - це процес перетворення
соціально-економічних систем для цілей
«зеленого» зростання, що поєднує в собі
впровадження інституційних, організаційно-
управлінських, техніко-технологічних та
економічних інновацій шляхом якісного
оновлення економічного розвитку, формування
достатніх потреб суспільства й перегляду
орієнтирів соціально-економічного розвитку, що
в кінцевому підсумку призведе до визначеності
якостей майбутнього розвитку всієї системи
регіону.
9. Екологічна модернізація – це соціально-економічні зміни
відповідно до сучасних екологічних вимог і норм,
дотримання яких сприяє подоланню суперечностей між
людиною і довкіллям.
Вона є механізмом переходу і підтримки стану сталого
розвитку.
Екологічна модернізація економіки – це процес
ухвалення господарських, технологічних, управлінських,
правових та інших рішень, орієнтованих на збереження і
поліпшення якості навколишнього природного
середовища.
Екологічна модернізація базується на наступних
принципах:
• рівна увага до економічної, соціальної й екологічної
складових сталого розвитку;
• визнання неможливості позитивного розвитку
людського суспільства при деградації природи;
• екологічна відповідальність – інтеграція у регіональну
економіку, врахування зовнішніх впливів, застосування
чинних норм і стандартів природокористування.
10. Заходи екологічної модернізації
Екологічна паспортизація об'єктів
Екологічний аудит території громади/об'єктів
Комплексна екологічна оптимізація території
громади
Організація складування, сортування, вивезення та
утилізації відходів
Розроблення й реалізація проектів оздоровлення
водних екосистем
Розвиток проектів зеленого бізнесу
Енергетичний аудит об'єктів житлового фонду та
соціальної інфраструктури
Реалізація проектів енергозбереження для ОТГ
11. Екологічний паспорт ОТГ/села
Однією з вимог екологічного
фінансування може стати
наявність, поряд зі Стратегією
соціально-економічного розвитку
ОТГ, екологічного паспорта
громади.
Екологічний паспорт -
аналітичний збірник у якому
наведені статистичні та
узагальнені дані про стан
навколишнього природного
середовища по його складових:
атмосферне повітря, водні,
земельні, лісові ресурси, надра,
тваринний і рослинний світ, а
також природно-заповідний
фонд, стан поводження з
відходами, ядерна та радіаційна
безпека, ідентифіковано
найважливіші екологічні
проблеми, які потребують
вирішення.
12. За призначенням та об’єктами господарювання
розрізняють такі види екологічних паспортів об’єктів
довкілля.
1. Екологічні паспорти об’єктів
господарської діяльності:
еколого-агрохімічні паспорти
полів та земельних ділянок;
паспорти кормових угідь;
паспорти водних
джерел (поверхневі, підземні);
паспорти місць для зберігання і
переробки відходів.
2. Екологічні паспорти
природних зон: паспорти для
рекреаційних комплексів
(паспорти для зон відпочинку і
паспорти для заповідного
фонду, паспорти
безпосередньо природних
об'єктів).
3. Екологічні паспорти
промислових об'єктів, паспорти
для суб'єктів
сільськогосподарського
виробництва (в т. ч. потенційно
небезпечних об’єктів – ПНО);
паспорти організацій.
4. Паспорти для міської зони.
Вони містять усі згадані вище
паспорти.
13. Екологічний аудит
Екологічний аудит – це документально
оформлений системний незалежний процес
оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що
включає збирання і об'єктивне оцінювання
доказів для встановлення відповідності
визначених видів діяльності, заходів, умов,
системи екологічного управління та
інформації з цих питань вимогам
законодавства України про охорону
навколишнього природного середовища та
іншим критеріям екологічного аудиту (ст. 1
закону України «Про екологічний аудит»).
14. Основними завданнями екологічного аудиту відповідно
до законодавства є:
- обґрунтування екологічної стратегії і політики підприємства;
- визначення пріоритетів при плануванні природоохоронної
діяльності підприємства;
- перевірка дотримання суб'єктом господарської діяльності
природоохоронного законодавства;
- розроблення рекомендацій щодо зниження ризику
виникнення надзвичайних екологічних ситуацій;
- послуги, пов'язані з підвищенням ефективності регулювання
впливів на навколишнє середовище;
- послуги, пов'язані з розвитком системи виробничого
екологічного моніторингу і управління;
- розроблення рекомендацій і пропозицій з екологічної освіти
персоналу;
- консультування з питань природоохоронного законодавства,
інформаційне обслуговування та інші послуги.
15. Екологічний аудит територій
Екологічний аудит
територій (ЕАТ) або
геоекологічний аудит –
напрям аудиторського
науково-практичного виду
діяльності, що базується на
аналізі відповідності
господарської й природної
підсистем через
комплексну геоекологічну
оцінку й аналіз
територіальної організації
об’єкта аудитування,
спрямований на розробку
заходів щодо сталого
розвитку регіону.
Екологічний аудит — це оцінка:
- сучасного екологічного стану усіх
компонентів навколишнього
середовища (літо-, атмо-, гідро-,
фіто- та зоосфер і біологічних
ресурсів);
- небезпечних впливів середовища
на умови життєдіяльності
населення;
- демографічних процесів та стану
здоров'я населення у зв'язку з
екологічними чинниками;
- техносфери та її впливу на
компоненти природних екосистем;
- встановлення відповідності
об'єкту екологічного аудиту
вимогам законодавства про
охорону НПС;
- оцінка впливу діяльності об'єкта
екологічного аудиту на стан НПС.
16. Комплексна екологічна оптимізація
території громади/села
Розроблення комплексної програми екологічної оптимізації території громади,
яка включатиме :
очищення ставків, водойм, джерел та річок, благоустрою територій навколо
ставків та створення безпечних умов відпочинку на воді;
розвитку рекреаційних зон та програму озеленення;
відновлення природних екосистем, особливо у басейнах місцевих водотоків;
взяття під контроль всі унікальні, з точки розвитку Громади і її природного і
туристичного потенціалів, природні об’єкти;
відновлення знищених деревних насаджень, створення нових зон з
деревними та чагарниковими насадженнями, як відпочинкових так і захисних
(від шкідливого впливу автодоріг, промислових підприємств);
розробка та впровадження схеми локальної екологічної мережі, яка повинна
включати цілі природні території, зелені насадження, сільськогосподарські
угіддя, природні та штучні водойми, навіть ділянки традиційної малої сільської
забудови з садами;
проведення інвентаризації пов’язаних з ландшафтом історико-культурних
об’єктів та комплексів з метою їх природоохоронної, естетичної та рекреаційної
оцінки, запровадження індивідуального режиму збереження популяцій
раритетних рослин;
обмеження господарського використання екологічно вразливих земель.
17. Організація складування, сортування, вивезення
та утилізація відходів передбачає:
максимально усунути всі існуючі стихійні джерела і потенційні
загрози забруднення і дестабілізації довкілля;
розробити програму поводження з твердими побутовими
відходами;
облаштувати ділянки під складування ТПВ і будівельного сміття;
придбати спецтехніку для вивезення сміття на облаштоване
сміттєзвалище, придбання урн для збору сміття на кожне дворове
господарство та біля громадських місць (магазини, бари, кафе,
адміністративних будівель);
вивчити можливості збуту окремих видів сміття (пластикові пет-
пляшки, акумулятори, склобій);
забезпечити очищення скидів та утилізацію відходів,
використання будівельного сміття для мощення проблемних
ділянок доріг;
створити систему оплати за збір та вивіз побутового сміття з
мешканців сіл;
не допускати утворення стихійних сміттєзвалищ на території
сільської ради;
упорядкувати місця ліквідованих стихійних сміттєзвалищ.
18. Розроблення й реалізація проектів
оздоровлення місцевих водних екосистем
- вивчення реального екологічного стану і рівня забруднення річкових
вод;
- ідентифікація джерел походження та міграції забруднень;
- розроблення і виконання локальної екологічних програм з покращення
стану водних екосистем;
- розчищення акваторій річок від побутових та промислових відходів;
- маркування та візуалізація на території водоохоронних зон;
19. - обмеження негативного впливу екологічно небезпечних
об'єктів на водні екосистеми;
- будівництво та реконструкція водопровідних систем
водопостачання населення і домашніх господарств;
- будівництво локальних очисних споруд;
- посилення контролю за використанням хімічних речовин
у сільському господарстві.
20. Розвиток проектів зеленого бізнесу
Зелений бізнес – це види
діяльності, які мають
мінімальний негативний
вплив на глобальне або
місцеве середовище,
суспільство або економіку.
Це бізнес, який прагне
поєднати у собі екологічне
відношення до
навколишнього
середовища, справедливе
ставлення до працівників
та економічний успіх.
- Органічна продукція
- Відновлювані джерела
енергії
- Екологічне будівництво
- Зелений транспорт
- Зелений туризм
- Переробка відходів і
повторне використання
матеріалів
- Ландшафтний дизайн
- Екологічна оптимізація і
облаштування територій
- Страхування екологічних
випадків
21. Зелений бізнес
Форми зеленого бізнесу:
- еко-компанія (її діяльність заснована на запровадженні системи
екологічного менеджменту і повній відповідності діяльності
вимогам екологічного законодавства);
- виробництво екологічних товарів та послуг (компанія за власним
бажанням, переходить на енергоефективні, екологічно-
конструктивні технології виробництва товарів та послуг і сприяє
покращенню довкілля за допомогою використання в процесі
діяльності методів та сировини, які мінімізують екологічно-
деструктивний вплив на НПС та ведуть до покращення умов
життя населення);
- екологічна інфраструктура (державні та приватні установи,
організації, консалтингові компанії, сферою діяльності та
інтересів яких є екологічний розвиток).
23. Енергоефективність в ОТГ
Тільки зараз ми активно почали навчатися заощаджувати
вичерпні природні енергоресурси і намагаємосяся
запровадити таку систему управління на місцях, яка веде до
енергонезалежності.
Правильно обґрунтована політика використання
енергоресурсів органами місцевого самоврядування не
лише змінює поведінку мешканців громади в бік
ощадливості і раціонального використання первинних
енергетичних ресурсів, а й покращує загальний імідж
громади, її інвестиційний клімат, роблячи її привабливою
для партнерів та дозволяючи залучити вітчизняні чи
закордонні кошти.
Загалом енергоефективність – один з найважливіших
чинників успішності громад, оскільки грамотне
впровадження енергомодернізуючих заходів дає змогу
економити від 15 до 70 відсотків коштів, що йдуть на оплату
енергоносіїв у житловому секторі.
24. Енергетична альтернатива
У світі реалізується комплекс
енергоефективних заходів,
включно з розробкою
обладнання, технологій та
матеріалів, перехід на
відновлювану енергетику:
- вітрова енергія;
- сонячна енергія;
- геотермальна енергія;
- енергія припливів;
- енергія біомаси.
27. Модель 1: Енергетичний виробничо-споживчий
кооператив з виробництва біогазу на основі біомаси
Призначення кооперативу:
Виробничо-споживчий кооператив з метою організації виробництва біогазу
на основі біомаси шляхом використання відходів тваринного та рослинного
походження (на базі фермерського господарства) з подальшим його
використанням для господарських потреб приватного сектору членів
кооперативу та збутом надлишкової кількості на оптовому енергетичному
ринку. Покупцем може бути місцева територіальна громада, яка
використовуватиме біогаз для опалення соціальних об’єктів на своїй
території.
Вигоди:
- для членів енергетичного кооперативу – заощадження коштів на
енергоносії, часткова автономність від державних енергоносіїв, прибуток від
продажу електроенергії на оптовому енергетичному ринку, що буде
розділений у рівній частині між всіма членами кооперативу;
- для місцевої громади – виконання на її території заходів по
енергоефективності, покращення іміджу регіону та створення привабливого
«клімату» для можливих інвесторів;
- для навколишнього середовища – заощадження енергоресурсів,
зменшення шкідливого впливу вуглекислого газу на навколишнє
середовище.
28. Модель 2: Енергетичний виробничий кооператив з
генерації теплової енергії (гаряче водопостачання)
за допомогою сонячних колекторів
Призначення кооперативу:
Виробничий кооператив з метою генерації теплової енергії (гаряча вода)
за допомогою сонячних колекторів (геліоустановка із 12-ти незакипаючих
сонячних колекторів), встановлених на даху 3-поверхового будинку, з
подальшим її використання для господарських потреб приватного сектору
членів кооперативу.
Вигоди:
- для членів енергетичного кооперативу – заощадження коштів на
енергоносії, часткова автономність від державних енергоносіїв;
- для місцевої громади – покращення іміджу місцевої громади через
практику використання енергозберігаючих технологій на її території та
створення привабливого «клімату» для можливих інвесторів;
- для навколишнього середовища – заощадження енергоресурсів,
зменшення шкідливого впливу вуглекислого газу на навколишнє
середовище.
29. Модель 3: Енергетичний виробничий кооператив з
генерації електроенергії за допомогою сонячної
електростанції (на основі сонячних батарей)
Призначення кооперативу:
Виробничий кооператив з метою генерації електроенергії за допомогою
сонячної електростанції (встановлення 120-и сонячних батарей
(фотоелектричних модулів) на пайових землях площею 250 кв. м., що
належать членам кооперативу) з подальшим споживанням виробленої
електроенергії членами кооперативу у приватному секторі та збутом
надлишкової електроенергії на енергетичному оптовому ринку за «зеленим
тарифом»*.
*«Зелений тариф» – економічний механізм, що спрямований на заохочення
генерації електроенергії відновлюваною енергетикою.
Вигоди:
- для членів енергетичного кооперативу – заощадження коштів на
енергоносії, часткова автономність від державних енергоносіїв, прибуток від
продажу електроенергії за «зеленим тарифом», що буде розділений у рівній
частині між всіма членами кооперативу.
- для місцевої громади – виконання на її території заходів по
енергоефективності, покращення іміджу регіону та створення привабливого
«клімату» для можливих інвесторів.
- для навколишнього середовища – заощадження енергоресурсів,
зменшення шкідливого впливу вуглекислого газу на навколишнє
середовище.
30. Екологічна та енергетична
складові розвитку ОТГ
Екологічна та енергетична сфери мають стати
рушієм соціально-економічного розвитку територій.
Екологічну ситуацію на окремих територіях
необхідно розглядати не тільки точки зору
проблемних проявів та несприятливих станів, а й у
контексті її інвестиційного потенціалу.
А на вирішення проблем довкілля і підвищення
енергоефективності нині є можливість залучити
чималі фінансові та інвестиційні ресурси.
Реалізація природоохоронних та ресурсоощадних
проектів, розвиток зелених видів підприємництва
через отримання субсидій, дотацій, грантів, премій з
боку відповідних державних і приватних фондів
стають доволі звичною справою.
31. Яким чином це робити?
Для залучення таких
ресурсів необхідно, пев-
ною мірою, відповідати
вимогам грантодавця чи
інвестора.
У конкретному ви-
падку вони можуть бути
різними.
Але всіх їх об'єднує
цільова спрямованість
проекту, його обґрунто-
ваність та наявність
необхідної розробленої
документації, а також
чітке розуміння
перспектив реалізації
проекту.
32. Грантодавці в галузі збереження
довкілля і енергозбереження
Глобальний екологічний фонд
(GEF)
Програма ООН з навколишнього
середовища (ЮНЕП)
Європейський банк реконструкції
та розвитку
Директорат з міжнародної
співпраці і розвитку Європейської
Комісії
Північна екологічна фінансова
корпорація (NEFCO)
Проект «Місцевий розвиток,
орієнтований на громаду» (CBA)
Німецьке бюро міжнародної
співпраці (GIZ)
Британський департамент з
питань довкілля, продуктів
харчування і села (DEFRA)
Канадський фонд підтримки
місцевих ініціатив
Програма «Зміни в регіоні»
(RITA)
Проект ЄС/ПРООН «Місцевий
розвиток, орієнтований на
громаду – ІІІ»
Міжнародний освітній проект з
раціонального використання
ресурсів та енергії «SPARE»
Асоціація «Енергоефективні міста
України»
Фонд Рокфеллера (The Rockefeller
Foundation)
Фонд Чарльза Стюарта Мотта
Bridges Ventures
Citizen Capital
Commons Capital
Equilibrium Capital
Gray Matters Capital (GMC)
Mindfull Investors
New Cycle Capital
RSF Social Finance
Sosense
SustainVC
