Договір про надання послуг у ЗЕД

1. В И К О Н А Л А :
С Т У Д Е Н Т К А
Я К И М Е Н К О О Л Е Н А ,
3 К У Р С У , 2 Г Р У П И ,
Ф І Н А Н С О В О - Е К О Н О М І Ч Н О Г О Ф А К У Л Ь Т Е Т У .
Тема :
Договір про надання послуг у
ЗЕД

2. Мета: зважаючи на стрімкий розвиток міжнародного бізнесу,
виникає необхідність чіткого регулювання зовнішньоекономічних
відносин та процесу укладання договорів. Актуальність полягає в
тому, що для успішного ведення бізнесу, варто орієнтуватися у
чинній зоконодавчій базі.

3. «Каравай, каравай...», хочеш право —
вибирай
 Оскільки
контрагентами
договору на надання
послуг у ЗЕД є
представники різних
країн, виникає
запитання: вимогам
законодавства чиєї
держави вони будуть
підпорядковуватися?

4. Іноземний елемент
 хоча б один учасник є громадянином України,
який проживає за кордоном, іноземцем, особою
без громадянства або іноземною юридичною
особою;
 об’єкт правовідносин знаходиться на території
іноземної держави;
 юридичний факт, який створює, змінює або
припиняє правовідносини, мав чи має місце на
території іноземної держави.

5. Є іноземний елемент — є можливість
самостійно обрати право, якому
підпорядковуватимуться контрагенти
Укладення контракту,
внесення до нього змін,
вирішення спорів
необхідно здійснювати,
керуючись нормами
законодавства,
передбаченого ЗЕД-
договором.

6. Якщо в договорі питання про вибір права не
зазначено
Використовуватиметься право, яке має найбільш
тісний зв’язок з договором. Тісний зв’язок визначається
за місцезнаходженням (місцем проживання):
 1) підрядника (за договорами підряду);
 2) виконавця (за договорами про надання послуг);
 3) орендодавця (за договорами найму (оренди));
 4) ліцензіара (за ліцензійними договорами);
 5) перевізника (за договорами перевезення);
 6) страховика (за договорами страхування);
 7) управителя (за договором управління майном);
 8) правоволодільця (за договором комерційної
концесії) тощо ( ст. 44 Закону про МПП).

7. Зміст у ЗЕД-договорі
Відмінність між поняттями «послуги» та «роботи»
Послуги ( гл. 63 ЦКУ) Роботи ( гл. 61 ЦКУ)
не мають матеріально вираженого
результату або цей результат
невід’ємний від самої дії або
діяльності
мають матеріально виражений
результат
споживаються в процесі виконання
певної дії або виконання певної
діяльності
результат передається замовнику
інтерес замовника: процес
виконання дії
інтерес замовника: матеріальний
результат дій виконавця

8. Приклад
Українська компанія
уклала контракт про
техпідтримку зарубіжного
інтернет-магазину. Що це?
Робота чи послуга?
- Не має матеріально
вираженого результату ;
- при укладенні відповідного
договору мета сторін — дія;
- техпідтримка «споживається»
у процесі її виконання
послуга

9. Приклад
Компанія укладає
контракт, де його
предметом виступає
доопрацювання сайту
(наприклад, додавання
функціонала сайту, де
розташований інтернет-
магазин). Робота чи
послуга?
- Матеріально виражений
результат є;
- Результат споживається не в
процесі виконання
доопрацювання;
- інтерес замовника становить
не процес виконання
доопрацювання, а самі модулі
сайту.
Робота

10. Форма
Закон про МПП закріплює такі правила. Згідно з ч.
1 ст. 31 форма правочину повинна відповідати
вимогам права, яке обрали контрагенти.
Виняток - якщо це правочин з
нерухомим майном — застосовується
право держави, в якій знаходиться це
майно, якщо право на нерухомість
зареєстровано на території України —
право України

11. На сьогодні обов’язковість використання печатки сторонами з ч. 2 ст.
207 ЦКУ виключено. Додано норму про те, що таку умову може бути
закріплено за письмовою згодою сторін.
Зміни
Раніше ч. 3 ст. 31 Закону про МПП встановлювала правило такого змісту:
якщо стороною зовнішньоекономічного договору є громадянин України або
юрособа України, договір укладається у письмовій формі незалежно від місця
його укладення, якщо інше не передбачено законом або міжнародним
договором України.
Далі «включалися» норми ст. 207 ЦКУ, де правочин визнається таким, що
вчинений у письмовій формі, якщо сторони обмінялися одним або кількома
документами (у тому числі електронними), листами, телеграмами. На них також
повинні стояти підписи сторін. А до 2014 року для юросіб обов’язковою була ще й
печатка

12. Що ж дозволено з 03.01.2017 р.?
За ситуації, про яку ми говорили вище, договір
укладається у формі, передбаченій законом, незалежно від
місця його укладення, якщо інше не передбачено
міжнародним договором України.
І тут послугам поспішають «на допомогу» зміни в Законі
про ЗЕД.
У разі експорту послуг (крім транспортних) контракт може
укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду
(оферти), або шляхом обміну електронними повідомленнями,
або в інший спосіб. Зокрема, шляхом виставлення рахунку
(інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані
послуги.

13. Оферта
Пропозиція укласти договір (оферта) має містити істотні
умови договору і виражати намір особи, яка її зробила,
вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття
Реклама, до речі, теж може бути публічною офертою.
Прийняття ж оферти (акцепт) — це відповідь особи на
отриману пропозицію. Акцепт повинен бути повним і
безумовним. Якщо ви у відповідь на оферту надали послугу
згідно з пропозицією — така дія теж вважається її
прийняттям.

14. Висновки

Право, яке застосовуватиметься до договору про ЗЕД,
визначається сторонами самостійно з урахуванням
положень Закону про МПП.

Для того щоб скористатися «привілеями»,
унесеними Законом № 1724, необхідно розрізняти роботи й
послуги.

Закон про ЗЕД у редакції Закону № 1724 допускає
укладення контрактів в електронній формі шляхом
прийняття оферти або виставлення рахунка (інвойсу).

Оригіналом електронного документа вважається примірник з
наявністю електронного підпису автора або підпису,
прирівняного до власноручного.

15. Джерела інформації
1. ЦКУ
2. ЗУ «Про Міжнародне Приватне Право»
3. ЗУ «Про ЗЕД»
4. ГКУ
5. Закон № 1724 «Про внесення змін до деяких законів
України щодо усунення адміністративних бар’єрів для
експорту послуг»
6. Закон № 185 «Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті»
7. Закону України «Про електронні документи та
електронний документообіг»
8. Тетяна Трокоз «Правові аспекти експортної діяльності в
Україні: поточний стан та перспективи
розвитку»/Юридична газета//2017
9. Амброзяк Наталя «Договір про надання послуг у ЗЕД
«дорожчий за гроші»: на що звернути увагу»