Організаційно-правові форми бізнесу в Україні

1. Організаційно-правові
форми бізнесу
в Україні
Виконали:
Калиновська О.О.
Палажченко Г.О.

2. Організаційно-
правові форми
ведення ПДв Україні

3. Приватний підприємець –
фізична особа
• право на здійснення ПД має фізична особа, яка є громадянином
України, іноземним громадянином, особою без громадянства з
повною цивільноюдієздатністю
• може здійснюватиПД за умови державної реєстрації (інформація
про держ. реєстрацію фіз.осіб євідкритою)
• віднесений до суб'єктів малогопідприємництва
• до діяльності застосовуються акти, що регулюють діяльність
юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не
випливає із сутівідносин
• несе відповідальність всім своїммайном
• має право відкривати рахунки або працювати виключно за
готівку
13

4. Обмеження на здійснення
підприємницької діяльності для фізичних
осіб - підприємців
 Страхова
 Довірча
 Банківська
 Ломбардна
 З випуску та обігу ціннихпаперів
 У сферіорганізації телебачення ірадіомовлення
 У сферіорганізації зв’язку
 Космічна
 У сферіздійснення операцій зметалобрухтом
 У сферізагальної середньоїосвіти
 Концесійна

5. 19
Переваги та недоліки здійснення
підприємницької діяльності у формі
фізичної особи
ПЕРЕВАГИ НЕДОЛІКИ
-немає потреби формувати статутний
капітал та резервний фонд;
-відсутні установчі документи;
-спрощена система реєстрації;
-спрощена система оподаткування та
управління;
-можливість працювати за готівку.
-обмеженість щодо певних видів
діяльності;
-відповідальність всім належним
майном (крім того, на яке не може
бути звернено стягнення) та
часткою у праві спільної сумісної
власності подружжя у разі
розподілу;
-можливе визнання банкрутом.

6. Переваги та недоліки приватного
підприємства юридичної особи
ПЕРЕВАГИ НЕДОЛІКИ
- можливість одноосібного
прийняття рішень та розподілу
прибутку;
- відсутність необхідності у
формуванні статутного фонду;
- найпростіша серед інших
юридичних осіб процедура
заснування.
- недовіра кредиторів. Відносини з
приватним підприємством є досить
ризикованими, оскільки
законодавство не вимагає
формувати статутний фонд, тобто
його може взагалі не бути;
- відсутність легального механізму
збереження контролю засновника
над майном, переданим
підприємству.

7. Переваги та недоліки акціонерного
товариства
21
ПЕРЕВАГИ НЕДОЛІКИ
- можливість привернути багато осіб, майнові
засоби яких можуть становити великий
капітал;
- зниження ризику втрати свого майна у
випадку невдач корпорації (обмеження
відповідальності учасників);
- забезпечення можливості переливання
капіталу з однієї галузі або сфери в іншу;
- можливість запровадження складних
технологій і випуску якісних товарів;
- розподіл прибутку між великою кількістю
учасників, що сприяє формуванню
середнього класу і підвищенню рівня
добробуту суспільства;
- передбачення для всіх
акціонерів стабільної і надійної форми
діяльності з правом виходу зі складу
акціонерного товариства шляхом продажу
своїх акцій.
-складна процедура створення;
-діяльність піддається значномуправовому
регулюванню з боку держави;
-обов’язкове розкриття інформації, як
наслідок менша конфіденційність діяльності,
більш ретельне ставлення до роботи з
фінансово-бухгалтерською документацією;
-тяжкий податковий тягар;
-збільшення адміністративних зобов’язань
при прийнятті управлінських рішень;
-обмеження використання прибутку для
інвестування в довгострокові проекти в зв’язку
з бажанням акціонерів отримати дивіденди;
-збільшення додаткових витрат на
аудиторську перевірку, консультації фахівців,
юристів, рекламу та публікації про діяльність
товариства.

8. Переваги товариства з обмеженою
відповідальністю
-учасники товариства не відповідають по його зобов'язаннях і несуть ризик збитків,
пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості їх внесків;
-якщо один із засновників особисто заборгував кому-небудь, товариство не
несе відповідальності за цими боргами;
-у діяльності можуть брати участь як юридичні, так і фізичні особи, причому, як
комерційні, так і некомерційні;
-можливість створення однією особою;
-ТОВ можна перетворити в іншу огранізаційно-правову форму, не припиняючи
своєї діяльності;
-у кількох засновників товариства більше фінансових можливостей, ніж,
наприклад, у одного підприємця;
-відсутність законодавчо встановлених вимог до складання та подання
спеціальної звітності, а також її опублікування (як для АТ);
-відсутня необхідність здійснювати додаткові фінансові витрати на організацію
обліку права власності і проведення операцій з цінними паперами (як для АТ);
-формування статутного капіталу товариства внесками, що передаються
товариству його засновниками у вигляді майна та/або грошових коштів, що
спрощує процедуру реєстрації підприємства;
-відносна легкість зміни розміру статутного капіталу;
-простіший порядок прийняття рішень;
-можливість учасника при виході з товариства отримати вартість майна,
пропорційну його вкладу.

9. Недоліки товариства з обмеженою
відповідальністю
-обмежена кількість партнерів;
-визначений мінімальний розмір статутного
фонду та внесків засновників;
-процедура реєстрації складніша в порівнянні з фізичною
особою- підприємцем або ж з приватним підприємством
у формі юридичної особи.

10. Товариство з додатковою
відповідальністю
 Особливість ТДВ (і головна відмінність від ТОВ) полягає в
характері відповідальності учасників щодо зобов’язань
товариства. Якщо учасники ТОВ не відповідають за
зобов’язаннями товариства, то в ТДВ учасники несуть
субсидіарну (додаткову) відповідальність за боргами
товариства своїм особистим майном в однаковому для всіх
учасників кратному розмірі до внеску кожного з них.
 Відповідальність учасників має субсидіарний характер –
вона настає тільки у випадку недостатності майна
товариства для задоволення вимог кредиторів. Граничний
розмір відповідальності (двох-, трьох-, п’ятикратна тощо), а
також її характер (часткова або солідарна) передбачається
самими учасниками в установчих документах.

11. Переваги та недоліки повного товариства
ПЕРЕВАГИ НЕДОЛІКИ
- кожний учасник повного товариства
має право займатися
підприємницькою діяльністю від імені
товариства нарівні з іншими;
- ПТ привабливіші для кредиторів,
оскільки їх учасники несуть
необмежену відповідальність за
зобов’язаннями товариства, тобто у
разі банкрутства відповідають не
тільки внеском, а й особистим
майном.
- між учасниками мають бути
особливі довірчі відносини,
інакше організація може
швидко розпастись;
- кожний учасник повного
товариства несе повну
солідарну необмежену
відповідальність за
зобов’язаннями товариства.

12. Переваги та недоліки командитного
товариства
24
ПЕРЕВАГИ НЕДОЛІКИ
- відповідальність вкладників в
межах своїх внесків;
- повні партнери збільшують розмір
статутного фонду за рахунок
внесків вкладників, залишаючи за
собою право на управління
підприємством;
- командитне товариство дозволяє
об'єднати здібних підприємців.
- необмежена відповідальність
повних учасників;
- вкладники не можуть управляти
або представляти інтереси
підприємства, мають незначні
можливості контролю.

13. Суб’єктиПД.
різних ОФБ
Розмір
статутного
фонду
Кількість
учасників
Статут Засновницький
договір
Вимоги намомент
реєстрації
Примітки
Приватне
підприємство
Не
встановлено
обов’язкового
розміру
один або кілька
громадян, іноземці,
особи без
громадянства
+ за бажанням -директором ПП на
момент реєстрації може
бути тільки громадянин
України
-наявність гол.
бухгалтера не
обов’язкова
- може створюватись
більше як однією особою
ліквідується за рішенням
власника
Акціонерне
товариство
1250 мін.
заробітних
плат
-у приватному АТ
кіль-ть акціонерів
до 100 осіб
-у публічному АТ
кіль-ть акціонерів
не обмежується
+ + кожен засновник АТ
повинен оплатити повну
вартість придбаних акцій
до дати затвердження
результатів розміщення
першого випуску акцій
не може мати єдиним
учасником інше
підприємницьке
товариство, учасником
якого є одна особа
Товариства з
обмеженою та
додатковою
відповідальністю
не містить
вимог до
мінімального
розміру
-ТОВ та ТДВ можу
бути засновані
одним або кількома
особами.
-макс. кіл-ть
не обмежуэться
+ за бажанням - до моменту держ. реєстрації ТОВ його учасники
повинні сплатити не менше ніж 50 % суми своїх вкладів
- частина статутного капіталу, що залишилася
несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року
діяльності
Повне
товариство
не містить
вимог до мін.
розміру
декілька осіб - + учасник лише одного
повного товариства
в найменуванні товариства
повинні бути імена
(найменування) учасників
Командитне
товариство
не
обмежуються
декілька осіб - + не менше 25% вкладу
кожного з вкладників на
розрахунковому рахунку
на момент держ. реєстр
-частик вкладників не
перевищують 50% розміру
СФ
-в найменуванні ТОВ
прізвища учасників
Суб’єкт ПД
фізична особа
не має
необхідності
формувати
одна особа - - - -може наймати і не
наймати працівників
-обирати систему
оподаткування

14. Юридична адреса
підприємства
 Законодавець не розділяє понять «фактична адреса» або
«юридична адреса». У законодавчих актах вживається
«місцерозташування юридичної особи» та його наявність
є обов'язковою умовою для реєстрації суб'єкта
підприємницької діяльності.
 Поняття «місцезнаходження юридичної особи» наведено
в Цивільному кодексі України. Відповідно до ст. 93
Цивільного кодексу, місцезнаходженням юридичної особи
є фактичне місце ведення діяльності чи розташування
офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю
юридичної особи (переважно знаходиться керівництво), та
здійснення управління та обліку.

15. - Юридична особа може мати, крім повного
найменування, скорочене найменування;
- Найменування юридичної особи викладається
державною мовою та додатково англійською мовою (за
бажанням);
- Найменування відокремленого підрозділу повинно
містити слова “відокремлений підрозділ” (“філія”,
“представництво”, “відділення” тощо) та вказувати на
належність до юридичної особи, яка створила
зазначений відокремлений підрозділ;
Вимоги до найменування
компанії
Найменування компанії (юридичної особи) складається
з двох частин:
• організаційно-правової форми; та
• власної назви

16. Заборони в найменуванні
юридичних осіб
- не може містити посилання на організаційно – правову форму;
- не може бути аналогічним найменуванню іншої юридичної особи;
- використання повних чи скорочених найменувань органів державної
влади, органів місцевого самоврядування та похідних від цих
найменувань, історичних державних найменувань, перелік яких
установлюється Кабінетом Міністрів України, – крім найменування
юридичних осіб державної форми власності;
- використання термінів, абревіатур, похідних термінів, заборона
використання яких передбачена законами України;
- не може вказувати на належність компанії до відповідних
міністерств, інших центральних органів виконавчої влади і
громадських організацій;
- використовувати у найменуванні термін “кредитна спілка” а такі
юридичні особи не підлягають державній реєстрації під
найменуваннями, які включають цей термін, якщо такі юридичні особи
створені в іншому порядку, ніж це передбачено Законом України “Про
кредитні спілки”.

17. Заборони в найменуванні
юридичних осіб
- Слово “банк” та похідні від нього дозволяється використовувати у
назві лише тим юридичним особам, які зареєстровані Національним
банком України як банк і мають банківську ліцензію. Виняток
становлять лише міжнародні організації, що діють на території України
відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких
надана Верховною Радою України, та законодавства України;
- Слова “страховик”, “страхова компанія”, “страхова організація” та
похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим
юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової
діяльності;
- Використовувати слова “державна”, “національна” або похідні від
них у назві дозволяється лише за умови, що єдиним
власником/акціонером такої компанії є держава;
- Відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”,
юридичній особі, якій не надано статус волонтерської організації,
забороняється будь-яке використання слів “волонтерська організація”
у своєму найменуванні та діяльності;

18. Установчі документи
 Установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або
засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта
господарювання.
 В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання,
мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління,
порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та
збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
 У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання,
визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого
майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта
господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових
засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а
також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону.
 Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і
предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів,
порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію,
про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості,
пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені
законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів
місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом.
 Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта
господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до
закону.