Освітній менеджмент

1. Теоретичні
основи
освітнього
менеджменту

2.  Менеджмент як наукова дисципліна
виник наприкінці XIX – на початку XX
ст. Але, як вважає історик менеджменту
Клод Джорж, історичний
шлях менеджменту налічує вже багато
тисяч років.
 Менеджмент існував (у тій чи іншій
формі) завжди там, де люди працювали
групами і, як правило, у трьох сферах
людського суспільства:
політичній – як необхідність
встановлення й підтримки порядку у
групах;
економічній – як необхідність у
знаходженні, виробництві та розподілі
ресурсів;
оборонній – як захист від ворогів та
диких тварин.

3. І – древній (з 9-7 т ис. років до н.е. ~ до ХVІІІ ст .)
~ у 9-7 тисячолітті до н.е. у ряді місць Ближнього Сходу здійснився перехід
від збирання продуктів до виробництва і цей перехід став “точкою
відрахування” у зародженні менеджменту. За початок відліку в літературі з
історії менеджменту вважають зародження писемності в стародавньому
Шумері в V тисячолітті до н. е.
ІІ – індуст ріальний (1776-1890)
Найбільша заслуга у цьому періоді належить А. Сміту, який був
спеціалістом у галузі управління, зробив аналіз різних форм розподілу
праці, дав характеристику обов’язків “государя й держави”.
ІІІ – період сист ематизації (1856-1960)
У цей період формуються нові напрямки, школи, течії. Виникнення фабрик
та великих груп робочих спричинило проблеми у керівництві: власники не
могли наглядати за діяльністю усіх працівників. Для цього вони навчали
кращих працівників, щоб вони представляли інтереси власника на робочих
місцях. Це і були перші менеджери.
Виокремлюють такі історичні
періоди розвитку теорії та практики
управління:

4. Школа наукового управління
(1885 – 1920)
Отримала свій розвиток у США.
Вона тісно пов’язана з роботами Ф. Тейлора, Френка і
Лілії Гілберт та Генрі Гантта.
Формування школи наукового управління
спиралось на т ри основні момент и, які ст али основними
принципами для розвит ку менеджменту:
1. раціональна організація праці;
2. розробка формальної структури організації;
3. розробка заходів по співробітництву
управляючого і робітника.

5. Класична або адміністративна школа
в управлінні
(1920 – 1950)
Представниками цієї школи були: А. Файоль
(Франція), Л. Урвік (Англія), Д. Мунл (США).
Школа адміністративного управління базувалась на
розробці й використанні універсальних принципів і
функцій управління підприємством.
Мет а класичної школи – створення універсальних
принципів управління.

6. Принципи управління за
А.Файолем :
1. Поділ праці
2. Повноваження та відповідальність
3. Дисципліна
4. Єдиноначальність
5. Єдність напряму
6. Підкореність особистих інтересів
загальним
7. Винагорода персоналу
8. Централізація
9. Ієрархія
10. Порядок
11. Справедливість
12. Стабільність робочого місця для
персоналу
13. Ініціатива
14. Корпоративний дух
Принципи управління за Анрі Файолем нині успішно
застосовуються багатьма компаніями.

7. Школа людських відносин
(1930 – 1950)
Рух за людські відносини зародився у відповідь на
нездатність повність усвідомити значення людського фактора як
основного елементу ефективності організації.цей рух був реакцією
на недоліки класичного підходу. Тому школу людських відносин
інколи називають неокласичною школою.
Елтон Мейо – американський соціолог
і психолог, один із засновників теорії
“людських відносин”, покладених в основу
психологічних аспектів сучасного
менеджменту.

8. Школа поведінкових наук
(1950 – дотепер)
Видозміна неокласичної школи, в результаті значного розвитку
психології, соціології, а також удосконалення методів вивчення поведінки
людей. Визначними представниками цієї школи були Кріс Арджиріс, Ренціс
Лайкерт, Дуглас Мак-Грегор, Фредерік Герцберг.
Девід Мак Грегор
Американський соціолог, автор теорії "X" та "У".
Теорія X (більше авторитарна) зводиться до того, що
середньостатистичний робітник лінивий, нерозумний,
намагається уникати роботи, через що його необхідно
контролювати, примушувати, спонукати, направляти,
лякати покараннями, щоб він працював для інтересів
організації.
Теорія У (більш демократична), навпаки, зводиться до того,
що робітник ініціативний, енергійний і честолюбний,
прагне до успіху власного і організації, залюбки бере на себе
відповідальність.

9. Американська школа менеджменту
Американці справедливо вважають себе
засновниками менеджменту як науки або сфери знань і
досліджень.
Менеджер у США – професія престижна і почесна.
Понад 1300 шкіл бізнесу у США мають офіційний
сертифікат Американської асамблеї шкіл бізнесу, серед
них найпрестижніші – Гарвардська та Стенфордська.
Американське суспільство, що цінує ідеали
індивідуалізму, багато уваги приділяє саме високій
теоретичній підготовці окремого спеціаліста.

10. Японська школа менеджменту
Сформувалася відповідно до японської культури і
системи освіти. Протягом століть у японців формувалося
кланове суспільство. Кожен відчував необхідність
належати до певного клану і посідати в ньому певне
місце. У кожного японця виховується гірі – почуття
вдячності та відданості своєму клану. Дуже високо завжди
цінувалася освіта – в Японії вже декілька століть немає
неписьменних. Існує культ високої культури праці і
поваги до майстерності: спеціаліст найвищої кваліфікації,
найкращий у своїй справі оголошується національним
надбанням.

11. Школи бізнесу в Західній Європі
Їх біля 300 зареєстровано у EFMD
(Європейський фонд розвитку менеджменту).
Більшість з них дають високий рівень
підготовки, хоч магістерські ступені в галузі
бізнесу і управління не настільки розповсюджені і
не так цінуються, як у США.

12. Сучасні концепції менеджменту
Наукового
управління
Адміністративного
управління
Управління з
позицій науки
про поведінку
Управління з
позицій психології
і людських
відносин

14. Управління – вид діяльності, що забезпечує
оптимальне функціонування і розвиток систем,
ефективне та продуктивне досягнення організацією її
цілей та завдань. Управляють системами,
процесами, створюючи умови для роботи людей.
Управління сьогодні розглядається, по-перше, як
системний процес прийняття і реалізації управлінських
рішень, адже управляти можна лише системою. По-
друге, – це вплив на систему з метою її максимального
функціонування.

15. спрямування та
координація діяльності
людей щодо
досягнення визначеної
мети. Керувати –
означає спрямовувати
роботу інших людей.
Керівництво

16. вид діяльності, який
забезпечує ефективне та
продуктивне досягнення
цілей організації через
планування, організацію,
лідерство (керівництво) та
моніторинг організаційних
процесів.
Менеджмент

17. галузь менеджменту, яка регулює
процеси трансформування змісту
освітньої діяльності і охоплює підходи,
принципи, функції, методи, прийоми,
технології управління у сфері освіти.
В межах освітнього менеджменту
розвивається:
– шкільний менеджмент;
– внутрішньошкільний менеджмент;
– педагогічний менеджмент;
– дидактичний менеджмент.
Освітній менеджмент

18. 












19. Ознаки класифікації Методи
Об’єкт управління Державного, регіонального, місцевого,
внутрішньо шкільного управління
Суб’єкт управління Адміністративного, господарського,
суспільного управління, методи
взаємодії, прийняття спільних рішень
За цілями Стратегічні, тактичні, оперативні
За механізмом впливу Соціально-політичної, соціально-
економічної, психолого-педагогічної,
організаційно-педагогічної
спрямованості
За часом управлінських дій Перспективні, довгострокові, поточні
За стилем Авторитарні, демократичні, ліберальні,
популістські, апаратні
Економічні Впливи на економічну сферу діяльності
людей
Організаційно-адміністративні
(розпорядницькі)
Розпорядницького, організаційного,
дисциплінарного впливу
Соціально-психологічні Регулювання взаємин між людьми,
створення оптимального
психологічного клімату в колективі
За функціями управління Методи планування, організації,
контролю, стимулювання
4.Методи
освітнього
менеджменту

20. Заклади освіти
Наукові та
методичні
установи
Науково-
виробничі
підприємства
Державні
та місцеві органи
управління освітою
Державні
та місцеві органи
самоврядування
галузей освіти
5.Системаосвіти
6.Системадержавнихорганівуправління
освітою
Вищі, професійно-технічні,
загальноосвітні, дошкільні
Інститути післядипломної освіти,
науково-дослідні інститути…
Школи передового досвіду,
авторські школи…
Міністерство освіти і науки України,
обласні, міські, районі
управління (відділи)
Профспілкові організації…

21. Дошкільна
освіта
Загальна середня освіта
Початкова Базова Повна
Вища
освіта
Позашкільна освіта
Післядипломна
освіта
Аспірантура,
докторантура
Самоосвіта
Професіно-
технічна
освіта