1. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ФОРМУВАННЯ ОСНОВ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ
В УКРАЇНІ: ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТА
СУСПІЛЬНА ПІДТРИМКА
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

2. Глобальні економічні та соціальні виклики і
ключові тренди, які визначатимуть поступ
світової економіки у найближчі 30 років,
роблять ідеологію сталого та «зеленого»
розвитку визначальною.
На перший план виходять питання гармонії
суспільства і навколишнього природного
середовища, всеохоплюючої екологізації
економічної політики.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

3. В Україні з цієї проблематики прийнято біля 80 нормативно-правових
актів та ратифіковано ряд міжнародних документів, зокрема:
• Рамкова конвенція ООН про зміну клімату та Кіотський протокол
до неї;
• підсумковий документ Конференції ООН «Ріо+20» «Майбутнє,
якого ми прагнемо»;
• Державна програма розвитку внутрішнього виробництва до 2015
року;
• Національний план дій з охорони навколишнього природного
середовища на 2011-2015 роки;
• Загальнодержавна програма формування національної
екологічної мережі України на 2000-2015 роки;
• Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України
на період до 2020 року;
• Енергетична стратегія України на період до 2030 року;
• Державна цільова економічна програма енергоефективності і
розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних
джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки
та інші.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

4. Аналіз ситуації
Інструменти екологічної політики, що зараз
застосовуються, мають вузьку спрямованість,
стосуються переважно екологічного управління,
стягнення зборів за забруднення повітря, води,
довкілля та забезпечення утилізації відходів, тобто
орієнтовані на ліквідацію наслідків забруднення.
Недостатньою є підтримка сталого розвитку з боку
економічних інструментів, які мають забезпечувати
вплив державного регулювання на обсяги і
структуру споживання та виробництва продукції,
організацію бізнес-процесів, рівень продуктивності,
застосування ресурсозберігаючих інноваційних
технологій.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

5. Отже, цілісна екологоорієнтована державна політика і
дорожня карта та комплекс заходів з формування
основ «зеленої» економіки в Україні ще не
розроблені.
Ця ситуація, на наш погляд, вимагає негайних дій
уповноважених державних органів з метою
визнання переходу до засад «зеленої» економіки в
якості пріоритетного напрямку розвитку країни.
Зокрема – прийняття відповідних політичних та
управлінських рішень, розроблення загальної
ідеології та концепції такого переходу.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

6. Характеристика проблем:
- високий рівень зносу основних фондів та моральна
застарілість значної кількості використовуваних технологій,
що спричиняє негативний вплив на навколишнє природне
середовище і не дозволяє ефективно використовувати
природні ресурси;
- надмірно високе споживання енергетичних та водних ресурсів з
боку промислових підприємств, об’єктів інфраструктури та
сфери житлово-комунального господарства;
- недосконалі методи управління викидами й відсутність
налагодженої системи ефективної утилізації відходів
(промислових і побутових);
- відсутність мотивації у бізнес-середовищі до впровадження
ресурсоефективних технологій, масштабної заміни
обладнання на таке, що несе порівняно менші екологічні
збитки (втрати);
- ослаблення (розрив) зв’язків між розробленням інновацій та їх
впровадженням у виробництво;
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

7. Характеристика проблем
(продовження):
- орієнтація усіх систем статистичного спостереження та
державного регулювання на використання застарілих
індикаторів економічного зростання, які не враховують
екологічної якості розвитку та не забезпечують адекватного
оцінювання залучених у господарський обіг ресурсів (в першу
чергу – природних);
- нерозвиненість системи сертифікації та чітких «зелених»
стандартів;
- історично сформована відстороненість суспільства, місцевих
громад, фахового та експертного середовища від проблем
екологізації економічної політики в усіх її проявах та на всіх
рівнях, включаючи виробництво, споживання, закупівлі тощо;
- недостатність (обмеженість) освітніх та виховних програм,
націлених на імплементацію екологічної складової у
професійну діяльність та свідомість громадян.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

8. Для подолання сформованих негативних тенденцій
та докорінної зміни економічної парадигми України
необхідно послідовно реалізовувати курс на
формування основ «зеленої» ресурсоефективної
економіки.
Це передбачає створення дієвого середовища для
екологоорієнтованої діяльності, спрямованої на
забезпечення економічного і соціального прогресу,
що базується на ефективному використанні
природних ресурсів, мінімізації негативного
впливу на довкілля й збереженні гідного рівня
життя населення.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

9. Основні завдання нового курсу:
- захист, збереження, відтворення природних ресурсів і
недопущення безповоротної втрати біорізноманіття шляхом
мінімізації негативного антропогенного впливу на оточуюче
середовище, збереження та відтворення зелених насаджень,
забезпечення цілісності екосистем, підвищення якості
природних ресурсів тощо;
- підвищення ресурсоефективності (збільшення продуктивності
залучених у господарський обіг природних ресурсів і
зменшення обсягу відходів завдяки впровадженню замкненого
циклу виробництва та максимально повній утилізації
відходів), з переорієнтацією на переважне використання
відновлювальних ресурсів та зменшення використання
невідновлювальних;
- забезпечення економічного розвитку на основі структурних
трансформацій, орієнтованих на підвищення ваги «зелених»
секторів з поступовим скороченням «коричневих»;
- забезпечення соціального прогресу в «зеленому» сегменті
економіки, - створення «зелених» робочих місць, зростання
доходів населення, отриманих за рахунок «зеленої»
зайнятості, підвищення якості товарів та послуг за рахунок
надходження на ринок «зеленої» продукції.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

10. Принципи:
- орієнтація на майбутнє, - при підготовці будь-яких рішень щодо
економічної політики обов’язково враховуються очікувані
наслідки для існування майбутніх поколінь;
- вимірюваність та співставність - розроблення та системне
застосування адекватних показників оцінювання суспільного
розвитку, які враховують екологічну складову та
забезпечують можливість порівнянь прогресу країни на шляху
«зеленого» розвитку у часі, у регіональному, секторальному,
міжнародному зрізі, відносно поставлених завдань;
- стале виробництво і споживання - переорієнтація з традиційних
стандартів і моделей виробництва й споживання на новітні
екологічні або «зелені»;
- соціальний прогрес - зростання рівня зайнятості, підвищення
якості життя, збільшення доходів та доступу до більш якісних
ресурсів, забезпечення прав громадян на розвиток
особистості;
- суспільне співробітництво - залучення широких кіл
громадськості, бізнесу, урядових інституцій, міжнародних та
неурядових організацій до спільних дій по формуванню
«зеленої» економіки;
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

11. Принципи
(продовження):
- ресурсна ефективність - підвищення рівня ефективності
використання природних ресурсів, їх вторинної переробки та
збільшення економічного ефекту;
- екологічність - скорочення негативного антропогенного впливу
на довкілля, зокрема – зменшення викидів парникових газів,
твердих відходів, забруднення водойм та землі, збереження
біорізноманіття та охорона навколишнього природного
середовища;
- економічність - поточні витрати на впровадження «зелених»
стандартів не мають стати обмеженням економічного розвитку
та мають сприяти створенню основ для довгострокового
ефекту;
- всеохопленість - впровадження на всіх рівнях управління та у
всіх сферах діяльності;
- рівність та справедливість - рівний доступ усіх до наявних
природних ресурсів та справедливий їх розподіл.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

12. Основні напрями реалізації нового курсу
на “зелену” економіку
Виробничий:
- концентрація заходів та ресурсів на технічному і технологічному
переоснащенні виробництва, його модернізація на засадах
підвищення екологічної безпеки та ресурсоефективності;
- пріоритетна реалізація проектів, успішне виконання яких
матиме потужний позитивний демонстраційний ефект та
спонукатиме інших учасників ринку до трансформації цілей і
моделі власної економічної діяльності в напрямку «зелених»
стандартів;
- забезпечення активного впровадження новітніх
ресурсозберігаючих та чистих технологій, розширення
виробництва нових «зелених» продуктів (товарів і послуг).
Споживчий:
- пов'язаний з формуванням нової культури виробничого та
кінцевого споживання, основну цінність якої складає
орієнтація на збереження і відтворення навколишнього
природного середовища.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

13. Інформаційний:
- створення нових систем оцінювання економічного розвитку та
суспільного прогресу;
- запровадження дієвого моніторингу «зеленого» розвитку, який
дозволить не лише відслідковувати прогрес України на шляху
до «зеленої» економіки, але й забезпечить коректні
міждержавні порівняння з країнами Європи та світу;
- формування відповідного кадрового забезпечення через
трансформацію системи підготовки, перепідготовки та
підвищення кваліфікації кадрів;
- надання населенню та суб’єктам підприємницької діяльності
максимально повного доступу до актуальної інформації щодо
сталого споживання, «зелених» стандартів та екологічно
чистих ресурсоефективних технологій.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

14. Інвестиційний:
- цільове спрямування ресурсів державного та місцевих
бюджетів (зокрема – бюджету розвитку), коштів, залучених
підприємницьким сектором під державні гарантії та з
наданням державної підтримки, в рамках міжнародних
проектів, а також приватних інвестицій та кредитних ресурсів
у розвиток екологічно чистих виробництв, які забезпечують
належну утилізацію відходів та високу ресурсну
продуктивність, скорочують енергетичні витрати, - як шляхом
створення нових виробничих потужностей, так і модернізації
вже існуючих.
Інноваційний:
- всебічне ефективне стимулювання впровадження екоінновацій
на всіх етапах технологічного ланцюга виробництва товарів і
послуг.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

15. Адміністративно-правовий:
- удосконалення, наукове обґрунтування та запровадження повної
всеохоплюючої системи «зелених» стандартів;
- створення дієвої системи інструментів, які сприятимуть послідовному
формуванню в Україні основ «зеленої» економіки;
- розвиток нормативно-правового регулювання сталого виробництва і
споживання;
- дієва підтримка добровільних ініціатив громад, суб’єктів
підприємницької діяльності, недержавних організацій щодо
практичного просування ідеології «зеленої» економіки.
Необхідно:
- провести комплексний аудит рівня екологічності економіки України та її
стандартів;
- здійснити системний міждисциплінарний аналіз основних перешкод на
шляху «зеленого» розвитку та відповідно до цього формувати
систему інструментів їх подолання й зниження можливих ризиків;
- провести форсайтне дослідження з метою виявлення основних
факторів, які у середньо- та довгостроковій перспективі
визначатимуть розвиток науки, виробничих систем, техніки і
технологій;
- обрати пріоритетні види економічної діяльності та визначити кластери,
перспективні для формування «зелених» сегментів економіки.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

16. Суспільне сприйняття та підтримка:
- неможливо перейти на «зелені» стандарти лише у
виробничому сегменті, не змінивши споживчі потреби та
культуру споживання;
- немає сенсу говорити про рециклінг та якісну утилізацію
відходів без запровадження роздільного збирання
сміття населенням;
- безпідставно сподіватись на ефективну реалізацію нової
політики без адекватного масового сприйняття
населенням ідей сталого та «зеленого» розвитку, -
а це, у свою чергу, неможливо без популяризації названих
ідей, запровадження їх у систему шкільної та
професійної освіти, підтримки з боку місцевих громад,
широкої поінформованості населення.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

17. Завдання всеохоплюючої екологізації економічної політики
та формування основ «зеленої» економіки, на наш
погляд, може бути вирішене у два способи.
Перший: поступове посилення вже сформованих напрямів
впливу на розвиток економіки і суспільства шляхом
реалізації енергетичної та екологічної політики держави,
до яких поступово будуть приєднуватись інші сегменти,
- наприклад, т.зв. «галузеві політики».
Другий: інклюзивний підхід на основі імплементації
відповідної парадигми в усі сфери життя суспільства.
Саме другий дозволить уникнути «сегментарності»
підходів та орієнтуватиме відповідним чином усю
економічну стратегію та політику держави на «зелений»
розвиток.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

18. Очікуваний результат:
- абсолютне та відносне скорочення видобування
природних ресурсів для власних потреб внаслідок
підвищення ефективності їх використання у процесі
виробництва;
- здійснення структурної трансформації економіки на
основі «зеленого» прогресу в системоутворюючих
секторах (енергетика, будівництво, житлово-комунальне
господарство, агропромислове виробництво,
інформаційно-комунікаційні послуги);
- формування нових «зелених» сегментів економіки;
- активізація економічного розвитку, спричиненого
збільшенням сукупної пропозиції та попиту на «зелену»
продукцію і послуги;
- підвищення інноваційної активності внаслідок
формування сприятливого конкурентного середовища та
застосування дієвих інструментів регулювання.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України

19. Міністерство економічного
розвитку і торгівлі активно
підтримує ідеологію сталого
та “зеленого” розвитку.
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України
Проведено ряд
науково-практичних
заходів (конференцій,
семінарів, круглих
столів) із залученням
вітчизняних науковців,
експертів, представ-
ників центральних та
місцевих органів влади
та самоврядування,
міжнародних орга-
нізацій (ООН, ЮНІДО,
ЮНЕП, ОЕСР, ЄК).

20. Науково-дослідний економічний інститут Мінекономрозвитку України (НДЕІ)
та Український інститут науково-технічної і економічної інформації
Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України
(УкрІНТЕІ) започаткували співробітництво у сфері наукових досліджень та
сформували національну науково-технологічну платформу, що слугуватиме
координаційним центром досліджень у сфері «зеленої економіки».
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України
Платформа являє собою мережу, відкриту
для інституційних та індивідуальних
учасників (у т.ч. представників наукових
інститутів, лабораторій, центральних і
місцевих органів державної влади та
місцевого самоврядування, недержавних
неприбуткових організацій, підприємців
тощо), зацікавлених у формуванні й
практичній реалізації в Україні політики
«зеленої економіки» та забезпеченні
«зеленого» зростання.
http://ndei.me.gov.ua/index.php?option=com_content&vi
ew=category&layout=blog&id=57&Itemid=67
http://www.uintei.kiev.ua/viewpage.php?page_id=524

21. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!
Запрошуємо до співпраці.
Заступник директора з наукової роботи НДЕІ,
д-р екон. наук, професор
Чмир Олена Сергіївна
(044)284-97-34
Elena_NDEI@ukr.net
Науково-дослідний економічний інститут
Мінекономрозвитку України