Представлені матеріали розкривають зміст діяльності педагогічного колективу, що базується на використанні інноваційного досвіду керівників гуртків з питань впровадження складових освіти сталого розвитку у позашкіллі. Акцентується увага на продукуванні нових форм і методів пізнавальної і творчої діяльності у системі навчально-виховної роботи на заняттях гуртків науково-технічного та художньо-естетичного напрямів, як засобу формування ціннісних орієнтацій вихованців, що збагачує соціальну практику дитини і веде до становлення людини з новим стилем мислення. Посібник призначений для методистів, керівників гуртків, вчителів, які впроваджують у свою практичну роботу ідеї, принципи освіти сталого розвитку та забезпечують активну творчу працю вихованців.

1. 1
Віра Семенишена
Галина Майструк

2. 2
Управління освіти і науки
Кам’янець-Подільської міської ради
Центр дитячої та юнацької творчості
Віра Семенишена
Галина Майструк
ПОСІБНИК
Кам’янець-Подільський
2017
ПОЗАШКІЛЬНИКИ
НА ВАРТІ МАЙБУТТЯ:
КОРИСТУЄМОСЬ, ЗБАГАЧУЄМО,
ДБАЄМО
ПОСІБНИК

3. 3
Автори-укладачі
Г.І. Майструк – методист, керівник гуртка початкового технічного
моделювання
В.С. Семенишена – завідувач науково-методичного відділу
Рецензент
Ніколайчук Н.Є. – методист науково-методичного центру управління освіти і
науки Кам’янець-Подільської міської ради
Семенишена В.С., Майструк Г.І., Солярик В.Л. та ін. Позашкільники на варті
майбуття: користуємось, збагачуємо, дбаємо:Посібник./В.С. Семенишена, Г.І.
Майструк, Солярик В.Л.- Кам’янець-Подільський, 2016. – 107 с.
Представлені матеріали розкривають зміст діяльності педагогічного
колективу, що базується на використанні інноваційного досвіду керівників
гуртків з питань впровадження складових освіти сталого розвитку у
позашкіллі. Акцентується увага на продукуванні нових форм і методів
пізнавальної і творчої діяльності у системі навчально-виховної роботи на
заняттях гуртків науково-технічного та художньо-естетичного напрямів, як
засобу формування ціннісних орієнтацій вихованців, що збагачує соціальну
практику дитини і веде до становлення людини з новим стилем мислення.
Посібник призначений для методистів, керівників гуртків, вчителів, які
впроваджують у свою практичну роботу ідеї, принципи освіти сталого розвитку
та забезпечують активну творчу працю вихованців.

4. 4
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА………………………………………………………………………..7
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ІДЕЙ ОСВІТИ СТАЛОГО
РОЗВИТКУ…………………………………………………………………………..9
1.1. Історія виникнення та сутність проблематики сталого розвитку ………..9
1.2. Поняття освіти сталого розвитку…………………………………………...15
1.3. Нормативно-правове забезпечення освіти сталого розвитку…………….17
РОЗДІЛ ІІ. ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЩОДО
ВПРОВАДЖЕННЯ ОСВІТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У ПОЗАШКІЛЛІ……...18
2.1. Проектна діяльність як засіб досягнення мети та його науково-методичний
супровід………………………………………………………………………….…18
2.2. Освітній проект «Забезпечення освітніх послуг на засадах
компетентнісного підходу та переорієнтації на цілі сталого розвитку в
позашкіллі……………………………………………………………………..........19
2.2.1. Семінар-практикум для методистів та керівників гуртків позашкільних
навчальних закладів міста………………………………………………………....32
2.2.2. «Знає дорослий, знає дитина: дбати про Землю людина повинна» -
реалізація першого етапу освітнього проекту …………..……………………….50
2. 3. Впровадження другого (практичного) етапу освітнього проекту у
навчально-виховну роботу закладу……………….……………………….……...53
2.3.1. Сценарій лялькової вистави до Дня енергозбереження «Теплий дім -
добробут в нім» (В. Солярик, Т. Пустова, С. Березовська)…… ………………..57
2.3.2. Сценарій вистави зразкового драматичного колективу «Мельпомена»
«Будиночок для Кузі» (Л.О. Суханова)………………………………………….67
2.3.3. Вистава театрального колективу «Тандем» «Збережи енергію – подаруй
майбутнє» (Г.В. Коротенко)……………………………………………………….71
2.3.4. Сценарій проведення турніру «Феномен медіа культури: соціальна
культура» (К.В. Резнічок)…………………………………….…………………...74
2.3.5. Виховний захід «Збереження електроенергії у побуті»
(А.С.Гуменюк)……………………………………………………………………..83

5. 5
2.3.6. Конспект інтегрованого заняття гуртка початкового технічного
моделювання на тему: «Сувенір на згадку»……………………………………..86
2.4. Підсумки реалізації другого етапу освітнього проекту «Забезпечення
освітніх послуг на засадах компетентнісного підходу та переорієнтації на цілі
сталого розвитку у позашкіллі»……………………………...…………...……….92
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….....103
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………107

6. 6
Збережіть травинку кожну,
надра, ліс, комах і квіти!
Нам не жити без природи,
а без нас природі – жити.
В. Солярик
ПЕРЕДМОВА
Позашкілля ХХІ століття вимагає докорінного переосмислення освітньої
парадигми, освоєння технологій становлення особистості гуртківця як суб’єкта
і проектувальника власного життя, створення інноваційного педагогічного
простору закладу, виховання компетентної, соціально активної та соціально-
мобільної особистості, спроможної ефективно вирішувати складні життєві
ситуації, набувати і творчо виконувати соціальні ролі. Нагальною потребою
сьогодення є формування такого способу життя, який став би основою
довготривалого ощадливого розвитку людства. Науково-технічний прогрес,
нові технології самі по собі не здатні подолати загрозу екологічної катастрофи,
що нависла над людством. Потрібна нова філософія, нова політика, нові
моральні імперативи – зобов’язання кожної людини й людства в цілому.
Загалом ідеться про систему цінностей, складову культурного світобачення, яка
не залежала б від економічних сплесків чи занепадів, зміни політичної влади, у
якій би захист і збереження природи вважались такими ж важливими, як і,
власне, життя. Саме на таких засадах сформувалось поняття стійкий, або
сталий, розвиток.
Ідея сталого розвитку – об'єктивна вимога часу, бо вона зумовлює
майбутнє будь-якої країни і може відіграти важливу роль у визначенні
державних пріоритетів, стратегії соціально-економічного розвитку і
подальшого реформування. Особливу вагомість набула проблема розробки,
апробації освіти сталого розвитку у позашкільних навчальних закладах,
спрямованої на формування моделі відповідальної, орієнтованої на гуманно та
екоцентричні цінності сучасної молоді. Це визначило головні завдання освіти
для сталого розвитку: підвищення рівня освіченості вихованців та педагогів у
питаннях сталого розвитку, виховання соціально-адаптованої мислячої

7. 7
особистості, формування у дітей та підлітків екологічного світогляду та
культури, реалізація інших напрямів, пов'язаних з євроінтеграційними
потребами країни та соціалізуючими аспектами освіти для сталого розвитку
(справедлива освіта, толерантність, культурний плюралізм тощо).
Поняття «сталий розвиток» не є тотожним поняттям «економічно
стабільний» і «екологічно безпечний розвиток» («екорозвиток»). Мова йде не
тільки про забезпечення прогресу економіки та ресурси для неї або лише про
збереження природи. Поняття «сталого розвитку» виражає досить просту ідею:
необхідно досягнути гармонії між людьми з одного боку і суспільством та
природою – з іншого. Тобто в майбутньому має сформуватися соціоприродна
система, здатна розв’язувати сукупність протиріч, що проявляються в наш час,
а саме: між природою і суспільством, між екологією і економікою, між
розвинутими країнами і тими, що розвиваються, між теперішніми і майбутніми
поколіннями, між багатими і бідними, між уже сформованими потребами
людей і розумними потребами тощо.
Послідовний перехід України, як і всього світового співтовариства, до
сталого розвитку відбувається відповідно до рекомендацій і принципів,
викладених у документах Конференції ООН з навколишнього середовища
(ЮНСЕД).
Збірник укладено на основі матеріалів науково-методичних та фахових
джерел, узагальнення досвіду роботи педагогів центру дитячої та юнацької
творчості і включає ІІ розділи.
У першому розділі описано історію виникнення та сутність проблематики
освіти сталого розвитку, розкрито поняття «освіти сталого розвитку»,
нормативно-правове забезпечення освітнього процесу.
Другий розділ висвітлює діяльність педагогічного колективу щодо
впровадження освіти сталого розвитку у позашкіллі, розкриває проектну
діяльність як засіб досягнення мети та його науково-методичний супровід.
Описані форми роботи можуть використовувати методисти та керівники
гуртків позашкільних навчальних закладів.

8. 8
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ІДЕЙ ОСВІТИ ДЛЯ
СТАЛОГО РОЗВИТКУ
1.1. Історія виникнення та сутність проблематики сталого розвитку
Проблема сталого розвитку є достатньо новою соціально-економічною та
політичною конструкцією, тому обумовлює доцільність її методологічного
обґрунтування в межах сучасної науки.
Проблема виживання й подальшого існування людства гостро постала
вже у другій половині XX ст. Вона обумовлена багатьма чинниками. Зокрема,
швидким вичерпанням природних ресурсів, екологічною кризою,
несприятливою демографічною ситуацією, постійними конфліктами в
суспільстві тощо. Очевидною виявилася необхідність формування збалансованої
моделі розвитку цивілізації, яка б була безпечною для навколишнього
середовища. Спробою реалізації подібних уявлень виступає стратегія сталого
розвитку, яка є на сьогодні провідною ланкою соціально-економічного розвитку
людства загалом. Стратегія сталого розвитку стала результатом отриманих знань,
потребою часу та соціально-економічною потребою.
Проведення у 1972 році у Стокгольмі Конференції ООН та створення
Програми ООН з навколишнього середовища визначило процес включення
міжнародного співтовариства на державному рівні у процес вирішення
екологічних проблем. Почала розвиватися екологічна політика і дипломатія, право
з навколишнього середовища та захисту природи.
У 80-ті роки з’являються концепції екорозвитку, тобто розвитку без
руйнування, сталого розвитку екосистем. В доповіді «Стратегія збереження
світу» (1980 р.), що була підготовлена американськими вченими, вперше було
вжито термін «сталий розвиток». У цій доповіді йшлося про те, що шкода, яку
людина завдає природі внаслідок розвитку своєї неконтрольованої діяльності,
може бути невідворотною катастрофою для всього людства. Дедалі
відчутнішою стає обмеженість природних ресурсів планети, а отже й об’єктивна
необхідність коригувати масштаби їх використання, темпи світового

9. 9
економічного прогресу, неминуче пов’язаного з антропогенним тиском на
природу.
Спеціальна комісія ООН із довкілля та розвитку, яку очолював прем’єр-
міністр Норвегії Гру Харлем Брундтланд, у доповіді «Наше спільне майбутнє»
на засіданні Всесвітньої комісії (1987р.) вперше розкрила зміст нового поняття:
«сталим» почали називати такий розвиток суспільства, що «задовольняє»
потреби сучасності, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь
задовольняти свої життєві потреби. У російському варіанті цієї доповіді
англійський термін sustainable development перекладений як «устойчивое
развитие», в українському варіанті використовують два поняття «сталий
розвиток» та «стійкий розвиток». Однак слово sustainable має кілька значень:
«підтримуваний чи самопідтримуваний», «тривалий, безперервний»,
«підкріплюваний», «сталий, збалансований», «гармонійний». Вже у 80-ті роки ХХ
століття також широко використовувалося близьке поняття «розвиток без
руйнування» (development without destruction), а також «екорозвиток»
(ecodevelopment) як екологічно прийнятний, врівноважений розвиток (зараз його
використовують як синонім поняття «екозбалансований розвиток»).
Доповідь висунула завдання «примирити» навколишнє середовище й
розвиток сучасного світового співтовариства [8]. Сталий розвиток
характеризується багатьма соціальними, економічними, екологічними й
культурними аспектами. Він припускає:
- екологічно сталий розвиток. Його передумовами є: біологічна
розмаїтість локальних, регіональних і глобальних екологічних систем,
досить обмежена економічна діяльність у природному середовищі, що
здійснюється з урахуванням обмеженості ресурсів і можливостей
самовідновлення;
- соціально справедливий розвиток. Сталий розвиток надає людям рівні
можливості й права на досягнення відповідних життєвих умов,
зберігаючи рівну міру відповідальності за рішення, що приймаються в
їх країнах і глобальному співтоваристві;

10. 10
- інтелектуально й етично вільний розвиток. Сталий розвиток надає
людям необмежені можливості для їхньої інтелектуальної активності,
етичної зрілості, підтримки й процвітання культурної розмаїтості,
збереження етичної наступності поколінь.
У червні 1992 року у Ріо-де-Жанейро відбулася Конференція ООН з
навколишнього середовища та розвитку, на якій було прийнято рішення про зміну
курсу розвитку світового співтовариства у напрямку його сталого розвитку
(«Програма ХХІ ст.»). Серед головних глобальних проблем, які були названі: зміна
клімату в результаті викидів парникових газів, нестача прісної води та її
забруднення, зникнення лісів та опустелювання, скорочення біорізноманіття,
зростання численності населення та його міграція, необхідність знищення
відходів, забруднення повітря, деградація ґрунтів та екосистем, хімічне та
радіоактивне забруднення, урбанізація, вичерпання природних ресурсів,
порушення біогеохімічних циклів, розповсюдження та поява нових захворювань
тощо.
При збереженні стихійного розвитку цивілізації кожна із цих причин може
привести до загибелі людства і біосфери в цілому. Людство зіткнулось із
загостренням суперечності між зростанням власних потреб та можливостями
біосфери їх задовольнити. Ці суперечності можливо подолати тільки переходом
до такого цивілізаційного розвитку, який не руйнує своєї природної основи,
гарантує можливості виживання та подальшого сталого розвитку.
Основним документом, прийнятим у підсумку роботи конференції, став
«Порядок денний на XXI століття». Цей програмний документ ставить для всіх
країн світу головну мету на майбутнє – просування шляхом сталого розвитку
суспільства [9].
У главі 36 «Порядку денного на ХХІ століття» зазначено, що необхідною
умовою реалізації Концепції сталого розвитку є підвищення рівня розвитку
освіти [9]. З’являється окреме поняття «освіта для сталого розвитку» – це
сучасний підхід до організації навчального процесу, який включає
інформування членів суспільства про основні проблеми сталого розвитку,

11. 11
формування світогляду, що базується на засадах сталості, переорієнтацію
навчання з передачі знань на встановлення діалогу, орієнтацію на порушення та
практичне розв’язання місцевих проблем.
Також у цьому документі визначені найважливіші завдання освіти для
сталого розвитку:
- удосконалення базової шкільної освіти – утворене суспільство повинне
бути відповідним чином інформовано в області стану й перспектив сталого
розвитку;
- переорієнтація змісту й методів існуючої освіти на завдання сталого
розвитку – йдеться про конструювання нової педагогічної системи, що інтегрує
в деяку органічну цілісність проблеми навколишнього середовища, економіки й
суспільства. Особливу увагу в змісті освіти треба приділяти практичним
вмінням раціонально й екологічно правильно господарювати, підтримувати
здоровий спосіб життя, брати активну участь у демократичному суспільстві й
жити повноцінним сталим життям;
- розвиток суспільної думки й місцевих ініціатив – початковою умовою
сталого навчання є забезпечення повної грамотності й прийнятного рівня
екологічної свідомості широких верств населення;
- виховання [9].
У 1997 р. відбулася конференція в Кіото, на якій був підписаний документ
(так званий Кіотський протокол), що передбачав формування ринкових
механізмів регулювання викидів парникових газів шляхом торгівлі квотами.
Вперше питання про освіту для сталого розвитку на глобальному рівні
було поставлено під час проведення Всесвітнього саміту зі сталого розвитку в
Йоганнесбурзі (Південна Африка, 2002 р.). Під час 4-го Підготовчого комітету
до Всесвітнього саміту зі сталого розвитку (о. Балі, Індонезія) уряд Японії
вперше висунув ідею про проведення Декади ООН по освіті в інтересах сталого
розвитку. Всесвітня зустріч зі сталого розвитку дала змогу закласти важливий
фундамент - визначити цілі, часові рамки і зобов’язання з широкого спектру
питань, що покликані змінити життя людей у всіх регіонах світу.

12. 12
Провідною установою призначена ЮНЕСКО. Основними цілями
визначені: інтеграція сталого розвитку у системи освіти на всіх рівнях,
сприяння розвитку освіти як основи сталого суспільства, зміцнення
міжнародного співробітництва для вироблення новаторської політики, програм
і практики освіти для сталого розвитку.
На 5-й конференції «Навколишнє середовище для Європи», які відбулися
в травні, 2003 р. у Києві прийнято заяву міністрів навколишнього середовища
країн, які підтримують Стратегію Європейської економічної комісії Організації
Об’єднаних націй, де йдеться про рішення розробити регіональну Стратегію в
галузі освіти для сталого розвитку.
Перша регіональна нарада з освіти в інтересах сталого розвитку відбулася
в Женеві (2004 р.). В конференції прийняли участь представники 55 країн
Європи, де було прийнято «Проект Стратегії освіти для сталого розвитку».
В березні 2005 р. в м. Вільнюсі на зустрічі представників міністерств
освіти та охорони довкілля країн-членів Європейської економічної комісії ООН
(ЄЕК ООН) офіційно було проголошено відкриття Десятиліття освіти в
інтересах сталого розвитку в Європі.
В тому ж році видано документ «Стратегія освіти для сталого розвитку».
В ньому вказано, що «освіту задля сталого розвитку слід розглядати в якості
процесу, що охоплює всі елементи життєвої сфери. Слід добиватися його
органічного включення в навчальні програми на всіх рівнях, включаючи
професійну освіту, підготовку педагогів та безперервну освіту для фахівців та
керівників» [12].
Суть прийнятої Стратегії полягає в декількох позиціях. Насамперед, це
перехід освіти від простої передачі знань і навичок, необхідних для існування в
сучасному суспільстві, до формування готовності діяти й жити в мало
передбачуваному майбутньому світі, у швидко мінливих екологічних і
соціально-економічних умовах.
У Стратегії міститься обґрунтування та рекомендації, які стосуються
розробки політики та підготовки заходів щодо включення питань сталого

13. 13
розвитку в освіту і просвіту за участю педагогів та інших зацікавлених сторін.
Ціль Стратегії – заохочення країн-членів ЄЕК ООН до розвитку та включенню
освіти для сталого розвитку в національні системи формальної освіти, а також у
неформальну освіту та виховання [12].
Україна, як член Європейської економічної комісії ООН, взяла на себе
зобов’язання щодо виконання європейської Стратегії освіти для сталого
розвитку у встановлені строки 2005-2015 рр.
Заходи з виконання Стратегії розписані у документі, який був ухвалений
на зустрічі високого рівня представників Міністерства освіти та охорони
довкілля країн-членів Європейської економічної комісії ООН у березні 2005
року – «Вільнюські рамки». Цим документом передбачається 3 етапи реалізації
Стратегії:
I етап (до 2007 р.) передбачає створення на національному рівні
нормативно-правової бази освіти для сталого розвитку, включаючи прийняття
національного Плану реалізації Стратегії, створення національних
Координаційних рад із впровадження освіти для сталого розвитку в системи
формальної та неформальної освіти;
II етап (до 2010 р.) передбачає практичне впровадження на
національному рівні освіти для сталого розвитку у всі навчальні програми фор-
мальної освіти (від дошкільної до післядипломної), суттєве поліпшення
неформальної освіти;
IIIетап (до 2015 р.) розрахований на досягнення на національному рівні
всіх цілей, що передбачені у Стратегії освіти для сталого розвитку.
З 2010 року Україна долучилася до Міжнародного проекту «Освіта для
стійкого розвитку в дії». Першими до проекту приєдналися 7 областей:
Донецька, Житомирська, Київська, Миколаївська, Тернопільська, Харківська та
Черкаська. З 2014 року стали учасниками ще 14 областей, серед яких і
Хмельницька область (ІІ етап).
Таким чином, поставлені Стратегією завдання перед системою освіти
припускають кардинальний перегляд цілей освіти: підготовку підростаючих

14. 14
покоління до участі у створенні сталого суспільства, формування готовності й
здатності молоді брати участь в екологічній, соціально-гуманістичній діяльності
заради збереження екологічної якості середовища, дбайливого витрачання
природних ресурсів, поширення ідеалів здорового способу життя й захист
самого життя людини, особливо в умовах сьогодення.
1.2. Поняття освіти для сталого розвитку
Вперше поняття сталого розвитку було сформульовано у доповіді «Наше
спільне майбутнє» («Our Common Future») голови Міжнародної комісії з
питань екології та розвитку ООН Гру Харлем Брундтланд у 1987 році. Воно
трактувалось достатньо просто і конкретно: це такий розвиток, який
задовольняє потреби сучасності, але не ставить під загрозу здатність майбутніх
поколінь задовольняти свої потреби.
Під поняттям освіта для сталого розвитку ми розуміємо таку форму освітньої
діяльності, яка спрямована на впровадження ідей, принципів та цінностей сталого
розвитку у навчання та виховання з метою формування культури ощадливого та
відповідального відношення до природного та соціального оточення. Це сучасний
підхід до організації навчального-виховного процесу, який включає інформування
членів суспільства про основні проблеми сталого розвитку, формування
світогляду, що базується на засадах сталості, переорієнтацію навчання з передачі
знань на встановлення діалогу.
Сталий розвиток особистості включає-поетапний гармонійний та
збалансований розвиток всебічно освіченої, соціально активної особистості, яка
має світогляд, сформований на основі моральних принципів та норм, що
забезпечують готовність до соціально відповідальної поведінки і безперервної
освіти.
Головною метою освіти для сталого розвитку є: формування мислення,
орієнтованого на стале майбутнє та відповідні смисложиттєві цінності і
пріоритети.
Сталий розвиток потребує концепції освіти, спрямованої на комплексний і
динамічний підхід, який враховує важливість критичного мислення, соціального

15. 15
навчання і участь у житті суспільства. Саме тому в освіті для сталого розвитку
переплітаються економічні, соціальні й екологічні аспекти. У більш широкому
контексті важливими компонентами освіти для сталого розвитку є етика та
справедливість. Для досягнення ефективності освіти для сталого розвитку
необхідно:
- розглядати її у двох аспектах: інтегрування освіти для сталого розвитку у
заняття гуртків, виховних заходів, методичних об’єднань, майстер-класів
тощо;
- поширювати позитивний досвід серед педагогічного колективу,
вихованців, батьків, що сприятиме змінам у поведінці на користь
сталості;
- зміцнювати співробітництво і партнерство педагогів з іншими
учасниками процесу;
- сприяти розумінню суті глобальних, національних і місцевих
екологічних проблем з акцентом на їх соціально-економічні наслідки;
- впроваджувати нові підходи в навчанні: дискусії, круглі столи,
конференції.
Чинники, які визначають сталий розвиток суспільства: екологічний,
економічний (перетворення ринкової системи на засадах екологізації
виробництва, переходу до екобеспечного споживання, розвиток альтернативних
технологій ресурсозабеспечення, нешкідливих для довкілля та здоров’я людини);
соціальний (регулювання соціальних глобальних проблем: демографічних,
міграційних, соціальної нерівності, ризиків політичної нестабільності, проблем
тероризму, військових протистоянь, забезпечення прав людини та
демократичних перетворень у світі).
Таким чином, освіта для сталого розвитку – форма освітньої діяльності,
спрямованої на впровадження ідей, принципів та цінностей сталого розвитку у
навчання та виховання з метою формування культури ощадливого та
відповідального відношення до природного та соціального оточення. Це сучасний
підхід до організації навчального процесу, який включає інформування членів

16. 16
суспільства про основні проблеми сталого розвитку, формування світогляду, що
базується на засадах сталості, переорієнтацію навчання з передачі знань на
встановлення діалогу.
1.3.Нормативно-правове забезпечення освіти сталого розвитку
Закон України "Про освіту"
Закон України "Про вищу освіту"
Закон України "Про позашкільну освіту"
Закон України "Про загальну середню освіту"
Закон України "Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики
України на період до 2020 року"
Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"
Указ президента України "Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення
моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя"
Постанова ВРУ "Про основні напрями державної політики України у галузі
охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення
екологічної безпеки"
Постанова КМУ "Про затвердження Комплексної програми реалізації на
національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого
розвитку, на 2003-2015 роки"
Постанова КМУ "Про Державну національну програму "Освіта" ("Україна XXI
століття")"
Національна доктрина розвитку освіти
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року
Концепція регіональної системи освіти для сталого розвитку
Концепція екологічної освіти в Україні
Положення про еколого-освітню діяльність заповідників і національних
природних парків України
Освіта для сталого розвитку. Національна доповідь
Цілі Розвитку Тисячоліття. Україна - 2010. Національна доповідь

17. 17
РОЗДІЛ ІІ. ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЩОДО
ВПРОВАДЖЕННЯ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У
ПОЗАШКІЛЛІ
2.1. Проектна діяльність як засіб досягнення мети та його науково-
методичний супровід
Освітній проект – це одна з тих технологій, що суттєво збагачує
навчальний процес сучасного позашкільного навчального закладу. Успішно
розроблений і реалізований проект – це можливість вирішити проблему, яка
має суспільне значення. Проектна діяльність не є новою, але успішно
реалізується для досягнення бажаного результату.
Як розробити та написати проект, щоб він став конкурентоспроможним?
Адже саме від компетентно розробленого проекту залежить успішна реалізація
ідеї.
Проект – це тимчасова справа, що є засобом або ж інструментом для
здійснення зміни. Він має чітко окреслені початок і кінець, конкретну мету та
завдання, призводить до отримання реальних результатів, за нього несе
відповідальність окрема особа або структура, проект вимагає фінансових
затрат, часу, передбачає використання різноманітних ресурсів, не лише
матеріальних, а й людських, а також знань.
Проект має низку характеристик, а саме:
- виконується як всім колективом так і окремими педагогами;
- планується, виконується й управляється;
- має досягти конкретної мети.
Тривалість проектів може становити від кількох тижнів до кількох років.
Більшість проектів здійснюється для досягнення стійкого, довготривалого
результату. Після визначення проблеми, на яку спрямовано проект, слід
починати проводити збір та аналіз інформації: вивчити основні напрями
діяльності. Наступний крок – визначення мети та завдань проекту. Метою
проекту є досягнення очікуваних змін певної ситуації. Вона повинна бути
реальною, соціально важливою, досяжною, співвідноситися з очікуваними

18. 18
результатами та планом реалізації проекту. Цілі та завдання проекту логічно
витікають з визначеної проблеми. Мета – загальний результат того, чого
прагнемо досягти. Визначивши мету, окресливши цілі та завдання, можна
переходити до наступного етапу –складання плану реалізації проекту. Якщо
проект займає значний період часу (більше шести місяців), то його доцільно
розбити на кілька етапів.
Етапи здійснення науково-методичного супроводу:
- підготовчий – теоретична, практична і психологічна підготовка педагогів до
продукування і впровадження інновацій з означеної теми творчої групи, у
науково-дослідницькій роботі, колективному розробленні актуальної науково-
методичної проблеми;
- моніторингово-коригувальний – моніторингове дослідження і технологічне
коригування колективної та індивідуальної професійно-творчої діяльності
педагогів щодо впровадження проекту, виконання завдань педагогами (за
проблемною теми досліджених), проведення педагогічних,
методичнихдосліджень;
- підсумково-прогностичний – підбиття підсумків роботи педагогічного
колективу (практична допомога в узагальненні матеріалів), забезпечення
об'єктивної експертизи та рецензування підготовлених методико-технологічних
матеріалів, допомога у визначенні перспектив діяльності.
Оцінка виконання проекту проводиться для того, щоб переконатися,
наскільки успішно виконуються завдання зазначені у проекті, як створюється
основа для реалізації наступного проекту, чого досягнуто у процесі роботи над
проектом.
2.2. Освітній проект «Забезпечення освітніх послуг на засадах
компетентнісного підходу та переорієнтації на цілі сталого розвитку у
позашкіллі»
Впровадження освіти для сталого розвитку у роботу Центру дитячої та
юнацької творчості, здійснюється за допомогою реалізації освітнього проекту
«Забезпечення освітніх послуг на засадах компетентнісного підходу та

19. 19
переорієнтації на цілі сталого розвитку» розрахованого на три роки (2014-2017
рр.). Педагогічний колектив з вересня 2014 року успішно реалізує проект,
моделюючи нову освіту для сталого розвитку на основі інтегрованого пізнання
природи і суспільства, формування ціннісних орієнтацій і ціннісних пріоритетів
вихованців, впроваджуючи у навчально-виховний процес інноваційні, освітні та
виховні технології.
Шляхами практичного впровадження освітнього проекту є матеріали
власного педагогічного досвіду напрацьовані методистами, керівниками
гуртків: науково-технічного та художньо-естетичного напрямів. Серед них:
семінари, методичні об’єднання, майстер-класи, заняття–турніри, заняття-
подорожі, вистави, виховні години тощо, що забезпечують перехід від
традиційної практики навчання і виховання до інноваційної. Такі форми роботи
стали механізмом, що дозволив педагогічному колективу перейти до навчання
та виховання на принципах та ідеях освіти для сталого розвитку.
ПРОЕКТ
«Забезпечення освітніх послуг на засадах компетентнісного підходу та
переорієнтації на цілі сталого розвитку у позашкіллі».
Довгостроковий
Термін 2014-2017 рр.
ВСТУП
Українське суспільство перебуває на переломному етапі свого розвитку.
Він характеризується переоцінкою цінностей, критикою і подоланням того, що
заважає подальшому руху вперед. Гуманістичним змістом соціального розвитку
стає ставлення до людини як найвищої цінності.
На сучасному етапі розвитку суспільства в освітньому і науковому
просторі актуальними є питання розвитку творчості, здібностей і нахилів
особистості. Це потребує консолідації зусиль між: системою освіти і науки,
наукою і технологією, технологією і новими умовами життя та створення
моделі інноваційного позашкільного навчального закладу, що розвиває творчі

20. 20
задатки і здібності дітей, які стануть у майбутньому будівничими нашої
держави, конкурентоспроможними на ринку праці.
З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про
затвердження Комплексної програми реалізації на національному рівні рішень,
прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку на 2003-2015 роки (від
26 квітня 2003 р., №634) та упровадження в Україні заходів, передбачених
Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Про декаду ООН з освіти для сталого
розвитку, починаючи з 1 січня 2005 року» (2005-2014), на виконання наказів
Міністерства освіти і науки України від 19 червня 2009 року №537, та про
поширення в навчальних закладах міста Всеукраїнського експерименту за
темою: «Забезпечення освітніх послуг на засадах компетентнісного підходу та
переорієнтації на цілі сталого розвитку».
Для реалізації нової цивілізаційної стратегії необхідно докорінно змінити
свідомість населення, особливо активної його частини, яка впливає на розвиток
соціуму. Головним механізмом цих кардинальних змін має стати освіта, яка
буде зорієнтована на сталий розвиток. Особливу вагомість набула проблема
розробки і апробації освіти для сталого розвитку у позашкільних навчальних
закладах спрямованої на формування моделі відповідальної, орієнтованої на
гуманно та екоцентричні цінності сучасної молоді. Саме це і визначило головні
завдання освіти для сталого розвитку у позашкільному навчальному закладі.
ЗАВДАННЯ:
- підвищення рівня освіченості вихованців та педагогів у питаннях
сталого розвитку, виховання соціально-адаптованої мислячої
особистості;
- формування у дітей та підлітків екологічного світогляду та культури;
- реалізацію інших напрямів, пов’язаних з євроінтеграційними
потребами країни та соціалізуючими аспектами освіти для сталого
розвитку (справедлива освіта, толерантність, культурний плюралізм
тощо).

21. 21
Особливістю освіти для сталого розвитку є те, що вона охоплює,
екологічну, економічну та соціальну проблематику навчання і виховання під
кутом зору формування нової системи ціннісних орієнтирів та моделей
поведінки підростаючого покоління та суспільства загалом. Вона суттєво
доповню та розширює рамки ноосферо-екологічної освіти та дозволяє всі
аспекти освітньої діяльності розвивати у контексті сталого розвитку,
різноманітність тем якого вимагає застосування комплексного опрацювання і
дає можливість створити системний механізм трансформації смисложиттєвих
пріоритетів на індивідуальному рівні, а відтак - забезпечувати випереджаючу
функцію освіти стосовно моделювання соціальних процесів. Особлива увага
має приділятися практичній реалізації моделей сталого розвитку, формуванню
відповідних норм поведінки та стилів життя, активної громадської позиції щодо
реалізації ідеї сталості у повсякденному досвіді дітей та дорослих.
МЕТА ПРОЕКТУ:
- впровадження в роботу педагогів творчості пріоритетного напряму
діяльності: забезпечення освітніх послуг на засадах компетентнісного
підходу та переорієнтації на цілі сталого розвитку;
- формування у вихованців, педагогів і батьків позитивної мотивації до
сталого, екологічного дружнього стилю повсякденного життя;
- впровадження інноваційних технологій освіти для сталого розвитку в
практичну роботу закладу;
- ознайомлення керівників гуртків з перспективним досвідом,
методологією та технологіями навчання гуртківців навичкам та
вмінням будувати власне життя та життя сім’ї, місцевої громади з
урахуванням потреб сталого розвитку.
УЧАСНИКИ: адміністрація, методисти, психолог, керівники гуртків,
гуртківці
І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ. МАСОВІ ЗАХОДИ. АКЦІЇ.

22. 22
1. Розробити освітній проект на засадах сталості з включенням у нього
компонентів «Забезпечення освітніх послуг на засадах компетентнісного
підходу та переорієнтації на цілі сталого розвитку».
Вересень 2014р.
2. Провести інструктивно-методичні наради для всіх категорій педагогічних
працівників з питань впровадження освітнього проекту «Забезпечення освітніх
послуг на засадах компетентнісного підходу та переорієнтації на цілі сталого
розвитку».
Вересень- грудень 2014р.
3. Здійснити аналіз ходу виконання проекту «Забезпечення освітніх послуг на
засадах компетентнісного підходу та переорієнтації на цілі сталого
розвитку».
Постійно.
4. Залучити педагогів до участі у конкурсах видавничої діяльності.
Постійно.
5. Визначити опорні гуртки з впровадження проекту «Забезпечення освітніх
послуг на засадах компетентнісного підходу та переорієнтації на цілі
сталого розвитку».
2014-2015рр.
6. Організувати проведення узагальнюючих педагогічних читань у вигляді
науково-практичних конференцій «Забезпечення освітніх послуг на засадах
компетентнісного підходу та переорієнтації на цілі сталого розвитку».
Березень 2017р.
7. Організувати волонтерський рух з питань збереження довкілля та
просвітницької діяльності серед населення з даного питання.
Впродовж 2016-2017 рр.
ІІ. НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
1. Забезпечити науково-методичний та психологічний супровід педагогічного
колективу закладу з питань освіти сталого розвитку.
Методисти, психолог.

23. 23
2014-2017 рр.
2. Забезпечити роботу всього закладу на основі принципів сталого розвитку.
Адміністрація.
2014-2017 рр.
3. Забезпечити підвищення професійної компетентності педагогів за
допомогою методичних заходів з врахуванням проблематики освіти для сталого
розвитку.
Методисти.
2014-2017 рр.
4. Організувати систему освітніх обмінів та екскурсій до інших навчальних
закладів з метою формування у вихованців та педагогів системи цінностей.
Методисти.
2016р.
ІІІ. НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА, ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА
РОБОТА
1. Упровадити освітній проект «Забезпечення освітніх послуг на засадах
компетентнісного підходу та переорієнтації на цілі сталого розвитку» як
базовий механізм апробації та впровадження у практику принципів освіти
для сталого розвитку.
2014р.
2. Проводити роботу по залученню педагогів закладу до освітнього проекту
«Забезпечення освітніх послуг на засадах компетентнісного підходу та
переорієнтації на цілі сталого розвитку».
Постійно.
3. Створити інформаційний банк освітнього проекту.
Методисти.
2014-2017рр.
4. Здійснювати апробацію інноваційних педагогічних технологій освіти для
сталого розвитку в навчально-виховній роботі.
Педагоги.

24. 24
Постійно.
ІV. ВПРОВАДЖЕННЯ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ У
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ ПРОЦЕС
1.Розробити та ввести у навчально-виховну роботу керівників гуртків вивчення
літератури з освіти сталого розвитку.
Методисти, керівники гуртків.
2014 р.
2. Розробити необхідні методичні матеріали для практичного впровадження
освіти сталого розвитку у навчально-виховну роботу гуртка.
Методисти.
2014р.
3. Впровадити нетрадиційні, творчі форми і методи роботи по реалізації
освітнього проекту «Забезпечення освітніх послуг на засадах
компетентнісного підходу та переорієнтації на цілі сталого розвитку».
Підготувати необхідні для цього пам’ятки, інструктивно-методичні
матеріали.
Методисти.
2014р.
4. В програми, календарно-тематичні плани навчально-виховної роботи гуртків
впроваджувати матеріали про традиції, звичаї народу щодо збереження,
зміцнення та відновлення природних багатств (етнічний аспект освіти
сталого розвитку), формування екобезпечного способу життя, правил
екологозберігаючої поведінки, здійснити методичне забезпечення цього
процесу.
Методисти.
Постійно
5. Здійснювати виховний процес щодо засад освіти для сталого розвитку на
основі знань народної педагогіки, з використанням народних рухливих ігор,
святкової обрядовості, багатовікового досвіду культури народу.
Культорганізатор.

25. 25
Постійно.
V. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ І КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПРОЕКТУ
1. Забезпечити необхідними методичними матеріалами, приладдям
(лампочками, енергозберігаючими вікнами та приладами по можливості)
приміщеннями щодо діяльності та упровадження освіти сталого розвитку у
навчально-виховний процес.
Адміністрація.
2015р.
2. Здійснити екологічне, економічне та соціальне виховання педагогів та
гуртківців у царині освіти для сталого розвитку.
Методисти.
Постійно.
3. Здійснити комплексний підхід до формування у педагогів компонентів
освіти сталого розвитку з метою перетворення кожного учасника
навчально-виховного процесу як провідника освіти для сталого розвитку в
Центрі дитячої та юнацької творчості.
VI. ВИДАВНИЧА, ПРОПАГАНДИСТСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Підготувати:
1. Матеріали з досвіду роботи керівників гуртків, які працюють над
впровадженням проекту «Забезпечення освітніх послуг на засадах
компетентнісного підходу та переорієнтації на цілі сталого розвитку» у
роботі гуртка.
Методисти, керівники гуртків.
2015-2017 рр.
2. Матеріали для постійного інформування педагогів про хід виконання
проекту «Забезпечення освітніх послуг на засадах компетентнісного
підходу та переорієнтації на цілі сталого розвитку» , а також відповідні
матеріали для виставок, конференцій та ін.
Методисти.

26. 26
2015-2017рр.
VII. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
1. Заходи, що заплановані з реалізації освітнього проекту «Забезпечення
освітніх послуг на засадах компетентнісного підходу та переорієнтації на цілі
сталого розвитку», мають забезпечити досягнення таких цільових показників:
- розробка методичних матеріалів з освіти для сталого розвитку;
- навчання педагогів методиці проведення занять гуртків та виховних
заходів з тематики сталого розвитку;
- підвищення рівня духовності дітей і педагогічних працівників;
- проведення круглих столів, семінарів, семінарів-практикумів, майстер-
класів, з питань освіти сталого розвитку;
- видання методичних рекомендацій з проблем освіти сталого розвитку;
- поширення інформації про результати впровадження напрямів освіти
сталого розвитку через веб-сайт та відкриті виховані заходи;
- підвищення професійної майстерності педагогів з означеної проблеми;
- Зростання культури та соціальної активності підростаючого
покоління.
«Забезпечення освітніх послуг на засадах
компетентнісного підходу та переорієнтації
на цілі сталого розвитку»
І етап –
підготовчо-
організаційний
(2014-2015 н.р.)
1.Створення ініціативної групи.
2. Вивчення і аналіз стану параметрів діяльності закладу:
складання формули успіху в роботі педагогічного
колективу на виконання освітнього проекту
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОЕКТУ

27. 27
3. Трансформація науково-методичної,
експериментальної діяльності педагогічного колективу до
проекту .
4. Розробка освітнього проекту.
5. Планування заходів на виконання освітнього проекту .
Конкретизація проблеми на рівні позашкільного
навчального закладу.
6. Планування роботи науково-методичної ради, творчої
групи методичного об’єднання з даної проблеми.
7. Формування в учасників навчально-освітнього процесу
навичок використання ІКТ.
8. Організація роботи психолого-педагогічного семінару
за проблемною темою.
9. Створення єдиного інформаційно-освітнього простору.
ІІ етап -
практичний
(2015-2016 н.р.)
1. Впровадження в практику роботи навчального закладу
освітнього проекту.
2. Створення моделі випускника закладу.
3. Включення напрямів роботи «Я – Громадянин»,
«Обери успішну професію», «Я обираю здоровий спосіб
життя», «Формування людини у праці і працею» у
навчально-виховну роботу гуртків.
4. Виконання заходів щодо реалізації освітнього проекту.
ІІІ етап –
підсумковий
(2016-2017 н.р.)
1.Узагальнення перспективного педагогічного досвіду з
упровадження інноваційних технологій в позашкільному
закладі по темі проекту.
2. Підготовка методичних рекомендацій щодо розвитку
креативності вихованців у процесі отримання знань про
стале суспільство .
3. Проведення засідання педради «Панорама творчих

28. 28
знахідок» з проблеми упровадження освіти для сталого
розвитку педагогами у позашкільному навчальному
закладі.
ЗАТВЕРДЖЕНО
науково-методичною радою
протокол №1
від 18 вересня 2014р.
ПЛАН РОБОТИ
ПО РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЕКТУ
«Забезпечення освітніх послуг
на засадах компетентнісного підходу та переорієнтації
на цілі сталого розвитку»
І ЕТАП. ПІДГОТОВЧО – ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ
№
п/
п
Напрямок освітньої
діяльності
Термін
виконання
Відповідальний Відмітка
про викона
ння
1. Призначити
відповідальних осіб для
координації роботи з
питань впровадження
освітнього проекту.
вересень Семенишена В.С.
2. Підбір матеріалів, вересень Майструк Г.І.

29. 29
вивчення педагогічного
досвіду по
впровадженню освіти
сталого розвитку у
позашкільному
навчальному закладі.
3. Розробка проекту
«Забезпечення освітніх
послуг на засадах
компетентнісного
підходу та
переорієнтації на цілі
сталого розвитку».
вересень Майструк Г.І.
4. Провести інструктивно-
методичні наради для
всіх категорій
працівників закладу з
питань впровадження
освітнього проекту.
до
18.09.2014
р.
методисти
5. Впровадження проекту
у роботу гуртків.
впродовж
року
керівники
гуртків
6. Презентація освітнього
проекту.
25.09.2014р. Майструк Г.І.
7. Провести тиждень
здоров’я «Здоров’я
найцінніший скарб!»
1. Виставка
малюнків.
01.04-
08.04.2015р.
Пустова Т.Є.,
керівники
гуртків

30. 30
2. Виготовлення
стінгазети.
3. Флешмоб «Стану
планеті справжнім
другом».
8. Організувати та
провести виховний захід
«Енергія – дорогий
подарунок».
23.04.2015р. керівники
гуртків
9. Свято «Давай
повернемо землі всі
веселкові гори!» (до
Всесвітнього дня Землі).
квітень Пустова Т.Є.
10. Провести
презентаційний
матеріал для керівників
гуртків позашкільних
навчальних закладів
«Реалізація принципів
освіти сталого розвитку
у позашкільному
навчальному закладі».
21.05.2015р. методисти
11. Здійснити аналіз ходу
виконання плану
заходів щодо реалізації
завдань освітнього
проекту (звіт,
порівняльний аналіз,
анкетування, тощо).
до
28.09.2015р.
Семенишена В.С.

31. 31
2.2.1. Семінар-практикум для методистів та керівників гуртків
позашкільних навчальних закладів міста
Тема «Забезпечення освітніх послуг на засадах компетентнісного підходу та
переорієнтації на цілі сталого розвитку»
30.10.2014р.
План
І. Теоретична частина
1. Мотивація теми семінару. Перегляд документального фільму «Люди,
схаменіться». Ознайомлення з нормативними та психологічними
матеріалами щодо освіти сталого розвитку.
Психолог Хан Д.Ю.
2.Шляхи реалізації всеукраїнського проекту «Освіта для сталого розвитку».
Завідувач науково- методичного відділу Семенишена В.С.
3. Практичне спрямування проекту «Забезпечення освітніх послуг на засадах
компетентнісного підходу та переорієнтації сталого розвитку у
позашкільному навчальному закладі».
Методист Майструк Г.І.
ІІ. Практична частина
4. Інтерактивна гра «Минуле, теперішнє, майбутнє».
Методист Ватаманюк Г.П.
Мета. Формувати вміння бачити проблему розуміти її наслідки та знаходити
шляхи її вирішення.
Обладнання і матеріали. Осіннє листя трьох кольорів (у рівній кількості
кожного кольору), вирізане із паперу з розрахунку на кожного учасника гри,
картинки.
Хід гри

32. 32
Методист пропонує педагогам вибрати той листок, який найбільше до
вподоби, і, таким чином, відповідно до кольорів розподілитися на три
підгрупи.
Присутнім пропонується розглянути три картини чи фото із
зображенням екологічної, соціальної та економічної проблем, після чого
кожна із підгруп у порядку їх розміщення та порядку розміщення фото на
екрані відповідає на такі запитання:
- Що було до того, як виникла проблема?
- У чому полягає проблема сьогодні, які її наслідки?
- Що буде після того, як проблема зникне?
- Які шляхи вирішення проблеми я бачу?
.
5. Майстер-клас. Застосування вторинної сировини на заняттях гуртка.
- Нове життя електричних лампочок.
керівник гуртка «Моделювання іграшок-сувенірів Сушко Н.В
- Цікаві пляшки.
керівник гуртка «Виготовлення сувенірів» Васильчук Т.Я.
- Оберіг на згадку.
керівник гуртка-методист образотворчого та декоративно-ужиткового
мистецтва «Подоляночка» Підлипчук С.О.
ІІІ. Підсумок роботи семінару – практикуму. Інтерактивна вправа
«Замкни коло»
Завідувач науково- методичного відділу Семенишена В.С.

33. 33
Мета. Об’єднати педагогів для вирішення спільної проблеми (забезпечення
сталого розвитку в позашкіллі), спонукати до усвідомлення себе як
обов’язкової й невід’ємної ланки у ланцюгу цілого, закріпити набуті знання
під час семінару.
Матеріали. Клубок шерстяних ниток теплих кольорів.
Хід гри
Пропонуємо педагогам стати в коло і підсумувати роботу семінару за
допомогою клубка ниток. Пояснюємо, що кожен, до кого потрапить клубок, має
висловити думку про те, що він узяв із семінару для себе та своєї педагогічної
діяльності стосовно порушеної проблеми семінару та презентувати побажання
щодо її вирішення.
Останній в колі узагальнює почуте й побачене, підвівши до того, що
нитка поєднала усіх небайдужих до існуючих проблем і що кожен, поєднаний
нею є важливою обов’язковою ланкою у вирішенні спільних завдань. І лише
спільними зусиллями можна досягти успіху в забезпеченні якісного рівня
освіти сталого розвитку.
1. «Ознайомлення з нормативними та психологічними матеріалами щодо
освіти для сталого розвитку»
Психолог Хан Д.Ю.
Біля двохсот назад розпочався період бурхливого промислового розвитку,
який супроводжувався розвитком науки, збільшенням споживанням енергії,
ресурсів, різким збільшенням чисельності населення Землі, розширення
промислової діяльності. Соціально-економічний розвиток суспільства в ХХ ст.,
орієнтувався на швидкий темп економічного росту. Все це сприяло погіршенню
стану біосфери і призвело до екологічної кризи. Але поступово людство
приходить до усвідомлення того, що розвиток промисловості без врахування
природних факторів веде до серйозних екологічних проблем. Появу терміну
«сталий розвиток» (англ. sustainable development) пов'язують з ім'ям прем'єр-
міністра Норвегії Гру Харлем Брундланд, яка сформулювала його в звіті «Наше

34. 34
спільне майбутнє», що було підготовлено для ООН і опубліковано у1987 р.
Міжнародною комісією з навколишнього середовища і розвитку.
У червні 1992 р. у Ріо-де-Жанейро відбулася Конференція ООН з
навколишнього середовища і розвитку, на якій було прийнято історичне
рішення про зміну курсу розвитку усього світового співтовариства. Це
безпрецедентне рішення глав урядів і лідерів 179 країн було обумовлено
катастрофічною глобальною екологічною ситуацією і прогнозованою
глобальною катастрофою, що може вибухнути вже в ХХІ ст. і привести до
загибелі всього живого на планеті. Сталий розвиток у формулюванні ООН – це
розвиток суспільства, що дозволяє задовольняти потреби нинішнього
покоління, не наносячи при цьому шкоди можливостям майбутніх поколінь
для задоволення їхніх власних потреб.
«Сталий розвиток – це управління сукупним капіталом суспільства задля
збереження і примноження можливостей людини». Доповідь Світового Банку з
розвитку, 1992 р.. Концепція сталого розвитку ввібрала в себе позитивні
ознаки всіх попередніх концепцій і має три основні центри спрямування цілей
– Природа, Суспільство і Виробництво. І в результаті, щоб цілі сталого
розвитку були досягнуті, світ має стати:
- В соціальній сфері – влада і громадяни вміють вирішувати конфлікти без
застосування насилля; справедливість і правосуддя, є вищими
цінностями; матеріальний достаток і соціальна захищеність усім
забезпечена; ЗМІ об’єктивно відображують події.
- В екологічній – стабільна кількість населення, збереження екосистем в
різноманітті; співжиття природи та людини; екологічно чисті продукти.
- В економічній – зміна характеристик споживання ; використання частки
екологічно чистих технологій в загальному обсязі технологій; оптимальне
використання органічних ресурсів.
Перехід до сталого розвитку – це глобальний процес, в якому кожна
країна повинна скоординувати з усім світовим співтовариством заходи, вжиті в
напрямку реалізації принципів нової цивілізаційної моделі. У довгостроковому

35. 35
плані успішне вирішення задачі сталого розвитку буде залежати від нових
підходів, що приведуть до зміни звичної практики на всіх рівнях як офіційного,
так і приватного життя суспільства.
Кілька головних принципів Концепції сталого розвитку суспільства:
- люди, що мають право на здорове життя в гармонії з природою;
- право на розвиток має реалізуватися з урахуванням потреб і за
обов'язкового збереження довкілля для нинішнього і прийдешніх
поколінь;
- захист довкілля має стати невід'ємною складовою розвитку;
- держави мають позбутися тих моделей виробництва та споживання, які
гальмують розвиток;
- проблеми захисту довкілля можуть бути успішно розв'язані за умови
участі всіх зацікавлених громадян;
- мир, розвиток й охорона довкілля – взаємопов'язані та неподільні.
Що таке індикатори сталого розвитку?
Індикатори сталого розвитку – це показник, який дозволяє судити про
стан або зміни економічної, соціальної або екологічної змінної. США і країни
Європи є живим прикладом того як розвиток стає сталим. Так, в Німеччині за
збір і переробку відходів відповідає окрема галузь промисловості. Завдяки
діючим в Америці програм по стимуляції утилізації і переробці сміття, до 2020
р. переробка побутових відходів становитиме більш ніж 20 млн. тонн в рік.
Австрія, Нідерланди, Італія мають низку подібних проектів. Щоб досягнути
подібних результатів, переорієнтація на сталий розвиток, повинна відбутись
не тільки в нас , а й у наших вихованців, тому освіта для сталого розвитку
виступає в цьому важливим інструментом. Так що ж таке освіта для сталого
розвитку? Освіта для сталого
розвитку – сучасний підхід до організації навчального процесу, який включає
інформування членів суспільства про основні проблеми сталого розвитку,
формування світогляду, що базується на засадах сталості, переорієнтацію

36. 36
навчання з передачі знань на встановлення діалогу, орієнтацію на порушення та
практичне розв'язання місцевих проблем.
Мета освіти для сталого розвитку полягає у сприянні засвоєнню знань,
вмінь та переконань, які дають змогу ухвалювати та впроваджувати рішення на
місцевому та глобальному рівнях, спрямовані на підвищення якісного рівня
життя і які не загрожують можливостям наступних поколінь задовольняти свої
потреби. Відповідно до документів, сталий розвиток суспільства слід розуміти
як безперервний навчальний процес, включаючи розширення знань,
формування спеціальних навиків, життєвих позицій і цінностей щодо
здорового способу життя в гармонії з природою. Це потребує зміщення
акцентів від методів, орієнтованих лише на передачу інформації, до
ширшого впровадження активних методів навчання, багатостороннього й
міждисциплінарного аналізу ситуацій реального життя (позитивного
досвіду). Освіта для сталого розвитку триває протягом усього життя і включає
усі рівні та категорії освіти та навчання. Вона передбачає зміни в навчальному
процесі, для керівників гуртків – це перехід від передачі знань до створення
умов для їх активного засвоєння та отримання практичного досвіду; для
школярів – це перехід від пасивного засвоєння знань до активного їх пошуку,
практичного осмислення.
Складовими змісту освіти є:
• якість життя, соціальна справедливість та рівноправність;
• збереження різноманіття: культурного, соціального та біологічного;
• розвиток в межах відтворення екосистем;
• взаємозв'язок: у суспільстві, економіці та довкіллі;
• усвідомлення відповідальності перед майбутніми поколіннями;
• громадянська позиція, права та обов'язки громадян;
• потреби та права майбутніх поколінь на довкілля
Отже «Освіта розглядається як інструмент позитивних змін у ставленні
до довкілля, змін у свідомості та поведінці людей. Освіта для сталого
розвитку сприятиме позитивним зрушенням у суспільстві на користь

37. 37
сталості» над чим ми і будемо працювати.( Мультимедійну презентацію
подано на диску додаток 3.)
2. Шляхи реалізації всеукраїнського проекту «Освіта для сталого розвитку»
Завідувач науково-методичним відділом Семенишена В.С.
У березні 2013 року розпочато другий етап проекту «Освіта для стійкого
розвитку в дії», розрахований на 2013-2015 роки. Проект реалізується
благодійною організацією «Вчителі за демократію і партнерство»(Україна), та
«Глобальний план дій», (Швеція) за підтримки Агенції з питань розвитку
співпраці SIDA (Міністерство закордонних справ Швеції).
Проект має на меті навчання учнів умінням та навичкам будувати власне
життя та життя сім’ї, місцевої громади з урахуванням потреб сталого розвитку
шляхом розробки та запровадження у практику діяльності загальноосвітніх
шкіл та дошкільних закладів освіти України нового напряму - освіти для
сталого розвитку.
У 2010 – 2012 році відбувся перший етап проекту «Освіта для стійкого
розвитку в дії». У ході першого етапу реалізації проекту було розроблено
низьку навчальних матеріалів з освіти для сталого розвитку у 3-8 класах. Надалі
ці матеріали були запроваджені у навчальний процес загальноосвітніх шкіл
України як курси за вибором, факультативи, гуртки, клубні та інші форми
позакласних занять. У першому етапі проекту взяли участь 7 областей:
Донецька, Житомирська, Київська Миколаївська, Тернопільська, Харківська та
Черкаська та АР Крим.
Освіта для сталого розвитку спрямована на формування у громадян України
сталого, екологічного стилю повсякденного життя у домашньому господарстві,
школі та місцевій громаді, що передбачає:
 зменшення викидання сміття й марних витрат сировини;
 раціональне споживання енергії та води;
 збільшення частки екологічних продуктів у щоденних покупках тощо.