Матеріал посібника глибоко розкриває загальні положення щодо організації роботи творчої групи; основні види діяльності та основні етапи організації її роботи. Належна увага приділена формуванню мети, визначенню головних завдань, напрямків роботи творчої групи. Методичні матеріали підготовлені з досвіду роботи профільної групи «Родзинки творчості» над проблемою «Створення комфортного середовища та ситуації успіху для виховання творчої особистості». Зміст методичного посібника включає практичний матеріал з питань системного підходу до планування та організації роботи даного методичного формування, буде корисним для методистів, вчителів, керівників гуртків.

1. 1
Олена Грицюк
Роль творчої групи у підвищенні
професійної компетентності педагога-
позашкільника

2. 2
Управління освіти і науки
Кам’янець-Подільської міської ради
Центр дитячої та юнацької творчості
Олена Грицюк
Роль творчої групи у підвищенні
професійної компетентності педагога -
позашкільника
Методичний посібник
Кам’янець-Подільський
2017

3. 3
Укладач
О.О. Грицюк
Рецензенти
Морозюк С.М. – методист науково-методичного центру управління освіти
і науки Кам’янець-Подільської міської ради
Семенишена В.С. – завідувач науково-методичним відділом Кам’янець-
Подільського центру дитячої та юнацької творчості
Методичний посібник: Роль творчої групи у підвищенні професійної
компетентності педагога позашкільника. Укладач О.О. Грицюк – Кам’янець-
Подільський, 2017. – 78 с.
Матеріал посібника глибоко розкриває загальні положення щодо
організації роботи творчої групи; основні види діяльності та основні етапи
організації її роботи. Належна увага приділена формуванню мети, визначенню
головних завдань, напрямків роботи творчої групи.
Методичні матеріали підготовлені з досвіду роботи профільної групи
«Родзинкитворчості» над проблемою «Створення комфортного середовища та
ситуації успіху для виховання творчої особистості».
Зміст методичного посібника включає практичний матеріал з питань
системного підходу до планування та організації роботи даного методичного
формування, буде корисним для методистів, вчителів, керівників гуртків.

4. 4
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА .................................................................................................5
Положення про творчугрупу педагогічних працівників в системі науково-
методичної роботи……………………………………………………………….8
Склад членів профільної групи «Родзинкитворчості»……………………….14
План роботипрофільної групинад проблемою «Створеннякомфортного
середовищата ситуації успіху для виховання творчоїособистості»………....19
Індивідуальні завдання педагогам, членам профільної групи у період
підготовки до засідань ………………………………………………………....25
Звіт про роботупрофільної групи«Родзинкитворчості»
за 2015-2016 навчальний рік……………………………………………………60
ВИСНОВКИ.... …………………………………………………………………63
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......................................................... 65
ДОДАТКИ...................................................................................................... 67

5. 5
ПЕРЕДМОВА
Позашкільний навчальний заклад сьогодні потребуєтакого педагога, який
постійно прагне до творчого пошуку, має навички дослідної,
експериментальної діяльності, вивчення, узагальнення, впровадження
перспективного досвіду, високий рівень інформаційної культури, вміє
здійснювати аналіз результатів творчої діяльності як своєї власної, так і
гуртківців.
Проблему методичної роботи у закладах освіти досліджували провідні
науковці Л. Василькова, Г. Горська, І. Жерносєк, Б. Тевлін, М. Поташник та ін.,
які вважають, що лише оптимальна модель методичної роботи може
забезпечити якісно новий, вищий рівень професійного зростання вчителя,
формування та збагачення його педагогічної культури, продукування нових
педагогічних ідей і технологій, трансформування в педагогічну практику
перспективного передового досвіду. Розв’язанню вищеназваних проблем
сприятиме модернізація системи методичного супроводу діяльності педагогів
яка складається з індивідуальних та колективних форм роботи. У спрямуванні
творчих пошуків керівники гуртків щодо вивчення і впровадження досягнень
психолого-педагогічної науки та перспективного досвідуу навчально-виховний
процес особливаувага відводиться творчим групам. Творчігрупи педагогів – це
групи різних за фахом керівників гуртків, які займаються вивченням,
освоєнням, впровадженням однієї загальної проблеми колег-однодумців. Вони
забезпечують розвиток творчої активності педагогічних кадрів, сприяють
розвитку сучасного стилю мислення, формуванню в них вмінь щодо
самоаналізу, самовираження, самоствердження та саморозвитку власної
професійної діяльності.
Діяльність творчих груп базується на таких основоположних принципах
науково-методичної роботи, як науковості, актуальності, максимальному
цілеспрямуванні, цілевизначеності змісту, випереджаючому характері,

6. 6
практичній спрямованості, стабільності і системності, індивідуалізації і
самостійності, мотивації та розвитку творчого потенціалу особистості.
Головна мета діяльності творчих груп – об’єднання креативних педагогів-
однодумців, які через дослідницьку діяльність та її результативність
впливатимуть на якість навчально-виховного процесу.Виходячи із мети,
головним завданням творчих груп, є розроблення рекомендацій на основі
вивчення досягнень науки і пробне впровадження їх у практику, пошук
ефективних шляхів застосування результатів наукових досліджень, створення
передового досвіду.
Науковці виокремлюють два види творчих груп:перший – впровадження
наукових досягнень психолого-педагогічної науки;другий – вивчення і
впровадження перспективного педагогічного досвіду.Необхідність створення
творчих груп першого виду зумовлена актуальними проблемами модернізації
змісту освіти; творчі групи другого виду вивчають досвід, який уже є, його
моделювання, апробація, узагальнення, впровадження в своїй практичній
діяльності, активне поширення і презентацію серед педагогічних працівників.
На етапі усвідомлення колективомнеобхідності нових змін та впровадження
нововведень в практику роботи і було створено профільну групу «Родзинки
творчості» з проблемного питання «Створення комфортного середовища та
ситуації успіху для виховання творчої особистості».
Актуальність вибору теми зумовлена необхідністю пошуків нових оцінок,
підходів, проявів гнучкості думки й оперативності педагога та вихованців.
Можливість відчути радість досягнення успіху, усвідомити свої здібності та
віру у власні сили, надають кожному вихованцеві позашкільнінавчальні
заклади. Головний зміст діяльності керівника гуртка полягає в тому, щоб
кожний вихованець був успішним.Це сприяє розвитку впевненості в собі,
підвищенню самооцінки, почуття власної значимості. Основним механізмом у
розв’язанні цього завдання стає створення ситуації успіху. Успіх
усвідомлюється дитиною в процесі придбання соціального досвіду й
досягається нею за рахунок докладених зусиль і старань, досягнення успіху в

7. 7
будь-якій діяльностізавжди сприяє самоствердженню особистості, появі віри в
себе, у свої можливості, в успішне становлення в соціумі.
Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес у позашкільному
навчальному закладі.
Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови створення
комфортногосередовищата ситуації успіху для виховання творчої особистості
в закладі.
Мета – ознайомлення педагогів із педагогічними технологіями, які
сприятимуть створенню комфортного середовища і ситуації успіху для
виховання творчої особистості. Формування їх готовності до створення
відповідних організаційно-педагогічних умов, що сприяють вирішенню
проблеми. Оптимізація науково-методичної роботи з педагогічними кадрами в
означеному напрямку, сприяння формуванню професійно компетентного
колективу, створенню умов щодо всебічного розкриття педагогічних,
громадських, людських якостей особистості.
Завдання:
- Опрацювання теоретичного матеріалу з означеної проблеми
таознайомлення з педагогічним досвідом, який висвітлює особливості
проблеми;
- визначення, обґрунтування та апробація організаційно-педагогічних умов
створення комфортного середовища та ситуації успіху для виховання
творчої особистості;
- розробка методичних рекомендацій (бюлетеня, скриньки порад,
пам’ятки) для керівників гуртків по створенню комфортного середовища
та ситуації успіху для виховання творчої особистості;
- видання посібника за підсумками роботи творчої групи.
Очікувані результати роботи :
- підвищення професійної компетентності педагогів закладу;
- створення умов для успішного навчання і самонавчання вихованців і
керівників гуртків, розвитку їх творчих здібностей;

8. 8
- покращення якості освітніх послуг;
- впровадження перспективного педагогічного досвіду в навчально-
виховний процес закладу.
Положення
про творчу групу в системі науково-методичної роботи
педагогічних працівників
1. Загальні положення
1.1. Творча група - одна з групових форм діяльності педагогічних
працівників у системі методичної роботизагальноосвітніх та вищих навчальних
закладів, що створюється відповідно до Закону України "Про загальну середню
освіту" та Закону України "Про вищу освіту", що об'єднує педагогів, які
працюють з обраною фаховою та методичною проблемою.
1.2. Метою творчої групи є підвищення професійної компетентності
педагогічних працівників та залучення їх до науково-дослідницької роботи.
1.3. Завдання творчої групи:
- поглиблене вивчення досягнень сучасної науки з однієї науково-
педагогічної проблеми та впровадження її у практику;
- врахування рекомендацій педагогічної науки, їх апробація, внесення
коректив та пошук оптимальних шляхів реалізації;
- застосування результатів наукових досліджень, розробка рекомендацій
щодо їх реалізації, створення, вивчення, узагальнення та впровадження
перспективного педагогічного досвіду;
- сприяння вдосконаленню навчально-виховного процесу, застосуванню
сучасних прийомів і методів навчання;
- моделювання та апробація авторських моделей досвіду;
- підвищення рівня фахової майстерності;
- сприяння самовираженню особистості педагогів у процесі професійної
діяльності, курсової та міжкурсової підготовки, конференцій тощо;
- моніторинг ефективності використання освітніх технологій у навчально-
виховному процесі.

9. 9
1.4. Творчагрупа створюється на добровільних засадах з числа найбільш
досвідчених і теоретично підготовлених педагогічних працівників, які виявили
інтерес і бажання до розробки науково-методичної проблеми.
1.5. Орієнтовний склад творчої групи – 3 - 15 осіб.
1.6. Творчі групи формуються на різних рівнях управління методичною
роботою - від творчих груп шкільного, районного, міського методичних
об'єднань педагогів до обласних, які створені при відповідних кафедрах,
навчально-методичних кабінетах, відділах, центрах інституту післядипломної
педагогічної освіти.
2.Види творчих груп
2.1. Творчі групи в залежності від проблеми дослідження, змісту, обсягу
завдань, над якими вони працюють, поділяються на два типи:
творчі групи, які працюють над упровадженням результатів наукових
досліджень (над відповідною науково-методичною проблемою),
творчі групи, діяльність яких спрямована на вивчення і впровадження
відомого перспективного педагогічного досвіду.
2.2. Відповідно до затраченого часу на виконання обсягу визначених
завдань творчі групи поділяються на довготривалі та короткотривалі.
2.3. Термін участі педагогів у довготривалих творчих групах - від 1 до З
років; короткотривалих - від 30-40 хв. до 1 - 3 місяців.
2.4. Короткотривалі творчі групи поділяються на динамічні, ініціативні,
фокусні.
2.5. Динамічні творчі групи утворюються з педагогів різного фаху, яких
об'єднує спільна науково-методична проблема, досліджувана методичними
об'єднаннями, педагогічним колективом. їх склад і термін роботи визначаються
виробничою необхідністю.

10. 10
2.6. Ініціативні творчі групи створюються з метою розробки певного
методичного заходу, засідання педагогічної ради тощо. Кількісний склад - не
обмежений. Діяльність їх носить тимчасовий характер.
2.7. Фокусні творчі групи створюються з контрольно-діагностичною,
гносеологічною, корекційною чи контрольно-прогностичною метою для
пошуку оптимального варіанту вирішення чітко окресленої проблеми. Робота
групи в складі 5-7 осіб триває 30-40 хв. і визначає основнінапрямкирозв'язання
проблеми відповідно до поставленої мети.
2.8. Профільна творчагрупа об'єднує педагогів однієї освітньої галузі, які
досліджують одну й ту ж проблему. Вона може бути як довготривалою, так і
короткотривалою.
3.Орієнтовні напрямки діяльності творчої групи
3.1. Організаційний напрямок забезпечує створення творчої групи із
залученням до її роботи педагогів-практиків, які впроваджують у навчально-
виховний процес нові технології навчання та виховання, беруть участь в
апробаціях авторських моделей, науково-практичних конференціях тощо.
3.2. Діагностичний напрямок передбачає експертну оцінку створення і
впровадження ефективних технологій навчання, виховання, управління.
3.3. Інформаційний напрям сприяє підготовці за результатами роботи
творчої групи узагальнюючих матеріалів та забезпечує ознайомлення з ними
педагогічної громадськості.
3.4. Креативний напрям забезпечує розвиток творчого потенціалу
педагогів, їх самореалізацію у різних видах діяльності.

11. 11
4.Алгоритм діяльності творчої групи
4.1. Глибоке вивчення науково-педагогічної літератури з проблеми,
засвоєння існуючого досвіду, консультації з науково-педагогічними
працівниками науки.
4.2. Розробка моделей, схем, рекомендацій, порад з упровадження в
практику досягнень науки.
4.3. Створення та апробація перспективного (набутого та передового)
педагогічного досвіду з проблеми. Підготовка рекомендацій.
4.4. Поширення досвіду: виступ перед педагогічними працівниками,
пропаганда в пресі, практична демонстрація, консультування, проведення
педрад, засідань методичних об'єднань семінарів-практикумів, науково-
практичних семінарів тощо.
5.Спрямування діяльності членів творчої групи
Члени творчої групи
5.1. Створюють бібліографічний матеріал, працюючи в архівах та
бібліотеках з історичними та сучасними джерелами інформації.
5.2. Знайомляться з логікою виникнення інновацій, їх поширенням та
становленням у педагогічній практиці. Моделюють, розробляють схеми,
рекомендації та поради щодо їх застосування.
5.3. Відпрацьовують індивідуальні методики трансформації інновацій та
сучасних технологій у практику навчально-виховного процесу з урахуванням
специфіки досвіду педагогів та умов загальноосвітніх навчальних закладів
регіону.
5.4. Формують перспективний педагогічний досвід з досліджуваної
проблеми.
5.5. Апробують, коригують, уточнюють розроблені рекомендації.

12. 12
5.6. Виступають з лекціями, доповідями, повідомленнями, демонструють
досвід широкому загалу педагогічних працівників під час виступів, у пресі,
практикою відкритих уроків тощо.
6.Організація роботи творчої групи
6.1. Роботу творчих груп організовують і спрямовують керівники
загальноосвітніх навчальних закладів та працівники методичних та науково-
методичних служб.
6.2. Специфіка діяльності творчої групи визначається планами
загальноосвітніх навчальних закладів, методичних та науково-методичних
служб.
6.3. Ефективність діяльності творчих груп забезпечують методичні та
науково-методичні служби, що визначають конкретні завдання, координують
плани з урахуванням місцевих умов, рівня підготовки кадрів, специфіки
викладання навчальних предметів з метою сприяння наступності, запобігання
дублювання та паралелізму.
6.4 Результати діяльності творчих груп розглядаються на засіданнях
методичних об'єднань, педагогічних рад, рад методичних та науково-
методичних служб.
6.5. Керівництво творчою групою здійснює визнаний педагогічною
громадськістю педагог (вчитель, керівник загальноосвітнього навчального
закладу), методист (завідуючий районним (міським) методичним чи обласним
навчально-методичним кабінетом), науково-методичний (науково-
педагогічний) працівник вищого навчального закладу, який забезпечує
організацію роботи з планування та діяльність учнів.
6.6 Планами творчих груп передбачаються заходи відповідно до вимог
розділів 1 - 6 даного Положення.
6.7. Склад творчих груп та їх керівники затверджуються відповідним
наказом загальноосвітнього навчального закладу, відділу (управління) освіти

13. 13
районних держадміністрацій (міських рад), інститутом післядипломної
педагогічної освіти, управлінням освіти і науки облдержадміністрації
відповідно до їх підпорядкування.
6.8. Кількість засідань творчих груп протягом року може варіювати від 2
до 5 занять.
6.9. У рамках засідань творчих груп використовуються такі форми
організації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, творчі звіти, круглі
столи, майстер-класи тощо. Специфікою роботи творчих груп є перевага
дискусійних та активних методів спілкування, презентацій та панорам творчих
здобутків.
7. Орієнтовні вимоги до рекомендацій творчої групи
7.1. Коротке обґрунтування актуальності проблеми, концепції, ідеї.
7.2. Виокремлення основних положень, принципів, форм, методів та
прийомів роботи, що є результатом сучасних наукових досліджень, визначення
завдань методичним службам, категоріям педагогічних працівників щодо
впровадження в практику,
7.3 Розробка рекомендацій та обґрунтування умов, в яких вони можуть
бути реалізовані.
7.3. Висновки.
Література:
1. Жерносек І.П. Науково-методична робота в загальноосвітній школі:
навч.-метод. Посібник – К., ІЗМН, 1998.
2. Жерносек І.П. Шкільна науково-методична тема (проблема) //
Директор школи. – 1999. – № 23. – С. 9-20.

14. 14
2. Склад членів профільної групи
№
з/п
Прізвище,
ім’я,
по-
батькові
Рік
народженн
я
Посада Освіта
Фах
Який
заклад
закінчив і
коли
Педагогічний
стаж
Кваліфікацій
на категорія.
Педагогічне
звання
Курси Участь у
методичній
роботі
1. Ватаманюк
Г.П.. –
голова
творчої
групи
1967 Завідувач
організа-
ційно-ма-
совим
відділом
Вища.
Учитель
початкових
класів і
музики,
кандидат
педагогіч-
них наук
К-ППІ
ім. В.П.
Затон
ського,1992.
Аспірантура
при К-ПНУ
ім. Івана
Огієнка,
2011р.
23 роки 11-ий
тарифний
розряд
методистів
березень,
2014р.,
ХОІППО
керівників
гуртків-
квітень,
2014р.
ХОІППО
Співучасник в
організації і
проведенні
засідань
методичних
об’єднань,
психолого-
педагогічних
семінарів,
методичних
тижнів для
керівників
гуртків ЦДЮТ,
активний
учасник
методичних
заходів для
керівників
гуртків міста
(тези, виступи,
повідомлення).
Переможець
виставки
педагогічних
ідей, пошуків,
знахідок «Освіта
Хмельниччини
на шляхах
реформу-
вання»- 2014р.,
2015р. міського
та обласного
рівнів.
Автор і
співавтор
науково-

15. 15
методичних
статтей,
публікацій,
присвячених
проблемам
позашкілля
(«Національно-
патріотичне
виховання в
контексті
позашкільної
освіти:
проблеми,
практика,
досвід»,
«Вивчення та
впровадження
передового
педагогічного
досвіду в
інноваційному
просторі Центру
дитячої
творчості»
Консультант
по створенню
методичних
посібників
керівниками
гуртків, які
атестуються.
Науковий
керівник
вихованців
позашкільних
навчальних
закладів
наукового
осередку
«Гроно» МАН
2. Качковська 1978 Керівник Вища. К-ППІ 14 років 10-ий 2013 – І Член творчої

16. 16
Н.Б. народного
гуртка
образотво-
рчого та
декоратив-
но-прик-
ладного
мистецтва
«Колорит»
Вчитель
початкових
класів та
образотвор-
чого
мистецтва
ім. В.П.
Затонського,
2000р.
тарифний
розряд,
керівник
гуртка-
методист
етап,
2014 ІІ –
етап
групи по
організації та
проведенню
методичного
тижня
«Інноваційна
домінанта освіти
– основа
розвитку
позашкільного
навчального
закладу», 2014р.
Автор
електронного
навчального
посібника
«Специфічні
можливості
використання
техніки пісочної
анімації в
контексті арт-
терапії».
Науковий
керівник
вихованців
позашкільних
навчальних
закладів
наукового
осередку
«Гроно» МАН.
Автор
навчальної
програми гуртка
образотворчого
та декоративно-
прикладного
мистецтва та
робочого зошита
«Інтерактивні

17. 17
технології
навчання» для
слухачів курсів
підвищення
кваліфікації К-
ПНУ імені Івана
Огієнка.
Організатор
та виконавець
найдовшої в
Україні стріт-арт
галереї «Мости
єднання» в
рамках
мистецької акції
«Травнева
палітра»
(виставка
дитячо-
юнацьких
художніх робіт
протяжністю
1300 м,
чисельністю
понад 4000
малюнків), -
диплом про
занесення до
Книги рекордів
України.
Автор восьми
наукових
публікацій в
тому числі
фахових та
міжнародних
виданнях
(список
додається).
Учасник
Міжнародних

18. 18
конференцій,
присвячених
проблемам
розвитку
творчих
здібностей дітей
у позашкільній
освіті»;
засідання
круглого столу
«Реалізація
соціальних
ініціатив
президента
України щодо
забезпечення
доступу кожної
дитини до
позашкільної
освіти в
Хмельницькій
області
(Управління
освіти і науки
Кам’янець-
Подільської
міської ради).
Володар
Зірки «Честь і
шана» та
Диплому «За
заслуги перед
міською
громадою» (за
високі
професійні
досягнення у
справі навчання
і виховання
підростаючого
покоління)

19. 19
3 Каплунська
О.М.
1973 Керівник
гуртка
творчої
праці
Вища.
Вчитель
початкових
класів та
образотвор-
чого
мистецтва
К-ППІ
ім. В.П.
Затонського,
1996р.
20 років 9-ий
тарифний
розряд
2015 рік,
ХОІППО
без виїзду
Активний
учасник
методичних
форм роботи,
які проводяться
в закладі. Автор
ідеї та
виконавець
майстер-класу
для вчителів
творчої праці
міста «Техніка
плетіння
стрічками»,
відкритого
заняття «Чарівна
осінь» (техніка
естамп)
4 Ділайчук
О.В,
1989 Керівник
гуртка
естрадно-
во кально
го співу
«Весня-
ночка»
Вища.
Викладач
вокалу
К-ПНУ
ім. Івана
Огієнка,
2011р.
6 років 9-ий
тарифний
розряд
2013рік,
К-ПНУ
імені
Івана
Огієнка,.
Активний
учасник
засідань
методичних
об’єднань,
психолого-
педагогічних
семінарів, які
проводять-
ся в закладі та
учасник
методичних
заходів міського
рівня.
Автор
практичного
посібника
«Розвиток
сценічної
майстерності
вихованців
естрадно-
вокального

20. 20
гуртка»,
відкритого
заняття гуртка
«Музика в серці
у кожного з нас»
5. Пустова
Т.Є.
1961 Культ-
організа--
тор
Вища
учитель
рос. мови
К-ПП
ім. В.П.
Затонського,
1986 р
29 років 10-ий
тарифний
розряд
Березень
2014,
ХОІППО
Експерт
нетрадиційного
засідання
педагогічної
ради «Творча
самореалізація
особистості
вихованців в
умовах
позашкілля» у
форматі
методичного
тижня, 2015р,
активний
учасник засідань
методичних
об’єднань та
педагогічних
рад.
Переможець
Всеукраїнського
конкурсу на
кращий сценарій
ігрової програми
«Адреса
дитинства - гра»
(конкурсна
ігрова програма
«Хустка в колі
гри кружляє»)

21. 21
3. План роботи профільної групи
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішенням науково-методичної ради
Протокол№1 від 16.09.2015р.
№
з/п
Тематика засідань.
Зміст роботи
Форми Дата Місце
проведення
Відповідаль
ний
Очікувані
результати
1. Кредо.Тільки тоді, коли освітній заклад стане
творчою лабораторією, особистість зростатиме
творчою.
Тема. «Творчі групи та їх роль у системі
методичної роботи».
Організаційна робота. Обговорення питань:
змісту роботи, графіка проведення засідань,
освітньо-виховних проблем закладу, які
потребують вирішення (вдосконалення),
можливостей членів творчої групи щодо розробки
обраної проблеми, проектування тем,
спрямованих на її розкриття.Презентація проекту
плану роботи творчої групи на перспективу та
навчальний рік.
Обмін інформацією про науково-методичну
літературу, ППД з проблемного питання творчої
групи.
Розподіл доручень між членами творчої групи
Дискусійна
трибуна
18.09.2015р. ЦДЮТ Голова
творчої групи
Ватаманюк
Г.П.
Визначення теми і напрямів
дослідження, його
категоріального апарату
(об’єкт, предмет, мета,
завдання, методи дослідження).
Складання плану роботи
творчої групи
Робота між засіданнями
Складання плану роботи творчої групи. Опрацювання науково-педагогічної,
методичної літератури з обраної теми дослідження. Робота над індивідуальною
науково-методичною проблемою

22. 22
2. Кредо.Дати дітям радість праці, радість успіху у
навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості,
власної гідності – це перша заповідь виховання.
Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил
дитини, які породжують енергію для переборення
труднощів, бажання вчитися”.
А. Сухомлинський
Тема.Творча реалізація психолого-педагогічних
механізмів, створення ситуації успіху в
навчальній діяльності.”
1.Педагогічна технологія «Створення ситуації
успіху», сутність і зміст.
2. Створення ситуації успіху як одна з умов
гуманізації навчального процесу.
3. Роль психологічних знань у збереженні
психічного здоров’я молодших школярів (за участю
психолога).
4. Створення сприятливо-стимулюючих умов для
творчого розвитку особистості школяра. Організація
змістового дозвілля – необхідна умова створення
комфортного середовища та ситуації успіху для
виховання творчої особистості.
Організаційна робота. Обговорення науково-
методичної літератури за темою. Обговорення плану
роботи на рік. Проектуванн пам’ятки для керівників
гуртків та розподіл доручень по її створенню
Круглий
стіл
13.10.2015р. ЦДЮТ Ватаманюк
Г.П.
Хан Д.Ю. –
психолог
(запрошений)
Пустова Т.Є. –
культ органі-
затор
Розробка «Алгоритму
створення ситуації успіху в
навчально-виховній роботі
художньо-есетичного відділу».
Створення пам’ятки для
керівників гуртків
Робота між засіданнями
Участь у психолого-педагогічному семінарі. Створення банку даних науково-
методичної літератури за темою; пам’ятки для керівників гуртків та їх
розповсюдження

23. 23
3. Кредо.Незнаючі нехай навчаться, а знаючі згадають
те, що знають.
Античний афоризм
Тема.Забезпечення психоемоційного комфорту
вихованців засобами естетотерапії.
1.Створення естетотерапевтичного освітнього
середовища: ретроспективний аналіз.
2.Вплив казкотерапії на морально-творчий
розвиток вихованців та створення ситуації успіху в
освітньому процесі.
3.Музикотерапія як здоров’язбережувальна
технологія та її місце на заняттях гуртка.
4.Пісочна анімація як вид арттерапії та її роль у
розвитку творчої особистості.
Організаційна робота.Підведення підсумків
роботи засідання; проектування методичних
рекомендацій для керівників гуртків художньо-
естетичного циклу
Панорама
творчих
знахідок
15 12.2015р. ЦДЮТ
Ватаманюк
Г.П.
Каплунська
О.М.
Ділайчук О.В.
Качковська
Н.Б.
Створення методичного
бюлетеня (буклета)
для керівників гуртків
«Естетотерапія як засіб
створення психоемоційного
комфорту на заняттях гуртка »
Розробка методичних
рекомендацій
Робота між засіданнями Відвідування занять гуртків художньо-естетичного циклу та розважально-виховних
заходів у закладі з метою виявлення естетотерапевтичного освітнього середовища та
апробації методичних рекомендацій за темою.
ЦДЮТ, НВК №16, ЗОШ №11. Впорядкування кращих відеоматеріалів

24. 24
4. Кредо. Тільки тоді, коли освітній заклад буде
педагогічною лабораторією, він не відстане від
загального прогресу."
Л. Толстой
Тема. Педагогічно-інновіаційні технології як засіб
розвитку пізнавальної активності та формування
творчої й успішної особистості.
1. Особистісно-орієнтований підхід до розвитку
творчої особистості на заняттях.
2. Ігрові технології та їх роль у створенні
комфортного середовища для виховання творчої
особистості.
3. Іінтерактивні технології навчання на гуртках
художньо-естетичного спрямування, їх вплив на
створення комфортного середовища для виховання
творчої особистості.
Організаційна робота. Презентація і
затвердження методичних рекомендацій
«Забезпечення психоемоційного комфорту
вихованців засобами естетотерапії». Обговорення
змісту «Скриньки методичних матеріалів».
Моделювання занять для гуртківців художньо-
есетичного відділу з використанням вищеозначених
технологій
Аукціон
методич-
них ідей
16.02.2016р.
.
ЦДЮТ
Ватаманюк
Г.П.
Ділайчук О.В.
Пустова Т.Є.
Каплунська
О.М.
Створення «Скриньки
методичних порад» для
керівників гуртків з проблеми
Робота між засіданнями Узагальнення матеріалів до «Скриньки методичних порад», її оформлення.
Взаємовідвідування занять і виховних заходів з метою виявлення стану впровадження
інноваційних технологій у навчально-виховний процес

25. 25
4 Кредо. Від іміджу педагога – до іміджу закладу,
від іміджу закладу – до іміджу вихованця.
Тема.Предметно-розвивальне середовище як
чинник розвитку творчих здібностей вихованців
та створення ситуації успіху.
1.Принципи і функції предметно-розвивального
середовища в освітньому закладі.
2.Складові предметно-розвивального середовища
та їх характеристики.
3. Критерії організації предметно-розвивального
середовища.
Організаційна робота. Обговорення джерел
кращих взірців по оснащенню закладу, відділу,
навчальних приміщень. Перегляд відеоматеріалів з
інтернетресурсів
Творчий
діалог.
12.04.2016р.
.
ЦДЮТ
Каплунська
О.М.
Качковська
Н.Б.
Ділайчук О.В.
Створення Концепції
організації предметно-
розвивального середовища
художньо-есетичного відділу/
Робота між засіданнями
Підготовка відеоматеріалів (кращих зразків) по оснащенню закладу, відділу,
навчальних приміщень. Оформлення (редагування) Концепції.
Відвідування інших навчальних закладів з метою запозичення досвіду з означеного
питання
5 Кредо. Зробіть усе, що можете, застосувавши те,
що знаєте, знаходячись там де ви є.
Т. Рузвельт
Тема. Організаційно-педагогічні умови
створення комфортного середовища та ситуації
успіху для виховання творчої особистостіу
позашкільному навчальному закладі.
1. Формування іміджу Центру дитячої творчості
(зовнішня атрибутика, напрями діяльності, уявлення
соціального оточення про якість освіти, рівень
Методична
сесія
14.06. 2016р ЦДЮТ Ватаманюк Г.П.
члени творчої
групи
Обгрунтуванняорганізаційно-
педагогічних умов створення
комфортного середовища та
ситуації успіху для виховання
творчої особистості у закладі.
Конструювання моделі
педагогічного простору
виховання успішної творчої
особистості

26. 26
комфортності навчально-виховного середовища,
ціну освітніх послуг, образ керівника та персоналу
установи).
2 Організація взаємодії суб‘єктів педагогічного
процесу (педагоги-діти-батьки) в умовах
сприятливого мікроклімату, що забезпечує
взаєморозуміння, довіру, розвиток гармонійних
взаємин між усіма суб‘єктами педагогічного
процесу, тобто вміння погоджувати своє життя з
іншими на підставі довіри й обопільної
відповідальності.
3.Управління процесом створення сприятливого
навчально-виховного середовища (актуалізація
творчого потенціалу всіх суб‘єктів педагогічного
процесу стосовно їхньої системи цінностей,
здібностей, потреб, установок.
4. Упровадження моделі педагогічного простору
виховання успішної творчої особистості та
сприятливого навчально-виховного середовища, що
дає можливість отримати якісну освіту, сприяє
розвитку здібностей та схильностей.
Організаційна робота.
Презентація концепції «Предметно-розвивальне
середовище художньо-естетичного відділу»
Звіт членів про виконання роботи. Аналіз
результатів роботи творчої групи. Проектування
моделі успішної особистості та змісту посібника за
підсумками роботи.
Діагностування членів творчої групи з метою
визначення основнихнапрямків роботи в
наступному році
Робота між засіданнями Робота над узагальненням напрацьованого матеріалу, створення інформаційного банку
з проблеми, обґрунтування моделі успішної творчої особистості вихованця та видання
посібника «Комфортне середовище та ситуація успіху – запорука розвитку творчої
особистості»
Опрацювання діагностичних матеріалів

27. 25
Незнаючі нехай навчаться,
а знаючі згадають те, що знають.
Античний афоризм
Тема засідання. Забезпечення психоемоційного комфорту вихованців
засобами естетотерапії
1. Створення естетотерапевтичного освітньогосередовища: ретроспективний
аналіз.
Ватаманюк Г.П. – методист
2. Вплив казкотерапії на морально-творчий розвиток вихованців та
створення ситуації успіху в освітньомупроцесі.
Каплунська О.М. – керівник гуртка творчої праці«Майстрик»
3.Казкотерапія як складова ефективного заняття у астрономічному гуртку
«Аргонавт».
РомарнюкЛ.В. – керівник гуртка
4.Музикотерапія як здоров’язбережувальна технологія та її місце на
заняттяхгуртка.
Ділайчук О.В. – керівник вокального гуртка «Весняночка»
5.Пісочна анімація як вид арттерапії та її роль у розвитку творчої
особистості.
КачковськаН.Б. – керівник гуртка-методистнародного художнього
колективу «Колорит»
Організаційна робота. Підведення підсумків роботи засідання;
проектування методичних рекомендацій для керівників гуртків художньо-
естетичного циклу

28. 26
1. Створення естетико терапевтичногоосвітнього середовища:
ретроспективний аналіз
На сучасному етапі розвитку суспільства, яке характеризується
надзвичайною рухливістю та змінністю, актуалізується проблема формування
цілісної, унікальної творчої особистості, створення психологічно комфортних
умов для самоактуалізації та самореалізації дитячої індивідуальності в умовах
навчально-виховного процесу на гуманістичних засадах добра, любові та віри у
величезний потенціал кожного вихованця. У Державній національній програмі
«Освіта: Україна ХХІ століття» зазначається, що вагомим елементом оновлення
завдань та змісту освіти на сучасномуетапі національного духовного відродження
в Україні є впровадження в навчальний процес найсучасніших технологій, що
забезпечуватимуть організацію особистісно-орієнтованого педагогічного
простору, у якому відбуватиметься оптимальний розвиток кожного учня
загальноосвітньої та вищої школи [2].
Серед численних засобів навчання й виховання молодого покоління чільне
місце належить естетотерапії – інноваційній особистісно-орієнтованій
технології, основною метою якої є активізація емоційно-чуттєвої сфери суб’єктів
педагогічної діяльності, створення психологічно комфортних умов освітнього
середовища, з’ясування основних характеристик і засобів досягнення емоційно-
благополучного, позитивно-оптимістичного стану дитини в перебігу навчально-
виховного процесу [10]. Проблема щастя, цінності та сенсу життя, людської
гідності, унікальності й неповторності особистісного життя цікавила видатних
зарубіжних і вітчизняних філософів і педагогів різних часів (Аристотель,
Я. Коменський, Конфуцій, Сократ, Платон, Й. Песталоцці та ін.). Необхідність
гуманістичної спрямованості освітнього простору, забезпечення особливого
естетичного навчального середовища обґрунтовують сучасні науковці, які
намагаються об’єднати зусилля психологів і педагогів у вирішенні проблем
сучасної особистості за допомогою різноманітних терапевтичних засобів впливу

29. 27
(Л. Амєтова, І. Вачков, Т. Грабенко, Т. Зинкевич-Євстигнєєва, Л. Лебедєва,
В. Петрушин, О. Сорока, О. Тапітіна, І. Шишова та ін.).
Вагоме значення для розвитку естетико терапевтичної концепції мали
провідні ідеї видатного чеського педагога Я. Коменського. У своїй праці «Велика
дидактика» він формулює основне правило педагогічного процесу, яке
ґрунтується на ідеї гармонізації взаємин між педагогом і вихованцем: навчання
має бути доступним, легким і приємним як для тих, хто вчиться, так і для тих, хто
навчає [3]. Педагог наголошував на тому, що оволодіння навчальним матеріалом
повинно супроводжуватися почуттями радості й задоволення. До засобів
психолого-педагогічного впливу на учнів, які доцільно використовувати в
навчально-виховному процесі, Я. Коменський відносить: – особистий приклад
дорослого. Позитивніприклади батьків, педагогів, товаришів мають «освітлювати
попереду шлях»; – розподіл праці та відпочинку: «Правильна організація шкіл у
значній мірі буде залежати від правильного розподілу праці і спокою, або занять,
дозвілля і відпочинку» [3, с. 112]; – гармонізоване оточуюче середовище; –
«точний порядок у всьому», що означає закономірну залежність одних частин і
явищ від інших: «Мистецтво навчання не потребує нічого іншого, крім умілого
розподілу часу, предметів і методу» [3, с. 105]; – рухливі вправи та ігри (біг,
стрибання, гра в м’яч), прогулянки, театральні вистави – все це сприяє розвитку
краси людського тіла, кращому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку
творчих здібностей дітей. Розвиваючи ідеї гуманізму та природовідповідності в
навчанні й вихованні, видатний швейцарський педагог Й. Песталоцці
наголошував на необхідності розвитку в кожній дитині всіх її сил, здібностей,
розкриття її резервних можливостей. Так, Й. Песталоцці вважав, що «навчання
людини є не що інше, як мистецтво сприяти прагненню природи до свого
власного розвитку, і це мистецтво значною мірою ґрунтується на пропорційності
й гармонії вражень, які мають бути сприйняті дитиною з певним рівнем розвитку
її сил» [11, с. 53-54].
Важливу основу естетико терапевтичної складової процесу виховання
гармонійно розвиненоїособистостісформував англійський філософ Дж. Локк [4].

30. 28
У фундаментальній праці «Думки про виховання» педагог сформулював
естетотерапевтичну за своєю провідною ознакою ідею гармонізації людської
особистості: «Здоровий дух у здоровому тілі – ось короткий, але повний опис
щасливого стану на цьому світі» [11, с. 25]. У педагогічних поглядах Дж. Локка
простежується природотерапевтична ідея зміцнення фізичного, психоемоційного
здоров’я дитини такими природними засобами, як вода, свіже повітря, сонце:
«Дамо природі змогу сформувати тіло так, як вона вважає за краще» [11, с. 27].
Важливий внесок у розробку ідеї впровадження естетико терапевтичних
засобів впливу належить французькому філософу, письменнику, педагогу-
просвітителю Ж.-Ж. Руссо [4], який визначав три фактори впливу на формування
особистості дитини: природа, люди та суспільство, кожен з яких виконує свої
функції. Так, природа сприяє розвитку здібностей і почуттів; люди навчають, як
ними користуватися, а суспільство збагачує досвід. Всі ці фактори тісно пов’язані
між собою і в єдності забезпечують гармонійний розвиток особистості, що
відповідає основній ідеї естетотерапевтичної концепції формування повноцінної
людської особистості. Великий гуманіст висував ідею про перебудову навчально-
виховного процесу на оптимістичний, природній, активний процес, у якому
дитина має можливість жити в радості, любові, сприймати всі барви
навколишнього світу, духовно загачуватися та задовольняти свою жагу до
пізнання. Важливе значення для розвитку естетико терапевтичної концепції в
освітньому просторі мали педагогічні ідеї педагога, філософа, засновника
духовно-наукового руху – антропософії – Р. Штайнера. Естетико терапевтичним
фундаментом побудови освітньо-виховного процесу вальдорфської школи є
реальне пізнання людини та вчення про єдність людського тіла, душі та духу.
В періоди вікових криз мистецтво виховання має містити «терапевтичний»
аспект, спрямований на користь фізичного й психічного здоров’я. Доцільно
окреслити основні, естетико терапевтичні за своєю суттю, принципи діяльності
вальдорфської школи:
– принцип вільного виховання й навчання, що полягає в необхідності вести
дитину до самопізнання й самовизначення;

31. 29
– принцип цілісності формування тілесної, душевної та духовної сторін
особистості;
– принцип циклічності навчально-виховної діяльності, який полягає в
урахуванні вікових особливостей циклів розвитку, у застосуванні методу епох у
навчальному процесі тощо;
– принцип синтезу науки і мистецтва;
– принцип авторитету педагога, батьків, духовного ідеалу.
Серед найбільш потужних засобів упливу на емоційно-вольову сферу дитини
в навчально-виховномупроцесівальдорфськоїшколислід відзначити мистецтво,
зокрема, художнє слово, драматизацію, малюнок, ритмічний рух. Однією з
провідних ідей організації навчально-виховного процесу у вальдорфських
дитячих садках і школах є ідея евритмії – особливого мистецтва, яке відображає
переживання, почуття, емоційний стан за допомогою музики, руху й слова. В
евритмії Р. Штайнер бачив засіб для розкриття й розвитку психоемоційного стану
дитини. Евритмію як мистецтво руху Р. Штайнер розглядав як невід’ємну
частину педагогічного процесу, що здійснює терапевтичний вплив на розвиток у
дитини, перш за все, волі, координації рухів, музичного слуху, образотворчих
здібностей, фантазії.
Значний внесоку розвитокзарубіжної педагогіки гуманізму зробив видатний
польський педагог Я. Корчак [5], який наголошував на доцільності використання
різноманітних засобів профілактики дитячих нервово-психічних захворювань,
розладів психоемоційної сфери. У працях Я. Корчака простежується ідея
включення таких соціальних засобів впливу на особистість, як спілкування, сміх,
казка з терапевтичною метою відповідно до поставлених завдань, конкретного
випадку, вікових та індивідуальних особливостей дитини. Гуманіст-педагог
наголошував: «Сердитий погляд вихователя, похвала, зауваження, жарт, порада,
поцілунок, казка як нагорода, словесне заохочення – ось лікувальні процедури, які
треба призначити меншими або більшими дозами, частіше або рідше, залежно
від даного випадкуй особливостей організму» [5, с. 7]. Одним із основних завдань
лікувальної педагогіки Я. Корчак вважав створення оптимальних умов для

32. 30
забезпечення фізичного, психічного, морального, естетичного розвитку
знедоленої дитини, розвитку емоційно-чуттєвої сфери кожної особистості.
У контексті досліджуваної проблеми заслуговують на увагу педагогічні
погляди представників педагогічного напряму дидак-тичної художності
Ф. Гансберга, Дж. Рескіна, Г. Шаррельмана та ін. Вони розглядали мистецтво як
потужний засіб розкриття творчого потенціалу дитини і як засіб художнього
виховання. Представники даного напряму основну мету використання засобів
дидактизованого мистецтва вбачали в широкому використанні його звільняючої
та стимулювальної функцій у процесі творчої діяльності школярів. У 1883 році
англійський письменник, історик і теоретик мистецтва Дж. Рескін організував
Спілку зближення мистецтва зі школою. Митець надавав великого значення
образотворчому мистецтву при вивченні навчального матеріалу. Він писав: «Чи
ви будете малювати грецьку зброю, дзьоб шуліки чи левову лапу, ви одразу ж
зрозумієте, що необхідні рухи руки примусять зосередити увагу на подробицях,
які інакше залишилися б непоміченими, і без подальших зусиль закріплять їх у
пам’яті» [7, с. 19]. Один із представників педагогічного напряму дидактичної
художності Г. Шаррельман порівнював мистецтво з «тираном, який не може
задовольнитися одним захопленням голих шкільних стін, наочними посібниками
та малюванням. Воно хоче і повинно проникнути в кожний предмет, воно хоче і
повинно оволодіти кожною навчальною годиною» [6, с. 159]. На думку Г.
Шаррельмана, «учителю-художнику» необхідно дотримуватися трьох вимог:
1) повної детальності, оскільки подробиці посилюють наочність;
2) належного мотивування всіх дій;
3) дитячого модернізування, яке вимагає забарвити навчальний матеріал
місцевими барвами [6, с. 159-160].
Автор праці «Говорити і насолоджуватися творчістю» Ф. Гансберг
наголошував на створеннів освітньо-виховномупроцесі«емоційної атмосфери» з
метою формування особистості через «творчий саморозвиток» [6, с. 160].
Естетотерапевтичні ідеї гармонізації життя дитини знаходимо в працях
вітчизняних педагогів минулого.

33. 31
Видатний український педагог Я.Чепіга надавав важливої ролі розвитку
емоційно-чуттєвої сфери особистості. За твердженням педагога, вчитель повинен
орієнтуватися на розвиток позитивних емоцій школярів, щоб «не сльози і різка
панували в школі, а радість, втіха і задоволення» [12, с. 23]. Питанням
естетичного впливу різних засобів на розвиток особистості приділяла увагу
С. Русова, яка вказувала на важливість створення такої атмосфери, «у якій могли
б розвиватися усі здібності дитини, усі її добрі почуття й нахили, і щоб не мали
змоги зростати злі й негарні» [8, с. 34]. Провідними естетико терапевтичними
засобами впливу на особистість дитини педагог уважала природу в «усій її
непереможній красі», мистецтво, соціальне середовище тощо.
За С. Русовою, праця є найкращим психолого-педагогічним засобом, за
допомогою якого вільно виявляються всі творчі сили дитини. Характерними
психологічними рисами дитячої праці, співзвучними з естетико терапевтичними,
С. Русова визначає такі:
1) праця є активністю;
2) праця викликає в дитини бажання, інтерес, цікавість до чогось;
3) праця має завжди конкретне завдання, домагається реальних наслідків;
4) праця приємна і як самостійний розвиток м’язів, і як самою дитиною
вигаданий засіб досягти бажаної мети;
5) праця повинна бути посильною для дитини, не потребувати значних
зусиль;
6) допомогу слід надавати лише за потреби, враховуючи індивідуальність
дитини, її настрій, зміст праці;
7) праця має бути різноманітною [11, с. 270]. Саме при дотриманні всіх
вищеназваних вимог праця буде корисною і, головне, приносити дитині
задоволення як від самого процесу, так і від її результату. У педагогічних працях
С. Русоваобґрунтувала потужний вплив казки на формування й розвиток дитини.
Педагог вказувала на її спорідненість із дитиною, оскільки «вони так одне з
другим зрослися, що як би педагоги не намагалися вигонити казку з дитячої хати,
вона таки там пануватиме, бо вона природно відповідає вимогам дитячого розуму,

34. 32
а ті людські відносини по казках такі прості й зрозумілі, що дитина може щиро
співчувати лихові й недолі, радіти перемозі та щастю казкових героїв» [8, с. 203].
Значний внесок у розвиток естетотерапевтичної ідеї гармонізації життя
дитини зробив видатний український педагог В. Сухомлинський. В основі
естетотерапевтичної складової формування особистості покладена ідея
гармонізації та індивідуально-творчого розвитку особистості кожного учасника
педагогічного процесу. Вихідним принципом діяльності Павлишської середньої
школи, співзвучним із естетико терапевтичним, є любов і повага до дитини, тепле
й чуйне ставлення до неї, розуміння її. Невипадково В. Сухомлинський писав:
«Що найголовніше було в моєму житті? Без вагань відповім: любов до дітей» [9,
с. 7]. Досить потужний терапевтичний потенціал, на думку В. Сухомлинського,
має природа, яка «виховує в душі підлітка здатність відчувати, сприймати
тонкощі, відтінки речей, явищ, порухи серця» [9, с. 585]. Він наголошував: «Я
прагнув, щоб перш ніж розгорнути книжку, прочитати по складах перше слово,
діти прочитали сторінки найпрекраснішої у світі книги – книги природи» [9, с.
33]. Одним із засобів гармонійного розвиткуособистості, формування її культури,
на думку педагога, є музика. Її потужний естетико терапевтичний вплив на
особистість пояснюється емоційною насиченістю: «Музика – це мова почуттів,
переживань, найтонших відтінків настрою» [9, c. 382]. В. Сухомлинський вважав,
що повноціннішим є сприймання музичного твору з використанням «природного
фону», тобто музики природи. «Людина стала людиною, коли почула шелест
листя і пісню коника, дзюрчання весняного струмка і дзвін срібних дзвіночків
жайворонкав бездонномулітньому небі, шелест сніжинок і завивання завірюхи за
вікном, ласкавий плескіт хвилі й урочисту тишу ночі – почула і, затамувавши
подих, слухала сотні і тисячі років чудову музику життя. Умій і ти слухати цю
музику, умій милуватись красою» [9, с. 370].
Яскравим прикладом використання казкотерапевтичних технологій у
педагогічній діяльності В. Сухомлинського свідчить «Кімната казки», основною
метою якої було створення казкової, «в якій діти почували себе в світі казкових
образів» [9, с. 178]. Така атмосфера сприяла глибшому проникненню у країну

35. 33
казки, діти співпереживали разом із героями і були активними учасниками цього
дійства. Педагог-гуманіст відводить особливе місце показу невичерпних
можливостейказки для емоційного, розумового, морально-естетичноговиховання
учнів початкових класів. Одним із засобів гармонійного розвитку особистості
педагог вважав працю. Він наголошував на єдності праці й емоційно-естетичного
виховання, що «досягається тим, що людина, пізнаючи світ працею, створює
красу, утверджуючи цим у собі почуття краси праці, творчості, пізнання» [9, с.
569]. За В. Сухомлинським, праця виконує ряд функцій, схожих із естетико
терапевтичними, а саме: збагачення інтелектуального життя, наповнення
багатогранним змістом розумові, творчі інтереси, одухотворення моральної
цілісності, звеличення естетичної краси особистості й колективу.
Викладене вище дозволяє стверджувати актуальність проблеми вивчення
естетотерапевтичної ідеї гармонізації та розвитку творчого потенціалу
особистості, значнийінтерес видатних педагогів до широкого використання таких
естетико терапевтичних засобів впливу на особистість дитини, як природа, гра,
праця, казка, мистецтво тощо. Отже, актуалізація вітчизняного та зарубіжного
досвіду педагогів минулого щодо впровадження даних засобів у навчально-
виховний процес, а також творче використання методів і прийомів створення
особливогоестетичного середовищау професійній діяльності педагога сприятиме
розвитку його морально-особистісних і професійних якостей, зростанню
педагогічної майстерності та творчої активності.

36. 34
Література:
1. Вальдорфская педагогика Р. Штайнера. Педагогические технологии / [под.
общ. ред. В. С. Кукушина]. – Ростов н/Д : Изд. Центр Март, 2002. – 320 с.
2. Вища освіта. Нормативно-правові акти про організацію освіти у вищих
закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації : у 2 кн. / [укл. М. І. Панов, Ю. П. Битяк, Г. С.
Гончарова та ін..; за ред. проф. М. І. Панова]. – Х. : Право, 2006. – 688 с.
3. Коменский Я. А. Избранные педагогические сочинения : в 2-х т. / Я. А.
Коменский. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 1. Великая дидактика. – 656 с.
Коменский Я. А. Педагогическоенаследие / Коменский Я. А., Локк Д., Руссо Ж-
Ж., Песталоцци И. Г. / [сост. В. М. Кларин, А. Н. Джуринский]. – М. : Педагогика,
1989. – 416 с. – (Библиотека учителя).
5. Корчак Я. Як любити дітей / Я. Корчак. – К. : Рад. шк., 1976. – 159 с. 6.
Пальчевський С. С. Педагогіка / С. С. Пальчевський. – К. : Каравела, 2007. – 576 с.
7. РескинДж. Лекции об искусстве/ Дж. Рескин. – М. : Б. С. Г.-Пресс, 2006. –
319 с.
8. Русова С. Ф. Вибрані педагогічні твори / С. Ф. Русова. – К. : Освіта, 1996.
– 304 с.
9. Сухомлинський В. О. Вибрані твори : у 5 т. / В. О. Сухомлинський. – К. :
Рад. школа, 1977. – Т. 3. – 669 с.
10. Федій О. А. Підготовка педагогів до використання засобів естетотерапії:
теорія і практика : монографія / О. А. Федій. – Полтава : ПНПУ імені В. Г.
Короленка, 2009. – 404 с.
11. Хрестоматія з історії дошкільної педагогіки / [за заг. ред. З. Н. Борисової].
– К. : Вища шк., 2004. – 511 с.
12. Чепіга (Зеленкевич) Я. Ф. Методика навчання в трудовій школі першого
концентру / Я. Ф. Чепіга (Зеленкевич) – Х. : Україна, 1930. – 268 с.
За основувзято ст.. Мірошніченко Т. Педагоги-гуманісти про створення
естетотерапевтичного освітнього середовища:ретроспективнийаналіз//
Естетика і етика педагогічної дії. 2014. Вип. 8.

37. 35
1. Виховання казкою
«Казка – активна естетична
творчість, щоохоплює всі
сфери духовного життя
дитини– її розум, почуття,
уяву, волю».
В.О.Сухомлинський
Нове, третє тисячоліття висуває перед працівниками позашкільних
установ нові навчально-виховні завдання, зумовлені необхідністю
формування в дітей почуттів любові, справедливості, правди, співчуття,
милосердя та інших чеснот. Люблячими хочуть бачити дітей їхні батьки,
рідні, педагоги, однолітки. Вкладаючи у вихованців любов, дорослі
сподіваються отримати від них довіру, чуйність, порозуміння.
Сутність інноваційних процесів у сучасній позашкільній освіті полягає
у пошуку таких форм і методів педагогічного впливу, які б повною мірою
сприяли реалізації права дитини на всебічний розвиток, забезпечували
виявлення здібностей і потенційних можливостей особистості.Наш
наставник, великий педагог та знавець людської душі В.О.Сухомлинський
відмічав: «Казка для маленьких дітей – не просто розповідь про фантастичні
події, це – цілий світ, в якому дитина живе, бореться, протиставляє злу свою
добру «волю». На його думку казка – активне естетичне мистецтво, яке
захоплює усі сфери духовного життя дитини: розум, почуття, уяву, волю.
Казковий жанр розвиває мислення кожної дитини, сприяє створенню
інтелектуальної атмосферив дитячомуколективі. Вона оволодіває почуттями
дітей, тому що через казку діти пізнають світ не тільки розумом, але й
серцем. «Діти розуміють ідею лише тоді, коли вона втілена у яскравих
образах».

38. 36
Важливими компонентами технології навчання і виховання казкою є:
читання казок та створення малюнків (ілюстрацій) за їх змістом; казка і
театр: використання різних видів театру для обігрування казки; гра-
драматизація за сюжетом казки; створення казки своїми руками
(виготовлення іграшок, книжок на заняттях з художньої праці). Завдяки
цьому в дитини формуються почуття ввічливості, любові, хоробрості,
доброти, вірності, виховується краса душі. Казки В.О. Сухомлинського
рекомендую використовувати в роботі з дітьми як на заняттях з розвитку
мовлення, ознайомлення з навколишнім, образотворчої та музичної
діяльності так і під час повсякденної діяльності.
Казки – один з найбільш популярних серед дітей жанрів народної
творчості. У них – міцна соціальна основа, життєствердний оптимізм. Герої
казок, яким властиві високі моральні якості, завжди ведуть боротьбу з
темними силами, що символізують соціальне зло й несправедливість. Образи
позитивних казкових персонажів давно стали для дітей втіленням кращих рис
людини. Дитина уважно стежить за розвитком казкового сюжету, відверто
реагує на вчинки героїв, проникається своєрідністю їхніх стосунків, думок і
почуттів, віддає свої симпатії позитивним, засуджує негативних. У цій роботі
допомагають твориВ.О.Сухомлинського, адже вони переповнені духовністю
й гуманістичністю.
Для дітей казкові персонажі й стосунки – мірило власної поведінки і
поведінки товаришів. Казка стає першим пізнанням життя, його моральних
основ, соціальних взаємовідносин. Те, що вихованець виявляє симпатію до
одних персонажів і антипатію до інших, свідчить про становлення його
власного ”Я”.
На сучасному етапі інтегрованої освіти вважаю моральне виховання
підростаючого покоління без творів Василя Олександровича було б просто
збіднілим. Насичені глибоким етичним змістом, вони наштовхують школярів
на роздуми, примушують аналізувати власну поведінку, робити висновки.
Ми часто замислюємося над тим, як виростити дитину щасливою,

39. 37
здоровою. Що ж потрібно для того, щоб він зміг самостійно впоратися з
багатьма життєвими перешкодами, цінував дружбу, мав уявлення про честь?
Як можна з’єднати слово з ділом, але при цьому не набридаючи дитині
своїми постійними вказівками?
Людство із покоління в покоління, передаючи зміст казок, давало
відповіді на основні життєво важливі питання, адже історію взаємин між
людьми закладено в сюжетах багатьох казок. Разом з героями казок кожен
поповнює свою «життєву скриньку» нормами і правилами поведінки,
важливими людськими цінностями.
Вбачаю дуже доцільною появу нової течії в роботі з казкою, яка є
інтегрованою діяльністю, це – казкотерапія.
Казкотерапія – це терапія середовищем, особливою казковою
атмосферою, в якій можуть проявитися потенційні можливості особистості,
може матеріалізуватись мрія; а головне, в ній з’являється відчуття
захищеності та таємниці.
Метою казкотерапії є підведення дитини до усвідомлення своєї
внутрішньої сутності, своєї єдності і неповторності, до відчуття гармонії із
собою і світом.
Основною частиною цього методу є започатковане
В.О.Сухомлинським створення казкової атмосфери, особливого ритуалу
входження в казку. У процесіказкотерапії особистість навчається сприймати
себе такою, якою вона є, усвідомлювати себе й інших людей, кожного, як
неповторну індивідуальність. У кожній людині існує потреба у
самовираженні, яка здебільшого, залишається незадоволеною, що породжує
внутрішній конфлікт.
Використовуючив своїйроботі метод казкотерапії, я переконалася, що
він сприяє розвитку у вихованців: активності, самостійності, емоційності,
творчості,зв’язного мовлення.