1. В.С. Семенишена
Центр дитячої та юнацької творчості
НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОБОТА У ПОЗАШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ
ЗАКЛАДІ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА-ПРОФЕСІОНАЛА
Анотація. В статті представлені матеріали з проблеми використання сучасних
технологій у системі методичної роботи з педагогічними кадрами з метою розвитку
педагога-професіонала. Наводяться приклади традиційних і нетрадиційних форм методичної
роботи з педагогами, які впливають на підвищення рівня їхньої фахової майстерності.
Ключові слова: професіоналізм, педагогічна майстерність, інтерактивні форми
методичної роботи, інноваційні педагогічні технології, творча особистість, компетентність.
Annotation. The article presents materials on the problem of modern technologies use in the
system of school methodical work with teaching, with the purpose of a professional teacher
development. It provides examples of traditional and non-traditional forms of methodical work with
teachers which affect the improvement of their professional skills.
Key words: professionalism, pedagogical skills, interactive forms of methodical work,
innovation pedagogical technologies, creative individuality, competence.
Реформування освіти в Україні є частиною процесів оновлення освітніх систем,
пов’язаних із визнанням значимості знань як рушія суспільного добробуту та прогресу. Ці
зміни стосуються створення нових освітніх стандартів, оновлення й перегляду навчальних
програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, форм і методів навчання.У
нормативно-правових документах питання оновлення змісту і форм професійної діяльності
педагогічних працівників розглядаються як важливі державні проблеми, як необхідні умови
модернізації всієї системи освіти України.
Стає зрозумілим, що досягнення мети сучасної освіти пов’язане з особистісним
потенціалом педагога, його загальною та професійною культурою, без яких неможливе
розв’язання наявних проблем навчання і виховання відповідно до нових освітніх парадигм.
Сучасному керівнику гуртка необхідні гнучкість і нестандартність мислення, уміння
адаптуватися до швидких змін та умов життя. А це можливе лише за наявності високого
рівня професійної компетентності, розвинених професійних здібностей. Новий зміст і
завдання сучасної системи освіти вимагають особливої уваги до особистості педагога –
ключової постаті у формуванні особистості вихованців. Професія педагога має свою
специфіку, яка полягає в тому, що він працює з людиною, а також, його власна особистість є
могутнім робочим інструментом, і чим досконалішим є цей інструмент, тим успішнішим
буде професійний результат.
2. Світовий досвід вчить і стверджує, що ХХІ ст. – епоха інформації, змагання за
інтелектом. І тому сьогодні професійна компетентність, відпрацювання власної системи
роботи педагога передбачає якісні зміни в його викладацькій діяльності та рівні професійної
майстерності. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дозволив
встановити, що на теоретико-методологічному рівні поняття «професіоналізм» вивчалося
Ю.Бабанським, Л.Гребьонкіною, Б.Лихачовим, Л.Мітіною, П.Підкасистим, З.Равкіним,
Т.Селезньовою та ін..Ці дослідники відмічають, що підвищенню професіоналізму педагогів у
системі освіти сприяють різні форми інноваційної діяльності. Проведений аналіз науково-
методологічної літератури вказує на складність визначення самого поняття професіоналізму.
В педагогіці відсутній єдиний підхід до визначення даної категорії. Водночас питання про
системне управління процесом розвитку професіоналізму педагогів у цілому і, зокрема, у
зв’язку з розвитком інноваційних процесів у теорії внутрішньошкільного управління чітко не
ставиться. Ця проблема є недостатньо розкритою, що вимагає розв’язання суперечності між
об’єктивно зростаючою потребою в розвитку професіоналізму педагога в умовах
інноваційної діяльності позашкільного навчального закладу і традиційною системою
управління його розвитком, орієнтованою лише на формування часткових компонентів
професійної педагогічної діяльності.
Швидке старіння наукової інформації, поява нових технологій, реформування
соціально-економічної системи нашої країни створили в суспільстві ситуацію, коли стало
неможливо навчитися один раз на все життя. Тож виникла потреба поглиблювати й
оновлювати знання, вміння та навички. Формування вільної, свідомої та здатної повноцінно
жити за ринкових умов особистості вимагає від педагога подолання усталених стереотипів
щодо формування людини та вироблення сучасного гуманістичного ставлення до
особистості вихованця.
Саме тому серед основних завдань розбудови сучасної системи освіти в Україні
перебуває забезпечення професійного розвитку й удосконалення педагогічних кадрів
упродовж їхньої професійної діяльності. Із урахуванням особливості цієї діяльності, яка за
змістом і сутністю є діяльністю творчою, важливо наголосити, що розвиток особистості
педагога є неодмінною умовою й обов’язковою складовою його професіоналізму.
Висвітленню проблеми становлення професіоналізму майбутнього педагога присвячено
роботи вітчизняних і зарубіжних авторів – Ю.Зеєра, Є.Климова, Н.Кузьміної, М.Маркової,
В.Семиченко, В.Сластьоніна тощо. Зміст, форми та методи формування педагогічних умінь і
навичок у контексті професійної підготовки розробили С.Гончаренко, О.Дубасенюк,
Н.Ничкало, Л.Сірін; особистість педагога – Г.Балл, І.Бех, В.Моляко, В.Рибалко. Розв’язанню
проблем, підготовки до різних видів діяльності присвятили свої дослідження Н.Кічук,
3. З.Курлянд, Н.Нагорна, О.Потєха, С.Сисоєва; педагогічній майстерності педагога –
А.Макаренко, В.Сухомлинський, І.Зязюн, В.Семиченко, Н.Тарасевич.
Існують різні психологічні та педагогічні підходи, що розкривають поняття
«професіоналізм». В.О.Сластьонін трактує педагогічний професіоналізм як позначення
рівнів кваліфікації педагога-практика. Близьким до поняття «професіоналізм» є поняття
«майстерність». М.М.Поташник трактує поняття «педагогічна майстерність» як сплав
професійних знань, навичок і вмінь, необхідних для сучасного педагога, властивостей і
якостей особистості. Таким чином, «учитель-професіонал» – це фахівець, що має високий
рівень професійної діяльності, свідомо змінює та розвиває себе в процесі роботи, здійснює
свій індивідуальний творчий внесок у професію, стимулюючи в суспільстві інтерес до
результатів своєї роботи.
Ця проблема набуває особливого значення, оскільки об’єктивно високий рівень
професіоналізму педагогічних кадрів можливо забезпечувати лише за умови безперервного
професійного навчання та вдосконалення, яке здійснюють у межах системи післядипломної
педагогічної освіти та засобами самоосвіти. Пошук шляхів підвищення якості безперервного
навчання педагогічних працівників, розвиток педагогічної майстерності, формування
навичок науково-дослідницької роботи – пріоритетні завдання методичної служби нашого
навчального закладу. Основними завданнями методичних формувань є розвиток професійної
компетентності кожного педагога, формування в нього вмінь не лише сприймати інновації, а
й творчо їх реалізовувати в практичній діяльності.
Сучасний педагог – це носій освітніх суспільних змін. Тому методична робота стала
життєвою потребою кожного керівника гуртка й водночас обов’язковою вимогою
суспільства, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування
позашкільного навчального закладу. Методична робота в ЦДЮТ, яка забезпечує керівників
гуртків педагогічними знахідками, дає їм змогу оволодіти педагогічною майстерністю,
підтримує в педагогічному колективі дух творчості, прагнення до пошуку. Осередком
сприятливого інноваційного середовища є методичний кабінет і його науково-методична
рада, які є ініціаторами проведення різних методичних колективних та індивідуальних форм
роботи.
Науково-методична рада закладу створила власну систему науково-методичної
роботи на основі інноваційних технологій, головними принципами якої є: використання
традиційних і нетрадиційних форм методичної роботи; рівневий розподіл змісту методичної
роботи; зразки методичних доробок.
Виявляти, розвивати й плекати творчі паростки особистості педагога – основна мета
методичної роботи нашого закладу. Прагнучи досягти поставленої мети, адміністрація,
4. педагогічний колектив протягом 2014-2017 років основну увагу зосередили на двох
напрямках діяльності: робота над єдиною науково-методичною
проблемою «Компетентнісний підхід та цілі сталого розвитку у позашкіллі», та
удосконалення методичної роботи.
Для реалізації науково-методичної проблеми створено цілісну, інтегровану систему
роботи, яка направлена на розвиток професійної компетентності педагогів, а саме: надання
реальних можливостей для подальшого професійного і особистого зростання, стимулювання
їхніх освітніх потреб, насамперед, потреб у постійному самовираженні, приведенню їх
знань, умінь і навичок у до рівня сучасних вимог. З цією метою на основі діагностування
розроблено оптимальну динамічну структуру науково-методичної роботи з педагогічними
кадрами, яка щороку вдосконалюється. Основними принципами діяльності структурних
підрозділів методичної роботи є їх мобільність та оперативність, випереджаючий характер,
оптимальне поєднання індивідуальних і колективних форм, практична спрямованість
культурних знань і моральних цінностей.
Поліпшенню науково-методичної роботи, вдосконаленню професійної майстерності,
розвитку творчості педагогів сприяє сконцентрована увага до вивчення науково-методичної
проблеми «Компетентнісний підхід та цілі сталого розвитку в позашкіллі».
Діяльність усіх структурних підрозділів методичної роботи над єдиною науково-
методичною проблемою відбувається поетапно:
І етап: 2014/2015 навчальний рік –діагностико-підготовчий. Визначення стратегій
розвитку закладу;
ІІ етап: 2015/2016 навчальний рік – теоретичне обґрунтування проблеми;
ІІІ етап: 2016/2017, 2017/2018 навчальні роки – практичне дослідження проблеми;
ІV етап: 2018/2019 навчальний рік – узагальнення набутого досвіду.
Особливістю даного виду діяльності є вибудувана п’ятирічна перспектива підвищення
фахового рівня педагогів, що простежується через алгоритм реалізації єдиної науково-
методичної проблеми.
Розвиток професійних компетентностей педагогів відбувається шляхом
упровадження педагогічних інновацій у систему роботи з ними. Так реалізується головне
завдання методичної служби – створення умов для становлення особистості, спрямованої на
саморозвиток та самовдосконалення, залучення широкого кола педагогів до дослідницької
діяльності та накопичення досвіду щодо використання інноваційних технологій. З цією
метою ми застосовуємо не тільки традиційні, а й нетрадиційні форми методичної роботи з
педагогічними кадрами. Серед них найбільш практичними для нас є інтерактивні форми
та інноваційні технології організації діяльності методичних підструктур: методичний ринг,
5. «круглий стіл», ділова гра, аукціон педагогічних ідей,методичний тиждень , педагогічна
майстерня, майстер-клас, педагогічна мозаїка, творча лабораторія, дискусії – акваріум,
дебати, форум, «мозкова атака», «мозаїка», метод «Прес», брейн-ринг, творчий звіт, конкурс
методичних ерудитів, проблемний стіл, методична кав’ярня, методичний турнір,
«Мікрофон», «Синтез думок», методична світлиця, бліц-інтерв’ю, обмін думками,
методичний банк ідей, творчий портрет педагога та інші. Ефективне використання
нетрадиційних форм науково-методичної роботи, що мають інноваційний характер, сприяє
активізації практичної діяльності керівників гуртків і робить науково-методичну роботу
динамічною та активно-творчою.
Використання таких форм методичної роботи дає нам можливість переконатися в
тому, що педагоги закладу, набуваючи теоретичних знань і практичних умінь по
впровадженню елементів новітніх технологій, інтерактивних методів і прийомів у
навчально-виховний процес, дбають про створення такого навчального середовища, в
якому надається можливість реалізації індивідуальних запитів, інтересів, потреб дитини, її
творчого потенціалу, розкриття і накопичення особистісного досвіду, відбувається
підготовка дітей до життя в сучасних умовах, ведеться робота за методиками обдарованості
та розвитку дітей, наповнюється конкретним змістом навчальний і виховний процеси;
застосовуються інтерактивні методи навчання, під час яких вихованець стає суб'єктом
навчання, відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку.
Творча особистість педагога формується та розвивається впродовж усієї його
професійної діяльності. Саме тому кожен педагог закладу має план свого подальшого
особистісно-професійного зростання, а завдання адміністрації навчального закладу полягає у
створенні умов, які б сприяли виконанню цього плану. Постійний потяг до
самовдосконалення, наявність особистісної мети, оволодіння раціональними прийомами
самоосвіти, уміння аналізувати, оцінювати власну діяльність і робити з неї адекватні
висновки – основні компоненти творчого розвитку особистості педагога, його творчої
педагогічної фантазії. Виконання індивідуального плану самовдосконалення й розвитку
педагога дає можливість кожному досягати поставлених цілей. А це: впровадження новітніх
технологій, інтерактивних методів і прийомів навчання і виховання, ефективне і раціональне
використання здобутків перспективного досвіду, високі результати співпраці керівника
гуртка і вихованців, підвищення кваліфікації, здобуття педагогічного звання.
Отже, діюча в Центрі дитячої та юнацької творчості система методичної роботи з
педагогічними кадрами позитивно позначається на їх професійному становленні й розвитку,
тому що на сучасному етапі заклад відчуває потребу у педагогові, який постійно прагне до
творчого пошуку, має навички дослідницької, експериментальної діяльності, вивчає,
6. узагальнює, впроваджує кращий досвід колег, вміє інтерпретувати новий зміст, здійснювати
аналіз результатів діяльності як своєї власної, так і педагогічного та учнівських колективів.
Про якість педагогічної діяльності керівників гуртків закладу, зокрема про рівень
їхнього професійного зростання та ступінь майстерності, говорять створені ними брошури,
методичні розробки, матеріали, які друкуються у фахових журналах, перемоги у
Всеукраїнському конкурсі «Джерело творчості». Все це є прикладом особистісного
професійного зростання. Зерна педагогічного досвіду зібрані в Банку педагогічних ідей.
Адміністрація й педагогічний колектив ЦДЮТ перебувають у постійному творчому
пошуку продуктивних шляхів розв’язання різноманітних педагогічних завдань,
нестандартних підходів до організації методичної роботи, яка покликана допомогти педагогу
стати справжнім майстром своєї справи – професіоналом.
ЛІТЕРАТУРА
1. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм та методів управлінської діяльності
директора школи: Монографія / Л.І. Даниленко. – К.: Логос, 1990.
2. Жерносек І.П. Науково-методична робота в середніх загальноосвітніх закладах /
І.П. Жерносек. – К., 2002.
3. Калошин В.Ф. Психологічні аспекти підвищення професійної педагогічної
компетентності / Управління школою. – 2014. – 7-9 (415-417). – с. 68-75.
4. Маркова А.К. Психология профессионализма / А.К. Маркова. – М., 1996.
5. Педагогіка Ч.І. Загальні основи педагогіки. Теорія навчання (дидактика): Навч.
посібн. Для студ. пед. навч. закл. / В.Л. Омеляненко, С.Г. Мельничук, С.В.
Омеляненко. – Кіровоград, 1997.
6. Поташник М.М. Управление современной школой (в вопросах и ответах):
Пособие для руководителей общеобразовательных учреждений и органов
образования / М.М. Поташник, А.М. Моисеев. – М.: Новая школа, 1997.
7. Світлична В.М. Управління процесом розвитку професіоналізму вчителя в умовах
інноваційної діяльності навчального закладу / Завучу усе для роботи. – 2012. – №3-4
(75-76). – с. 2-10.
8. Сухомлинський В.О. Павлиська середня школа / В.О. Сухомлинський // Вибрані твори
в п’яти томах. – К.: Рад. Школа, 1977. – 390 с.
9. Тевлін Б. Довідник завуча: штурманам шкільного корабля / Б. Тевлін. – К., 2004.
10. Хорошун Н.В. Інноватика в системі методичної роботи / Завучу усе для роботи-
2011.-№13-14 (61-62).- с. 28-31.
