1. Характеристика
діяльності вчителя світової літератури
Шегинівської ЗОШ І – ІІІ ступенів
Саламахи Тетяни Ярославівни
Саламаха Т. Я. має повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю вчитель російська
мова та література. Світову літературу викладає з 1991року. За результатами атестації 28
березня 2010 року їй підтверджено кваліфікаційну категорію « спеціаліст вищої категорії» та
встановлено педагогічне звання "старший учитель". Успішно пройшла курси підвищення
кваліфікації при ЛОІППО для учителів світової літератури (свідоцтво від 27.08.2014 р. №
22327- 14).
У міжатестаційний період сумлінно виконувала посадові обов’язки . Зарекомендувала себе як
відповідальний та всебічно ерудований педагог. У своїй діяльності застосовує ефективні
методи та засоби навчання, творчо підходить до вибору цілей, мети навчання і засобів їх
реалізації. Має високу науково-теоретичну та методичну підготовку, досконало володіє
новітніми освітніми методиками і технологіями, активно їх використовує та поширює у
професійному середовищі. Вміє лаконічно, образно і виразно подати навчальний матеріал,
аргументувати свою позицію, володіє ораторським мистецтвом. Ділиться досвідом роботи з
колегами.
Працює над проблемою « Формування культурологічної компетентності у процесі
вивчення світової літератури». Як творчий педагог постійно впроваджує в навчально –
виховний процес власні методичні розробки « Шевченко і світова література», « Педагогічні
родзинки», « Літературний помічник» ( Виховання вдумливого читача), власний сайт «
Вогонь Прометея» . Використовує багатий арсенал педагогічних прийомів та форм роботи:
зіставлення творів різних видів мистецтв, різні види коментарів ( мистецтвознавчий,
філософський, міфологічний, історико – культурологічний, побутовий), випереджуючі
завдання, проблемні запитання, складання опорних схем.
Кожний урок забезпечений наочністю, активно використовує ІКТ. Досконало володіє
комп’ютером: створює комп’ютерні презентації, текстові документи, таблиці. Враховує
психологічні особливості учнів, їх реальні навчальні можливості, стимулює позитивне
ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності. Такий підхід до процесу навчання на
уроках світової літератури створює умови для розвитку пізнавальної активності школярів,
їхнього самовираження, самовдосконалення. Моніторинг навчальних досягнень учнів 8,10 та
11класів показує, що успішність учнів із світової літератури становить 100%. Якість знань із
світової літератури відповідно становить: 2011– 2012н.р. – 50%; 2012 – 2013н.р. – 54%;.
2013– 2014н.р. – 55%
Спільно з учнями школи проводить пошуково-дослідницьку роботу .Результатом роботи є :
книжка « Шегині – село на кордоні»,яку презентувала у 2012 році, ІІ місце в обласному
етапі ІV Міжнародного конкурсу « У кого бджоли – у того й мед!», 2013 рік, ІІ місце у
районному етапі конкурсу « Славетні імена України. Б. – І. Антонич» , 2014 рік.
2. Свій досвід роботи поширює у професійному середовищі шляхом проведення відкритих
уроків, виховних заходів, виступів на засіданнях шкільних та районних методичних
об’єднань, зокрема :
• Творча лабораторія учителя світової літератури: « Літературний компонент
Держстандарту: культурологічна змістова лінія”», 2015 рік
• Круглий стіл в рамках методичного тижня “До вершин досконалості» : «Така цікава
компаративістика», 2015 рік
• Виступ на обласному семінарі методистів районних методичних кабінетів , які
відповідають за методичний супровід предмета «світова література» з проблеми
«Порівняння літературних творів української та світової літератури» , 2014 рік
• Участь у роботі краєзнавчої конференції «Мостищина в сучасній історіографії», виступ
«Пошуково - дослідницька робота школярів та учителів», 2013 рік
• Власний сайт «Вогонь Прометея».
• Позакласний показовий захід , присвячений 160 – річчю від дня народження Оскара
Уайльда
• Активний учасник районної творчої групи учителів світової літератури .
Нагороджена подяками : відділу освіти (2014 р.), Шегинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів (2013 р.),
Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру (2012 р.), Мостиського
районного товариства «Меморіал» ім. В.Стуса (2013 р.),комісії у справах шкільництва
Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ – жовтень (2013 р), а також Почесною грамотою
Голови Львівської обласної спілки політичних в’язнів України (жовтень 2013 р.)
Як класний керівник велику увагу приділяє вихованню в учнів поваги до старших, активної
життєвої позиції, формуванню в учнів культури спілкування.Розширення культурно-
освітнього середовища проводить через позакласну та позашкільну діяльність. Стали
традиційними відвідування разом з учнями театрів, музеїв, виставок, зустрічей із поетами та
письменниками .
Користується авторитетом серед учнів школи та батьків.
Директор _____________ І.М.Балич_______
(підпис) (ініціали, прізвище)
З характеристикою ознайомлений(а) ___________ Т. Я. Саламаха____
(підпис) ( ініціали, прізвище)
« _ »___________ 2015 р
( дата)
3. Опис досвіду роботи
Тема досвіду: Формування культурологічної компетентності учнів на уроках світової
літератури
Адреса досвіду: Шегинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів
Автор: Саламаха Тетяна Ярославівна
Учитель має бути творцем.
Мистецтво навчання полягає не
в умінні повідомляти,
а збуджувати та оживляти
А. Дістервег
Саламаха Тетяна Ярославівна – учитель світової літератури Шегинівської ЗОШ І-ІІІ
ступенів . Стаж роботи – 25 років. Рішенням атестаційної комісії ІІІ рівня Головного
управління освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації атестована на
відповідність раніше встановленій кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»,
присвоєно педагогічне звання «старший учитель». Протягом трьох років дирекція школи
вивчала впровадження досвіду роботи з проблеми «Формування культурологічної
компетентності учнів на уроках світової літератури»
Обґрунтування актуальності досвіду, його практична значимість
В основу сучасних концепцій змісту шкільної освіти покладений культурологічний
підхід до його будови. Зміст освіти розглядається як педагогічно адаптований соціальний
досвід людства, який є тотожним за структурою людській культурі. На початку ХХІ століття,
коли у суспільстві відчувається гострий дефіцит культури серед молоді, а інформаційний
простір містить елементи жорстокості, бездуховності, насильства, проблеми морального
становлення особистості стають особливо загостреними й актуальними. Тому сьогодні, як
ніколи, педагогам слід формувати світогляд учнів, збагачений гуманістичними ідеями,
поглядами, переконаннями, ідеалами української і світової духовної культури. Усе це й
визначило вибір проблеми, над впровадженням якої працює протягом останніх років:
«Формування культурологічної компетентності учнів на уроках світової літератури», яка є
цілком актуальною в контексті розвитку сучасної освіти, культурних запитів особистості.
Провідна ідея досвіду полягає в пошуку шляхів розвитку культурологічної
компетентності учнів. Формування компетентної особистості учня у процесі
вивчення літератури здійснює через поєднання діяльнісного, особистісно-орієнтованого,
компетентнісного підходів шляхом забезпечення міжпредметної інтеграції, використання
розвиваючих інтерактивних технологій, технології створення ситуації успіху, проектної
діяльності з використанням інноваційних комп'ютерних технологій, урахування
суб'єктивного досвіду учнів, спрямування позакласної діяльності на набуття учнями
позитивного соціального досвіду. Це й становить інноваційну значущість досвіду.
Перелік наукових та практичних досліджень, на яких ґрунтується робота
Новітні аспекти освіти в культурологічному підході є ще недостатньо
вивченими та розробленими, але основні напрями обґрунтовуються в наукових розвідках
провідних фахівців, серед яких – М.Борецький, Д.Затонський, Л.Мирошниченко,
Д.Наливайко, О.Слободенюк , С.Сафарян та інші. Їхні роботи демонструють як розмаїття
окремих аспектів задекларованої теми, так і багатство сучасних підходів до їх осмислення.
4. У сучасній педагогічній науці сформувався і окремий напрям методичних досліджень,
побудований на основі комплексного впливу різних видів мистецтв на особистість учня
(Г.Белєнький, О.Богданова, Г.Гогіберидзе, В.Гречинська, Д.Доманський, Ю.Львова,
В.Маранцман, Б.Юсов та ін.).
Проблему культурологічного аспекту вивчення світової літератури врахували й
автори Державного стандарту базової і повної середньої освіти та автори сучасних
підручників (Є.Волощук, О.Ніколенко, Н. Півнюк, Ю.Ковбасенко,Т. Конєва).
У психолого-педагогічній літературі на даний час загальноприйнятого розуміння
структури культурологічної компетентності учнів поки не склалося. Наголошуючи на «рівні
засвоєння індивідом основних духовних цінностей світової і національної культури»,
А.Флієр акцентує: «Досить тісним є зв'язок сформованості культурологічної компетентності
молоді з процесом інкультурації, тобто засвоєнням сучасним молодим поколінням культури
попередників, без чого не може бути належної гармонії взаємин вікових соціальних груп» .
Формування культурологічної компетентності учнів дослідники вбачають у тому, щоб дати
можливість перетворити кожен урок літератури на дослідження, коли підвищується цінність
кожного твору і вимовленого слова, оскільки учень стає повноцінним учасником діалогу, а
значить перестає бути лише « об’єктом
навчання ».
Опис прийомів, використовуваних на уроках
Розкриття технологій реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових
Відвідані уроки у 8,10,11 класах дали можливість зробити висновки ,що
виховна та розвивальна функції культурологічних знань полягають:
- у вихованні в школярів толерантності, терпимості, інтернаціоналізму і патріотизму, у
формуванні здатності долати конфліктні ситуації, бути відкритими до діалогу;
- у розвитку комунікативної компетенції за умов відкритого інформаційного
спілкування;
— у засвоєнні учнями узагальненого людського досвіду, втіленого у мистецтві
художнього слова, та використанні його як складової власного життєвого досвіду
(толерантність і інтерес до інших традицій збагачує духовно, об’єднує, розвиває);
— у збагаченні знань учнів про світову культуру і світовий літературний процес через
емоційноціннісне сприймання творів різних часів і різних культур;
— у міжпредметних паралелях (українська і світова література: етапи, напрями,
сюжети…);
— у визначенні особливостей розвитку національних (етнічних) літератур та їх внеску
у світову культуру.
Саламаха Т.Я. на уроках світової літератури під час текстуального вивчення
літературних творів та характеристики персонажів поняття про деякі складні моральні
категорії формує , спираючись на знання, отримані учнями на уроках християнської етики .
При цьому налаштовує учнів на історичний підхід: врахування особливостей епохи і
культури, пануючої в певну суспільно-історичну добу міфологічної, ідеологічної чи
релігійної свідомості, розвитку і зміни змісту категорій, відзначення героїв, які морально
випередили свій час.
Вибір та послідовність морально-етичних понять, що повинні бути засвоєні учнями
на уроках світової літератури, визначається змістом та художніми особливостями
5. літературних творів, запропонованих шкільною програмою. Створюючи морально-етичні
ситуації, намагається підводити школярів до самостійних висновків, оцінок. Вчить учнів : а)
пояснити моральну ситуацію; б) дати критичну оцінку поведінці героїв; в) здійснити вибір
своєї поведінки; г) дати критичну оцінку свого рішення, прийнятого в ситуації морального
вибору.
Ситуації морального вибору у літературних творах пов’язані, перш за все, з певними
етичними категоріями, усвідомлення змісту яких допоможе краще розібратися у самій
ситуації. Наприклад, зміст категорії обов’язку добре ілюструює на образі персонажів роману
А. Камю «Чума», приклади справедливості і несправедливості при аналізі роману «Майстер і
Маргарита» М. Булгакова, проблеми сенсу життя у романах Л. Толстого (образи Андрія
Болконського, П’єра Безухова, Анни Кареніної, Костянтина Левіна). Аналізуючи деякі твори,
з учнями торкається цілого комплексу пов’язаних між собою етичних категорій. Наприклад,
поняття совісті, сорому, розкаяння, каяття, спокути у романі Ф. Достоєвського «Злочин і
кара».
При аналізі етичних проблем і вирішенні ситуацій морального вибору застосовує як
традиційні, так і інноваційні методи і прийоми. Це, перш за все, окремі елементи (структури)
технології кооперованого навчання (за класифікацією Ганни Сазоненко) : «Думай – Працюй у
парі – Ділись», «круглий стіл», «кути», «галерея», «мозковий штурм», «групове
дослідження», триступеневе інтерв’ю, «дерево рішень». Також залежно від віку учнів
використовує наступні види і прийоми роботи: проблемні запитання, пошук ключових слів,
розгадування кросвордів, вікторини, «обери позицію», зіставлення аргументів, зіставлення
твору з іншими творами, з екранізацією, «ланцюжок дискусії», «суд» над літературним
героєм, метод «прес», створення сенкану.
Визначення особливостей розвитку національних (етнічних) літератур та їх внеску у
світову культуру яскраво розкрила в процесі опрацювання розділу «Жанрово-тематичне
розмаїття Середньовічної літератури» ( 8 клас). Пояснює школярам, що в цей величезний,
понад тисячолітній проміжок часу у світі було кілька відомих культурно-історичних регіонів,
зокрема:
•далекосхідний (у програмі представлений творчістю китайських поетів Лі Бо і Ду Фу);
•середньосхідний: персько-таджицьку поезію (репрезентований у програмі творчим
доробком Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза);
•європейський: (представлений лірикою провансальських трубадурів (Джауфре Рюделя,
Бертрана де Борна) та вагантів).
Учні з подивуванням слухають , що в добу Середньовіччя вишуканішою і
довершенішою була не європейська, а східна цивілізація і культура.
При вивченні теми « Із китайської лірики. Творчість Лі Бо та Ду Фу.» не лише
знайомить учнів зі своєрідністю китайської лірики , а й показує її тісний зв’язок із
філософією, допомогає зрозуміти особливості східної поезії.
На етапі актуалізації опорних знань учні відповідають на запитання :
— У яких умовах розвивалася література епохи Середньовіччя?
— Якою мовою вона писалася?
— Які відмінності між різними видами літератур?
При вивченні нового матеріалу працюють у трьох групах : « географів».
«мовознавців»,« культурологів». Особливий акцент робить на групу учнів- культурологів,,які
повідомляють , що Китай — держава з дуже давньою історією, що сягає глибини віків.
Ця країна дотепер залишається загадковою для європейців. Вона й нині дивує світ
глибокими філософськими вченнями, неповторною культурою, таємницями тибетської
медицини. Саме з Китаю до нас прийшли компас, папір, туш, лак, шовк, порцеляна,
без яких важко уявити сьогоднішнє життя. Пропонує творчі домашні завдання: обрати вірш
поета , який найбільше сподобався, оформити ілюстративно (дібрати зоровий образ) і
6. озвучити (підібрати музичний супровід). Таким чином учень, від сприйняття явищ культури,
творів мистецтва переходить до взаємодії з культурним досвідом людства, аналізуючи його і
формуючи власний світогляд і принципи діяльності;
Веде активну порівняльно-зіставну роботу: вивчення різножанрових творів, що
презентують різні мистецькі епохи та національні культури в єдиному тематичному блоці
(скажімо, «Пригоди і фантастика», «Героїчне минуле в літературі» в 7 класі) дають змогу
зіставити у творах головні сюжетні лінії, мотиви, особливості поетики; порівнюючи
Прометея Гете і Байрона, учні розуміють відмінність у світосприйманні поета Просвітництва
і поета романтизму. При виборі форми домашнього завдання намагається знайти такий кут
зору, під яким навіть звичайне перетворюється на дивовижне (наприклад, при вивченні
балади Ф.Шиллера «Рукавичка» пропонує скласти кодекс лицаря, учні ж, занурившись у
проблему, знаходять історичні джерела, пояснюють значення поняття «кодекс» і розуміють
протиріччя у поведінці лицаря, намагаються дати їм пояснення, оцінку з точки зору
сучасників події та сьогодення, аргументують власну думку);
При викладанні світової літератури утверджує українську національну ідею, виховує
повагу до інших народів і їх культур. Враховуючи специфіку навчального плану,
використовує порівняння літературних творів української та світової літератури. Це дає
можливість показати учням спільне, що об’єднує різні народи, й відмінне, що свідчить про
неповторність нації.
Вивчаючи тему «Театр у Давній Греції. Есхіл як видатний давньогрецький
драматург. Трагедія Есхіла «Прометей закутий» ставить за мету дослідити образ
Прометея. Учні - літературознавці розповідають, що образ Прометея надзвичайно
популярний і в українській літературі. Прометея уславив Т.Г.Шевченко не тільки в поемі
«Кавказ». Прометеївські мотиви лунають в усіх його творах «Караюсь , мучусь але не
каюсь», - скаже про себе на засланні укр. Прометей І.Франко, схожий із бунтарем Прометеєм.
Він переконаний, що справжній поет – також носій прометеїзму, його зброя – «Вогонь в
одежі слова», «правдива іскра Прометея». Прометеєвою дочкою називають Лесю Українку.
Братом Прометея назве Павло Тичина татарського поета Мусу Джаліля – героя Другої
Світової війни, який загинув у фашистській катівні. Інша група учнів підготувала подорож
до творчих лабораторій художників, композиторів, скульпторів, яких надихав образ
Прометея : майстрів пензля – Мікеланджело, Тіціана, Рібейру, Сальватора Розу,
композиторів- Бетховена, Ліста, Скрябіна . У підсумку учитель наголошує, що на
кожному щаблі історії прометеївська тема звучить по - новому. Міф про Прометея зазнає
різноманітних трансформацій. У свідомість народів ім’я Прометея увійшло як символ борця
за свободу та носія світоча Розуму. А саме таким він постає у «Прометеї закутому»,
створеному «батьком трагедії» Есхілом. На цих уроках активно використовую інтерактивну
дошку, яка надає можливість не тільки урізноманітнити навчальний матеріал, а й сприяє
підвищенню активності учнів; серед прийомів – завдання на встановлення відповідностей,
послідовності; ефективними є прийоми групування об’єктів, зіставлення образів, заповнення
пропусків.
У старших класах учитель вводить дефініцію етнокульторологічного шляху аналізу,
який грунтується на розкритті взаємозв’язку різних видів мистецтв, з’ясовує вплив
релігійних традицій на літературу, допомагає визначити типи художньої свідомості та її
відображення у творах певних епох.
Вивчаючи тему « Збірка « Листя трави» Волта Вітмена як дзеркало Америки» після
розповіді про біографію і творчість письменника спрямовує учнів на осмислення
словосполучення національний поет:
- Якого письменника можна назвати національним ?
- Кого з майстрів красного письменства ви вважаєте національними поетами? Чому ?
7. Роздуми учнів стають логічним переходом до бесіди про національну флористичну
символіку, відображену у фольклорі та в літературі. Для виявлення розуміння образу листя
трави використовує прийом образу посередника - світове дерево.
Докладно проаналізувавши образ трави, учні усвідомлюють його національно –
культурне значення.
Разом з учнями 10 класу Тетяна Ярославівна провела цікаве дослідження про художню
самобутність, спорідненість творчості американського поета Волта Вітмена та українського
поета, нашого земляка, Богдана-Ігора Антонича. Твердження про єдність поетично-образної
структури творів Вітмена та Антонича лише на перший погляд здається безпідставним: жили та
працювали в різні епохи, писали різними мовами, мислили різними категоріями. Але Антонич,
безумовно не міг не відчувати творчих імпульсів та прагнень добре знаного йому Вітмена (звя'зок
з природою, прагненння суцільного ототожнення та єднання з нею, матеріалізація природи).
Однією з найхарактерніших спільних ознак творчості Антонича і Вітмена є кольористика. У
творчості обох поетів з широкого спектру колоративів, згрупованих наколо основних кольорових
парадигм, постає цілісна картина світу, реального і символічного, в основі якої — оригінальна
світобачення авторів, справжніх митців. Десятикласники оформили ювілейне видання до 155-
річчя збірки “Листя трави”: працювали над тематичними сторінками до книги, створювали власні
творчі роботи, у яких висловлювали своє ставлення до творчості Вітмена та Антонича.
Розширення культурно-освітнього середовища проводить через позакласну та
позашкільну діяльність. Стали традиційними відвідування разом з учнями театрів, музеїв,
виставок, зустрічей із поетами та письменниками .
Із відвіданих уроків можна зробити висновок, що школярі осмислюють відкриті й
усвідомлені ними на уроці ідеї, дискутують, отже, здійснюється процес формування
культурологічних компетентностей, самоаналізу та самооцінки учнів
Результативність досвіду.
Опорними матеріалами при вивченні системи роботи були уроки у 8, 10 і 11класах .
Відвідано уроки за темами:
«Театр у Давній Греції. Есхіл як видатний давньогрецький драматург. Трагедія Есхіла
«Прометей закутий» ( 8 клас), «Жанрово-тематичне розмаїття Середньовічної літератури»»
(8 кл.), «Альбер Камю — видатний французький письменник. «Чума» — антифашистський
роман-притча», Гуманістичний зміст і висока людяність твору»; «Пригоди і фантастика»,
«Героїчне минуле в літературі» ( 7 клас) . Проведено моніторинг якості навчання За
результатами поточних тематичних оцінювань та оцінок за перший семестр виявив наступне:
Високий Достатній Середній Початковий
8 32% 43% 22% 3%
10 28% 31% 35% 6%
11 34% 46% 16% 4%
Цінність досвіду Тетяни Ярославівни полягає в тому, що він дає змогу залучати до
активної участі всіх учнів класу, якнайбільше активізувати їх розумову діяльність.
Вчить вихованців ставити проблеми, розвивати навички самоаналізу, пошуку та
відбору актуальної інформації. Це дає можливість вчителю уводити у процес пізнання,
націлювати вихованців на пошук знань, формувати життєвий досвід особистості, необхідний
для розв’язання проблем, вибудовувати власне життя успішним та значущим для суспільства.
Впровадження представленого досвіду
8. Впровадження свого досвіду серед педагогів області, району та закладу здійснює за
наступними формами:
• Творча лабораторія учителя світової літератури: « Літературний компонент
Держстандарту: культурологічна змістова лінія”», 2015 рік
• Круглий стіл в рамках методичного тижня “До вершин досконалості» : «Така цікава
компаративістика», 2015 рік
• Виступ на обласному семінарі методистів районних методичних кабінетів , які
відповідають за методичний супровід предмета «світова література» з проблеми
«Порівняння літературних творів української та світової літератури» , 2014 рік
• Участь у роботі краєзнавчої конференції «Мостищина в сучасній історіографії», виступ
«Пошуково - дослідницька робота школярів та учителів», 2013 рік
• Власний сайт «Вогонь Прометея».
• Позакласний показовий захід , присвячений 160 – річчю від дня народження оскара
Уальда
• Активний учасник районної творчої групи учителів світової літератури
• Видавнича діяльність :
Книга «Шегині: село на кордоні»
Методичний доробок «Шевченко і світова література»
Авторський конспект уроку “Колір і звук в поезії Волта Вітмена та Богдана-Ігоря
Антонича (урок розвитку зв'язного мовлення) /
Педагогічні родзинки , 2011 р.
• «Літературний помічник» (Виховання вдумливого читача) , 2012 р.
• Кабінет світової літератури – моя творча лабораторія , 2013 р.
• Орфей ХХІ століття (Сценарій усного журналц до 160-річчя О.Уайльда) ,2014
р.
Досвід вивчила та узагальнила:
заступник директора школи з навчально - виховної роботи Козак М.С.
9. Анотація на досвід роботи
Тема досвіду: Формування культурологічної компетентності в
процесі вивчення зарубіжної літератури
Адреса досвіду: Шегинівська загальноосвітня середня школа І-ІІІ
ступенів Мостиського району
Автор: Саламаха Тетяна Ярославівна
Саламаха Тетяна Ярославівна – це яскравий самобутній педагог. ЇЇ
характеризує всебічна ерудиція, творчий підхід до вибору цілей, мети навчання
і засобів реалізації, доброзичливість у ставленні до вихованців, бажання навчати
кожного учня, враховуючи його потенційні можливості.
Суть позитивного досвіду вчительки полягає в умілому формуванні
культурологічної компетентності на уроках світової літератури. Для цього
використовує багатий арсенал педагогічних прийомів та форм роботи:
зіставлення різних видів мистецтв, різні види коментарів (мистецтвознавчий,
філософський, міфологічний, історико – культурологічний, побутовий),
проблемні запитання, складання опорних схем , сенканів тощо.
На підсумковому етапі культурологічного аналізу учні з допомогою
вчительки доходять висновку щодо особливостей втілення художньої
свідомості у творчості письменника, місце твору в історії світової та
національної культури, його зв'язок з культурними явищами своєї доби,
попередніх і наступних епох.
В цілому система роботи вчительки заслуговує уваги, а досвід
рекомендовано для подальшого поширення серед вчителів як світової, так і
української літератури.
