1. Вплив лісових доріг та трелювальних
волоків на гідрологічний режим гірських
водозборів
HUSKROUA/1101/262
HYDROFOR: Системи оптимального ведення лісового господарства,
спрямовані на посилення гідрологічної ролі лісів у попередженні
паводків у басейні річки Бодрог
Юрій Дербаль, Агентство “ФОРЗА”
Володимир Коржов, УкрНДІгірліс
Symposium: Best practices in forest road engineering:
building sustainable roads and minimizing environmental impact
м.Львів 31 серпня 2015 р.
3. Гідрологічна функція лісу в Українських Карпатах має
найважливіше загальносуспільне значення
ЛІС в Карпатах:
-перерозподіляє загальний об'єм стоку та регулює
доступ вологи до ґрунту
-збагачує запаси води в ґрунті сприяючи її
просочуванню в ґрунт через мережу гравітаційних
капілярів
-збагачує ґрунтове живлення рік, потоків і
мінімальний меженний стік у сухі періоди у 12 разів
-зменшує кульмінацію паводку завдяки пізнішому
“добіганню” води до річок і потоків. Капля дощової
води долає 1 км: - у руслі водотоку за 6 хв,
- розпорошена у поверхневому стоці – за 90 хв,
- в внутрішньогрунтовому стоці за 1,5 місяця
- зменшує швидкість підповерхневого стоку в 200
-500 разів порівняно з поверхневим
-зменшує паводковий поверхневий стік у 2-3 рази
порівняно з польовими угіддями крім випадків коли
ґрунт є перезволожений
-покращує якість лісового ґрунту, зокрема гумусу
який має найбільший вплив на процеси стоку та
водний режим
- при площі 24000 км 2
- збільшує ґрунтове живлення
річок на 52 мм в рік, тобто здатний формувати
“водосховище” місткістю 1,25 км3
, що перевищує
обсяг споживання населенням регіону свіжої води
-1,12 км3
4. Зміни гідрологічного режиму на знеліснених місцях -
лісових дорогах та трелювальних волоках
В літні місяці:
- вища температура і нижча вологість повітря на 4-
5%, а також ґрунту
- випаровування з поверхні ґрунту в критичні літні
місяці на 40-50% вище ніж в лісі
- водний режим погіршений через пошкодження
ґрунту, ущільнення і зменшення його
водопроникливості та видалення дерев які
регулюють водний режим (випаровування вологи,
перехоплення дощу, стікання води до ґрунту по
гілках, стовбурах, корінню)
• на місцях з високим рівнем підземних вод і меншим
випаровуванням можливе заболочення ґрунту та
збільшення і пришвидшення поверхневого стоку
• біля лісових доріг і волоків більша чутливість та
вразливість до нестачі вологи в ґрунті молодого
природного поновлення та лісових культур,
особливо ялини, ялиці, сосни та менша їх здатність
перечекати посуху та протидіяти шкідникам
Взимку:
- збільшення поверхневого стоку на 11-143% за
рахунок більшої інтенсивності танення снігу в 1,5-2
рази, глибшого промерзання ґрунту і зменшення
його здатності поглинати воду
- на знеліснених місцях інтенсивність танення снігу
зберігається впродовж наступних 9 років
відновлення насадження
5. Лісові дороги та трелювальні волоки - місця інтенсивного
формування ерозії, зсувів і поверхневого стоку
- на волоках формується до 50-70%
загального обсягу ерозії, тому їх спосіб
прокладання, протяжність і площа мають
бути оптимальними
- середня протяжність волоків при
трелюванні гусеничними та колісними
тракторами складає 114-15 м/га, а
середня їх ширина відповідно 5,0 м і 4,3 м
середній об’єм ерозії:
- на волоках (5,1-5,4% площі лісосіки) при
трелюванні тракторами гусеничними
становить 225 м3/га, колісними – 175
м3/га
- при збільшенні площі волоків та їх
протяжності на лісосіці обсяги ерозії на
них пропорційно зростають
- на позаволокових ділянках при
трелюванні тракторами гусеничними
становить 108 м3/га, колісними – 164
м3/га та гужовому – 76 м3/га
Під час зливових дощів стік наносів з
водозборів при тракторному трелюванні
зростав у 266-1185 разів (І.Є. Кульчицький-
Жигайло і співавтори)
16. Сучасні технології і досвід будівництва лісових доріг та
волоків мінімізовують негативний їх вплив на водний
режим
17. Який слід залишимо на землі залежить від наших
рішень та дій?!
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!
Агентство “ФОРЗА”, УкрНДІгірліс
Юрій Дербаль, Володимир Коржов
Використана література:
• В.С. Олійник. Гідрологічна роль лісів Українських Карпат. Ів.Франківськ 2013
• О.В. Чубатий. Водоохоронні гірські ліси. Ужгород 1972
• О.А. Стиранівський, Ю.О.Стиранівський. Природоохоронні засади транспортного
освоєння гірських лісових територій.Львів 2010