віртуальна інформаційна виставка-спомин до 75-х роковин трагедії Бабиного Яру

1. БАБИН ЯР : НАШ БІЛЬ І ПАМ'ЯТЬБАБИН ЯР : НАШ БІЛЬ І ПАМ'ЯТЬ

2. Цьогоріч минає 75 років від однієї з трагічних сторінок історії Голокосту в
Україні – масового вбивства євреїв 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру в
Києві.
Україна вшанує роковини трагедії Бабиного Яру на державному рівні. 12
серпня 2015 року президент Петро Порошенко підписав указ «Про заходи у
зв’язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру». Було створено оргкомітет з
підготовки та проведення заходів у вересні 2016 року.
Метою відзначення є «вшанування жертв
злочинів, скоєних нацистами під час
окупації столиці України, - мирних жителів
усіх національностей, військовополонених,
учасників українського визвольного руху, а
також для об'єднання зусиль суспільства
щодо запобігання повторенню злочинів
проти людяності, задля єднання народу
навколо ідеї побудови в Україні правової
європейської держави, здатної захистити
всіх своїх громадян, на підтримку
українських та міжнародних громадських
ініціатив».
29.09.2016 Укрпошта вводить в обіг
поштову марку «75 років. Трагедія Бабиного
Яру – біль української землі»

3. Бабин Яр вперше згадується під нинішньою назвою в 1401 році, коли
господиня трактиру (укр. «Баба»), що розташовувався тут, продала ці землі
домініканському монастирю. У XV-XVIII століттях також траплялися назви
«Шалена Баба» та «Бісова Баба».
У 1869 році неподалік від Бабиного Яру заснували Сирецький військовий
табір. У 1895 на території табору була закладена Дивизионная церква,
зруйнована після революції. На місці цієї церкви пізніше знаходився вхід в
Сирецький концтабір.
У 1870 році територія на півдні Бабиного Яру була використана під
будівництво Лук'янівського кладовища, яке закрили в 1962 році. В даний час
територія кладовища є заповідною зоною
У 1891-1894 роках поруч з Бабиним Яром було засновано Нове єврейське
кладовище. Його закрили в 1937 році і остаточно знищили під час Другої
світової війни. Зберігся лише маленький фрагмент кладовища, що
залишилися поховання були пізніше перенесені на Берковецьке кладовище.
Під час Великої Вітчизняної війни окупанти, які захопили Києва 19 вересня
1941 року, використовували Бабин Яр для проведення масових розстрілів.

4. Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 - було страчено 752 пацієнти
психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, що розташовувалася поряд з яром.
Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року,
зондеркоманда 4а айзнатцгрупи С під
керівництвом штандартенфюрера СС Пауля
Блобеля за участі 45-го і 303-го батальйонів
німецької поліції розстріляли там майже 34
тисячі євреїв.

5. Це місце стало всесвітньо відомим символом Голокосту.
До визволення Києва Червоною Армією в листопаді 1943 року відбувалися
інші масові розстріли, в яких були вбиті радянські військовополонені,
партизани, роми, українські націоналісти і багато цивільного населення
різних національностей.
Було знищено п'ять циганських таборів. У листопаді 1941 року були
розстріляні православні священики - архімандрит Олександр та протоієрей
Павло. 10 січня 1942 німці стратили 100 матросів Дніпровського загону
Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів
київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія
Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД,
що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни
легенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у Бабиному Яру
було розстріляно 621 члена ОУН, серед них була відома українська поетеса
Олена Теліга та її чоловік.
Впродовж двох років німецької окупації в Бабиному Яру розстрілювали і
ховали всіх, хто вважався ворогами нацистів. Радянський режим
десятиріччями намагався знищити сам Яр і пам’ять про його жертви.
Нарешті, за часів незалежності Бабин Яр став символом розбурханого
українського суспільства, нездатного до єднання навіть перед обличчям
трагедії.
Загалом кількість жертв у Бабиному Яру сягнула приблизно від 70 тисяч до
200 тисяч осіб.

6. Радянська влада приховувала як кількість жертв,так і характер трагедії у
Бабиному Яру. Зокрема, йшлося про загальну трагедію цивільного
населення, не наголошуючи, що переважно жертвами Бабиного Яру були
євреї, яких знищували за етнічною ознакою.
Все ж окремі дії у вшануванні пам’яті жертв було здійснено на початку
сімдесятих років. В 1974 році приблизно в кілометрі від місця трагедії був
споруджений монумент. Його було виконано у традиційному для того
періоду стилі, який погано відображав, що жертвами були цивільні люди.
Після 1991 року, коли Україна здобула незалежність, ситуація стала
змінюватися. Ближче до місця розстрілів була встановлена менора -
єврейський національний символ.
Потім неподалік від виходу із станції метро "Дорогожичи" з'явився
пам'ятник вбитим восени 1941 року дітям. Вважається, що саме він зараз є
найбільш символічним відображенням тої трагедії. Також було
встановлено хрест на пам’ять про загиблих у Бабиному Ярі оунівцях.

7. Пам'ятник жертвам Бабиного Яру
Хрест в пам'ять розстріляних
православних священиків.

8. Хрест та меморіальна дошка в пам'ять про 621 розстріляного члена ОУН

9. Пам'ятник розстріляним дітям.
Пам'ятник «Менора», присвячений вбивству
мирних єврейських громадян в Бабиному Яру

10. Вранці в понеділок 13 березня 1961
через сильне танення снігу, вал не
встояв під натиском води, і селевий
потік висотою до 14 метрів ринув на
Куренівку. Рідиною залило площу
понад 30 гектар, знищено понад 30
будівель, зруйновано трамвайне
депо ім. Красіна. Згідно з офіційним
повідомленням комісії з розслі-
дування причин трагедії, аварія
загубила 145 осіб. Сучасні
дослідники Куренівської катастрофи
стверджують, що насправді кількість
жертв склало близько 1,5 тисяч осіб.
Цей епізод в історії Бабиного Яру
називають Куренівською трагедією.
Енергетика у цього місця була жахливою, постійно відбувалися події. У 1950
міська влада прийняла рішення залити Бабин Яр рідкими відходами прилеглих
цегляних заводів. Яр перекрили земляним валом, щоб не допустити
затоплення житлових районів. Особливості вала і пропускна здатність дренажу
не відповідали навіть мінімальним нормам безпеки.
Пам'ятник жертвам Куренівської трагедії,
відкритий в березні 2006 року

11. Тема Бабиного Яру в літературі та мистецтвіТема Бабиного Яру в літературі та мистецтві
Бабин Яр ... Наш біль.... Наша пам’ять. Одна з найстрашніших сторінок
літопису зла та страждань, написана людською кров’ю.
Тема Бабиного Яру викликала в літературі найбільший відгук. Перші вірші
про цю трагедію пише ще в грудні 1941 року в окупованому Києві
українська поетеса Ольга Анстей.
Вірш «Бабин Яр» Іллі Еренбурга (1944) було опубліковано без назви в
журналі «Новый мир» у січні 1945.
У роки війни написав свій твір про Бабин Яр і Лев Озеров, уперше
надрукувавши його в тому ж 1945 році в журналі «Октябрь».
Найбільш резонансним став вірш Євгена Євтушенка «Бабин Яр», що
побачив світ у 1961 році в «Литературной газете». Отримавши схвальні
відгуки й подяку від пересічних громадян, автор поезії був суворо
засуджений із боку влади.

12. Українські поети про трагедію Бабиного ЯруУкраїнські поети про трагедію Бабиного Яру
Народе, що дав геніїв великих,
Народе, що несеш із світових глибин
Високий чесний дух серед обмовин диких,
Низький тобі уклін!
Нас хліб живив один, одні поїли води,
Ділили, як брати, ми радість і печаль.
І нам за землю цю, за цвіт її свободи
Життя віддать не жаль.
Нас не зломать повік, бо ми не поодинці,
А попліч ідемо крізь темряву негод...
Не умирать, а жить, євреї, українці!
Нехай живе народ!
М. Рильський

13. Могильний вітер з тих ярів повіяв —
Чад смертних вогнищ, тіл димучих згар.
Дивився Київ, гніволиций Київ,
Як в полум'ї метався Бабин Яр.
За пломінь цей не може буть покути.
За погар цей нема ще міри мсти.
Будь проклят той, хто зважиться забути.
Будь проклят той, хто скаже нам: «прости...»
М.Бажан

14. За Бабин Яр прийшла година суду!
За нашу кров, за тьми свавільний гніт,
Це зла потвор і безуму, і бруду
Рука відплати витягла на світ.
Судіть же їх, судіть в ім’я народу,
Від імені і мертвих, і живих,
Від імені життя і щастя, і свободи
О, судді праведні, судіть проклятих їх...
В.Сосюра

15. Реквієм Д. Павличка. «Бабин Яр»
...Буде суд і буде кара,
Отверзеться Бабин Яр,
Хлине кров, як повінь яра,
Вдарить хвиля але до хмар.
На узвишшя піднебесне
Вийде світлий судія.
Крикнуть сурми, - і воскресне
Вся Давидова сім 'я.
Не сховається почвара,
Ані вбивця, ні грабар.
Буде суд і буде кара,
Отверзеться Бабин Яр.
Розпадуться небосхили,
Божа явиться могуть.
Вийдуть праведні з могили.

16. У 1966 році в журналі «Юність» надрукували скорочену версію документального
роману Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр», але випуск роману окремим виданням
так і не відбувся. Після втечі Кузнєцова за кордон екземпляри журналу з
главами роману були вилучені з усіх бібліотек. Повністю роман вийшов в Росії
вже після розвалу Союзу.

17. «Впервые о трагедии Бабьего Яра я узнал из стихов Ильи
Эренбурга и Льва Озерова, вошедших вместе с
освободительной Красной армией в Киев в 1943 году. Эта
трагедия и стихи потрясли меня. Тогда мне еще не было
известно, что первооткрывательницей этой темы была еще
в 1941 году Ольга Анстей, ставшая женой поэта Ивана
Елагина, оказавшаяся затем за рубежом. Однако после войны
тема Бабьего Яра исчезла со страниц советской прессы, как
будто ее не существовало. Увидев в 1961 году, что место
захоронения стольких невинных жертв стало городской
свалкой, я написал стихи. Мое стихотворение разрушило
заговор молчания, и Тринадцатая симфония Дмитрия
Шостаковича стала первым звучащим памятником Бабьему
Яру». Евгений Евтушенко, 1 августа 2006
Я пришел к тебе, Бабий Яр... История самой знаменитой симфонии
ХХ века (And Babi Yar Has Come Close to You: A History of the Most)
Музика Шостаковича і вірші Євтушенко розповіли про трагедію, яка сталася в
1941 році, і створили «перший пам'ятник Бабиного Яру, що звучить». У книзі
поезія чергується зі спогадами, уривками з листів, газетних статей, документів.
Список поезій про Бабин Яр можна продовжувати. Крім названих віршів, ще є
дуже багато. До того ж необхідно зазначити, що багато прозових творів
присвячені цієї темі. Це доводить, що зазначена тема болюча й змушує відчути
всю трагедію Бабиного Яру, замислитися широке коло митців різних
національностей і віросповідань.

18. Книга Каті Петровської «Мабуть Естер» піднімає й досі замовчувану в нашій
літературі проблему Голокосту, що був учинений німецьким нацизмом на
українських теренах, зокрема в одному з київських урочищ, сумно відомому як
Бабин Яр. Про це свого часу були написані талановиті твори російських
авторів – етапний вірш Євгенія Євтушенка та роман Анатолія Кузнєцова. І ось
у Німеччині з’явилася книга киянки за походженням Каті Петровської, яка
оповідає про ті далекі трагічні події крізь призму подій сімейної хроніки. Книга
отримала великий резонанс у світі й вже перекладена на 18 мов.
Катя Петровська. Мабуть Естер. — Чернівці :
Видавництво Книги – ХХІ, 2015. – 228 с.

19. Режисери всього світу неодноразово висвітлювали трагедію єврейського
народу у своїх фільмах, які були удостоєні престижних нагород міжнародних
кінофестивалів
"Іда", реж. Павло Павліковський, 2014
"Син Саула", реж. Ласло Немеш, 2015
"Життя прекрасне", реж. Роберто Беніньї, 1997
"Піаніст", реж. Роман Поланські, 2002
"Список Шиндлера", реж. Стівен Спілберг, 1993

20. Кожного року у вересні до пам’ятників у Бабиному Яру лягають вінки і свіжі
квіти. Сюди приходять пом’янути близьких і далеких родичів, приїздять
вшанувати жертв звірств одних людей проти інших громадяни різних країн з усіх
куточків світу.
І ми вклоняємося загиблим і ще раз згадуємо страхіття жорстокої війни та
свавілля.
Бабин Яр — це трагедія всього
людства, але сталася вона на
українській землі. Бабин Яр — це
наша спільна трагедія, яку приніс
нашим народам фашизм. Однак не
треба забувати, що фашизм
починається не з Бабиного Яру і
ним не вичерпується. Фашизм
починається з неповаги до людини,
а кінчається знищенням людини,
знищенням народів — але не
обов’язково тільки таким
знищенням, як у Бабиному Яру.
Не можна допустити повторення
таких гуманітарних катастроф,
злочинів проти людяності.

21. Ресурси Інтернет:

Сайт державного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». - Режим доступу :
http://www.kby.kiev.ua/komitet/ua/

Український центр вивчення історії Голокосту - головний організаційний партнер Комітету «Бабин
Яр»

«Назви своє ім'я» - документальний фільм Сергія Буковського, присвячений осмисленню пам'яті
про Голокост

Бабин Яр - пам'ять і нестяма - сайт, присвячений історії Бабиного Яру і дискусії щодо проекту
будівництва у Бабиному Яру єврейського громадсько-культурного центру «Спадщина»

Хто, коли і як загинув у Бабиному Яру. історична довідка до 75-х роковин злочину // Офіційний
веб-сайт УІНП. - Режим доступу :
http://memory.gov.ua/news/khto-koli-i-yak-zaginuv-u-babinomu-yaru-istorichna-dovidka-do-75-kh-rokovi
n-zlochinu

Трагедія Бабиного Яру // Виртуальный Музей Бабьего Яра. - Режим доступу :
http://babiyyar.com.ua/index.php/history/tragedy

Мультимедійна виставка «Бабин Яр – Пам’ять на тлі історії» / сайт музею історії Києва. - Режим
доступу : http://kyivhistorymuseum.org/babin-yar-pam-yat-na-tli-istoriyi

Бабин Яр: масове убивство і пам'ять про нього: Матеріали міжнародної наукової конференції 24-
25 жовтня 2011 р., м. Київ. - К.: Укр. центр вивчення історії Голокосту, Громад. к-т для вшанування
пам'яті жертв Бабиного Яру, 2012. - 256 с. - Режим доступу :
http://www.holocaust.kiev.ua/news/babiy_yar_small_web.pdf

Анатолий Кузнецов. Бабий Яр. Роман-документ.- Режим доступу :
http://lib.ru/PROZA/KUZNECOW_A/babiyar.txt

22. Ресурси Інтернет:

Борис Чорний. Літературні свідчення масового знищення євреїв у Бабиному Яру. - Режим доступу :
http://www.kby.kiev.ua/komitet/conference2012/11.pdf

Коваль М. В. Трагедия Бабьего Яра: история и современность. - Режим доступу :
http://members.tcq.net/joseph/babiy_yar.htm

Евгений Евтушенко: «Я планировал приехать из Америки и поклониться памяти жертв Бабьего
Яра, хотя меня никто не позвал» // Интервью Л. Хазан, специально для «Фактов», 20.09.2011 -
Режим доступу :
http://fakty.ua/140086-evgenij-evtushenko-ya-planiroval-priehat-iz-ameriki-i-poklonitsya-pamyati-zhertv-
babego-yara-hotya-menya-nikto-ne-pozval

Бабий Яр: Книга Памяти / сост. И.М. Левитас. – К.: Сталь, 2005. – С. 43–378. - Режим доступу :
http://www.kby.kiev.ua/komitet/ru/membook/babi-yar-the-book-of-memory.html

КУРЕНІВСЬКА ТРАГЕДІЯ 13 БЕРЕЗНЯ 1961 р. У КИЄВІ: причини, обставини, наслідки. Документи і
матеріали. – К.: Інститут історії України, 2012. – 548 с. - Режим доступу :
http://history.org.ua/?libid=8500

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3475

http://rifma.ru/rifma.php?curr_node=10&post=381668&pagenum=1

Нателла Болтянская «Бабий яр».- Режим : https://youtu.be/MTDfxuj39rE

К 75-летию трагедии Бабьего Яра. Памяти жертв Холокоста.- Режим доступу :
https://youtu.be/ls6Q75BAnIM

Соціальний ролик «Бабин Яр», підготовлений професорсько-викладацьким складом та студентами
Київського Університету ім. Бориса Грінченка. - Режим доступу :
https://www.youtube.com/watch?v=8TB1tEzKfto