1. Опис досвіду
роботи
Іванової
Любові Володимирівни
учителя географії
Ватутінської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів ім. М. Ф. Ватутіна
Ватутінської міської ради
Черкаської області
1

2. Особиста картка вчителя
*Іванова Любов Володимирівна*
 1996рік - закінчила
Шевченківську школу
мистецтв
 1998 рік – стала
студенткою природничого
факультету Уманського
державного педагогічного
університету ім. П. Г.
Тичини
 2003 рік – закінчила
Уманського державного
педагогічного університету ім. П. Г. Тичини
 2002 – 2010р.р. – вчитель біології Юрківської ЗОШ І-ІІІ ступенів
 З 2010р. – працюю вчителем географії в Ватутінській ЗОШ №2 ім. М.
Ф. Ватутіна
 Спеціальність за дипломом – вчитель біології, географії, екології,
валеології та організатор краєзнавчо-туристичної роботи
 Стаж роботи – 11 років
2

3. Моє педагогічне кредо:
Виховувати-не значить говорити дітям гарні слова,
наставляти їх, а насамперед самому жити полюдськи.
(О.М.Островський).
Педагогічна проблема:
«Використання проектних технологій на уроках
географії».
3

4. Виховна мета:
« Виховувати всебічно розвинену, творчу, соціально
активну особистість».
Моє творче кредо:
-візьми промінь світла і спрямуй його туди, де
панує темрява;
-візьми доброту і дай її тому,хто сам не вміє
віддавати;
-візьми усмішку і подаруй її тому,хто так її
потребує;
-візьми віру і віддай кожному,хто немає її.
Скарбниця цінних думок.
-Тепло душі,красу любові від серця-серцю передам.
-Пізнай самого себе і допоможи в цьому своїм
учням.
-Щоб змінити людей,їх треба любити.Вплив на
них відповідає любові до них.
-Великий той учитель,який проймається
справою,якої навчає.
-В народі кажуть, що письменник живе в своїх
книжках, скульптор – у створених ним
скульптурах, а вчитель у думках і справах своїх
учнів.
4

5. Як кожна дитина, я в дитинстві мріяла бути то агрономом , то
вихователем, то вчителем. Але коли у шостому класі ми почали вивчати
географію, моя доля була вирішена. Саме завдяки вчителю я полюбила цей
предмет. Вчитель показав, що урок може бути цікавим, на ньому можна
пограти, торкнутися різного каміння. Вже тоді, це вже я зараз розумію,
моя вчителька могла використовувати різні методичні прийоми.
Будучи вже вчителем, я свої уроки намагаюся проводити так, щоб
хоча б один з фрагментів уроку врізався у пам’ять учнів і вони могли його
згадати і через тиждень, і через рік, і змогли розповісти це своїм дітям. Все
це спонукає мене до пошуку цікавих фактів, ілюстрацій, нових форм і
прийомів роботи на уроках. Як і кожен вчитель, який працює творчо, з
натхненням, мені приємно бачити на уроці допитливі очі учнів, їхні підняти
руки на проблемне питання, гору питань після уроку, коли після дзвоника
вони не поспішають з класу.
Переконана на досвіді, що слід найцікавіше будувати систему роботи,
використовувати при цьому різні форми і методи роботи.. Провідне місце
на уроках географії посідає проектне навчання, крок на шляху опанування
таких педагогічних технологій, які допомагають зробити освітній процес
цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним.
Формування творчої особистості на уроках географії насамперед
передбачає:
-систематичне розв’язання на
уроках та
в позаурочний час
різноманітних творчих завдань;
-урахування вікових особливостей учнів;
-залучення до роботи всіх учнів ;
-використання різних засобів, підходів до учня.
5

6. Головним завданням географії на сучасному
етапі є формування
розвиненої, активної, особистості, яка буде здатна навчатися протягом
усього життя, уміти застосовувати знання в певних життєвих ситуаціях.
Учень сучасної школи має володіти певними якостями, зокрема:
· Самостійно набувати необхідні знання, уміло застосовувати їх на
практиці.
· Грамотно опрацьовувати інформацію.
· Бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах
· Самостійно працювати над розвитком власного інтелекту,
культурного і морального рівня.
Держава має забезпечувати виховання особистості, підготовленої до
життя і праці в мінімальному світі; збереження культурно-історичних
традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь,
української мови, формування
в дітей сучасного світогляду, розвиток
творчих здібностей і навичок самоосвіти та самореалізації особистості;
створення умов для розвитку обдарованих дітей.
Традиційні методи викладання іноді стають перешкодою для
становлення самостійної творчої особистості учня. Тому використовую
особисто зорієнтований підхід у процесі викладання географії. Мета створення умов для розвитку і становлення особистості як суб’єкта
діяльності та суспільних відносин. Особисто зорієнтована освіта акцентує
увагу на розвитку ціннісно-смислової сфери діяльності учнів, яка виявляється
в їхньому ставленні до діяльності, що пізнається, її переживанні,
усвідомлені як цінності. Учень в такій системі виступає суб’єктом не лише
навчання, а й життя.
Учні
не
просто
слухають
розповіді
вчителя,
а
й
постійно
співпрацюють з ним у режимі діалогу, висловлюють свої думки, діляться
6

7. своїм розумінням змісту, обговорюють те, що пропонують однокласники, за
допомогою вчителя ведуть відбір змісту, закріпленого науковими знаннями.
Наприклад, вивчаючи тему: «Охорона природних ресурсів України» у 8му класі застосовую «клуб-дискусію», де учні об’єднуються в 2 групи та їм
пропонується аргументовано підтвердити або спростувати проблемне
запитання. «Учені підтверджують, що за сучасних умов масштаби
діяльності людини можна порівняти з природним. Якщо це так, то чи
може
людина
нейтралізувати
негативні
наслідки
своєї
діяльності
позитивним впливом на природу?
Сучасний урок передбачає визначення разом з учнями особистіснозначущих завдань тієї діяльності, яку передбачено здійснити протягом
уроку. Пристрасне бажання вчитися, усвідомлення мети навчання найважливіший стимул навчальної діяльності учнів. Тому залучаю учнів до
визначення мети уроку, націлюю їх на те, що дасть цей урок для їхнього
майбутнього життя. Так вивчаючи в 9 класі тему: «Населення України»
проводжу
конференцію.
Готуючи
учнів
до
її
проведення,
формую
особистісно-значущу для учнів мету медотом проблематизації: «Чому
зменшується кількість населення України?». Виступаючи, учні аналізують,
як змінювалася кількість населення починаючи з 60-тих років, шукають
причини зменшення населення, тобто розв’язують проблему.
Основною частиною особистісно-зорієнтованого уроку є етап
організації виконання плану діяльності. На цьому використовую різні форми
навчальної діяльності.
7

8. Великі можливості для розвитку особистості на уроках географії має
створення проблемної ситуації.
Проблемні ситуації сприяють розвитку
мислення в учнів, а в кінцевому результаті – зміцненню знань.
Тому створюючи проблемну ситуацію, намагаюся викликати у
школярів прагнення до самостійного пошуку нових способів вирішення
проблемних завдань.
Шляхом проблемно-пошукової роботи формую в учнів систему знань,
наприклад, про природу материка Антарктида, 7 кл., учні обговорюють у
малих групах такі проблеми:
1.
Чому вчені багатьох країн вивчають цей непривітний суворий
материк?
2. Чому ці дослідження важливі?
3.
Чому для проведення цих досліджень необхідне міжнародне
співробітництво?
4.
Чому в Антарктиці заборонено господарську діяльність і воєнні
дії?
Іноді, щоб проблемні завдання не залишилися нерозв’язаними, пропоную
учням підказку, своєрідний алгоритм відповіді.
Наприклад, «Чому в Антарктиді будують будинки на палях, так само
як в Азії, де замість вулиць протоки і канали?». Підказка: «стокові вітри,
що дмуть з центра Антарктиди несуть не тільки морозне повітря, а й…». У
такій ситуації учні легко знаходять відповідь на поставлене запитання.
В процесі розв’язання проблеми учні не роблять наукового відкриття,
але суб’єктивно відкривають нове. Знання, здобуті під час проблемного
пошуку
більше
осмислюються,
запам’ятовуються
і
швидше
перетворюються на власні переконання..
8

9. «Коли дитина на власному досвіді переконується, що кожне явище має
свою причину, що розуміння причини і закономірного наслідку допомагає
людині підкорювати сили природи, її мислення набуває цінної риси, вона
намагається знайти, пояснити причину кожного явища».
Вивчаючи тему: «Моря України» в 8 класі пояснюю, що Одеські вчені
встановили, що Чорне море наступає на сушу зі швидкістю до 5 мм за рік.
Мешканці Чорноморського узбережжя Херсонщини відчули на собі
вищесказане пророкування повною мірою, особливо селище Блакитне в 2003
р. У цьому селищі 2 км. території вже зникло під водою.
Учням пропоную подумати, що може статися з Причорноморською
низовиною через 1000 років.
Звичайно, результати ідентичні. Вся територія буде затоплена,
Кримський півострів зменшиться, о.Джерилгач зникне.
Вивчаючи «Клімат Африки» встановлюємо, що клімат любої
місцевості залежить від географічної широти, (від кута падіння сонячного
проміння). Учні визначають причину – географічна широта, а наслідок – кут
падіння сонячних промінів, кількість сонячного тепла – температура
повітря.
В.О.Сухомлинський підкреслював: «Дуже важливо, щоб учень оволодів
знаннями в процесі активної праці, бачив, усвідомлював, переживав
результати своїх зусиль; розумів, що глибина знань, сталість умінь і навичок
– усе це залишить від нього» . Особистісно-орієнтований підхід до навчання
передбачає різні форми і методи проведення уроків.
Однією з форм роботи є самостійна робота учнів на уроці.
Діти працюють з текстом підручника, додатковою інформацією, в
групах. Самостійна робота сприяє активізації розумової діяльності. Вони
визначають основний зміст, розкривають суть явища.
9

10. Велику роль відіграють ділові ігри, уроки-подорожі, експедиції,
екскурсії, які сприяють розкриттю творчої особистості учня.
При вивченні в 10 класі теми «Країни Європи» практикую семінари,
прес-конференції, а також цю форму роботи застосовую при вивченні
теми: «Глобальні проблеми людства», 10 кл.
Учні працюють над проектами, вони відчувають відповідальність за
спільну роботу, повторюють, систематизують навчальний матеріал,
люблять проводити дослідження.
Як свідчить практика, учні дуже серйозно ставляться до цієї роботи,
прагнуть зробити презентацію свого проекту.
Головна мета – учити встановлювати причинно-наслідкові зв’язки,
розвивати
логічне
мислення;
удосконалювати
прийоми
роботи
з
різноманітними джерелами; формувати естетичний смак; розвивати
пізнавальний інтерес учнів.
Навчання географії – складний і багатогранний процес, у якому учні не
лише здобувають знання, а й оволодівають певними вміннями. У них
формуються погляди на навколишній світ, відповідне ставлення до нього
розвиваються здібності й інтерес.
Педагогічна
діяльність
вчителя
географії
пов’язана
з
живим
емоційним учнівським колективом, чутливим до всього прекрасного
справедливого цікавого, розумного.
Вчитель географії повинен в комплексі формувати інтерес учнів до
географії як навчального предмета, а поряд з цим здійснювати процес
виховання учня. У різних навчальних ситуаціях залежно від змісту матеріалу
відбувається екологічне, естетичне, патріотичне, моральне, громадянське
та родинне виховання.
10

11. Кожен урок це творчість, пошук нових, ефективних засобів
спілкування з дітьми вимогливість, гуманність.
Навчання вчителя триває все життя.
Учитель – творець, що гармонійно поєднує ремесло і творчість:
артистизм,поетичність мови,талант у спілкуванні з учнями.
Я завжди бачу в учнях особистості, шаную їхні думки, почуття, право
на свободу вибору, визначаю їхню неповторність, право на співтворчість.
Я також приділяю велику увагу позакласній роботі з географії:
тижню географії,
виставкам на географічну тематику, обласним та
всеукраїнським конкурсам.
Відомі мені і проблеми роботи з обдарованими учнями, оскільки
протягом декількох останніх років я працюю з ними. Працюючи з
обдарованими дітьми, я дійшла висновку, що є багато дітей, у котрих
географія викликає поглиблений інтерес.
Які ж умови для цього потрібні, щоб виник інтерес?
По-перше, вчитель повинен уміти, могти і мати бажання викликати
такий інтерес, тобто зацікавити дітей своїм предметом. Проте одного
таланту вчителю замало, потрібна постійна праця над собою.
11

12. По-друге, обдарована дитина повинна мати не тільки природні
здібності, а найголовніше, бути наполегливою, дуже працьовитою і бачити,
що вчитель щиро хоче допомагати їй.
А яку дитину можна вважати обдарованою?
Ту, котра навчається легко і швидко? Так дуже часто думають
батьки і вчителі. Легкість у навчанні хоча і свідчить про обдарованість, є
лише одним з її можливих виявів. Учити обдаровану дитину не завжди так
легко, як декому здається. До цих своєрідних дітей необхідно знайти
правильний підхід.
Результативність педагогічного досвіду.
-Високий рівень навчальних досягнень;
-стимулювання
глибшого
осмислення
нових
знань
та
міцного
запам’ятовування навчального матеріалу;
-формування вмінь та навичок самостійної роботи;
-творчий учитель виховує творчого учня та творчі особистісні якості
школярів.
Працюючи вже стільки років у школі, я розумію, щоб бути цікавою
дітям, потрібно завжди вчитися, постійно бути у творчому пошуку. При
цьому потрібно поставити себе до рівня учня, його рівня сприйняття.
Розкрити матеріал з його допомогою, зробити так, щоб він відчув себе
значущою частинкою уроку. А з цього починається становлення Людини,
коли дитина знає, що вона потрібна не тільки рідним, а й ще комусь. В
цьому вся робота вчителя.
12