2. Формування пізнавальної активності учнів шляхом
використання інноваційних форм роботи
Якщо вчитель поєднує в собі любов до
справи і до учня, він – досконалий учитель.
Л. Толстой
Інтерес у навчанні – є своєрідним епіцентром активізації навчання, розвитку.
Важливою проблемою у сучасної школи є формування творчої активності учня і
вчителя. Для вчителя важливо зробити навчальний процес творчим, осмисленим,
активізувати всю пізнавальну діяльність школярів.
В. О. Сухомлинський вважав, що майстерність учителя полягає в умінні
вчити дітей мислити, кожен педагог повинен виховувати розум учнів, без цього
школа перестане бути школою. Треба прагнути зробити навчання не простішим, а
зрозумілішим.
Педагог за покликом душі завжди бачить перед собою кожного учня, як
людську дитину, як майбутнього громадянина держави, як майбутнього
професіонала у певній спеціальності. Такий вчитель не дозволяє в своїй
педагогічній діяльності втратити хоча б одну хвилину, яка може принести для
особистості великої шкоди. Це зобов’язує його систематично удосконалювати
себе у своєму професійному фаху, методиці викладання предмету та знаннях
психології дитини. І я обрав для себе долю – стати вічним учнем, працювати
творчо та натхненно. Головне моє завдання – систематично підвищувати свій
інтелект, майстерність викладання. В умовах сучасної освіти, для якісної роботи я
напрацьовую навчально - методичний матеріал самостійно. Це пов’язано з тим,
що бачу перед собою першочергову проблему – створення відповідних додатків.
До цього ставлюсь з інтересом, серйозно, професійно та відповідально. Тому до
уроків підходжу з творчої сторони.
Розуміючи важливість викладання в початкових класах, особливе місце в
своїй педагогічній діяльності відводжу вихованню і розвитку особистості.
3. Новаційна значущість пропонованого досвіду полягає в тому, що у традиційну
класно-урочну систему впроваджуються новітні інноваційні технології, серед
яких метод проектів з використанням ІКТ. Цей метод будується на засадах
гуманістичної педагогіки, де у центрі навчального процесу перебуває дитина з її
особливостями, інтересами, потребами.
Для себе окреслив основні завдання:
Навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для
розв’язання пізнавальних і практичних завдань;
сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності
працювати у різноманітних групах, виконуючи різні ролі;
розширити коло спілкування дітей, знайомство з різними культурами,
різними точками зору на одну проблему;
прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами:
збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати
різні гіпотези, уміти робити висновки.
Поєднання пізнавальної, дослідницької та перетворювальної діяльності
підвищує рівень навчальних досягнень молодших школярів, дає змогу реалізувати
себе учням з різними здібностями. Кожен мій вихованець працює, усвідомлюючи,
навіщо йому отримані знання і де він може їх застосувати. А я прагну знайти
розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та
навичками.
Навчальний проект для учнів – це можливість зробити щось самостійно чи з
товаришами, це дослідження, яке допомагає виявити і розвинути природні
задатки, це нові відкриття та знання. В основі кожного навчального проекту
лежить близька й актуальна для учнів проблема, вирішення якої сприяє розвитку
пізнавального інтересу, самоствердженню особистості, отриманню задоволення
від активної пошукової діяльності.
Для нашого класу близькою і актуальною проблемою виявилися стосунки
між дітьми, які були досить напруженими і не зовсім дружніми, що дало поштовх
до створення проекту під назвою «Дружба поєднує лише добрих людей». Мета
4. проекту полягала в тому, щоб об’єднати дітей в одне ціле, створити єдину
шкільну сім’ю, де всі проблеми вирішуються саме в колі цієї класної родини. І я
вважаю, що в кінцевому результаті мета повністю була досягнута.
Як саме відбувалася робота. Заздалегідь я дав завдання дітям принести по
власній
фотокартці.
Дітей
відразу
заінтригувало:
навіщо
вчителю
їхні
фотокартки? І саме з цього моменту розпочалася робота над проектом. Я провів
бесіду з дітьми на тему «Друг – це другий я» [додаток 1] і пояснив, що ми
розпочинаємо працювати над проектом «Дружба поєднує лише добрих людей».
Для його створення нам треба об’єднатися в одну дружну команду. Дітям дуже
сподобалась така ідея. На наступний день мене чекали чимало фотокарток, і
зацікавлені дитячі очі:
- Що буде далі?
А далі день за днем ми працювали, використовуючи кожну вільну хвилинку.
До класу я приніс два аркуші паперу формату А-2, на яких посередині у вигляді
сонячних променів ми наклеїли фото і у нас вийшло гарне сонечко. Потім ми
навколо цього сонечка залишили відбитки своїх долоньок, що тягнуться до
сонечка. Кожен учень обирав колір за смаком. У нас вийшло два плакати і я
пояснив дітям, що сонечко – це символ теплоти і дружби.
-
А хто є промінчиками цього сонця?
І тут діти самі сказали, що вони і є тими промінчиками, тим джерелом тепла
і доброти, що все іде саме від них. Так ми і дійшли висновку, що все хороше і
погане, добре і зле, чисте і брудне іде саме від вас і тільки ми можемо вплинути
на колір того світла, яке випромінюєте самі. А чи буде сонце освітлювати все
навколо одним промінчиком? Ні, не буде. Для того, щоб яскраво світити, йому
треба об’єднати багато промінчиків. Так само і ми повинні об’єднатися в одну
дружну сім’ю, щоб дарувати тепло всім оточуючим. Але у нас два окремих
плакати. Як їх об’єднати? Так ми вирішили створити велику веселку, яка і буде їх
об’єднувати. Веселка була символом допомоги і спілкування, тому ми повинні
допомагати одне одному завжди і всюди. Мета досягнута, діти зрозуміли, що
треба бути добрим і дружнім з усіма.
5. Але не тільки проектна діяльність формує пізнавальну активність учнів.
Існує дуже багато методів та прийомів для вирішення цієї проблеми.
Використання комп’ютера на уроках є в наш час найактуальнішим із засобів
навчання. Беручи це до уваги, я вирішив якнайчастіше використовувати
комп’ютер і помітив зміни в активності учнів під час навчального процесу.
Наприклад, на уроках трудового навчання і образотворчого мистецтва зразки того
чи іншого виробу діти бачать з монітору, що зосереджує їхню увагу та збільшує
активність на уроці. А під час практичної роботи у нашому класі звучить музика,
що створює дружню атмосферу і зосереджує дитину саме на виконанні завдання.
Якщо мелодія дітям знайома, я дозволяю тихенько підспівувати. Це відволікає
дитину від навколишнього середовища і зосереджує на своїй фантазії під час
виконання виробу.
До інноваційних технологій відноситься інтегроване навчання. Інтеграція –
важлива умова сучасної науки й розвитку цивілізації в цілому. Інтеграція як
методична система дає змогу більш широко і різнобічно засвоювати ті поняття і
явища, що мають об’єктивні міжгалузеві зв’язки. Вона сприяє формуванню
системного мислення, позитивно – емоційному задоволенню пізнавальних потреб,
економному використанню навчального часу. Я. А. Коменський вважав, що для
формування системи знань важливо послідовно встановлювати зв’язки між
навчальними предметами. Тому я дуже часто використовую такий метод.
Варіанти інтегрованих уроків є різноманітними. Можна інтегрувати не лише два,
але навіть три, чотири, п’ять предметів на одному або декількох уроках. Але не
можна забувати, що в основі інтегрованих уроків повинна бути близькість змісту
основних тем різних предметів, їх гармонійне комплексне взаємопроникнення.
Працюючи над вирішенням проблеми формування пізнавальної активності
учнів, я не можу не звернути увагу і на позакласну роботу. Це виховні заходи:
«Посвята у школярі», «Свято Букварика», «День мами», «Посвята у читачі»;
позакласні заходи: тиждень початкових класів, акція «Збережи ялинку» та ін.
Позакласні заходи формують у дитини відповідальність і самостійність. Тому під
час підготовки до того чи іншого свята пропоную дітям спочатку самим
6. підготувати номери для виступу, а потім продовжуємо готуватися всі разом у
колективі. Такий метод, знову ж таки, згуртовує дітей, зближує, виховує ціннісне
ставлення до людини як до особистості. Діти стають більш активними і у них
формується пізнавальна активність.
Використовуючи всі ці прийоми я зрозумів, що не все так легко, як здається.
Над цією роботою треба добре працювати, кожен крок треба обдумати, звернути
увагу на кожного з учасників виховного процесу, кожному дати правильну
пораду, до кожної дитини знайти індивідуальний підхід.
Напрацювавши певний досвід я вже у 2013р. провів для молодих спеціалістів
відкритий урок з української мови, зміг поділитися зі своїми колегами методами
роботи з дітьми. Цей урок був спрямований на вирішення проблеми, над якою я
працюю,
а
саме
«Формування
пізнавальної
активності
учнів
шляхом
використання інноваційних форм роботи». Для подачі навчального матеріалу я
використав презентацію, показ якої для дітей виявився дуже цікавим. Вони із
задоволенням слухали вчителя, передивлялися слайди та активно працювали.
Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи:
групові та фронтальні. Мій досвід показав, що кожен з них є доцільним та
актуальним для формування пізнавальної активності учнів. Наприклад, метод
«Мікрофон», де учні по черзі швидко висловлюються з приводу проблеми,
передаючи один одному уявний «мікрофон». Такий метод можна використати на
будь-якому уроці та його етапі. А от метод мозкового штурму я використовую
частіше, на кожному уроці. Це загальновідома технологія, суть якої полягає в
тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з
певного питання. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення
висловлювань. Ще використовую метод «Незакінчене речення»: відповідь учня –
це продовження незакінченого речення типу «Можна зробити такий висновок…»,
«Я зрозумів, що…». Вся ця робота є фронтальною.
Дуже подобається мені проводити групові та парні форми роботи. Учні
обмінюються думками, швидше виконують завдання, які в звичайних умовах
забирають багато часу або взагалі неможливі. Після цього лідер групи виступає
7. перед класом з результатами виконаного завдання. Така робота дозволяє дітям
краще вивчити матеріал, вона для них цікава і незвичайна, а незвичайне завжди
підвищує пізнавальну активність.
Використовую ще і метод «2+2=4». Дві пари учнів працюють над завдання
протягом певного часу, обов’язково доходять до спільного рішення, потім
об’єднуються і діляться набутим. Після цього я об’єдную четвірки у вісімки і
переходимо до групового обговорення. Пропоную дітям метод «Карусель». Учні
розсаджуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме,
зовнішнє рухається. Використовую цей метод для дискусії чи для обміну
інформацією.
Розвиток пізнавальної активності учнів в початкових класах молодших
школярів залежать від ефективності використання на уроках інтерактивних
технологій. Стійкий пізнавальний інтерес – ознака готовності
дитини до
вивчення навчального матеріалу. Знання сприяють виникненню, розширенню і
поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну
активність
учня,
що
виявляється
в
запитаннях,
діях.
Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї
з’явиться зацікавленість до навчальної діяльності. У школі дитина поглиблює і
розширює свої пізнавальні інтереси. У неї виникає бажання змістового і
досконалого вивчення певних навчальних понять, коли матеріал виходить за межі
навчального. Такий інтерес має стійкий характер.
8. ДОДАТОК 1
Виховний захід
Тема: Друг – це другий я.
Хід заходу.
1. Організаційний етап.
Епіграф.
„Хто не шукає дружби з ближнім,
той сам собі заклятий ворог.”
(Шота Руставелі)
Вчитель:
Ми з Вами сьогодні проведемо годину спілкування на тему „Дружба”. Це
дуже багатогранна і цікава тема. І щоб нам було легше її розглянути, я призначу
собі помічників, а саме інформаційний центр у складі таких учнів: 1..., 2..., 3..., 4...
А тепер, друзі, погляньте на свої парти. У Вас у всіх лежать гілочки. Згадайте
казку „Батьківський заповіт” і ви зрозумієте для чого вони нам. Хто з Вас може
нагадати про що ця казка?
Учень (розповідає казку).
Вчитель (після прослуховування казки).
Ось і ми з Вами зберемо наші гілочки у пучечок і перев’яжемо стрічкою. Цей
пучечок стане символом єдності нашого класу, нашої дружби. А які прислів’я та
приказки Ви знаєте про дружбу?
Учні розповідають:
1. Дерево міцне корінням, а людина – друзями.
2. Олин у полі не воїн.
3. У лиху годину пізнаєш вірну людину.
4. Без вірного друга – велика туга.
5. Яку дружбу заведеш таке й життя проведеш.
6. Нових друзів май, а старих не забувай.
7. Справжнього друга за гроші не купиш.
2. Мотиваційний етап
9. Вчитель
То що ж таке дружба? Зараз наш інформаційний центр розкриє нам це
поняття, користуючись тлумачним словником.
1-й член інформаційного центру.
Дружба – це близькі стосунки, що засновані на взаємній допомозі,
прихильності, спільності інтересів, смаків, поглядів. Це активна зацікавленість
один в одному.
Вчитель.
Давайте послухаємо, що означало мати друга в різні часи.
2-й член інформаційного центра.
У всі часи дружба вважалась великою цінністю. У скіфів вона перевірялась
кров’ю і служила військовим договором і великою клятвою. В епоху
середньовіччя дружба вважалась втіленням благородства. Лицарська мораль
ставила чоловічу дружбу вище кохання і сімейних стосунків.
3-й член інформаційного центру.
Наш народ споконвіку культивував лицарські традиції. З століття в століття в
лицарських традиціях формувалася еліта нації, яка завжди боролась за свободу і
незалежність України.
4-й член інформаційного центру.
Дружба – ушляхетнює життя. Вона надзвичайно високо оцінюється в
українській культурі. Піднесено про дружбу писав М.В. Гоголь: „Немає уз,
святіших за товариство, і батько любить своє дитя і мати любить, дитя любить
батька й матір, але це не те, любить і звір своє дитя. А поріднитись по душі, а не
по крові може тільки людина.”
3. Реалізаційний етап.
1) Когнітивний етап.
Вчитель
Так, дійсно, дружити може тільки людина, але ось дружбу кожен розуміє порізному. Більшість з вас погодиться з думкою, що щастя – це коли тебе
10. розуміють. І тому кожен з нас постійно прагне знайти друга, який би зрозумів,
вислухав і підтримав нас. Але друзі бувають різні.
І.Г.Сковорода навчав бути обачним у виборі друзів, він писав: „...Нема нічого
небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отруйнішого від
удаваного друга... Жоден диявол не приносить лиха більше ніж такі удавані
друзі.”
Про таких друзів існує багато гуморесок та байок. Одну з них написав
П.Глазовий і називається вона „Фальшиві друзі”
Учень виразно зачитує байку „Фальшиві друзі”.
Двоє друзів тихо йшли полем, попід гаєм. Раптом дивляться ведмідь з яру
вибігає.
Перший вигукнув: – Біда! Буде нам рубаха! –
Кинув друга і притьмом вискочив на дуба.
Другий скрикнув і упав па краю дороги,
З переляку задубів і відкинув ноги.
До лежачого ведмідь підійшов поволі,
Довго нюхав, потім чхнув та й побрів по полю.
Зліз із дуба, той що втік. – Ти живий? – питає,
- Ну й великий же ведмідь! Більших не буває.
Як же він тебе не з’їв? Мабуть не голодний.
- Ні друзяко, видно, він – добрий, благородний.
Ти повіриш розмовляти вміє по-людському Він обнюхав мене й говорив при
тому:
„Ти дружи з людьми, та знай – совісті немає Той, хто в горі та в біді друга
покидає”.
Байку вигадав Езоп – цим себе прославив А мораль ведмідь сказав, крапку я
поставив!
Вчитель.
Ось Ви прослухали байку. Чи сподобалась вона Вам? Яка ж її мораль? Як в
цій ситуації повів себе друг?
11. 2) Адаптивний етап.
Вчитель.
У кожного з нас в житті виникають різні ситуації, і кожен з нас по-своєму
виходить із них. Давайте тепер разом спробуємо це зробити. Як би вчинили в
таких ситуаціях.
Ситуація № 1.
У класі хтось розмалював парту. Коли класний керівник помітив це, він
почав вимагати від учня, який за нею прикріплений, пояснень: хто і коли це
зробив? Учень сказав: „Я знаю хто розмалював парту, але не можу сказати, тому
що не хочу зраджувати друга.” Вчитель попросив цього учня вимити парту.
Вчитель.
Скажіть, як би ви вчинили на місці учня, який розмалював парту?
Ситуація № 2. Лист „ Мене зрадила подруга”.
„Ми товаришуємо з дитинства, але нещодавно я дізналась, що вона за моєю
стіною сміється з мене. А саме головне, вона всім каже, що мені не можна
довіряти. Зараз ми з нею не розмовляємо. Порадьте, як мені з нею поводитись.”
Щоб Ви порадили цій дівчинці?
А зараз ми послухаємо поради досвідченого психолога.
Поради психолога.
Зрадою можна вважати дії подруги, спрямовані проти тебе. Як діяти, якщо
таке сталося?
1. Не панікуй! Не наголошуй, що дружби не існує. Не роби висновків про те ,
що світ жорстокий, несправедливий.
2. Навіть не думай мстити!
3. Не бійся залишатися одна. Цей стан не тривалий.
4. Не обговорюй колишню подругу бо станеш безпринципною базікою.
Вчитель.
А тепер давайте поговоримо про Вас. Скажіть: чи є у Вас друзі Чи було таке,
щоб друг Вас зрадив? А Ви ніколи не зраджували свого друга?
12. На попередній годині спілкування ми проводили анкетування. На основі
ваших відповідей я спробую визначити, чи маєте Ви друзів.
Результати опитування.
Вчитель.
Ми зараз звершімось до дуже цікавої книги Д. Карнегі „Як придбати друзів і
впливати на людей”, де є 6 порад , які мають допомогти нам у житті і у виборі
друзів теж.
1. Виявляйте щирий інтерес до людей.
2. Ви повинні зустрічати людей з радістю, як що хочете щоб вони раділи
зустрічі з вами.
3. При розмові частіше вживайте ім’я співрозмовника, тому що для нього
воно найкраще.
4. Вмійте уважно слухати співрозмовника. Заохочуйте його говорити про
себе.
5. Прагніть дати людині можливість відчути її неповторність, робіть це щиро.
6. Починайте розмову на тему, що цікавить співрозмовника.
4. Підсумковий етап.
А тепер зробимо підсумок сказаного нами, висновки. Що ж таке дружба? Що
означає бути вірним другом?
Учні відповідають.
Вчитель.
У нас на Україні, існує така традиція – на Вербну неділю освячувати вербові
гілочки. І кажуть, що якщо в цей день посадити цю гілочку, то вона обов’язково
пустить коріння і з часом виросте гарна верба.
І якщо ми теж посвятимо наші гілочки, наш символ єдності класу дружбою,
то з кожного з нас виросте чудова і гарна людина.
Тому давайте на останок згадаємо слова одного з улюблених героїв
мультфільму Кота Леопольда „Друзі, давайте жити дружно!”
До побачення.
13. Використана література
1. Гін А. Прийоми педагогічної техніки. – Луганськ, 2004. – 84 с.
2. Голодюк Л. Як навчити учнів спілкуватися на уроці // Рідна школа. – 2001.
- №9.
3. Гузеев В.В. Образовательная технология: от приема до философии. – М.:
Сентябрь, 1996.
4. Интерактивное обучение: новые подходы // Відкритий урок. – 2002. –№5-6.
5. Кондратюк В.Л., Волос М.М., Бабин І.І. Основні тенденції розвитку систем
освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці. // Відкритий урок.
– 2002. –№5-6.
6. Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого
потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5/6.
7. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К,
2000. – 368 с.
8. Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти. – К. – 2002. – 255 с.
9. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і
практика. – К., 2002. – 136.
10. Фасоля А.М. Особистісно-зорієнтоване навчання: дидактичний аспект //
Українська мова і література. – 2003. - №48.
11. Фасоля А.М. Урок в умовах особистісно-зорієнтованого навчання //
Українська мова і література. – 2003. - №46.