Село Моринці

1. ЕКСКУРСІЯ
У НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК
«БАТЬКІВЩИНА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»
(ФОТОРЕПОРТАЖ)

2. «Відчуй та вір…»
Такі слова Кобзаря почула школярка
зі Смоліного Яна Лукашова
Нещодавно наше наполегливе та завзяте товариство «Патріот» разом із учнями 9-
Б класу та адміністрацією Смолінського НВО побували на батьківщині Великого
Кобзаря, співця тяжкої долі та лагідної душі українського народу.
… Більш ніж сотня кілометрів, похмура погода та осінній дощик не позбавили
спраги до джерела вічної світової поезії.

3. Затамувавши подих, ми відчинили двері в історію – і нас гостинно зустріло
мальовниче село Моринці, що на Черкащині. Хата поета дивилася на нас здаля.
Вона вирізнялася з - поміж золотої осені, музеїв та груп натхненних туристів.

4. У давнину селянські жінки прикрашали свій дім квітами, сподіваючись на мир
та злагоду в оселі.
Біля вікна розміщено творчий куточок поета, де стоїть чарівне перо та червона
свіча – незгасаюча свобода та сила нашого народу, а промінці сонця так і
виблискують на потертому папері поміж рядків: «Слава не вмре, не поляже…, а
розкаже, що діялось в світі, чия правда, чия кривда і чиї ми діти».
Важко не помітити піч, що тихо стоїть у куточку. На ній спочивають, схиливши
голівки, польові квіти. А поряд – колиска, Кобзарева колиска, в якій мати
колисала і колисаючи - співала…

5. На території храму Кобзаря є декілька музеїв, де зібрано багато чудових
картин, вишиванок та сувенірів, які можуть придбати усі бажаючі. Є також
маленька капличка, де туристи можуть помолитися, поставити свічку та
«відпустити» біль.
Капличка Святого Тарасія.

6. Зібравши всі враження докупи, щасливі та натхненні, ми прямуємо до
гостинної садиби «Кобзарева колиска» та її господині Віри Стефанівни.

7. Вона зустрічає нас у власноруч вишитій сорочці, пригощає смачним
українським обідом.
А потім ця мила жінка влаштовує екскурсію до власної кімнати-музею,
знайомить зі своїм родинним деревом.

8. Погойдавшись на гойдалці,
поласувавши соковитим
виноградом та оглянувши усі
артстіни садиби, ми обмінялися
теплими словами, пообіцяли
приїхати ще і помандрували
далі.

9. А далі у нас – Кирилівка (сучасне Шевченкове), другий дім Шевченка.

10. На території садиби Шевченків діє прекрасний музей, де зібрані найцінніші
роботи майстра пера та пензля, цікаві родинні портрети, історичні
документи, знаряддя праці, одяг, власні речі Т.Шевченка і пана Енгельгардта,
музичні інструменти.

11. На території музею покоїться мати поета. Могила знаходиться поміж десятків
дерев, кожне з яких має свою неповторну історію.

12. А внизу, у викопаному, ще Шевченковим батьком ставочку,
«хлюпочуться качаточка поміж осокою…».

13. Вражає своєю могутністю і розлогий дуб, що на території села Будище. Саме під цим 800-
річним дубом, у маєтку пана Енгельгардта малий Тарасик робив свої перші художні спроби.
…День поступово згасав. Наші екскурсанти отримали прекрасні емоції та враження від
відвідин Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» і, сповнені різних
почуттів (і вдячності, і гордості), повернулися у Смоліне.
Ми висловлюємо величезну подяку всім людям, котрі зробили звичайні екскурсії святом для
нас, і запрошуємо усіх бажаючих насолодитися вічним, відвідавши ці сокровенні місця.

14. ВИСНОВКИ
Феномен Шевченка полягає в тому, що він подібний до незбагненного –
особливої сили тарану, що побиває на своєму шляху мури різних ідеологій і
в їх уламках та пороху рине далі.
Шевченко об’єднує українців, які мають різні політичні погляди, в одну
велику вільнолюбиву націю – український народ. Ми пишаємось, що маємо у
своїй країні таку постать світової величини. Ми пишаємось, що
Кіровоградщина стала рідною землею для багатьох нащадків великого
Кобзаря, і із зацікавленням вивчаємо цей родовід. У перспективі плануємо
відвідати Знам’янський краєзнавчий музей, познайомитися із тими
поетовими нащадками, які нині проживають у Знам’янці, а також детально
вивчати твори, де Шевченко описує чи згадує сучасну Кіровоградщину.
З нагоди відзначення 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, яке,
до речі, відзначає увесь світ, хочеться звернутися до українців словами ще
одного великого сина нашого народу Василя Стефаника: «Читайте Шевченка,
а там одтворена ціла проява, історія і душа українського народу. І доки наш
народ за своє визволення боротися буде, доти той кріпацький син стоятиме
перед очима вашими, ваших дітей, внуків і правнуків. Там для всіх
мільйонів українського народу велика книга мудрості, книга любові до
України…В його словах показана нам далека-далека дорога до нашої
майбутності. Читайте його слово, шукайте тої дороги, йдіть нею, щоб з вас
люди були найтвердіші».