Вони сприяли становленню краєзнавчої бібліографії на Тернопіллі
•
0 j'aime•618 vues
З історії становлення краєзнавчої бібліографії на Тернопільщині
Recommandé
Recommandé
Contenu connexe
Tendances
Tendances (20)
Similaire à Вони сприяли становленню краєзнавчої бібліографії на Тернопіллі
Similaire à Вони сприяли становленню краєзнавчої бібліографії на Тернопіллі (20)
Plus de Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека
Plus de Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека (20)
Dernier
Вони сприяли становленню краєзнавчої бібліографії на Тернопіллі
- 1. Серія «Бібліотечне краєзнавство Тернопілля в іменах» Випуск 3 © Відділ краєзнавчої літератури і бібліографії Марія Іванків Тернопіль 2011
- 2. Витоки 1947 Розроблена тематика краєзнавчої картотеки вперше розписано обласну газету «Вільне життя» 1948 Краєзнавчий тематичний каталог (виділено 37 тем) 1958 Інструктивно-методичний лист «Краєзнавча діяльність бібліотек» обласна бібліотека взяла на себе функції центру краєзнавчої роботи Художник Є. Удін
- 3. Сара Яківна ПОЛОНСЬКА – завідуюча бібліографічного відділу (1956-1983), бібліограф- краєзнавець
- 4. Народилась 28 грудня 1918 р. в м. Кременчук Полтавської області. Освіта: Харківський державний бібліотечний інститут. Наказом від 24 вересня 1945 року була призначена завідуючою методичного відділу Тернопільської обласної бібліотеки С.Я. Полонська в центрі
- 5. Підготувала видання: Двічі Герой Соціалістичної праці Євгенія Олексіївна Долинюк : (пам’ятка читачеві); Тимофій Гнатович Бордуляк: до 100- річчя від дня народження : реком. список л-ри; Тернопільщина в художній літературі : реком. список л-ри : буклет; Тернопільщина у Великій Вітчизняній війні : реком. список л-ри та ін. Крайня справа- С.Я. Полонська, поряд -Л.Ф. Пустовідко 1951 – бібліограф 1956 – завідувач бібліографічного відділу
- 6. 1967 - серія бібліографічних посібників Книги про Тернопілля, видані в … році / укладач: С. Я. Полонська (1970-1977) Календар знаменних і пам’ятних дат по Тернопільській області (1967- 1974 , 1990- ) Література про Тернопільську область за … рік
- 7. Історія міст і сіл Тернопільської області : бібліогр. покажч. л-ри/ Терноп. обл. б-ка для дорослих. Тернопіль., 1964. 84 с. Для служб. користування Ретроспективний бібліографічний покажчик Історія міст і сіл Тернопільської області / склала С. Я. Полонська. Тернопіль : Збруч, 1984.147 с.
- 8. Трудова діяльність С.Я. Полонської припала на різні етапи становлення краєзнавчої бібліографії в країні в цілому. 50-60-ті роки були відмічені піднесенням розвитку краєзнавства, 70-ті – поступовим зниженням. Проте робота бібліографічного відділу обласної бібліотеки по удосконаленню краєзнавчого ДБА, створенню системи краєзнавчих бібліографічних посібників, довідково- бібліографічному облслуговуванню та бібліографічному інформуванню, значна методична робота дають право стверджувати про активну професійну позицію завідуючої відділом, вимогливе ставлення до себе та колег, вміння чітко організувати та спрямувати краєзнавчу роботу бібліотеки. С.Я. Полонська, Л.Ф. Пустовідко серед колег С.Я. Полонська третя зліва
- 9. Ашдод, краєвиди міста Біля Сари Яківни – невістка Наташа
- 10. Лідія Федорівна Пустовідко – бібліограф- краєзнавець, старший бібліограф-краєзнавець бібліографічного відділу (1964-1977)
- 11. Лідія Федорівна ПУСТОВІДКО (29.051922 м. Валуйки, Білгородська область (Росія) Освіта: Воронезький стоматологічний інститут Харківський бібліотечний інститут З 1950 р. – на Тернопільщині Л. Пустовідко крайня зліва в другому ряду Спогади про фронтові дороги
- 12. 1950-1963 викладач бібліотекознавства та бібліографії в Теребовлянськомукультосвітньом у технікумі. З переїздом установи чоловіка в Тернопіль, в 1963 р. вона була прийнята на роботу в Тернопільську обласну бібліотеку – спочатку старшим бібліотекарем абонементу; з червня 1964 – бібліографом-краєзнавцем бібліографічного відділу. Л.Ф. Пустовідко підготувала низку матеріалів про видатних діячів науки, культури, освіти в рамках серії “Люди нашого краю”, цикл посібників малих форм про героїв Великої Вітчизняної війни – визволителів Тернопільщини. В оформленні видань брали участь місцеві художники, тепер відомі на Тернопіллі – Микола Пишний, Олег Свидун, Євген Удін. На протязі декількох років вона укладала Календар знаменних і пам’ятних дат по Тернопільській області. Л.Ф. Пустовідко серед працівників обласної бібліотеки (третя зліва у верхньому ряді)
- 14. ІВАНКО Наталія Касіянівна бібліограф- краєзнавець бібліографічного відділу (1982-1991), головний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії (1991-1999)
- 15. Народилася 7.08.1941, с. Охримівці, нині Збаразького району Тернопільської області Освіта: 1955 – 1958 – бібліотечний відділ Теребовлянського технікуму підготовки культурно-освітніх працівників 1969 – бібліотечний факультет Київського інституту культури 1955 – 1999 – бібліотекар, бібліографСучасний вигляд училища
- 16. 1958 – завідувач бібліотеки с. Травневе, Збаразький район 1969 – бібліотекар відділу абонементу Обласної бібліотеки ім. В. Затонського 1982 – 1999 – бібліограф- краєзнавець 1983 – бібліографічні покажчики: Історія Тернопільської обласної партійної організації Соломія Крушельницька (співавтор: П.К. Медведик) Майстри пензля і різця
- 18. Календар знаменних і пам’ятних дат Тернопілля
- 19. Посібники- дослідження «Місто на Терновому полі» (1991) «Літературна Тернопільщина» (1992) «Театральна Тернопільщина» (2001)
- 20. Наталія Касіянівна неодноразово нагороджувалась грамотами Міністерства культури, обласної адміністрації, обласного управління культури, дирекції бібліотеки. Посібники, укладені нею, знайшли достойне місце серед видань бібліотеки і сприяють вивченню історії та культури краю. Із зав. відділу краєзнавчої літератури і бібліографії А. О. Ленчишин
- 21. ЛЕНЧИШИН Анастасія Олександрівна організатор і перший завідувач відділу краєзнавчої літератури і бібліографії (1991- по 2006)
- 22. Анастасія Олександрівна Ленчишин народилась 27 листапада 1946 р. в смт Підволочиськ. До 9-го класу навчалась у місцевій школі. У 1961 р. cім’я переїхала в Тернопіль, тож закінчувала 11 клас вже Тернопільської ЗОШ №1. Смт Підволочись. Вілла Громніцьких (тепер – музей УПА), де в 1919 р. перебували С. Петлюра та Є. Коновалець смт Підволочиськ. Церква Пресвятої Трійці, ХІХ ст.
- 23. 1964 - навчання на заочному відділенні Київського інституту культури бібліограф у Тернопільській міській бібліотеці №1 З 1977 - бібліограф- краєзнавець Обласної бібліотеки ім. В.П. Затонського Бібліографічний покажчик «Тернопільщина індустріальна»
- 26. З 1991 р. - часу виділення краєзнавчого відділу в окрему структурну одиницю бібліотеки - і до 2007 р. Анастасія Олександрівна очолювала його роботу Виставка у відділі “Тернопілля рідне моє”
- 27. З 2007 р. Анастасія Олександрівна – провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії. Її робота в галузі бібліотечного краєзнавства була високо оцінена. А.О. Ленчишин нагороджена грамотами Міністерства культури, обласної ради та обласної держадміністрації. У 2002 р. за багаторічну і сумлінну працю відзначена Подякою Кабінету Міністрів України Робочі будні відділу
- 28. В наш час, коли стираються кордони між державами, народи і нації втрачають свою ідентичність, все більше набираючи рис глобального суспільства, зберегти свою самобутність, духовність особистість зможе тільки завдяки пам’яті про свою батьківщину, свій рід, свою культуру. До цього завдання покликана краєзнавча бібліографія та її творці.
Notes de l'éditeur
- Краєзнавча діяльність - важливий напрямок роботи Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки впродовж її 70-річної історії. Становленню бібліотеки як центру краєзнавства сприяли відомі в галузі бібліотекознавства та бібліографії краю спеціалісти: Сара Яківна Полонська, Лідія Федорівна Пустовідко, Наталія Касіянівна Іванко, Анастасія Олександрівна Ленчишин та багато інших.
- Краєзнавча бібліографічна робота в ТОУНБ бере свій початок, як зазначено в матеріалах науково-практичної конференції “Бібліотеки області: віхи історії та тенденції розвитку”(Т., 2010. С. 67) з 1947 року, коли було розроблено тематику краєзнавчої картотеки та вперше розписано обласну газету “Вільне життя”, починаючи від 1945 року. На основі картотеки в 1948 році було складено краєзнавчий тематичний каталог, у якому виділено 37 тем. У 1958 р. інструктивно-методичним листом “Краєзнавча діяльність бібліотек” обласна бібліотека взяла на себе функції центру краєзнавчої роботи. Лист складений завідуючою бібліографічним відділом Сарою Яківною Полонською, яка зіграла провідну роль у започаткуванні і становленні бібліотечного краєзнавства на Тернопіллі.
- Ця мила тендітна молода жінка приїхала на Тернопілля у повоєнному 1945-у, за призначенням. І разом з чоловіком, Павлом Сидоровичем Герасименком, залишились тут назавжди. Тут виховали вони сина Володимира - в подальшому військового лікаря. Сара Яківна народилась 28 грудня 1918 р. в м. Кременчук Полтавської області. Закінчила Харківський державний бібліотечний інститут. Наказом від 24 вересня 1945 року була призначена завідуючою методичним відділом Обласної бібліотеки. У цій же бібліотеці заступником директора по науковій роботі та на інших посадах довгий час працював Павло Сидорович Герасименко (пізніше – директор бібліотеки Тернопільського медичного інституту).
- Бібліографом Сару Яківну призначили в 1951 р. Через п’ять років (1956 р.) вона очолила бібліографічний відділ. Людина енциклопедичних знань, творча, комунікабельна, об’єктивна, спеціаліст високої кваліфікації, натхненник та організатор розвитку бібліографії в краї, доклала чимало зусиль до виховання кадрів в галузі бібліографії – так про неї відгукуються ті, кому пощастило працювати поряд з нею. Очолюючи відділ, С. Я. Полонська велику увагу приділила краєзнавчій бібліографії, в якій було висвітлено найрізноманітніші теми життя краю: Двічі Герой Соціалістичної праці Євгенія Олексіївна Долинюк : (пам’ятка читачеві); Тимофій Гнатович Бордуляк: до 100-річчя від дня народження : реком. список л-ри; Тернопільщина в художній літературі : реком. список л-ри : буклет; Тернопільщина у Великій Вітчизняній війні : реком. список л-ри та ін.
- Але найвизначнішою подією в роботі відділу було започаткування у 1967 р. бібліографічних посібників, які є ядром покажчиків літератури про край, основою краєзнавчої бібліографії обласної бібліотеки Це – рекомендаційний покажчик: Календар знаменних і пам’ятних дат по Тернопільській області (виходив до 1974 р.; випуск відновлено у 1990 р.) та науково-допоміжний універсальний посібник: Література про Тернопільську область за … рік/ укладач: С. Я. Полонська – літопис краєзнавчої літератури, укладання якого продовжується і в нинішній час. Цій роботі сприяло отримання з 1961 р. обласними бібліотеками, згідно спеціального наказу Міністерства культури Української РСР, місцевого обов’язкового примірника. Ще одним цікавим і цінним виданням, призначеним сприяти формуванню краєзнавчого фонду, краєзнавчій роботі в цілому, був інформаційний покажчик літератури Книги про Тернопілля, видані в … році / укладач: С. Я. Полонська, який виходив в 1970-1977 рр. і включав про область окремі видання та статті з книг, збірників а також публікації книг місцевих авторів. Підготовлені на високому професійному рівні, посібники є неоціненним джерелом вивчення видавничої та бібліотечної справи в краї, функціонування всіх сфер життя.
- У фонді довідкових видань бібліотеки є ще два особливо цінних посібники. Історія міст і сіл Тернопільської області : бібліогр. покажч. л-ри/ Терноп. обл. б-ка для дорослих. Т., 1964. 84 с. Для служб. користування. Призначенням цього унікального посібника було надання допомоги редакційним колегіям і окремим авторам-збирачам при написанні тому Тернопільська область із багатотомного видання яке і зараз не має аналогів у світі Історія міст і сіл Української РСР. Науково-дослідна робота, виконана працівниками бібліографічного відділу була високо оцінена редколегією книги та відзначена грамотами Міністерства культури Української РСР, місцевих органів влади. А для сприяння вивченню та дослідженню історії краю спеціалістами, науковцями, краєзнавцями було підготовлено ретроспективний бібліографічний покажчик Історія міст і сіл Тернопільської області / склала С. Я. Полонська. Т.: Збруч, 1984.147 с. Підготовка такого покажчика – трудомісткий процес, який вимагав великих затрат часу та високої кваліфікації укладача. Чітко визначена структура, грунтовна передмова, система посилань, наявність допоміжних – алфавітного імен та назв, географічного покажчиків - ставлять посібник в ряд цінних наукових видань бібліотеки.
- Після трагічної загибелі сина та смерті супутника життя, Павла Сидоровича, Сара Яківна переїхала на постійне місце проживання до сестри в м. Ашдод (Ізраїль). Там закінчилась її життєва дорога, там, в далекому Ашдоді, її могила. Проте душею вона тут, на Тернопіллі, де знайшли на Микулинецькому цвинтарі свій спочинок її рідні, де бережуть пам’ять про неї колеги та всі, хто спілкувався з цією чистою світлою людиною.
- Лідія Федорівна Пустовідко народилась 29 травня 1922 року, м. Валуйки, Білгородська область (Росія). Освіта: Воронезький стоматологічний інститут Харківський бібліотечний інститут На Тернопільщину Лідія Федорівна, висока статна красуня, з гордою стрімкою поставою, приїхала в 1950 р. разом із чоловіком, Федором Мартиновичем Пустовідком, який за наказом Міністерства сільського господарства був призначений керуючим обласним об’єднанням “Зооветпостач”, адміністративна установа якого в післявоєнний час була тимчасово розміщена в Теребовлі.
- У Теребовлі Лідія Федорівна викладала бібліотекознавство та бібліографію в культосвітньому технікумі. З переїздом установи чоловіка в Тернопіль, в 1963 р. вона була прийнята на роботу в Тернопільську обласну бібліотеку – спочатку старшим бібліотекарем абонементу; з червня 1964 – бібліографом-краєзнавцем бібліографічного відділу. Л.Ф. Пустовідко підготувала низку матеріалів про видатних діячів науки, культури, освіти в рамках серії “Люди нашого краю”, цикл посібників малих форм про героїв Великої Вітчизняної війни – визволителів Тернопільщини. В оформленні видань брали участь місцеві художники, тепер відомі на Тернопіллі – Микола Пишний, Олег Свидун, Євген Удін. На протязі декількох років вона укладала Календар знаменних і пам’ятних дат по Тернопільській області.
- З особливою теплотою згадує Лідія Федорівна роботу над створенням грунтовної науково-допоміжної історико-краєзнавчої бази для написання книги Тернопільська область із 26 –томного видання Історії міст і сіл Української РСР. Із С.Я. Полонською вони проводили розшук і виявлення матеріалів в Історичній бібліотеці, книгозбірні Академії Наук, Львівській науковій ім. Василя Стефаника, Житомирській обласній та інших бібліотеках. Здійснена бібліографами робота була високо оцінена укладачами видання. Лідія Федорівна за багаторічну сумлінну працю і досягнуті успіхи нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури, грамотами обласного управління культури, місцевих органів влади. Перебуваючи на заслуженому відпочинку, вона веде активний спосіб життя. Виростивши двох своїх дітей та онуків, продовжує зустрічатись з молоддю. Підтримує теплі, дружні стосунки з колегами-однодумцями. ЇЇ життя є прикладом прояву безкорисливості, патріотизму, доброзичливого та уважного ставлення до людей, поваги до історії краю. Важливою та цінною рисою людського характеру, на її думку, є “сопричасность” (рос). Вона вважає своєю удачею те, що була співпричасна до багатьох подій, які випали на її долю та долю її покоління. Вона була співпричасною до становлення та розвитку краєзнавчої бібліографії Тернопілля.
- Професію бібліотекаря вона обрала ще зовсім в юному віці. Мила тендітна дівчина стала студенткою бібліотечного відділу теребовлянського Технікуму підготовки культурно-освітніх працівників в далекому 1955 році. І ніколи не зрадила обраній дорозі, залишилась вірною професії до самого 1999 р., до виходу на заслужений відпочинок. Народилась Наталія Касіянівна 7 серпня 1941 р. на Збаражчині в мальовничому старовинному селі Охримівці, де в 1890-х рр. бував Іван Франко. Крім Наталії, в сім’ї місцевого коваля підростав ще молодший син Андрій.
- Після закінчення училища в 1958 р. Наталія за направленням працювала завідуючою бібліотекою с. Травневе, відомого з історичних розвідок ще з 1563 р. як с. Заруддя і розташованого неподалік від районного центру - м. Збараж. У відділ абонементу Обласної бібліотеки ім. В. Затонського вона прийшла в 1969 р. Незабаром у Київському інституті культури ім. В. Корнійчука здобула вищу бібліотечну освіту. Бібліографом-краєзнавцем Наталія Касіянівна була призначена у 1982 році І вже в наступному - 1983 уклала три бібліографічні посібники. Це покажчики: Історія Тернопільської обласної партійної організації, Соломія Крушельницька (співавтор: П.К. Медведик) та рекомендаційний список, присвячений творчості видатних митців краю Майстри пензля і різця.
- Наталія Касіянівна за час роботи в обласній бібліотеці склала понад 20 бібліографічних посібників з найрізноманітніших тем життя краю. Заслуговує уваги науково-допоміжний бібліографічний покаж-чик “Памятники истории и культуры Тернопольской области”, метою якого було бібліографічне забезпечення видання тому Тернопільська область “Зводу пам’ятиків історії і культури народів СРСР”. Структура покажчика та великий допоміжний апарат (5 допоміжних покажчиків) свідчать про велику скурпульозну науково-дослідну роботу укладача.
- З настанням змін в суспільно-політичному житті країни на початку 1990-х рр. бібліотекою було відновлено видання Календаря знаменних і пам’ятних дат Тернопілля, який в 1990 р. вийшов під назвою Знаменні і пам’ятні дати Тернопільщини 1991 року : бібліогр. довід./ упоряд.: Н.К. Іванко, П.К. Медведик.-Т., 1990.-31 с. З 1991р. - Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини в 1992 році : (бібліогр. список) / упоряд.: Н.К. Іванко, П.К. Медведик. Т., 1991.- 27 с. Така назва за посібником збереглась до нинішного часу.
- Велика клопітка праця вкладена в посібники-дослідження: історії Тернополя “Місто на Терновому полі”(1991 р.), “Літературна Тернопільщина” (1992). А науково-теоретична спроба на малодослідженому матеріалі простежити історію розвитку театрального мистецтва в краї, формування режисури як професії та акторського мистецтва наших земляків у покажчику “Театральна Тернопільщина” / уклад.: П.К. Медведик, В.Я. Миськів, Н.К. Іванко. Т., 2001 дала підставу це видання віднести до енциклопедичних довідників. На основі таких видань поповнюється електронна база даних національної біографістики.
- Любов до рідного краю, до людей вона унаслідувала від батьків, учителів місцевої школи. Вони навчали своїх дітей бережливо ставитись до рідної землі, пізнавати і вивчати її природу, історію. Один із братів Анастасії, Володимир Олександрович Радзієвський - відомий на Тернопіллі спелеолог, відкривач та дослідник найбільших в Україні й світі гіпсових печер і лабіринтів, почесний член Географічного товариства СРСР. Другий - Валерій Олександрович навіть в далекій російській Карелії вирощував сад, який нагадував батьківський. Анастасія Олександрівна теж обрала краєзнавство. Бібліотечне. Анастасія Олександрівна Ленчишин народилась 27 листапада 1946 р. в смт Підволочиськ. До 9-го класу навчалась у місцевій школі. В 1961 р. cім’я переїхала в Тернопіль, тож закінчувала 11 клас вже Тернопільської ЗОШ №1.
- Її трудова біографія розпочалась в 1964 р. одночасно із навчанням на заочному відділенні Київського інституту культури. Після закінчення навчального закладу почались сходинки у світ професійної діяльності. Спочатку - робота бібліографа у Тернопільській міській бібліотеці №1. А з 1977 р. - Анастасія Олександрівна вже бібліограф-краєзнавець Обласної бібліотеки ім. В.П. Затонського. Тут, у науково-методичному відділі після закінчення Київського інституту культури, протягом 7-ми років (1968-1975) працював її чоловік, Михайло Васильович Ленчишин. Першою відповідальною роботою для неї став бібліографічний покажчик “Тернопільщина індустріальна”. Якщо перегорнути сторінки посібника-літопису бібліотеки Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека: 1939-2009 роки, можна відмітити працьовитість спеціаліста, якому довіряли висвітлювати у бібліографії різноманітні теми економічного, культурного, громадського життя краю.
- З великою відповідальністю Анастасія Олександрівна працювала над посібником з історії, культури, етнографії краю Тернопільщина в народознавчих пам’ятках / упоряд. А. Ленчишин ; ТОУНБ, Облдержархів.- Т.,1999.-132 с. Покажчик відмічається глибоким науковим підходом до подання досліджуваного матеріалу. Іменний, алфавітний назв, та географічний допоміжні покажчики дають можливість орієнтуватись у великому об’ємі викладеної інформації. Велике зацікавлення при створенні бібліографії Анастасія Олександрівна виявляла до діяльності відомих постатей минулого та сьогодення.
- Бібліографічною рідкістю та цінним джерелом вивчення книговидавничої справи на Тернопіллі є укладений Анастасією Ленчишин і Петром Медведиком Бібліографічний список літератури, виданої на Тернопільщині протягом 1990-1993 років та опублікований в Наукових записках обласного краєзнавчого музею. Соломія Крушельницька : біблігр. покажч./ упоряд. А.О. Ленчишин. - Т.,2007. -112 с. Цей посібник рекомендаційного характеру був представлений на Всеукраїнській науковій конференції, присвяченій 135-річчю від дня народження видатної оперної співачки. Укладачем вперше було вивчено, проаналізовано і систематизовано всі наявні у фонді ТОУНБ документи про славетну землячку.
- Залишався цінним та актуальним джерелом вивчення краю і науково-допоміжний посібник Література про Тернопільську область, який вимагав щоденної клопіткої праці, глибокого аналізу при відборі матеріалу. А.О. Ленчишин укладено біля 30-и покажчиків із 100 підготовлених у відділі. З 1991 р. - часу виділення краєзнавчого відділу в окрему структурну одиницю бібліотеки - і до 2007 р. Анастасія Олександрівна очолювала його роботу. Відділ впродовж своєї 20-літньої діяльності наповнив новим змістом краєзнавство бібліотеки, запровадивши нові форми роботи, налагодивши зв’язки з науковцями, краєзнавцями Тернопілля, видавництвами, літературними та мистецькими спілками. Проводилась значна методична робота по координації краєзнавчої діяльності бібліотек області. Започатковано серію бібліографічних посібників “Тернопільщина мистецька”. Велика увага була приділена формуванню фонду, удосконаленню ДБА. Було розпочато активне впровадження новітніх інформаційних технологій у роботу відділу: створення електронної бібліотеки, електронних краєзнавчого каталогу та баз даних з краєзнавства, електронних версій краєзнавчих бібліографічних посібників.