5. ПРИЧИНИ
Найбільш часті причини виникнення стоматиту:
• ушкодження слизової оболонки;
• травма від гострої, грубої їжі;
• опік від гарячих напоїв або їжі;
• травми від сколених зубів;
• травми від протезів (цей вид стоматиту дуже
швидко і самостійно проходить упродовж
декількох днів);
• інфекційні ураження (простий
герпес, кандидоз тощо);
• алергічна реакція на їжу, косметику або ліки
(алергічний стоматит). Такий стоматит може або
затягуватися на тривалий час, або мати
рецидивний характер.
6. КЛІНІЧНІ
ПРОЯВИ
Ознаки стоматиту:
• больові відчуття в роті, відмова від їжі ;
• виразкові запальні виразки в роті, що мають
вид відкритих ранок, кровоточивих ранок,
ранок, покритих білуватим нальотом;
• часто гарячка, ознаки інтоксикації;
• іноді набряк губи (щоки), почервоніння їх.
10. Афтозний ( або вірусний, герпетичний)
стоматит :
підвищення температури тіла ,
зниження апетиту, слабкість,
порушення сну, дратливість,
збільшення підщелепних і шийних
лімфовузлів,
гіперемія та набряклість слизової
оболонки ротової порожнини, поява афт –
ерозій діаметром 1-5 мм, круглої або
овальної форми, вкритих жовтувато-сірим
нальотом, оточених червоним обідком,
болісність під час жування, обкладений
язик,
сухість губ, тріщини в кутах рота
12. Виразково- некротичний
стоматит виникає як
наслідок прогресування
катарального або
афтозного стоматиту.
Запалення охоплює всі
шари тканин щоки і
характеризується:
дуже важкий стан дитини,
температура тіла 39-40*С і
практично не знижується
під дією жарознижувальних
препаратів,
відсутній апетит, дитина
млява, в контакт з
оточуючими вступає
погано,
гіперемія та набряклість
слизової оболонки ротової
порожнини,
поява на зміненій слизовій
оболонці афт – ерозій
діаметром 1-5 мм, круглої
або овальної форми,
вкритих жовтувато-сірим
нальотом, оточених
червоним обідком,
поява на слизовій оболонці
рота глибоких виразок, дно
яких вкрито біло – сірим
нальотом,
болісність під час жування,
обкладений язик.
• Медикаментозний стоматит
виникає на 3 – 4 добу або після
лікування антибіотиками.
Починається подібно до
афтозного.
13. Медикаментозний
стоматит виникає на 3
– 4 добу або після
лікування антибіотиками.
Починається подібно до
афтозного.
Характеризується:
Øпідвищення
температури тіла до 39 –
40*С,
Øпорушення апетиту, сну,
дратливість,
Øболісність у ротовій
порожнині,
Øзбільшення
підщелепних лімфовузлів,
Øгіперемія та набряклість
слизової оболонки
ротової порожнини,
Øпоява пухирів на
слизовій оболонці, які
лопають і лишають по
собі ерозії. Ерозії
поступово вкриваються
нальотом сірого кольору,
Øболісність, неприємний
запах із рота.
Кандидозний стоматит (пліснявка) виникає внаслідок патогенної дії
дріжджоподібних грибів роду Candida, які діти можуть отримувати за таких
умов:
слабокисле середовище в порожнині рота дітей 1-го місяця життя,
недоношеність,
дистрофія,
зниження опірності організму дитини іншими захворюваннями, особливо
якщо їх перебіг супроводжується явищами ацидозу
19. Кандидозний
стоматит
характеризується:
підвищення температури тіла до 37-37,5*С,
відмова від їжі через болісність під час смоктання,
гіперемія та набряк слизової оболонки, сухість її,
поява на слизовій оболонці біло-сірої крапкової
висипки, елементи якої розміром з макове зернятко
поступово збільшуються і можуть зливатися,
спочатку наліт важко зняти, пізніше він знімається
легко, натомість залишається ділянка гіперемії,
наліт поширюється поступово з язика на слизову
оболонку ротової порожнини.
20.
21. Лікування
• Наказ № 429 від
27.08.2004
• Про затвердження
Протоколів надання
медичної допомоги дітям
за спеціальністю
“дитяча терапевтична
стоматологія”
• ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ
• Клінічна форма:
хронічний рецидивуючий
афтозний стоматит
• Загальне:
• імуномодулятори
бактеріального
походження ;
• Місцеве:
• знеболення
(місцево);
• антисептики
(місцево);
• вітамінні препарати
(місцево);
22.
23. ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ
Кандидози слизової оболонки порожнини рота
Загальне
• протигрибкові препарати
азольної групи
• протигрибкові антибіотики
• імунокорегуючі препарати
• вітамінні препарати
• лікувальне харчування
(продукти харчування, що
пригнічують ріст грибів (морква,
лимон, морська капуста,
кориця; продукти з
мікроелементами; кисломолочні
продукти)
• еубіотики
Місцеве
• антимікотики (азольна група)
;
• протигрибкові антибіотики ;
• нормалізація рН ротової
рідини (лужні розчини) ;
• аліламінові сполуки ;
• антисептики з
протигрибковою активністю;
• імуномодулятори ;
• еубіотики
• санація порожнини рота
24.
25. • ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ:
• Клінічна форма: хронічний рецидивуючий
афтозний стоматит
• Діагностичні критерії:
• Клінічні:болісність у порожнині
рота;регіонарний лімфаденіт;ерозія (афта)
круглої або овальної форми оточена
облямівкою червоного кольору;
• Лікування:
• Загальне:імуномодулятори бактеріального
походження (при середньотяжкий та тяжкій
формах захворювання);
• Місцеве:
знеболення ; антисептики ; вітамінні препарати ;
26.
27. ПРОТОКОЛ
ЛІКУВАННЯ:
Кандидози
слизової
оболонки
порожнини
рота
Клінічні
критерії:
печія і біль, що підсилюються при прийомі їжі, порушення смакових
відчуттів; біль при відкриванні рота, кровоточивість із тріщин червоної
облямівки, кутів рота, сухість слизової оболонки порожнини рота;
наявність білого творожистого нальоту, плівок, бляшок, ерозій;тріщини
червоної облямівки губ, кутів рота, лущення губ, ерозії в кутах рота на
інфільтрованій та гіперемійованій основі, набряк, гіперемія
язика;вогнищевий білий рихлий наліт у вигляді плівок на язиці,
десквамація.
28. • Десквамація (лат. Desquamo —
видаляю луску або desquamare —
«пластівці») — лущення
(відшаровування) епітелію або інших
тканин з поверхні органу, що
відбувається або в нормі, або
внаслідок різних патологічних
процесів. Синонім — злущування.
29. ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ:
Лікування:
Загальне: протигрибкові
препарати азольної групи
vпротигрибкові антибіотики vімунокорегуючі препарати
vвітамінні препарати
лікувальне харчування (продукти
харчування, що пригнічують ріст
грибів (морква, лимон, морська
капуста, кориця; продукти з
мікроелементами; кисломолочні
продукти) ,пробіотики
• Місцеве:
-нормалізація рН ротової рідини
(лужні розчини) ;
-антимікотики (азольна група) ;
-протигрибкові антибіотики ;
-аліламінові сполуки ;
-антисептики з протигрибковою
активністю ;
-імуномодулятори ;
-еубіотики
-санація порожнини рота
32. Профілактика стоматиту в дітей полягає у
виключенні будь-яких мікротравм, ретельному
гігієнічному догляді за порожниною рота, лікуванні
супутньої патології.
Для зниження ризику захворюваності стоматитом
дітей грудного віку важливо регулярно дезінфікувати
соски, пляшечки, іграшки, а також проводити обробку
грудей матері перед кожним годуванням.
Починаючи з моменту прорізування перших зубів,
необхідно регулярно відвідувати стоматолога для
проведення профілактичних заходів.
Для чищення дитячих зубів рекомендується
використовувати спеціальні зубні пасти, що сприяють
підвищенню місцевого імунітету слизової порожнини
рота.
33.
34.
35.
36.
37. В залежності від етіології захворювань
жовчного міхура та жовчних шляхів
виділяють групи захворювань
• функціональні – дисфункція
(дискінезія) сфінктерів та жовчного
міхура;
• запальні – гострий та хронічний
холецистити;
• обмінні – жовчнокам’яна хвороба,
холестероз жовчного міхура.
38.
39. Типи
дискінезії
гіпертонічний – спостерігається спазм сфінктерів, без порушень
концентраційної функції жовчного міхура та функціонального
стану печінки;
гіперкінетичний – поряд з недостатністю сфінктерів, відмічаються
порушення концентраційної спроможності, спазм жовчного
міхура та порушення функціонального стану печінки;
гіпокінетичний – спостерігається повільне скорочення та
гіпотонія жовчного міхура;
гіпотонічний – характеризується гіпотонією міхура і стазом жовчі
у внутрішньопечінкових протоках.
атонічна
40.
41. Клініка
У період загострення:
Виражений больовий синдром. У хворих із гіперкінетичною
дискінезією – короткочасний інтенсивний переймистий
біль, із гіпокінетичною формою – ниючий, тупий,
розпираючий біль у ділянці правого підребер’я.
Диспепсичні явища частіше у вигляді закрепів.
Спостерігають поганий апетит, нудоту, блювання, гіркоту в
роті.
Астеновегетативний синдром виявляється підвищеною
втомлюваністю, слабкістю, млявістю, головним болем,
розладами сну.
Синдром загальної інтоксикації - блідість шкірних покровів,
обкладення язику, неприємний запах із рота
42. Дієтотерапія
• При гіперкінетичній дискінезії жовчного міхура різко
обмежують споживання продуктів, які стимулюють
його скорочення (тваринні жири, наваристі м’ясні,
рибні, грибні бульйони, рослинні олії).
• При гіпотонічній дискінезії хворі добре переносять
бульйони, сметану, яйця, рослинні олії.
• Для зменшення невротичних та діенцефальних
розладів слід створити сприятливі умови праці,
усунути конфліктні ситуації. Для нормалізації
функціонального стану ЦНС показане призначення,
залежно від ситуації, седативних або тонізуючих
засобів.
43.
44.
45. При гіпотонічній формі дискінезії застосовують
холецистокінетики, які посилюють моторику
жовчного міхура: циквалон ; сорбіт, ксиліт; магнію
сульфат; берберину сульфат; мінеральні води:
сульфатно-хлоридно-натрієво-магнієво-калієва
вода.
Для посилення виділення жовчі з жовчного
міхура до кишечнику призначають «сліпі»
зондування з сорбітом, ксилітом;
високомінералізовані води кімнатної температури
(19–22 °С);
препарати рослинного походження (очищений
екстракт соку свіжих листків артишоку пoльового,
флавін, сухий екстракт чистотілу з сухим
екстрактом куркуми, кукурудзяні приймочки
тощо).
46. При гіпертонічній дискінезії застосовують такі
холеспазмолітичні жовчогінні засоби: оксафенамід;
комбінований препарат, що містить жовч суху,
порошок висушеної підшлункової залози і висушеної
слизової оболонки тонкої кишки; комбінований
препарат, що містить олію м’яти перцевої, олію
терпентинну очищену, олію аїру, олію оливкову, сіру
очищену;
фітотерапія: безсмертник, кукурудзяні приймочки,
м’ята перцева;
мінеральні води.
55. при супутній гіпокінетичній дискінезії – біль ниючий, тупий або розпираючий у правому
підребер’ї, підсилюється при порушенні дієти, фізичному перевантаженні, стресі.
при супутній гіперкінетичній дискінезії – біль короткочасний, інтенсивний, з іррадіацією в
праву лопатку;
Провідний клінічний синдром біль, що локалізується в типових випадках в правому
підребер’ї
57. іноді субфебрільна
температура тіла
блідість шкіри
обкладеність язика
грязно-сірим чи
коричневим налітом,
контурування язику
зубами
неприємний запах з
роту
синюшність під
очима
Пальпаторно:
болючість в правому
підребер’ї
збільшення та
ущільнення на 1,5-
4см печінки при
пальпації
58. Позитивні «міхурові» симптоми:
- Кера (болісність у ділянці жовчного міхура, що посилюється в
момент вдиху),
- Ортнера (болісність при постукуванні по реберній дузі
справа),
- Мерфі (різка болісність при вдиху під час глибокої пальпації в
правому підребер’ ї),
59. Позитивні «міхурові» симптоми:
- Лепена (болісність при постукуванні зігнутими пальцями в
ділянці жовчного міхура).
- Мюсси (болючiсть при пальпації між ніжками грудинно -
ключично - сосцеподібного м’язу праворуч. Біль іррадіює
вниз.
60.
61.
62.
63.
64. Період нестійкої ремісії – інтенсивнисть
проявів больового абдомінального,
диспептичного і астеновегетативних
синдромів в меншому об’ємі.
Пальпаторно – зберігаються болючість в
правому підребер’ї та позитивні симптоми
Ортнера-Грекова, Кера, Мерфі.
Період ремісії – скарги та клініко-
параклінічні прояви практично відсутні.
Пальпація правого підребер’я безболісна.
65.
66. Лабораторні
дослідження
ЗАК – лейкоцитоз, підвищена ШОЕ (при загостренні)
ЗАС – без особливостей
кал на яйця глистів, цисти лямблій, ентеробіоз – можливе
виявлення
фракційне дуоденальне зондування – гіпо- або гіпертонія
сфінктера Одді, Люткенса, гіпо- або гіпертонія жовчного
міхура
Біохімічне дослідження жовчі:
підвищена концентрація вільних жовчних
кислот, холестерину, білірубіну, ліпідів в порціях жовчі.
69. Принципи лікування
• Лікувальне харчування
• Купування больового синдрому в період
загострення
• Антибактеріальні засоби в періоді
загострення
• Застосування жовчогінних засобів
• Лікувальне зондове або “сліпе”
дуоденальне зондування
• Нормалізація функцій вегетативної нервової
системи
71. 1.При загостренні та вираженому больовому
синдромі - спазмолітики: но-шпа (2 %
розчин), папаверина гідрохлорид (2 %
розчин), бускопан.
2.Антибактеріальні препарати
призначаються з урахуванням їх здатності
проникати в жовч в високих
концентраціях: ампіцилін, еритроміцин,
доксициклін та інші;
3.При супутній дискинезії жовчного міхура
показана дієта з достатнім вмістом жирів
рослинного походження (до 1,0 – 2,0 г/кг
на добу).
72. Фаза загострення
• антибактеріальна терапія : цефалоспорини
– 7-14 діб
• протигрибкові засоби
• жовчогінні препарати – холікінетики і
холеретики
• пробіотики
• фізіотерапія (діатермія, електрофорез з Mg
або новокаїном, парафінові та озокеритні
аплікації)
73. Фаза неповної ремісії
• Фітотерапія
• Прокінетики (мотіліум)
• Холецистокінетики (сорбіт, ксиліт, сульфат
магнія, циквалон, холагонум, берберіна
бісульфат, холензим)
• Ферментні препарати, які поліпшують
процеси травлення: панкреатин , дигестин,
мезим-форте, панзинорм-форте Н
• ЛФК
74. • Холеспазмолітики (но-шпа, никошпан,
папаверина гідрохлорид, одестон)
• Жовчогінні ліки (Флапумін,Канвафлавін,
холівер, хофітол, холосас).
• Седативні ліки для усунення розладів
вегетативної нервової системи.
• Ліки рослинного походження (корінь
валеріани, піон, калина, материнка,
м’ята, меліса та інші).
• Транквілізатори за призначенням
невролога.
75.
76. Після стихання гострих явищ фізіотерапевтичні засоби теплові
процедури на ділянку правого підребер’я,
індуктотермія, УВЧ–терапія, електрофорез з 5 % розчином
новокаїну або 10 % розчином сульфату магнію.
В фазі ремісії - мінеральні води, які збільшують секрецію жовчі
(Слав’янівська, Смирновська, Боржомі та інші), бальнеотерапію,
лікувальну фізкультуру; санаторно-курортне лікування.
Диспансерний нагляд 2 рази на рік до 5 років стійкої клініко-
лабораторної ремісії
77. • Гамма - глутамінтрансфераза (ГГТ) – фермент, який бере участь в обміні амінокислот і міститься в
печінці, жовчних протоках та нирках.
80. • Частіше гельмінтози зустрічаються в дитячому віці. Цьому
сприяють широка розповсюдженість репродуктивного
матеріалу паразитів (яйця, цисти, личинки) в навколишньому
середовищі та недостатній розвиток у дітей гігієнічних
навиків, перебування в дошкільних та шкільних закладах та
інші.
• Серед всіх гельмінтних інвазій переважають ентеробіоз,
аскаридоз та лямбліоз, рідше зустрічаються трихоцефальоз,
токсокароз, опісторхоз та стронгілоідоз.
82. Скарги дитини
Запідозрити у дитини глистну інвазію можна за
наявності періодичної нудоти, блювання, раптового
зниження або вибірковості апетиту, чергування
проносів та закрепів, нез’ясованої анемії, іноді
психоемоційних порушень (хронічна втомлюваність,
дратівливість).
85. • Паразитичний круглий черв, що
спричинює антропонозний гельмінтоз —
аскаридоз. Відноситься
до космополітичних видів. Живе у просвіті
тонкого кишечнику людини, живиться його
вмістом та злущеними клітинами верхнього
шару слизової оболонки. Тривалість життя —
11-12 місяців.
86.
87.
88.
89. Аскаридоз
Потрапивши в кишки людини,
личинки звільняються від оболонок,
проникають в кровоносні судини
печінки, звідти через нижню
порожнисту вену потрапляють у
праву половину серця і через
легеневу артерію в легені. Личинки
просвердлюють стінки альвеол,
мігрують у бронхіоли, бронхи, із
мокротинням потрапляють у ротову
порожнину і проковтуються,
потрапляють у шлунок, кишки, де
вони перетворюються на зрілі
форми. Цикл розвитку становить 2
– 2,5 міс. Протягом року аскариди
живуть у кишках. Після цього строку
вони гинуть і виводяться з фекаліями
назовні.
90. Інкубаційний період та період заразливості:
від зараження до появи легеневих симптомів — 4–16
днів, а до досягнення повної зрілості і появи яєць у
калі — 2–3 міс.
Пацієнт не є заразним для осіб, які з ним контактують.
У вологому ґрунті яйця зберігають інвазивні
властивості впродовж 7–10 років (є стійкими до
заморожування);
знищуються під дією прямих сонячних променів
впродовж тривалого часу, а також під впливом
температури >40 °C.
91. Клініка
У більшості випадків протікає безсимптомно, іноді —
лише болі у животі. Масивна інвазія викликає
симптоми легеневого, кишкового та печінково-
жовчного аскаридозу. Рідко паразити проникають
через стінки кишківника і викликають перитоніт.
- Легеневий аскаридоз: під час міграції личинок до
легень можуть бути кашель, задишка, кровохаркання, а
при масивній інвазії — лихоманка, еозинофілія крові,
симптоми еозинофільного запалення легень ; іноді,
кропивниця.
92. - Кишковий аскаридоз: дискомфорт або біль у животі
(іноді має характер кольки), рідше — нудота. Масивна
інвазія (>60 аскарид) може викликати, окрім болю у
животі, також втрату ваги і гіпотрофію, а інколи —
механічну кишкову непрохідність або апендицит.
Паразити рідко проникають через стінки кишківника,
викликаючи перитоніт. Перфорації кишківника
сприяють виразки тонкого кишківника, напр., при
черевному тифі чи туберкульозі.
- Печінково-жовчний аскаридоз: аскариди можуть
проникати у жовчні протоки або протоки
підшлункової залози і викликати запальні симптоми,
що супроводжуються застоєм жовчі (холангіт) або
секрету підшлункової залози (гострий панкреатит).
93.
94.
95.
96.
97.
98. Ускладнення :
• Загальне погіршення здоров’я
• підвищується температура до 38°С;
• болю суглобах і в м'язах;
• нудота блювота;
• сухий кашель або зі слизом з
прожилками крові;
• утруднене дихання, з хрипами в легенях
(може розвинутися пневмонія);
• біль за грудиною;
• алергічні висипання шкірі (як
кропив'янка);
• збільшуються лімфовузли печінки,
селезінки;
• лейкоцитоз, анемія
104. Основним джерелом поширення ентеробіозу є людина, інвазована
гостриками . Вона небезпечна для осіб, які перебувають з нею у
близькому контакті. Зараження здорової людини відбувається при
безпосередньому контакті з хворим на ентеробіоз, а також через
забруднені яйцями гостриків предмети побуту, іграшки та продукти
харчування.
Інвазовані, розчухуючи шкіру, забруднюють руки (яйця гостриків
потрапдяють на пальці рук, під нігті), через брудні руки яйця гостриків
потрапляють на іграшки, на дверні ручки, посуд, постільну та натільну
білизну, на овочі, фрукти і т д.. При струшуванні забрудненої білизни яйця
можуть бути занесені на інші предмети домашнього побуту. Зараження
гостриками також може відбуватися при шкідливих звичках гризти нігті,
смоктати пальці.
105. Інкубаційний період і період
заразливості:
• від зараження до появи яєць у калі — 2–8 тиж.; хворий
є джерелом інфекції для контактних осіб, впродовж усього
періоду видалення яєць (зберігають заразливість
в холодному та вологому середовищі впродовж 2–3 тиж.),
стійкі до хлору.
• Найчастіше протікає безсимптомно. Головний симптом:
свербіж у ділянці анального отвору, особливо вночі, часто
викликає безсоння. Інколи — відсутність апетиту,
дратівливість, вторинні бактеріальні інфекції шкіри навколо
анального отвору. Гострики можуть викликати апендицит
або проникати до жіночих статевих органів і викликати
запалення.
106.
107. Клінічні прояви
Місцеві прояви (спостерігаються
найчастіше):
• стійкий свербіж та неприємні відчуття печіння у
ділянці відхідника, промежини або статевих органів;
• виділення з піхви;
• анальні та ректальні тріщини;
• розчухи шкіри, які можуть при звести до екземи,
гнійничкових висипань, абсцесів;
• нічне нетримання сечі;
• у дівчаток можуть виникати вульвовагініт, цистопієліт.
112. Лікування
Дотримувати санітарно-
гігієнічних заходів:
• щоденні підмивання дитини 2 рази на
добу з милом;
• часте миття рук, особливо під нігтями;
• постійне перебування дитини в трусах,
які міняють щодня, прання білизни з
кип'ятінням і обов'язкове прасування;
• коротко стригти нігті дитини.
• Перед нічним сном застосовувати
очисні клізми
• Змащувати ділянку відхідника і
промежини 5 % анестезиновою маззю.
116. Захворювання уражає людину через ротову порожнину,
потім травну систему і в трубку кишечника. Гельмінти
можуть харчуватися тканинним соком, дуже рідко
кров'ю. У людини захворювання паразитує з-за того, що
він проковтує яйця, які дозрівають у ґрунті.
Трихоцефальоз – кишкова
інвазія, яка викликається
присутністю в організмі
волосоголовця. Гельмінт
провокує порушення в роботі
шлунково-кишкового тракту і
нервової системи. Паразитує
глист в товстому кишечнику.
118. Причини трихоцефальозу:
Недотримання правил особистої гігієни.
Вживання в їжу немитих сирих овочів і
фруктів.
Вживання сирої водопровідної води або
води з відкритих джерел
119. Патогенез
Волосоголовці пошкоджують слизову оболонку
кишечника. Внаслідок проникнення в рани
мікробної флори і токсинів починають
розвиватися запальні процеси. Пошкодження
дрібних судин в стінках товстої і тонкої кишок
провокують анемію. Токсини, що виділяються в
процесі життєдіяльності збудників, впливають на
всі органи і системи. Найсильніше трихоцефальоз
зачіпає нервову систему - часто виникають
різноманітні функціональні та неврологічні
розлади .
120. Клініка
• болі з правого боку живота, в шлунку;
• пронос, який не зупиняється традиційними засобами;
• зниження апетиту;
• блювання, метеоризм.
• позиви в туалет, тягнучі болі в животі, рідкий стілець з
кров’ю, що вимагає негайного лікування. Є ймовірність
випадання прямої кишки у дітей.
• порушення сну, дратівливість;
• головний біль, зниження працездатності;
• невмотивована агресія, слабкість;
• сильне слиновиділення, непритомність;
• судомні напади, зменшення маси тіла.
121. Нудота.
Печія.
Запальні процеси, що локалізуються в області
шлунково-кишкового тракту.
Почуття дискомфорту і больові відчуття в
процесі дефекації.
122. Лікування хвороби тривале і складається з
декількох етапів.
Застосовують антипаразитарні препарати двох
груп:
1.Спрямовані на знищення гельмінтів.
2. Призначені для виведення загиблих особин з
організму.
«Мебендазол», «Альбендазол», «Діфезіл»
Для відновлення кишкової рівноваги - «Креон»,
«Біфіформ», «Лінекс».
вітаміни групи В; пробіотики;
ферменти;
залізовмісні препарати.
123. Лікування
Ентеробіозу , аскаридозу
- Декаріс (левамізол)
одноразово, комбантрин (
пірантел) протягом 1-3 днів,
вермокс (мебендазол)
протягом 2 днів, нафтамон
(алкопар) одноразово,
медамін протягом 1-2 днів
- Протягом 3 тижнів після
курсу лікування
застосовувати настій трав:
пижмо, золототисячник,
безсмертник.
Трихоцефальозу
- Вермокс протягом 6 днів,
дифезил протягом 5 днів,
ефективність лікування
підвищується, якщо провести 8
– 10 сеансів індуктотермії чи
діатермії на ділянку сліпої
кишки.
- киснева терапія - кисень вводять
у пряму кишку після очисної
клізми у кількості 100 – 150 мл
на кожен рік життя протягом 7
днів. Після останнього введення
кисню призначити сольове
проносне та очисну клізму.
128. • Панкреатит - це запалення підшлункової
залози, яке часто прогресує через надмірне
споживання алкоголю та жирної, смаженої їжі.
Найчастіше хворобу діагностують у дорослих.
Вона розвивається через порушення відтоку
секрету підшлункової залози.
129.
130. Етіологія
• зловживання алкоголем і тютюнокурінням.
Алкоголь може стати причиною погіршення відтоку
панкреатичного соку;
• травма живота;
• переїдання та перевага жирної, смаженої та
гострої їжі у харчуванні.
• Також на розвиток хвороби можуть впливати інші
проблеми зі здоров'ям: пухлини, що
перешкоджають відтоку панкреатичного соку в
дванадцятипалої кишки (ДПК), порушення
прохідності жовчовивідних шляхів, гастрит, гепатит,
жовчнокам’яна хвороба, холецистити та інше.
131.
132.
133.
134. Клінічна картина
• Нападоподібний гострий біль з’являється у
верхній частині живота та може віддавати у спину;
• збільшення кількості слини, відрижка, печія,
нудота, блювання, яке не приносить полегшення;
• знижений або відсутній апетит;
• вживання їжі викликає напади болю, тому хворі
часто свідомо обмежують себе в їжі;
• здуття, бурчання в животі та проноси (3-4 рази на
день);
• може бути лихоманка, гіпотонія, тахікардія та
загальна слабкість.
135.
136.
137. Ускладнення
• Механічна жовтяниця - порушення відведення
жовчі по жовчовивідних шляхах. Може
спровокувати холангіт .
• Асцит - скупчення рідини у черевній порожнині.
• Діабетична кома. Може розвинутися цукровий
діабет.
• Шлунково-кишкові та жовчні нориці - патологічні
канали, які з'єднують патологічні осередки або
внутрішні органи.
• Гостра печінкова та ниркова недостатність.