4. ∙ Інфекції сечової системи (ІСС) є найбільш поширеною інфекцією
у дітей до 2 років та займають 2-3 місце серед всіх інфекцій
дитячого віку, поступаючись захворюванням дихальних шляхів та
кишковим інфекціям.
∙ Згідно статиститичним звітам МОЗ України поширеність
захворювань нирок і сечової системи у дітей в останні 5 років в
Україні зростає, а саме: із 40 до 56/1000 дитячого населення.
∙ На першому році життя на ІСС частіше страждають хлопчики
(3,7% проти 2% у дівчаток), потім спостерігається протилежне
співвідношення .
5. ∙ Проте у хлопчиків до 3 років ІСС являються найбільш частою
причиною лихоманки та нерідко розвиваються на тлі аномалій
розвитку органів сечової системи.
∙ Тому узгодженість междисциплинарного підходу є основою для
своєчасного діагностики і лікування інфекцій сечової системи.
∙ Прогресування ІСС із розвитком склерозу, а в антенатальному
періоді навіть за відсутності інфекції на тлі дисплазії і рефлюксу,
призводить до розвитку артеріальної гіпертензії та необхідності в
нирковозамісної терапії
6.
7. Гострий
гломерулонефрит
∙ імуно – інфекційне запальне
захворювання клубочків з
двобічним ураженням і
втягуванням у процес канальців,
артеріол, строми нирок.
11. КЛАСИФІКАЦІЯ
Гострий ГН
Форма Активність
ниркового процесу
Стан ниркових
функцій
- з нефритичним
синдромом
- з нефротичним
синдромом
- з ізольованим
сечовим
синдромом
- з нефротичним
синдромом,
гематурією та/чи
гіпертензією
Період початкових
проявів
Період зворотного
розвитку
Перехід в
хронічний ГН
- без порушення
функції нирок
- з порушенням
функції нирок
- гостра ниркова
недостатність
12. Основні механізми розвитку
гломерулонефриту:
Ушкодження нирок
імунними
комплексами.
Активація системи
комплементу.
Активація системи
локальної
гіперкоагуляції та
фібринолізу.
Порушення
мікроциркуляції в
канальцях,
утворення
мікротромбів.
Порушення структур
базальних мембран
епітелію та
посилення їх
проникності.
Склероз та
руйнування
клубочків.
Хронізація
ниркового процесу.
13.
14.
15. Клініка
∙ Початковий період
∙ Період розпалу
- Синдром гострого ураження ниркових
клубочків
- Набряковий синдром
- Серцево – судинний синдром
- Мозковий синдром
- Період зворотного розвитку процесу
29. ЛІКУВАННЯ
∙ Наказ № 436 від 31.08.2004
∙ Про затвердження клінічних
Протоколів лікування дітей зі
спеціальності “Дитяча нефрологія”
∙ ПРОТОКОЛ
ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГОСТРИМ ТА
ХРОНІЧНИМ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТОМ
30. ЛІКУВАННЯ
∙ Режим фізичного навантаження
∙ Дієтотерапія
∙ Вживання рідини
∙ Усунення провокуючих ГН факторів
∙ Сечогінні препарати
∙ Гіпотензивні препарати
∙ Відновлення функції нирок
∙ Патогенетичне лікування
31.
32.
33. ОСНОВНІ ДИФЕРЕНЦІЙНІ КРИТЕРІЇ РІЗНИХ ФОРМ
ГОСТРОГО ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТУ
ОЗНАКА
ПАТОЛОГІЇ
ФОРМА ГОСТРОГО ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТУ
З нефритичним
синдромом
З нефротичним
синдромом
З ізольованим
сечовим
синдромом
З нефротичним
синдромом,
гематурією,
гіпертензією
ЕКСТРАРЕНАЛЬНІ СИМПТОМИ
Набряки Помірні Значні - Значні
Гіпертензія Значна Не характерна - Значна
СЕЧОВИЙ СИНДРОМ
Олігурія Помірна Значна - Значна
Гематурія Макрогематурія Мікрогематурія Помірна Значна
Колір “м’ясних
помиїв”
Характерний Не характерний - Характерний
Протеїнурія До 2 %о Значна Помірна Значна
Циліндрурія - Значна Помірна Значна
ДАНІ АНАЛІЗУ КРОВІ НА БІЛОК
Гіпопротеїнемія - Значна Не характерна Значна
42. Функціональні стадії хронічного процесу
1 стадія – період компенсаторної
хронічної недостатності нирок.
2 стадія – період значного порушення
фільтраційної функції нирок.
3 стадія - період декомпенсації
ниркових функцій
46. Гострі:
1. цистит;
2. пієлонефрит;
3. інфекції сечовивідних шляхів
без визначення топіки.
Неускладнені
Ускладнені
(рецидиви)
Хронічні (≥ 3 міс )
1. цистит;
2. пієлонефрит;
3. інфекції сечовивідних шляхів
без визначення топіки.
Інфекції сечової
системи
КЛАСИФІКАЦІЯ
(затверджена рішенням 2-го з'їзду нефрологів України, 2005)
47. Чинники , що сприяють виникненню
пієлонефриту
Спадкова
схильність до
захворювання
нирок у батьків та
близьких родичів.
Захворювання
матері у період
вагітності (токсикоз,
нефропатія,
пієлонефрит)
Дизембріологічні
процеси в нирках.
Порушення
уродинаміки.
Метаболічні та
гемодинамічні
порушення в
нирках.
Імунодефіцитні
стани.
Зниження
активності факторів
місцевого імунітету
48. КЛАСИФІКАЦІЯ
Форма Перебіг Активність Функція
нирок
Первинний (не
обструктивний)
Вторинний
(обструктивний)
- Гострий
- Хронічний
-рецидивуючий
- латентний
- Активна стадія
- Часткова
клініко-
лабораторна
ремісія
- Повна ремісія
- Збережена
- Порушена
- Хронічна
ниркова
недостатність
50. За станом уродинаміки виділяють:
∙первинний процес, коли при
використанні сучасних методів
діагностики не вдається визначити
причини фіксації мікроорганізмів в
тубулоінтерстиційній тканині нирок
(тобто, порушень уродинаміки),
51. За станом уродинаміки виділяють:
∙Вторинний процес , коли відомі
фактори, що сприяють розвитку
запального процесу (спостерігається
урологами згідно до визнаних
класифікаційних критеріїв).
57. Критерії активності пієлонефриту в дітей
Ознака Ступінь активності
І ІІ ІІІ
Температура тіла Нормальна чи
субфебрильна
Менше 38,5° С Вище 38,5°С
Симптоми
інтоксикації
Відсутні чи незначно
виражені
Помірно виражені Значно
виражені
Лейкоцитоз 10 9/л До 10 11-14 15 і більше
ШОЕ, мм/год До 15 16-24 25 і більше
С-реактивний білок Немає/+ ++ +++/++++
62. Лікування
∙ Наказ N 365 від 20.07.2005
∙ Про затвердження протоколів
надання медичної допомоги
дітям за спеціальністю "Дитяча
нефрологія"
∙ ПРОТОКОЛ
ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З
ПІЄЛОНЕФРИТОМ
63. Ліквідація мікробно-запального процесу в нирках та
сечовивідних шляхах;
Нормалізація уродинаміки як верхніх, так і нижніх
сечовидільних шляхів;
Стимуляція регенераторних процесів;
Підвищення імунологічної реактивності організму дитини,
яка сприятиме попередженню розвитку нефросклерозу.
64. Режим.
Ліжковий режим лише на гострий період захво-рювання
при виражених симптомах інтоксикації. З 3-5-го дня
режим починають розширяти.
Період ремісії – загальний режим за віком, з обме-
женням тривалого ортостатичного навантаження,
виключенням переохолодження.
Стіл №5 за Певзнером, при порушенні функції нирок –
стіл №7а, 7.
Рекомендовано достатнє пиття, на 50 % більше
вікової норми
69. Патогенетичну терапію розпочинають в середньому з 5–7-го дня від початку
захворювання на тлі антибактеріальних препаратів. Патогенетична терапія
включає:
антиоксидантну,
імунокоррегуючу
антисклеротичну терапію.
Антиоксиданти призначають строком на 3-4 тижні
70. ∙ Лікування дегідратації здійснюється шляхом водного
навантаження;
∙ Дезінтоксикація-застосуванням дезінтоксикаційних препаратів.
∙ При відмові від перорального прийому рідини, значному
інтоксикаційному синдромі проводиться інфузійне введення 5%
розчину глюкози або фізіологічного розчину натрію хлориду.
∙ В перші дні захворювання на тлі підвищеного водного
навантаження використовують діуретики (фуросемід,
верошпирон), які сприяють підсиленню ниркового кровотоку,
забезпечують елімінацію мікроорганізмів і продуктів запалення.
∙ Склад і об'єм інфузійної терапії залежить від прояву синдрому
інтоксикації, стану хворого, показників гемостазу, діурезу та
інших функцій нирок.
71. При гіпертермії застосовуються жарознижуючі - парацетамол,
ибупрофен.
У випадках больового синдрому призначаються антиспастичні
препарати.
За необхідності - про, пре і симбіотики;
антигістамінні та протигрибкові препарати.
Інгібітори АПФ або блокатори рецепторів до ангіо-тензину II (БРА)
призначаються при хронічному ПН для гальмування
склеротичного процесу та антипротеїнуричної дії.
74. ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО – ДІАГНОСТИЧНІ ОЗНАКИ
ПОКАЗНИК ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ ПІЄЛОНЕФРИТ
Початок
захворювання
2-3 тиждень після ангіни,
скарлатини
На тлі гострих вірусних і
бактеріальних
захворювань
Дизурічні розлади Не характерні характерні
Біль в попереку Спостерігається у 25% хворих Спостерігається у
більшості хворих
Температура тіла Нормальна або субфебрільна Субфебрільна або
фебрільна
Набряки Характерні Не характерні
Бактеріурія Сеча стерильна +++
Вміст залишкового
азоту крові
Підвищений Нормальний
Гіпертензія Спостерігається часто Спостерігається рідко
Локалізація морф
змін в нирках
В клубочках нирок В інтерстиціальній
тканині
Зміни в сечі Гематурія циліндрурія олігурія Лейкоцитурія бактеріурія
75. Вакцинація проводиться за графіком профілактичних
щеплень, але не раніше ніж через місяць від початку
ремісії з обов’язковим попереднім обстеженням
(аналіз крові клінічний та біохімічний, аналіз сечі),
на тлі гіпоалергенної дієти та антигістамінних препаратів (5-7
днів напередодні і після вакцинації).
Реакція Манту – за графіком.
Збереження стійкої ремісії протягом 3 років при гострому ПН і
5 – при хронічному дозволяє констатувати одужання.
76.
77.
78. Лабораторні дослідження
Ніктурія – нічний діурез перевищує денний
Полакіурія– часте і болісне сечовипускання
Дізурія– болісне,утруднене сечовипускання
Ішурія – затримка сечі
Піурія – гній в сечі
Гематурія – кров в сечі (еритроцити)
79. Наказ N 365 від 20.07.2005
∙ Про затвердження протоколів
надання медичної допомоги
дітям за спеціальністю "Дитяча
нефрологія“
∙ ПРОТОКОЛ
ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З
ПІЄЛОНЕФРИТОМ
80. Нефротичний синдром
∙ це симптомокомплекс, що
включає виражені набряки,
масивну протеїнурію,
гіпопротеїнемію,
гіпоальбумінемію та
гіперліпідемію.
Наказ № 436 від 31.08.2004
Про затвердження клінічних
Протоколів лікування дітей зі
спеціальності “Дитяча нефрологія”
ПРОТОКОЛ
ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З
НЕФРОТИЧНИМ СИНДРОМОМ
81.
82. Гостра ниркова недостатність
∙ синдром, який розвивається в
результаті раптового
виключення функцій нирок. Він
проявляється олігурією чи
анурією, підвищенням
концентрації сечовини та
креатиніну в крові, ознаками
порушення канальцевих функцій
нирок.
∙ ХНН (хронічна ниркова
недостатність) –
необоротне порушення
гомеостатичних функцій
нирок, пов’язане з важким
прогресуючим нирковим
захворюванням.
83.
84.
85. Преренальна форма ГНН
розвивається в
результаті припинення чи
недостатнього приплину
крові до нирки.
Розвивається при:
- різкому зниженні АТ при
шоку і крововтратах;
- гемолізі; міолізі (при
роздавлюванні тканин);
- великих площах опіків;
- великих втратах води і
електролітів при
хворобах травного
каналу;
- ендогенних
інтоксикаціях,
зумовлених
панкреатитом, кишковою
непрохідністю);
- кишковому токсикозі з
ексикозом; поліурії;
- застійній серцевій
недостатності.
86. Постренальна ГНН
виникає при
наявності
перешкоди для
відтоку сечі з нирок:
- сечокам’яна
хвороба;
- об’ємний процес; - рубці;
- оклюзія сечоводів
кров’яними
згустками;
- вроджені аномалії;
- нейрогенний
сечовий міхур.
89. Наказ N 365 від 20.07.2005
Про затвердження протоколів
надання медичної допомоги
дітям за спеціальністю
"Дитяча нефрологія"
ПРОТОКОЛ
ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З
ХРОНІЧНОЮ НИРКОВОЮ
НЕДОСТАТНІСТЮ
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ
ЛІКУВАННЯ
∙ лікування причинного
захворювання (при ХЗН),
∙ ренопротекція,
∙ замісна терапія,
∙ попередження і лікування
ускладнень,
∙ діаліз (перитонеальний і
гемодіаліз)
90.
91.
92.
93.
94. Невідкладна допомога
На до
госпітальному
етапі:
дезінтоксикаційна
терапія
На госпітальному
етапі:
дезінтоксикаційна
терапія
гіпотензивна
терапія
корекція
гіперкаліємії,
гіпергідратації,
ДВЗ-синдрому
Показання до
переведення у ВІТ:
вичерпані
можливості
консервативних
методів
детоксикації
некорегована
гіпертензія
необхідність
проведення
термінового діалізу
95. Наказ №
627 від
03.11.2008
∙ Про затвердження протоколу
лікування дітей з інфекціями сечової
системи і тубулоінтерстиціальним
нефритом
