Презентація до курсу "Біорізноманіття грибів з основами мікосозології", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна

1. Біорізноманіття грибів
О.В. Прилуцький
ХНУ ім. В.Н. Каразіна
Харків - 2016
з основами мікосозології
БАЗОВІ ПОНЯТТЯ

2. Розподіл балів
К/р №1 5 50 80
К/р №2 5
К/р №3 5
К/р №4 5
.... ...
К/р №10 5
С/р №1 10 30
С/р №2 10
С/р №3 10
Підсумкова
контрольна робота
40 40 40

3. Біологічне різноманіття -
“Everything from genes to ecosystems”
“Мільйони рослин, тварин та мікроорганізмів,
що замешкають світ, гени, що їх вони несуть
та екосистеми, що їх вони створюють”

4. Рівні біологічного різноманіття
● Генетичне
● Видове
● Екосистемне

5. Розвиток уявлень про значення
біорізноманіття

6. ● Всі біологічні види становлять
цінність незалежно від їхньої
“корисності” для людини
● Ідея Національних парків:
місць спілкування людей з
дикою природою
John Muir (1838-1914)- мандрівник, натураліст,
письменник
“Романтично-духовне” значення біорізноманіття

7. Yellowstone Natoinal Park

8. Giffort Pinchot (1865-1946) — біолог, автор “The Fight for
Conservation” (1910)
● Природа є поєднанням
корисних, шкідливих та ні
до чого не придатних
елементів
● Види — матеріал для
відновлення корисних
функцій екосистем
● Висновок: що більше видів
(і триваліший термін їх
існування) — то корисніше
для людини
“Утилітарна” концепція збереження біорізноманіття

9. Aldo Leopold (1887-1948) — біолог, еколог
“Еволюційно-екологічна етика”
● До певної міри поєднує
попередні концепції
● Всі види “корисні” як складники
екосистем, що забезпечують їх
функціонування та еволюцію
● “Зберігати найменші ґвинтики та
коліщатка на той випадок, якщо
знадобиться тонкий ремонт
механізму”
● Лягла в основу сучасних уявлень
про збереження біорізноманіття

10. Екологічна та еволюційна роль
“незначущих” організмів
Ланцетник —
пращур Хордових
Ховрах крапчастий —
середовищетвірна тварина
та основний харчовий
об’єкт для хижаків
Євразійських степів

11. “Біологічне різноманіття — ...означає
різноманітність живих організмів з усіх джерел,
включно, серед інших, з наземними, морськими
та іншими водними екосистемами, частиною
яких вони є; це поняття включає різноманітність
у рамках виду, між видам та різноманіття
екосистем”
Конвенція ООН
зі збереження біологічного
різноманіття
Ріо-де-Жанейро, 1992

12. Основні поняття вчення про
різноманіття грибів
Рослини Тварини Гриби
Сукупність видів
на певній території
Флора Фауна Мікобіота
Кількісні
співвідношення
між видами на
певній території
Рослинність Тваринне
населення
Мікобіота

13. Термінологічні проблеми мікоекології.
Термін “біота”
Біота — історично усталена сукупність живих
організмів, що об’єднані спільною областю
поширення. Включає види, що можуть і не мати
екологічних зв’язків між собою.
“Биологический энциклопедический словарь”, 1986
Деякі біологи оскаржують застосування терміну “біота”
щодо частини, а не всіх, видів певної області поширення

14. Термінологічні проблеми мікоекології.
Термін “флора”
Флора — історично усталена сукупність
таксонів рослин, що зростають (або зростали
впродовж минулих геологічних епох) на певній
території.
“Биологический энциклопедический словарь”, 1986
Дослідники флор часом заперечують можливість
застосування терміну “флора” до сукупності видів у межах
малих та довільних територій

15. Мікобіота —
сукупність грибів певної території
(акваторії), з урахуванням як якісного,
так і кількісного складу
Синоніми та альтернативні назви:
● Мікофлора
● Мікота
● Фунґа
● Грибне населення (рідковживане)
● Грибний покрив (наразі не вживається)

16. Умови коректного застовування
терміну мікобіота
● Бажано, щоб досліджувана територія мала
межі, що визначаються зміною важливих
для досліджуваних організмів факторів
Коректно: “мікобіота Карпатських гір”
Не дуже коректно: “мікобіота Харківської області”
● Як “мікобіота” можуть розглядатися лише ті
угруповання грибів, що сформувалися
самостійно
Коректно: “мікобіота Європейського Лісостепу”
Некоректно: “мікобіота Васищівської печерицевої ферми”

17. Аспекти біоти
● Парціальна — біота, що займає ділянку, яка
відповідає мінімальній однорідній природній
території (оселищу, екотопові, парцелі)
Приклад: “біота вільхового лісу у притерасному зниженні”
● Ценотична — біота, що займає ділянку, яка
відповідає рослинному угрупованню
(фітоценозові)
Приклад: “біота кленово-липової діброви яглицевої”
● Регіональна — біота, що займає ділянку,
яка відповідає природному регіонові
Приклад: “біота Східноєвропейської провінції Євразійської
лісостепової області”

18. Угруповання грибів
Об’єднані спільним типом
живлення, субстратом та
способом його
використання
Об’єднані спільним
місцем існування
Трофічні групи Топічні групи

19. Erysiphe alphitoides
Phellinus robustus
Macrolepiota excoriata
Boletus edulisRussula sp.

20. Угруповання грибів
Мікосинузія — структурна частина грибного
блоку екосистеми, що включає види, які
належать до однієї трофічної та топічної
групи та не відрізняються значно у
періодичності використання середовища
Приклади:
синузія ектомікоризних грибів вододільних
дібров Харківського Лісостепу;
Синузія ксилотрофних грибів, що розвиваються
на деревині буку в умовах бучин Закарпаття.

21. Мікоценоз —
Сукупність мікосинузій, безпосередньо або
опосередковано пов’язаних в екосистемі,
вбудованих у різні її сегменти, відтак такі, що
їх не можна структурно виділити в єдине ціле.
Аналог понять “зооценоз”, “мікробоценоз”
Нееквівалентне поняттю “фітоценоз”

22. Рівні біологічного різноманіття
● α — різноманіття всередині одного оселища або
угруповання — опис різноманіття певної групи
організмів у межах певного оселища (угруповання)
● β — різноманіття поміж оселищами
(угрупованнями)— порівняння багатства й
складності певної групи організмів різних оселищ
(угруповань, територій)
● γ — різноманіття у великих регіонах біому,
острова, континенту
● δ — різноманіття, що визначається зміною
кліматичних факторів, що втілюється у зміні
рослинних зон, провінцій тощо
Р. Вайтекер, 1960

23. Етапи класичного дослідження
біорізноманіття
● Збір первинних даних
● Складання переліку видів
● Аналіз різноманіття:
● Наскільки якісно та повно проведений збір даних?
● Чи є унікальною досліджувана біота, чи вона нічим не
відрізняється від сусідніх?
● Оптимальними чи екстремальними є умови середовища для
досліджуваних організмів?
● Чим обумовлені відмінності у траплянні різних видів?
● Якими є екологічні вподобання видів (надвидових таксонів)?
● Які природоохоронні заходи доцільні на цій території?

24. Маршрутні методи збору
первинних даних
на досліджуваній території закладається маршрут,
що проходить через якнайрізноманітніші оселища
— > колекції

25. Стаціонарні (ділянкові) методи збору
первинних даних
на досліджуваній території закладаються та
регулярно обстежуються постійні дослідні
ділянки — > вибірки
S
s s s s
s s s ss
s s s s
s s s s
S = ∑si

26. Збір первинних даних
Вибірки (англ. sampling) — матеріали,
отримані шляхом відбору всіх особин певної
групи організмів з певної (невеликої)
території
Колекції (англ. collection) — матеріали,
отримані шляхом відбору представників
якомога більшої кількості видів з певної
(переважно великої) території

27. Як з’ясувати кількість організмів?
● Дискретні
організми —
мають
вегетативні тіла
з чітко
визначеними
межами, що
піддаються
облікові
● Недискретні
організми —
такі, що не
можуть бути
пораховані
напряму

28. Зразок —
сукупність репродуктивних структур одного
виду, що, з високою вірогідністю, були
сформовані одним вегетативним тілом
(міцелієм, плазмодієм тощо)
Аналог поняття “особина” у дискретних
організмів
Кількість особин — чисельність (англ. number)
Кількість зразків — рясність (численність)
(англ. abundance)

29. Різновиди “рясності”
● Абсолютна рясність (ni
) — кількість зразків
певного (і-го) виду
● Відносна рясність (pi
) — вклад певного (і-
го) виду у загальну кількість знайдених
зразків.
ni
— абсолютна рясність і-го виду
N — загальна кількість зразків
pi=
ni
N