Lecture #01 of Principles of Zootaxonomy at the National University of Kiev. History. Pt 1. Language: Ukrainian

1. Принципи зоологічної систематики та номенклатури Валерій Олексійович КОРНЄЄВ д.б.н. Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України

2. ... що систематика з ’ явилася у 1758 р., коли Карл Ліней випустив друком Х видання « Systema Naturae » . Це не так. А ще дехто вважає…

4. за різними оцінками, від 1,5 до 10 мільйонів видів тварин. Частину з них можна їсти, інших – ні. У св іті нараховують,

5. а деякі тварини - людей Деяких тварин їдять люди

6. Здатність класифікувати, систематизувати і позначати окремі класи їстівних предметів поняттями є базовою потребою людини.

7. А систематика – одна з найдавніших галузей знань і професій

8. «Господь Бог витворив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів до чоловіка, аби побачити, як він назве їх, і, щоби, як назве чоловік кожну живу істоту, таким і було б їй ім'я. І назвав чоловік ймення всім тваринам і птахам небесним і всім звірям польовим.» Мойсе єва Книга Буття, 2: 19-20.

9. Саме тому з давніх давен люди вивчають флору, фауну і навчають інших людей, що в живій природі є корисним, а що – небезпечним...

11. Що таке систематика? Систематика — наука про різноманіття організмів та зв ’ язки між ними Таксономія — методологія систематики, теорія і практика класифікації Класифікація — поділ на групи на основі взаємовідносин між організмами Номенклатура — галузь систематики про присвоєння назв для груп, визнаних у класифікаціях

12. Геродот Галікарнаський - Ἡρόδοτος Ἁλικαρνᾱσσεύς ( V ст до Р.Х) Геродотова “Історія” містить не тільки географічні описи та історичні хроніки, але й певні фауністичні відомості, особливо про далекі країни.

13. Аристотель - Ἀριστοτέλης (384 до Р.Х., Стагир — 322 до Р.Х., Халкіда) Аристотель, учень Платона та вихователь Олександра Македонського, був першим ученим, котрий створив універсальну систему філософії, котра охоплювала політику, соціологію, логіку та фізику, себто науку про світобудову, включаючи світ живого.

14. Аристотель - Ἀριστοτέλης Аристотель застосував концепцію Платона до всього живого, і згідно із цим, все різноманіття живого віддзеркалює певну кількість ТИПІВ, або ж ІДЕЙ ( eidos ) . Історія тварин / Περὶ τὰ ζὼα ἱστορίαι / Historia Animalium Про частини тварин / Περὶ ζῴων μορίων / De Partibus Animalium Про рух тварин / Περὶ ζῴων κινήσεως / De Motu Animalium Про ходу тварин / Περὶ ζῴων πορείας / De Incessu Animalium Про розвиток тварин / Περὶ ζῴων γενέσεως / De Generatione Animalium

15. Аристотель - Ἀριστοτέλης Багато з того, про що ми говоритимемо, було сформульовано вже Аристотелем. У праці “Про частини тварин” Аристотель зробив спробу достосувати те, що ми називаємо сьогодні “морфофункціональними ознаками” (зуби служать для подрібнення їжі, зуби служать для нападу, тощо) та “фізіологічними ознаками” (самці деяких тварин сильніші та збудливіші за самок) до філософської проблеми “спільного” та “особливого”, створивши прецедент морфофункціонального аналізу тварин (будову котрих, особливо морських, він знав дуже глибоко. Співставлення зовнішніх та внутрішніх структур є основою для класифікаційної роботи систематика.

16. Аристотель - Ἀριστοτέλης Аристотель порівнює різні групи тварин ( Serpentes, Aves, Pisces, Selachia, Emys ) У таких ознаках, як наявність чи відсутність лусок на тілі, наявності язика в роті, сечового міхура, жовчного міхура, наявність чи відсутність крові , будова репродуктивних органів, а надто в особливостях органі руху . Вичерпність Аристотелевих описів вражає. Він випередив медієвальну науку на кілька тисячоліть. Європа отримала “нецензурованого” Аристотеля тільки у арабських перекладах Ібн-Рошда у XIII ст.

17. Найважливішою для розвитку зоології була, безумовно, велика праця Аристотеля «Історія тварин» ( Περὶ τὰ ζὼα ἱστορίαι )

18. Тут Аристотель розрізняє “роди тварин, такі, як Птахи, Риби, Кити, Комахи, тощо . Аристотель розрізняє тварин за середовищем існування, діями, звичками та частинами, тобто розрізняє те, що сьогоднішні систематики називають екологічними, фізіологічними, етологічними та морфологічними ознаками. Цікаво, що за характером руху Аристотель знаходить спільні риси між головоногими та м ’ якунами, що мають мушлю. Серед головоногих він виділяє таких, що мають вісім та десять щупалець, серед літаючих комах – твердокрилих (що не мають жала), чотирикрилих (що мають жало у хвості) та двокрилих (що мають жало спереду).

19. Старший Пліній ( Caius Plinius Secundus) (23 –79 р. Р.Х .) Римський письменник-екрудит. Найводомішою є праця Плінія «Природнича Історія »(« Naturalis Historiae ») (77 р.) – своєрідна тогочасна енциклопедія у 37 книгах, що серед інших, вміщувала відомості з фізики та математики, географії та етнографії, антропології та фізіології, ботаніки та садівництва, зоології, фармакології, гірничої справи та мінералогії. Загинув Пліній 25 вересня, спостерігаючи виверження Везувію.

20. Physiologus (II ст. Р. Х. Александрія Поширився на весь християнський схід (пер. Коптською, сирійською, вірменською тощо). Перший латинський переклад – б. 400 р. Р. Х. Німецький пер. – 1070 р.

21. Physiologus (II ст. Р. Х.) Александрія Коли Lacerta сліпне, вона лікується, повернувшися на схід і дивлячися на сонце, яке сходить Isidore of Seville [7th century CE] (Etymologies, Book 12, 4:34, 37):

22. Physiologus (II ст. Р. Х.) Александрія Рись ( Lynx ) є схожою на вовка, але на спині у неї плями, як у леопарда. З затверділої сечі рисі ( Lynx ) утворюється дорогоцінний камінь Isidore of Seville [7th century CE] (Etymologies, Book 12, 4:34, 37):

23. Сорока ( Pica ) може розмовляти людськими словами, хоч мови і не знає (Пліній). Якщо сорока помічає, що хтось знайшов її яйце, вона переносить його в інше місце, але як вона не здатна втримати його в лапах, то приклеює секретом свого вола яйце до гілочок, і так переносить. Isidore of Seville [7th century CE] (Etymologies, Book 12, 4:34, 37):

24. Мантикора ( Manticore ) ма є сірі очі, лице та вуха, як у людини, тіло кольору крові, як у лева, три ряди зубів і жало у хвості, як у скорпіона (Пліній). Мантикора є дуже спритною і їй смакує людська плоть. Isidore of Seville [7th century CE] (Etymologies, Book 12, 4:34, 37):

25. Русалка ( Serra ) має тіло жінки спереду, а іззаду наче риба, і любить дивитися на себе у дзеркало.

26. Кріт ( Talpa ) - сліпа тварина, бо живе у темряві, риє землю, викидає її на поверхню, а їсть коріння; чує так добре, що захопити зненацька її не можна (Пліній Старший, І ст. Р.Х .) Isidore of Seville [7th century CE] (Etymologies, Book 12, 4:34, 37):

27. Однорога ( Monocerus ) дехто вважає тим самим, що й єдиноріг, а дехто – різними тваринами. Має голову оленя, тіло коня, ноги слона, а хвіст кабана, і є найстрашнішим ворогом слона, бо пропорює йому черево. (Пліній Старший, І ст. Р.Х .) Єдиноріг ( Unicornis ) ма є тіло осла, кози чи кона, а на лобі – один довгий ріг. Вловити його можна тільки якщо незаймана дівиця стане йому на шляху, а він схилить перед нею коліна й покладе їй на лоно (або на груди) свою голову, і тільки тут його можна вбити. Ріг єдинорога в порошку захищає від усіх відомих отрут, а ще є афродизіяком (Пліній Старший, І ст. Р.Х .)

28. Physiologus (II ст. Р. Х.) Александрія Лев ( Lion ) може воскрешати своїм диханням дітей

29. Леопард ( Pardus ) схожий на лева, але має плями на спині

30. Віпера, Vipera, народжує дітей через стінку черева, оскільки вони не можуть вийти з її матки інакше, ніж прогризаючи стінку тіла (Геродот). Паруючися з самицею, самець кладе їй голову у пащу, і в екстазі вона її відкушує (Пліній Старший). Спереду має тіло і голову людини, а ззаду – хвіст крокодила ( Physiologus) . А називають її віперою, бо вона народжує живих дітей. Isidore of Seville [7th century CE] (Etymologies, Book 12, 4:34, 37):

31. Physiologus (II ст. Р. Х.) Александрія Formica є дуже роботящою, і збирає насіння на зиму. А в Індії живуть мурахи, більші за лисицю, у Перських царів такі є в палаці. Вони чують золото у землі, і індійці змушують їх шукати золото. Геродот

32. Мурашиний лев ( Myrmecoleon ) – ворог мурах, живе у піску, вбиває їх, жбурляючи камінці, а потім поїдає (Григорій Великий, VII ст. Р. Х.)

33. Physiologus (II ст. Р. Х.) Александрія Пелікан ( Pelicanus ), воскрешає своїх дітей, розриваючи собі груди і годуючи своєю кров ’ ю. Вважався алегорією Христа

34. Вервекс ( Vervex ) зветься так через черви ( Vermes ) у голові і сильніший тому за будь-якого барана. Isidore of Seville [7th century CE] (Etymologies, Book 12, 1:10):

35. Геродот, Пліній Старший, Ісидор Севільський Фенікс ( Phoenix ) живе в Аравії (або в Індії), і щоразу на землі живе тільки один Фенікс. Коли він сягає віку 500 років, він летить на ладанне дерево, набирає собі під крила ладану і летить у Геліополіс, де бачить вівтар, на якому від сонця загоряється вогонь. Фенікс лягає у цей вогонь і згоряє, наповнюючи повітря пахощами ладану. На ранок у попелі з ’ являється хробачок, а наступного дня він стає маленьким пташеням, і так Фенікс народжується знову.

36. Будь-яка інформація має властивість відтворюватися, але водночас вона має властивість спотворюватися та губитися. Це однаково стосується інформації, що зберігається в геномі та інформації, що зберігається в інформаційній сфері людства.

37. Одного разу настає момент, коли інформація є настільки неадекватною, що це починає руйнувати систему як таку. Інформаційна система проходить крізь свій ботлнек, все зайве знищується разом з носіями. Лишаються лише окремі носії, на яких міститься адекватна інформація.

38. Так починається нова історія. Так відбувається арогенез у царині живого, де всю інформацію записано у вигляді ДНК. Так розвивається і будь яка наука. У тому числі і наука про живе.

39. Ідеї Аристотеля знайшли родючий ґрунт у працях Конрада Ґеснера (Conrad Geßner, 1516-1565), п ’ ятитомну Historiae animalium (1551-1558) якого вважають першою зоологічною енциклопедією, з якої починає свій відлік сучасна зоологія.

40. Ґеснер вперше підбив підсумок усіх доти відомих бестиаріїв, уклавши їх у систему аристотелевих “родів” ( genera) . Стиль його досліджень базувався на чотирьох засадах : спостереженні , анатомуванні , подорожах та точних описах тварин . Том I – живородні чотириногі; Том II – яйцекладучі чотириногі; Том III – птахи; Том IV – водні тварини; Том V – змії та скорпіони.

41. У книгу було включено окремо також міфологічних тварин, і коли тварини були йому невідомі, Ґеснер покладався на « Physiologus »

42. Так сюди потрапили і єдиноріг, і морський диявол, і морський монах, і морський змій

43. До нової доби в зоології лишалося усього два сторіччя...

44. Далі буде...