2. Утворення назв та поводження з ними. Назви родинної, родової та видової групи. Початкові написання, виправлення та зміна назв. Засади координації та омонімії.
3. Головні засади Кодексу 5 . Засада типіфікації (принцип типификации ) : Усякий номінальний таксон (фактично чи потенційно ) має свій назвоносний тип .
4. Назвоносні типи ( Name-Bearing Types) Назвоносний тип номінального виду* – екземпляр (або серія екземплярів). Назвоносний тип номінального роду (підроду) – вид . Назвоносний тип номінальної родини (над-, під-, триби) – рід .
5. * Номінальний вид : ? Поняття, яке використовують в тексті Кодексу зоологічної номенклатури. Майже тотожне поняттям “видова назва”, “назва виду”. На відміну від “біологічного виду” – це екземпляри (напр., типова серія), які вважають видом з певною назвою Оскільки у НАЗВИ не може бути ТИПА, використовують поняття “тип номінального виду” Систематики оперують “номінальними видами”
6. Типи у видовій групі ( Types in the Species Group) Назвоносний тип номінального виду ( підвиду) – екземпляр (або серія екземплярів). Назвоносними типами виду є: 1. Голотип 2. Синтипи 3. Лектотип 4. Неотип
7. Типи у видовій групі ( Types in the Species Group) Після 1999 р. встановлення нового виду або підвиду обов ’ язково має містити фіксацію голотипа або синтипів. В старих роботах типи, як правило, не позначали.
8. Типи у видовій групі ( Types in the Species Group) Типова серія – усі екземпляри, за якими автор встановив номінальний таксон видової групи (= вид або підвид ) Тип видової групи (= вид або підвид ) – особливий різновид екземплярів; лише деякі з них є назвоносними:
9. Типи у видовій групі ( Types in the Species Group) Типова серія – усі екземпляри, за якими автор встановив номінальний таксон видової групи (= вид або підвид ) ЯКЩО серед них не виділено один голотип , або якщо серед них одразу не позначено синтипи, або якщо не було подальшого ознакування лектотипа, Усі вони є синтипами і сукупно складають назвоносний тип
10. Типи у видовій групі ( Types in the Species Group) Типова серія синтипи сукупно складають назвоносний тип
11.
12.
13. Типи у видовій групі ( Types in the Species Group) В багатьох старих працях типову серію в оригінальній публікації НЕ ЗАЗНАЧЕНО Або : міститься тільки посилання на екземпляри, згадані в іншій роботі Для номінального виду (підвиду) встановленого перед 2000 , будь-які свідчення (опубліковані та неопубліковані) про те, які екземпляри складають типову серію, можуть братися до уваги
14. Типи у видовій групі ( Types in the Species Group) Якщо в межах типової серії автор з самого початку окремо позначив: 1. “ TYPUS ”, “ TYPE ”, “ HOLOTYPE ” – такий екземпляр вважається унікальним назвоносним типом (ГОЛОТИПОМ) а всі інші екземпляри типової серії – паратипами . Паратипи не є назвоносними екземплярами .
15. Типи у видовій групі ( Types in the Species Group) 1. “ TYPUS ”, “ TYPE ”, “ HOLOTYPE ” – такий екземпляр вважається унікальним назвоносним типом (ГОЛОТИПОМ) а всі інші екземпляри типової серії – паратипами .
16. Типи у видовій групі ( Types in the Species Group) Якщо з типової серії автор ясно виключив “інші екземпляри” – вони не є синтипами! Наприклад : “Я вивчив самця з Суматри, самку з Борнео, ще шість котипів з Сулавесі, і два дещо відмінні екземпляри з Нової Гвінеї і дійшов висновку, що вони належать до ще невідомого виду, який я назвав Musca saundersiana” Наприклад : “Крім типового самця з надзвичайно широкою головою і трикутним крилом, я вивчив 2 самців з вузькою головою і нормальним крилом ( abberatio α ) ... ”
17. Типи у видовій групі ( Types in the Species Group) Якщо з типової серії автор ясно виключив “інші екземпляри” – вони не є синтипами! Поняття “котипи” ( cotypus ) , які вживаються у старій літературі, є відповідниками термінів “синтипи” або “паратипи”, залежно від контексту. Поняття “алотип” ( allotypus) означає особливий екземпляр з типової серії, якій має стать, протилежну до голотипа. алотипи = паратип: алотипи не мають статусу назвоносного типа.
18. Екземпляри, які вже є назвоносними типами “ Той факт, що екземпляр уже є назвоносним типом... Не перешкоджає тому, щоб він був назвоносним типом іншого таксона”. Приклад: Карш ( Karsch, 1888 ) описав Chrysomyza flavipes за самкою з Сенегала. Він написав своє визначення на зворотньому боці географічної етикетки: “ flavipes Karsch sp.n.” Екземпляр зберігався в Музеї Берлінського університету. Ендерляйн ( Enderlein, 1927 ) описав Cliochloria senegalensis за самкою з Сенегала, яка зберігалася в колекції Берлінського університету. Він додав до неї червону типову етикетку: “ Cliochloria senegalensis sp. n. Type Dr. Enderlein 1927” т.ч., ОДИН екземпляр є водночас назвоносним типом двох номінальних видів!
19. Назвоносні типи, які носять нові замінні назви (nomina nova) Не слід шукати тип borodorf Pape в його колекції в Копенгагені, бо він напевне знходиться у колекції Повольного у Брні і має етикетку “ TYPUS Macronychia rohdendorfi Povolny & Slameckova ” . Приклад: Т. Папе (Pape, 1996) запропонував назву Sarcophaga borodorf Pape 1996 для Sarcophaga rohdendorfi (Povolny & Slameckova 1959) , оскільки виникла омонімія. Назвоносні типи старої назви автоматично стали назвоносними типами нової назви , хоч ЖОДЕН типовий екземпляр не несе етикетки “ Type Sarcophaga borodorf Pape ” . .
20. Гапантотип ( hapantotype ) Один або декілька препаратів із прямо спорідненими особинами, які представляють різні стадії життєвого циклу і які разом складають назвоносний тип (голотип) сучасного виду найпростіших. Гапантотип розглядають як ЄДНИЙ ГОЛОТИП, а не як серію синтипів.
21. Лектотип (lectotype) Якщо унікальний назвоносний тип не був фіксований автором, його можна позначити згодом з типової серії (= синтипів). Один з синтипів ознаковується як лектотип , інші стають паралектотипами . Ця дія – незворотня : екземпляри, які були синтипами, після ознакування лектотипа ніколи не поновлюються у статусі синтипа.
22. Лектотип (lectotype) Один з синтипів ознаковується як лектотип , інші стають паралектотипами . Ця дія – незворотня : екземпляри, які були синтипами, після ознакування лектотипа ніколи не поновлюються у статусі синтипа.
23. Лектотип (lectotype) Щоб ознакування лектотипа (після 1999) було чинним: Слід а) уживати термін “ лектотип ” (lectotype, lectotypus) , але не “тип” б) містити відомості, які дозволяли б чітко розпізнати позначений екземпляр (опис етикеток, фото, розміри тощо); в) містити чіткий виклад таксономічної мети ознакування (навіщо?). Якщо унікальний назвоносний тип не був фіксований автором, його можна позначити згодом з типової серії (= синтипів). Один з синтипів ознаковується як лектотип , інші стають паралектотипами . Ця дія – незворотня : екземпляри, які були синтипами, після ознакування лектотипа ніколи не поновлюються у статусі синтипа.
24. Лектотип варто виділяти і ознаковувати, якщо типова серія є неоднорідною і складається з суміші 2 або більше видів. У такий спосіб біологічне тлумачення номінального виду стабілізується.
26. Неотип (Neotype) Якщо назвоносний тип (голотип, лектотип, синтипи ) втрачений , і автор вважає назвоносний тип необхідним для об ’ єктивного визначення номінального виду (підвиду), ознаковується неотип .
27. Неотип (Neotype) Ознакування неотипа є чинним за умови, що воно є конче необхідним, і коли цю необхідність виразно заявлено, та коли це ознакування опубліковане з наведенням таких подробиць: а) що неотип ознаковується для з ’ ясування таксономічного статусу або типового знаходища номінального таксона; б) ознаки, що відрізняють номінальний таксон від інших; в) відомостей та опису, достатніх для розпізнання неотипа; г) підстав для того, щоб вважати, що назвоносний тип втрачено або знищено та заходів на його розшук; д) доказів відповідності неотипа тому, що було відомо з опису; е) доказів того, що неотип походить з місця, найближчого до початкового знаходища; є) що він знаходиться у власностіустанови, яка має належні умови для зберігання назвоносних типів. Якщо назвоносний тип (голотип, лектотип, синтипи ) втрачений , і автор вважає назвоносний тип необхідним для об ’ єктивного визначення номінального виду (підвиду), ознаковується неотип .
28. Неотип (Neotype) Неотип рекомендується вибирати з-поміж паратипів або паралектотипів, якщо вони існують . Якщо таксономічну тотожність виду (підвиду) a) не можна визначити за існуючим назвоносним типом ( nomen dubium) і б) це створює загрозу сталості і універсальності, то для ознакування неотипу потрібно звернутися до Комісії з зоологічної номенклатури із запитом використати її повноваження .
29. Хто є типом Homo sapiens Linnaeus 1758 ? Карл Лінней назвоносних типів не ознаковував. Американський палеонтолог Едвард Дрінкер Коуп ( Cope) помер 1897 р. і перед тим висловив свою останню волю: він заповідає своє тіло науці, щоб його кістяк ознакували як тип Homo sapiens .
30. Хто є типом Homo sapiens Linnaeus 1758 ? 1991 р. Луї Психойос (фотограф з National Geographic) опублікував історію Коупа і згодом опублікував детальний переопис Homo sapiens , ознакувавши в якості типового екземпляра кістяк Коупа, який зберігався в Музеї порівняльної зоології, Кембрідж, шт. Масачузетс.
31. Хто є типом Homo sapiens Linnaeus 1758 ? Лектотип може бути ознакований лише з-поміж типової серії, принаймні з людей, які жили в часи Ліннея або до нього і були відомі йому. Едвард Д. Коуп народився через 60 рр. після смерті Ліннея і не є частиною типової серії (синтипом) Homo sapiens .
32. Хто є типом Homo sapiens Linnaeus 1758 ? Оригінальний опис Homo sapiens складається лише з єдиної фрази: « Nosce Te ipsum » («пізнай себе самого») . На основі цього 1959 р. в якості голотипа Homo sapiens було позначено Карла Ліннея. Це ознакування типу є цілком чинним, за виключенням того, що він є не голотипом , а лектотипом ...
33.
34.
35. Типи у родовій групі ( Types in the Genus Group) Назвоносним типом номінального роду є номінальний вид, який називається “типовим видом” (TYPE SPECIES) Номінальний рід і номінальний підрід мають один і той самий типовий вид.
36. Типи у родовій групі ( Types in the Genus Group) До роду Herina Robineau-Desvoidy, 1830 спочатку було включено 11 видів, включно з Herina liturata Robineau-Desvoidy, 1830. Типовий вид роду Робіне не ознаковував. Вперше типові види для всіх відомих йому родів ознакував Вествуд ( Westwood, 1840). Як типовий вид він позначив Ortalis afflicta Meigen, 1830. Проте Робіне такого номінального виду до складу роду не включав . => Ознакування Вествуда є нечинним (хоч ці назви є синонімами). Типовим видом роду може бути тільки номінальний вид, з самого початку включений до нього .
37. Типи у родовій групі ( Types in the Genus Group) Віллі Генніг (Hennig, 1939) ознакував як типовий вид роду Herina liturata Robineau-Desvoidy, 1830. => Ознакування Генніга є цілком чинним (хоч ця назва є молодшим синонімом Ortalis nigrina Meigen, 1826 ). Типовим видом роду може бути тільки номінальний вид, з самого початку включений до нього .
38. Типи у родовій групі ( Types in the Genus Group) Типовий вид слід наводити в початковому біномені, наприклад: Herina Robineau-Desvoidy 1830 Типовий вид: Herina liturata Robineau-Desvoidy, 1830 ( зараз вважається синонімом Herina nigrina (Meigen 1826)), за наступним ознакуванням Генніга ( Hennig, 1939) .
39. Типи у родовій групі ( Types in the Genus Group) Незалежно від того, як видозмінюються межі таксона, чинна назва таксона визначається номенклатурним типом, що входить до його складу. Видовий склад : Herina aartseni Merz 1996 Herina frondescentiae (Linnaeus 1758) Herina ghilianii Rondani 1869 Herina goilala (D.K.McAlpine 1965) Herina gyrans (Loew 1864) Herina hennigi Hering 1940 Herina lacustris (Meigen 1826) Herina lugubris (Meigen 1826) Herina merzi Kameneva 2006 Herina nigrina (Meigen 1826) Herina orientalis (Schiner 1868) Herina oscillans (Meigen 1826) Herina pluschi Kameneva 2006 Herina zojae Kameneva 1999 Рід Herina Robineau-Desvoidy 1830 типовий вид: Herina liturata Robineau-Desvoidy 1830 (= Ortalis nigrina Meigen 1826) Приклад: Rhadinomyia Schiner 1868 типовий вид: Rhadinomyia orientalis Schiner 1868 Thryophila Loew 1868 типовий вид: Musca frondescentiae Linnaeus 1758 Tephronota Loew 1868 типовий вид: Ortalis gyrans Loew 1868 Loxodesma Loew 1868 типовий вид: lacustris Meigen 1826 Hypsomyia D.K.McAlpine 1965 типовий вид: Hypsomyia goilala McAlpine Синоніми:
42. Типи у родовій групі ( Types in the Genus Group) Типовий вид роду (підроду) : а) за монотипією ( monotypy ); б) за початковим позначенням (original designation) ; в) за наступним позначенням (subsequent designation). Platystoma Meigen 1803 Типовий вид: Musca seminationis Fabricius, 1775 ( за монотипією ) .
43. Типи у родовій групі ( Types in the Genus Group) Критерії переваги для подальшого ознакування : а) слід ознаковувати найбільш звичайний та поширений вид, який має медичне чи господарське значення, має назву communis, vulgaris, officinalis, medicinalis; б) або є частковим чи повним тавтонімом: Bos tauros, Equus caballus, Ovis aries, Sphaerostoma globiporum .
44. Типи у родовій групі ( Types in the Genus Group) Типовий вид номінального роду, який було означено як нову замінну назву: Platystoma Meigen 1803 Типовий вид: Musca seminationis Fabricius, 1775 ( за монотипією ) . Megaglossa Rondani 1869 ( як замінна назва для Platystoma Meigen 1803 ) Типовий вид: Musca seminationis Fabricius, 1775 ( автоматично ) .
45. Типи у родинній групі ( Types in the Family Group) Назвоносним типом номінального таксону родинної групи (надродини, родини, підродини, триби підтриби) є номінальний рід, який називається “типовим родом” (TYPE GENUS) Типовий рід не обов ’ язково має бути найстаршим. Вибір типового роду означає вибір основу назви родини.
46. Типи у родинній групі ( Types in the Family Group) Вибір типового роду означає вибір основу назви родини. Типовий рід: Tephritis => Tephritidae , Tephritinae , Tephritini Типовий рід: Trypeta => Trypetidae , Trypetinae , Trypetini Типовий рід: Canis => Canidae Типовий рід: Vladiptera => Vladipteridae Типовий рід: Homo => Hom in idae Типовий рід: Ceratitis => Ceratit id inae , Ceratit id ini Щоб зоологи не помилялися у виборі основи (суфікси в називному відмінку часто випадають!), у додатку до Кодекса є спеціальні граматичні таблиці.