Ознайомити дітей з творчістю поетів рідного краю, сприяти розширенню дитячого кола читання; формувати навички виразного читання, здатність відчувати емоційний зміст поезії, зв’язно висловлювати свої думки, збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати мовлення, пам’ять, мислення, вміння аналізувати прочитаний твір, визначати головну думку вірша, знаходити в ньому художні засоби. Виховувати любов до поезії, до рідного краю, повагу до поетів та їх творчості, викликати бажання читати вірші.
Застосування Гайду безбар’єрності в роботі закладів культури громад Одещини.pdf
Поетичні перлини рідного краю
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7. МОЛИТВА
Благаю Тебе, Боже мій,
Серцем всім молю.
Ти мені в груди пісню влий
Могучу з болю!
Нехай голосна, як сурма,
Краєм полине,
Щоби розпуклись ті ярма,
Що люд в них гине.
Щоб дні не йшли тобі в журбі,
Вкраїно бідна,
Щоби заграла і Тобі
Пісня побідна…
По цілім краю, щоб встав люд
З хат і палат на щирий труд
Для тебе, Рідна!
8. СВЯТИЙ МИКОЛАЮ
Святий Миколаю,
Прийди до нас з раю,
Принеси нам дари
Кожному до пари.
Цукерки смачненькі,
Булочки пухкенькі,
Книжечок багато
Читати у свято.
СОН ГАННУСІ
Вже Миколай на подвірку…
-Дайте, дайте мені зірку,
-ту малесеньку!
Святий злинув ген на гірку,
Зірвав з неба одну зірку,
ту срібненьку.
А я її за пазуху,
йду по сніжку, білім пуху:
- тут, тут зірка.
Та гляджу на зірку нишком
Моя зірка – ой, ой лишко,
дрібні сльози ллє:
-Пощо мене держиш в себе
таж на яснім чистім небі я
світила всім!?
Я злетіла знов на гірку
І вчепила ясну зірку,
нехай світить всім!
26. Коник-Стрибунець
Веселий Коник-Стрибунець
У теплий літній день
Стрибав під неба срібний дзвін:
Дзінь-дзінь, дзелень-дзелень.
Та раптом дужий вітровій
Заплутав геть сліди,
Підняв сердешного й поніс
В садочок молодий.
Від страху Коник аж забув,
Що з роду Стрибунець.
По гілці бігав взад-вперед,
То вздовж, то навпростець.
Та ненароком оступивсь,
Додолу, неборак,
Упав. На мить завмер. Зітхнув
Й заплакав враз дивак.
Так і з людьми бува в житті:
Як страх заглушить дзвін,
Впадуть нещасні до землі
Й не годні встать з колін.
27. Сова і Сорока
Сова відкрила школу для дорослих
(тобто вечірню).
Учились в ній птахи і бджоли, й оси.
Уроки тут були цікаві, нестандартні.
Складали учні тести, малювали карти,
В комп’ютерних займались класах,
Писали вірші, вчились танцювати вальса.
Та чорна заздрість, мов хробак,
Точила душу у Сороки.
Нашкодити б Сові… Та як?
І скарги…скарги…на всі боки
Зміїним язиком шипіли.
Комісії Сову обсіли,
Дошукувались, тестували,
Але в тямки так й не дібрали,
Що, власне, тут вони шукали.
І врешті-решт дійшли до згоди:
Сова вартує нагороди.
Сорока, як про це почула, -
Язик зі злості проковтнула.
В народі кажуть недарма:
Ніколи яму іншим не копай,
Бо в неї упадеш сама.
28.
29.
30.
31.
32.
33.
34.
35.
36.
37. Поєднання героя із відповідним віршем
Мушка в хаті літала, ● ●«Котячий обід»
У сметану влетіла,
Вийти звідти не вміла.
Котик Чорний Кожушок ● ●«Калина звичайна»
Носить білий фартушок.
Ятріє грань в її гарячих гронах, ● ●«Безкінечні казочки»
Як дозріває плід у дні осінні.
38. Відновлення у вірші
правильного порядку рядків
А тут тихо, тепло нам.
Дрібен дощик пада там,
У світличці чистенькій,
Віченька стуліть!
При матусі рідненькій,
Спіть, діточки, спіть,
Гра «Знайди риму»
ліс ● ● в галузках
буки ● ● шапочки
по верхах ● ● у казці
кличе ● ● мужиче
листки ● ● дрізд
ласці ● ● голубки
39. Гра «З якого вірша рядок»
Від зорі меню складав, книг немало
погортав...
Скажу, дітки, і другу: прибіг котик із лугу…
Я серветку вишию для мами…
Першою кидає краплі білі на весни
не зітканий ще килим…
40. Гра «Хто це?»
Член Національної Спілки Письменників України,
поет, нарисовець, публіцист, відомий
громадсько-політичний діяч, автор поетичних
збірок «Долоні в крапельках дощу», «Калиновий
спалах». Живе та працює в місті Надвірна.
У закутині Карпатських гір, у мальовничому селі
Білі Ослави, що на Галицькій Гуцульщині,
народилася відома дитяча письменниця, автор
книжечки «Краю мій, рідний», «Мати-
страдниця», «Учись, маленький».
41. Народилася в м. Надвірна,
українська письменниця, поетеса, прозаїк,
авторка пісень, педагог, громадський діяч,
працювала вчителем-методистом
зарубіжної літератури у Пнівській ЗОШ І – ІІІ ст.
Автор збірок «Парашутики кульбабок»,
«Снопик літа», «Жоржиновий полумінь».
Незмінно проживав у селищі Делятині,
де працював спочатку в Делятинському
лісокомбінаті, дуже любив природу України та
оберігав її, все своє життя віддав вирощуванню
і догляду карпатських лісів.
Автор збірки «Намисто Карпат».
42. Гра «Добавлянка»
Річечко, гори і доли,
Благословіть – йду до … .
Йду у світи таємничі,
Що мене зваблюють, … .
Лиш останній гість з’явився
Й чемно братії … ,
Як почали всі хвалити
Стіл, господарем … .
Стрибає білка …,
дітей … .
Вітрець шепоче …,
в ярку потік … .
А мама, як жала …,
На межах у травах …
Достиглу збирала …
І в дім приносила для … .