Урбаністика XXI століття

1. Урбаністика XXI століття: як треба будувати міста.
Відбудова українських міст — шанс зробити їх кращими
Підготували: Герасимик-Чернова Т.П., Данилік С.М., Оласюк В.С.
НАУКОВИЙ СЕМІНАР

2. ПЛАН
 Що таке урбаністика та яка її мета? Хто займається урбаністикою?
Розташування та зонування будівель. Транспортні розв'язки. Зовнішній
вигляд і функція. Урбаністика і міські нетрі? Ситуація в Україні.
 Урбаністика – гра в довгу: проєкти нерухомості з індивідуальним
життєвим сценарієм. Концепція перемагає: життя в місті, не виходячи
з ЖК.
 Друге життя промзон: реновація та редевелопмент у житлові кластери.
 Ідеологія «нових міст»: злиття з природою замість «кам'яних
джунглів».
 Відбудова українських міст — шанс зробити їх кращими.
 І все будуй добре: поради знаменитого урбаніста Йена Ґейла для
відбудови України.
 "Місто мрії для урбаністів": японський архітектор розробить план
відбудови Ірпеня.
 Безбар’єрність – філософія суспільства без обмежень.
 Українські урбаністи створили першу частину довідника про відбудову
міст.

3. Що таке урбаністика та яка її мета?
 Урбаністика ー це галузь архітектури,
яка зосереджена на організації міських
територій, тобто міське планування. Ця
практика складається з різних галузей від
інженерії до соціальних наук. Вона була
розроблена для вирішення проблем, що
спричинені спонтанним розширенням міст
без планування. За своєю суттю
урбаністика має на меті створити безпечне,
організоване та приємне домашнє та
робоче життя для жителів як нових, так і
старих міст. Сьогодні одними з найбільших
проблем міського планування є
розташування будівель, зонування,
транспорт і те, як виглядає місто. Крім того,
урбаністика займається збереженням
природного середовища та ліквідацією
занедбаних територій з подальшою їх
реорганізацією.

4. Хто займається урбаністикою?
 Є багато професіоналів, що спеціалізуються або на
вирішенні проблем у вже існуючих забудовах, або на
проєктуванні нових. Але міське планування зазвичай
виконується групою осіб із певними навичками та
досвідом. Таких спеціалістів називають ー урбаністами.
Сучасна система освіти пропонує курси спеціально для
сертифікації у галузі урбаністики та навчає студентів
культурних, економічних, правових та інших дисциплін,
які допомогають у розвитку міста. Але окрім таких
спеціалістів у плануванні міста беруть участь
архітектори, інженери різних напрямків, забудовники,
соціологи, екологи, ландшафтні дизайнери, ботаніки і
навіть бізнес-консультанти.

5. Як розвивалася урбаністика?
 До середини ХІХ століття міські райони створювалися разом з
розширенням вже існуючих міст. Такі мегаполіси як Лондон, Париж, Токіо
та інші спочатку були невеликими містечками, але з часом туди
приїжджало все більше мешканців і маленькі містечка збільшувалися.
Назви вулиць та нумерація у деяких старих частинах цих міст і зараз
можуть збити з пантелику навіть корінних жителів. У ті часи не
замислювалися про те, як може змінитися та розростися той чи інший
район у майбутньому. Брак організації в житлових та промислових
частинах міста, а також неправильне розміщення та недостатня кількість
лікарень і шкіл часто створювали проблеми для безпеки та здоров’я
жителів старих міст.
 Тож, наприкінці ХІХ століття, коли стало зрозумілим, що без
продуманого планування не обійтися почала розвиватися сучасна
урбаністика. Архітектори та інженери в партнерстві з місцевою владою
почали розробляти шляхи вирішення вище зазначених проблем в
наявних міських районах і запобігання їх розвитку в нових районах. Хоча
пошук рішень для існуючих ситуацій у містах часто складніший, ніж
планування нового міста чи міського району з нуля, обидва процеси є
однаково важливими частинами галузі.

6. Розташування та зонування будівель
 Зонування районів та розміщення новобудов є
надзвичайно важливою складовою у містобудуванні.
Коли створюється новий район у місті,
планувальникам просто необхідно детально все
продумати; кожну окрему зону і те як вони будуть
взаємодіяти між собою. Чи достатня кількість
магазинів, шкіл, лікарень та дитячих садочків. Чи не
будуть на критично близькій відстані до зон
відпочинку чи жилих комплексів різні виробництва,
очисні споруди та інше. Як будуть спроєктовані дороги
і чи не буде проблем із під'їздом до будівель
спеціального транспорту (пожежна служба, швидка
допомога, аварійна служба та ін.) до будівель.
Правильне міське планування враховує всі ці та багато
інших факторів під час вибору місць для будівель і
розташування певних зон. Тобто уся інфраструктура
повинна працювати як один організм.

8. Транспортні розв'язки
 Забезпечення достатньої кількості доріг і магістралей, а також
легкодоступного громадського транспорту також є однією з
важливих складових урбаністики. Необхідно передбачити наперед
зростання та потреби у транспорті для кожного району і для всього
великого міста загалом. Крім того, потрібно спрогнозувати як
майбутнє розширення міста вплине на транспортний потік.
Важливо правильне стратегічне планування, адже саме це
допоможе усунути можливі проблеми з транспортними
розв'язками та навантаженнями на дороги. Тут варто зазначити, що
останнім часом тема екологічно чистих міст стає все більш
популярною. Тому сучасні урбаністи велику увагу приділяють
розробці велодоріжок, пішохідних алей, дорогам для електрокарів,
які мають функцію заряджання автомобіля під час руху, та навіть
спеціальним тунелям для гіперлуп.

9. Зовнішній вигляд і функція
 Кожен аспект в урбаністиці і те як вони будуть поєднуватися між собою
повинен бути ретельно продуманим. Форма, функція, безпека,
естетика, комфорт та екологія ー все це має бути в гармонії та
приносити користь. Наприклад, зелені насадження повинні органічно
вписуватися в індустріальний пейзаж і у той же самий час ці ж дерева
можуть приносити плоди. Або фасади будівель можуть бути оздоблені
зеленими рослинами. Також, наприклад, насосна станція може бути
створена у вигляді незвичайного арт-об'єкту. Саме поєднання
технологічних інновацій, екологічно чистих матеріалів та навколишньої
природи робить сучасну урбаністику такою цікавою та унікальною.
 Сьогодні урбаністи розглядають варіанти того, як спрогнозувати
розширення міст, щоб вони і надалі залишалися гнучкими та
практичними. До того ж активно просувається догма екологічно чистих
міст, де застосовуючи екотехнології, такі як, альтернативні джерела
енергії, використання вторсировини, вирощування фруктів та овочів у
спеціально відведених для цього місцях, мешканці міста зможуть
самостійно забезпечувати себе усім необхідним.

10. Урбаністика і міські нетрі?
 Значна частина урбаністики базується на поєднанні знань
про архітектуру, економіку, людські відносини та інженерію. З
цієї причини існують численні теорії розвитку нетрів і занепаду
міст. На жаль, у сучасному світі, така проблема досі існує, і
урбаністи та міські чиновники часто працюють над ліквідацією
або покращенням таких районів міста, а також над
запобіганням розвитку нових. Однак є багато різних
соціальних, політичних та економічних факторів, які
впливають не лише на розвиток таких територій, але й на їх
подальше існування.

11. Ситуація в Україні
 Сьогодні в Україні відбувається стрімке переродження звичного для нас
вигляду міста. До того ж реформа децентралізації суттєво сприяє зміцненню
громад та їхніх повноважень, що і стало передумовою до сучасного урбанізму
України. На жаль, здебільшого цей процес відбувається внаслідок руйнувань
наших міст та селищ через повномасштабне вторгнення країни-агресора. Але це
також і шанс викорінити радянську спадщину у всіх її проявах та створити сучасне
українське місто орієнтуючись на успішну міжнародну практику.
 Наразі багато відомих світових архітекторів та урбаністів розробляють нові
концепції українських міст, які будуть більш екологічними, виконані з
інноваційних матеріалів, оснащені альтернативними джерелами енергії,
матимуть розвинену інфраструктуру, зручне зонування та сучасний вигляд.
Наприклад, у Харкові пропонують змінити тип забудови на квартальний, що
зробить проживання комфортнішим та покращить ситуацію з трафіком. А у
деяких містах можуть використати навіть 3d-друк для створення будинків. Багато
уваги приділяється саме облаштуванню зелених зон, парків та зон відпочинку.
Крім того, не виключається можливість обладнання укриттів на зразок
ізраїльських.
 Поки що трохи важко уявити, як будуть виглядати повоєнні міста після
відновлення, але вже саме зараз варто говорити про їх відбудову. Війна вже
внесла свої корективи у демографічні, соціальні, економічні та інші чинники, що
впливають на розвиток громад. Тому майбутні українські міста будуть створені
через призму переосмислення цінностей, комфорту та сучасної архітектури.

12. Урбаністика – гра в довгу: проєкти нерухомості з
індивідуальним життєвим сценарієм. Концепція
перемагає: життя в місті, не виходячи з ЖК

13. Епоха мультиформатних проєктів у будівництві – наслідок становлення
світової тенденції сталого розвитку економіки країн. Створювати ресурси,
щоб вони приносили користь якнайдовше, стало не лише модним, а й
необхідним. Саме тому будівельні проєкти сьогодні розробляються не
просто в розрізі концепції забудови, а й з урахуванням розвитку сценарію
подальшого масштабування та розвитку простору, що створюється.
Не просто побудувати висотки з максимально зручним плануванням, а
створити закрите цілісне середовище, яке має функції та набір послуг,
забезпечуючи наявність дружньої до людей атмосфери. Вивірені
архітектурні рішення, квартирографія, зонування втілюються з ідеальною
точністю та відображають концепцію у візуальному характері об'єкта.
Сталий розвиток житлового чи робочого простору – це завчасне
забезпечення ще не озвучених і не усвідомлених потреб жителей. Дати
більше очікуваного можна лише в разі поетапного розвитку життєвого
сценарію проєктів нерухомості, в основі якого – турбота про майбутні
покоління.

14. Концепція перемагає: життя в місті, не
виходячи з ЖК

15. Створення сприятливого середовища, що спонукає до розвитку,
творчості, діяльності, планування свого майбутнього в безпеці, з
урахуванням належності до певної соціальної групи, реалізується в
мультиформатних концепціях mixed-use. Тут можна жити, працювати та
відпочивати. Проєкти, що створюються з урахуванням потенційного
масштабу у вигляді відпочинкових зон, спортивних комплексів, творчих
студій, сімейних центрів, лайфворкінгів і комерційних просторів,
нагадують живі організми. Вони здатні як розвиватися усередині
створеної інфраструктури, так і ставати частиною найближчого міського
простору, доповнюючи його функціонал і надаючи естетичну складову.
Впровадження у будівництві well-стандарту, де враховані екологічні
норми якості води, повітря, його очищення, освітлення території та зон
усередині житлового простору, акустичний комфорт, забезпечує
психологічне здоров'я та є запорукою благополуччя мешканців.

16. Поряд з екстер'єрами переглядаються також концепції
архітектурного оформлення інтер'єрів: зон громадського
користування. Поняття «під'їзд» скоро втратить свою актуальність,
оскільки дедалі частіше забудовник робить вибір на користь
громадської вітальні, лобі, де відбувається перший контакт людей
із простором внутрішньої території. Усе частіше тут можна
скористатися такими зручностями, як м'які меблі для очікувань,
візочна, невелика зона для читання, мінікав'ярня, приміщення для
миття лап тварин.
Урбаністика як світова тенденція сьогодні сприяє ефективному
нетворкінгу для людей. Ком'юніті, де мешканці зацікавлені в
створенні та підтримці дружньої атмосфери. Попит на створення
соціальних зв'язків у межах концептуального житлового чи
комерційного простору лише зростатиме.

17. Друге життя промзон: реновація та
редевелопмент у житлові кластери
 Одне з основних і дуже болючих питань для девелопера – пошук територій для
проєктів багатофункціональної моделі з вираженою інфраструктурою. Усе частіше
забудовники вдаються до реновації занедбаних об'єктів промислових зон. Такі
рішення вигідні не лише забудовнику, а й міській владі, адже вони спонукають до
поліпшення середовища, зростання якості життя та зниження навантаження на
наявну інфраструктуру міста.
 Підготувати занедбану територію та здійснити реновацію промислових
будівель – завдання непросте й дуже затратне. Тому забудовники орієнтуються на
подальший стратегічний розвиток майбутніх об'єктів. Створення рекреаційних
зон з урахуванням вільної екосистеми, зеленими насадженнями, багаторівневою
системою зонування території, де відбувається змішання форматів, – привід для
об'єднання девелопера, міської влади та інвесторів.

18. Друге життя промзон: реновація та
редевелопмент у житлові кластери
 Єдина модель перетворює застарілу
територію, завдяки чому вона вписується
в міську інфраструктуру, утворюючи
новий кластер. Оптимально поєднані
зони об'єкта дозволяють вписати в новий
простір магазини, школи, центри
дозвілля та розвитку, коворкінги, офіси,
складські приміщення та інші складові
комфортного середовища. Громадська
складова надає забудові особливого
значення для території району зокрема й
міста загалом. Тому грамотна концепція,
яка пов'язує всі елементи об'єкта в
єдиний формат, така важлива на етапі
створення проєкту.

19. Ідеологія «нових міст»: злиття з
природою замість «кам'яних джунглів»
 Одним із вагомих трендів сучасності експерти вважають
створення «нових міст», які зводяться з нуля й органічно
вписуються в довкілля. Такий формат створює нову
екосистему в ландшафті міста. Параметри життєдіяльності в
таких об'єктах формують умови підвищеного комфорту,
здатні розширити людські можливості у сфері відпочинку,
саморозвитку, реалізації та якісної соціалізації загалом.

20. Ідеологія «нових міст»: злиття з природою
замість «кам'яних джунглів»
 Концепція «нового урбанізму» дозволить протистояти наслідкам
глобального потепління, майбутньому дефіциту водних та енергоресурсів,
а також максимально впроваджувати технологічні інновації у будівництві
та облаштуванні територій з урахуванням енергозбереження й екологічних
норм. Головна перевага – можливість власників такого житла бути в центрі
«незайманого» природного середовища, що вже значно підвищує рівень
задоволення від життя.
 Ідеологія «нового урбанізму» вже проникла в забудову США. Концепція
лягти підвалиною в план будівництва нової столиці Єгипту поблизу Каїру.
Нові райони спрогнозовані в Лондоні, Парижі, Амстердамі. Згодом їм
пророкують роль центра міста.

21. Відбудова українських міст — шанс зробити
їх кращими
Які принципи варто врахувати під час відбудови зруйнованих війною міст?
Питання відбудови українських міст як ніколи актуальне сьогодні. росія
завдала суттєвої шкоди містам, найбільш зруйнованими є Маріуполь, Волноваха,
Харків, Ізюм, Суми, Бахмут, Чернігів.
Деякі з них практично повністю знищені, наприклад Волноваха чи
Маріуполь. Там лишились лише руїни. Зараз ми маємо змогу переосмислити міста
і на перше місце поставити людину – її життя, безпеку та здоров’я.

22. Людиноцентричність – must have принцип
українських міст

23.  Відбудова та розвиток міст – це не лише про забудову
новими багатоповерхівками. А про те, як поєднати житло
з інтересами людей та давати можливість для ведення і
розвитку бізнесу. Звісно, питання нового житла для тих,
хто його не має, стоїть дуже гостро.
 Зараз варто будувати не швидко, а якісно та
обдумано, дослухаючись до потреб людей, і в центрі
ставити саме
мешканця. Найціннішим активом майбутнього є
насамперед люди, потрібно орієнтуватись на них.

24. Місто 15 хвилин
 Якими мають бути людиноцентричні міста? На мою думку, насамперед це
міста, у яких комфортно психологічно та фізично. В першу чергу це інклюзивність та
безбар’єрність.
 Зокрема людиноцентричну концепцію почали запроваджувати в міському
плануванні Барселони. Там перенаправили транспортні потоки за межі міста, щоб
залишити центр пішим.
 А все для того, щоб створити здорове міське середовище і дати можливість
людям почуватись комфортно.
 Є відома концепція "місто 15 хвилин", коли у пішій доступності є все
необхідне для мешканця – продуктовий магазин, аптека, лікарня, кафе, дитячий
садок чи школа.
 Впровадження такого рішення допоможе оптимізувати процеси й ефективно
розподіляти ресурси.
 Міста сьогодні потребують мобільності, тож варто врахувати
концепцію "коротких відстаней".
 Розвиток велоінфраструктури та якісного громадського транспорту – тепер це
нагальне завдання і потреба для мешканців.
 У час війни спостерігаємо частковий дефіцит та здорожчання пального, багато
людей пересіли з власного авто у громадський транспорт, на велосипеди чи
електросамокати. Це питання варто вирішувати вже сьогодні й підходити до нього
комплексно.

25. Місто 15 хвилин

26. Стратегії замість планів

27.  Головним документом міського розвитку є генеральний
план. Мабуть, в умовах розбудови міста він працює добре –
кардинальне перепланування кварталів чи формування нових
вулиць – все тут. Але він не про людей, а про дороги, будинки,
заводи тощо.
 Сучасні міста потребують сучасних стратегій. Для цього
замало накреслити генеральний план, потрібно залучити
зовнішні ресурси: фахівців, інвесторів, підприємців об’єднати
навколо спільної ідеї. Звичних генеральних планів замало,
коли ми говоримо про планування розвитку.
 Більшість українських міст вже сформовані, зі своїми
кварталами, будинками та вулицями. Звісно, важче
вбудовувати нові ідеї у райони на урбанізованих територіях,
ніж будувати з нуля. Але це можливо, якщо розробити
стратегію розвитку.

28. І все будуй
добре:
поради
знаменитого
урбаніста Йена
Ґейла для
відбудови України

29. «Відбудова України — чудовий шанс для неї зробити
великий крок вперед і стати однією з найкращих
країн світу, бо у вас є можливість переосмислити те,
що ви робите. А це дуже цінно», — звернувся
Йен Ґейл до українських архітекторів під час лекції,
яку організувала школа PRO PM Construction.
А ще пожалівся на модерністів, автомобілістів,
лінивих архітекторів та багатоповерхівки.
То як спланувати міста для людей, а не для
машин і не перетворити житло у готельну
кімнату?

30. 1. Відкинути установки модернізму
Існує спільна ідея, яку можна застосувати до будь-яких моделей
міст: на перше місце потрібно ставити людей. З приходом
модернізму міста стали технократичними, будівлі — чітко
розділеними за призначенням. Житло набуло вигляду готелей, де
людина могла лише гарно виспатись і насолодитись краєвидом за
вікном.
Утім, жодного разу застосування такого модерністського бачення
до планування міста-машини не стало джерелом радості для людей.

31. 2. Створювати простори
Модерністи завжди починали проєктування з розставляння будинків на макеті, а лише
потім працювали ландшафтники. Однак раніше міста були зосереджені на
просторах — для руху, зустрічей, торгівлі тощо, а під час проєктування архітектори
спершу аналізували життя, а вже потім будівлі. Зворотний порядок ніколи не спрацює.
Модерністи змістили фокус і проголосили домінування обʼєктів, а все, що не було
забудовано, стало залишковим простором, якому швидко знайшли практичне
застосування — паркінги. Відсутність цих просторів — головна проблема
нових міст, у яких архітектори просто змагаються один з одним у дивакуватості
спроєктованих будівель. Такий перехід має негативний вплив на умови життя людей,
котрі, як показують спостереження, під час прогулянок завжди надають перевагу старій
частині міста, де ці простори ще залишились.

33. 3.Повернутись до людських масштабів
Інший наслідок модерністського руху — плутанина в масштабах. Архітектори забули
про те, наскільки комфортним може бути місто, коли воно побудоване на людському
сприйнятті. Сьогодні всі новобудови — надзвичайно високі, а людина звикла жити у
горизонтальній площині. Було проведено багато досліджень, щоб визначити, до
якого моменту можна розбірливо бачити людей на вулиці. Виявилось, що до 5
поверху ви ще є частиною міста, а після — ви його залишаєте, перебуваючи в
просторі авіаліній, як пташка. Треба не забувати, що чужі для нас масштаби лише
викликають искомфорт.
4. Зважати на густоту населення
Якщо якісно спланувати район для невеликої густоти населення, вся ця кількість
людей буде проводити багато часу в громадських місцях, а район наповниться
життям.
З іншого боку, район може бути густонаселеним, втім, там не буде видно нікого. У
архітекторів є погана звичка — створювати забагато місця для маленької кількості
людей. Значно краще створювати нижчі будинки, з яких буде легше виходити та
брати участь у житті міста, ніж багатоповерхівки, мешканцям яких треба планувати
кожну прогулянку.

34. Повернутись до людських масштабів
Інший наслідок модерністського руху — плутанина в масштабах. Архітектори забули
про те, наскільки комфортним може бути місто, коли воно побудоване на людському
сприйнятті. Сьогодні всі новобудови — надзвичайно високі, а людина звикла жити у
горизонтальній площині. Було проведено багато досліджень, щоб визначити, до якого
моменту можна розбірливо бачити людей на вулиці. Виявилось, що до 5 поверху ви
ще є частиною міста, а після — ви його залишаєте, перебуваючи в просторі авіаліній,
як пташка. Треба не забувати, що чужі для нас масштаби лише викликають
искомфорт.
4. Зважати на густоту населення
Якщо якісно спланувати район для невеликої густоти населення, вся ця кількість
людей буде проводити багато часу в громадських місцях, а район наповниться
життям.
З іншого боку, район може бути густонаселеним, втім, там не буде видно нікого. У
архітекторів є погана звичка — створювати забагато місця для маленької кількості
людей. Значно краще створювати нижчі будинки, з яких буде легше виходити та брати
участь у житті міста, ніж багатоповерхівки, мешканцям яких треба планувати кожну
прогулянку.

36. 6. Враховувати особливості клімату
Хороший житловий район той, в якому можна насолоджуватися тим, що
подобається і бути захищеним від того, що ні. Відтак, важливо враховувати кліматичні
проблеми регіону під час забудови міста, щоб випадково не посилити
інтенсивність вітрів чи не залишити людей без доступу до сонця через
поверхневе ставлення до планування. Також треба памʼятати, що високі будівлі
створюють багато тіні, а це може стати негативним фактором для умов життя
людей.
7. Піклуватись про здоровʼя людей
Містам необхідно бути живими та придатними до життя для людей будь-якого віку.
Люди — найбільша цінність міста, яке має їм служити та піклуватись про них. Лікарі
кажуть, що протягом 50 років ми створили міста, які постійно запрошують людей
всюди сідати. Це призвело до появи багатьох хвороб, повʼязаних із таким способом
життя. Тому лікарі закликають архітекторів планувати міста так, щоб люди могли
більше рухатися і витрачати власну енергію.

37. 8. Чітко розуміти стратегію
Перший крок у відбудові міст — виробити бачення і відповісти собі на
питання, яким має бути це місто через 10 чи 20 років. Необхідно чітко
сформулювати цілі та стратегію — тобто не будувати заради будівництва.
9. Економити ресурси
Іноді під час відбудови є сенс використовувати старі фундаменти та плани,
а також наявну інфраструктуру та каналізаційну систему через кризу ресурсів.
А далі — розбудовувати те, що вже є. Українська модерністська забудова
могла б стати гарною основою для того, щоб виправити її недоліки. Бетонне
житло модерністи створювали для швидкого розселення людей на місцях. Так
само необхідно зробити й зараз, але при цьому використати набуті за цей час
знання.
Загалом, обʼєднання зусиль для відбудови України — завдання світового
масштабу.
Якщо єднання та турбота про людей — одні з основних принципів
містопланування, пан Ґейл може не хвилюватись за українців. Це ми точно
вміємо. А значить, неодмінно зможемо відновити наші зруйновані міста
якнайшвидше, перетворивши їх на взірець людиноцентричної архітектури.

38. "Місто мрії для урбаністів": японський
архітектор розробить план відбудови Ірпеня
Відомий японський
архітектор Хірокі Мацура
побував у звільненому від
окупантів Ірпені, після чого
заявив, що це "місто мрії
для урбаністів".

39.  Голова Інвестиційної ради й колишній мер міста Володимир
Карплюк, який супроводжував архітектора разом з чинним міським
головою Олександром Маркушиним, розповів, що Мацура
поділився власним баченням сучасного містобудування та першим
враженням від Ірпеня.
 "Я був в 10 містах України. Це найкраще місто, яке я бачив.
Для нас, для урбаністів, Ірпінь – це місто мрії. Я зрозумів, чому
молоді сім’ї переїжджають сюди", – заявив архітектор.
 Архітектор погодився розробити "майстер-план" відбудови
Ірпеня, чия інфраструктура зазнала руйнувань під
час обстрілів російських окупантів.

40. Хірокі Мацура – архітектор та урбаніст японського
походження, який наразі працює в Нідерландах. Мацура –
засновник архітектурного та містобудівного бюро
MADMA urbanism+landscape та MASA architects.

41. Українські урбаністи створили першу
частину довідника про відбудову міст
 Команда проєкту "Урбанина" створила першу частину
довідника з відбудови міст. Його використовуватимуть під
час відновлення зруйнованих внаслідок війни населених
пунктів.
 "Щоб пришвидшити роботи, ми створюємо Довідник з
відбудови міст, в який увійдуть найкращі світові практики з
проєктування та створення комфортних міст. Зберемо
типові рішення з проєктування вулиць, впорядкування
будинків, планування подвір'їв та багато іншого", —
розповідають автори довідника.

42. Зокрема, у першій частині зібрали інформацію про типові елементи профілів
вулиць для пішоходів, велосипедистів, громадського транспорту та автівок. Також у
цьому розділі описали об'єкти, які розташовуються на вулицях. Усіх їх наповнити
детальними тривимірними моделями з точними параметрами, оптимальними
матеріалами та прикладами використання у реальних містах.

46. Про це розповіли на сайті проєкту:
https://www.urbanyna.com/dovidnyk-z-vidbudovy-
mist?fbclid=IwAR2JRyPpAzrCQPA7g7pkFgfHcCwQ
63IKITyMLTKwMSQJb5OwXaXmPfLi2o0