ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ

1. Опис досвіду роботи
вчителя початкових класів
СЗШ І – ІІІ ступенів № 2
смт. Муровані Курилівці
Яцюк Алли Миколаївни
Тема
Розвиток пізнавальної активності учнів початкових класів через
інтеграцію навчання
Мета
 Популяризувати досвід роботи з теми.
 Ознайомити з методами і засобами навчання для реалізації
змісту уроку та намічених на уроці навчально-виховних завдань
через інтегративні та нестандартні підходи у освітньому процесі.
 Окреслити і систематизувати вправи і завдання, які спрямовані на
пробудження пізнавальної активності молодших школярів.
Актуальність вибраної теми
Інноваційні процеси, які мають місце сьогодні в системі освіти,
найгостріше ставлять питання про пошуки резервів удосконалення
підготовки високоосвіченої, інтелектуально розвиненої особистості,
активної в соціальному і пізнавальному плані.

2. Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно
змінили орієнтації в галузі освіти. Головною стратегією педагогічної
діяльності визначено: спрямування навчально-виховного процесу на
формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських
цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.
Ми не повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, якими були ми, отже,
вони потребують від теперішнього навчання чогось нового. Те, що було
потрібним учора, не є актуальним сьогодні.
У реалізації завдань, накреслених реформою загальноосвітньої школи,
особливого значення надається підвищенню навчально-виховного процесу,
який здійснюється в початковій ланці школи. Саме тут закладаються основи
всебічного розвитку дитини, забезпечується формування міцних навичок
швидкого, усвідомленого виразного читання, рахунку, грамотного письма,
розвинутого мовлення, культури поведінки.
Головним завданням освіти на сучасному етапі є формування в учнів
необхідних компетентностей, а одним із засобів їх формування є інтеграція
навчальних дисциплін. Інтеграція може вирішити основні суперечності освіти
– протиріччя між безмежністю знань і обмеженими людськими ресурсами.
У зв'язку з цим надзвичайно важлива роль у навчанні, вихованні й
розвитку молодших школярів належить розвитку пізнавальної активності
учнів через інтеграцію у навчанні.
Пізнавальна активність виражається у допитливості, пізнавальному
інтересі до предметів. Допитливість характеризується прагненням
проникнути за межі побаченого, розширити свої знання, дістати відповіді на
питання, що виникають під час навчання. На цьому етапі для учнів
характерні емоції, здивування, почуття радості відкриття.
Навчання - основна форма розвитку пізнавальної активності. Основне
завдання -- навчати учня орієнтуватися в потоці інформації, самостійно
2

3. поповнювати свої знання, виявляти творчий підхід до розв'язання навчально-
пізнавальних завдань. Цю роль виконує пізнавальна активність. З одного
боку, під час навчального процесу учні здобувають нові знання, які
розширюють їхній кругозір, і з другого - у процесі активної пізнавальної
діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може
самостійно і творчо використовувати не лише запас знань, а й шукати нове,
задовольняти свої потреби в пізнанні. В ході роботи дотримуюсь таких
шляхів розвитку пізнання :
- розвиток свідомого, відповідального ставлення до навчання, почуття
обов'язку, розуміння значущості знань;
- виховання позитивних емоцій;
- розвиток інтересів
Тому щоразу, обдумуючи урок, намагаюсь спочатку розв’язати
принципове завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового
матеріалу.
Вважаю, що органічне поєднання відомостей інших навчальних
предметів навколо однієї теми, є однією з найперспективніших інновацій, яка
закладає нові умови діяльності викладачів та учнів, що має великий вплив на
ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу.
Я. А. Коменський акцентував увагу на необхідності "завжди і всюди брати
разом те, що пов’язано одне з одним".
На мою думку, впровадження інтеграції в навчальний процес актуальне,
тому що дає змогу:
• "спресувати" споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї
теми, усувати дублювання у вивченні ряду питань;
• ущільнити знання, тобто реконструювати фрагмент знань таким чином,
засвоєння якого вимагає менше часу, проте породжує еквівалентні загально
навчальні та технологічні уміння;
3

4. • опанувати з учнями значний за обсягом навчальний матеріал, досягти
цілісності знань;
• залучати учнів до процесу здобуття знань;
• формувати творчу особистість учня, його здібності;
• дати можливість учням застосовувати набуті знання з різних
навчальних предметів.
Для розвитку пізнавальної активності у молодших школярів формую
загально пізнавальні вміння в чіткій послідовності та системі, починаючи з
найпростішого. Цю роботу виконую не епізодично, а на кожному уроці.
Під час проведення уроків виділяю такі умови формування пізнавальних
інтересів:
а) розуміння дитиною змісту і значення матеріалу;
б) новизну у змісті виучуваного;
в) використання оптимальної системи тренувальних, творчих, пізнавальних
та інших завдань;
г) практичну спрямованість матеріалу;
д) самостійність дітей у їхній діяльності;
е) високу ефективність кожного уроку;
є) глибоке знання вчителем предмета, інтерес до нього, вміння зацікавити
ним дітей.
Для моїх дітей школа є часом зростання, час відкриття, гри,
усвідомлення себе, своїх можливостей. Тому вважаю, що важливо на цьому
етапі розвитку не загубити все, що закладено природою в дитині, не
„закрити” бажання думати, фантазувати, говорити, розмірковувати.
Фантазування, візуалізація, розвинена уява - це вміння бачити у кожному
предметі, явищі, діянні своє ставлення до навколишнього світу, вміння
створювати навколо себе красу, передбачити наслідки того, що буде після
4

5. певної дії чи вчинку. Але щоб візуалізація була аналізом та творчою дією,
необхідно розвивати пізнавальну активність дітей.
Розвиток пізнавальної активності дітей допомагає розширити межі
контактування зі світом, стати більш сильним, впевненим, мудрим, здатним
до творчого мислення, робити свідомий вибір, знаходити оптимальні шляхи
вирішення будь-яких проблем
Спостерігаючи, помітила, що упродовж періоду протягом молодшого
шкільного віку відбуваються якісні зміни в розвитку пізнавальних процесів.
Пізнавальний інтерес пов'язаний з намаганням учня самостійно
розв'язувати проблемне питання.
Важливу роль у розвитку пізнавальної активності відіграють проблемно-
пошукові ситуації.
У початкових класах найдоцільнішими та найпоширенішими прийомами
створення проблемних ситуацій з метою розвитку пізнавальної активності є:
1. Зіткнення учнів із суперечливими фактами
2. Показ помилок, до яких призводить незнання певної теми
3. Спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать їхньому
життєвому досвіду
4. Особливо корисна інформація, коли переконуються в недостатності своїх
знань і відчувають потребу набутих нових.
Інтелектуальні ігри розвивають розумові здібності, логічне мислення,
спостережливість, сприяють розширенню світогляду, тренують пам'ять. У
процесі ігор формуються такі якості: кмітливість, винахідливість,
ерудованість, яскрава емоційність, що приносить дітям радість, насолоду.
Головний чинник гри – спроможність стимулювати пізнавальну
активність і викликати потребу вчитися, знати, довідуватися, досліджувати.
Для підтримки пізнавальної активності дітей я використовую багато
ігрового матеріалу: ребуси, загадки, віршовані задачі, кросворди, шаради,
матеріали для різних видів діяльності (малювання, ліплення, аплікації,
театральної діяльності та ін.), розвивальні ігри та іграшки, конструктори,
5

6. пізнавальна книга, ілюстрації з цікавим змістом, фотографії тощо. Це все
розвиває у дітей уміння мислити, здійснювати аналіз, долати труднощі.
Отже, навчання і виховання учнів початкових класів через інтегровані
курси вивчення дисциплін сприяють розвитку пізнавальної активності
школярів, їх самостійності, творчих можливостей.
6

7. пізнавальна книга, ілюстрації з цікавим змістом, фотографії тощо. Це все
розвиває у дітей уміння мислити, здійснювати аналіз, долати труднощі.
Отже, навчання і виховання учнів початкових класів через інтегровані
курси вивчення дисциплін сприяють розвитку пізнавальної активності
школярів, їх самостійності, творчих можливостей.
6