2. Освітній моніторинг – системна технологія
збору, збереження, обробки і розповсюдження
інформації про функціонування педагогічної
системи, що забезпечує безперервне
спостереження за її станом, відповідне
діагностування, коригування та прогнозування її
розвитку.
Моніторинг у педагогіці – регулярне
спостереження за показниками розвитку
особистості та його умовами з метою запобігання
відхилень від норм.
Вступ. Ідея моніторингу
3. Моніторинг – це спеціальна
система збору, оброблення,
зберігання і розповсюдження
інформації про етапи загальної
середньої освіти, прогнозування на
основі об’єктивних даних динаміки і
основних тенденцій її розвитку та
розроблення наукового
обгрунтування рекомендацій для
прийняття управлінських рішень
стосовно підвищення ефективності
функціонування навчального закладу.
4. Мета оцінювання якості освіти
Забезпечення державою рівного доступу до якісної освіти та
впровадження державних освітніх стандартів.
Високоякісна сучасна освіта і освічений фахівець виступають основою
конкурентноспроможності, економічної та національної безпеки
держави.
Стратегія якісної освіти має забезпечуватись науковим аналітичним
супроводом усіх управлінських рішень.
Національна доктрина розвитку освіти України проголосила створення
системи моніторингу освітнього процесу та ефективності управління
освітою.
У Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки
зазначено перспективні напрями забезпечення моніторингу і
оцінювання якості освіти в Україні.
5. Екскурс в історію:
становлення моніторингу в освіті
ПЕРШИЙ ЕТАП. 30-50 рр. ХХ ст. Американська асоціація30-50 рр. ХХ ст. Американська асоціація
поступної освіти за допомогою моніторингу дослідилапоступної освіти за допомогою моніторингу дослідила
рівень підготовки випускників 30 шкіл, їхні афективні рисирівень підготовки випускників 30 шкіл, їхні афективні риси
(суспільну позицію та критичне мислення).(суспільну позицію та критичне мислення).
ДРУГИЙ ЕТАП. 60-70 рр. Міжнародна асоціація зі шкільної60-70 рр. Міжнародна асоціація зі шкільної
успішності започаткувала міжнародні порівняльніуспішності започаткувала міжнародні порівняльні
моніторингові дослідження у сфері освіти.моніторингові дослідження у сфері освіти.
ТРЕТІЙ ЕТАП. 80-90 рр. Актуальними стають проблеми80-90 рр. Актуальними стають проблеми
визначення рентабельності, організації ефективноговизначення рентабельності, організації ефективного
управління ресурсами, оцінювання продуктивностіуправління ресурсами, оцінювання продуктивності
забезпечення освітніх систем. Якість освітизабезпечення освітніх систем. Якість освіти
перетворюється на політичну категорію.перетворюється на політичну категорію.
ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП. Із 90Із 90х
рр. ХХ ст. до наших днів. Цейрр. ХХ ст. до наших днів. Цей
етап ознаменований спрямованістю на політичну підтримку,етап ознаменований спрямованістю на політичну підтримку,
наукову підтримку та наукову обгрунтованість досліджень.наукову підтримку та наукову обгрунтованість досліджень.
6. Міжнародні порівняльні дослідження
ТIMSS, PISA, PIRLS як інструмент
моніторингу якості освітніх систем
Особливого значення для України набуває
ознайомлення із системами моніторингу та оцінювання
якості освіти в країнах Європи, оскільки визначення
світового стандарту середньої освіти є передумовою
отримання права доступу до різних університетських
програм.
Вітчизняні педагоги повинні добре орієнтуватись у
європейських підходах до розробки змісту і схеми втілення
проектів освітніх моніторингових досліджень.
7. Міжнародна педагогіка практикує кілька
засобів вимірювання навчальних досягнень:
1. PISA – Міжнародна програма оцінки знань та умінь учнів
за напрямами “грамотність читання”, “математична
грамотність”, “природничо-наукова грамотність”;
2. ТIMSS – Міжнародне дослідження якості математичної та
природничо-наукової освіти;
3. PIRLS – Міжнародний проект “Вивчення якості читання
та розуміння тексту”;
4. IEAP – дослідження порівняльної оцінки математичної
підготовки учнів;
5. CIVICS – порівняльна оцінка громадянської освіти
випускників середньої та основної школи;
6. SITES – порівняльне дослідження інформаційних та
комунікаційних технологій в освіті.
8. Міжнародне дослідження TIMSS
Мета цього дослідження –
порівняльна оцінка
природничо-математичної
підготовки учнів середньої
школи в країнах з різними
системами освіти та виявлення
факторів, які впливають на цей
рівень.
10. Міжнародна програма PISA
Організація з економічного співробітництва та
розвитку (ОEСD – Organisation for Economic Cooperation
and Development) впроваджує Міжнародну програму оцінки
знань та умінь учнів (PISA – Programme for International
Student Assessment), основною метою якої є отримання
надійних відомостей про результати навчання у різних
країнах світу, які можна порівняти на міжнародному рівні.
Проводиться за трьома напрямами: “грамотність
читання”, “математична грамотність”, “природничо-
наукова грамотність”.
11. Міжнародна програма PIRLS
Це програма вивчення якості читання
та розуміння тексту (Progress in
International Reading Literacy Study), що
дає змогу оцінити навички учнів 4-х
класів з читання на розуміння.
Разом із дослідженням TIMSS це
оцінювання охоплює три основні
предмети у початковій школі – читання,
математику та природничі науки.
12. Чи можна ототожнювати моніторинг якості
освіти та контроль успішності учнів?
Контроль виконує контролюючу функцію (а також
навчальну й виховну) та складається з перевірки (виявлення
знань, вимірювання їхнього рівня за відповідними критеріями)
та оцінювання за відповідними нормами.
Моніторинг якості освіти – збір, збереження, обробка і
розповсюдження інформації про функціонування освітньої
системи, що забезпечує безперервне спостереження за її
станом, відповідне діагностування, коригування та
прогнозування її розвитку. Моніторинг якості освіти
передбачає спостереження за рівнем навчальних досягнень
учнів поряд із вивченням факторів, умов, рівня матеріально-
технічного та дидактико-методичного забезпечення
освітнього процесу, рівня професійної майстерності педагогів,
їхньої готовності до інноваційної діяльності, рівня
індивідуально-психологічних особливостей учнів, рівня їхніх
освітніх домагань, їхньої професійної спрямованості.
13. Необхідність запровадження
в Україні системи моніторингу
Створення системи зовнішнього незалежного моніторингу дасть
змогу активізувати такі напрями управління системою:
- забезпечення доступу громадськості, різних соціальних груп,
суспільних організацій до інформаційних ресурсів системи освіти
різних рівнів;
- організація постійного обговорення результатів якості освіти,
своєчасне виявлення проблемних питань реформування освітньої
системи;
- з’ясування вимог громадськості, учасників навчально-виховного
процесу і споживачів освітніх послуг до сучасного рівня якості
загальної середньої освіти та внесення відповідних коректив до
державних нормативних документів;
- розроблення нормативно-правової бази державно-громадського
управління якістю загальної середньої освіти.
Створення національної системи моніторингу якості ЗСО пов’язане
з проголошенням у державних документах України завданням
забезпечення гарантій доступності високоякісної освіти для всіх
громадян.
14. Список рекомендованої
літератури
1. Тетяна Лукіна “Моніторинг якості освіти: теорія і практика. – К.:
Вид. дім “Шкільний світ”, 2006. – 128 с.
2. Моніторинг стандартів освіти / За ред. Альберта Тайджмана. –
Львів: Літопис, 2003. – 328 с.
3. “Сутність освітнього моніторингу…” // Відкритий урок:
розробки, технології, досвід (науково-методичний журнал)
№ 7–8, 2001.
4. “Моніторинг як науково-практичний феномен” // Управління
школою (науково-методичний журнал) № 36 (84), грудень 2004.
5. “Как организовать мониторинг” // Директор школи. Україна. –
№ 6–7, 2004. – с. 56–60.
6. Сайт МОН України www.mon.gov.ua
7. Сайт http://osvita.org.ua/ukrtest/ – зовнішнє тестування.
