мішустіна

4. Види моніторингу
стосовно школи
за масштабами цілей освіти
( оперативний; тактичний; стратегічний)
за етапами навчання (вхідний або вибірковий,
проміжний або навчальний, вихідний або
підсумковий
за часовою залежністю
(попереджувальний, поточний)
за частотою процедур
(разовий, періодичний, систематичний)
за охопленням об’єкта спостереження
(локальний, вибірковий)
за організаційними формами
(індивідуальний, груповий, фронтальний)
за рівнями управління навчально-виховним
процесом (керівний, адміністративний,
педагогічний, учнівський)
за інструментарієм, що використовується
(стандартизований, не стандартизований,
матричний)
за формами суб’єкт – об’єктивних відносин
(зовнішній, взаємоконтроль, самоаналіз)

5. ВалідністьВалідність
СистематичністьСистематичність
ВрахуванняВрахування
психолого -психолого -
педагогічнихпедагогічних
особливостейособливостей
ГуманістичнаГуманістична
спрямованістьспрямованість
НадійністьНадійність
ОбОб’’єктивністьєктивність
Вимоги доВимоги до
моніторингумоніторингу

6. Внутрішкільний моніторинг
Управлінський моніторинг
Виховна робота
Успішність навчання Професійна майстерність
Соціальний моніторинг Психологічний стан
Внутрішкільний моніторинг
Фіксує діяльність кожного учня, вчителя та діяльність школи. Накопичується
та аналізується прогнозуюча інформація в її психолого-педагогічній
інтерпретації

7. Об’єкти
дослідження
Показники
дослідження
Питання які виносяться на
моніторингові дослідження
1. Адміністрація Продуктивність
управлінської
діяльності
 ефективність управлінських рішень;
 участь у методичних та творчих заходах на рівні школи,
міста;
 освіта, кваліфікація, категорія.
2. Учителі Кількісні
 чисельність, кваліфікація, звання;
 стаж роботи, освіта;
 кількість вчителів, що пройшли курсову підготовку;
 кількість вчителів, що володіють навичками роботи з
інноваційними інформаційними технологіями.
3. Учителі
Рівень
професійної
підготовленості
 рівень науково-теоретичної підготовки;
 рівень психологічно-педагогічної підготовки;
 рівень професійних знань та умінь;
 рівень готовності до самоосвіти та пошукової діяльності.
4. Учителі Рівень
педагогічної
діяльності
 особливості відносин між вчителем і учнями;
 рівень комунікативних здібностей.
5. Учні Кількісні
 кількість учнів по класах, паралелях;
 віковий склад. Кількість дівчат та хлопців;
 учні пільгових категорій, учні групи ризику;
 кількість учнів, що знаходиться на диспансерному обліку;
 відвідування учнями школи.

8. Об’єкти
дослідження
Показники
дослідження
Питання які виносяться на
моніторингові дослідження
6.
Учні Результати
навчальної
діяльності
 рівень успішності; рівень навченості;
 рівень розумового розвитку учнів;
 мотивація навчальної діяльності, готовність до пізнавальної
діяльності;
 відповідність навчальних досягнень учнів державним освітнім
стандартам;
динаміка індивідуальних досягнень у самовизначенні,
саморозвитку, самореалізації.
7. Учні Характеристика
стану здоров’я
 рівень фізичної підготовки учнів школи;
 стан здоров’я учнів;
 рівень захворюваності.
8.
Матеріально-
технічне та
методичне
забезпечення
Забезпеченість
підручниками.
 забезпеченість підручниками учнів 1-7 класів на 01.09. Та на
01.11. Щорічно;
 забезпеченість підручниками учнів 8-10 класів;
 забезпеченість учнів підручниками з російської мови для 5-7
класів;
 забезпеченість підручниками учнів профільних класів;
 кількість передплачених періодичних видань.
9. Матеріально-
технічне та
методичне
забезпечення
Технічне та
методичне
забезпечення
кабінетів
 наявність меблів, їхня відповідність кількості учнів класу;
 виконання санітарно-гігієнічних норм, правил безпеки;
 наявність роздаткового матеріалу, наочності, ТЗН.

9. збір інформації
аналіз інформації
прийняття рішення
організація роботи з
прийняття рішення
контроль виконання
аналіз
ефективності дій

10. Моніторинг якості умов
функціонування
та розвитку Моніторинг
освітнього
процесу
Моніторинг
результатів
освітнього процесу
Основні напрямки моніторингових досліджень
рівень навчальних досягнень учнів;
стан викладання базових дисциплін;
стан здоров’я та розвитку особистості учня;
впровадження освітніх інформаційних технологій
учнівські олімпіади з базових дисциплін;
моніторинг упровадження профільного навчання в старшій школі.
Моніторинг якості
загальної середньої освіти

11. Моніторинг – це спеціальна система збору,
оброблення, зберігання і розповсюдження
інформації про етапи загальної середньої
освіти, прогнозування на основі об’єктивних
даних динаміки і основних тенденцій її
розвитку та розроблення наукового
обґрунтування рекомендацій для прийняття
управлінських рішень стосовно підвищення
ефективності функціонування навчального
закладу.

12. Проблема якості освіти стала соціально значимою не лише в науковому, але і в
практичному плані у зв'язку атестацією шкіл і необхідністю стандартизованої
об’єктивної оцінки якості реалізації варіативних загальноосвітніх програм, різнорівневого
і різнопрофільного навчання.
Якість освіти є системний об’єкт управління і діагностики. Проблема якості освіти
нерозривно пов’язана з проблемою якості людини, з її випереджуючим розвитком у
системі освіти, що формує соціальний інтелект як фактор прогресивного розвитку
суспільства.
Якість освіти визначається сукупністю показників, що характеризують основні аспекти
освітнього процесу, його ефективність:
відповідність освіти вимогам часу, що характеризується переходом до
високотехнологічного інформаційного суспільства;
відповідність навчальних досягнень учнів державним освітнім стандартам;
якість навчально-виховного процесу, що забезпечує рівень особистісного розвитку;
динаміка індивідуальних досягнень у самовизначенні, саморозвитку, самореалізації;
реалізація оздоровчої функції освіти, уникнення негативних наслідків;
позитивна мотивація навчання, готовність до пізнавальної діяльності;
якість управління освітніми програмами, що мають бути спрямовані на основну мету
системи освіти – забезпечити умови для всебічного розвитку учнів, виховання громадянина
демократичного суспільства;
готовність педагогічних кадрів до інноваційних процесів.

13. Системна діагностика якості загальної середньої освіти є складовою
частиною моніторингу шкільної системи освіти. Моніторинг ми розглядаємо
як стандартизовану систему кваліметричних методик і процедур, які
забезпечують уніфікований підхід до аналізу й оцінки стану і результатів
функціонування та розвитку шкільної освіти.
Основні процедури моніторингу якості освіти включають якісний і
кількісний аналіз й оцінку стану й результатів тестування, соціологічне
опитування: статистичну обробку даних, аналітико-узагальнені висновки і
оцінки. Моніторинг дає об’єктивну інформацію для прийняття управлінських
рішень щодо удосконалення навчально-виховного процесу і якості управління,
від чого залежить кінцевий результат освіти.
Моніторинг може здійснюватися на основі критеріїв і показників якості
освіти, які відповідають гуманістичній парадигмі, системному, програмно-
цільовому характеру управління якості освіти.
Системна діагностика якості освіти – це педагогічна діагностика, яка
включає дидактичні, психологічні, валеологічні, соціально-педагогічні
методики і процедури вимірювання якісних характеристик компонентів
освітньої системи і всіх учасників освітнього процесу (учителів, учнів та їх
батьків).

14. Системна діагностика являє собою аналітико - діагностичну модель аналізу й
оцінки якості освіти на всіх рівнях управління та функціонування освітньої системи
школи: шкільний рівень, внутрішкільний рівень, предмет, клас, учитель, учні,
батьки. Вона завбачає періодичний самоаналіз фактичного стану і кінцевих
результатів на кожному ступені навчання за певними критеріями, показниками,
методиками і процедурами обробки та інтерпретації даних.
Без зворотного зв’язку не може бути розвитку школи і формування її іміджу в
освітньому середовищу міста. Розробка програми розвитку школи включає
аналітико-діагностичний етап, оцінку вихідного стану освітньої системи з позиції
прогнозу кінцевих результатів.
Аналітико-діагностичний етап складається із розв’язання ряду науково-
методичних завдань:
 моделювання нового образу випускника школи, інтегрального рівня його розвитку в
процесі навчання і виховання;
 виділення в моделі випускника тих показників, які можна виміряти доступними
для школи діагностичними засобами;
 проведення вимірювань,обробка і аналіз результатів, їх інтерпритація;
 прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення якості освіти в
руслі програми розвитку.

15. На сучасному етапі в освіті відбувається розгортання інноваційних
процесів. Особливого значення набуває проблема якості сучасної освіти
та управління процесом її відстеження.
Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є впровадження в
освітню систему моніторингу.
Оксфордський словник визначає моніторинг як ретельне
спостереження, контроль за роботою. Термін “моніторинг” (від
латинського слова monitor - застережливий) прийшов у педагогічну
науку з екології та соціології.. На сьогодні поняття моніторинг набуває
більш широкого застосування.
У педагогіці моніторинг – це форма збору, зберігання, обробки і
розповсюдження інформації про діяльність педагогічної системи, що
забезпечує безперервне стеження за її станом і прогнозування розвитку
педагогічних систем.

16. Моніторинг призначений не тільки відслужувати результати діяльності освітньої системи, але
й активно впливати на якість її функціонування. Проблема моніторингу розглядається в
наукових працях М.Є. Берштадського, Н.Ф. Тализіної, А.І. Сологуба, О.І. Ляшенко і інших.
Творчі знахідки вищезазначених авторів, в основному, присвячені теорії і практиці
педагогічного моніторингу, а результати наших досліджень доводять пріоритетність
управлінської діяльності у процесі розбудови інноваційної системи освіти. Моніторингова
система є ефективною стратегічною моделлю управління якістю освіти і реалізації освітньої
політики держави.
Особливої уваги потребує використання кваліметричного підходу, сутність якого
полягає в оцінюванні якісних характеристик освітнього процесу та діяльності його учасників
кількісними методами. В основі побудови різноманітних кваліметричних моделей
управлінської, педагогічної, учнівської діяльності покладено загальну структуру діяльності
людини, що вміщує орієнтацій ний, виконавчий та контрольно-коригуючий компоненти.
Кожний із цих компонентів представляється через параметри та їх питому вагу в системі
діяльності, показники, що мають певний ступінь вияву.

17. Об’єктивність – це максимальне уникнення суб’єктивних оцінок, врахування всіх
результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників навчально-
виховного процесу.
Валідність – повна і всебічна відповідність пропонованих контрольних завдань змісту
досліджуваного матеріалу, чіткість критерію оцінювання.
Надійність – сталість результатів, що можна отримати при повторному контролі, які
проводять інші особи.
Врахування психолого – педагогічних особливостей – означає вивчення рівня освіти,
професіоналізму, загального розвитку, індивідуальних особливостей об’єкта, а також умов і
конкретних ситуацій проведення обстежень, що передбачають диференціацію контрольних та
діагностичних завдань.
Під систематичністю розуміють проведення етапів і видів моніторингу в певній
послідовності та за відповідною системою.
Гуманістична спрямованість – моніторингу передбачає створення умов доброзичливості,
довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату. Результати моніторингу не
можуть бути використані для застосування будь-яких репресивних заходів, а повинні мати
тільки стимулюючий характер у випадку зміни ставлення об’єктів педагогічного процесу до
своєї навчальної, професійної та суспільно корисної діяльності.

18. Інформаційна – оцінка дає можливість з’ясувати результативність
педагогічного процесу, отримати відомості про стан об’єкта, забезпечити
зворотний зв’язок. На цій основі відбувається участь в управлінні педагогічним
процесом, аналізується ефективність виховання і навчання. При дослідженні
навчального процесу фіксуються не лише показники знань, умінь, навичок,
основна увага спрямована передовсім на особливості протікання, розвитку власне
освітнього процесу.
Пошуково-дослідницька (активізуюча) – передбачає участь у моніторингу
різних суб’єктів навчального процесу. Вона сприяє підвищенню професійної
культури, аналізу педагогічної управлінської діяльності. Дослідницька настанова
є основою педагогічної творчості.
Формуюча – впровадження моніторингу в практику роботи школи дозволить
більш ефективно здійснювати процес формування особистості.Спираючись на
результати моніторингової оцінки, можна підібрати методи й прийоми
індивідуального впливу, завдяки чому проблемні аспекти у формуванні
особистості учня постійно перебуватимуть у зоні уваги педагогів.
Корекційна – тісно пов’язана із попередньою функцією. Спрямованість
моніторингу на особливості поточних процесів передбачає виявлення і фіксацію
не прогнозованих, несподіваних результатів реалізації освітньої роботи.
Корекційна функція допоможе усунути негативні моменти у професійному
становленні педагога.

19. Системоутворююча – вимоги науковості будь-якого моніторингу
передбачають перш за все організацію і його проведення на основі системного
підходу. Освітній моніторинг виступає як складова система, завданням якої є
стеження за станом розвитку педагогічного процесу з метою найбільш
оптимального вибору цілей і задач . А також засоьів і методів їх вирішення.
Прогностична – моніторинг не лише фіксує поточний стан освітнього процесу
на заданому часовому проміжку, але й сприяє прогнозуванню подальших
тенденцій його розвитку і внесенню відповідних коректив, що створює
передумови удосконалення.
Таким чином, всі функції моніторингу підпорядковуються загальній меті
підвищення ефективності діяльності школи і спрямовані на забезпечення
наукового підходу в управлінні навчально-виховним процесом.

20. Підготовчий, який передбачає детальне ознайомлення з концептуальними засадами,
змістом та технологічним інструментарієм, етап передбачає постановку мети, визначення
суб’єктів та об’єктів дослідження, , встановлення термінів проведення, вивчення
відповідної літератури, визначення напрямків і відбір критеріїв.
Суть практичного етапу полягає в зборі інформації шляхом спостережень, співбесід,
тестування, анкетування, відвідування уроків, проведення позакласних заходів,
контрольних робіт, аналіз документів, рейтинг, самооцінка.
Аналітичний - це етап під час якого відбувається аналіз, систематизація та узагальнення
отриманої інформації, розробка рекомендацій і пропозицій щодо подальшого періоду,
формуються висновки.

21. І етап - визначення цілей та планування дослідженьІ етап - визначення цілей та планування досліджень
визначення мети і завдань досліджень;
визначення об’єкта досліджень;
визначення терміну дослідження;
визначення координаторів дослідження;
вибір критеріїв дослідження;
вибір методів.
ІІ етап - розробка інструментаріюІІ етап - розробка інструментарію
розробка тестів, анкет, контрольних завдань;
підготовка інструктивних матеріалів для координаторів і учасників дослідження;
вибір методів обробки одержаних результатів дослідження.
ІІІ етап - проведення дослідженняІІІ етап - проведення дослідження
підготовка учасників, проведення інструктажу;
основне дослідження.
ІІVV етап - збір та обробка результатіветап - збір та обробка результатів
обробка результатів.
VV етап – аналіз та інтерпретація результатів дослідженняетап – аналіз та інтерпретація результатів дослідження
узагальнення одержаної інформації;
виявлення чинників впливу;
підготовка рекомендацій щодо корекції та усунення негативних чинників, формування
стратегії і тактики освітнього процесу

22. Основні напрямки моніторингових досліджень спонукають адміністрацію школи відстежувати
педагогічну діяльність учителів, допомагати вирішувати питання – утруднення щодо здійснення навчально-
виховного процесу з учнями, тобто корекційна робота буде виконуватися не тільки з учнями, але й з
педагогічними кадрами.
Оскільки моніторингові дослідження надають різноманітну інформацію стосовно багатьох аспектів
навчально-виховного процесу, рівня та якості освіти учнів, рівня педагогічної майстерності, професіоналізму
педагогічних кадрів, то їх ми розглядаємо як обов’язкову і найважливішу складову процесу управління
школою.
Функціонування системи моніторингу засноване на таких загальних принципах:Функціонування системи моніторингу засноване на таких загальних принципах:
узгодженість нормативно-правового, організаційного та науково-забезпечення його складових частин;
об’єктивності одержання та оброблення інформації, що передбачає максимальне уникнення суб’єктивних
оцінок, врахування всіх результатів, забезпечення однакових умов у процесі перевірки якості підготовки для
всіх учасників дослідження;
комплексності дослідження різноманітних аспектів навчально-виховного процесу, оброблення та аналізу
одержаних результатів;
безперервності та тривалості спостережень за станом освіти;
своєчасності отримання, обробки та використання об’єктивної інформації про якість загальної середньої
освіти;
перспективності запланованих моніторингових досліджень, спрямування їх на розв’язання актуальних
завдань розвитку школи;
рефлексивності, яка проявляється у відображенні якості результатів навчально-виховної діяльності,
здійснення самооцінки і самоконтролю;

23. гуманістичної спрямованості моніторингу – створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості,
максимально сприятливих умов, позитивного емоційного мікроклімату: неможливість використання результатів
досліджень з метою будь-яких репресивних дій;
відкритість та оперативність доведення результатів досліджень до відповідних органів управління,
громадськості.
Реалізація кожного принципу функціонування системи на різних рівнях його здійснення, як зазначає Т. Лукіна,
має особливості, обумовлені цілями і задачами кожного рівня, метою проведення окремого дослідження. Так як
педагогічний процес має цілісний характер, спостереження та оцінювання його передбачає комплексне всебічне
вивчення його аспектів, використання комплексу критеріїв, способів і методів контролю.
Моніторинг якості загальної середньої освітиМоніторинг якості загальної середньої освіти
Моніторинг якості умов
функціонування
та розвитку Моніторинг
освітнього
процесу
Моніторинг
результатів
освітнього процесу
Основні напрямки моніторингових досліджень
рівень навчальних досягнень учнів;
стан викладання базових дисциплін;
стан здоров’я та розвитку особистості учня;
впровадження освітніх інформаційних технологій
учнівські олімпіади з базових дисциплін;
моніторинг упровадження профільного навчання в старшій школі.
Моніторинг якості
загальної середньої освіти

24. Цілепокладання
вимір якості засвоєння та якості викладання програмного матеріалу,
визначення ступеня відповідальності діючим державним стандартам;
стандарт для загальноосвітніх шкіл (нижній ступінь складності, група А);
стандарт для профільних класів (середній ступінь складності, група Б);
стандарт для обдарованих дітей (вищий ступінь складності, група С).
Стандарти використовуються для діагностування і коригування знань і умінь учнів,
виховання відповідальності до навчальної роботи, а також для атестації вчителів.
Прогнозування
підвищення рівня успішності учнів і рівня педагогічної діяльності
вчителів;
підвищення якості управління навчальним процесом на рівні школи,
міста.
Складання методичного забезпечення
розробка навчально-календарних планів по всіх предметах відповідно до
наукових і педагогічних вимог і принципів;
у навчально-календарному плані відзначаються контрольні зрізи;
визначити необхідну кількість перевірочних робіт з кожного виду
контрольних зрізів;
для кожного контрольного зрізу проводиться відбір задач і на їх основі
здійснюється складання завдань з урахуванням: варіативності, складності,

25. створення банку перевірочних робіт, що задовольняють вимоги державних
стандартів для перевірки якості:
отриманої освіти;
знань з кожної теми;
знань окремих частин теми;
використання методів об’єктивного оцінювання виконаних перевірочних робіт;
використання методів рейтингової оцінки рівня успішності учнів, рівня педагогічної
діяльності вчителів і рівня складності перевірочних робіт;
використання технологій управління, що діють за принципом відхилення від норми;
створити банк психологічних тестів, орієнтованих на підвищення якості
освіти;
створити банк анкет для вчителя і учня;
створити банк діагностуючих матеріалів;
створити банк індивідуальних творчих домашніх завдань;
створити банк методичного супроводу уроку в процесі моніторингу;
скласти інструкції щодо перевірки робіт учнів;
скласти інструкції обробки результатів перевірки.

26. Для порівняльного аналізу успішності використовувати такі таблиці:
ранжирування учнів за предметами, рейтинг учня з предмета;
ранжирування класу за предметами, рейтинг вчителя-предметника;
ранжирування класу за сумою предметів, рейтинг класного
керівника;
ранжирування школи за предметами, рейтинг МО школи;
ранжирування школи за сумою предметів, рейтинг завуча школи.
Формування мотивації на підвищення якості знань
створити банк мотиваційних тестів;
для підвищення мотивації учасників освітнього процесу моральні і
матеріальні заохочення.
Корекція знань, інструкцій, методик після апробації
Подальше прогнозування

27. Управлінська діяльність:
виконання Законів України “Про освіту”, “Загальну середню освіту”, інструкцій з обліку дітей і
підлітків шкільного віку, реалізація навчального процесу та виконання навчальних програм;
укомплектування школи педагогічними кадрами, розстановка їх згідно з фаховою компетентністю;
складання перспективного плану роботи школи з урахуванням профільності навчання,
задоволення освіжних потреб учнів і батьків;
виконання річного плану;
комплектування 10-х класів.
Професійна майстерність:
аналіз якості кадрового забезпечення: освіта, категорії, педагогічні звання;
підвищення педагогічної майстерності вчителів: атестація, курсова перепідготовка, самоосвіта;
дослідницька діяльність: робота над науково-методичною проблемою, участь у роботі творчих
груп, впровадження інноваційних технологій особистісно зорієнтованого навчання.

28. Успішність навчання:
вивчення рівня навчальних досягнень з базових дисциплін;
аналіз сформованості в учнів умінь самостійно здобувати і використовувати навчальну
інформацію;
участь в олімпіадах, конкурсах;
діагностика інтелектуальних здібностей;
вивчення мотивації навчання.
Виховна робота, соціально – психологічний моніторинги:
зв’язок з батьками та громадськістю;
збереження здоров’я: фізичного, психологічного, розумового, духовного;
стан медичного обслуговування та харчування учнів;
аналіз організації оздоровлення та відпочинку;
виховна робота;
стан забезпечення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.

29. Надійним інструментом, що дозволяє виміряти якість освіти, що має особистісне
спрямування, є комплексний моніторинг як цілісна система досліджень, складовими
якої є наступні взаємопов’язані та взаємодоповнюючі компоненти:
педагогічне дослідження;
психологічне дослідження;
соціологічне дослідження;
дослідження управління освітньою системою;
медичного дослідження.
Основними завданнями освітнього моніторингу є:
вивчення зв’язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього
життя;
оцінювання кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного,
лабораторного оснащення навчального закладу;
оцінювання впливу на навчальний процес державних стандартів, навчальних
програм, методичного і технічного обладнання.
Досвід показує, функціональними завданнями моніторингу є не тільки визначення
якості освітнього процесу, а саме якості знань, умінь і навичок учнів, розвитку
особистості, а й корекція навчально-виховної роботи, яка базується на визначенні
шляхів удосконалення діяльності школи, класу, окремого учня чи навчально-виховного
процесу загалом.

30. оцінка структури управління освітньою системою відповідно
завдань сучасної школи;
оцінка якості та перспективності створеної моделі школи як
особистісно зорієнтованого освітнього закладу;
аналіз інформаційного забезпечення в школі;
визначення рівня аналітичної діяльності;
вивчення якості планування роботи школи;
вивчення ефективності організації роботи школи;
аналіз ефективності внутрішкільного контролю;
виявлення ступеня с координованості діяльності членів
шкільного колективу;
вивчення рівня психологічної компетентності адміністрації;
вивчення ділових характеристик адміністрації (мислення,
вміння приймати рішення, компетентність, функціональні
особливості, стимули спонукання до роботи, психічні властивості,
етичні характеристики);
вивчення рівня управління процесом формування в учнів навичок
здорового способу життя;
визначення стилю керівництва.

31. Змістовно-контролюючий (діагностика освітньої
системи);
Змістовно-контролюючий (діагностика освітньої
системи);
Оціночно-результативний етап (аналіз виявлення
проблем освітньої системи школи);
Корекційно-аналітичний етап (розробка корекційно -
коригувальних програм);
Управлінський етап (прийняття управлінських рішень).

33. І. Загальні питання
Система моніторингу якості освіти – це система спостережень, обробляння, оцінювання та
аналізу інформації про стан якості освіти, прогнозування її змін і розроблення рекомендацій для
прийняття рішень щодо підвищення якості освіти. Це положення визначає порядок створення та
функціонування системи моніторингових досліджень в школі.
Створення і функціонування системи моніторингу якості освіти ґрунтується на принципах:
узгодження нормативно-правового та організаційно - методичного забезпечення, сумісності
технічного і програмного забезпечення її складових;
систематичності спостереження за станом якості освіти та чинниками, які впливають на неї;
своєчасності отримання комплексного оброблення та використання інформації, що надходить і
зберігається в системі моніторингу;
об’єктивності первинної, аналітичної і прогнозної інформації та оперативності її доведення до
адміністрації школи, педагогічних працівників;
Моніторинг якості освіти здійснюють голови предметних методичних об’єднань, психолог,
заступники директора школи з навчально-виховного процесу, директор школи.
ІІ. Основна мета і завдання системи моніторингу
Система моніторингу спрямована на:
підвищення рівня навчальних досягнень учнів школи;

34. підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях;
Основними завданнями суб’єктів системи моніторингу є:
дострокові систематичні спостереження за станом якості освіти;
аналіз стану якості освіти та прогнозування його змін;
інформаційне обслуговування педагогічного, батьківського та учнівського колективів, а також
громадськості.
Суб’єкти системи моніторингу вдосконалюють підпорядковані їм мережі спостережень за якістю
освіти, уніфікують методики спостережень, створюють банки даних для їхнього багатоцільового
колективного використання за допомогою єдиної шкільної комп’ютерної мережі.
ІІІ. Організація і функціонування системи моніторингу якості освіти
Система моніторингу якості освіти школи ґрунтується на використанні існуючих організаційних
структур суб’єктів моніторингу і функціонує на основі єдиного нормативного, організаційного та
методичного забезпечення, об’єднання складових та уніфікованих компонентів цієї системи.
Методологічне забезпечення об’єднання складових і компонентів системи моніторингу здійснюється
на основі єдиної науково-методичної бази, впровадження уніфікованих методів аналізу і прогнозування
стану якості освіти.
Прийняті проектні рішення реалізуються в межах щорічних шкільних заходів програм якості освіти.
Для здійснення системи контролю за ходом досліджень, досягнення більшої ефективності і точнішого
прогнозування рекомендується що семестрова звітність.

35. Моніторинг професійної діяльності вчителівМоніторинг професійної діяльності вчителів
Мета: підвищити рівень педагогічної майстерності та максимально розкрити творчий потенціал кожного вчителя.
Суб’єкт управління: адміністрація школи
Об’єкт дослідження: професійні знання і вміння, педагогічні здібності, самоосвіта та дослідницька діяльність вчителів
школи.
Зміст моніторингових процедур (показники):
 професійно-фахове зростання вчителя;
 розвиток творчого потенціалу в процесі діяльності;
 вдосконалення особистісних якостей;
 рівень навчальних досягнень учнів;
 розвиток ключових компетентностей учнів.
Методи дослідження (напрямки):
 вивчення документації вчителів;
 відвідування уроків;
 соціологічні методи;
 аналіз якості кадрового забезпечення: освіта, категорійність, педагогічні звання;
 аналіз результатів атестації, курсової перепідготовки;
 виконання навчальних планів та програм;
 участь в науково-методичній роботі;
 дослідницька діяльність;
 організація роботи зі здібними та обдарованими учнями;
 вивчення стану впровадження інноваційних технологій особистісно зорієнтованого навчання та виховання учнів.

36. Управлінський моніторинг.Управлінський моніторинг.
Мета: створення ефективної системи педагогічного менеджменту.
Суб’єкт управління: адміністрація школи
Об’єкт дослідження: рівень професійної майстерності вчителя української мови та літератури Підвисоцької Л.М.,
якість освіти, якість дидактичного менеджменту в системі ”учитель - учень”.
Методи дослідження:
 вивчення документації вчителя української мови та літератури Підвисоької Л.М. (календарно – тематичні плани,
нормативна база з предмета, журнали);
 відвідування уроків;
 соціологічні методи (бесіди з батьками, учнями, вчителями, анкетування).
Зміст моніторингових процедур:
 організація і проведення соціологічного дослідження з метою вивчення рівня самоосвітньої компетентності вчителя
української мови та літератури та учнів 7а, 7в, 9в класів;
 аналіз результатів дослідження та створення системи ефективних управлінських рішень щодо усунення виявлених проблем;
 керівництво і контроль за процедурою проведення зрізів з української мови (діагностична, поточна і підсумкова за І семестр
контрольні роботи);
 відвідування уроків вчителя, їх проблемний аналіз, створення системи управлінських рішень за результатами експертизи
педагогічної діяльності вчителя;
 забезпечення керівництва й контролю за процесом і результативністю корекційної роботи вчителя;
 аналіз ефективності методичного менеджменту в системі: адміністрація – вчитель – учень.

37. Психологічний моніторингПсихологічний моніторинг
Мета: вивчення психічного здоров’я учнів школи, створення умови до розвитку моніторингової культури, поглиблене психолого-
педагогічне вивчення учнів протягом усього періоду навчання, виявлення індивідуальних особливостей і схильностей особистості,
її потенціальних можливостей у ході навчання, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальній
адаптації
Суб’єкт управління: адміністрація школи
Об’єкт дослідження: індивідуально-типологічні особливості, емоційно-особиста сфера.
Зміст моніторингових процедур (показники):
 властивості темпераметру;
 акцентуації характеру;
 стосунки з оточуючими;
 вплив рівня агресивності та тривожності на взаємодію з учнями та педагогами;
 складання соціально-психологічного портрета учня;
Методи дослідження (напрямки):
 дослідити емоційно-особистісну сферу учнів 5-6 –х класів школи (тривожність, агресивність, ригідність, фрустрація);
 визначити індивідуально-психологічні особливості учнів 7 – 8-х класів (особливість темпераметру, акцентуації характеру);
 дослідити емоційно-особистісну сферу учнів 1 - 4 –х класів школи (тривожність, агресивність, ригідність, фрустрація);
 провести корекцію за необхідністю, контрольну діагностику після корекції;
 виявити шляхи і форми надання допомоги дітям із труднощами у навчанні, у спілкуванні та навчанні;
 вибір форм та заходів психологічного супроводу учнів згідно з їхніми особливостями у спілкуванні та навчанні.

38. Моніторинг рівня навчальних досягнень учнівМоніторинг рівня навчальних досягнень учнів
Умови здійснення моніторингу:
 приблизно однаковий рівень розумового розвитку учнів, що навчаються у
визначених класах;
 однаковий вік, клас;
 один і той же предмет;
 єдині програмові вимоги (профільність);
 створення комфортних умов;
 участь в олімпіадах, конкурсах різних рівнів.
Аналіз кількісних та якісних показників:
 складання порівняльних діаграм;
 опис результатів;
 аналіз результатів дослідження та створення системи ефективних
управлінських рішень щодо усунення виявлених проблем;
 забезпечення керівництва й контролю за процесом і результативністю
корекційної роботи вчителя.
Висновки.

39. Моніторинг якості освітиМоніторинг якості освіти
Мета: вивчення рівня навчальних досягнень учнів із базових дисциплін, поглиблення знань
учнів.
Суб’єкт управління: адміністрація Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1.
Об’єкти: рівень шкільної освіти відповідно державному стандарту, зміст освіти,
ефективність упровадження варіативної складової, сформованість ключових
компетентностей учнів.
Зміст моніторингових процедур (показники):
 відповідність змісту освіти вимогам державних стандартів;
 співвідношення варіативної та інваріантної складових навчального плану;
 інформація щодо сформованості ключових компетентностей учнів;
 задоволення освітніх потреб школярів.
Методи дослідження (напрямки):
 результати діагностичних контрольних робіт;
 навчальні досягнення учнів;
 психолого-педагогічна діагностика;
 анкетування учнів та батьків;
 корекціна робота за результатами діагностичних та поточних контрольних робіт$
 аналіз виконання навчальних програм викладання предметів;
 аналіз результатів соціологічного дослідження учнів на предмет сприйняття,
розуміння учнями умов навчання та ступеня адаптації до них;
.вивчення результатів аналізу рівня розвитку та рівня навчальних досягнень учнів;
 здійснення аналізу можливостей учнів для організації засвоєння навчального матеріалу
кожним учнем з урахуванням рівня його розвитку.